Категорія: Новини

Проблема більшості українських територіальних громад — ілюзія участі. Формально статути існують, але процедури залучення мешканців часто залишаються розмитими. Це дозволяє ігнорувати «незручні» ініціативи.

ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розробила інструментарій для Чупахівської та Липоводолинської громад, який покликаний зробити участь жителів у прийнятті рішень реальною та зрозумілою.

Статут є основним документом місцевого самоврядування. Він закріплює правовий статус громади, принципи її організації та, найважливіше, право жителів на участь у прийнятті рішень із питань місцевого значення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», статут є обов’язковим для територіальних громад. Усі органи самоврядування та їхні посадові особи зобов’язані його виконувати.

Участь починається з рішення скористатися тим, що вже гарантує статут. ГО НОВА Енергія розробила практичні путівники – інфографіку «інструменти участі», яка перекладає складні поняття на мову конкретних кроків. Наразі, Статути громад ще перебувають на етапі обговорення та не затверджені. Саме тому важливо не тільки переглянути ці інформаційні пам’ятки з інструментами участі а й активно долучатися до громадських слухань щодо проєкту Статуту.

Ось 8 інструментів, які передбачені Статутом:

• Загальні збори жителів – колективне обговорення та ухвалення рішень, які рада зобов’язана розглянути на найближчій сесії.
• Місцева ініціатива -право мешканців (від 14 років) самостійно готувати проєкти рішень, які рада не має права відхилити без розгляду.
• Громадські слухання – обов’язкова процедура під час прийняття бюджету, змін до статуту чи програм розвитку.
• Електронна петиція – інструмент, що змушує раду офіційно розглядати колективні запити (достатньо 75 підписів).
• Публічні консультації – можливість вплинути на зміст рішень ради ще до їх остаточного ухвалення.
• Громадське оцінювання – незалежний аналіз діяльності посадовців, якому влада не має права перешкоджати.
• Звернення та запити – право на отримання інформації та вмотивованої відповіді в термін від 5 до 30 днів.

Інфографіки вже доступні для жителів Чупахівської та Липоводолинської громад. У вільному доступі на сайті ГО «НОВА Енергія» всі інфографіки буде оприлюднено найближчим часом.

Прямо зараз Чупахівська громада проходить через найважливіший етап самоорганізації – громадські слухання щодо проєкту статуту. Це не просто формальна зустріч в онлайн-форматі, а затвердження «конституції», яка визначатиме життя громади на роки вперед.

Долучайтеся до обговорення:

• Дата та час: 28.04.2026 о 11:00
• Формат: онлайн за посиланням: https://meet.google.com/iwj-qgsh-uty

Висловити свої думки, пропозиції та зауваження, а також зареєструватися для участі в громадських слуханнях щодо обговорення проєкту статуту Чупахівської селищної територіальної громади можна за електронною адресою: chupah_sr@ukr.net.

Ознайомитися з проєктом статуту Чупахівської селищної територіальної громади можна за посиланням.

Це ваш тест як жителів громади на спроможність бути справжніми господарями на своїй землі. Статут – це робочий інструмент. Використовуйте його!

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Видобуток корисних копалин в Україні традиційно супроводжується високим рівнем суспільної напруги та поляризації. Брак оперативного доступу до верифікованих даних створює інформаційний вакуум, який заповнюється маніпуляціями та міфами. 

Нещодавній публічний дискурс навколо заяви Дональда Трампа щодо угоди про видобуток рідкоземельних металів в Україні вкотре підтвердив: одна заява може спровокувати сотні міфів, що ведуть до поляризації суспільства. 

Цього року 17–19 квітня на EaP Civic Tech Hackathon в Кишиневі команда розробників Порталу ІПВГ на чолі з виконавчим директором ГО «НОВА Енергія» Віталєм Филенко представили технологічну відповідь на цей виклик – AI асистента RJ MythBuster.

EaP Civic Tech Hackathon – це ініціатива, що об’єднує IT-фахівців, громадських активістів та експертів із країн Східного партнерства для розробки цифрових рішень, спрямованих на зміцнення демократії та прозорості. Захід орієнтований на створення інструментів, що допомагають громадам і державним інституціям ефективніше взаємодіяти, захищати права громадян та протидіяти сучасним інформаційним загрозам. Хакатон є частиною Проекту ”The Eastern Partnership Civil Society Facility”, що  фінансується Європейським союзом.

Технологічна архітектура та датасети

В основі рішення лежить концепція Resource Justice (ресурсного правосуддя): кожен громадянин має право знати, хто, де і на яких умовах видобуває національні надра.

RJ MythBuster функціонує як Resource Defender (захисник ресурсів), використовуючи звіти понад 15 державних органів та сотень видобувних підприємств.

Конкретні можливості, продемонстровані в прототипі:

• Верифікація в реальному часі: AI аналізує офіційні звіти та надає відповідь на запит у довільній формі, посилаючись на документи ІПВГ.
• Глибока аналітика: Система автоматично генерує розширені аналітичні брифи з візуалізацією даних для журналістів та аналітиків.
• Спростування міфів: наприклад, щодо гендерного питання в галузі. AI оперує цифрами: частка жінок у менеджменті сектору складає 21–25%, тоді як на технічних та інженерних посадах — лише 12%, а гендерний розрив в оплаті праці сягає 25%.

Рішення розроблено експертною групою у складі голови ГО «НОВА Енергія» Віталія Филенка, а також розробників Максима Саска та Роман Власика. Завдяки використанню сучасного технологічного стеку (Laravel, Qdrant, LLAMA API) та наявності підготовлених датасетів, команда планує запуск пілотної версії інструменту протягом шести місяців.

Інтеграція RJ MythBuster в існуючу державну інфраструктуру прозорості дозволить перейти від реактивного спростування чуток до проактивного формування довіри між громадами, бізнесом та державою.

«У видобувному секторі ми видобуваємо не лише ресурси – ми видобуваємо правду»!

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні» (EITI4ResetUA), що реалізується ГО «НОВА Енергія».

Проведений тренінг для тренерів з використання даних Порталу ІПВГ 2.0 став простором глибокого опрацювання практичних підходів до роботи з даними — від їх аналізу до застосування на рівні громад і регіонів. Програма заходу була побудована таким чином, щоб поєднати змістовні блоки з практикою, і саме це дозволило учасникам не лише розібратися в інструментах, а й пропрацювати сценарії їх реального використання.

До роботи вдалося залучити інститути громадянського суспільства, представників видобувних компаній та центральних органів влади, що створило можливість для прямого діалогу. Учасники, які надалі працюватимуть з ІПВГ, отримали змогу уточнити нормативно-правові аспекти, краще зрозуміти логіку взаємодії з компаніями та поставити практичні запитання щодо роботи системи. Це дозволило значно глибше осмислити, як саме дані ІПВГ можуть використовуватися у щоденній роботі.

Цю логіку підсилила теза, озвучена Олександром Шумським, начальником управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб Державної податкової служби України. Йшлося про те, що громади ще на початковому етапі мають розуміти модель взаємодії держави з інвестором і видобувною компанією. Саме це визначає, що вважати справедливим розподілом вигод і на які результати громада може розраховувати. Різні механізми співпраці передбачають різні зобов’язання компаній, тому універсальних очікувань не існує — і це важливий орієнтир для формування обґрунтованої позиції громад.

Практична частина тренінгу була зосереджена на груповій роботі, де учасники працювали з реальними наборами даних і моделювали ситуації їх використання. Попри те, що одна з груп не змогла повноцінно долучитися через відсутність учасників з екологічною експертизою, інші три групи сформували змістовні та прикладні напрацювання.

Одна з груп працювала з даними ІПВГ у контексті їх використання громадами. Виходячи з гіпотези про те, що ці дані є основою для планування розвитку територій, учасники аналізували, які саме дані вже доступні на порталі у дезагрегованому вигляді, як їх можна поєднувати і використовувати на місцевому рівні. Йшлося також про те, як ці дані мають виглядати в консолідованому форматі, щоб бути максимально зрозумілими і зручними для органів місцевого самоврядування. Таким чином, фокус був не на створенні нового рішення, а на переосмисленні вже наявних даних і підвищенні їх доступності.

Інша група працювала з темою справедливої трансформації, підтверджуючи гіпотезу про те, що дані ІПВГ є важливим інструментом для планування змін у громадах і регіонах. У центрі уваги була соціально-економічна складова — зокрема, як трансформація або згортання видобувної діяльності впливає на зайнятість, доходи та загальний стан громади. Учасники визначали, які дані вже є доступними, яких бракує і як можна покращити доступ до них. Фактично, робота цієї групи дозволила сформувати більш чітке бачення того, як дані можуть підтримувати стратегічне планування.

Третя група зосередилася на темі доброчесності компаній і можливостях її оцінки на основі даних ІПВГ. Учасники виходили з того, що звітність ІПВГ може слугувати інструментом для перевірки діяльності компаній і моніторингу їхньої прозорості. Дані ІПВГ частково корелюються з нефінансовою звітністю, звітами зі сталого розвитку, фінансовими показниками, а також містять інформацію про соціальні проєкти як елемент корпоративної соціальної відповідальності. Це робить їх корисними не лише для інвесторів, а й для громад та громадянського суспільства. Зокрема, громади можуть аналізувати діяльність компаній, які працюють або планують працювати на їх території, спираючись на досвід цих компаній в інших регіонах, і таким чином оцінювати рівень їхньої доброчесності та відповідальності.

Загалом групова робота була побудована як моделювання реальних управлінських ситуацій: учасники не лише аналізували дані, а й виявляли прогалини, визначали “вузькі місця” та формували пропозиції щодо їх усунення. Це дозволило перейти від абстрактного розуміння даних до їх практичного застосування.

Окремий акцент у програмі було зроблено на тому, що робота з даними не обмежується їх використанням. Учасники також опрацювали підходи до адвокації відкритості даних і їх застосування, зокрема через призму євроінтеграційних процесів. Було продемонстровано, що вимоги ІПВГ узгоджуються з європейськими стандартами прозорості, підзвітності та участі громадськості, що дає додаткові аргументи для просування відкритості даних на національному і місцевому рівнях.

Оскільки тренінг був орієнтований на підготовку тренерів, важливою складовою стала тема навчання дорослих. Учасники отримали інструменти для передачі знань далі — з урахуванням різних типів аудиторій, їхніх потреб і стилів сприйняття інформації. Це створює передумови для масштабування результатів тренінгу і поширення практик використання даних ІПВГ у громадах, органах влади та серед інших зацікавлених сторін.

У підсумку тренінг став не лише навчальним заходом, а й середовищем для спільного напрацювання підходів до використання даних ІПВГ як інструменту для прийняття рішень, підвищення прозорості та посилення ролі громад у процесах управління природними ресурсами.

Тренінг проведено ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

У Липоводолинській та Чупахівській громадах відбулися виїзні обговорення проєктів Статутів у віддалених селах — там, де жителі рідше мають можливість долучатися до подібних процесів. І саме цей крок став надзвичайно важливим і вчасним рішенням з боку громад: винести діалог про правила спільного життя ближче до людей, почути їхню думку та зробити їх повноцінними учасниками змін.

Для більшості учасників ці зустрічі стали першим знайомством із тим, що таке Статут громади і як він може впливати на повсякденне життя. Відкритий формат, жива розмова, просте пояснення складних речей — усе це дозволило створити атмосферу довіри та зацікавленості. Люди не лише слухали, а й активно долучалися до обговорення, ставили запитання, ділилися власним баченням розвитку своїх сіл.

Під час заходів використовувалися інтерактивні підходи — зокрема вікторини та обговорення практичних ситуацій, що допомогло краще зрозуміти можливості, які відкриває Статут. Особливу зацікавленість викликали інструменти місцевої демократії: місцева ініціатива, громадські слухання,, а також такі нові для багатьох поняття, як шкільний бюджет та бюджет участі. Для багатьох учасників стало відкриттям, що кожен житель може впливати на рішення громади не лише через вибори, а й у повсякденному житті.

У своїх анкетах зворотного зв’язку жителі відзначали, що отримали важливу та корисну інформацію, яку готові передавати далі — своїм родинам, сусідам, знайомим. Це свідчить про те, що навіть одна зустріч у віддаленому селі може стати початком ширшого процесу інформування та залучення людей до життя громади.

Показовими є й окремі історії. У селі Яганівка Липоводолинської громади на зустрічі була присутня мама десяти дітей, яка зазначила, що вперше почула про можливості участі, передбачені Статутом, і обов’язково розповість про це своїм дітям. У селі Олешня Чупахівської громади директорка ліцею підкреслила важливість отриманої інформації, адже саме вчителі сьогодні часто є основними комунікаторами для жителів віддалених територій. В умовах обмеженої кількості інституцій саме через освітян нові знання можуть швидко поширюватися серед населення.

Проведені обговорення ще раз підтвердили: жителі готові долучатися до життя громади, якщо розуміють, як це зробити і бачать, що їхня думка важлива. Водночас такі зустрічі допомагають самим громадам краще відчути запити людей, врахувати особливості кожного населеного пункту та зробити Статут не формальним документом, а справді дієвим інструментом.

Цей досвід показує, що включення віддалених сіл у процес обговорення є не просто додатковим етапом, а необхідною умовою якісного та спільного напрацювання рішень. Саме так формується довіра, відповідальність і розуміння того, що громада — це про кожного.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Спробуйте якісно організувати офлайн-навчання для 30 представників громад Сумщини, коли блекаути стаються не за графіком, а в актовому залі за мить стає холодніше, ніж на вулиці. Виклик? Ще й який.

Цієї весни команда ГО «НОВА Енергія» влаштувала собі справжній тест на автономність на Полтавщині. Ті, хто стежить за нами, знають – там у нас був ретрит. Але чи змогли б ми відпочити і відновитися, якби перед цим не відпахали два дні в шаленому темпі? Питання риторичне!

Уявіть собі: міжрегіональний круглий стіл, обговорюємо статути громад. У залі – 20 людей, онлайн – ще приблизно стільки ж. І тут… клац! Темрява. Повний дисконект, тиша, провал?

Раніше це була б паніка, хаос і пошук «хоч якогось інтернету». Але не цього разу. Ми приїхали заряджені (буквально!). Ситуацію врятували за лічені секунди: просто перекинули живлення на зарядну станцію. Завчасно домовилися з командою, хто за що відповідає, якщо щось піде не за планом. До слова, у нас таких планів завжди декілька, можна сказати що це профдеформація, ну або цінний лайфхак.

Завдяки проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад», ми тепер як спецназ:

• Ноутбуки не «вмирають» у найбільш відповідальний момент.
• Зв’язок стабільний – навіть якщо не без конфузів, це все одно значно краще, ніж нічого.
• Світло є, бо ми придбали прожектор, щоб працювати за будь-яких умов.

Але справжня магія сталася, коли офіційна частина скінчилася. Після двох виснажливих днів роботи ми розпалили вогнище і зібралися разом, щоб видихнути і насолодитись спокоєм який панує в санаторії Сосновий Бір. Знаєте цей стан, коли нарешті можна розслабитися? 

Дістали наші круті термокухлі. Здавалося б, дрібниця, але коли тримаєш у руках гарячий чай, який не стає льодом на березневому вітрі, розмова йде зовсім інакше. Саме в таких «теплих розмовах» і народжуються сильні ідеї для майбутніх проєктів.

Ми не просто «підбивали підсумки» – ми заряджали власні батарейки. І якби ночі не були ще такими холодними, то, мабуть, проговорили б до світанку. Бо зрештою, саме люди є тим джерелом енергії, яке неможливо вимкнути. 

Дякуємо нашим партнерам, що забезпечили стійку роботу команди ГО НОВА Енергія навіть у кризових умовах і створили міцну основу для безперервної підтримки громад, розвитку партнерств і просування підходів сталого, зеленого та енергоефективного відновлення.

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Ефективність громадського сектору під час війни вимірюється не лише кількістю реалізованих ініціатив, а й життєздатністю самої організації. Зазвичай слово «енергія» асоціюється у нас із кіловатами та мережами. Проте пів року роботи в умовах постійних блекаутів і кризового менеджменту нагадали про інший, стратегічно важливий ресурс – людський. Ми зрозуміли: щоб давати енергію іншим, маємо спочатку знайти її джерело для себе.

У межах проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», NORAD та SIDA, вирішили впровадити комплексний підхід. Технічне зміцнення енергонезалежності офісу стало фундаментом автономної роботи, а відновлювальний ретрит на Полтавщині – джерелом внутрішнього ресурсу для команди.

Для нас, як для фахівців, чия діяльність зосереджена на сталому відновленні громад, візит до Опішні дав поштовх для професійної рефлексії. Це місце – унікальний приклад того, як локальна ідентичність та автентичний промисел залишаються основою життя територій протягом століть.

Роздивляючись інсталяції та готові вироби, ми побачили не просто кераміку, а результат «кризового випалу», який робить матеріал тривким. Це пряма аналогія з процесами, які ми моделюємо в українських громадах: формування міцної основи, здатної витримати будь-який зовнішній тиск.

«Опішнянська артіль» це чудовий приклад відновлення під час війни, комунальне підприємство було створене Опішнянською громадою у жовтні 2023 року на базі занедбаного приміщення. Громада власним коштом виконала ремонт будівлі, а залучений грант у розмірі 500 тис. грн дозволив придбати професійні печі та меблі.

Сьогодні Артіль – це живий осередок, де майстри навчають нове покоління гончарів, успішно поєднують збереження ремесла наших предків з економічною самозарадністю мешканців.

Рецепт від вигорання: глина та спільна творчість

Робота з глиною вимагає повної присутності «тут і зараз» – це один із найефективніших засобів профілактики професійного вигорання. У майстерні ієрархії нівелюються: спільна творчість не лише відновлює внутрішні комунікаційні зв’язки команди швидше за будь-які формальні сесії, а ще й дає той самий заряд енергії, який так був потрібен кожному з нас.

Будемо чесними, ми настільки захопилися вивченням традицій розпису кахлів та створенням власних «артефактів мистецтва», що навіть не помітили, як настав час для наступної зупинки – Національний музей-заповідник українського гончарства.

Екскурсія музеєм перевершила всі очікування. Це не просто будівля з експонатами, а величезний етнопарк площею понад 7 гектарів, де зібрана найбільша в Європі колекція монументальної глиняної скульптури просто неба. Ми щиро рекомендуємо відвідати цей простір усім, хто шукає натхнення. Це найкращий спосіб «перепрошити» мозок після місяців роботи з таблицями та звітами, підчерпнути стійкості у неймовірно талановитих митців нашої країни.

Після таких поїздок зазвичай немає гучних висновків. Є трохи більше спокою. Трохи більше взаєморозуміння. І відчуття, що ти не просто «функція в проєкті», а частина команди, яка має спільну мету навіть у складні часи. І це, мабуть, і є головний результат.

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

У професійному середовищі не прийнято говорити про слабкість. Ми звикли демонструвати «успішні кейси», ідеальні звіти та непохитну стійкість. Ми звикли, що розбите треба викинути або хоча б замаскувати тріщини так, щоб ніхто не помітив «дефекту».

Але правда в тому, що жодна організація і жодна людина не стає успішною без численних спроб і помилок. Саме тріщини (чи помилки) роблять нас справжніми.

Чи знаєте ви, що таке Кінцуґі?
Це японське мистецтво відновлення розбитої кераміки золотом. Замість того щоб приховувати тріщини, Кінцуґі підкреслює їх, перетворюючи річ на щось ще красивіше, ніж раніше.

На ретриті в Полтавській області команда ГО «НОВА Енергія» також відкрила для себе мистецтво Кінцуґі. Цей набір у подарунок ми отримали від Міжнародного фонду «Відродження» під час зустрічі грантерів проєкту «Імпульс». Коли ми розклали перед собою дрібні уламки кераміки, спершу виникло відчуття розгубленості — як поєднати ці гострі краї в єдину форму? Але допитливість швидко змінила тривогу. Ми почали опановувати процес крок за кроком: ретельно очищували кожен край, підбирали відповідні частинки, наче пазл нашої спільної історії.

Найзахопливішим моментом стало змішування сполучної речовини із золотим пігментом. Це справжня магія перетворення: те, що раніше було просто клеєм, на наших очах ставало «золотом». Ми обережно наносили його на розломи, з’єднуючи частинку за частинкою. Це вимагало концентрації, терпіння і точності. Кожен був максимально залучений — тут не було місця для поспіху.

Результат вразив усіх, а разом з тим прийшло усвідомлення: це і є фізичне втілення резильєнтності.

Ми часто сприймаємо стійкість як вроджену рису, але насправді це не статична риса характеру, а вибір – відмова від капітуляції та постійний процес витривалості та адаптації.

Внутрішнє світло. Саме воно дозволяє бути присутнім та залученим до життя, незважаючи на виклики.

Резильєнтність – це і є те золото, яке з’єднує наші розбиті шматочки в щось надзвичайне.

Для нашої команди цей досвід став символічним. Робота в громадському секторі сьогодні вимагає надзусиль, і вигорання чи помилки — це ті самі «тріщини» на кераміці. Проте філософія Кінцуґі вчить: тріщина може стати золотом, якщо ми маємо сміливість її відновити.

Ми дякуємо проєкту «Імпульс» за цей досвід. ГО «НОВА Енергія» продовжує наповнювати свої тріщини світлом, енергією та вірою в якісні зміни й продовжує працювати задля сталого відновлення нашої країни.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

Коли в офісі гасне світло – робота не зупиняється. Але що робити, коли «гасне» світло всередині тих, хто щодня допомагає громадам не просто вистояти, а віднайти мотивацію та інструменти для відновлення?

У межах проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», команда ГО «НОВА Енергія» провела стратегічний ретрит, спрямований на відновлення психологічної стійкості та зміцнення командної взаємодії.

Для нас цей час став усвідомленням того, що людські емоції, щирість, а іноді – одержимість спільними цілями та ідеями, потужніші за будь-який повербанк. Хоча і повербанкам та зарядним станціям ми були дуже раді, адже вони теоретично дозволяють нам працювати 24/7 (жартуємо, звісно: здоровий сон та когнітивну гігієну ніхто не скасовував). Та все ж безперебійне живлення в період жорстких відключень забезпечило нам можливість працювати стабільно та рухати громади до сталих змін у найбільш темні часи.

До слова, під час офлайн заходів 19–20 березня на Полтавщині ми протестували наших «супергероїв стійкості» у справжніх польових умовах:

• Аптечка героїчно рятувала менеджера проєкту від екзистенційного головного болю на тему «як нагодувати всіх і де розсадити таку кількість учасників воркшопу».
• Принтер тим часом влаштував марафон із друку анкет, аби ми могли емпіричним шляхом перевірити, чи достатньо калорійною була та сама їжа.
• Та головне – ми протестували нашу супер здатність залишатися єдиним цілим.

Про нашу «культурну терапію» в Опішні, вечірні танці в клубі та розмови біля вогнища вже розповімо трохи згодом. Станом на зараз – гігабайти фото та відео проходять сувору верифікацію у виконавчого директора організації. 

Направду, вражень отримали настільки багато, що намагатися помістити їх в один матеріал значно важче, чим працювати під час блекаутів.

Завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», ми входимо у новий етап роботи не просто технічно оснащеними, а емоційно зарядженими. Наша енергія тепер справді потужна! 

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Синергія досвіду, спільні цінності та чітке бачення майбутнього регіону – саме це стало фундаментом для нової масштабної хвилі ініціатив для відновлення Сумщини. 

19 березня Громадська організація «НОВА Енергія»підписала Меморандум з ключовими партнерами: Агенцією регіонального розвитку Сумської області, ГО «Інтелект Сумщини» та ГО «Точка доступу». Цей альянс означає, що ми об’єднали ресурси, щоб консультувати та супроводжувати громади Сумщини у процесах відновлення.

Наша співпраця не є випадковою. Майданчиком для знайомства та перших спільних кроків стали заходи в межах проєкту «Імпульс» що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Саме на цих заходах, під час обговорення викликів, з якими стикається громадянське суспільство, виникла ідея об’єднати зусилля для підтримки Сумщини.

Процеси відновлення територіальних громад України у 2026 році перейшли від стадії оперативного реагування на кризові ситуації до фази глибокої структурної трансформації. У контексті Сумської області, яка залишається регіоном із високим рівнем безпекових ризиків та водночас стратегічним плацдармом для впровадження інноваційних моделей відбудови, питання спроможності місцевого самоврядування набуває критичного значення. Часто в дискусіях щодо бар’єрів розвитку наголошується на відсутності достатнього фінансування, проте системний аналіз свідчить, що грошові ресурси є вторинним фактором порівняно з наявністю чіткого плану дій, верифікованої бази потреб та володіння легітимними інструментами впливу на управлінські рішення. Справжнє відновлення починається не з траншів, а з точно визначеної діагностики внутрішніх проблем та формування стратегічного бачення майбутнього.

Створення партнерської мережі між чотирма профільними організаціями є відповіддю на запит громад щодо комплексного супроводу. Кожна сторона Меморандуму представляє окрему критично важливу компетенцію, що дозволяє покрити всі етапи життєвого циклу проєкту відновлення — від ідентифікації проблеми до моніторингу результатів та залучення інвестицій.

Символічно, що підписання відбулося безпосередньо під час офлайн-воркшопу «Коріння змін: діагностика потреб та формування Дерева проблем громад Сумщини». Суть підходу полягає у тому, що будь-яка видима проблема громади (наприклад, депопуляція або низька якість послуг) є лише «стовбуром» або «гілками» явища. Справжні причини криються в «корінні» – це можуть бути інституційна неспроможність, відсутність прозорості, застарілі просторові рішення або брак інструментів залучення мешканців. Під час воркшопу у Зінькові команди громад працювали над розшаруванням цих факторів, щоб знайти точки входу для системних змін. Такий аналіз є критичним, оскільки фінансування від міжнародних партнерів та держави у 2026 році приходить лише під чітко структуровані проєктні концепції, де доведено зв’язок між проблемою, її причиною та запропонованим рішенням. Більше того, концепції інтегрованого розвитку тепер мають включати набори геопросторових даних та відповідати вимогам містобудівного кадастру.

Однією з головних тез, озвучених під час підписання Меморандуму, є те, що «гроші приходять туди, де є розуміння законних інструментів впливу». У 2026 році правове поле України надає громадянам та активістам широкий спектр механізмів участі у врядуванні, що закріплені Конституцією та законами.

Підписання Меморандуму – це наша відправна точка системної роботи з посилення спроможності місцевих активістів та ОГС Сумщини, яка передбачає:

• Глибоку аналітику: проведення оцінки потреб цільових громад Сумщини;
• Навчальну програму: організацію онлайн- та офлайн-заходів для підвищення кваліфікації команд;
• Менторську підтримку: фаховий супровід у розробці проєктних концепцій та ініціатив;
• Мережування: створення регіональної мережі партнерів для сталого розвитку регіону.

Аналіз стану відновлення громад Сумщини у 2026 році демонструє, що успіх залежить не від кількості грошей у бюджеті, а від спроможності громади стати суб’єктом свого розвитку. Гроші приходять туди, де є прозорість, доказова база потреб та готовність до партнерства. Тому наше з партнерами завдання сформувати сталу екосистему, де громади можуть обмінюватися досвідом, успішними кейсами та спільно адвокувати свої інтереси на обласному та національному рівнях. 

Тепер громади отримають унікальний інструментарій та експертну підтримку, тож справа за активними діями на місцях.

Захід організований ГО «Нова Енергія», АРР Сумщини та Партнерами в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини», що є частиною «Імпульсу». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції»

В березні відбувся міжрегіональний круглий стіл «Статут територіальної громади: від формальності до дієвого механізму участі», який об’єднав представників громад Сумської та Полтавської областей у гібридному форматі. Захід проходив у непростих умовах, адже через перебої з електропостачанням і зв’язком частина учасників працювала офлайн, частина – онлайн, у різних темпах і форматах взаємодії. Попри це, вдалося зберегти фокус на контексті та вибудувати розмову навколо практичних рішень, які громади можуть застосовувати вже зараз.

Законодавчі зміни визначили чітку рамку: до 2027 року громади мають затвердити або оновити свої статути. Водночас типовий документ, який пропонується на національному рівні, не враховує локальних особливостей і управлінських практик конкретних громад. Учасники круглого столу зосередилися саме на цьому розриві – між нормативною моделлю та реальними умовами, в яких працюють органи місцевого самоврядування.

Окрема увага була приділена громадам, де здійснюється видобування корисних копалин. У таких громадах статут виконує ширшу функцію, ніж формалізація інструментів участі: він стає точкою, де поєднуються питання розподілу ресурсів, взаємодії з бізнесом і управління екологічними ризиками. Саме в цьому контексті було представлено підхід ресурсної справедливості, як спосіб структурувати ці процеси через зрозумілі правила і процедури.

Як зазначив Виконавчий директор ГО “НОВА Енергія”, Віталій Филенко: «Громади, на території яких видобуваються природні ресурси, мають право на справедливий розподіл вигод, обов’язкову участь у прийнятті рішень та компенсацію екологічних і соціальних збитків».

Запропоновані напрацювання базуються на досвіді роботи з конкретними громадами і спрямовані на деталізацію тих норм, які вже закладені в законодавстві. Йдеться про перехід від загальних формулювань до чітко визначених процедур: через які інструменти жителі подають пропозиції, як ці пропозиції фіксуються, яким чином вони враховуються при прийнятті рішень. Такий підхід дозволяє зробити участь не епізодичною, а вбудованою в управлінські процеси.

Керівниця проєкту ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій під час заходу підкреслила переваги такого підходу для всіх сторін: «Мешканці отримують реальний голос у розподілі ресурсних коштів та право знати про екологічні наслідки, а ОМС – захист від звинувачень у корупції та легітимізацію рішень через публічність».

У сфері розподілу ресурсних надходжень це означає закріплення в статуті обов’язковості врахування пропозицій жителів при визначенні пріоритетів. Наявність поданих жителями пропозицій створює для ОМС додаткову управлінську опору – як у бюджетному плануванні, так і під час взаємодії з підприємствами або партнерами.

Логічним продовженням цього блоку є питання прозорості взаємодії з бізнесом. На рівні статуту доцільно визначати базові правила: відкритість угод і домовленостей до їх підписання, доступність інформації про спільні проєкти, залучення жителів до обговорення ініціатив, що мають вплив на розвиток громади або стан довкілля. У поєднанні з регулярною звітністю це формує більш передбачувану і зрозумілу модель співпраці.

У такій моделі особливого значення набуває врегулювання конфлікту інтересів. Обговорення під час заходу показало, що громади потребують не нових обмежень, а чіткої процедурної логіки застосування вже чинних норм. Йдеться про обов’язок повідомлення про конфлікт інтересів, відсторонення від ухвалення рішень, а також про відкритість рішень, які стосуються пільг чи преференцій для окремих суб’єктів господарювання.

Питання екологічної участі було розглянуто у зв’язку з процедурами оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Учасники наголошували на необхідності закріплення в статуті не лише права жителів на участь, а й обов’язків органів місцевого самоврядування щодо інформування, організації обговорень і публічного представлення результатів із відповідними обгрунтуваннями.

Окремий блок рекомендацій стосувався не стільки структури статуту як документа, скільки підходу до формулювання норм і рівня деталізації процедур. У практиці розробки статутів це питання є принциповим: надмірна деталізація у тексті статуту ускладнює його подальше застосування та оновлення, тоді як надто загальні формулювання не дають можливості інструментам працювати на практиці.

Учасникам було запропоновано орієнтуватися на розмежування двох рівнів регулювання. У статуті доцільно закріплювати базові принципи, гарантії участі та сам факт існування інструменту або процедури – тобто те, що має залишатися стабільним і не змінюватися ситуативно. Натомість конкретні параметри реалізації – кількість підписів, строки, порядок подання документів, технічні аспекти проведення процедур – доцільно виносити в окремі положення або рішення ради.

Такий підхід дозволяє з одного боку забезпечити визначеність і зрозумілість правил, а з іншого – залишає громаді можливість адаптувати інструменти без внесення змін до статуту щоразу, коли виникає потреба коригування практичних механізмів.

Водночас обговорення показало, що ефективність статуту значною мірою залежить від готовності громади до впровадження передбачених інструментів. Поетапний підхід, тестування окремих механізмів і поступове їх закріплення дозволяють уникнути формального включення норм, які не будуть застосовуватися на практиці.

Проведений круглий стіл засвідчив запит громад на більш прикладні рішення у сфері місцевої демократії. Напрацьовані підходи демонструють можливість інтегрувати принципи ресурсної справедливості в текст статуту без виходу за межі чинного законодавства – через деталізацію процедур, підвищення прозорості та забезпечення зв’язку між участю жителів і прийняттям рішень на рівні громади.

Захід підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».