В рамках реалізації Ініціативи “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели аналіз ризиків та переваг стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців.
Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі — важливий етап для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць, бо критична сировина, зокрема з огляду на декарбонізацію, має в Україні величезний потенціал. Разом з тим, галузі видобування завжди вирізнялися над високим рівнем корупційних ризиків. Україна впроваджує Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу дуже скоро можуть стати її наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни росії проти України та запровадження воєнного стану, не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій.
13 липня 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів.
Згідно з документом, стратегічне партнерство передбачатиме три ключові напрямки:
- інтеграція ланцюгів створення доданої вартості;
- співпраця у галузі досліджень та інновацій;
- узгодження екологічних, соціальних процедур та підходів, обмін даними.
Відповідно до напрацьованої Дорожньої карти серед першочергових завдань є:
- скасування обмежень доступу до інформації про обсяги запасів критичної сировини в Україні;
- розробка з європейськими колегами модельної угоди про розподіл продукції для ділянок надр із покладами критичних і стратегічних корисних копалин;
- підготовка й оприлюднення онлайн інформації про них, а також оцифрування 5000 геологічних звітів і їх розміщення на Держгеопорталі.
Україна має великий потенціал у сфері видобутку критичних сировин, маючи понад 100 видів рідкоземельних корисних копалин, більш як 20 з яких визнані критичними в ЄС, США та Канаді. У 2021 році Україна вже входила до десятка провідних світових видобувачів таких ресурсів як титан, залізна руда, марганець, цирконій та інші. Така позиція в ринку свідчить про потужний потенціал країни у галузі видобутку та переробки критичних сировин.
Такі можливості можуть відігравати важливу роль у забезпеченні ЄС стійким доступом до критичної сировини, зокрема завдяки багатим покладам титанових руд, урану та інших важливих ресурсів. Для досягнення цих цілей, необхідно розвивати стратегічне партнерство між Україною та ЄС, сприяти розвитку прозорості для сталого розвитку.
Україна, впроваджуючи міжнародний стандарт Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей, повинна дотримуватись наступних вимог Стандарту ІПВГ 2023 для забезпечення прозорості:
- Вимога 2.2. Зобов’язана надавати обґрунтовані документи та опис процедур видачі ліцензій, включаючи прискорені процедури видобутку критичних сировин.
- Вимога 3.1. Компанії та країни мають розкривати інформацію про підтверджені запаси викопних палив та мінеральних ресурсів.
- Вимога 5.3. Уряди також повинні розкривати свої прогнози щодо доходів від видобутку ресурсів та майбутніх планів щодо обсягів видобутку.
14 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення, що має вирішальне значення для розвитку країни. Затверджений перелік ділянок надр із стратегічним значенням для економічного сталого розвитку та обороноздатності України включає 26 ділянок із родовищами корисних копалин, таких як літій, титан, уран та солі калійні. За останні роки попит на ці ресурси в світі значно зріс, особливо в галузях, як автомобільна, електротехнічна, комп’ютерна і телекомунікаційна. Крім того, Україна володіє важливими покладами 22 з 34 корисних копалин, які є критично важливими для Євросоюзу, таких як титан, марганець, цирконій та графіт.
Звіт Європейського альянсу корисних копалин, опублікований в травні 2023 року, відзначає важливість створення стабільних інфраструктурних ланцюгів постачання та переробки цих матеріалів для забезпечення високих технологічних галузей. Звіт визначає чотири стратегічні сфери: матеріали для сонячної енергії, матеріали для акумуляторів, паливні елементи та електролізери, зберігання та перетворення альтернативної енергії. Заходи, запропоновані у звіті, включають підтримку гірничодобувних проєктів у всій Європі, постачання сировини, розвиток нових технологій переробки та зміцнення міжнародних відносин для диверсифікації постачання. Також акцентується на необхідності зменшення нестачі висококваліфікованих кадрів у галузях зберігання та перетворення енергії, а також на впровадженні цифрових інструментів для моніторингу і управління ланцюгами постачання за допомогою Industry 4.0. Це спільні кроки, які мають на меті забезпечити стале та стійке використання ресурсів, що має вирішальне значення для майбутнього України та її партнерів у Європі.
Участь громадськості у прийнятті рішень, пов’язаних з використанням надр України, є важливим аспектом сучасного законодавства. Зокрема, Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” впроваджує європейську модель оцінки впливів планованої господарської діяльності на довкілля, і це включає положення Директиви 2011/92 про оцінку впливу проектів на довкілля. Закон передбачає чіткий перелік видів діяльності, які підлягають обов’язковій оцінці впливу на довкілля.
Процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) надає громадськості значні можливості для участі у прийнятті рішень щодо довкілля та захисту екологічних прав. Однак дослідження говорять про те, що цей інструмент громадянської участі використовується не на всю свою потужність.
Окрім цього, Україна не виконує свої зобов’язання згідно з Оргуською конвенцією щодо права на доступ до інформації, участі у прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, що порушує міжнародні стандарти. У такому контексті, коригування національної нормативно-правової бази та дотримання міжнародних зобов’язань стає невідкладною задачею, особливо в перспективі членства України в Європейському союзі.
Додаткова інформація
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).
Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.
Українська національна платформа
Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
eap-csf.org.ua
Громадська організація «НОВА Енергія»