22 серпня у Березівській громаді завершилася серія навчальних заходів, спрямованих на зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування та підвищення компетенцій активних мешканців громади. Онлайн-тренінг “Безбар’єрність, як основа повоєнної відбудови громади”, організований ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України», мав на меті не лише навчити, але й залучити громаду до активного впровадження принципів безбар’єрності в повоєнній відбудові.
Безбар’єрність — це не лише про фізичний доступ до будівель, але й про створення комфортних умов для всіх мешканців, незалежно від їхніх можливостей. В час постійної небезпеки руйнувань та загрози здоров’ю та життю мешканців все більше громад постають перед завданням не просто відновити зруйноване, але зробити це з урахуванням потреб кожного.
На відміну від поширеної оманливої думки, що безбар’єрність – це для людей з інвалідністю, вона важлива для величезної кількості представників маломобільних груп населення, до яких на різних етапах життя відноситься кожна людина, зокрема:
- вагітні жінки;
- діти до 7 років;
- особи, що супроводжують малолітніх дітей;
- люди літнього віку;
- люди з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями;
- люди з інвалідністю;
- люди, які отримали тимчасову травму, або хворіють;
- люди з нестандартними розмірами тіла: значно більшою або меншою за середню масою тіла, низьким чи високим зростом порівняно з середнім;
- люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними.
Учасники заходу мали змогу обговорити, як безбар’єрність може стати новою суспільною нормою в контексті повоєнної відбудови.
Безбар’єрність та інклюзивність: У чому різниця?
Часто поняття безбар’єрності плутають з інклюзивністю, адже обидва стосуються забезпечення доступу до суспільних благ для всіх громадян. Однак, різниця полягає в тому, що інклюзивність фокусується на усуненні фізичних перепон для людей з обмеженими можливостями, тоді як безбар’єрність охоплює ширший спектр заходів, які дозволяють всім групам населення брати участь у житті суспільства, незалежно від віку, статі, фізичного стану, етнічного походження чи соціального статусу.
Для забезпечення безбар’єрності будівель необхідно використовувати принципи універсального дизайну, які гарантують, що будь-який простір буде доступним і зручним для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних можливостей. До основних принципів належать:
- Рівність та доступність використання.
- Гнучкість використання.
- Простота й інтуїтивність використання.
- Доступно викладена інформація.
- Терпимість до помилок.
- Малі фізичні зусилля.
- Наявність необхідного розміру, місця, простору.
На основі цих принципів було запроваджено нові державні будівельні норми (ДБН) та прийнято низку нормативно-правових актів, наприклад Постанова КМУ від 14 лютого 2023 р. № 152 “Деякі питання забезпечення умов безбар’єрності, енергоефективності та вимог цивільного захисту”.
Команда ГО “НОВА Енергія” під час своїх виступів підкреслила важливість виконання вимоги безбар’єрності не лише на папері, але й активно ініціювавши створення безбар’єрних просторів: “Дуже важливо розуміти, що це не лише вимога донорів, а вже вимога законодавства. Чим раніше ви почнете це реалізовувати, тим вам буде простіше. Насправді ж зараз активно готуються законопроекти про відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування та керівників комунальних закладів за невиконання вимог по забезпеченню безбар’єрності та інклюзивності будівель та споруд” – резюмували спікери.
На думку учасників заходу найбільшим викликом є не лише створення безбар’єрних умов на певних об’єктах, а й забезпечення доступу до них та навели приклад з власного досвіду: “Дуже часто ми стикалися із ситуаціями, коли, наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) було все облаштовано — пандуси, автоматичні двері, зручні приміщення, але коли відходиш від будівлі на кілька метрів, розумієш, що дістатися до цього безбар’єрного простору неможливо через високі бордюри чи відсутність під’їзних шляхів. Сам об’єкт зробили, але як до нього дістатися людям — зовсім не врахували”.
Саме тому до ознак доступності будівель також необхідно враховувати прилеглу територію, яка включає зону парковки та шляхи руху. Безбар’єрність передбачає не тільки доступ до будівлі, а й забезпечення комфортних умов, починаючи з моменту, коли людина прямує до об’єкта. Це означає, що відповідальні посадові особи ОМС проєктувальники повинні враховувати ширину тротуарів, заїзди на бордюри, нахил пандусів, розташування парковок для людей з інвалідністю та інших учасників руху. Важливо також, щоб під’їзні шляхи мали належне покриття (не слизьке, без вибоїн) та не створювали додаткових бар’єрів для пересування.
Для тих, хто хоче детальніше ознайомитися з цими принципами та інтерактивними матеріалами щодо створення безбар’єрних просторів, нижче надані корисні посилання:
- Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні
- Альбом безбар’єрних рішень
- Інформаційний посібник «Новий освітній простір»
- Перелік типів об’єктів, що підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю у 2024 році.
Під час тренінгу в Березівській громаді учасники проявили високу активність, особливо під час обговорення практичних кейсів щодо безбар’єрності, включно з соціальними аспектами. Вони не лише аналізували ситуації, але й пропонували конкретні рішення для покращення доступності в громаді. Особливо жваво обговорювали питання безбар’єрності у громадських закладах, акцентуючи увагу на необхідності врахування не лише фізичних, а й соціальних перешкод. Це підкреслює важливість комплексного підходу до створення безбар’єрного середовища, яке враховує потреби всіх мешканців громади.
Березівська громада, як і багато інших, наразі виконує лише мінімальні вимоги щодо безбар’єрності громадських будівель. Однак, для досягнення справжньої сталості та залучення міжнародної підтримки, важливо продемонструвати готовність йти далі. Лише тоді, коли громади покажуть свою спроможність не просто виконувати мінімум, а впроваджувати інноваційні та нестандартні рішення у всіх сферах, вони зможуть розраховувати на максимальне фінансування проєктів відбудови.
