Позначка: ГО “НОВА Енергія”

Термін реалізації проекту: травень – грудень 2016 року 

Мета проекту: впровадження Бюджету участі в 4 містах України (м. Київ, м. Бердянськ, м. Мелітополь, м. Краматорськ)

Завдання проекту:

1. Інформаційно-просвітницька кампанія щодо залучення громадян розробляти громадські проекти та реалізовувати їх за рахунок бюджету участі.

2. Розвиток вмінь та навичок у громадян розробляти та подавати громадські проекти.

Програма «Бюджет участі» надає шанс перетворити ваше місто на місто вашої мрії, пропонуючи проекти, які будуть реалізовані міською адмінмстрацією наступного року. (більше…)

ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели дослідження та сформували аналітичний звіт “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців. 

Стратегічне партнерство України  та ЄС  у сировинній галузі — важливий етап для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць, бо критична сировина, зокрема з огляду на декарбонізацію, має в Україні величезний потенціал. Разом з тим, галузі видобування завжди вирізнялися над високим рівнем корупційних ризиків. Україна впроваджує Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу дуже скоро можуть стати її наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни росії проти України та запровадження воєнного стану, не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій.

В аналітичному звіті надано перелік сировини, яка вважається критичною та має стратегічне значення для економіки та обороноздатності країни. 

Огляд феномену “прокляття ресурсів” і його можливих наслідків для країн, які володіють значними природними ресурсами, пояснив побоювання зацікавлених осіб ризику перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС.

Україна володіє багатою мінерально-сировинною базою, розвиток якої надалі допоможе пришвидшити енергетичний перехід. Саме тому особлива увага в дослідженні приділяється Європейському Альянсу корисних копалин та їх звіту “Матеріали для зберігання та перетворення енергії: європейський заклик до дії”, оскільки там виділено стратегічні сфери та конкретні заходи, спрямовані на забезпечення сталого використання сировини та створення стабільних ланцюгів постачання для високих технологій.

Аналітичний звіт доступний для завантаження українською та англійською мовами.

Також достіпні для завантаження коротке резюме дослідження та його переклад.

Додаткова інформація

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Українська національна платформа

Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

eap-csf.org.ua   

unp.eap@gmail.com   

www.facebook.com/unp.eap.csf 

Громадська організація «НОВА Енергія»

energiya.nova@gmail.com  

https://nova-energiya.org/  

https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

В рамках реалізації Ініціативи “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели аналіз ризиків та переваг стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців. 

Прокляття ресурсів, або парадокс надлишку, стали термінами, які актуальні протягом останніх 30 років у сфері економіки та політичних наук. Дивний феномен полягає в тому, що країни, обдаровані значними природними ресурсами, часто виявляються менш розвиненими економічно, ніж ті, які мають обмежені запаси або жодних ресурсів зовсім. Причини цього можуть бути різними і включати зниження конкурентоспроможності інших секторів економіки через збільшення вартості національної валюти, що виникає в результаті припливу доходів від ресурсів. Висока мінливість доходів від продажу ресурсів на світовому ринку також грає свою роль, а також помилки в державному регулюванні та поширення корупції, які можуть виникати через приплив “легких” грошей в економіку.

Проте природні ресурси можуть також призводити до соціальних конфліктів, коли різні групи борються за право розпорядження ними. Ці конфлікти можуть виявлятися відкрито, як сепаратистські рухи в регіонах, де знаходяться ці ресурси, або приймати більш приховані форми, такі як конкуренція між елітами за доступ до бюджетних коштів, що може призводити до зниження ефективності державного управління в цілому.

У світлі цих проблемних аспектів численні економічні статті вносять заклики до України переосмислити свою сировинно-експортну модель розвитку. Ця модель характеризується низькою часткою експорту продукції з високою доданою вартістю та значною залежністю від імпорту енергоресурсів і високотехнологічної продукції. Продовжуючи в цьому напрямку, Україна може ризикувати перетворенням у сировинний придаток з подальшим зниженням конкурентоспроможності та структурним зсувом у економіці.

Деякі дослідження навіть попереджають про можливе перетворення України з індустріально розвиненої країни в аграрно-індустріальну з низьким рівнем технологічного розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Такий розвиток подій може призвести до загрози виходу за межі структурної схожості з менш розвиненими економіками та навіть до примітивізації української економіки. Активне видобування критичних сировинних ресурсів може значно посилити цю негативну динаміку.

Однак важливо враховувати, що сировинний експорт може бути пусковим механізмом для економічного розвитку. Ключовим питанням є здатність державної влади обмежити приватний сектор у спрямуванні природної ренти та створити сприятливі умови для розвитку більш технологічних галузей. Україна має шанс використовувати природні ресурси як джерело фінансових ресурсів для структурної перебудови економіки та забезпечення енергетичної незалежності. Але це вимагає розуміння необхідності змін та глибоких структурних перетворень як в політиці, так і в суспільстві.

Поза увагою не варто залишати й корупційні ризики в галузі сировини, оскільки вони є серйозною проблемою, яка має значний вплив на економічний, екологічний та соціальний розвиток країн і регіонів, де проводиться видобуток і обробка сировини.

Присутність корупційної поведінки керівників компаній та державних службовців може призвести до наступних наслідків:

• Послаблення та підрив ключових гарантій, які захищають місцеві громади та навколишнє середовище.
• Користь політичним і бізнес-елітам коштом широкої громадськості.
• Порушення та затримки відповідальних інвестицій та виробництва саме тоді, коли нам потрібно збільшити масштаби для досягнення кліматичних цілей.

Для запобігання появи вищезазначених регресивних процесів зацікавлені сторони, включаючи уряди країн-виробників і споживачів, компанії в усьому ланцюжку постачання, інвестори, міжнародні організації та інші, які працюють у цій сфері, повинні: 

• Впроваджувати більш жорсткі антикорупційні заходи, зокрема в законодавстві та нормативних актах, двосторонніх і багатосторонніх партнерствах і торгових угодах.
• Зменшити використання агентів і посередників, наскільки це можливо, і встановіть широкий контроль для тих, хто залишився.
• Чітко визначити корупційні ризики та розробити плани пом’якшення в будь-яких стратегіях, діяльності та операціях, пов’язаних із переходом на енергетику.
• Не допускати, щоб корупція послаблювала захист прав громади та дотримання екологічних і соціальних гарантій.
• Підтримувати суб’єкти ланцюга постачання, які знаходяться на нижній частині ланцюга, для інтеграції перевірок вищезазначених методів у системи відповідального пошуку та належної перевірки.
• Впроваджувати та відстоювати прозорість контрактів, платежів, торгівлі товарами та бенефіціарної власності відповідно до світових стандартів, щоб полегшити виявлення корупції, особливо щодо організацій високого ризику, таких як державні підприємства (ДП).
• Підтримувати права та діяльність громадянського суспільства, журналістів, викривачів та інших учасників боротьби з корупцією.
• Запобігати нечесному захопленню політичними елітами можливостей.
• Забезпечувати наслідки для корупціонерів за допомогою ефективних заходів правозастосування та відповідальності, приділяючи особливу увагу жертвам корупції.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Додаткова інформація

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Українська національна платформа

Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

eap-csf.org.ua  

unp.eap@gmail.com 

www.facebook.com/unp.eap.csf

Громадська організація «НОВА Енергія»

energiya.nova@gmail.com 

https://nova-energiya.org/

https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

Рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення є одним із найбільш важливих загальнодержавних податків, який сплачують суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях. Вона не лише забезпечує значні надходження до державного бюджету (понад 59,4 млрд грн у 2023 році), але й з 2018 року відіграє важливу роль у наповненні бюджетів громад, на території яких здійснюється видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

Повномасштабне вторгнення росії ускладнило ситуацію. У 2022 році правила нарахування та справляння ренти суттєво змінювались 4 рази. Обмеження доступу до даних унеможливило оперативну комунікацію з надрокористувачами, а планувати бюджет місцевій владі стало ще важче. Разом з тим суттєве обмеження податкових перевірок збільшило кількість технічних помилок та достовірності даних у звітності.

Рolicy paper висвітлює ключові проблеми, пов’язані з відсутністю достовірної публічної інформації щодо рентних надходжень та пропонує шляхи їх вирішення, що сприятиме посиленню фінансової стабільності та економічної автономії громад. На думку експертів ГО “НОВА Енергія”, мінімізувати вплив помилок в даних на громади може внесення змін до форми спеціального дозволу на надрокористування та подальша автоматизація верифікації кодів КАТОТТГ, щоб забезпечити коректний розподіл рентних платежів. 

Запровадження в спецдозволі окремого рядка, у якому буде зазначено перелік громад, на території яких здійснюється видобуток, дозволить відповідальному органу проводити звірку при розподілі коштів та запобігати помилковим перерахуванням.

Окрім того, документ містить рекомендації щодо ухвалення нормативно-правових актів, які б забезпечили публічний доступ до даних видобувних галузей, незалежно від дії воєнного стану. Це дозволить підвищити прозорість розподілу ренти, покращити планування бюджету громади та зміцнити їхню економічну автономію.

Запрошуємо ознайомитись з аналітичним документом нижче. 

Рolicy paper підготовлено експертами ГО “НОВА Енергія” за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні». Зміст документу є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково збігається з позицією GIZ та BMZ.

В умовах повномасштабної війни постає питання щодо фінансування відновлення зруйнованих об’єктів соціальної та комунальної сфери. У великих містах вже напрацьований механізм залучення коштів, але у малих громадах ситуація значно складніша. Відновлення навіть найменших руйнувань може затягуватись через нестачу бюджетних коштів та інших фінансових механізмів. У прифронтових регіонах ця проблема відчувається особливо гостро.

Для бюджетних установ одним із додаткових джерел надходжень є благодійні внески. Це дозволяє залучити небайдужих мешканців до відновлення громади. Проте, як відомо, передача неоприбуткованих готівкових коштів заборонена та є незаконною.

Щоб знизити корупційні ризики, зробити процедуру більш прозорою та контрольованою на законодавчому рівні, стаття 13 Бюджетного Кодексу України, передбачає закріплені складові частини бюджету. Пункт 4 статті 13 БКУ передбачає, що додатковими коштами бюджетних установ є власні надходження, які включаються до спеціального фонду бюджету, до них також належать благодійні внески, гранти та дарунки, які можна використати на організацію основної діяльності бюджетних установ. 

ГО «НОВА Енергія» підготувала детальну інструкцію, яка допоможе бюджетним установам правильно організувати процес відкриття та використання спеціальних рахунків. Інструкція включає:

– загальну інформацію про передачу бюджетним установам благодійної допомоги; 

– детальний опис процесу відкриття рахунку;

– особливості звітування по спеціальних рахунках.

Повний текст інструкції у форматі PDF доступний для перегляду нижче.

Інструкція підготовлена авторським колективом ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

24 лютого 2022 мільйони українців пережили невимовний жах повномасштабного вторгнення росії на українську територію. Протягом цих двох років українці гартувались щоденними тривогами, руйнуваннями та страхом. Скрутні обставини стали поштовхом до колосального розвитку громадянського суспільства та національної свідомості.

В цих складних умовах постійної війни українці невпинно працюють, відбудовують зруйноване та розвивають потенційні точки зростання, чим транслюють стійкість українського народу всьому світу.

ГО “НОВА Енергія” також активно долучається до процесів відновлення, шляхом впровадження дієвих демократичних практик, інструментів моніторингу бюджетних процесів, забезпечення участі громадян у процесах моніторингу і прийняття рішень на місцях.

В грудні 2023 – січні 2024 року команда ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області” провела опитування щодо досвіду використання платформ для фіксації руйнувань об’єктів та залучення фінансування для відновлення.

Серед учасників опитування кількість жінок склало 61,7% та чоловіків – 34%, різних вікових категорій.

Рисунок 1. Гендерна складова опитування.

За результатами опитування, лише 30% респондентів взагалі не знайомі з платформами фіксації руйнувань та 39% – із платформами залучення коштів. Варто зазначити, що багато з них просто не мали потреби відновлювати об’єкти, оскільки в громаді не було руйнувань.

Метою цього опитування була оцінка користувацького досвіду наступних платформ для відновлення: 

• Платформа відбудови України (Німеччина) 
• DREAM
• Ліга оновлення України ONOVA 
• Каталог міст cities.iccua.org
• Платформа cities4cities.eu 

Рисунок 2. Рівень популярності досліджуваних платформ.

Перше місце за популярністю зайняла Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням DREAM. ЇЇ використовує 43,8% опитаних. Ця платформа формує цифровий шлях для проєктів у сфері відбудови, відновлення та розвитку, забезпечуючи прозору та ефективну реалізацію на різних рівнях – національному, регіональному та місцевому. 

Разом з тим, взагалі невідомою для респондентів видалась Ліга оновлення України ONOVA, яка збирає та систематизує інформацію про руйнації, визначає розміри збитків, оцінює потреби громад, та моніторить соціально-економічний розвиток держави.

Рисунок 3. Враження щодо користування  платформами, де 1 – дуже погано, 5 – дуже добре. 

Дослідження показало, що найвищий рівень задоволеності виявлено у користувачів платформи cities4cities.eu, середній бал якої складає 4,07. Даний ресурс забезпечує налагодження прямого зв’язку між органами місцевого самоврядування України та іншими регіонами Європи з метою обміну потребами та пропозиціями, пов’язаними з міською інфраструктурою. Cities4cities.eu – є другою за популярністю платформою.

Команда ГО “НОВА Енергія” щиро дякує всім хто долучився до опитування. Ваш – досвід є цінним для вдосконалення інструментів моніторингу відновлення України.

Матеріал підготовлено ГО “Нова Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Ми живемо в період, коли цифрові технології просочуються у всі сфери нашого життя, особливо коли справа стосується управління ресурсами. Інвестори, донори та благодійники також активно цифровізуються, адже це робить управління ресурсами та процесами підзвітним та прозорим. Щоб будь-яка громада мала більше шансів на успішне відновлення та залучення фінансування, важливо використовувати всі можливості, які пропонує IT-ринок, зокрема екосистему DREAM. 

Державна цифрова екосистема з управління відновленням DREAM постійно вдосконалюється, надаючи нові можливості, які сприятимуть прискоренню цих процесів. ГО «Нова Енергія» невпинно працює над тим, щоб допомогти громадам використовувати на повну нові можливості екосистеми DREAM. 

У рамках проєктів “Розбудова спроможностей ОМС та підвищення компетенцій жителів Березівської громади Сумської області” та “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади”,  команда ГО “НОВА Енергія” і представники громад на власному досвіді переконались, як важливо своєчасно впроваджувати нові інструменти для ефективного управління проектами відновлення та об’єднуватись для моніторингу нових можливостей екосистеми. 

Завдяки останнім оновленням у DREAM, громади можуть візуалізувати пошук фінансування для реалізації проєкту. Адже тепер у картці проєкту відображатиметься позначка «Потребує фінансування», що автоматично підвищує шанси на потрапляння до вибірки інвесторів та донорів. А ще кожен користувач системи зможе переглянути історію участі проєкту у фінансових програмах, що надасть цінну інформацію про попередні спроби та успіхи у залученні фінансування.

Якщо ж ваша громада ще не використовує можливості залучення фінансування через DREAM — саме час переглянути дайджест (який ми підготували для своїх громад-партнерів та із задоволенням ділимося з Вами) щодо нових інструментів і функцій, що стануть у нагоді громадам, які працюють або починають свій шлях в екосистемі DREAM. 

Не забудьте також скористатися можливостями нової освітньої платформи DREAM, яка пропонує ще більше корисних матеріалів та заходів для підвищення компетенцій вашої команди. А також слідкуйте за оновленнями на сторінці ГО «Нова Енергія» у Facebook. Там Ви знайдете важливі новини, дослідження, дайджести та аналітику щодо розвитку електронних CivicTech та GovTech ресурсів для відновлення України.

Готові дізнатись більше про оновлення DREAM? У цьому дайджесті зібрано найактуальніші інструменти та функції впроваджені у липні 2024 року.

Всі ці зміни зроблені для того, щоб допомогти громадам краще управляти проєктами відновлення та ефективніше використовувати надані можливості. Час діяти!

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У 2023 році ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей)  святкує 20-ту річницю свого заснування та 10-ту річницю впровадження Стандарту ІПВГ. Мандат ІПВГ щодо забезпечення отримання вигоди громадянами від природних ресурсів країни залишається надзвичайно актуальним в епоху ескалації кліматичної кризи. Роль, яку відіграє ІПВГ в управлінні видобувним сектором, є критично важливою, оскільки ми рухаємося вперед з оновленим Стандартом ІПВГ.

Частина 1 Стандарту ІПВГ складається з наступних розділів:

1. Стандарт ІПВГ бере свій початок з Принципів ІПВГ, які були узгоджені різноманітною групою країн, компаній та організацій громадянського суспільства під час створення ІПВГ у 2003 році. Метою є підвищення прозорості платежів та доходів у видобувному секторі;
2. Порядок отримання статусу країни, що впроваджує ІПВГ; 
3. Стандарт ІПВГ встановлює вимоги ІПВГ (Вимоги 1-7) для країн, що впроваджують ІПВГ, та нафтових, газових і видобувних компаній, що працюють у цих країнах; 
4. Очікування щодо компаній, які підтримують ІПВГ, звітуючи в країнах, що впроваджують ІПВГ, а також беруть активну участь у процесі ІПВГ шляхом участі в багатосторонніх групах зацікавлених сторін; 
5. Містить Положення щодо забезпечення повного, активного та ефективного залучення громадянського суспільства до впровадження ІПВГ; 
6. Кодекс поведінки Асоціації ІПВГ; 
7. Сприяння відкритому та підзвітному управлінню природними ресурсами. 

Частина 2 Стандарту ІПВГ (“Нагляд та Валідація з боку Правління ІПВГ”) описує процедури та критерії визначення міжнародного Правління ІПВГ, що здійснює нагляд та оцінює впровадження Стандарту ІПВГ. 

Частина 3 (“Керівництво та управління ІПВГ”) присвячена питанням управління Асоціацією ІПВГ.

Редакція 2023 року є вже четвертою з моменту публікування Стандарту ІПВГ в 2013 році.  Наразі налічується майже 60 країн, які впроваджують ІПВГ.

Дана редакція містить нові та уточнені положення:

1. Антикорупційна діяльність

• Розширення можливості країн і компаній з використання платформи ІПВГ для виявлення та усунення корупційних ризиків в сфері видобування природних ресурсів, розкриття компаніями інформації щодо політики і практики протидії корупції (вимога 1.2 і 2.6);
• Зіставлення даних в реєстрах ліцензій та реєстрах акціонерів для підвищення зручності використання даних (вимога 2.3);
• Розкриття повної структури власності та звітності державних підприємств та бенефіціарних власників (вимога 2.5)

1. Енергетичний перехід

• Розкриття інформації щодо політики енергетичного переходу, калькуляції тарифів, державних субсидій, діючих у видобувному секторі (вимога 2.1);
• Підвищення прозорості  при видачі ліцензій (вимога 2.2); 
• Отримання інформації про інвестиції державних підприємств в секторі видобутку та розкриття даних про доведені економічно обґрунтовані запаси нафти, газу або мінеральних ресурсів (вимога 2.6, 3.1);
• Розкриття даних щодо підтверджених запасів та викидів парникових газів (вимога 3.4);
• Облік прогнозованих доходів та сценаріїв ціноутворення (вимога 5.3)

1. Гендерні, соціальні і екологічні аспекти 

• Розкриття інформації щодо політики, яка регулює кустарне і дрібномасштабне видобування корисних копалин (вимога 2.1) ;
• Якщо процес видачі або передачі ліцензії передбачає проведення консультацій з громадами, на які вона впливає, країни та компанії, що реалізують проєкт, повинні надати опис того, як проводився процес консультацій. Це може включати кількість проконсультованих осіб із гендерною деталізацією, а також стислий опис того, як збиралися та розглядалися думки щодо впливу проєкту про проведення консультацій з місцевими мешканцями та інформації щодо зайнятості населення (вимога 2.2);
• Звітування про фактичні виплати про те, як здійснюється управління доходами від видобувних галузей, призначеними для конкретних програм або інвестицій на субнаціональному рівні, а також про те, як ці програми враховують інтереси жінок та інших маргіналізованих груп населення та відображення обов’язкових платежів на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 5.2, 6.1)
• Забезпечення зайнятості у державному та приватному секторах видобувних галузей в абсолютних цифрах та відсоткова частка від загальної зайнятості. Інформація повинна бути деталізована за статтю та професійним рівнем, якщо це доступно, а також за компаніями та проєктами, а також між місцевими та іноземними громадянами (вимога 6.3), розкриття інформації про правила, що стосуються екологічних дозволів і ліцензій, у тому числі оцінки соціального, гендерного та екологічного впливу, а також програм реабілітації, виведення з експлуатації та закриття підприємств (вимога 6.4)

1. Збір доходів

• Надання громадськості інформації про те, хто в кінцевому підсумку володіє та контролює компанії, що працюють у видобувних галузях країни (вимога 2.4);
• Включення у звітність більш детальної, вичерпної інформації про добуток і експорт (вимога 3.2 і 3.3);
• Розкриття договорів щодо продажу, розбудови інфраструктури, займу, бартерних операцій та контрактів, що передбачають обов’язкові платежі на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 4.2, 4.3, 6.1);
• Подання інформації щодо ефективних податкових ставок, стимулів і вирахувань, досягнення розуміння громадськістю положень щодо інфраструктури та бартерних угод, включаючи кредити (вимога 4.1, 4.3, 4.9);
• Отримання даних про витрати компаній та інформації щодо державної системи моніторингу витрат (вимога 4.10)

Зміни вступають в дію з 01 січня 2025 року.

Впровадження змін ІПВГ вирішить актуальні проблеми управління видобувним сектором, пов’язані з енергетичним переходом, боротьбою з корупцією та досягненням гендерної рівності.

Переглянути Стандарт ІПВГ 2023 Ви зможете за посиланнями:

Версія Стандарту ІПВГ 2023 англійською

Версія Стандарту ІПВГ 2023 перекладена українською

Громадська участь є одним з важливих елементів державного управління та місцевого самоврядування. Однак, як підтверджує практика та результати оцінки представлені на платформі DREAM, у багатьох громадах України рівень залученості мешканців залишається дуже низьким — в середньому лише 22.86%, а участь у відновленні в цілому по Україні – менше 20%.

ГО «Нова Енергія» активно працює над підвищенням цього показника в одній із громад, для якої рівень участі склав лише 15%, впроваджуючи проєкт “Розбудова спроможностей ОМС та підвищення компетенцій жителів Березівської громади Сумської області”, спрямований на залучення мешканців до процесів відновлення. Низка тематичних семінарів, тренінгів, акцій та зустрічей для різних категорій мешканців громади мають продемонструвати можливості, переваги співучасті й співвідповідальної перебудови.

Проєкт передбачає комплексний підхід до забезпечення можливостей підвищення спроможностей органів місцевого самоврядування та місцевих лідерів думок у плануванні та реалізації проєктів відновлення та розвитку на місцевому рівні, а також у залученні фінансування, і встановлення ефективного зв’язку між місцевою владою та жителями Березівської громади в умовах воєнного стану.

Ключові напрямки роботи включають:

• Впровадження інструментів комунікації між органами місцевого самоврядування та мешканцями громади, зокрема чат-бот;
• Підтримка громади у підготовці майбутніх проєктів для їх подання в електронну систему відновлення, роз’яснення відповідної нормативно-правової бази, вимог та технічних аспектів;
• Спільна методологічна та практична підтримка розробки плану дій з публікації відкритих даних громади для забезпечення прозорої та відкритої реалізації проєктів відновлення та розвитку;
• Розбудова потенціалу органів місцевого самоврядування та громадськості, що працюватимуть з донорами та фінансуванням для зміцнення соціально-економічної стійкості та відновлення і сталого розвитку громади в умовах російської агресії.

Тож, якщо ви маєте змогу допомогти громаді, що стикається з численними викликами спричиненими війною або шукаєте надійного та енергійного партнера для реалізації соціальних ініціатив – радимо звернути увагу, на цю невелику, але дуже працьовиту громаду.

Державна цифрова екосистема з управління відновленням (DREAM), крім презентації показників участі, інструментів прозорості та залученості жителів, дає громадам і низку інших переваг і практичних можливостей.

Якщо Ваша громада ще не використовує на повну можливості DREAM, то саме час переглянути дайджест (який ми підготували для своїх громад-партнерів й із задоволенням ділимося з Вами) щодо нових інструментів та функції, що стануть у нагоді громадам, які працюють або починають свій шлях в екосистемі DREAM.

Додатково слідкувати за оновленнями екосистеми DREAM Ви можете за посиланням – https://dream.gov.ua/ua, або сторінці ГО НОВА Енергія у ФБ, де ми час від часу публікуємо корисні новини, дослідження, дайджести та аналітику щодо розвитку електронних (CivicTech та GovTech) ресурсів відновлення України.

Які ж нові можливості з’явились в DREAM?

1. Показник участі у громадах.

Громади, які взяли участь в опитуванні та процесі верифікації відповідей, тепер можуть отримати оцінку їхньої участі. Цей показник обчислюється як середнє арифметичне у відсотках за трьома блоками: інструменти участі, залученість мешканців та участь у відновленні. Ознайомитися з показниками демократії участі можна за посиланням.

2. Новий функціонал для проєктів.

На публічній частині порталу dream.gov.ua тепер відображаються проекти, які шукають фінансування. Потенційні донори можуть легко знайти такі проекти за допомогою фільтру «Профінансованість» у розділі “Джерела фінансування”.

Також виконавцям проєктів додано можливість повідомляти про завершення проєкту, зокрема зазначати досягнення мети та вирішення основної проблематики, а також завантажувати фотографії, що ілюструють кінцевий результат.

Бажаєте стати користувачем екосистеми, але не знаєте як?

Проєктний офіс DREAM анонсував нову хвилю базового навчання для користувачів. Цикл вебінарів «Робота з проєктами в електронному кабінеті користувача DREAM» складається з двох частин:

02.07 – перший вебінар «Як долучитися до DREAM та почати роботу в кабінеті».
05.07 – другий вебінар «Функціонал електронного кабінету DREAM».

Для участі у вебінарах необхідно заповнити форму реєстрації http://bit.ly/45jwBat.

Зверніть увагу, що обидва вебінари є обов’язковими для участі, оскільки розкривають пов’язані між собою теми.

DREAM продовжує розвиватися, пропонуючи нові інструменти для громад та можливості для навчання. Використання цієї екосистеми може значно полегшити процес отримання фінансування та реалізації проектів відновлення. Приєднуйтесь до DREAM вже зараз, щоб бути на крок попереду у відновленні вашої громади!

Матеріал підготовано ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Енергетичний перехід є ключовим елементом сталого розвитку, особливо для країн зі значною залежністю від видобувної промисловості. Європейський зелений курс (ЄЗК) ставить за мету декарбонізацію енергетичної системи, яка відповідальна за 75% викидів парникових газів у ЄС. Досягнення кліматичних цілей до 2030 року та вуглецевої нейтральності до 2050 року вимагає рішучих дій у сфері енергетики.

Основні принципи переходу на чисту енергію в рамках ЄЗК включають:

• Забезпечення безпечного та доступного енергопостачання ЄС.

• Розвиток інтегрованого, взаємопов’язаного та оцифрованого енергетичного ринку ЄС.

• Пріоритетність енергоефективності, покращення енергоефективності будівель та розвиток енергетичного сектору на основі відновлюваних джерел.

Україна, маючи багаті поклади корисних копалин, традиційно орієнтується на видобувну діяльність. Прямий внесок видобувної галузі у ВВП України у 2023 р. становив 262,56 млрд грн, або 4,02% загального ВВП України. Згідно з даними органів державної влади, у 2023 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,58%, що становить 143 962 682,28 тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,72%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу». З огляду на євроінтеграційні прагнення, Україні доведеться адаптувати свою енергетичну політику відповідно до європейських тенденцій, що передбачають поступову відмову від видобутку нафти, газу та вугілля на користь відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Варто зазначити, що на території України є також поклади 22 з 34 корисних копалин, які є в переліку критичних для Євросоюзу, необхідних для енергетичного переходу. Зростаючий попит на ці мінерали відкриває нові можливості для розвитку економіки, але також несе ризики, пов’язані з незаконними фінансовими потоками та корупцією. Тому важливо забезпечити належне управління ресурсами, щоб уникнути негативних наслідків, відомих як “прокляття ресурсів”.

Досвід Данії, яка успішно трансформувала свою енергетичну систему, може стати цінним прикладом для України. Данія, маючи перспективний видобувний сектор, змогла переорієнтуватися на ВДЕ, забезпечивши сталий розвиток та енергетичну безпеку. Розгляд її стратегії та підходів може допомогти Україні визначити оптимальний шлях енергетичної трансформації, враховуючи національні особливості та європейські зобов’язання.

Історія енергетичної політики Данії

Данія пройшла шлях від залежності від імпорту нафти до світового лідера у сфері відновлюваної енергетики. Цей трансформаційний процес став можливим завдяки синергії політичної волі, суспільного консенсусу та стратегічного планування.

У 1970-х роках Данія була майже повністю залежною від імпорту нафти, значна частина якої надходила з Близького Сходу. Світова енергетична криза призвела до різкого зростання цін, змусивши країну шукати нові шляхи забезпечення енергетичної незалежності. Перші заходи включали обмеження швидкості, заборону водіння по неділях та заохочення використання громадського транспорту. Ці кроки заклали основу для довгострокової стратегії.

Важливим моментом стало ухвалення Данського енергетичного плану, який визначив зменшення залежності від імпорту, диверсифікацію енергоресурсів та розвиток централізованого опалення. Після чого громадські протести 1980-х років проти атомної енергетики вплинули на політичний курс країни. В результаті у 1985 році уряд прийняв рішення повністю відмовитися від атомної енергетики, що стимулювало активний розвиток відновлюваних джерел енергії. Суспільний консенсус став ключовим елементом цього переходу.

На початку XXI століття Данія активно інтегрувала відновлювані джерела енергії, такі як біомаса, сонячна та вітрова енергія. Це дало змогу зменшити залежність від викопного палива та знизити викиди парникових газів. Вітрова енергетика стала справжнім проривом: сьогодні вона забезпечує близько 60% потреб країни в електроенергії.

Європейський фонд справедливої трансформації, заснований у 2015 році, став важливим інструментом підтримки регіонів під час енергетичного переходу, в тому числі й тих, де було припинено видобування вуглеводнів. Діяльність фонду спрямована на розвиток альтернативних галузей, сприяння зайнятості та адаптацію до нових умов. Хоча Данія вже досягла значних успіхів до створення Фонду, його впровадження допомогло прискорити трансформацію енергетичної системи та зробити її більш інклюзивною.

Прикладом успішної інтеграції громад у процес переходу до ВДЕ є острів Самса. Ще у 1997 році там почалася трансформація енергетичної системи, і сьогодні острів задовольняє майже всі свої енергетичні потреби завдяки вітру, сонцю та біомасі. Проект став не лише економічним проривом для місцевих жителів, але й майданчиком для навчання та обміну досвідом, а подекуди кажуть “паломництва “зелених” активістів зі всього світу”. Самса став відомою на весь світ як приклад успішного впровадження зеленої енергетики з активною участю громади.

Сьогодні Данія виробляє понад 83% електроенергії з джерел з низьким рівнем вуглецю, серед яких домінують вітрова енергетика, біопаливо та сонячна енергія. Країна також стала значним експортером електроенергії, допомагаючи сусіднім державам скорочувати викиди. Однак виклики залишаються: електрифікація транспорту, опалення та промисловості потребує розширення постачання чистої енергії.

Данія ставить перед собою амбітну мету — досягти 100% використання відновлюваної енергії у всіх секторах до 2050 року. Її приклад демонструє, що поєднання політичної волі, громадської участі та стратегічного підходу може забезпечити успішний перехід до сталого майбутнього.

Освіта, перекваліфікація та підтримка енергетичної трансформації в Данії

Данія стала одним із провідних прикладів успішної енергетичної трансформації завдяки інтегрованій системі освіти, перекваліфікації та соціальної підтримки. Оскільки трансформація Данії ретельно спланована, влада активно комунікує припинення видобутку корисних копалин і переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що супроводжується значними економічними та соціальними вигодами.

Ключову роль у трансформації відіграють освітні програми, що адаптують працівників до нових умов ринку праці. У Данії широко впроваджуються короткотермінові курси для спеціалістів нафтогазової галузі, які дозволяють використовувати їхні інженерні та механічні навички у сфері вітрової енергетики.

Для старших працівників видобувних галузей розроблено програми дострокового виходу на пенсію, що знижує ризики соціального невдоволення. Водночас молоді працівники можуть легко перекваліфікуватися завдяки системі «гнучкої безпеки», яка дозволяє змінювати роботу без втрати доходів. 

Данія також приділяє значну увагу молоді: екологічна освіта інтегрована до шкільної програми, формуючи покоління, яке сприймає відновлювану енергетику як норму.

Данський підхід доводить, що перехід до ВДЕ – це не лише питання технологій, але й інвестицій у людський капітал. Україна може запозичити цей досвід, відмовившись від застарілих освітніх програм у видобувних галузях на користь підготовки фахівців для роботи у відновлюваній енергетиці. Інтеграція таких ініціатив сприятиме економічній стабільності, екологічній відповідальності та соціальному прогресу.