Категорія: Новини

ГО «НОВА Енергія» запрошує представників інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та органів державної влади долучитися до онлайн круглого столу «Громадська участь в укладанні та виконанні УРП», що відбудеться 27 січня 2026 року з 14:00 до 16:00 на платформі ZOOM.

Угоди про розподіл продукції є важливим інструментом залучення інвестицій у видобувні галузі України. На сьогодні в країні укладено 15 УРП, проте практика їх реалізації демонструє обмежену участь територіальних громад та громадськості у процесах прийняття рішень та моніторингу виконання зобов’язань інвесторів в рамках цих угод.

ГО «НОВА Енергія» провела комплексний аналіз функціонування механізму УРП з фокусом на громадській участі. Дослідження виявило критичні прогалини між правовими можливостями участі громад та їх практичною реалізацією, а також горизонтальну нерівність у виконанні соціальних зобов’язань за укладеними угодами.

Захід має на меті презентувати результати дослідження та створити відкритий простір для фахового діалогу між представниками держави, бізнесу, місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Учасники обговорюватимуть:

• інституційні та правові можливості участі громад у процесах УРП;
• практику виконання соціальних зобов’язань за вже укладеними угодами;
• роль державних органів у забезпеченні прозорих і передбачуваних процедур;
• інструменти громадського моніторингу та використання відкритих даних, зокрема через Портал ІПВГ;
• міжнародні зобов’язання України у сфері доступу до інформації та участі громадськості;
• досвід взаємодії бізнесу й громад у межах конкретних УРП.

Ці аспекти є особливо цінними для фахівців, які займаються формуванням політики у видобувному секторі, керівництва територіальних громад, де ведеться видобування корисних копалин та представників громадянського суспільства, що працюють з питаннями прозорості та підзвітності.

Участь у заході є безкоштовною.

Кількість представників від однієї організації – не обмежена.

Для участі у заході, необхідно не пізніше ніж за 12 годин до початку заходу пройти онлайн реєстрацію за посиланням: https://forms.gle/GjgfvtCi4pjgnZAV9 

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в онлайн круглому столі на платформі ZOOM.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту: energiya.nova@gmail.com 

Захід проводить ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. 

Зміст матеріалів заходу та озвучених думок є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Успіх післявоєнного відновлення прифронтових територій залежить не лише від обсягу залучених коштів, а від здатності локальних гравців — громад, влади та громадянського суспільства працювати разом. Стажування менеджерки проєктів ГО «НОВА Енергія» в Установі «Агенція регіонального розвитку (АРР) Сумської області» стало прикладом такої інституційної синхронізації. 

«У сучасному контексті відновлення прифронтових територій ми спостерігаємо зміну ролі громадського сектору. Для мене це не просто обмін досвідом. Це приклад того, як ГО «НОВА Енергія» може підсилювати державні інституції, створюючи прозоре та інклюзивне середовище для розвитку» – зазначила Наталія Перетятько, менеджерка проектів ГО «НОВА Енергія».

Установа «Агенція регіонального розвитку Сумщини» функціонує як платформа, що синхронізує зусилля влади (ОВА), бізнесу, громад та міжнародних донорів.Тут говорять мовою реальних потреб і шукають відповіді на питання, які для прифронтового регіону є критичними: як зберегти спроможність, як не втратити людей, як планувати розвиток в умовах невизначеності. Під час стажування ми побачили перехід від формального підходу до європейської моделі управління.

«Польова робота» всередині регіонального інституційного хабу дала можливість сформувати набір перевірених інструментів, які ми вже активно інтегруємо в нашу роботу з громадами:

Кейс №1. Більшість громадських організацій звикли працювати з «проблемами». Натомість Агенція пропонує підхід, орієнтований на роботу з «активами».

Під час стажування ми опрацювали унікальний інструмент — каталог «Культурний профіль громад Сумщини», що охоплює 27 громад Сумщини. На прикладі Роменської громади ми побачили, як історичний наратив і традиції ярмаркування стають основою для розвитку подієвого туризму та креативних продуктів, які активізують місцевий мікробізнес без мільйонних інфраструктурних інвестицій.

Це готова методологія побудови проєктів на «м’якій силі» громад, що робить їх привабливими для міжнародних донорів.

Кейс №2. GivicTech у прифронтовій реальності

Цифровізація часто залишається «на папері», проте кейс Telegram-каналу «Діалог влади та бізнесу Сумщини» довів протилежне.

Було впроваджено гібридну модель: Агенція підкріпила цифровий інструмент серією офлайн-зустрічей у кожному районі області. Представники громад і підприємці побачили реальних людей за екранами смартфонів, що суттєво підвищило рівень довіри до каналу комунікації.

Ми обов’язково адаптуємо цей досвід для моделювання локальних каналів взаємодії, де громадська організація виступає фасилітатором між мешканцями та владою.

Досвід ГО «НОВА Енергія» в АРР Сумщини підтвердив: роль громадської організації в умовах війни трансформується від надання допомоги до фасилітації системних змін. Ми інтегруємо цифрові інструменти та партнерські підходи не як технічні рішення, а як елементи нової архітектури стійкого та інклюзивного відновлення регіону. Практичний досвід дозволив глибше осягнути траєкторії розвитку Сумщини, унікальні контексти та щоденні виклики прифронтових територій.

За результатами проведеної роботи ми виокремили 7 стратегічних пріоритетів для підтримки регіону:

1. Зміцнення інституційного потенціалу місцевої влади в умовах воєнного стану.
2. Фахова підтримка у мобілізації міжнародної допомоги та донорських ресурсів.
3. Створення дієвих платформ для тристороннього діалогу (муніципалітет–мешканці–бізнес).
4. Консолідація зусиль задля соціальної єдності та захисту вразливих категорій населення.
5. Масштабування цифрових рішень (GovTech/CivicTech) для забезпечення прозорого управління.
6. Стимулювання локальної економіки через механізми кластерної взаємодії та партнерські проєкти.
7. Стратегічне проєктування майбутнього з урахуванням безпекових факторів.

Важливою стала й сама атмосфера взаємодії з командою Агенції – відкритість до діалогу, щирий обмін досвідом, готовність ділитися напрацюваннями й одночасно чути іншу перспективу. Це дозволило не лише краще структурувати власний досвід команди ГО «НОВА Енергія», а й побачити нові можливості для розвитку партнерств, масштабування ідей та поглиблення роботи з громадами Сумщини.

Майбутнє регіону будується через синергію людей, технологій і партнерств. І ми готові бути частиною цієї нової енергії.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

13 січня 2014 року розпочалася історія ГО «НОВА Енергія». За двадцять років ми пройшли шлях від локальних ініціатив до національного рівня, коли команда ГО «НОВА Енергія» безпосередньо впливає на прозорість видобувних галузей та енергетичний перехід України.

Сьогодні ми не підбиваємо підсумки минулого, а презентуємо дорожню карту майбутнього — Стратегію розвитку ГО «НОВА Енергія» на 2026–2030 роки.

Чому ми оновлюємо стратегію саме зараз?

Попередній етап діяльності показав: якісних експертних проєктів недостатньо для стабільного впливу, якщо команда не має системної інституційної стійкості. Ми проаналізували нерівномірність нашого розвитку і вирішили змінити саму «архітектуру» організації.

У 2025 році ми здійснили фундаментальне оновлення Статуту. Це крок, який юридично та фактично закріплює наш перехід від класичної грантової моделі до диверсифікованої системи.

Що закладено в основу 2026–2030?

Головний акцент нової стратегії — фінансова та операційна незалежність. Це те, що ми плануємо впроваджувати протягом наступного циклу:

• Диверсифікація ресурсів: розробка фандрейзингової стратегії, що включає не лише гранти, а й соціальне підприємництво, платні послуги та краудфандинг.
• Розмежування управління: впровадження чіткого поділу повноважень між правлінням та виконавчим органом для підвищення прозорості.
• Ресурсна справедливість: наша місія трансформувалася у чітку формулу — «Справедлива вигода від природних ресурсів для кожного».

Діяльність організації у 2026–2030 роках буде сфокусована на чотирьох цілях:

1. Ресурсна справедливість: адаптація політик сталого розвитку та адвокація стандарту ІПВГ.
2. Зелене відновлення: інтеграція принципів Європейського зеленого курсу в стратегії громад.
3. Цифровізація: розвиток інструментів GovTech та CivicTech для прозорого відновлення.
4. Командна стійкість: професійний розвиток персоналу та розширення пулу експертів.

На відміну від декларативних документів, Стратегія-2030 базується на чіткій системі індикаторів. Кожна ціль має кількісні показники на весь період реалізації — від кількості розроблених аналітичних продуктів (policy briefs, досліджень) до конкретних цифрових інструментів, інтегрованих у систему врядування громад.

12 років — це достатній вік, щоб перестати бути «молодою організацією» і стати професійним гравцем, який грає в довгу.  Новий етап роботи «НОВОЇ Енергії» — це інвестиція у професійність та фінансову незалежність заради відбудови України на принципах справедливості.

Робота за новою Стратегією вже розпочата.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

Відновлення громади — це зовсім не про інфраструктуру, бюджет чи звітні цифри. Це більше про людей, які беруть участь у прийнятті рішень і формують майбутнє власних громад. Для ГО «Нова Енергія» було важливо почути, як жителі переживають трансформації всередині своїх громад і чи починають вони відчувати, що їхній голос має вагу.

Сьогодні ми розповімо історію мешканки Чупахівської громади — Марго. Вона не прагне публічності, але її досвід найкраще демонструє те, заради чого працює наша команда: коли жителі залучені і мають можливість впливати –  відновлення стає справедливим.

Коли команда ГО «Нова Енергія» приїхала до Чупахівки провести перші заходи щодо інклюзивного відновлення, ми побачили багато учасників — можливо, дещо скептичних або втомлених. Але однією з перших, хто вирізнявся, була Марго.

Вона була схожа на світлячка у темряві: активна, допитлива, відкрита. Попри те, що Марго ще дуже молода, і вдома на неї чекали діти — донька (2,9 років) та син (1,6 років), — вона знайшла час і прийшла. І не просто прийшла: вона буквально «запалювала» аудиторію. Найяскравіший момент, який особливо запам’ятався команді, стався під час вручення призів активним учасникам. Марго отримала екологічні олівці, на кінці яких — насіння рослин. Замість того, щоб забрати їх собі, вона зробила щось несподівано тепле: поділилася з усіма присутніми.

Ми не могли не скористатися нагодою поспілкуватися з Марго ще раз і познайомити з нею вас — нашу аудиторію. 

Марго розповіла, що повномасштабна війна застала її з чоловіком у Харкові, де вони жили з 2013 року. Ранок 24 лютого вона пам’ятає дуже добре: прокинулася від сильного гуркоту й спершу подумала, що це сусід завів гучну машину. Але звук не припинявся. Вона підійшла до вікна — і те, що побачила, не піддавалося логіці. Погляд у бік Фельдман Екопарку, Чугуєва та фізико-технічного факультету університету Каразіна, який був поруч, лише посилив тривогу.

«Я подумала, що, можливо, в університеті вибухнув реактор, на якому студенти робили експерименти. Розбудила чоловіка — але і він нічого не міг зрозуміти», — згадує Марго.

За кілька хвилин зателефонував сусід і вимовив фразу, яка, за її словами, «поділила життя на “до” і “після”»:

«Почалась війна. Ми виїжджаємо. Ви що будете робити?»

У перші години Марго спостерігала з вікна те, що не забуде ніколи: кільцева дорога на Бєлгород стояла в заторі, якого вона не бачила за всі роки життя в Харкові; на заправках — порожні полиці, у магазинах — черги; іноземні студенти бігли з валізами, «наче у фільмі». Попри очевидну небезпеку, вони з чоловіком ще певний час переконували себе, що це ненадовго.

Перший справжній страх прийшов тоді, коли, прогулюючись вулицею Перемоги, вони почули сильний удар — земля здригнулася. Пізніше стало відомо, що ракета впала на Клочківській.

У Харкові вони залишалися ще десять днів. За цей час бачили, як горіли Деркачі, як зовсім поруч гинули люди. Сусіди стали майже родиною — трималися разом, підтримували одне одного.

Коли вони вирішили виїжджати, дорога виявилася не менш небезпечною. До Полтави добиралися цілий день. Марго згадує покинуті вздовж траси авто, розбиті машини, речі, залишені просто на узбіччі:

«Картина, яку, сподіваюся, більше ніколи не доведеться бачити».

Лише побачивши блокпост у Чупахівці, знайомі обличчя, своїх людей — вона вперше за довгий час видихнула.

6 березня вони повернулися до батьківської хати. Але вже того ж дня знову почалися авіа обстріли. Батьки просили їх їхати далі, але Марго каже:

«Ми не могли їх покинути. Або всі разом, або ніхто».

Поступово з чоловіком почали допомагати іншим: привозили продукти, вручну розвантажували гуманітарні вантажі, намагалися роздати все за два-три дні — боялися, що буде новий удар, а люди залишаться без їжі. Марго згадує, що тягала важкі коробки, хоча дівчата сварили її:

«Казали, що мені ще народжувати».

І, як виявилося, — недарма: згодом Марго дізналася, що вагітна.

Попри всі загрози та невизначеність, сім’я вистояла. І сьогодні Марго ділиться з нами сокровенним.

«Мрію, щоб ми всі мали підстави для гордості: щоб наша громада ставала більш значущою, впізнаваною, поважною.

Щоб при згадці про нас, нас ставили в один ряд із європейськими містечками: чисті вулиці, визначені місця для смітників в кожному селі, велодоріжки, сучасна інфраструктура, робочі місця з гідними зарплатами.

Хочеться, щоб сюди прагнули приїхати — а не виїхати».

Її історія — приклад того, як людина від особистих переживань та досвіду війни переходить до активної дії в розвитку своєї громади. До участі у зустрічах та консультаціях в межах проєкту Марго не була залучена раніше — і причина цьому проста: відсутність практики діалогу між мешканцями та тими, хто ухвалює рішення.

«Мені було дивно, що місцева влада запитує нас. І не формально — а справді слухають. Це вперше, коли я побачила: думка людей потрібна».

Це — ключова мета інституційного зміцнення: не просто зібрати інформацію, а включити людей у процес формування пріоритетів.

Такі історії — найкраще підтвердження того, що зміни вже почалися.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

ГО «Нова Енергія» продовжує співпрацю з громадами , допомагаючи їм посилювати спроможність, брати участь у прийнятті рішень та реагувати на виклики, що безпосередньо впливають на якість життя людей. І дедалі частіше ці виклики пов’язані не з кабінетними процесами, а з базовими потребами — зокрема, доступом до безпечної питної води.

Нещодавно ми розповідали як в одній із громад, з якою ми працюємо (у селі Качанівка Сумської області) місцеві мешканці у колодязі виявили нафту замість води. Для людей це означає не лише втрату джерела водопостачання. Це — втрата відчуття безпеки, довіри до середовища, у якому вони живуть, і впевненості в завтрашньому дні. Подібні випадки показують, наскільки вразливими можуть бути громади до екологічних ризиків і як швидко вони перетворюються на соціальну та гуманітарну проблему.

З 2019 року ГО НОВА Енергія є учасником міжнародної мережі з розробки системи управління азотом (Towards INMS) створеної  задля наукової підтримки розвитку міжнародної політики, пов’язаної з управлінням азотом, а також задля вивчення та запобігання негативного впливу азоту на Землю в цілому.

Особлива небезпека нітратного забруднення полягає в тому, що його неможливо визначити ані на смак, ані на запах. За даними інтерактивної мапи Екодії, у 2024 році у половині проб води в Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Сумській областях зафіксовано перевищення нітратів.

Це означає, що проблема має системний характер і стосується тисяч сімей, які щодня користуються колодязною водою, не підозрюючи про потенційну загрозу.

У країнах Європейського Союзу ще 34 роки тому була ухвалена Нітратна директива, яка обмежує потрапляння нітратів у воду. В Україні ж впровадження цієї директиви затягнулося вже понад 10 років, і наслідки цієї затримки дедалі частіше відчувають саме громади. Для ГО «Нова Енергія» принципово важливо, щоб голос громад був почутий у процесі формування політик. Саме тому ми підтримуємо міжсекторальну взаємодію, партнерства з експертними організаціями та участь громадян у обговоренні рішень, які визначатимуть якість життя на роки вперед.

Чиста вода — це не привілей. Це базова потреба і фундамент стійкого розвитку громад.

ГО НОВА Енергія підтримує ініціативу Екодія і закликає Аграрний комітет Верховної Ради повернутися до роботи над законопроєктом №11486 “Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел” і ухвалити його. Україна потребує прозорих правил і дієвої системи запобігання нітратному забрудненню, щоб мінімізувати ризики для довкілля та здоров’я людей.

Якщо вам не байдужа тема належного доступу до питної води – долучайтеся до цієї ініціативи.

Матеріал підготовлено в рамках Проекту “Інституційне зміцнення ГО “НОВА Енергія” для відновлення та ресурсної справедливості” реалізується ГО “НОВА Енергія” у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

У вересні 2025 року в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» з’явилося оголошення Кабінету Міністрів України про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції на ділянці «Добра» у Кіровоградській області. 

Ділянка «Добра» розташована на території Добровеличківської громади Новоукраїнського району й містить поклади літію — критичної корисної копалини, яка входить до переліку стратегічних і критичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 14 липня 2025 року. Окрім літію, тут наявні також руди танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов’яні, цезієвмісні, вольфрамові та золотоносні. Урядове оголошення від 12 вересня про конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) фактично відкрило шлях до залучення інвестора, який отримає право видобутку цих ресурсів.

Відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та постанови Кабінету Міністрів № 644, громади, на території яких розташовані такі ділянки, мають право бути залученими до процесів укладання й моніторингу УРП. Зокрема, закон передбачає можливість включення представників органів місцевого самоврядування до складу міжвідомчої комісії, яка ухвалює рішення щодо умов таких угод. Однак на практиці це право часто залишається лише на папері, бо громади рідко дізнаються про конкурси вчасно.

Саме для того, щоб змінити цю ситуацію та привернути увагу місцевих акторів, громадська організація «НОВА Енергія» 16 вересня 2025 року в рамках проведення дослідження “Громадська участь в укладанні та виконанні УРП” звернулася до Кіровоградської обласної ради, Кіровоградської військової адміністрації та Добровеличківської селищної ради з офіційними інформаційними запитами щодо володіння вичерпною інформацією щодо обсягів, умов, зобов’язань та характеру запланованої діяльності. 

Ми запитали, чи надходили до ради звернення щодо участі громади у роботі міжвідомчої комісії, чи ініціювала сама рада такі звернення, які дії вживалися після оголошення конкурсу, а також чи здійснювався розрахунок місцевих потреб і компенсацій за можливі екологічні збитки.

Для Добровеличківської селищної громади це повідомлення стало відправною точкою до усвідомлення того, як важливо знати свої права і вчасно реагувати на процеси, що стосуються використання надр. 

На момент відповіді для ГО “НОВА Енергія” інформація від органів державної влади щодо участі представників громади у роботі Міжвідомчої комісії з організації укладення угоди про розподіл продукції не надходила до Добровеличківської селищної ради, а рада самостійно не ініціювала звернення до органів державної влади з питань участі у процесах, пов’язаних із розподілом надр у межах ділянки “Добра”.

Попри це, громада відреагувала активно. На черговій сесії було ознайомлено депутатський корпус про оголошений конкурс. Це рішення стало першим кроком до практичної реалізації права громади на участь у процесах, що стосуються використання її ресурсів. 

Вже 14 жовтня 2025 року на сайті ради з’явився проєкт офіційного рішення «Про створення робочої групи у зв’язку з оголошенням конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції на ділянці “Добра”». У документі зазначено, що робоча група має підготувати розрахунки місцевих потреб у виробленій продукції, оцінити можливі екологічні та соціально-економічні втрати, а також розробити пропозиції щодо компенсацій і соціальних інвестицій для громади. Крім того, рада ухвалила рішення направити звернення до Кабінету Міністрів України та Міжвідомчої комісії, а також організувати громадське обговорення, щоб врахувати думку мешканців.

Цей приклад демонструє, що навіть без прямих контактів чи офіційного запрошення громада може взяти ініціативу у власні руки. Ми повідомили Добровеличківську громаду про оголошення конкурсу, вимоги, ризики та можливості участі громади і цього виявилося достатньо, щоб місцева рада почала діяти самостійно — відкрито, системно й з урахуванням інтересів жителів. 

Зазвичай громади дізнаються про видобуток на своїй території лише тоді, коли починають відчувати наслідки: шум від техніки, зміни ринку праці, зруйновані дороги чи забруднену воду. Але коли конкурс уже проведено, угода укладена, а компанія почала роботу, впливати на умови майже неможливо. Саме тому важливо реагувати вчасно — ще на етапі оголошення конкурсу. Закон дає громадам не лише право на інформацію, а й можливість реально впливати на рішення через Міжвідомчу комісію, ініціювати розрахунок місцевих потреб і вимагати компенсації за шкоду довкіллю.

Ця історія — нагадування для інших територій: якщо ви не стежите за тим, що відбувається під вашою землею, завтра можете прокинутися поруч із кар’єром, шахтою, свердловиною і без жодного механізму компенсації екологічної шкоди. Щоб цього не сталося, потрібно діяти зараз — моніторити конкурси, звертатися до Кабінету Міністрів і вимагати включення своїх представників до Міжвідомчих комісій. Лише громада знає, якою ціною їй дається видобуток, і лише вона може подбати, щоб ця ціна не була надто високою.

Громадська організація “НОВА Енергія” та Мережа Ресурсної Справедливості вже понад 10 років невпинно видобувають правду про надрокористування в Україні та захищають інтереси жителів громад, на території яких ведеться видобування корисних копалин загальнодержавного значення. 

Публікацію підготовлено ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється

ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання.

Працювати над розвитком громад під час війни непросто. Постійно змінюється безпекова ситуація, люди виїжджають, економіка просідає. Але саме зараз громадам потрібно мати чітке розуміння, що в них є, чого бракує і як рухатися далі.

Андріяшівська та Недригайлівська громади — приклад того, як навіть у прифронтових умовах можна не лише утримувати базову стійкість, а й формувати основу для майбутнього розвитку. У партнерстві з ГО «Нова Енергія» громади працюють над формуванням сучасної моделі розвитку в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що охоплює стратегічне планування, розвиток людського потенціалу та впровадження «зелених» рішень.

Часто здається, що «всі й так усе знають» про проблеми та потреби громад. Але під час реальної роботи — від інтерв’ю до аналітики — виявляється зовсім інша картина. Так сталося і цього разу. Під час підготовки профілів громад та окремих розділів Стратегій громад з’явилися важливі спостереження, які суттєво вплинули на якість документів та формування чітких управлінських рішень:

• Поєднання кількісного та якісного аналізу особливо важливе для невеликих громад, де офіційна статистика не завжди відображає реальний стан економіки.
• Увага до людського потенціалу: трудові міграції, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, розвиток локального ринку праці.
• Врахування післявоєнних сценаріїв — оцінка пошкоджень, потреб у відновленні інфраструктури, адаптація економіки до змін у логістиці та безпековому середовищі.

У результаті були сформовані комплексні профілі громад, що поєднують економічний аналіз, демографічні прогнози та оцінку потенціалу відновлення. Це дає змогу громадам якісніше обґрунтовувати публічні інвестиційні проєкти, визначати пріоритетні напрями розвитку та залучати ресурси міжнародної технічної допомоги.

У громадах уже розробляються пілотні рішення для «зелених зон» та енергетичної трансформації: впровадження малих об’єктів ВДЕ, розвиток енергетичних кооперативів і зон громадської генерації. Такі підходи демонструють, як місцеве самоврядування може підвищувати енергетичну автономію навіть в умовах війни.

Серед практик, які можуть бути масштабовані іншими громадами, варто відзначити:

• опору на принципи Європейської хартії місцевого самоврядування під час формування візії та підходів до розвитку людського капіталу;
• інтеграцію норм і підходів Green Deal: розвиток сталої мобільності, підвищення енергоефективності, управління відходами, адаптація до змін клімату;
• проведення стейкхолдер-аналізу для врахування інтересів різних груп — бізнесу, жителів, молоді, ветеранів, аграріїв;
• орієнтацію на гнучкі стратегії, здатні адаптуватися до умов невизначеності.

Підходи до роботи в обох громадах наразі схожі, але більш деталізовані висновки щодо специфіки кожної з них ми опублікуємо наприкінці січня, коли будуть сформовані ключові напрями розвитку громад. Уже зараз зрозуміло одне: навіть у час війни громади можуть працювати системно та результативно — за умови якісної аналітики, чіткого розуміння контексту і правильно підібраних інструментів розвитку.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Як ми дізнаємося про життя громади? Чи знаємо, як подати свої пропозиції? І що насправді турбує мешканців найвіддаленіших сіл?

Щоб знайти чесні відповіді на ці запитання, в жовтні – листопаді в нашій громаді стартувало важливе опитування. Дослідження проводить ГО «НОВА Енергія» в межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Опитування, проведене у Липоводолинській громаді в межах ініціативи зі створення Статуту громади, було спрямоване на вимірювання рівня поінформованості жителів про рішення влади, їхнього досвіду користування інструментами участі (петиції, звернення, слухання, дорадчі органи), а також розуміння мешканцями того, як вони можуть впливати на розвиток громади. Окремий акцент зроблено на виявленні «точок зростання» — тобто того, що, на думку жителів, може підсилити прозорість, підзвітність та реальну участь громади в ухваленні рішень.

Експертка проєкту Наталія особисто поспілкувалася з мешканцями різного віку та професій: від молоді до пенсіонерів, від підприємців до освітян. Важливо, що географія дослідження охопила не лише адміністративний центр: респондентами стали жителі всіх 12 старостинських округів та селища Липова Долина. Усі опитані проживають тут тривалий час, що забезпечує глибоке розуміння локального контексту та високу довіру до отриманих відповідей. Зібрані дані допоможуть розробникам Статуту врахувати реальні потреби людей, а не лише формальні вимоги законодавства.

Ознайомитися з результатами опитування щодо рівня залучення жителів до управління Чупахівською громадою можна на сайті ГО «НОВА Енергія» 

Долучайтеся до змін!

Робота над Статутом та вдосконаленням комунікації триває. Якщо ви не встигли взяти участь в опитуванні, але маєте ідеї, пропозиції або хочете висловити свою думку — ми відкриті до діалогу.

Контакти представників ГО «НОВА Енергія» 

Наталія – 38099 2624782 / Вікторія – 380957757394

Звіт підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Як ми дізнаємося про життя громади? Чи знаємо, як подати свої пропозиції? І що насправді турбує мешканців найвіддаленіших сіл?

Щоб знайти чесні відповіді на ці запитання, в жовтні – листопаді в нашій громаді стартувало важливе опитування. Дослідження проводить ГО «НОВА Енергія» в межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Опитування, проведене у Чупахівській громаді в межах ініціативи зі створення Статуту громади, було спрямоване на вимірювання рівня поінформованості жителів про рішення влади, їхнього досвіду користування інструментами участі (петиції, звернення, слухання, дорадчі органи інше), а також розуміння мешканцями того, як вони можуть впливати на розвиток громади. Окремий акцент зроблено на виявленні «точок зростання» — тобто того, що, на думку жителів, може підсилити прозорість, підзвітність та реальну участь громади в ухваленні рішень.

Експертка проєкту особисто поспілкувалася з мешканцями різного віку та професій: від молоді до пенсіонерів, від підприємців до громадських активістів та працівників місцевого самоврядування. Важливо, що опитування охопило не лише адміністративний центр — респондентами стали жителі селища Чупахівка та 21 села громади. Усі опитані є постійними мешканцями громади, що забезпечує глибоке розуміння локального контексту та високу довіру до отриманих відповідей. Зібрані дані дозволять розробникам Статуту врахувати реальні потреби людей, а не лише формальні вимоги законодавства.

Ознайомитися з результатами опитування щодо рівня залучення жителів до управління Чупахівською громадою можна на сайті ГО «НОВА Енергія»

Долучайтеся до змін!

Робота над Статутом та вдосконаленням комунікації триває. Якщо ви не встигли взяти участь в опитуванні, але маєте ідеї, пропозиції або хочете висловити свою думку — ми відкриті до діалогу.

Контакти представників ГО «НОВА Енергія» 

Наталія – 38099 2624782

Вікторія – 380957757394

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

У середині листопада представники проекту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини провели тиждень у Єревані, взявши участь у низці подій у рамках Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ). Це була не просто чергова міжнародна конференція — це був шанс посилити присутність України у глобальному діалозі про управління природними ресурсами, показати спроможність країни залишатися активним гравцем навіть під час війни та налагодити стратегічні контакти з партнерами з різних континентів.

Бенефіціарна власність: від світового досвіду до українських реалій

Перші два дні у Вірменії були присвячені міжнародному обміну досвідом щодо прозорості бенефіціарної власності — теми, яка набуває критичного значення у боротьбі з корупцією та відмиванням грошей. Воркшоп зібрав представників країн, які йдуть різними шляхами до однієї мети: розкрити інформацію про справжніх власників компаній, особливо у видобувному секторі, де анонімність часто приховує конфлікти інтересів та незаконне збагачення.

Гана продемонструвала вражаючі цифри після цифровізації свого реєстру бенефіціарної власності: з 2021 року кількість поданих декларацій зросла з 24 тисяч до майже 176 тисяч — збільшення понад 600 відсотків. Ганський приклад показує, як інтеграція даних про власність у процеси ліцензування змінює систему контролю за видобувною галуззю, дозволяючи проводити якісніші перевірки заявників та знижувати корупційні ризики.

Вірменія представила еволюцію від секторального підходу до загальнонаціональної системи. Країна почала з розкриття інформації про власників видобувних компаній у 2020 році, а вже через три роки розширила вимоги на всю економіку, охопивши понад 120 тисяч юридичних осіб. Особливістю вірменської системи стали знижений поріг розкриття для видобувних компаній та нульовий поріг для політично значущих осіб.

Великобританія, яка запустила свій реєстр ще у 2016 році, стала першою країною G20 з публічно доступним реєстром бенефіціарної власності. Британська система вирізняється повною відкритістю — понад 4,9 мільйона записів про осіб, які контролюють британські компанії, доступні безкоштовно без реєстрації.

Україна мала чим відповісти на ці приклади. Ще у 2014 році країна прийняла законодавство про розкриття бенефіціарної власності для всіх компаній, випередивши багатьох міжнародних партнерів. У 2017 році запрацював один із перших у світі публічних реєстрів при Міністерстві юстиції. Інформація про бенефіціарних власників видобувних компаній доступна через кілька джерел: Єдиний державний реєстр, базу емітентів на smida.gov.ua та Портал ІПВГ України, який консолідує дані про компанії, їхні платежі та власників. Український досвід викликав інтерес учасників воркшопу, особливо здатність країни підтримувати високі стандарти прозорості під час повномасштабного вторгнення.

Голоси громадянського суспільства

18 листопада відбулася зустріч представників громадянського суспільства з різних країн-учасниць ІПВГ. Це був простір для відкритого діалогу про те, як громадські організації можуть ефективніше використовувати інструменти впливу в рамках ініціативи, як координувати дії між країнами та як готуватися до обрання нового складу Правління ІПВГ.

Дискусії торкалися практичних питань: як громадянське суспільство використовує дані ІПВГ у різних країнах, які виклики виникають при взаємодії з урядами та бізнесом, як зберігати простір для діяльності в умовах його глобального звуження. Для багатьох країн-учасниць це критична проблема, але Україна демонструє протилежну ситуацію: навіть під час війни українське громадянське суспільство залишається активним учасником не лише процесів прозорості, а й відбудови країни.

Присутність українських представників у цих дискусіях мала подвійне значення. З одного боку, це можливість почути про виклики інших країн і зрозуміти, як глобальні тренди можуть вплинути на український контекст.

З іншого — це платформа для того, щоб нагадати міжнародній спільноті про унікальність українського досвіду підтримки прозорості в екстремальних умовах.

Стратегічні рішення Правління ІПВГ

64-те засідання Міжнародного правління ІПВГ 19–20 листопада визначало пріоритети для 55 країн-учасниць ініціативи. Українська делегація мала статус спостерігачів, але це не зменшувало значення участі — можливість бути присутнім при обговоренні майбутнього Міжнародного Стандарту ІПВГ дозволяє краще розуміти, куди рухається глобальна система прозорості видобувних галузей.

Одне з ключових рішень засідання — відтермінування масштабного перегляду Стандарту ІПВГ до 2028 року.

Для України, яка вже використовує адаптовану імплементацію через виключення тимчасово окупованих територій з процесу звітності, це дає час зосередитися на поточних завданнях. Серед тем майбутнього перегляду — прозорість ланцюгів постачання критичних мінералів, що матиме особливе значення для України з її значними покладами літію, графіту та рідкісноземельних елементів.

Правління присвятило окрему сесію аналізу того, як ІПВГ співіснує з новою Consolidated Mining Standard Initiative — ініціативою гірничодобувних корпорацій щодо створення єдиного стандарту для понад 100 компаній у близько 60 країнах. Багато організацій громадянського суспільства ставлять під сумнів необхідність нового стандарту, побоюючись, що корпорації намагаються перехопити ініціативу до того, як уряди встановлять власні правила. Ця дискусія має безпосереднє значення для України з її обмеженими ресурсами на множинну звітність.

Український досвід адаптованого впровадження ІПВГ в надзвичайних обставинах став одним з прикладів під час обговорення гнучкості механізмів імплементації. Правління аналізувало, як підтримувати країни, що стикаються з різними викликами — від політичної нестабільності до конфліктів. Те, що Україні вдається зберігати прозорість навіть під час повномасштабної війни, продемонструвало спроможність існуючих механізмів ІПВГ. Комітет з імплементації віддав перевагу саме розвитку цих механізмів замість створення нових категорій членства.

Окрема сесія була присвячена збереженню простору для громадянського суспільства в умовах його глобального звуження. Збалансована українська делегація — з представниками всіх трьох груп стейкхолдерів — стала живим доказом того, що багатостороннє партнерство може працювати навіть у найскладніших умовах.

Вірменія як дзеркало для України

21 листопада, останній день перебування в Єревані, став днем стратегічного нетворкінгу. Дві зустрічі показали, наскільки важливий неформальний діалог для розуміння контексту, в якому працюють партнери з інших країн.

Зустріч із представницею вірменської національної платформи громадянського суспільства Східного партнерства виявила паралелі між двома країнами. Вірменія, як і Україна, стикається з викликами російської пропаганди, обрала курс на євроінтеграцію та намагається зміцнити роль громадянського суспільства у процесах прийняття рішень. Обговорення торкалося того, як забезпечити прозорість цих процесів, як долати опір зі сторони політичних еліт, які не завжди зацікавлені у відкритості, та як громадські організації можуть впливати на державну політику в умовах, коли держава перебуває під тиском.

Діалог з Transparency International Armenia показав інший зріз проблем. Представники організацій, що входять до БГ ІПВГ розповіли про соціальні та екологічні виклики, пов’язані з видобувною галуззю у Вірменії. Стало очевидним, що багатостороння група ІПВГ Вірменії працює значно слабше, ніж в Україні. Вони навели приклади судових позовів компаній-членів БГ ІПВГ проти активістів, таких самих членів багатосторонньої групи, які намагаються привернути увагу до екологічних порушень. Особливо цікавим виявилося порівняння підходів до моніторингу впливу на довкілля: у Вірменії відсутній врегульований механізм оцінки впливу на довкілля, який в Україні є ключовим фактором для початку будь якого промислового проєкту.

Ці розмови мали практичну цінність. По-перше, вони дозволили побачити, що українські механізми громадського залучення та екологічного моніторингу, попри всі їхні недоліки, є значно більш розвиненими, ніж у багатьох інших країнах. По-друге, вони окреслили можливі напрями співпраці між організаціями громадянського суспільства України та Вірменії. По-третє, вони нагадали про важливість не втрачати напрацьовані інструменти навіть в умовах війни, адже вони можуть стати основою для відбудови після перемоги.

Поїздка до Вірменії показала, що участь у міжнародних процесах — це не просто формальність чи приємний бонус у вигляді закордонного відрядження. Це стратегічна необхідність для країни, яка хоче залишатися частиною глобальної спільноти, впливати на правила гри та не втрачати темп реформ навіть у найскладніші часи. Кожна така поїздка — це нагадування світу, що Україна існує не лише у форматі новин про війну, а як держава, яка продовжує будувати інституції, дотримуватися міжнародних стандартів та рухатися до європейської інтеграції.

У Єревані українська делегація не просто брала участь у засіданнях — вона показувала, що Україна залишається надійним партнером, здатним працювати над довгостроковими реформами навіть в умовах екзистенційної загрози. Це той тип присутності, який формує довіру міжнародних партнерів та зміцнює позиції України у майбутніх переговорах про відбудову, інвестиції та євроінтеграцію. Вірменія стала не просто локацією для чергових заходів ІПВГ — вона стала майданчиком для діалогу про цінності, виклики та спільні дороги до прозорості.