20 травня з нагоди Тижня Відкритого Уряду – 2026 відбулася експертна дискусія «15 років відкритого врядування: цифрова звірка платежів видобувних галузей через Портал ІПВГ». На перший погляд тема заходу могла здатися суто технічною — автоматизація звірки платежів між компаніями та державними органами. Насправді ж учасники говорили про значно ширшу проблему: наскільки Україна сьогодні здатна забезпечити достовірність даних про видобувний сектор, якщо сама система перевірки цих даних усе ще значною мірою тримається на ручній роботі, листуванні та Excel-таблицях.
Дискусія почалася з питання, яке для більшості користувачів Порталу ІПВГ залишається “невидимим”: чому підготовка Звіту ІПВГ займає настільки багато часу і чому процес звірки вважається одним із найскладніших етапів. Поштовхом до цього обговорення став огляд витрат державного бюджету на підготовку Звіту ІПВГ, проведений минулого року. Аналіз показав парадоксальну ситуацію: вартість підготовки звіту не зростає, але масштаб і складність процесу — збільшуються щороку.
Сьогодні Звіт ІПВГ охоплює вже 11 галузей видобувного сектору. У 2023 році звірці підлягали 59 суттєвих компаній та понад 147 млрд грн платежів. Водночас за цими цифрами приховується значно більший масив даних — тисячі компаній, десятки тисяч записів про платежі та понад 14 органів-джерел інформації.
Сам процес підготовки звіту складається з п’яти великих етапів — від визначення суттєвих галузей і компаній до погодження та публікації результатів. Але найбільше часу займає саме звірка платежів — процес, під час якого незалежний адміністратор вручну співставляє дані, подані компаніями, з інформацією державних органів.
Під час виступів представники технічної команди Порталу ІПВГ та незалежного адміністратора фактично показали “внутрішню кухню” процесу, яка зазвичай залишається поза увагою публічних дискусій. Виявилося, що проблема полягає не лише у великому обсязі даних. Головний виклик — у їхній неоднорідності.
Компанії та державні органи можуть подавати одну й ту саму інформацію в абсолютно різних форматах. Одні подають дані у гривнях, інші — у тисячах гривень. Одні використовують актуальні коди бюджетної класифікації, інші — застарілі або деталізовані підкоди. Дані можуть дублюватися, надходити в різних структурах або взагалі потребувати ручного “зведення” перед тим, як їх можна буде порівнювати.
CISO Порталу ІПВГ Микола Ситник пояснив, що навіть у межах однієї компанії виникають складнощі через структуру відокремлених підрозділів. Компанії на Порталі ІПВГ подають агреговані дані — разом із філіями та підрозділами, тоді як державні органи можуть обліковувати їх окремо. У результаті система повинна спочатку “зібрати” ці дані в єдину структуру, перш ніж взагалі стане можливою коректна звірка.
Воєнний стан лише ускладнив ситуацію. Через обмеження безпеки державні органи тимчасово не звітують напряму через Портал ІПВГ. Це означає, що команді доводиться отримувати інформацію через альтернативні механізми — протоколи обміну, офіційні запити або імпорт даних із зовнішніх систем. Усе це створює додаткові технічні ризики та збільшує навантаження на процес звірки.
Представник незалежного адміністратора ТОВ «Ернст енд Янг» Марк Герула під час дискусії звернув увагу на іншу проблему, яка для широкої аудиторії звучить особливо показово: фактично сьогодні повноцінну верифікацію проходять лише 59 суттєвих компаній. Загалом у системі майже дві тисячі підзвітних компаній. Дані більшості з них залишаються без детальної перевірки.
Автоматизація звірки стане не просто “черговим технічним оновленням Порталу”, а відповіддю на фундаментальну проблему якості даних.
Автоматизація має змінити саму логіку цього процесу. Новий функціонал Порталу ІПВГ дозволить автоматично імпортувати дані державних органів, співставляти їх із даними компаній та формувати чернетку звірки ще до початку ручної перевірки. Тобто система зможе сама виявляти потенційні відхилення, сигналізувати про підозрілі розбіжності та допомагати швидше переходити до етапу уточнень.
Наприкінці дискусії представник Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський порушив ще одне важливе питання — чи існують у світі готові практики автоматизації звірки платежів, які Україна могла б використати. У відповідь виконавчий директор ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко зазначив, що команда вже досліджувала міжнародний досвід, однак більшість країн ІПВГ працюють зі значно меншими обсягами даних і меншою кількістю компаній. Якщо в інших державах звірка може охоплювати 10–20 суттєвих компаній, то українська система ІПВГ вже сьогодні працює з майже двома тисячами підзвітних компаній та 11 галузями видобувного сектору. Саме тому багато рішень доводиться адаптувати або створювати фактично з нуля — під український масштаб і складність даних.
Головний висновок дискусії виявився значно ширшим за технічну тему автоматизації. Учасники фактично говорили про те, що прозорість — це не лише публікація даних. Якщо дані містять системні помилки, якщо їх неможливо швидко перевірити, а підготовка звітів затягується через ручні процеси, то навіть найбільш відкритий портал поступово втрачає свою ефективність.
Автоматизація звірки платежів у цьому контексті — це спроба перейти від “ручного функ” системи до її сталого розвитку. Водночас — це можливість зробити дані видобувного сектору не просто відкритими, а справді достовірними та придатними для ухвалення рішень.
Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.
