Позначка: ГО “НОВА Енергія”

In 2023, the Extractive Industries Transparency Initiative (EITI) celebrates the 20th anniversary of its founding and the 10th anniversary of the EITI Standard. The EITI’s mandate to ensure that citizens benefit from a country’s natural resources remains extremely relevant in an era of escalating climate crisis. The role that EITI plays in the governance of the extractive sector is critical as we move forward with the updated EITI Standard.

Part 1 of the EITI Standard consists of the following sections:

1. The EITI Standard has its origins in the EITI Principles, which were agreed upon by a diverse group of countries, companies and civil society organizations when the EITI was established in 2003. The goal is to increase the transparency of payments and revenues in the extractive sector;
2. The procedure for obtaining the status of an EITI implementing country; 
3. The EITI Standard sets out the EITI requirements (Requirements 1-7) for EITI implementing countries and oil, gas and extractive companies operating in these countries; 
4. Expectations for companies that support the EITI by reporting in EITI implementing countries and actively participating in the EITI process through participation in multi-stakeholder groups; 
5. Contains provisions to ensure full, active and effective engagement of civil society in EITI implementation; 
6. Code of Conduct of the EITI Association; 
7. Promoting open and accountable management of natural resources. 

Part 2 of the EITI Standard (“Oversight and Validation by the EITI Board”) describes the procedures and criteria for determining the international EITI Board that oversees and evaluates the implementation of the EITI Standard. 

Part 3 (“EITI Governance and Management”) is dedicated to the governance of the EITI Association.

The 2023 edition is the fourth since the EITI Standard was published in 2013.  Currently, there are almost 60 countries implementing EITI.

This edition contains new and clarified provisions:

1. Anti-corruption activities

• Empowerment of countries and companies to use the EITI platform to identify and eliminate corruption risks in the field of natural resources extraction, disclosure of information on anti-corruption policies and practices by companies (requirements 1.2 and 2.6);
• Comparison of data in license registers and shareholder registers to improve the usability of data (requirement 2.3);
• Disclosure of the full ownership and reporting structure of state-owned enterprises and beneficial owners (requirement 2.5)

2. Energy transition

• Disclosure of information on the energy transition policy, tariff calculation, state subsidies in the extractive sector (requirement 2.1);
• Increase transparency in the issuance of licenses (requirement 2.2); 
• Obtaining information on investments of state-owned enterprises in the extractive sector and disclosure of data on proven economically viable reserves of oil, gas or mineral resources (requirements 2.6, 3.1);
• Disclosure of data on proven reserves and greenhouse gas emissions (requirement 3.4);
• Accounting for projected revenues and pricing scenarios (requirement 5.3)

3. Gender, social and environmental aspects 

• Disclosure of policies governing artisanal and small-scale mining (requirement 2.1);
• If the process of issuing or transferring a license involves consultation with affected communities, countries and companies implementing the project should provide a description of how the consultation process was conducted. This may include the number of people consulted, disaggregated by gender, as well as a brief description of how views on the impact of the project on local community consultation and employment information were collected and considered (requirement 2.2);
• Reporting on actual payments on how extractive revenues earmarked for specific programs or investments at the subnational level are managed and how these programs take into account the interests of women and other marginalized groups, and reflect mandatory payments for social and environmental needs (requirements 5.2, 6.1)
• Employment in the public and private sectors of the extractive industries in absolute terms and as a percentage of total employment. The information should be disaggregated by gender and occupational level, if available, as well as by company and project, and between local and foreign nationals (requirement 6.3), disclosure of information on regulations related to environmental permits and licenses, including social, gender and environmental impact assessments, as well as rehabilitation, decommissioning and closure programs (requirement 6.4)

4. Revenue collection

• Provide public information on who ultimately owns and controls companies operating in the country’s extractive industries (requirement 2.4);
• Include more detailed, comprehensive information on production and exports in the reporting (requirements 3.2 and 3.3);
• Disclosure of contracts for sales, infrastructure development, loans, barter transactions, and contracts that provide for mandatory payments for social and environmental needs (requirements 4.2, 4.3, 6.1);
• Provide information on effective tax rates, incentives and deductions, and achieve public understanding of infrastructure provisions and barter arrangements, including loans (requirements 4.1, 4.3, 4.9);
• Obtaining data on companies’ expenditures and information on the state expenditure monitoring system (requirement 4.10)

The changes will come into force on January 01, 2025.

Implementation of the EITI amendments will address the current challenges of extractive sector governance related to energy transition, fight against corruption and gender equality.

You can view the EITI Standard 2023 by following the links:

English version of the EITI Standard 2023

Version of the EITI Standard 2023 translated into Ukrainian

10 серпня 2023 року ГО “Нова Енергія” за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України провела онлайн-тренінг «Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану».

До участі в тренінгу приєднались представники  суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність галузях промисловості, пов’язаних з геологічним вивченням надр, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, діяльність у яких здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або пов’язаних із діяльністю з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту.

Метою тренінгу було ознайомлення учасників з новими правилами та процедурами онлайн подання звітності та розбір практичних ситуацій, що виникають під час дії воєнного стану, для видобувних компаній.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України та радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна.

Представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики зазначили: “Міграція Порталу на захищені іноземні сервери забезпечила безперервне функціонування  Порталу. Незважаючи на те, що частина відкритих даних наразі приховано, подача звітності триває, розпочалася робота з підготовки Звіту ІПВГ за 2022 рік відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та міжнародного стандарту ІПВГ.”

“Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. На жаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.” – доповнила Світлана Мізіна.

Протягом заходу, було розглянуто наступні питання:

1. Портал даних видобувної галузі: Загальні відомості;
2. Ретроспектива минулої ітерації доопрацювань;
3. Інструкції до електронних форм звітності;
4. Форма зворотного зв’язку. Версійність документів в кабінеті видобувних компаній;
5. Питання до незалежного адміністратора ІПВГ, які сформувалися під час звітного періоду в поточному році;
6. Подальші плани щодо удосконалення роботи Порталу та Звітності ІПВГ.

Обговорені питання на тренінгу були критично важливими, оскільки стосувалися практичних аспектів звітування під час воєнного стану. Розгляд порталу даних видобувної галузі та доопрацювань системи звітності допомагає учасникам зрозуміти нові можливості та вдосконалення, що полегшить процес звітування та покращить якість даних.

В минулому році ГО Нова енергія за фінансової підтримки Німецького Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») та у партнерстві  з Міненерго та компанією розробників реалізували майже всі удосконалення та оновлення Порталу ІПВГ, які були заплановані.

“Основними аспектами попереднього етапу доопрацювань було візуалізація наборів даних Порталу та спрощення подачі звітності. Відповідно було створено пілотну версію аналітичної системи на основі PowerBI, що включає формування та автоматичне оновлення 13 дашбордів, які використовують більш як 60 наборів даних Порталу. В поточній ітерації модернізації також заплановано розробку нового функціоналу Порталу ІПВГ та автоматизація інформаційних обмінів.”- зазначила менеджер продукту «Портал ІПВГ» ГО НОВА Енергія, Марина Бузань-Свірська.

Протягом 2023-2025 років команда ГО “Нова Енергія” планує активно вдосконалювати кабінети користувачів для подання звітів та аналітичну систему за допомогою інтеграції з ДПС та Держгеонадрами.

Мету запланованих заходів в своїй доповіді окреслив експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.  

“В планах з удосконалення роботи Порталу важливу роль відведено створенню аналітичної системи на базі відкритих даних видобувної галузі. Минулої ітерації були створені пілотні дашборди з графіками, побудованими, в основному, на наборах даних з власної БД Порталу. Це дало змогу, по-перше, покращити якість даних, по-друге, зроби їх більш привабливими і зрозумілими для користувачів Порталу. Метою створення аналітичної системи є консолідація відкритих даних видобувної галузі на Порталі. Планується збільшити кількість візуалізованих наборів даних в т.ч. відображати стан енергетичного переходу в Україні.” – зазначив Віталій Филенко.

Автоматизація створення консолідованих звітів, удосконалення процесу адміністрування звітності, вдосконалення ряду форм забезпечать якість та повноту даних, що подаються компаніями, що допоможе уникати можливих помилок та спрощує взаємодію з державними органами. 

У підсумку, онлайн-тренінг “Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану” виявився важливим заходом для забезпечення ефективного та точного звітування у воєнний період. Обговорення питань з незалежним адміністратором ІПВГ дало можливість учасникам зрозуміти особливості звітування та зв’язків зі сторонами, що приймають та опрацьовують дані звітів. Такі дискусії сприяють удосконаленню системи та забезпечують її ефективну роботу навіть в умовах воєнного стану.

Станом на зараз Портал ІПВГ вже знаходиться на балансі Міненерго і функціонує в режимі дослідної експлуатації. Кабінети авторизованих користувачів активні. На даний момент йде процес подання компаніями звітів за 2022 рік. Також компанії, що не мали можливості вчасно подати звіт за 2021, можуть це зробити через електронну систему подання звітності Порталу ІПВГ.

Військова агресія росії спричинила масштабні збитки інфраструктурі України — їх розмір оцінюється у 157,2 млрд доларів США станом на початок 2024 року. Проте через систему DREAM було подано лише 7713 проєктів на загальну суму 388,34 млрд гривень, що свідчить про низьку активність громад. Однією з причин цієї низької активності може бути непрозорий процес пріоритезації проєктів.

Наразі пріоритезація проєктів залишається ручною та залежною від суб’єктивних рішень представників міністерств. Попри затвердження Постанови №903 у серпні 2024 року, яка передбачає автоматизацію оцінки проєктів на основі критеріїв із ваговими коефіцієнтами, реальний процес оцінювання залишається в руках людського фактору. Це створює серйозні ризики корупції та несправедливого розподілу фінансування.

Методика, на яку спирається Постанова, була розроблена на основі двох методик – Світового банку та Transparency International Ukraine і мала на меті забезпечити справедливий розподіл коштів на основі чітких критеріїв. В “чистому” вигляді  методики могли б дискримінувати певні проєкти, тому уряд ухвалив змішану методику, яка будується на системі критеріїв, індикаторів та вагових коефіцієнтів для якісного ранжування проєктів. Проте затверджена методика обмежує автоматизацію процесу.

Команда ГО «Нова Енергія» підготувала полісі-бріф, який містить рекомендації щодо необхідних кроків для забезпечення автоматизації процесу пріоритезації. Це дозволить підвищити рівень прозорості, зменшити ризики корупції та сприяти більш справедливому розподілу фінансування.

Детальніше про проблему та рекомендації ви можете дізнатися у короткому полісі-бріфі:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами», що проводився в рамках Всеукраїнської науково-технічної конференції «Фізико-технічні проблеми енергетики та

Tumore prostatico: la prognosi in base a stadio, grado e rischio

шляхи їх вирішення 2017» (ФТПЕШВ-2017).

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні». Проект фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).

Переглянути матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами» повністю за посиланням.

В рамках реалізації Ініціативи “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели аналіз ризиків та переваг стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців. 

Стратегічне партнерство України  та ЄС  у сировинній галузі — важливий етап для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць, бо критична сировина, зокрема з огляду на декарбонізацію, має в Україні величезний потенціал. Разом з тим, галузі видобування завжди вирізнялися над високим рівнем корупційних ризиків. Україна впроваджує Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу дуже скоро можуть стати її наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни росії проти України та запровадження воєнного стану, не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій. 

13 липня 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів.

Згідно з документом, стратегічне партнерство передбачатиме три ключові напрямки:

• інтеграція ланцюгів створення доданої вартості;
• співпраця у галузі досліджень та інновацій;
• узгодження екологічних, соціальних процедур та підходів, обмін даними.

Відповідно до напрацьованої Дорожньої карти серед першочергових завдань є:

• скасування обмежень доступу до інформації про обсяги запасів критичної сировини в Україні;
• розробка з європейськими колегами модельної угоди про розподіл продукції для ділянок надр із покладами критичних і стратегічних корисних копалин;
• підготовка й оприлюднення онлайн інформації про них, а також оцифрування 5000 геологічних звітів і їх розміщення на Держгеопорталі.

Україна має великий потенціал у сфері видобутку критичних сировин, маючи понад 100 видів рідкоземельних корисних копалин, більш як 20 з яких визнані критичними в ЄС, США та Канаді. У 2021 році Україна вже входила до десятка провідних світових видобувачів таких ресурсів як титан, залізна руда, марганець, цирконій та інші. Така позиція в ринку свідчить про потужний потенціал країни у галузі видобутку та переробки критичних сировин.

Такі можливості можуть відігравати важливу роль у забезпеченні ЄС стійким доступом до критичної сировини, зокрема завдяки багатим покладам титанових руд, урану та інших важливих ресурсів. Для досягнення цих цілей, необхідно розвивати стратегічне партнерство між Україною та ЄС, сприяти розвитку прозорості для сталого розвитку.

Україна, впроваджуючи міжнародний стандарт Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей, повинна дотримуватись наступних вимог Стандарту ІПВГ 2023 для забезпечення прозорості:

• Вимога 2.2. Зобов’язана надавати обґрунтовані документи та опис процедур видачі ліцензій, включаючи прискорені процедури видобутку критичних сировин. 
• Вимога 3.1. Компанії та країни мають розкривати інформацію про підтверджені запаси викопних палив та мінеральних ресурсів.
• Вимога 5.3. Уряди також повинні розкривати свої прогнози щодо доходів від видобутку ресурсів та майбутніх планів щодо обсягів видобутку.

14 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення, що має вирішальне значення для розвитку країни. Затверджений перелік ділянок надр із стратегічним значенням для економічного сталого розвитку та обороноздатності України включає 26 ділянок із родовищами корисних копалин, таких як літій, титан, уран та солі калійні. За останні роки попит на ці ресурси в світі значно зріс, особливо в галузях, як автомобільна, електротехнічна, комп’ютерна і телекомунікаційна. Крім того, Україна володіє важливими покладами 22 з 34 корисних копалин, які є критично важливими для Євросоюзу, таких як титан, марганець, цирконій та графіт.

Звіт Європейського альянсу корисних копалин, опублікований в травні 2023 року, відзначає важливість створення стабільних інфраструктурних ланцюгів постачання та переробки цих матеріалів для забезпечення високих технологічних галузей. Звіт визначає чотири стратегічні сфери: матеріали для сонячної енергії, матеріали для акумуляторів, паливні елементи та електролізери, зберігання та перетворення альтернативної енергії. Заходи, запропоновані у звіті, включають підтримку гірничодобувних проєктів у всій Європі, постачання сировини, розвиток нових технологій переробки та зміцнення міжнародних відносин для диверсифікації постачання. Також акцентується на необхідності зменшення нестачі висококваліфікованих кадрів у галузях зберігання та перетворення енергії, а також на впровадженні цифрових інструментів для моніторингу і управління ланцюгами постачання за допомогою Industry 4.0. Це спільні кроки, які мають на меті забезпечити стале та стійке використання ресурсів, що має вирішальне значення для майбутнього України та її партнерів у Європі.

Участь громадськості у прийнятті рішень, пов’язаних з використанням надр України, є важливим аспектом сучасного законодавства. Зокрема, Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” впроваджує європейську модель оцінки впливів планованої господарської діяльності на довкілля, і це включає положення Директиви 2011/92 про оцінку впливу проектів на довкілля. Закон передбачає чіткий перелік видів діяльності, які підлягають обов’язковій оцінці впливу на довкілля.

Процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) надає громадськості значні можливості для участі у прийнятті рішень щодо довкілля та захисту екологічних прав. Однак дослідження говорять про те, що цей інструмент громадянської участі використовується не на всю свою потужність.

Окрім цього, Україна не виконує свої зобов’язання згідно з Оргуською конвенцією щодо права на доступ до інформації, участі у прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, що порушує міжнародні стандарти. У такому контексті, коригування національної нормативно-правової бази та дотримання міжнародних зобов’язань стає невідкладною задачею, особливо в перспективі членства України в Європейському союзі.

Додаткова інформація

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Українська національна платформа

Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

eap-csf.org.ua  

unp.eap@gmail.com 

www.facebook.com/unp.eap.csf

Громадська організація «НОВА Енергія»

energiya.nova@gmail.com 

https://nova-energiya.org/

https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

Якщо ви бажаєте брати активну участь в розвитку вашого міста, цікавитеся питанням бюджету, а саме, на що конкретно місцева влада витрачає гроші, до вашої уваги короткі відео-уроки від ГО «НОВА Енергія».

Презентуємо ролик з серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому на простому прикладі розказано про залучення та участь громадян у процесі формування бюджетів. Тож прогляньте і поділіться цим відео з іншими. (більше…)

Чому ми маємо цікавитися бюджетними процесами? Тому що добробут кожної родини напряму залежить від того, наскільки якісно розраховані доходи і як в майбутньому розподілятимуться витрати. Від того, наскільки якісно складений бюджет, залежить розвиток держави, міста, громади, а отже і нас з вами.

До вашої уваги  ролик з серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому просто та доступно розказано про те, чому бюджет, незалежно від того сімейний він, громадський чи державний, важливий для кожного громадянина. Тож прогляньте ролик і поділіться ним з іншими. (більше…)

Відео-ролик “Громадський проект – м. Київ” цікаво та доступно презентує Бюджет участі у м. Київ.

У відео-ролику містяться відповіді на такі питання:

1. Що таке Бюджет участі?

2. Які проекти можуть бути подані до Бюджету участі?

3. Як відюувається процес Бюджету участі?

4. Як реалізувати свою ідею?

5. Як працює електрона платформа для реєстрації проектів та голосування? та ін.

Бюджет участі – механізм, який дає громадянам можливість брати участь у розподілі частини бюджетних коштів міста шляхом подання власних проектів.

Відео-ролик  «Громадський проект — м. Київ» підготовлено рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження»  у частині надання допомоги у рамках компоненту «Посилення практики участі громадян у бюджетному процесі на місцевому рівні в Україні», котрий реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

16 лютого 2017 року в Premier Hotel Aurora Харкова відбувся Форум «Ефективне управління ресурсами видобувних регіонів», присвяченого  обговоренню екологічних проблем регіонів, пов’язаних з діяльністю видобувних компаній, та використанню механізмів EITI для їх вирішення. Участь у заході взяли представники органів державної влади, місцевого самоврядування, видобувних компаній та територіальних громад Сумської, Харківської та Донецької областей. Впродовж першого блоку Форуму було обговорено питання співпраці місцевої влади, громади та видобувних компаній. Другий блок було присвячено обговоренню екологічних проблем регіонів пов’язаних з діяльністю видобувних компаній, і на завершення спікери розповіли про Ініціативу прозорості видобувної галузі (ІПВГ). Під час неформального обговорення погоджено плани подальшої співпраці.  (більше…)

Аналітичний звіт «Ефективність використання коштів сплачених компаніями до місцевих бюджетів (на прикладі Чернігівської, Луганської, Сумської, Харківської та Донецької областей)» серії видань «Ефективне управління природними ресурсами».

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень.

Ознайомитися та завантажити матеріали аналітичного звіту «Ефективність використання коштів сплачених компаніями до місцевих бюджетів (на прикладі Чернігівської, Луганської, Сумської, Харківської та Донецької областей)» можна за посиланням. (більше…)