Позначка: МФ “Відродження”

Прозорість бюджету — це основа довіри між владою та громадянами і водночас один із ключових стандартів, яких вимагає згуртування та спільнотворення громади. Для мешканців це можливість бачити, куди спрямовуються їхні податки, що наповнює бюджет, а на що його “проїдає”, для місцевої влади — стимул працювати ефективніше, будувати конструктивний діалог та розвіювати міфи, мінімізувати маніпуляції.

Саме цій темі був присвячений семінар «Прозорість бюджетного процесу у Статуті громади», організований ГО «Нова Енергія» для Чупахівської та Липоводолинської громад. 

У кожній з громад захід став частиною більшої роботи з розробки сучасних статутів, які мають закріпити правила прозорості та участі мешканців у головних процесах місцевого життя. Особливу увагу ми приділили сучасним цифровим інструментам. 

На прикладі сайтів громад ми продемонстрували, як може працювати OpenBudget — віджет прозорості бюджету з державного порталу, який автоматично відображає доходи, витрати та виконання бюджету громади. Його можна розмістити на сайті ТГ всього кількома рядками коду, і мешканці отримають доступ до актуальних даних у зрозумілій формі.

Дані оновлюються автоматично, тому громада не витрачає ресурси на підготовку додаткових звітів, а мешканці завжди мають доступ до актуальної інформації.

Запропонований приклад імплементації віджету бюджету на сайті Чупахівської громади

Що таке віджет бюджету?

Це інтерактивний блок, який можна встановити на сайт громади. Віджет автоматично підтягує дані з державного порталу OpenBudget та у зручній візуальній формі показує:

• доходи громади;
• витрати за основними статтями;
• відсоток виконання бюджету.
  

Також адміністратори сайту ТГ можуть просто додати кнопку-посилання, яка буде вести на сторінку державного порталу OpenBudget із даними бюджету їх громади.

Приклад вбудованої на сайті кнопки, що веде на сайт із даними по бюджету (на прикладі Липоводолинської громади)

Дані, що відображаються у віджеті автоматично оновлюються, тому на сайті завжди буде актуальна інформація згідно з даними OpenBudget .

Подібний віджет вже працює у сусідніх громадах, як-от в Андріяшівській. Це доводить: інструмент не лише технологічний, а й цілком доступний навіть для невеликих громад. Під час семінару ми детально розглянули кілька практичних аспектів його використання:

• Як працює віджет — інтерактивний модуль, який підтягує актуальні дані з порталу OpenBudget і відображає їх у зрозумілій формі: доходи, витрати, відсоток виконання бюджету.
• Як громади можуть встановити його на свій сайт за допомогою простого коду. Це дозволить зробити дані доступними для мешканців у кілька кліків.
• Яку користь це приносить громаді — прозорість витрат, зростання довіри до влади, кращий контроль і планування, відповідність стандартам ЄС у сфері відкритості фінансів.

Важливою особливістю семінару було обговорення інституційного регулювання бюджетного процесу. Прозорість бюджетного процесу має бути не лише практикою, а й правовою нормою. Якщо бюджетний регламент визначає технічні етапи складання та виконання бюджету, то саме статут громади встановлює фундаментальні правила відкритості та участі. Це принципова різниця. Регламент затверджується виконавчим комітетом і може бути змінений разом зі зміною влади. Натомість статут ухвалює рада, і він має довгострокову дію, незалежну від політичних обставин. Саме тому ключові засади прозорості (оприлюднення інформації, проведення громадських слухань, збір і врахування пропозицій мешканців) важливо зафіксувати саме у статуті. 

«Коли громада вписує прозорість у свій статут, вона робить її невід’ємною частиною місцевого життя. Це спільна домовленість, що бюджет громади завжди буде відкритим для кожного. Такий підхід захищає мешканців від ризику, що зі зміною влади прозорість буде скасована, а право людей брати участь у прийнятті важливих рішень — обмежене», — зазначила керівниця проєкту ГО «Нова Енергія» Софія Молочій.

Чому це важливо для громад?

Довіра. Відкритий бюджет показує людям, що їхні податки витрачаються прозоро й підзвітно. Це зміцнює довіру між владою та мешканцями.

Контроль і ефективність. Коли фінанси у відкритому доступі, громади змушені планувати більш відповідально, уникати неефективних витрат і приймати рішення, які витримують суспільний контроль.

Євроінтеграція. Прозорість бюджетних процесів відповідає пріоритетам ЄС. Встановлення віджету це простий, але важливий крок до наближення громад до європейських стандартів.

Інвестиційна привабливість. Громада, яка відкрито демонструє свої фінанси, викликає більше довіри у потенційних партнерів і донорів.

ГО «Нова Енергія» не просто навчає громади новим підходам, а створює умови, за яких вони можуть одразу застосувати отримані знання. Це і є наша мета — дати громадам практичні рішення, які роблять їх сильнішими, стійкішими та демократичними.

Заходи організовано в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Три дні наприкінці вересня Сумщина жила європейською інтеграцією. В Андріяшівській, Недригайлівській, Лебединській та Чупахівській громадах відбулися семінари «Євромайданчики довіри та партнерства: від діалогу до стратегій розвитку громад». Тут місцеві депутати, старости, підприємці, молодь та активісти зустрілися, аби разом відповісти на прості, але надзвичайно важливі запитання: якою ми хочемо бачити свою громаду завтра — і як цього досягти?

Повномасштабна війна змінила наші громади. Вони стали більш вразливими, але водночас — більш відповідальними. Потреби громад у відновленні та розвитку зростають щодня шаленими темпами, а отже боротьба за ресурси посилюється. Саме тому важливо вже на рівні громад формувати стратегічне бачення подальшого розвитку із залученням жителів на принципах відкритості, рівності та неупередженості.

Євроінтеграція – це наша можливість досягти гідного рівня життя та відновити громади “краще ніж було”. Великі можливості приносять із собою і нові підходи, стандарти, які змінюють життя громади на краще. Саме тому ГО «НОВА Енергія» працює з громадами над їхньою спроможністю планувати розвиток, залучати жителів й будувати партнерства.

Одним з ключових принципів ЄС є політика згуртування, яка передбачає горизонтальне вирівнювання розвитку регіонів: і малі сільські громади, і великі міста мають отримати рівний доступ до ресурсів, можливостей та якісних послуг. Це означає, що громади мають рухатися до єдиного стандарту життя — соціального, економічного й культурного.

Водночас такий підхід вимагає як від країн ЄС, так і  країн-кандидатів на вступ демонстрації власної спроможності впроваджувати нові підходи. При реалізації регіональної політики країн-кандидатів особлива увага приділяється спроможності застосовувати нові підходи до розвитку менш розвинених, сільських територій.

Про це ми багато говорили на семінарах: пояснювали мешканцям, чому майбутня стратегія розвитку їхніх громад має бути євроінтеграційною, чому вона не може бути просто “шаблонною”, а повинна враховувати цінності та стандарти Європейського Союзу, адаптовані до місцевого контексту. Це був вступний крок щоб жителі зрозуміли, навіщо їм стратегія, чому вона важлива саме в євроінтеграційному ключі й у якому напрямку рухатися далі.

«Ми чудово розуміємо, що для жителів важливі дороги, вода чи робочі місця. Але якщо ми хочемо досягти гідного рівня життя та людиноцентричного розвитку, пріоритетом стратегічних документів мають бути якісні послуги, залученість та згуртування, а не якісь обʼєкти, що не матимуть цінності для місцевого населення», — наголосив Голова Ради ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко.

Під час семінарів «Євромайданчики довіри та партнерства: від діалогу до стратегій розвитку громад» учасники обговорили можливості застосування віджету бюджету з державного порталу OpenBudget для забезпечення прозорості бюджетного процесу на місцевому рівні.

Прозорість бюджетів відповідає ключовим пріоритетам ЄС щодо прозорості та демократичності влади. Впровадження інструментів моніторингу наповнення та використання бюджету у громадах Сумщини — це приклад того, що навіть у складних безпекових умовах громади готові підвищувати залученість жилета довіру до місцевого самоврядування.

За підсумками семінарів громади отримали практичні знання для подальшої роботи над стратегіями розвитку та посилення інституційної спроможності місцевого самоврядування. Злагоджена робота відкриває їм ширші можливості — від залучення інвестицій до участі в грантових конкурсах, що дозволить наближати реалізацію потреб жителів.

Для команди ГО НОВА Енергія спілкування з жителями стало черговим підтвердженням того, що громади готові працювати у форматі партнерства й відкритості. Наше завдання — надати їм методологію та інструменти, аби шлях до ЄС був не декларацією, а практикою, яка змінює управління на місцях.

Заходи в громадах організовано в рамках проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», який реалізується ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

З 2023 року Самотоївський округ Краснопільської громади активно вивчає можливості недержавного фінансування і вже подав понад п’ять проектів за підтримки ГО «НОВА Енергія». Представники округу розуміють, що швидкий вступ України до Європейського Союзу відкриє потік інвестицій у нашу країну, і щоб не втратити ці можливості, важливо вже зараз опановувати навички проєктного менеджменту та грантрайтингу. Ці навички дозволять громаді одразу скористатися новими можливостями та увійти до першого «ешелону» проєктів, закріпивши свою репутацію перед європейськими донорами. Попри близькість до кордону з рф та постійні обстріли, Самотоївський округ чітко бачить свої перспективи у повоєнному відновленні, тож на кілька днів поринув у навчальний процес з ГО «НОВА Енергія» у Києві для нових ідей, співпраці та прагнень до кращого майбутнього. 

На дводенний семінар “Стале Відновлення: безбар’єрність, співвідповідальність та сучасний інноваційний підхід до розвитку громади” зібрались представники освітньої та культурної сфер, місцевої влади, а також активна молодь громади, щоб опанувати навички співвідповідальної участі у відновленні громади.

Захід став не лише навчанням, але й натхненням. Здавалося б, звичайні теми — безбар’єрність, інклюзивність, енергоефективність, інтеграція ВПО — раптом відкрилися з нових сторін. Команда ГО «НОВА Енергія» допомогли побачити, що кожен проект повинен бути унікальним, мати свої “секретні інгредієнти”, які роблять його справді значущим і ефективним. Учасники активно включалися в практичні сесії, де генерували нові ідеї та шукали інноваційні рішення для вже знайомих проблем.

Родзинкою семінару стала командна гра-імітація –  “хрестики-нулики”. На перший погляд, звичайне змагання обернулося на цілу пригоду. Спершу дві команди мали скласти діагоналі і виграти солодкі подарунки, але, виявилося, азарт взяв верх — команди почали заважати одна одній, щоб конкуренти не виграли. Усі сміялися, але в кінці зробили важливий висновок: ця гра стала дзеркалом стану нашого суспільства, де іноді заважати супернику стає важливішим, ніж спільний успіх. Така гра надихнула учасників до змін — вони зрозуміли, що відновлення потребує співпраці, а не конкуренції, і що ефективність приходить разом із партнерством.

На семінарі не обійшлося і без приємних сюрпризів. Гуртом учасники склали листи про подорож до Києва та заходи, що там відбулися. Ці листи стали своєрідним маніфестом єдності Самотоївки, що ще раз підтвердило силу округу. 

Цікаво, що написали учасники у листах? Тоді гортайте нижче.

Але головне — семінар дав конкретні результати. Під час роботи учасники напрацювали три проектні ідеї, які, впевнені, змінять життя Самотоївки:

• Креативний міст поколінь Самотоївського старостинського округу — простір, де молодь і старші мешканці зможуть вчитися один у одного, ділитися досвідом та підтримувати культурні традиції.

• Інклюзивне спортивно-туристичне дозвілля для дітей та молоді прифронтових громад — проект для активного відпочинку та змагань, де кожен почуватиметься залученим і важливим.

• Вікно можливостей для євроінтеграції для дітей у прифронтових сільських територіях — ініціатива, яка дасть дітям шанс вивчати англійську з носіями мови.

Семінар був сповнений активності, енергії та натхнення. Самотоївка готова не просто відновлюватися, а й ставати новатором у Краснопільській громаді.

Захід проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

22 серпня у Березівській громаді завершилася серія навчальних заходів, спрямованих на зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування та підвищення компетенцій активних мешканців громади. Онлайн-тренінг “Безбар’єрність, як основа повоєнної відбудови громади”, організований ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України», мав на меті не лише навчити, але й залучити громаду до активного впровадження принципів безбар’єрності в повоєнній відбудові.

Безбар’єрність — це не лише про фізичний доступ до будівель, але й про створення комфортних умов для всіх мешканців, незалежно від їхніх можливостей. В час постійної небезпеки руйнувань та загрози здоров’ю та життю мешканців все більше громад постають перед завданням не просто відновити зруйноване, але зробити це з урахуванням потреб кожного. 

На відміну від поширеної оманливої думки, що безбар’єрність – це для людей з інвалідністю, вона важлива для величезної кількості представників маломобільних груп населення, до яких на різних етапах життя відноситься кожна людина, зокрема:

• вагітні жінки;
• діти до 7 років;
• особи, що супроводжують малолітніх дітей;
• люди літнього віку;
• люди з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями;
• люди з інвалідністю;
• люди, які отримали тимчасову травму, або хворіють;
• люди з нестандартними розмірами тіла: значно більшою або меншою за середню масою тіла, низьким чи високим зростом порівняно з середнім;
• люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними.

Учасники заходу мали змогу обговорити, як безбар’єрність може стати новою суспільною нормою в контексті повоєнної відбудови.

Безбар’єрність та інклюзивність: У чому різниця?

Часто поняття безбар’єрності плутають з інклюзивністю, адже обидва стосуються забезпечення доступу до суспільних благ для всіх громадян. Однак, різниця полягає в тому, що інклюзивність фокусується на усуненні фізичних перепон для людей з обмеженими можливостями, тоді як безбар’єрність охоплює ширший спектр заходів, які дозволяють всім групам населення брати участь у житті суспільства, незалежно від віку, статі, фізичного стану, етнічного походження чи соціального статусу.

Для забезпечення безбар’єрності будівель необхідно використовувати принципи універсального дизайну, які гарантують, що будь-який простір буде доступним і зручним для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних можливостей. До основних принципів належать:

1. Рівність та доступність використання.
2. Гнучкість використання.
3. Простота й інтуїтивність використання.
4. Доступно викладена інформація.
5. Терпимість до помилок.
6. Малі фізичні зусилля.
7. Наявність необхідного розміру, місця, простору.

На основі цих принципів було запроваджено нові державні будівельні норми (ДБН) та прийнято низку нормативно-правових актів, наприклад  Постанова КМУ від 14 лютого 2023 р. № 152 “Деякі питання забезпечення умов безбар’єрності, енергоефективності та вимог цивільного захисту”. 

Команда ГО “НОВА Енергія”  під час своїх виступів підкреслила важливість  виконання вимоги безбар’єрності не лише на папері, але й активно ініціювавши створення безбар’єрних просторів: “Дуже важливо розуміти, що це не лише вимога донорів, а вже вимога законодавства. Чим раніше ви почнете це реалізовувати, тим вам буде простіше. Насправді ж зараз активно готуються законопроекти про відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування та керівників комунальних закладів за невиконання вимог по забезпеченню безбар’єрності та інклюзивності будівель та споруд” – резюмували спікери. 

На думку учасників заходу  найбільшим викликом є не лише створення безбар’єрних умов на певних об’єктах, а й забезпечення доступу до них та навели приклад з власного досвіду: “Дуже часто ми стикалися із ситуаціями, коли, наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) було все облаштовано — пандуси, автоматичні двері, зручні приміщення, але коли відходиш від будівлі на кілька метрів, розумієш, що дістатися до цього безбар’єрного простору неможливо через високі бордюри чи відсутність під’їзних шляхів. Сам об’єкт зробили, але як до нього дістатися людям — зовсім не врахували”.

Саме тому до ознак доступності будівель також необхідно враховувати прилеглу територію, яка включає зону парковки та шляхи руху. Безбар’єрність передбачає не тільки доступ до будівлі, а й забезпечення комфортних умов, починаючи з моменту, коли людина прямує до об’єкта. Це означає, що відповідальні посадові особи ОМС проєктувальники повинні враховувати ширину тротуарів, заїзди на бордюри, нахил пандусів, розташування парковок для людей з інвалідністю та інших учасників руху. Важливо також, щоб під’їзні шляхи мали належне покриття (не слизьке, без вибоїн) та не створювали додаткових бар’єрів для пересування.

Для тих, хто хоче детальніше ознайомитися з цими принципами та інтерактивними матеріалами щодо створення безбар’єрних просторів, нижче надані корисні посилання:

• Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні
• Альбом безбар’єрних рішень
• Інформаційний посібник «Новий освітній простір»
• Перелік типів об’єктів, що підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю у 2024 році.

Під час тренінгу в Березівській громаді учасники проявили високу активність, особливо під час обговорення практичних кейсів щодо безбар’єрності, включно з соціальними аспектами. Вони не лише аналізували ситуації, але й пропонували конкретні рішення для покращення доступності в громаді. Особливо жваво обговорювали питання безбар’єрності  у громадських закладах, акцентуючи увагу на необхідності врахування не лише фізичних, а й соціальних перешкод. Це підкреслює важливість комплексного підходу до створення безбар’єрного середовища, яке враховує потреби всіх мешканців громади.

Березівська громада, як і багато інших, наразі виконує лише мінімальні вимоги щодо безбар’єрності громадських будівель. Однак, для досягнення справжньої сталості та залучення міжнародної підтримки, важливо продемонструвати готовність йти далі. Лише тоді, коли громади покажуть свою спроможність не просто виконувати мінімум, а впроваджувати інноваційні та нестандартні рішення у всіх сферах, вони зможуть розраховувати на максимальне фінансування проєктів відбудови.

15 серпня у Березівській громаді Сумської області, що розташована неподалік від кордону з рф, попри складну безпекову ситуацію та постійні тривоги відбувся онлайн-воркшоп “Стратегічні комунікації в громаді: тренд чи необхідність”. Спільна робота комунікаційників, представників виконкому, відділів ЖКГ, ЦНАПу та інших підрозділів була не випадковою – комунікація є невід’ємною частиною діяльності кожного з них. Адже в умовах постійної загрози та небезпеки особливо важливо, щоб всі працювали злагоджено, підтримуючи зв’язок із мешканцями та між собою. 

“Комунікаційні стратегії та плани стали мейнстрімом у громадах під час процесу децентралізації. Коли впроваджувались значні зміни, не всі громади та мешканці розуміли їхній зміст. Це вимагало значних зусиль для пояснення реформ та їхніх наслідків різним аудиторіям: головам громад, мешканцям, бізнесу. І саме про це ми сьогодні будемо говорити: як визначити цільову аудиторію, які канали використовувати для донесення інформації, і як формувати комунікацію.” – такими словами розпочала воркшоп проєктна менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась.

Уявіть собі громаду як живий організм. Кожен її мешканець – це клітина, кожне рішення, ухвалене керівництвом, – це сигнал, який передає мозок. Але що станеться, якщо сигнали передаються неправильно або запізно? Тоді організм починає працювати неефективно, виникають проблеми і навіть кризи. Так само і в громаді: якщо немає чіткої та ефективної комунікації, з’являються непорозуміння, паніка, втрачається довіра.

Стратегічні комунікації – це, по суті, той самий механізм передачі сигналів, тільки в масштабах громади. Вони включають у себе все: від планування того, що потрібно сказати, до вибору правильних каналів для донесення  інформації, і навіть до того, як будуть реагувати на це повідомлення різні групи людей. 

Хто ж є типовими цільовими групами громади? 

• «місцева державна влада»
• «недержавний сектор»
• «місцеве населення»
• «інвестори», «грантодавці», «донори»
• ВПО/релокований бізнес
• сусідні громади  
• громади-побратими
• «журналісти»

Кожна аудиторія потребує різних підходів у донесенні інформації. Наприклад, молоді люди краще реагують на яскраві, короткі повідомлення у соціальних мережах, тоді як старше покоління більше довіряє особистим зустрічам або детальній інформації на сайті громади. Найголовнішим завданням комунікації є вибір головного меседжу,  який має отримати цільова аудиторія через кожен з обраних підходів/каналів комунікації. 

 Про те, як обрати цей головний меседж та на що звернути увагу, поділився Орест Микита, голова АМЕР Яворівщини: “Уявіть собі айсберг. Верхівка, яку ми бачимо, це лише позиція нашої цільової аудиторії. Але справжні причини, чому ця позиція саме така, заховані під водою. Це їхні інтереси та потреби. Щоб знайти ці приховані мотиви, потрібно заглибитись, поспілкуватися, провести консультації, зустрічі. Лише тоді ми зможемо побудувати ефективну комунікацію, що буде зрозумілою і дієвою для всіх.”

Після того, як учасники воркшопу розібралися з основами стратегічної комунікації та важливістю врахування інтересів цільових аудиторій, розмова плавно перейшла до надзвичайно важливої теми – неактуальності комунікаційних стратегій, розроблених ще до війни. Ця проблема особливо гостро стоїть у Березівській громаді, де війна кардинально змінила потреби та пріоритети населення.

Зрозумівши, що старі підходи більше не працюють, експерти разом з учасниками воркшопу взялися за розробку нової дорожньої карти комунікацій. Її мета – заповнити прогалини у взаємодії з основними цільовими групами громади: місцевим населенням, медіа, інвесторами, партнерами та органами державної влади. Ця дорожня карта має стати шпаргалкою, яка дозволить ефективно комунікувати в умовах, коли безпека, оперативність та довіра набули вирішального значення.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». 

Кожен з нас повинен замислюватися, скільки відходів ми викидаємо. Можливо. обсяг сміття за день здається не значним, проте річний розмір смітника одного українця вражає. Орієнтовно 300-500 кілограмів відходів в рік продукує одна людина, але в сучасному світі є багато способів як зменшити це число, не витрачаючи при цьому багато часу чи зусиль.

6 серпня 2024 року у Березівській громаді ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи “Європейське Відродження України” було проведено семінар “Управління відходами в громаді. Реалізація місцевих ініціатив”, де представники Березівської громади обговорили важливість впровадження екологічних ініціатив та розглянули конкретні кроки для ефективного управління відходами.

У 2023 році вступив в дію Закон України “Про управління відходами”, який передбачає суттєві зміни в цій сфері та наближає нас до європейського законодавства. Що це означає для нас як громади? 

Можливо, вже помітили зміни: з’явилися контейнери для роздільного збору сміття, відкриті навчальні сортувальні станції, місця для збору небезпечних відходів, такі як батарейки та лампочки. Але це лише початок. 

Закон  базується на  ієрархії управління відходами, яка складається з п’яти основних сходинок. Найгірший варіант — це просто викинути сміття на сміттєзвалище. Найкращий — запобігти утворенню відходів взагалі. Отже, що можна зробити на кожному з цих рівнів?

Що важливо зауважити – реалізація Закону та дотримання ієрархії управління відходами має діяти як на загальнодержавному, так і на місцевому, локальному рівнях, включно з рівнем домогосподарства. Тобто кожен відіграє свою роль у побудові нової системи керування відходами.

Отже, згідно з законодавством, ми, як мешканці, маємо долучатися також своїми діями до вирішення сміттєвої проблеми. Перший і найважливіший крок у цьому процесі — це запобігати утворенню відходів загалом. 

Як це зробити? 

Використовуйте багаторазові товари, замість одноразових. Адже, одноразове використання речей призводить до їх накопичення у величезних кількостях на сміттєзвалищах. Під час розкладання таких відходів в атмосферу викидаються шкідливі речовини, які забруднюють довкілля і можуть завдати шкоди нашому здоров’ю. Таким чином, кожен непотрібний предмет, викинутий у смітник, несе загрозу не тільки природі, але й людині.

Чим можна замінити одноразові речі, які найчастіше є в нашому побуті? Ось декілька простих і ефективних замін, які можна легко впровадити у своє повсякденне життя.

1. Заміна поліетиленових пакетів

Поліетиленові пакети, як легкі “маєчки,” так і цупкі пакети, дуже часто стають причиною забруднення навколишнього середовища, оскільки їхній період розкладання може тривати сотні років. Натомість для покупок варто використовувати тканинні торбинки, шопери або авоськи. Для більших покупок, особливо коли  йдете на ринок чи в супермаркет, чудово підійдуть рюкзаки чи міцні багаторазові сумки.

2. Зберігання продуктів 

Пластикові пакети та одноразові контейнери також можуть бути замінені більш екологічними варіантами. Вощанки – це багаторазові обгортки з бджолиного воску, які можна легко виготовити самостійно в домашніх умовах або придбати готові в магазинах. Для тривалого зберігання їжі також варто обрати скляні або керамічні контейнери. Якщо ж з певних причин скло чи кераміка не підходять, можна використовувати контейнери з харчового пластику, які придатні до переробки.

3. Багаторазовий посуд для відпочинку на природі

Виїзди на природу часто супроводжуються використанням одноразового посуду, який значно забруднює довкілля. Щоб уникнути цього, можна замінити одноразові пластикові тарілки та столові прибори на керамічні або металеві аналоги. 

4. Багаторазові пляшки для води та напоїв

Коли  берете з собою воду чи інші напої в подорож, на прогулянку або в спортзал, варто користуватися багаторазовими пляшками. Багаторазова пляшка з нержавіючої сталі або скла не тільки безпечніша для здоров’я, але й економить  кошти, адже зникає потреба щодня купувати нові пластикові пляшки з водою.

5. Екологічні засоби особистої гігієни

Одноразові засоби особистої гігієни, такі як прокладки та памперси, складають значну частку відходів, які не піддаються переробці. Для їх заміни існують екологічні альтернативи, такі як тканинні памперси та прокладки, менструальні чаші, або менструальні труси. Ці продукти розроблені для багаторазового використання, що значно зменшує обсяг відходів і є більш економічним вибором у довгостроковій перспективі.

Крім того, важливо свідомо підходити до вибору товарів, щоб уникнути купівлі речей, які не потрібні або які можуть швидко зіпсуватися. Це актуально для продуктів харчування, особливо під час планування святкувань або великих заходів. Покупка надмірної кількості їжі, яка може зіпсуватися, не лише марнує ресурси, але й збільшує обсяги сміття. Підходьте до закупів з розумом: складайте списки, плануйте меню заздалегідь та віддавайте перевагу свіжим і корисним продуктам, які точно будуть використані.

Наступний крок – це підготовка до повторного використання. У побуті поступово накопичуються речі, які з часом можуть ставати непотрібними, або ламатися. Замість того, аби ці речі викидати на сміттєзвалища, варто дати їм друге життя. 

Зламався стілець? Не працює електричний чайник? Не поспішайте їх викидати! Можливо, їх ще можна полагодити. Іноді невеличкий ремонт може дати нове життя старим речам. 

До речі, чи знали ви, що у Центрі надання соціальних послуг Березівської громади діє банк речей, де кожен може безкоштовно здати або взяти потрібні речі? Віддати старий одяг, взуття, техніку чи інші предмети можуть всі бажаючі, тим самим зменшуючи обсяг сміття та підтримуючи тих, хто цього потребує.

Крім того, варто пам’ятати про те, що речі часто можна відновити, відремонтувати чи перепрофілювати для нових цілей. Зокрема, апсайклінг допомагає розкрити творчий потенціал, дозволяючи створювати унікальні речі з того, що раніше здавалося непотребом. 

Хтось запитає “А що по сортуванню?”. Сортування відноситься до третьої сходинки ієрархії – рециклінг (переробка). На цьому етапі відбувається роздільне збирання ресурсів, які використовуються, як сировина у процесі виготовлення нових речей. 

Найчастіше в Україні сортують пластикові вироби (PET пляшки та пляшки від побутової хімії), скло, папір і картон, метал та біовідходи (харчові та зелені відходи). Далі сортовані відходи передають заводам, які займаються виготовленням тих чи інших речей та мають потребу в пластику, папері, металі тощо.

Крім того, у процесі рециклінгу має закриватися питання небезпечних відходів в складі побутових – батарейки, медикаменти, електричне та електронне обладнання, побутова хімія, фарби, ртутовмісні тощо. Такі зібрані відходи потрібно передавати спеціальним організаціям, які мають дозвіл на оброблення небезпечних відходів. 

Органи місцевого самоврядування беруть на себе функцію забезпечити мешканців/-ок можливістю сортувати відходи та здавати небезпечні відходи. Для цього встановлюються контейнери для роздільного збирання відходів, запроваджуються інші системи збирання сортованих відходів, відкриваються станції сортування / центри управління відходами, запускаються Екобуси для збирання небезпечних відходів. Часто сортовані відходи можна за кошти здавати в спеціально облаштовані пункти приймання вторсировини, знайти які можна на національній мапі за посиланням: https://recyclingpoints.org/#rec298923800 . 

Тому, якщо у громаді є можливість сортувати відходи, то варто цими можливостями користуватися. Адже це шанс, аби відходи не відправились на сміттєзвалища та не забруднювали довкілля, а були корисними для виготовлення нових речей.

Що стосується біовідходів, то їх варто компостувати, адже це також можливість отримати добриво для подальшого підживлення ґрунту. Компостувати можна, як в будинку, так і у квартирі. 

У випадку приватного будинку – це може бути компостна яма для збирання листя, трави та залишків їжі, або ж компостер, який можна виготовити самостійно. Якщо ж викопати компостну яму немає можливості, то гарним варіантом для компостування стане ЕМ компостер, який завдяки мікроорганізмам бокаші пришвидшує компостування біовідходів без неприємних запахів. Окрім цього, бокаші може бути використаним й для інших цілей: 

• підготовка ґрунту для розсади;
• добавка до корму для будь-яких сільськогосподарських тварин та птахів;
• кореневе підживлення рослин;
• усунення неприємного запаху у вуличних вбиральнях.

Для того, аби дізнатися більше про управління відходами, запрошуємо завітати на  платформу “Місто нуль відходів”, яку розробила Громадська спілка “Український альянс нуль відходів”. На платформі є велика кількість прикладів правильного управління відходами, які впровадженні і працюють в Україні. 

У час, коли Україна продовжує боротися за свою незалежність та територіальну цілісність, прифронтові громади опинилися у надзвичайно складній ситуації. З одного боку, вони потребують термінового відновлення інфраструктури та підтримки місцевого населення, а з іншого – не можуть розраховувати на повноцінне державне фінансування через високі ризики, пов’язані з близькістю до зони бойових дій. Саме в цьому контексті народилася ідея створення інструменту для органів місцевого самоврядування, який міг би підтримати відновлення у громадах, наближених до зони бойових дій.

Попри наявність в Україні великої кількості платформ для отримання ресурсної допомоги, управління відновленням чи обміну досвідом, громади не мали можливості напряму швидко та без задіювання третіх осіб отримати фінансову допомогу. Навіть державна цифрова екосистема DREAM, яка забезпечує фінансування інфраструктурних проєктів, немає функціоналу для підтримки проєктів юридичними та фізичними особами. Це створює прогалини співучасті та у в можливостях збору коштів від приватних осіб, які часто бажають підтримати місцеві ініціативи та проєкти відновлення.

Розробка нового інструменту стала можливою завдяки спільним зусиллям громадської організації «НОВА Енергія» та Асоціації «Український національний комітет Міжнародної Торгової палати» (ICC Ukraine). У рамках співпраці, закріпленої Меморандумом у лютому 2024 року, було розроблено платформу ICCUA.Разом до відновлення –  https://connect.iccua.org/. 

Її головна мета – простий та доступний веб-майданчик для залучення коштів від небайдужих громадян та бізнесу, що хочуть підтримати відновлення українських громад. Тепер кожен охочий зможе легко знайти проєкт, який відповідає його цінностям та переконанням, і зробити внесок у його реалізацію.

На даний момент на платформі  ICCUA.Разом до відновлення  вже доступний робочий пілотний проєкт, який потребує підтримки. Це чудова можливість протестувати новий модуль та підтримати  “Реставрацію підлоги в укритті Самотоївського ліцею Краснопільської ТГ” за посиланням: https://connect.iccua.org/demand/restavraciia-pidlogi-v-ukritti-samotoyivskogo-liceiu-krasnopilskoyi-tg  

Чому саме співпраця з Міжнародною Торговою палатою є ефективним способом для розвитку такої ініціативи, враховуючи, що мова йде про ОМС? Є кілька ключових факторів:

1. Міжнародна мережа контактів: ICC Ukraine має доступ до глобальної мережі бізнес-контактів, що дозволяє залучати не лише українських, а й міжнародних донорів до підтримки проєктів місцевого самоврядування.

2. Розуміння потреб бізнесу: ICC Ukraine добре розуміє мотивацію та очікування бізнесу від благодійних ініціатив, що дозволяє ефективно комунікувати цінність проєктів місцевого самоврядування для потенційних донорів.

3. Досвід у сфері прозорості та підзвітності: Це забезпечує високий рівень довіри до платформи з боку всіх учасників процесу, що особливо важливо для проєктів, реалізованих органами місцевої влади.

Платформа  ICCUA.Разом до відновлення пропонує ряд інноваційних функцій, які роблять процес фандрейзингу для органів місцевого самоврядування більш ефективним та прозорим:

– Детальні профілі проєктів громад з чіткими цілями, бюджетами та очікуваними результатами;

– Система моніторингу та звітності, яка дозволяє донорам відстежувати прогрес підтриманих ініціатив місцевої влади;

– Можливість для донорів покрити лише частину фінансування проєкту відновлення. 

Важливо відзначити, що платформа не лише вирішує поточні проблеми з фінансуванням місцевих проєктів, але й створює основу для довгострокового партнерства між бізнесом та органами місцевого самоврядування. Це може стати каталізатором економічного відродження прифронтових територій після завершення активних бойових дій.

Якщо ваша громада також бажає долучитися до ініціативи та опублікувати власний проєкт відновлення, будь ласка, звертайтеся на пошту energiya.nova@gmail.com для отримання більш детальної інформації про приєднання!

Ресурс розроблено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Під час війни багато українських громад зіштовхнулися з руйнуваннями та викликами, які вимагають не лише фізичного відновлення, а й розвитку нових навичок у місцевих мешканців. Особливо це стосується прифронтових територій, таких як Краснопільська громада, де важливим завданням постає розбудова спроможності місцевих лідерів та активістів для підготовки проєктів відновлення.

До повномасштабного вторгнення росії в Україну, місцем зборів та проведення культурних заходів у Самотоївському старостинському окрузі Краснопільської громади був місцевий Будинок культури. Після його руйнування, громада залишилась без місця для обговорення проблемних питань, проведення громадських зборів та заходів.

Під час перших днів війни жителі села Самотоївка та сусідніх населених пунктів знайшли новий прихисток в укритті Самотоївського ліцею. Цей час був випробуванням для всіх, але також він дав поштовх до згуртування та об’єднання людей.

В умовах постійних обстрілів та страху, громада зрозуміла, наскільки важливими є спілкування та взаємопідтримка. Люди знайомилися, обіймали та заспокоювали наляканих дітей, домовлялися про позитивний настрій, навіть в умовах, де не було жодних відволікаючих засобів. Єдиним джерелом розваг стали ігри, розмови та казки, які допомагали дітям переживати складні моменти.

Перебуваючи в укритті Самотоївського ліцею під час тривог, люди почали задумуватись над необхідністю оновлення приміщення та перетворення його на безпечне місце для зустрічей і заходів. Назва села — САМОтоївка — надихнула мешканців на ідею, що громада має самостійно взятися за створення кращих умов.

Так, 5 серпня 2024 року у Краснопільській громаді відбувся воркшоп, присвячений підготовці проєктів відновлення та співвідповідального розвитку. Цей захід став не просто платформою для обміну ідеями, а й каталізатором реальних змін. Учасники, серед яких були активісти, представники місцевого самоврядування, освітян та бізнесу, разом працювали над концепцією створення центру спільнототворення «САМО». 

Під час воркшопу учасники мали змогу навчитись, як правильно формувати проєктні пропозиції, розраховувати бюджети та залучати різноманітні джерела фінансування. 

Варто відзначити, що управління проєктами в таких умовах вимагає від громади не лише технічних знань, а й розвинених soft-скілів, які допомагають ефективно координувати роботу, залучати ресурси та взаємодіяти з партнерами.

Чому soft-скіли важливі для прифронтових громад?

1. Ефективна комунікація: Допомагає налагоджувати співпрацю з донорськими організаціями, ефективно презентувати проєкти, та залучати підтримку громади.
2. Лідерство: Мотивує жителів до участі в проєктах відновлення, об’єднує їх навколо спільних цілей і організовує роботу.
3. Емпатія: Розуміння потреб і проблем мешканців дозволяє розробляти соціальні програми, що підвищують якість життя.
4. Креативність: Знаходження інноваційних рішень допомагає долати виклики, оптимізувати ресурси та розробляти ефективні проєкти.
5. Співпраця: Здатність працювати в команді підвищує ефективність виконання завдань та зміцнює зв’язки всередині громади.

Однією з найбільших несподіванок та яскравим прикладом дії soft-скілів для представників Самотоївського округу, стало забезпечення співфінансування проєкту близько пів мільйона гривень на створення центру спільнототворення “САМО”. Такі ресурси вдалось зібрати в самій громаді, що продовжує гуртуватися попри важку безпекову ситуацію. 

До формування цього “донорського” гаманця долучились різні відділи Краснопільської селищної ради, бізнес, благодійники та волонтери, а також кошти одного з благодійних фондів, який надав грант на обладнання соціально-ресурсної кімнати укриття. Цей успіх демонструє, що об’єднання зусиль різних секторів може привести до реальних змін. 

Захід проведено ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. 

Термін реалізації: 02.10.2017 – 31.05.2018 

Впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) на регіональному рівні та фінансова децентралізація в Україні вимагає від органів місцевого самоврядування (ОМС) запровадження дієвих демократичних практик публічного й ефективного управляння фінансовими потоками на місцях. Особливо гостро це питання постає перед громадами Харківської та Полтавської областей, на території яких ведеться видобування нафти, природного газу та газового конденсату, у зв’язку з прийняттям Закону України № 1793-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату», відповідно до якого починаючи з 2018 року 5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату залишається у регіонах. Зокрема, 2% йдуть в обласний бюджет, 2% – в районні та 1% – у міські, селищні та сільські бюджети, а для територій, де вже створені об’єднані територіальні громади (ОТГ), 2% надходитимуть в обласний бюджет та 3% – у бюджети ОТГ та міст обласного підпорядкування.

(більше…)

Термін реалізації: 01.08.2018 — 29.03.2019 

Проект «Прозоре управління та контроль за коштами, отриманими від видобутку вуглеводнів на місцевому рівні», реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Проект присвячений підвищенню прозорості управління та контролю за коштами, отриманими від видобутку вуглеводнів на місцевому рівні. Метою проекту є запровадження дієвих демократичних практик публічного й ефективного управляння фінансовими потоками на місцях шляхом реалізації пілотних проектів з розробки паспортів громад, Стратегічних планів розвитку видобувних регіонів та розвитку компетенцій місцевих активістів з аналізу й контролю надходжень та видатків місцевих бюджетів.

The project is aimed at improving the transparency of management and control over the funds received from hydrocarbon production at the local level. The goal of the project is to introduce effective democratic practices for the open and effective management of financial flows through the implementation of pilot projects for the development of community passports, the Strategic plans for the development of extractive regions and the development of competences of local activists for the analysis and monitoring of revenues and expenditures of local budgets.

Мета проекту: використання кращих демократичних практик для доопрацювання існуючих паспортів громад, розробки та пілотного впровадження стратегічних планів соціально-економічного розвитку обраних територіальних громад (зокрема, громад Шишацького району Полтавської області та Наталинської/Коломацької ОТГ Харківської області), на території яких здійснюється видобуток вуглеводнів, з урахуванням додаткових надходжень до місцевих бюджетів у вигляді відсотку рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

Завдання проекту: 

— Презентація та популяризація інструментів демократії участі, зокрема: положень про Місцеві ініціативи, бюджет участі, порядок проведення громадських слухань, висвітлення в громаді інформації про бюджетний процес, роз’яснення процедури надходження коштів від податків, сплачених нафтогазовими компаніями, до відповідних бюджетів та відображення їх особливостей у паспортах громад.

— Впровадження у пілотних громадах інструментів демократії участі та публічного фінансового звітування, забезпечення розроблення змін до Паспорту громади та Стратегічного плану з урахуванням суттєвого збільшення надходжень до бюджету та його спрямування саме на довгостроковий розвиток.

— Залучення видобувних компаній регіону до діалогу та участі у розробці планів розвитку видобувних громад з урахуванням надходження частини рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів. Поширення досвіду пілотних громад на серед інших адміністративних одиниць Харківської, Полтавської та Сумської областей.

Цільова аудиторія: ініціативні групи, громадські організації, представники ОМС (селищних, сільських рад та ОТГ) громад на території яких ведеться видобуток вуглеводнів.