Мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу функціонування механізму угод про розподіл продукції в Україні з фокусом на участі органів місцевого самоврядування та громадськості. Дослідження покликане виявити системні проблеми у взаємодії між державою, інвесторами та територіальними громадами, а також запропонувати практичні рішення для посилення прозорості та підзвітності у видобувному секторі.
Механізм угод про розподіл продукції (УРП) розроблявся як інструмент спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, який має забезпечувати баланс між інтересами держави, інвесторів і територіальних громад. За цим механізмом держава доручає інвестору проведення пошуку, розвідки та видобутку корисних копалин на визначеній ділянці надр, а отримана продукція розподіляється між державою та інвестором відповідно до умов угоди. Ключовою особливістю УРП є соціальні зобов’язання інвесторів щодо розвитку територій, де здійснюється видобувна діяльність. Ці зобов’язання мають забезпечувати справедливу вигоду громад від використання природних ресурсів на їхніх територіях через фінансування соціальних програм, інфраструктурних проектів та підтримку місцевої економіки.
Методологія дослідження поєднувала три підходи: правовий аналіз чинного законодавства України про УРП та пов’язаних нормативних актів; аналіз практики реалізації тринадцяти укладених угод на основі систематизації відкритих даних з офіційних джерел; соціологічне дослідження, що включало 14 інформаційних запитів до 211 ОМС, що розміщені на території дії спеціальних дозволів на користування надрами укладеними на підставі укладання УРП та 26-ти напівструктурованих глибинних інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування, громадськими активістами, депутатами та мешканцями громад у Сумській, Полтавській, Львівській та Івано-Франківській областях.
Ключові висновки розкрили фундаментальний парадокс української системи УРП: попри існування формальних правових механізмів участі громад, на практиці ці механізми залишаються мертвими нормами. Дослідження виявило, що абсолютна більшість респондентів, включаючи працівників органів місцевого самоврядування, вперше почула термін “угода про розподіл продукції”, навіть у громадах з багаторічним досвідом видобувної діяльності на їхніх територіях. Головною проблемою є інформаційна асиметрія – громади не отримують офіційних повідомлень про конкурси УРП, факт укладення угод або зміст соціальних зобов’язань інвесторів на їхніх територіях.
Дослідження розкрило критичну законодавчу колізію: УРП зобов’язує інвестора підтримувати місцеву економіку через закупівлі товарів та послуг, але Закон “Про публічні закупівлі” виключає ці закупівлі зі сфери прозорості, що унеможливлює контроль за виконанням зобов’язань. Виявлені практики маскування зобов’язань: компанії посилаються на меморандуми про співпрацю замість прямих зобов’язань за УРП, створюють плутанину та видають гарантовані УРП права громад за власну корпоративно-соціальну відповідальність.
Особливо тривожною є повна ізоляція громад одна від одної навіть в межах однієї угоди, що ослаблює їхню переговорну позицію та призводить до нерівномірного розподілу соціальних інвестицій. Органи місцевого самоврядування демонструють інституційну слабкість через відсутність кваліфікованих кадрів для роботи з питаннями надрокористування.
Водночас дослідження виявило готовність громад до змін та участі у важливих процесах, за умови забезпечення доступу до інформації та створення зрозумілих механізмів участі. Ця готовність є найціннішим ресурсом для трансформації УРП у справжнє партнерство держави, бізнесу та громад заради справедливого використання природних ресурсів України. Дослідження пропонує конкретні покрокові рекомендації для органів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо підвищення прозорості та ефективності механізму УРП.
Захід проводить ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст матеріалів заходу та озвучених думок є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.