Позначка: ГО “НОВА Енергія”

08 квітня представники ГО “НОВА Енергія” долучилися до обговорення національних пріоритетів проєкту Робочого плану ІПВГ на 2024–2026 роки розробленого в рамках грантової програми “Підтримка впровадження ІПВГ в Україні” Мультидонорського трастового фонду Глобальної програмної підтримки видобувної промисловості (EGPS), що адмініструється Світовим банком. Під час заходу старший консультант EY Марк Герула представив результати дослідження та пропозиції представникам національного Секретаріату ІПВГ, Багатосторонньої групи ІПВГ, донорам та іншим зацікавленим сторонам, а також закликав до активного обговорення запропонованих змін.

Це була перша з трьох запланованих консультацій із зацікавленими сторонами. Її мета — зробити так, щоб зміст Плану відповідав можливостям, потребам і очікуванням учасників процесу впровадження ІПВГ в Україні. Під час зустрічі консультанти презентували структуру проєкту та ключові елементи Робочого плану, який пропонується до затвердження вже на найближчому засіданні БГ ІПВГ.

“План розрахований на три роки, оскільки ми вважаємо за доцільне перейти від короткострокового планування до середньострокового. Це дозволить врахувати поточні умови та зміцнити сталість процесів. Одним із важливих нововведень є включення до проєкту п’яти національних пріоритетів. Вони відповідають актуальним викликам, спрямовані на посилення інституційної спроможності, цифровізацію, а також зміцнення міжнародної довіри до ІПВГ. Ми також намагалися забезпечити узгодженість національних пріоритетів із чинними урядовими планами та стратегіями”, — зазначив Марк Герула.

Чому оновлення актуальне?

Вперше з 2018 року національні пріоритети ІПВГ України зазнали суттєвого оновлення. Це зумовлено змінами геополітичної ситуації, новими вимогами Стандарту ІПВГ 2023 року, зростанням очікувань зацікавлених сторін і нагальною потребою в ефективному повоєнному відновленні.

Процес оновлення враховував попередні досягнення, історичний контекст, а також нові виклики, зокрема пов’язані з енергетичним переходом, кліматичною відповідальністю, цифровізацією та боротьбою з корупцією.

Нові національні пріоритети

Проєкт Робочого плану передбачає п’ять ключових національних пріоритетів:

1. Інституціоналізація та посилення впровадження ІПВГ в Україні
2. Імплементація Стандарту ІПВГ 2023 відповідно до українського контексту
3. Цифровізація та забезпечення відкритості даних
4. Посилена взаємодія з усіма зацікавленими сторонами та партнерами
5. Оцінка результатів і моніторинг прогресу

Запровадження Стандарту ІПВГ 2023 потребує оновлення нормативно-правової бази, удосконалення процедур звітності, а також покращення управління даними в державних установах і компаніях. У нових реаліях відкритість, підзвітність та сталий розвиток — не лише пріоритети, а й вимоги часу.

“Прозорість — не просто принцип. Це інструмент, що допомагає державі і суспільству рухатися вперед, приймати обґрунтовані рішення та формувати довіру. Саме на цьому ґрунтується нова модель взаємодії між владою, бізнесом і громадянами”, — підкреслила Світлана Мізіна, радниця проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, який реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини. 

Спільний фокус — спільна відповідальність

Успішна реалізація ІПВГ в Україні неможлива без тісної координації між урядом, видобувними компаніями, громадянським суспільством та міжнародними партнерами. Консультації є важливою частиною цього процесу, адже дозволяють врахувати всі голоси, зміцнити довіру та забезпечити сталість результатів.

Серед важливих напрямів також — формування культури відкритих даних. Забезпечення доступу до достовірної інформації дозволяє ЗМІ, громадським організаціям і органам влади приймати більш ефективні рішення та зміцнює громадянське суспільство.

Наступні кроки

Презентований проєкт Робочого плану буде доопрацьований з урахуванням зворотного зв’язку, отриманого під час консультацій. Друга консультація запланована вже сьогодні, тож слідкуйте за нашими оновленнями. 

8 квітня, відбулася особлива міжнародна зустріч, яка об’єднала представників громадської організації «НОВА Енергія» та національної коаліції Publish What You Pay з Австралії. Темою розмови стала прозорість у видобувних галузях — але крізь призму двох дуже різних контекстів: України, яка впроваджує Ініціативу прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) навіть під час війни, та Австралії — країни, яка вже 19 років вагається, чи впроваджувати ІПВГ у себе. 

Під час зустрічі, експерт з впровадження ІПВГ в Україні Віталій Филенко поділився з закордонними колегами досвідом з впровадження стандарту ІПВГ в Україні.

«Уряд України офіційно прийняв рішення про приєднання до Ініціативи прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) у 2009 році, під час чергового газового конфлікту з росією. Особливість ІПВГ в Україні полягала в застосуванні вимог Стандарту прозорості не лише до видобування, а й до галузей транспортування нафти і газу. Лише у 2013 році Україна виконала вимогу щодо створення Багатосторонньої групу ІПВГ і змогла отримати статус країни-члена ІПВГ. Багатостороння група ІПВГ, до складу якої на паритетних засадах входять представники держави, бізнесу та громадськості продовжує ефективно координувати впровадження Ініціативи», — розповів Віталій Филенко.

Стандарт ІПВГ передбачає відкритий доступ до даних щодо обсягів видобутку, сплачених платежів та податкових надходжень. Одним з інструментів для доступу до такої інформації в Україні є Портал ІПВГ Міністерства енергетики України. Завдяки йому можна бачити багато інформації, зокрема дані про надходження ренти до бюджетів громад.

«Портал ІПВГ є дієвим інструментом для посилення прозорості у видобувному секторі. Він не лише відкриває доступ до важливої фінансової та операційної інформації, а й дає змогу громадам краще розуміти, як працює галузь, та впливати на прийняття рішень на місцевому рівні», — зазначила менеджерка Порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська.

В Україні громади продовжують активно використовувати дані Порталу ІПВГ. Адже завдяки цим даним громадськість, на чиїй території ведеться видобуток корисних копалин можуть планувати розвиток, контролювати виконання зобов’язань компаніями, а також ефективно взаємодіяти з ними на підставі достовірної інформації. Про практичні аспекти використання цих даних на рівні місцевих громад розповіла асистент проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій:

«Наведу приклад Чернеччинської громади. У 2021 році газовидобувна компанія мала надати й встановити інтерактивні дошки в місцевій школі. У звіті зазначалося, що допомогу надано, однак школа не отримала жодного обладнання. Завдяки відкритим даним ІПВГ вдалося з’ясувати, що компанія також працює в іншій Чернеччинській громаді — в Дніпропетровській області, куди техніку і було доставлено. Цей випадок підтверджує важливість публічності даних — це дозволяє вирішити проблему і уникнути конфлікту між громадою та компанією».

Представниця національної коаліції Publish What You Pay, Мел Фланаган чесно і відкрито розповіла про виклики, які стримують її країну від впровадження Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ).

Однією з головних причин затримки, за її словами, стала низька зацікавленість у цифрових інноваціях на рівні уряду. Попередні уряди Австралії не бачили великої цінності у впровадженні відкритих стандартів і, зокрема, не бажали ухвалювати законодавство щодо прозорості бенефіціарного володіння. Цей компонент ІПВГ — надзвичайно важливий для боротьби з корупцією, адже дозволяє виявити, хто насправді контролює видобувні компанії. Тепер ситуація дещо змінилася: Австралія почала процес створення реєстру бенефіціарних власників, і хоча його ще не запроваджено на практиці — політичне рішення вже ухвалено.

Проте головна проблема полягає у надто вузькому розумінні самого поняття прозорості. Австралійські урядовці часто сприймають ІПВГ лише як інструмент для звітування про податки. Водночас вони не усвідомлюють, що ІПВГ — це про більше: про відкритість угод, географічні координати видобутку, умови контрактів, дотримання екологічних вимог, соціальні інвестиції в громади. Іншими словами — це ціла система управління знанням і даними, яка дозволяє громадам контролювати, як використовується їхній природний ресурс.

«Уряд досі думає, що прозорість — це просто про податки. Але ж це про архітектуру публічної інформації, доступ до рішень, які формують добробут громад. Саме це робить ІПВГ таким потужним», — зазначила Мел Фланаган.

Ще одним бар’єром стала централізованість адвокації. Більшість зусиль з просування ІПВГ були спрямовані на національний уряд, тоді як місцеві ради, уряди штатів та громадськість на «землі» часто залишалися осторонь. Це призвело до того, що рівень обізнаності про відкритий уряд в Австралії залишається вкрай низьким — як серед чиновників, так і серед звичайних громадян.

«Ми зрозуміли, що стратегія, яка базується лише на національній адвокації — не працює. Тому сьогодні ми змінюємо підхід. Ми шукаємо нові форми, які допоможуть людям на місцях побачити і відчути переваги прозорості», — пояснила спікерка.

Зараз коаліція Publish What You Pay Australia працює над новим проєктом — створенням першого в країні «громадського» ІПВГ-звіту. Цей звіт базуватиметься на вже доступних відкритих даних і матиме форму зручного цифрового продукту. Його мета — показати громадянам, журналістам, місцевим радам і бізнесу, що ІПВГ — це не про «черговий міжнародний звіт для галочки», а про конкретні знання і важелі впливу на те, як працює видобувна галузь.

Обговорення між українськими та австралійськими представниками продовжиться — вже у ширшому форматі. Наразі розглядається можливість організувати спільну зустріч двох національних коаліцій: Publish What You Pay Australia та української Асоціації «Енерготранспарентність». Метою є напрацювання спільних підходів до відкриття та візуалізації даних у видобувному секторі, а головне — посилення їх практичного використання на рівні громад.

Така співпраця — це ще один доказ того, що відкритість не має кордонів. А прозорість — це не про «звітність для звітності», а про довіру, участь і можливості для кожного. І якщо сьогодні український досвід допомагає рухати зміни на іншому континенті — значить, ми точно на правильному шляху.

Розвиток Порталу ІПВГ Міністерства енергетики України відбувається за фінансової підтримки проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, який реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, через ініціативу “ГО “НОВА Енергія” “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA).

Відновлення громад — це не лише про ремонт зруйнованих будівель. Це про те, чи зможе громада створити комфортне та інклюзивне середовище, де кожен мешканець знайде своє місце та можливості для розвитку. У наших реаліях відбудова — це ще й відповідальне ставлення до використання ресурсів, адже прозорість і ефективність у цьому процесі визначають не лише якість життя сьогодні, а й перспективи громади на майбутнє. Саме тому 03 квітня 2025 року команда ГО «НОВА Енергія» разом із представниками Лебединської міської ради та балансоутримувачами об’єктів соціальної інфраструктури провела робочу зустріч у Лебединській міській раді, яку продовжила  у форматі екскурсії. Мета — на власні очі побачити будівлі, які були зруйновані у 2022 році, проаналізувати виклики їхньої відбудови та деталізувати методологію моніторингу.

Під час екскурсії учасники відвідали один об’єкт в м. Лебедин та чотири  важливих об’єкти громади у віддаленому селі Лебединської територіальної громади, а саме:

• Три багатоквартирні житлові будинки у селі Малий Вистороп;
• Відокремлений структурний підрозділ “Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету”
• Лебединський заклад загальної середньої освіти №1 м. Лебедин

Сьогоднішня реальність в Україні — це не лише відбудова, а й постійний інформаційний виклик. Через безпекову ситуацію та накопичену втому від війни суспільство реагує на будь-які новини про відновлення по-різному. Під час зустрічі ця тема стала одним із важливих аспектів обговорення.

Учасники дійшли висновку, що балансоутримувачі та представники місцевої влади часто опиняються між двома позиціями:
1️.  Ті, хто відкритий до діалогу, розуміють, що довіра громади будується через прозорість. Вони готові надавати інформацію, звітувати про витрати й пояснювати свої рішення.
2️.  Ті, хто боїться публічності, переконані, що будь-які дані, навіть якщо роботи виконані якісно, будуть розкритиковані, адже суспільство потребує емоційного виходу після років війни.

Щоб уникнути інформаційного вакууму та зробити процес моніторингу максимально точним, під час зустрічі обговорили, як ефективно налагодити комунікацію не лише з громадою, а й безпосередньо з балансоутримувачами. Вони володіють ключовою інформацією про стан об’єктів, хід відновлювальних робіт і використання коштів. Команда «НОВА Енергія» застосовуватиме класичні інструменти збору даних — інформаційні запити, аналіз відкритих джерел та офіційної документації. Водночас можливість отримати інформацію з перших вуст значно прискорює процес та допомагає уникнути прогалин у даних. Саме тому під час зустрічі визначили відповідальних за взаємодію, узгодили ключові канали обміну інформацією та обговорили, які саме дані важливо отримати для якісного моніторингу.

Результати зустрічі стали важливим етапом у деталізації методології моніторингу. Наступний крок — продовження збору детальних даних для паспортів об’єктів, аналіз проєктної документації та оцінка ефективності використання коштів. Завдяки громадському контролю процес відбудови в Лебединській громаді стане зрозумілішим для мешканців, а влада отримає чіткі рекомендації щодо покращення комунікації та підзвітності.

Слідкуйте за оновленнями! ГО «НОВА Енергія» публікуватиме інформацію про хід моніторингу, а також ділитиметься історіями мешканців, які вже зараз беруть активну участь у відбудові громади.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

18 березня відбувся круглий стіл “Моніторинг відбудови: механізм оцінки відновлення Лебединської громади”. Під час заходу активні мешканці громади, балансоутримувачі об’єктів, місцева влада, експерти та незалежні аудитори мали змогу не лише ознайомитись із проєктом “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, а й об’єднати свої зусилля, визначити шляхи співпраці у реалізації проєкту задля прозорої відбудови громади.

З початку повномасштабного вторгнення понад 300 об’єктів інфраструктури Лебединської громади, що на Сумщині, було зруйновано або пошкоджено. Відновити усі пошкоджені об’єкти самотужки громада не спроможна, тому охоче співпрацює з громадськими організаціями, бізнесом та органами державної влади. Представники Лебединської міської ради розуміють важливість прозорості у цьому процесі, тому активно долучились до круглого столу, який організувала команда ГО “НОВА Енергія”, щоб  презентувати та обговорити механізм моніторингу процесу відбудови 15 об’єктів соціальної інфраструктури  Лебединської громади вже цієї весни.

“В Україні з’явилося багато інструментів для моніторингу відновлення, серед яких ключові — DREAM та Big Recovery Portal (BRP). DREAM забезпечує прозорість на всіх етапах відбудови, публікуючи дані про пріоритизацію та реалізацію проєктів. BRP доповнює цей процес, зокрема: мінімізує корупційні ризики, допомагає планувати відновлення, створює базу для бізнесу та зміцнює довіру міжнародних партнерів. Обидві системи сприяють ефективному розподілу ресурсів і нагляду за їх використанням”, — зауважила Наталія Перетятько, менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”.

Щоб краще розуміти, як втілюватимуть проєкт у життя та яка роль усіх стейкхолдерів в його реалізації, Наталія Перетятько провела коротеньку презентацію, під час якої вона не лише розповіла про проєкт, але й пояснила, чому громадськості важливо бути залученими до моніторингу відбудови об’єктів у власній громаді. 

“Недостатня відкритість даних про фінансування та виконані роботи можуть призводити до неефективного використання коштів та навіть корупційних ризиків. Впровадження громадського моніторингу допоможе забезпечити контроль за якістю виконаних робіт та сприятиме підвищенню довіри до процесу відбудови”, — підкреслила менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”, Наталія Перетятько.

Сьогодні в Україні моніторинг витрат місцевих органів влади став справою багатьох організацій та ініціатив. Опитування, точкові перевірки, аналіз витрат — усе це важливі, але фрагментарні інструменти, які не дають цілісної картини. Натомість справжня прозорість і контроль за відновленням потребують системного підходу, що дозволяє зазирнути у всі етапи реалізації проєкту. Саме таким підходом стала методологія моніторингу відбудови, розроблена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Вона охоплює всі критично важливі аспекти відновлення — від планування до оцінки виконаних робіт — і дозволяє громаді, експертам та владі мати єдине бачення прозорого процесу.

“Методологія дає змогу комплексно оцінити відбудову об’єктів, починаючи з формування паспорту об’єкта й аналізу всієї супровідної документації. Вона також включає оцінку прозорості рішень: чи була громада залучена до ухвалення проєкту, чи враховувалися її потреби? Це дозволяє не лише фіксувати якість робіт, а й попереджати корупційні ризики. Ключовими етапами , які підлягають оцінюванню є планування, затвердження проєкту та його реалізація. На завершальному етапі ми аналізуємо фактичні роботи, спілкуємося з мешканцями, фіксуємо результати через фото та відео”, — розповіла Олена Кузьменко експертка проєкту ГО “НОВА Енергія”.

Представники приватного підприємства (ПП) «Суми-Южана» розповіли про роль незалежного технічного моніторингу у відбудові громад. Це приватне підприємство виконуватиме технічний аналіз якості та вартості проведених робіт, оцінюватиме дотримання стандартів безбар’єрності та енергоефективності. Співпраця з ними є важливою для забезпечення достовірності моніторингу, підвищення прозорості відбудови та посилення довіри громади до процесу реконструкції. 

Учасники круглого столу підкреслили важливість впровадження механізмів громадського моніторингу, як запоруки ефективного використання ресурсів та сталого розвитку громади. В результаті мешканці громади, балансоутримувачі об’єктів, місцева влада, експерти та незалежні аудитори засвідчили, що будуть активно долучатись до моніторингу за відбудовою об’єктів соціальної інфраструктури. 

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

15 березня відбувся тренінг “Сила в даних: як працівники можуть стати агентами змін у видобувній галузі”, який об’єднав активних представників видобувного сектору Сумщини, зацікавлених у прозорості, справедливому розподілі ресурсів та покращенні соціальних стандартів. Захід, організований ГО “НОВА Енергія”, став не лише навчальним майданчиком, а й платформою для дискусій та обміну досвідом між працівниками компаній, експертами з відкритих даних та представниками громад.

Щоб активізувати учасників із самого початку, тренінг розпочався з айсбрейкер-сесії. У форматі інтерактивної гри учасники інтуїтивно вловлювали нові словосполучення і тези, які згодом були глибше розкриті під час заходу.

Відкритість у видобувній галузі — не лише про цифри, а й про конкретні можливості для працівників і громад. Як зрозуміти, куди спрямовуються доходи від видобутку? Чи відповідає компанія екологічним та соціальним стандартам? Як працівники можуть впливати на рішення керівництва? Саме ці питання були ключовими на тренінгу.

Учасники дізналися про Ініціативу прозорості видобувних галузей (ІПВГ) та її значення для кожного, хто працює в цьому секторі. Відкриті дані допомагають не лише громадам контролювати доходи, а й самим працівникам розуміти фінансові відрахування компанії та її внески в розвиток регіону. Зацікавили учасників практичні сесії з використання відкритих онлайн-ресурсів, що дозволяють перевіряти фінансову звітність компаній, їхній екологічний вплив та зобов’язання перед громадами.

«Публічні дані — це не просто цифри у звітах, а інструмент, який може змінювати правила гри у видобувній галузі. На тренінгу ми говорили про те, як працівники можуть використовувати інформацію про податки, екологічний вплив та соціальні внески своїх компаній, щоб підвищувати відповідальність бізнесу та сприяти розвитку громад. Важливо розуміти: прозорість — це не лише вимога міжнародних стандартів, а й можливість кожного працівника впливати на стабільність своєї роботи, добробут регіону та майбутнє галузі в умовах енергетичного переходу» — зауважила Наталія Перетятько, менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”.

Окрему увагу приділили антикорупційним заходам, гендерним, екологічним та соціальним стандартам у видобувній галузі. Чому важливо дотримуватися принципів рівності на робочих місцях? Як екологічна відповідальність впливає на безпеку працівників? Як компанії можуть запобігати корупційним ризикам та підвищувати рівень довіри серед співробітників? Учасники отримали відповіді на ці питання та поділилися власним досвідом.

Глобальні зміни в енергетичному секторі стали ще однією важливою темою тренінгу. Перехід до відновлюваних джерел енергії, адаптація компаній до нових викликів і потреба в нових компетенціях — усе це безпосередньо впливає на працівників. Під час заходу розглянули реальні кейси з досвіду інших країн та можливі сценарії розвитку видобувної галузі в Україні.

Тренінг засвідчив: кожен працівник може стати агентом змін. Відповідальне ставлення до відкритих даних, моніторинг фінансових потоків і активна позиція в громадських ініціативах сприяють прозорості та сталому розвитку компаній. ГО “НОВА Енергія” разом із партнерами продовжуватиме підтримувати працівників та громади у цьому напрямку, адже справжні зміни починаються з активної участі кожного.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA), яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

Громадська організація «Нова Енергія» планує розширити мережу громад-партнерів з Сумщини та Харківщини для спільної реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення та розвиток регіону.

Ми пропонуємо реалізацію спільних ініціатив на підтримку процесів відновлення громад, посилюючи принципи сталого розвитку, прозорості врядування та залученості громади. Наша мета — разом із громадами розробити такі проєктні активності, які не лише будуть цікавими та інноваційними, а й реально відповідатимуть їхнім потребам.

Що ми пропонуємо?

У межах проєкту ми плануємо:

• Навчання для громад щодо інструментів моніторингу відновлення та відкритих даних.
• Аудит офіційних сайтів громад для виявлення прогалин у публікації важливої інформації та розробку рекомендацій із покращення відкритості.
• Соціологічні дослідження серед мешканців громад, які допоможуть визначити найважливіші напрями інформатизації.
• Інтеграцію інфографіки про бюджет громади на сайті громади, що сприятиме прозорості фінансів.

Додаткові ідеї, які можуть бути включені в проєкт:

• Розвиток інструментів демократії участі – впровадження електронних платформ для інформування та збору ініціатив громадян.
• Створення ком’юніті для вразливих груп населення, зокрема:
  • мережі чатів у Signal для ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю та інших груп;
  • локальні зустрічі для взаємопідтримки та обговорення актуальних проблем у громаді;
  • навчання зі створення та реалізації локальних ініціатив.
• Підготовка аналітичних матеріалів і рекомендацій для планування розвитку та відновлення громади тощо.

Але це лише частина можливих активностей! Ми відкриті до пропозицій від громад, щоб реалізовувати проєкти, які відповідають вашим реальним потребам.

Кого ми шукаємо?

– Громади із Сумської та Харківської областей, які хочуть посилити свою прозорість та відкритість.

– Громади, зацікавлені у навчанні активістів та посадовців сучасним інструментам моніторингу.

– Громади, які мають амбітні ідеї, але потребують підтримки для їх реалізації.

Зверніть увагу! Кількість громад, які зможуть взяти участь у поточній хвилі проєкту, обмежена. Якщо ваша громада хоче долучитися, не зволікайте! Запити від громад які знаходяться на території родовищ корисних копалин загальнодержавного значення будуть додатковою перевагою.

Як подати заявку? Надішліть лист у довільній формі на електронну адресу ГО “НОВА Енергія”: energiya.nova@gmail.com 

Дедлайн для подачі заявок: 24 березня 2025 року до 15:00. 

Разом зробимо наші громади більш відкритими, сталими та інклюзивними!

12 березня 2025 року відбувся спеціалізований воркшоп, присвячений підготовці національного Звіту ІПВГ 2024 у форматі відкритих даних. Учасники заходу зосередилися на вдосконаленні процесу обміну даними між Міністерством енергетики України та Державною службою геології та надр, що є ключовим аспектом забезпечення прозорості у видобувному секторі.

Менеджер проєктів ГО «НОВА Енергія» Марина Бузань-Свірська наголосила на важливості дотримання вимог  Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (далі — Закон про ІПВГ) та Постанови 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» щодо оприлюднення даних національного Звіту ІПВГ у форматі відкритих даних. 

«Ми підготували підбірку важливих національних програм, де є зобов’язання стосовно імплементації ІПВГ або посилання на норму Закону про ІПВГ, що гарантує оприлюднення інформації. ІПВГ не просто галузева ініціатива, а частина державної політики та міжнародних зобов’язань, таких як Ukraine Facility Plan та Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, — підкреслила Марина Бузань-Свірська.

Після повномасштабного вторгнення рівень систематичного розкриття даних Україною знизився майже вдвічі — до 28%. Саме Звіт ІПВГ, підготовлений Незалежним адміністратором наразі є основним джерело контекстуальної інформації та консолідованих даних видобувної галузі.

В рамках дослідження ТОВ «Ернст Енд Янг» за участі Мультидонорського трастового фонду Глобальної програмної підтримки видобувної промисловості (EGPS) Світового банку, було проведено аналіз основних наборів відкритих даних, які формуються в межах підготовки Звіту ІПВГ та визначено необхідні кроки для його публікації у форматі відкритих даних:

• Дезагрегація таблиць — принцип «один ресурс = одна таблиця» зробить структуру зрозумілішою та зручнішою для користувачів.
• Видалення дубльованих сумарних таблиць — ці дані є похідними й не містять унікальної інформації.
• Оптимізація структури ресурсів — об’єднання даних із однаковою структурою для спрощення доступу до них.

«Ми проаналізували 28 файлів, що містили 174 таблиці, з яких 87 описували структуру даних, а 87 містили самі дані. Запропоновані зміни дозволять зробити цей масив інформації більш оптимізованим, доступним та зручним для використання», — зауважила Марина Бузань-Свірська.

Зважаючи на умови воєнного стану, особливу увагу було приділено питанням безпеки. Для кожного ресурсу запропоновано застосовувати трискладовий тест, який дозволить визначити, які дані можуть бути оприлюднені, а які повинні залишатися обмеженими. 

За підсумками дискусії учасники підсумували: необхідно створити спеціальну робочу групу, до якої увійде й представник команди підтримки Порталу ІПВГ. Вона займатиметься оцінкою набору даних, щоб забезпечити баланс між прозорістю та захистом критично важливої інформації.

Окрім технічних аспектів відкритих даних, учасники обговорили старт звітної кампанії 2024 та підготовку національного Звіту ІПВГ. Ключовим завданням є налагодження співпраці з розпорядниками даних, зокрема з Державною службою геології та надр, яка володіє інформацією про компанії, що мають спеціальні дозволи на видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Нагадаємо, що відповідно до Закону про ІПВГ, компанії, які володіють спеціальними дозволами на видобуток копалин, зобов’язані надавати звітність у рамках ІПВГ.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України.

Цьогорічна Глобальна Асамблея Publish What You Pay (PWYP), що відбулася в Індонезії, стала важливим етапом у розвитку міжнародної коаліції, яка об’єднує громадянське суспільство задля прозорого та справедливого управління природними ресурсами. Асоціація «ЕнергоТранспарентність», яка є офіційним представником PWYP в Україні, активно долучалася до стратегічного планування протягом усього 2024 року, адже на тлі подій останніх років дуже важливо адвокатувати потреби України на міжнародному рівні.

З 18 по 20 лютого у Джакарті голова Асоціації Ольга Хауляк та асистентка проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій взяли участь у фіналізації глобальної стратегії PWYP та формуванні теорії змін. Це була не лише можливість визначити подальші пріоритети організації, а й налагодити співпрацю з партнерами з різних країн, які мають цінний досвід у забезпеченні прозорості видобувних галузей та впровадженні цифрових рішень.

Щоб донести результати асамблеї до української спільноти, 6 березня провели воркшоп для членів та партнерів Асоціації «ЕнергоТранспарентність». Учасники обговорили ключові аспекти нової стратегії PWYP на наступні п’ять років, а також перспективи міжнародного партнерства для України.

Одним із важливих напрямків партнерства стали країни регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка), зокрема Лівія, Ємен, Єгипет та Судан. У цих країнах видобуток природних ресурсів часто безпосередньо пов’язаний із військовими конфліктами, що робить їх цінним кейсом для аналізу. Як розповіла Ольга Хауляк, вдалося домовитися про підготовку серії презентацій, у яких партнери поділяться інформацією про свої ресурси та виклики, пов’язані з управлінням доходами у кризових умовах:

«Publish What You Pay — це унікальна коаліція, яка об’єднує активістів від локального до глобального рівня. Її оновлена місія — справедливе та рівноправне управління природними ресурсами в гармонії з планетою. Ключовий акцент зроблено на тому, щоб громади самостійно отримували та використовували ресурси для розвитку. Це фундаментальний зсув у підході до прозорості», — зазначила Ольга Хауляк, голова Асоціації «ЕнергоТранспарентність».

Окрім цього, українська сторона має перспективи співпраці з Австралією та Філіппінами — країнами, які є лідерами у впровадженні цифрових технологій для забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Австралія — має одну з найбільш відкритих економік світу, що активно підтримує ініціативи прозорості в інших країнах. Її підхід до збору та публікації відкритих даних є достатньо диверсифікованим, зокрема завдяки використанню сотень інтерактивних карт та спеціалізованих платформ.

Філіппіни, з свого боку, імплементували Ініціативу прозорості видобувних галузей (EITI) та мають платформу PH-EITI Contracts Portal, яка подібна до української Електронної системи подання та аналізу звітності ІПВГ (Портал ІПВГ). Більше того, між Україною та Філіппінами виникла здорова конкуренція щодо ефективності цих інструментів. Проте, як наголосила Софія Молочій, саме співпраця, а не змагання, допоможе вдосконалити обидва портали:

«Попри війну, Україна демонструє високий рівень розкриття даних. Хоча за обсягами ми поступаємося Філіппінам, наша перевага — в розумінні того, як ці дані можна застосовувати на місцевому рівні. Це зацікавило філіппінських колег, і ми сподіваємося на подальший обмін досвідом щодо використання даних для громад. Наші інструменти можуть допомогти громадам планувати свій розвиток, використовуючи дані про доходи від видобутку», — зазначила Софія Молочій, асистентка проєктів ГО «НОВА Енергія».

За результатами Глобальної Асамблеї та воркшопу для українських партнерів, вже цього місяця заплановано кілька міжнародних зустрічей, де обговорюватимуться можливості для реалізації згенерованих ідей. Особливу увагу приділять розвитку GovTech та CivicTech рішень, які допоможуть зробити видобувну галузь прозорішою, інклюзивнішою та орієнтованою на громади.

Захід організовано ГC “Асоціація “ЕнергоТранспарентність” у партнерстві з ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, яка виконується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

За даними десятого національного звіту ІПВГ, навіть в умовах воєнного стану, Сумська область забезпечила майже 10% усіх надходжень від видобувної галузі на користь держави і входить до четвірки лідерів разом з Харківською, Полтавською та Дніпропетровською областями. Ефективне використання цих ресурсів вимагає високого рівня прозорості та підзвітності. Саме цим питанням було присвячено круглий стіл “Прозорість у видобувних галузях як складова сталого розвитку громад Сумщини”, що відбувся 27 лютого за ініціативи ГО “НОВА Енергія”  за сприяння та у співпраці з Сумською обласною військовою адміністрацією.

Захід об’єднав представників влади, місцевих громад, донорських організацій та експертів галузі, які обговорили виклики та можливості розвитку видобувної сфери регіону.

Мінерально сировинна база Сумської області налічує 373 родовища, 50% з яких — паливно-енергетична сировина. На території всіх 51 громад області ведеться видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Про роль ефективного використання ресурсів та необхідність використання доступної інформації сказали у своїх виступах: Тарас Савченко перший заступник начальника Сумської ОВА та Світлана Мізіна, радниця проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

“Питання рентної плати для Сумщини дійсно є актуальним. Загальновідомий факт, що значні обсяги вуглеводнів знаходяться саме на території Сумщини, зокрема в Охтирському та Роменському районі. Щодо надходжень рентної плати за видобуток вуглеводної сировини в місцеві бюджети — ми спостерігаємо динаміку певного зменшення, хоч і не суттєвого. В порівнянні з 2022, 2023 та 2024 роками це десь на 5-6 % щорічно обсяги рентної плати зменшуються. В той же час активність в цьому секторі залишається сталою. Ми сподіваємось, за результатами даного обговорення будуть винайдені проєкти рішень, які дійсно підвищать транспарентність процесу нарахування та сплати рентних платежів і сприятимуть в майбутньому підвищенню фінансової спроможності громад на території яких видобувається вуглеводні”, — зазначив Тарас Савченко

Сумщина — регіон, де надрокористування відіграє важливу роль в економіці, а громади все більше усвідомлюють необхідність прозорого та відповідального управління природними ресурсами. Адже прозорість у видобувних галузях – це не просто вимога часу. Це передумова формування довіри між державою, бізнесом та суспільством. Вона визначає справедливий розподіл доходів, мінімізує екологічні ризики та відкриває нові можливості для сталого розвитку громад і регіону. 

“Ініціатива прозорості видобувних галузей дуже важлива для видобувних регіонів, адже раніше знайти інформацію про компанію, власника, дані про видобуток та податки було неможливо, бо вона була закрита. Завдяки тому, що Ініціатива прозорості вже є в Україні багато років вдалося залучити до діалогу і видобувні компанії, і місцеві органи влади, і державні органи влади. Слід зазначити, що завдяки звітам ІПВГ є можливість доступу до інформації про галузь, про податки і кожен громадянин й кожна громада може знайти цю інформацію, хоч через воєнний стан деяка інформація має обмежений доступ. Раніше вся вона була в паперовому вигляді, а за підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що впроваджувався  федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини було створено й передано на баланс Міністерства енергетики Портал ІПВГ. Дієвий інструмент, що поєднує в собі електронну систему подання та аналізу звітності й платформу для аналізу відкритих даних в сфері видобування”, — розповіла Світлана Мізіна.

У 2013 році Україна приєдналася до Ініціативи прозорості видобувних галузей  — міжнародного стандарту, який сприяє прозорості видобувного сектору країни та передбачає розкриття інформації щодо різних аспектів видобувної діяльності. З того часу Україна поступово, крок за кроком, йде до виконання всіх вимог міжнародного Стандарту ІПВГ

“Керівництво впровадження ІПВГ на національному рівні здійснює багатостороння група з імплементації ІПВГ. До цієї групи входять представники Уряду, компаній і громадського сектору на паритетних засадах. Вони спільно вирішують, яку інформацію слід розкривати, які зміни в законодавство мають бути внесені для того аби відповідати міжнародному Стандарту і забезпечити належний рівень участі цих зацікавлених сторін до управління корисними ресурсами”, — зауважив Віталій Филенко, експерт з впровадження ІПВГ в Україні.

Важливість ІПВГ на рівні громад полягає в тому, що цей стандарт забезпечує доступ до відкритих даних щодо платежів видобувних компаній, обсягів видобутку та податкових надходжень. Завдяки цьому місцева влада та активні мешканці можуть відстежувати, наскільки ефективно використовуються природні ресурси регіону та як ці кошти впливають на розвиток територій.

Один із інструментів для отримання такої інформації — Портал ІПВГ, який містить дані про надходження ренти до бюджетів громад. Як зазначила Марина Бузань-Свірська, менеджер проєкту Порталу ІПВГ ГО “НОВА Енергія”:

“Цікавим для громад і аналітиків, в першу чергу, звичайно, є карта рентних платежів. Це картографічне представлення інформації про ренту і екологічний податок. Інформація в ньому представлена саме в розрізі рівнів бюджету: від обласного до населеного пункту. 

Окрім того, хочеться зауважити, що ключовим розпорядником інформації в надрокористуванні є Держгеонадра. Але, зважаючи на стан в країні багато їхніх ресурсів обмежені в доступі і закриті. Проте на Порталі ІПВГ ці посилання збережені, вони є, і ми розуміємо, що це обмеження тимчасове”.

Прозорість у видобувних галузях має значення лише тоді, коли громади активно використовують відкриті дані для ухвалення управлінських рішень та контролю за доходами. Самі по собі цифри та звіти не здатні змінити ситуацію — важливо, щоб громадськість, органи місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони знали, як ці дані застосовувати.

Попри складну ситуацію в регіоні та близькість до ворога Сумщина залишається одним з лідерів щодо надходжень від видобувної галузі на користь держави. 

“Якщо говорити про кількість родовищ на території області, то 373 їх зареєстровано. 50 % з них це паливно-енергетична сировина, 44,8 % — будівельна, 4 % — підземні води. Сумщина має й поклади критичної сировини, про яку останнім часом найбільше більше говорять в публічному просторі. Повертаючись до діяльності ГО “НОВА Енергія” на території області, то свого часу, коли ще не було порталу ми працювали з громадами, з районами та створювали карти спеціальних дозволів на території області”, — розповів Віталій Филенко. 

Асистент проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій розповіла присутнім про стан та перспективи надрокористування Сумщини та як помилки у звітності видобувних компаній впливають на бюджети громад, в яких ведеться видобуток:

“Сумська область дуже багата на корисні копалини, тому видобування ведеться у всіх громадах цієї області. Надрокористування безпосередньо впливає на економічний розвиток громад, адже доходи від цієї діяльності можуть стати важливим джерелом фінансування місцевих ініціатив. Водночас, для ефективного використання цих коштів необхідно розуміти реальний внесок видобувної галузі у бюджет як на рівні області, так і конкретних громаді щоб  кошти справді працювали на розвиток громад, важливо уникати неточностей та маніпуляцій у звітності видобувних компаній. Помилки можуть призвести до втрати значних бюджетних надходжень, які могли б бути використані на критично важливі місцеві потреби”, — акцентувала Софія Молочій.

Одним із важливих питань, які порушили під час заходу, було обговорення угод про розподіл продукції (УРП). Відмінність УРП від звичайних спеціальних дозволів полягає в особливому режимі оподаткування. Протягом дії такої угоди інвестор звільняється від сплати більшості загальнодержавних податків, а податкове навантаження визначається умовами угоди. Інвестор сплачує лише певний перелік податків і зборів, зокрема податок на прибуток, ПДВ, платежі за користування надрами, якщо вони передбачені угодою.

“На етапі укладенння угод про розподіл продукції органи місцевого самоврядування, на території яких планується видобуток, можуть залучатися за згодою. Водночас, формально, процедура консультацій з місцевими громадами, в рамках укладання угод УРП не передбачена. Тим не менш, громади мають бути зацікавлені в тому, щоб долучатися до процесу погодження УРП. Адже від того, як це буде прописано в угоді залежать майбутні соціальні виплати”, — зауважила Олена Агапова.

Такий механізм може створювати ризики для місцевих бюджетів. Якщо в угоді про розподіл продукції не буде чітко прописано рентні платежі за користування надрами, громади, на території яких ведеться видобуток, можуть втратити значну частину доходів. Саме тому критично важливо створити регіональні багатосторонні групи ІПВГ для контролю за виконанням таких угод, співпраці з видобувними компаніями та вирішення проблемних питань.

Детальніше про взаємодію на регіональному рівні та досвід впровадження ІПВГ розповіли Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини та Ірина Куропась, координаторка РГ 2 “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” УНП Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини.

“Ми ініціювали створення регіональної багатосторонньої групи в Львівській області, ідентичної до тієї, яка є на національному рівні. До неї ми вирішили включити як регіональні інститути громадянського суспільства, так і ті компанії, які ведуть видобуток на території Львівщини та залучили до цього процесу органи місцевого самоврядування. Ми підготували положення, де склад такої регіональної багатосторонньої групи мав би включати 5 представників від регіональних органів влади, 5 від громадського сектору, 5 від видобувних компаній, що здійснюють видобуток на Львівщині й 5 представниківорганів місцевого самоврядування”, — розповів Орест Микита.

“Одним з етапів впровадження ІПВГ на регіональному рівні є формування ініціативної групи. Власне, тут територіальним громадам варто залучитися підтримкою громадських організацій, Секретаріату, обласної адміністрації і спільно тоді розпочати процес формування регіональної багатосторонньої групи. Окрім того варто написати адвокаційну інформаційну кампанію, до якої можуть входити виходити навіть такі самі заходи, як ми маємо сьогодні з вами. Але власне, ця адвокаційна інформаційна кампанія має проходити впродовж усіх цих етапів формування, тому що мешканцям, громадським організаціям, які можуть бути долучені, потрібно надати інформацію, що це таке, як це працює, які інструменти аналізу даних можна використовувати. Також ви маєте напрацювати положення, яке буде працювати та повинні визначити учасників”, — поділилась Ірина Куропась.

Як показують сучасні обставини, спільні зусилля у прийнятті рішень є надзвичайно важливими для розвитку регіону. Видобуток вуглеводнів стратегічно важливий та пріоритетний для Сумської області, ресурси, які він приносить, є запорукою її енергетичної безпеки та незалежності. Відповідно значним є і вплив видобутку вуглеводнів на економіку області та якість життя громадян.

Захід проводить ГО «НОВА Енергія» спільно з Сумською ОВА в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA), яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

27 лютого 2025 року о 14:00 відбудеться онлайн-круглий стіл «Прозорість у видобувних галузях як складова сталого розвитку громад Сумщини». Захід стане платформою для обговорення реальних механізмів контролю за використанням природних ресурсів регіону та пошуку рішень для ефективного управління доходами від видобувної діяльності.

До участі запрошуються представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу та всі, хто зацікавлений у прозорості видобувного сектору та справедливому розподілі ресурсів.

Надрокористування є однією з ключових складових економіки Сумщини, проте громади не завжди отримують достатньо інформації про доходи, податки та зобов’язання компаній. Відсутність прозорості у видобувному секторі може призвести до втрати бюджетних надходжень, а також екологічних і соціальних ризиків.

Вже понад 10 років  Україна є країною-учасницею Ініціативи щодо забезпечення  прозорості у видобувних галузях (ІПВГ), яка передбачає розкриття даних про платежі компаній, розподіл доходів та дотримання екологічних норм. Однак для громад ефективність цього інструменту залежить від того, наскільки вони вміють користуватися відкритими даними та відстоювати свої права у взаємодії з видобувними компаніями.

Під час заходу запрошені експерти разом з учасниками обговорять наступні питання:                              

* Стан ІПВГ та її значення для громад

* Використання відкритих даних для покращення місцевого самоврядування

* Роль угод про розподіл продукції (УРП) у розвитку регіонів

* Принципи створення регіональної багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ, 

* Проблемні питання надрокористування та обговорення шляхів їх вирішення

Запрошуємо Вас пройти онлайн реєстрацію за посиланням: https://forms.gle/fe39JWY2hoKTtzhQ7. 

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в заході на платформі Microsoft Teams.

Захід проводить ГО «НОВА Енергія» спільно з Сумською ОВА в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA), яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.