У кожної громади, з якою працює ГО «НОВА Енергія», безперечно, вже є своя сильна ідея — що хочеться змінити чи покращити: хтось прагне створити простір для молоді, підтримати жінок у віддалених селах або облаштувати спортивну інфраструктуру, дехто бачить потенціал у розвитку культурних подій чи туристичних маршрутів у громаді.
Але між ідеєю та її втіленням є етап, на якому більшість таких важливих і цікавих ініціатив так і залишаються мріями, тому що не отримують фінансування.
Причина не завжди в тому, що проєкт «слабкий». Часто проблема в іншому: люди не можуть чітко пояснити, яку саме потребу вирішує ідея, кого вона стосується, що зміниться після реалізації, хто відповідатиме за результат і чи матиме цей проєкт сталий вплив після повної реалізації.
Саме з таким практичним завданням працювали учасники дводенного інтенсиву «Учасницьке планування відновлення громади», який ГО «НОВА Енергія» провела в липні для ініціативних представників громад Сумщини.
Протягом двох днів учасники інтенсиву працювали з власними ідеями: розбирали проблеми громад, шукали причини й наслідки, визначали цільові групи, формулювали мету, продумували активності, результати, сталість і логіку подальшого залучення ресурсів.
Інтенсив був побудований таким чином, щоб на практиці показати учасникам шлях — від «у нас є ідея» до «ми розуміємо, як перетворити її на проєктну концепцію». Це важливо, бо саме на цьому етапі можна визначити, чи пропонуєте ви рішення справжньої проблеми, чи лише реагуєте на її наслідки. Наприклад, якщо молодь виїжджає з громади, причина може бути не тільки у відсутності дозвілля. Під час інтенсиву цю проблему розглядали глибше: молоді люди не вірять, що можуть впливати на зміни, не бачать реальних каналів участі, а рішення часто ухвалюються без них. У такій логіці відповіддю стає не разовий захід, а створення механізмів участі — молодіжної ради, бюджету участі, публічної звітності або простору, де молодь може пропонувати й реалізовувати власні ініціативи.
Практична частина інтенсиву охоплювала інструменти, без яких складно підготувати сильну заявку: теорію змін, логіко-структурну матрицю, календарне планування, моніторинг, кількісні та якісні індикатори, сталість результатів. Ці інструменти допомагають команді перевірити, чи пов’язані між собою проблема, мета, заходи, бюджет, очікувані результати й ризики.
За результатами інтенсиву учасники напрацювали п’ять проєктних концепцій різного рівня готовності та одну додаткову ідею, яка з’явилася вже наприкінці навчання. Це ще не фінальні грантові заявки: частина концепцій потребує доопрацювання бюджетів, опису ресурсів, ризиків, партнерств, комунікаційного супроводу та сталості.
Напрацьовані концепції стали основою для підготовки майбутніх грантових заявок, узгоджених із Програмою кластерного розвитку Сумщини. Усі розроблені ідеї враховують пріоритети розвитку громад, спрямовані на посилення їхньої спроможності, міжсекторальне партнерство та створюють підґрунтя для подальшого залучення фінансування на реалізацію проєктів відновлення.
Андріяшівська громада працювала над ідеєю екопростору для молоді. Її цінність у тому, що екологічне відновлення розглядається не як разова толока, а як можливість сформувати молодіжну екологічну спільноту. Концепція передбачає опитування мешканців, польові дослідження, картування проблемних природних територій, навчання молоді, пілотування природоорієнтованих рішень і підготовку «Зеленої книги природоорієнтованого відновлення Андріяшівської громади».
Липоводолинська громада напрацювала концепцію безпечних жіночих просторів у Русанівці та Берестівці. Ця ідея відповідає на дуже конкретну потребу — доступну підтримку для жінок у віддалених селах. У фокусі концепції — дружини й матері військовослужбовців, жінки з родин загиблих або зниклих безвісти, ВПО, одинокі матері, жінки 50+ та жінки у складних життєвих обставинах.
Сильна сторона цієї концепції — перехід від разових заходів до сталої інфраструктури підтримки. Простори мають працювати на базі будинків культури й забезпечувати психологічну, правову, освітню та кар’єрну підтримку, розвиток жіночого лідерства, групи взаємопідтримки, діалог із місцевою владою та дорожню карту роботи після завершення грантового фінансування.
Недригайлівська громада працювала над концепцією інклюзивного спортивного простору. Важливо, що команда почала не з бажання «облаштувати об’єкт», а з потреби якісно підготувати проєктне рішення. Концепція передбачає дослідження потреб, спільне проєктування, громадське погодження, адвокацію та підготовку інвестиційного пакета для подальшого залучення фінансування.
До роботи планується залучити молодь, ветеранів і членів їхніх родин, ВПО, людей з інвалідністю, сім’ї з дітьми, спортивну спільноту, представників місцевої влади, депутатів, громадські організації та ініціативні групи. У концепції передбачені міжсекторальна робоча група, опитування щонайменше 400 жителів, інтерв’ю з представниками вразливих груп, фокус-групи, аудит спортивної інфраструктури, молодіжна проєктна лабораторія, дизайн-сесія, дорожня карта та інвестиційний паспорт.
Такий підхід особливо важливий для інфраструктурних ініціатив. Простір, створений без участі майбутніх користувачів, часто не працює так, як очікувалося. Натомість простір, спроєктований разом із різними групами жителів, має більше шансів стати справді потрібним і доступним.
Чупахівська громада запропонувала концепцію «Відкритий екран громади» — мобільного простору для кінопоказів просто неба біля ліцею. На перший погляд, це культурна ініціатива. Але в логіці проєкту кінопокази мають стати доступним способом зібрати людей, створити безпечний формат спілкування, провести фасилітовані обговорення та поступово залучити мешканців до спільних дій.
Для громади, де бракує відкритих форматів взаємодії, така ідея може стати першим кроком до ширшої участі. Люди можуть не прийти на формальне громадське обговорення, але прийдуть на кінопоказ. А вже після цього — залишаться на розмову, запропонують ідею, долучаться до ініціативної групи або підтримають наступну активність. Саме тому в концепції передбачені не лише закупівля обладнання, а й обговорення після показів, збір пропозицій від жителів, оцінювання результатів і план подальшого використання простору.
Окремим результатом інтенсиву стала додаткова ідея Недригайлівської громади — туристичний маршрут уздовж траси Суми–Київ. Вона з’явилася вже наприкінці навчання, коли команда переосмислила підхід до вибору проєктної ідеї та побачила потенціал громади через культурну спадщину, локальні історії, навігацію, малий бізнес і вигідне розташування на важливому транспортному маршруті.
Ця ідея важлива не лише як туристичний продукт. Вона може працювати на локальну ідентичність, промоцію громади, розвиток малого бізнесу та залучення подорожніх. Очікувані результати включають первинний перелік туристичних локацій, збір локальних історій, карту або цифрову версію маршруту, пілотну екскурсію та основу для подальшої грантової заявки.
Усі ці напрацювання різні за темами, але мають спільну логіку: громади вчилися описувати не бажання, а рішення. Не просто «нам потрібен простір», а — для кого він, яку проблему вирішує, як працюватиме, хто буде залучений, які результати можна виміряти і що залишиться після завершення фінансування.
Саме це і є ключовим результатом інтенсиву. Команди почали бачити свої ідеї як систему: проблема — цільова аудиторія — рішення — активності — результати — сталість. Такий підхід підвищує шанси не лише отримати фінансову підтримку, а й реалізувати проєкти, які справді відповідатимуть потребам мешканців.
Для ГО «НОВА Енергія» така робота є частиною системного підходу до посилення громад Сумщини. Йдеться не лише про навчання написанню заявок, а про формування практичної спроможності громад самостійно визначати пріоритети, працювати з потребами різних груп мешканців, залучати партнерів і перетворювати локальні ідеї на проєкти розвитку.
Проєкт «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини» реалізується у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
