В рамках реалізації Ініціативи “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели аналіз ризиків та переваг стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців.
Прокляття ресурсів, або парадокс надлишку, стали термінами, які актуальні протягом останніх 30 років у сфері економіки та політичних наук. Дивний феномен полягає в тому, що країни, обдаровані значними природними ресурсами, часто виявляються менш розвиненими економічно, ніж ті, які мають обмежені запаси або жодних ресурсів зовсім. Причини цього можуть бути різними і включати зниження конкурентоспроможності інших секторів економіки через збільшення вартості національної валюти, що виникає в результаті припливу доходів від ресурсів. Висока мінливість доходів від продажу ресурсів на світовому ринку також грає свою роль, а також помилки в державному регулюванні та поширення корупції, які можуть виникати через приплив “легких” грошей в економіку.
Проте природні ресурси можуть також призводити до соціальних конфліктів, коли різні групи борються за право розпорядження ними. Ці конфлікти можуть виявлятися відкрито, як сепаратистські рухи в регіонах, де знаходяться ці ресурси, або приймати більш приховані форми, такі як конкуренція між елітами за доступ до бюджетних коштів, що може призводити до зниження ефективності державного управління в цілому.
У світлі цих проблемних аспектів численні економічні статті вносять заклики до України переосмислити свою сировинно-експортну модель розвитку. Ця модель характеризується низькою часткою експорту продукції з високою доданою вартістю та значною залежністю від імпорту енергоресурсів і високотехнологічної продукції. Продовжуючи в цьому напрямку, Україна може ризикувати перетворенням у сировинний придаток з подальшим зниженням конкурентоспроможності та структурним зсувом у економіці.
Деякі дослідження навіть попереджають про можливе перетворення України з індустріально розвиненої країни в аграрно-індустріальну з низьким рівнем технологічного розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Такий розвиток подій може призвести до загрози виходу за межі структурної схожості з менш розвиненими економіками та навіть до примітивізації української економіки. Активне видобування критичних сировинних ресурсів може значно посилити цю негативну динаміку.
Однак важливо враховувати, що сировинний експорт може бути пусковим механізмом для економічного розвитку. Ключовим питанням є здатність державної влади обмежити приватний сектор у спрямуванні природної ренти та створити сприятливі умови для розвитку більш технологічних галузей. Україна має шанс використовувати природні ресурси як джерело фінансових ресурсів для структурної перебудови економіки та забезпечення енергетичної незалежності. Але це вимагає розуміння необхідності змін та глибоких структурних перетворень як в політиці, так і в суспільстві.
Поза увагою не варто залишати й корупційні ризики в галузі сировини, оскільки вони є серйозною проблемою, яка має значний вплив на економічний, екологічний та соціальний розвиток країн і регіонів, де проводиться видобуток і обробка сировини.
Присутність корупційної поведінки керівників компаній та державних службовців може призвести до наступних наслідків:
- Послаблення та підрив ключових гарантій, які захищають місцеві громади та навколишнє середовище.
- Користь політичним і бізнес-елітам коштом широкої громадськості.
- Порушення та затримки відповідальних інвестицій та виробництва саме тоді, коли нам потрібно збільшити масштаби для досягнення кліматичних цілей.
Для запобігання появи вищезазначених регресивних процесів зацікавлені сторони, включаючи уряди країн-виробників і споживачів, компанії в усьому ланцюжку постачання, інвестори, міжнародні організації та інші, які працюють у цій сфері, повинні:
- Впроваджувати більш жорсткі антикорупційні заходи, зокрема в законодавстві та нормативних актах, двосторонніх і багатосторонніх партнерствах і торгових угодах.
- Зменшити використання агентів і посередників, наскільки це можливо, і встановіть широкий контроль для тих, хто залишився.
- Чітко визначити корупційні ризики та розробити плани пом’якшення в будь-яких стратегіях, діяльності та операціях, пов’язаних із переходом на енергетику.
- Не допускати, щоб корупція послаблювала захист прав громади та дотримання екологічних і соціальних гарантій.
- Підтримувати суб’єкти ланцюга постачання, які знаходяться на нижній частині ланцюга, для інтеграції перевірок вищезазначених методів у системи відповідального пошуку та належної перевірки.
- Впроваджувати та відстоювати прозорість контрактів, платежів, торгівлі товарами та бенефіціарної власності відповідно до світових стандартів, щоб полегшити виявлення корупції, особливо щодо організацій високого ризику, таких як державні підприємства (ДП).
- Підтримувати права та діяльність громадянського суспільства, журналістів, викривачів та інших учасників боротьби з корупцією.
- Запобігати нечесному захопленню політичними елітами можливостей.
- Забезпечувати наслідки для корупціонерів за допомогою ефективних заходів правозастосування та відповідальності, приділяючи особливу увагу жертвам корупції.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Додаткова інформація
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).
Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.
Українська національна платформа
Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
eap-csf.org.ua
Громадська організація «НОВА Енергія»