Категорія: Новини

Спробуйте якісно організувати офлайн-навчання для 30 представників громад Сумщини, коли блекаути стаються не за графіком, а в актовому залі за мить стає холодніше, ніж на вулиці. Виклик? Ще й який.

Цієї весни команда ГО «НОВА Енергія» влаштувала собі справжній тест на автономність на Полтавщині. Ті, хто стежить за нами, знають – там у нас був ретрит. Але чи змогли б ми відпочити і відновитися, якби перед цим не відпахали два дні в шаленому темпі? Питання риторичне!

Уявіть собі: міжрегіональний круглий стіл, обговорюємо статути громад. У залі – 20 людей, онлайн – ще приблизно стільки ж. І тут… клац! Темрява. Повний дисконект, тиша, провал?

Раніше це була б паніка, хаос і пошук «хоч якогось інтернету». Але не цього разу. Ми приїхали заряджені (буквально!). Ситуацію врятували за лічені секунди: просто перекинули живлення на зарядну станцію. Завчасно домовилися з командою, хто за що відповідає, якщо щось піде не за планом. До слова, у нас таких планів завжди декілька, можна сказати що це профдеформація, ну або цінний лайфхак.

Завдяки проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад», ми тепер як спецназ:

• Ноутбуки не «вмирають» у найбільш відповідальний момент.
• Зв’язок стабільний – навіть якщо не без конфузів, це все одно значно краще, ніж нічого.
• Світло є, бо ми придбали прожектор, щоб працювати за будь-яких умов.

Але справжня магія сталася, коли офіційна частина скінчилася. Після двох виснажливих днів роботи ми розпалили вогнище і зібралися разом, щоб видихнути і насолодитись спокоєм який панує в санаторії Сосновий Бір. Знаєте цей стан, коли нарешті можна розслабитися? 

Дістали наші круті термокухлі. Здавалося б, дрібниця, але коли тримаєш у руках гарячий чай, який не стає льодом на березневому вітрі, розмова йде зовсім інакше. Саме в таких «теплих розмовах» і народжуються сильні ідеї для майбутніх проєктів.

Ми не просто «підбивали підсумки» – ми заряджали власні батарейки. І якби ночі не були ще такими холодними, то, мабуть, проговорили б до світанку. Бо зрештою, саме люди є тим джерелом енергії, яке неможливо вимкнути. 

Дякуємо нашим партнерам, що забезпечили стійку роботу команди ГО НОВА Енергія навіть у кризових умовах і створили міцну основу для безперервної підтримки громад, розвитку партнерств і просування підходів сталого, зеленого та енергоефективного відновлення.

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Ефективність громадського сектору під час війни вимірюється не лише кількістю реалізованих ініціатив, а й життєздатністю самої організації. Зазвичай слово «енергія» асоціюється у нас із кіловатами та мережами. Проте пів року роботи в умовах постійних блекаутів і кризового менеджменту нагадали про інший, стратегічно важливий ресурс – людський. Ми зрозуміли: щоб давати енергію іншим, маємо спочатку знайти її джерело для себе.

У межах проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», NORAD та SIDA, вирішили впровадити комплексний підхід. Технічне зміцнення енергонезалежності офісу стало фундаментом автономної роботи, а відновлювальний ретрит на Полтавщині – джерелом внутрішнього ресурсу для команди.

Для нас, як для фахівців, чия діяльність зосереджена на сталому відновленні громад, візит до Опішні дав поштовх для професійної рефлексії. Це місце – унікальний приклад того, як локальна ідентичність та автентичний промисел залишаються основою життя територій протягом століть.

Роздивляючись інсталяції та готові вироби, ми побачили не просто кераміку, а результат «кризового випалу», який робить матеріал тривким. Це пряма аналогія з процесами, які ми моделюємо в українських громадах: формування міцної основи, здатної витримати будь-який зовнішній тиск.

«Опішнянська артіль» це чудовий приклад відновлення під час війни, комунальне підприємство було створене Опішнянською громадою у жовтні 2023 року на базі занедбаного приміщення. Громада власним коштом виконала ремонт будівлі, а залучений грант у розмірі 500 тис. грн дозволив придбати професійні печі та меблі.

Сьогодні Артіль – це живий осередок, де майстри навчають нове покоління гончарів, успішно поєднують збереження ремесла наших предків з економічною самозарадністю мешканців.

Рецепт від вигорання: глина та спільна творчість

Робота з глиною вимагає повної присутності «тут і зараз» – це один із найефективніших засобів профілактики професійного вигорання. У майстерні ієрархії нівелюються: спільна творчість не лише відновлює внутрішні комунікаційні зв’язки команди швидше за будь-які формальні сесії, а ще й дає той самий заряд енергії, який так був потрібен кожному з нас.

Будемо чесними, ми настільки захопилися вивченням традицій розпису кахлів та створенням власних «артефактів мистецтва», що навіть не помітили, як настав час для наступної зупинки – Національний музей-заповідник українського гончарства.

Екскурсія музеєм перевершила всі очікування. Це не просто будівля з експонатами, а величезний етнопарк площею понад 7 гектарів, де зібрана найбільша в Європі колекція монументальної глиняної скульптури просто неба. Ми щиро рекомендуємо відвідати цей простір усім, хто шукає натхнення. Це найкращий спосіб «перепрошити» мозок після місяців роботи з таблицями та звітами, підчерпнути стійкості у неймовірно талановитих митців нашої країни.

Після таких поїздок зазвичай немає гучних висновків. Є трохи більше спокою. Трохи більше взаєморозуміння. І відчуття, що ти не просто «функція в проєкті», а частина команди, яка має спільну мету навіть у складні часи. І це, мабуть, і є головний результат.

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

У професійному середовищі не прийнято говорити про слабкість. Ми звикли демонструвати «успішні кейси», ідеальні звіти та непохитну стійкість. Ми звикли, що розбите треба викинути або хоча б замаскувати тріщини так, щоб ніхто не помітив «дефекту».

Але правда в тому, що жодна організація і жодна людина не стає успішною без численних спроб і помилок. Саме тріщини (чи помилки) роблять нас справжніми.

Чи знаєте ви, що таке Кінцуґі?
Це японське мистецтво відновлення розбитої кераміки золотом. Замість того щоб приховувати тріщини, Кінцуґі підкреслює їх, перетворюючи річ на щось ще красивіше, ніж раніше.

На ретриті в Полтавській області команда ГО «НОВА Енергія» також відкрила для себе мистецтво Кінцуґі. Цей набір у подарунок ми отримали від Міжнародного фонду «Відродження» під час зустрічі грантерів проєкту «Імпульс». Коли ми розклали перед собою дрібні уламки кераміки, спершу виникло відчуття розгубленості — як поєднати ці гострі краї в єдину форму? Але допитливість швидко змінила тривогу. Ми почали опановувати процес крок за кроком: ретельно очищували кожен край, підбирали відповідні частинки, наче пазл нашої спільної історії.

Найзахопливішим моментом стало змішування сполучної речовини із золотим пігментом. Це справжня магія перетворення: те, що раніше було просто клеєм, на наших очах ставало «золотом». Ми обережно наносили його на розломи, з’єднуючи частинку за частинкою. Це вимагало концентрації, терпіння і точності. Кожен був максимально залучений — тут не було місця для поспіху.

Результат вразив усіх, а разом з тим прийшло усвідомлення: це і є фізичне втілення резильєнтності.

Ми часто сприймаємо стійкість як вроджену рису, але насправді це не статична риса характеру, а вибір – відмова від капітуляції та постійний процес витривалості та адаптації.

Внутрішнє світло. Саме воно дозволяє бути присутнім та залученим до життя, незважаючи на виклики.

Резильєнтність – це і є те золото, яке з’єднує наші розбиті шматочки в щось надзвичайне.

Для нашої команди цей досвід став символічним. Робота в громадському секторі сьогодні вимагає надзусиль, і вигорання чи помилки — це ті самі «тріщини» на кераміці. Проте філософія Кінцуґі вчить: тріщина може стати золотом, якщо ми маємо сміливість її відновити.

Ми дякуємо проєкту «Імпульс» за цей досвід. ГО «НОВА Енергія» продовжує наповнювати свої тріщини світлом, енергією та вірою в якісні зміни й продовжує працювати задля сталого відновлення нашої країни.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

Коли в офісі гасне світло – робота не зупиняється. Але що робити, коли «гасне» світло всередині тих, хто щодня допомагає громадам не просто вистояти, а віднайти мотивацію та інструменти для відновлення?

У межах проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», команда ГО «НОВА Енергія» провела стратегічний ретрит, спрямований на відновлення психологічної стійкості та зміцнення командної взаємодії.

Для нас цей час став усвідомленням того, що людські емоції, щирість, а іноді – одержимість спільними цілями та ідеями, потужніші за будь-який повербанк. Хоча і повербанкам та зарядним станціям ми були дуже раді, адже вони теоретично дозволяють нам працювати 24/7 (жартуємо, звісно: здоровий сон та когнітивну гігієну ніхто не скасовував). Та все ж безперебійне живлення в період жорстких відключень забезпечило нам можливість працювати стабільно та рухати громади до сталих змін у найбільш темні часи.

До слова, під час офлайн заходів 19–20 березня на Полтавщині ми протестували наших «супергероїв стійкості» у справжніх польових умовах:

• Аптечка героїчно рятувала менеджера проєкту від екзистенційного головного болю на тему «як нагодувати всіх і де розсадити таку кількість учасників воркшопу».
• Принтер тим часом влаштував марафон із друку анкет, аби ми могли емпіричним шляхом перевірити, чи достатньо калорійною була та сама їжа.
• Та головне – ми протестували нашу супер здатність залишатися єдиним цілим.

Про нашу «культурну терапію» в Опішні, вечірні танці в клубі та розмови біля вогнища вже розповімо трохи згодом. Станом на зараз – гігабайти фото та відео проходять сувору верифікацію у виконавчого директора організації. 

Направду, вражень отримали настільки багато, що намагатися помістити їх в один матеріал значно важче, чим працювати під час блекаутів.

Завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», ми входимо у новий етап роботи не просто технічно оснащеними, а емоційно зарядженими. Наша енергія тепер справді потужна! 

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Синергія досвіду, спільні цінності та чітке бачення майбутнього регіону – саме це стало фундаментом для нової масштабної хвилі ініціатив для відновлення Сумщини. 

19 березня Громадська організація «НОВА Енергія»підписала Меморандум з ключовими партнерами: Агенцією регіонального розвитку Сумської області, ГО «Інтелект Сумщини» та ГО «Точка доступу». Цей альянс означає, що ми об’єднали ресурси, щоб консультувати та супроводжувати громади Сумщини у процесах відновлення.

Наша співпраця не є випадковою. Майданчиком для знайомства та перших спільних кроків стали заходи в межах проєкту «Імпульс» що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Саме на цих заходах, під час обговорення викликів, з якими стикається громадянське суспільство, виникла ідея об’єднати зусилля для підтримки Сумщини.

Процеси відновлення територіальних громад України у 2026 році перейшли від стадії оперативного реагування на кризові ситуації до фази глибокої структурної трансформації. У контексті Сумської області, яка залишається регіоном із високим рівнем безпекових ризиків та водночас стратегічним плацдармом для впровадження інноваційних моделей відбудови, питання спроможності місцевого самоврядування набуває критичного значення. Часто в дискусіях щодо бар’єрів розвитку наголошується на відсутності достатнього фінансування, проте системний аналіз свідчить, що грошові ресурси є вторинним фактором порівняно з наявністю чіткого плану дій, верифікованої бази потреб та володіння легітимними інструментами впливу на управлінські рішення. Справжнє відновлення починається не з траншів, а з точно визначеної діагностики внутрішніх проблем та формування стратегічного бачення майбутнього.

Створення партнерської мережі між чотирма профільними організаціями є відповіддю на запит громад щодо комплексного супроводу. Кожна сторона Меморандуму представляє окрему критично важливу компетенцію, що дозволяє покрити всі етапи життєвого циклу проєкту відновлення — від ідентифікації проблеми до моніторингу результатів та залучення інвестицій.

Символічно, що підписання відбулося безпосередньо під час офлайн-воркшопу «Коріння змін: діагностика потреб та формування Дерева проблем громад Сумщини». Суть підходу полягає у тому, що будь-яка видима проблема громади (наприклад, депопуляція або низька якість послуг) є лише «стовбуром» або «гілками» явища. Справжні причини криються в «корінні» – це можуть бути інституційна неспроможність, відсутність прозорості, застарілі просторові рішення або брак інструментів залучення мешканців. Під час воркшопу у Зінькові команди громад працювали над розшаруванням цих факторів, щоб знайти точки входу для системних змін. Такий аналіз є критичним, оскільки фінансування від міжнародних партнерів та держави у 2026 році приходить лише під чітко структуровані проєктні концепції, де доведено зв’язок між проблемою, її причиною та запропонованим рішенням. Більше того, концепції інтегрованого розвитку тепер мають включати набори геопросторових даних та відповідати вимогам містобудівного кадастру.

Однією з головних тез, озвучених під час підписання Меморандуму, є те, що «гроші приходять туди, де є розуміння законних інструментів впливу». У 2026 році правове поле України надає громадянам та активістам широкий спектр механізмів участі у врядуванні, що закріплені Конституцією та законами.

Підписання Меморандуму – це наша відправна точка системної роботи з посилення спроможності місцевих активістів та ОГС Сумщини, яка передбачає:

• Глибоку аналітику: проведення оцінки потреб цільових громад Сумщини;
• Навчальну програму: організацію онлайн- та офлайн-заходів для підвищення кваліфікації команд;
• Менторську підтримку: фаховий супровід у розробці проєктних концепцій та ініціатив;
• Мережування: створення регіональної мережі партнерів для сталого розвитку регіону.

Аналіз стану відновлення громад Сумщини у 2026 році демонструє, що успіх залежить не від кількості грошей у бюджеті, а від спроможності громади стати суб’єктом свого розвитку. Гроші приходять туди, де є прозорість, доказова база потреб та готовність до партнерства. Тому наше з партнерами завдання сформувати сталу екосистему, де громади можуть обмінюватися досвідом, успішними кейсами та спільно адвокувати свої інтереси на обласному та національному рівнях. 

Тепер громади отримають унікальний інструментарій та експертну підтримку, тож справа за активними діями на місцях.

Захід організований ГО «Нова Енергія», АРР Сумщини та Партнерами в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини», що є частиною «Імпульсу». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції»

В березні відбувся міжрегіональний круглий стіл «Статут територіальної громади: від формальності до дієвого механізму участі», який об’єднав представників громад Сумської та Полтавської областей у гібридному форматі. Захід проходив у непростих умовах, адже через перебої з електропостачанням і зв’язком частина учасників працювала офлайн, частина – онлайн, у різних темпах і форматах взаємодії. Попри це, вдалося зберегти фокус на контексті та вибудувати розмову навколо практичних рішень, які громади можуть застосовувати вже зараз.

Законодавчі зміни визначили чітку рамку: до 2027 року громади мають затвердити або оновити свої статути. Водночас типовий документ, який пропонується на національному рівні, не враховує локальних особливостей і управлінських практик конкретних громад. Учасники круглого столу зосередилися саме на цьому розриві – між нормативною моделлю та реальними умовами, в яких працюють органи місцевого самоврядування.

Окрема увага була приділена громадам, де здійснюється видобування корисних копалин. У таких громадах статут виконує ширшу функцію, ніж формалізація інструментів участі: він стає точкою, де поєднуються питання розподілу ресурсів, взаємодії з бізнесом і управління екологічними ризиками. Саме в цьому контексті було представлено підхід ресурсної справедливості, як спосіб структурувати ці процеси через зрозумілі правила і процедури.

Як зазначив Виконавчий директор ГО “НОВА Енергія”, Віталій Филенко: «Громади, на території яких видобуваються природні ресурси, мають право на справедливий розподіл вигод, обов’язкову участь у прийнятті рішень та компенсацію екологічних і соціальних збитків».

Запропоновані напрацювання базуються на досвіді роботи з конкретними громадами і спрямовані на деталізацію тих норм, які вже закладені в законодавстві. Йдеться про перехід від загальних формулювань до чітко визначених процедур: через які інструменти жителі подають пропозиції, як ці пропозиції фіксуються, яким чином вони враховуються при прийнятті рішень. Такий підхід дозволяє зробити участь не епізодичною, а вбудованою в управлінські процеси.

Керівниця проєкту ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій під час заходу підкреслила переваги такого підходу для всіх сторін: «Мешканці отримують реальний голос у розподілі ресурсних коштів та право знати про екологічні наслідки, а ОМС – захист від звинувачень у корупції та легітимізацію рішень через публічність».

У сфері розподілу ресурсних надходжень це означає закріплення в статуті обов’язковості врахування пропозицій жителів при визначенні пріоритетів. Наявність поданих жителями пропозицій створює для ОМС додаткову управлінську опору – як у бюджетному плануванні, так і під час взаємодії з підприємствами або партнерами.

Логічним продовженням цього блоку є питання прозорості взаємодії з бізнесом. На рівні статуту доцільно визначати базові правила: відкритість угод і домовленостей до їх підписання, доступність інформації про спільні проєкти, залучення жителів до обговорення ініціатив, що мають вплив на розвиток громади або стан довкілля. У поєднанні з регулярною звітністю це формує більш передбачувану і зрозумілу модель співпраці.

У такій моделі особливого значення набуває врегулювання конфлікту інтересів. Обговорення під час заходу показало, що громади потребують не нових обмежень, а чіткої процедурної логіки застосування вже чинних норм. Йдеться про обов’язок повідомлення про конфлікт інтересів, відсторонення від ухвалення рішень, а також про відкритість рішень, які стосуються пільг чи преференцій для окремих суб’єктів господарювання.

Питання екологічної участі було розглянуто у зв’язку з процедурами оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Учасники наголошували на необхідності закріплення в статуті не лише права жителів на участь, а й обов’язків органів місцевого самоврядування щодо інформування, організації обговорень і публічного представлення результатів із відповідними обгрунтуваннями.

Окремий блок рекомендацій стосувався не стільки структури статуту як документа, скільки підходу до формулювання норм і рівня деталізації процедур. У практиці розробки статутів це питання є принциповим: надмірна деталізація у тексті статуту ускладнює його подальше застосування та оновлення, тоді як надто загальні формулювання не дають можливості інструментам працювати на практиці.

Учасникам було запропоновано орієнтуватися на розмежування двох рівнів регулювання. У статуті доцільно закріплювати базові принципи, гарантії участі та сам факт існування інструменту або процедури – тобто те, що має залишатися стабільним і не змінюватися ситуативно. Натомість конкретні параметри реалізації – кількість підписів, строки, порядок подання документів, технічні аспекти проведення процедур – доцільно виносити в окремі положення або рішення ради.

Такий підхід дозволяє з одного боку забезпечити визначеність і зрозумілість правил, а з іншого – залишає громаді можливість адаптувати інструменти без внесення змін до статуту щоразу, коли виникає потреба коригування практичних механізмів.

Водночас обговорення показало, що ефективність статуту значною мірою залежить від готовності громади до впровадження передбачених інструментів. Поетапний підхід, тестування окремих механізмів і поступове їх закріплення дозволяють уникнути формального включення норм, які не будуть застосовуватися на практиці.

Проведений круглий стіл засвідчив запит громад на більш прикладні рішення у сфері місцевої демократії. Напрацьовані підходи демонструють можливість інтегрувати принципи ресурсної справедливості в текст статуту без виходу за межі чинного законодавства – через деталізацію процедур, підвищення прозорості та забезпечення зв’язку між участю жителів і прийняттям рішень на рівні громади.

Захід підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Сумщина продовжує демонструвати нам усім приклад незламності. Навіть в умовах постійних безпекових викликів та щоденних обстрілів, люди не просто виживають, а закладають фундамент для системного та справедливого відновлення.

19 березня 2026 року в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини» відбулася важлива подія – офлайн-воркшоп «Коріння змін: діагностика потреб та формування Дерева проблем громад Сумщини».

30 представників громадських організацій та ініціативних груп з усієї області зібралися разом, щоб перетворити виклики війни на чіткий план дій.

Головним завданням воркшопу було не просто перелічити проблеми, а знайти їхнє коріння. Використовуючи методологію «Дерева проблем», учасники провели глибокий аналіз потреб своїх громад. Завдяки командній роботі було сформовано «Дерево проблем громад Сумщини». Це чудовий практичний інструмент, який відокремлює симптоми від глибинних причин, а напрацьовані результати можуть стати основою для майбутніх проєктів відбудови. Роботу над формуванням «Дерева змін» та діагностику потреб громад модерувала Софія Дрозд, експертка АРР Сумщини.

Відновлення — це не лише бетон і асфальт. Це передусім люди. Під час заходу експерти наголосили на ключових принципах, за якими має будуватися нова Україна:

• Партисипація за стандартами ЄС: Юлія Житінська (ГО «Точка доступу») пояснила, чому участь мешканців у прийнятті рішень є обов’язковою умовою євроінтеграції.
• Ефективна комунікація: Лілія Зінченко (ГО «НОВА Енергія») поділилася принципами та інструментами партисипативної комунікації.

Під час воркшопу учасники також обговорили практичне використання інструментів місцевої демократії у громадах. Зокрема, звернулися до Статутів територіальних громад, як одного з базових документів, який може реально працювати на користь громад, а не залишатися на папері. 

Разом із представниками громадських організацій та ініціативних груп Сумщини – тими, хто щодня взаємодіє з жителями – говорили про те, як через ці інструменти залучати людей до прийняття рішень, підсилювати прозорість у громаді та, в тому числі, забезпечувати більш справедливе використання місцевих ресурсів. 

Такий підхід дозволяє учасникам вже зараз готуватися до практичного застосування практичних інструментів у роботі з людьми в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини».

Що далі?

Воркшоп «Коріння змін» став лише першим кроком нашої хвилі. Попереду на учасників чекають:

1. Проєктний інтенсив, де напрацьовані ідеї трансформуються у структуровані проєкти.
2. Менторська підтримка від експертів ГО «НОВА Енергія» та партнерів проєкту
3. Мережування, яке вже розпочалося: під час заходу було закладено фундамент для партнерств між громадами Сумщини для спільного вирішення регіональних викликів.

Ми дякуємо кожному учаснику за енергію та щире бажання змінювати свою громаду на краще. Разом ми створюємо імпульс для відновлення Сумщини!

Захід організований ГО «НОВА Енергія», АРР Сумщини та партнерами в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини», що є частиною програми «Імпульс».  Проєкт «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансової підтримки урядів Норвегії та Швеції.

«Ми довго говорили між собою… і зрозуміли, що майбутнє треба будувати разом із молодими», — так несподівано для стратегічного процесу почалася одна з найглибших розмов під час роботи над Стратегією розвитку Лебединської громади. 

Ці слова належать колишньому освітянину, нині пенсіонеру, який долучився до опитування. Разом із сусідами та колишніми колегами вони сперечалися, згадували та врешті дійшли висновку: майбутнє належить прогресивним людям сучасності.   

У такі моменти розумієш: стратегія — це не про сухі цифри в таблицях. Вона про людей. Про готовність чути одне одного і виходити за межі звичного кола спілкування.

Саме так сьогодні працює Лебединська громада, розробляючи Стратегію розвитку на 2026–2027 роки з перспективою до 2034 року. Команда ГО «НОВА Енергія» допомагає громаді структурувати це бачення, перетворюючи розрізнені ідеї на чіткий план дій.  

Під час консультацій із фахівцями органів місцевого самоврядування розмови виходили далеко за межі формальних повноважень. «Ми звикли працювати у своїй галузі. Але стратегія змушує нас подивитися ширше: як наше рішення впливає на всю громаду».— поділилася одна з керівниць відділу.

Фінансисти говорили про реальні можливості бюджету, економісти — про конкурентоспроможність, освітяни — про те, чи повернуться діти після навчання додому, медики — про потребу в реабілітації та відновленні. Представники культури наголошували, що без збереження ідентичності жоден розвиток не буде повним.

Лебединщина має колосальний потенціал:

• Природні багатства: поклади газу, глини, пісків та цілющі мінеральні води типу «Миргородська».   
• Унікальний туризм: найдавніше в Україні озеро Шелехівське та єдиний у регіоні заповідник «Михайлівська цілина», де зберігся справжній ковиловий степ.   
• Економічні точки росту: створення індустріального парку «Лебедин» площею 21 га, що має стати магнітом для інвестицій та нових робочих місць.   

Але в стратегічних обговореннях ці ресурси звучать не як статистика, а як питання вибору: як перетворити їх на реальну конкурентну перевагу?

«Ми маємо ресурси, – зазначив під час однієї з зустрічей представник економічного напряму,  але наше завдання — перетворити їх на конкурентну перевагу, а не залишити в переліку можливостей». У цій фразі — суть стратегічного планування. Не описати, а визначити шлях. Не перерахувати, а домовитися.

Особливо цінним є те, що до процесу активно долучаються жителі. Під час обговорень люди говорять не лише про інвестиції чи дороги. Вони говорять про відчуття безпеки, про спокій, про бажання, щоб діти та онуки залишалися у громаді. «Хочеться не просто працювати тут, а пишатися цим місцем», — прозвучало під час однієї з розмов. Ці слова важливіші за будь-який індикатор, бо саме вони визначають справжню мету розвитку.

Стратегія Лебединської громади сьогодні формується як поєднання економічної конкурентоспроможності, комфортних і безпечних умов проживання та соціальної згуртованості. Але якщо дивитися глибше, то це історія про довіру між поколіннями. Коли пенсіонери визнають важливість молодіжного бачення, коли спеціалісти різних відділів починають працювати як одна команда, коли жителі готові витрачати час на обговорення майбутнього – громада вже змінюється.

Для ГО «НОВА Енергія» важливо, що процес розробки стратегій у громадах Сумщини — це живий механізм спільного прийняття рішень. Документ з’явиться трохи пізніше. А ось готовність слухати, домовлятися і брати відповідальність — уже є. І, можливо, саме це стане головним результатом спільної роботи.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що  реалізується ГО “НОВА Енергія”  за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»

Коли до громади приходить видобувна компанія з соціальними зобов’язаннями, перше питання зазвичай звучить так: «Що ви можете для нас зробити?». Але правильніше питання — інше: «Що вже є в нашій стратегії, і як компанія може допомогти це реалізувати?»

Різниця між цими двома підходами — принципова. У першому випадку громада стає пасивним отримувачем того, що запропонує інвестор. У другому — рівноправним партнером, який визначає пріоритети самостійно. Саме від цього вибору залежить, чи стануть соціальні інвестиції реальним розвитком, чи черговим набором об’єктів без логіки й без майбутнього.

Практика показує: коли у громади немає затвердженої стратегії розвитку, соціальні інвестиції стають непередбачуваними. Компанія намагається «зробити щось корисне», громада — отримати максимум тут і зараз. У результаті з’являються об’єкти, які нікому не потрібні в довгостроковій перспективі або які громада просто не може утримувати.

На приклад — відновлення басейну на вимогу мешканців. Якщо такий, вже був законсервований через брак фінансування,  він не передбачений у стратегічних документах громади, не має розрахованої моделі утримання і не вписується в пріоритети розвитку — він стане не здобутком, а фінансовим тягарем для місцевого бюджету. Щороку громада витрачатиме кошти на обслуговування об’єкта, який виник не з потреби, а з імпульсу.

Соціальні інвестиції мають посилювати стратегію розвитку громади, а не створювати нові проблеми.

Коли громада має затверджену, належним чином розроблену стратегію або програму розвитку, схвалену громадськими слуханнями й ухвалену сесією ради, вона отримує кілька критично важливих переваг у діалозі з інвестором.

По-перше, вона приходить на переговори з чіткими пріоритетами, а не з переліком ситуативних побажань. По-друге, вона може аргументовано пояснити, чому той чи інший проєкт важливий — бо за ним стоїть не настрій моменту, а зважене рішення  громади. По-третє, вона захищає громаду від нав’язування проєктів, які вигідні компанії з PR-міркувань, але не відповідають реальним потребам території.

Стратегія — це не бюрократичний формальний документ. Це інструмент самозахисту громади та основа для рівноправного діалогу.

Досвід реалізації соціальних проєктів у межах Зіньківської ділянки угоди про розподіл продукції (УРП) демонструє, як ця модель працює на практиці. 27 січня 2026 року під час Онлайн-круглого столу про громадську участь в укладанні та виконанні угод про розподіл продукції (УРП) Юрій Береза з ДТЕК Нафтогаз описав кейс, де компанія свідомо не прийняла підхід «ми самі вирішимо, що вам потрібно».

ДТЕК Нафтогаз працює з громадами з 2013 року. Протягом 12 років у межах різних територій реалізовано понад 200 соціальних проєктів на суму більше 130 млн грн. Водночас у цьому кейсі важливішим за обсяг фінансування є сам підхід до організації співпраці.

Принципова позиція: компанія завжди відштовхується від потреб і запитів громад, надаючи перевагу ініціативам, що відповідають стратегії або перспективному плану розвитку громади. У випадку УРП підхід іще жорсткіший: фінансуються лише ті проєкти, які включені до затверджених стратегічних або програмних документів громади. Це не побажання — це обов’язкова умова. Проєкт, якого немає в стратегічному документі, ухваленому сесією ради, просто не розглядається.

Такий підхід захищає обидві сторони. Громаду — від ситуативних рішень і непродуманих витрат. Компанію — від звинувачень у маніпуляціях або неефективному використанні коштів.

Зіньківська ділянка УРП охоплює громади Полтавської та Сумської областей. Дата початку була оголошена у 2023 році. У 2023–2024 роках робота з реалізації соціальних ініціатив велася в Чернеччинській громаді на Сумщині — там прогнозували найвищий видобувний потенціал. У 2025 році масштабна сейсморозвідка охопила вже чотири громади, тож співпраця теж розширилася. Саме від реальної активності на конкретній території залежить і обсяг соціальних інвестицій — це теж елемент передбачуваності, закладений в логіку УРП.

Як виглядає процес: роль громади на кожному етапі

Модель взаємодії, відпрацьована в межах Зіньківської ділянки, вибудована так, що громада є активним учасником на кожному кроці — а не підписантом готових рішень наприкінці.

На основі УРП між компанією та громадою укладається Меморандум про співпрацю. Він є безстроковим рамковим документом, який визначає принципи взаємодії та закріплює роль соціальних інвестицій як договірного зобов’язання, а не доброї волі.

Щорічний план реалізації проєктів та бюджет формується громадою і компанією спільно — на основі стратегічних документів громади і виробничих планів компанії. Компанія не диктує пріоритети: вона бере участь у погодженні переліку проєктів і обсягу фінансування залежно від етапу реалізації УРП. План підписує уповноважений представник громади з одного боку і представник компанії – з іншого.

Для реалізації програми проводяться конкурсні торги для визначення підрядника. Після визначення підрядника укладається тристоронній договір між компанією, підрядною організацією та громадою. Компанія забезпечує фінансування, підрядник виконує роботи чи поставляє товари, громада здійснює приймання результатів. Таким чином орган місцевого самоврядування не є пасивним отримувачем підтримки, а виступає стороною договору, яка контролює якість виконання.

Завершальним етапом є відображення відповідних витрат у звітності компанії, зокрема у звіті про платежі на користь держави в межах вимог прозорості видобувних галузей. Це забезпечує додатковий рівень підзвітності.

В умовах воєнного часу реалізація проєктів відбувається з урахуванням безпекових обмежень, зокрема щодо публічного розкриття окремих даних.

Ключова відмінність описаної моделі від звичайної «корпоративної благодійності» більшості бізнесів у інших секторах — у розподілі ролей і відповідальності.

У благодійній моделі компанія вирішує, що і кому «подарувати». Громада вдячна або незадоволена — але в будь-якому разі пасивна.

У партнерській моделі громада планує, компанія реалізує те, що вписується в цей план. Фінансуються не «хотілки» і не PR-проєкти, а стратегічні пріоритети, ухвалені демократичним шляхом.

Саме тому перший крок — завжди за громадою. Без власної стратегії вона не може бути рівноправним партнером. З нею — може диктувати умови навіть потужному інвестору.

Для органів місцевого самоврядування цей кейс може бути корисним як приклад того, як структуровано вибудувати взаємодію з інвестором: спиратися на власні стратегічні документи, формувати пріоритети, наполягати на договірному оформленні ролі громади та забезпечувати приймання робіт. Для компаній — це модель системної співпраці, яка поєднує вимоги договору, планування та залучення громади на всіх етапах реалізації соціальних інвестицій.

Сильна громада — це громада з власною стратегією. Та, що знає свої пріоритети, ухвалила їх рішенням ради і готова відстоювати їх у діалозі з будь-яким інвестором.

Відповідальний інвестор — той, хто працює в межах цієї стратегії. Не нав’язує власне бачення, не фінансує ситуативні запити, а інтегрує свої соціальні зобов’язання в довгострокову логіку розвитку території.

Партнерство працює тоді, коли обидві сторони розуміють свої ролі. Громада планує. Компанія реалізує. А результатом є не черговий об’єкт на відкритті якого фотографуються чиновники, а реальний внесок у те, чого громада сама для себе хотіла.

Публікацію підготовлено ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не відображає позиції урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Для громад, на територіях яких діють УРП (угоди про розподіл продукції, де продукція це) корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин), питання прозорості давно перестало бути абстрактним. Це питання нових доріг, енергонезалежності та безпечного довкілля.

Водночас досвід експертного обговорення під час онлайн-круглого столу щодо громадської участі в укладанні та виконанні УРП показав: залучення органів місцевого самоврядування до укладання таких угод часто залишається «на папері». Громади дізнаються про прихід інвестора вже на етапі погодження операторами угод дозволів на місцях , коли ключові умови видобутку та соціальні зобов’язання сформовані без участі ОМС.

Станом на початок 2026 року в Україні діють 13 угод про розподіл вуглеводнів. Щоб змінити роль громади з пасивного спостерігача на активного партнера, ми зібрали ключові цифрові інструменти, які допоможуть вести аргументований діалог із державою та бізнесом мовою даних.

Портал даних Ініціативи прозорості видобувних галузей є центральним хабом інформації про видобувний сектор України. Це багатофункціональна платформа, яка об’єднує дані від державних органів (Держгеонадра, ДПС) та самих компаній-надрокористувачів. Для територіальних громад цей інструмент є незамінним для контролю за надходженням коштів та перевірки підзвітних компаній.   

Що шукати громаді УРП у 2026 році:

• Звітність щодо прибуткової продукції: вперше впроваджено форми, які показують, яку частку видобутого газу чи нафти отримує держава, а яку — інвестор у межах УРП.   
• Регіональна деталізація: ви можете побачити платежі саме у вашій громаді, а не загалом по області.   
• Платежі в натуральній формі: дані про те, чи передає компанія частину ресурсу на потреби держави або регіону.   

Практична порада: використовуйте «Калькулятор ренти» на порталі, щоб дізнатися можливі майбутні надходження до вашого бюджету, ефективно планувати розвиток громади та виявляти недотриману чи навпаки надмірно сплачену ренту. Якщо цифри не сходяться — це прямий привід для запиту до податкової.   

Соціальні програми та проекти 

ГО «НОВА Енергія» завжди наголошує: соціальні внески інвестора не мають бути «разовими подарунками. У межах УРП ми адвокуємо перехід до системних меморандумів із зрозумілими умовами та рівним розподілом вигод між територіями на яких здійснюється розвідка та видобування корисних копалин.   

Оскільки українське законодавство все ще не зобов’язує публікувати тексти соціальних угод, громадам варто використовувати розділ «Платежі на соціальні та благодійні цілі» на Порталі ІПВГ. Там можна побачити, скільки компанія реально витратила на освіту, медицину чи інфраструктуру у вашому регіоні. 

Це сильний аргумент під час переговорів щодо справедливого розподілу належних зобов’язань.

Додаткові інструменти для видобувних громад

Інтерактивна податкова карта

Державна податкова служба відновила роботу Інтерактивної податкової карти України, яка в онлайн-режимі дозволяє отримувати інформацію щодо сплачених сум податків, нарахованих зобов’язань та сум податкового боргу. Цей інструмент підтримує курс на фіскальну децентралізацію, посилюючи фінансову незалежність місцевих бюджетів.
Податкова карта надає дані у розрізі територіальних громад, видів економічної діяльності та податків. Це дозволяє ОМС чітко відокремлювати ренту за користування надрами від інших платежів, таких як ПДФО, та аналізувати динаміку наповнення бюджету великим, середнім та малим бізнесом. Крім того, через Електронний кабінет платника представники громади можуть перевірити наявність податкового боргу у підприємств, що працюють на їхній території.

Чому це важливо зараз:

Використання Податкової карти у поєднанні з порталом «Open Budget» створює цілісну картину бюджетного процесу. Кожен громадянин може дізнатись про доходи та видатки своєї громади, що сприяє прозорості використання коштів, отриманих від видобувних галузей. У 2025 році питання наповнення місцевих бюджетів залишається гострим, особливо враховуючи рішення про збереження 64% ПДФО в громадах, що підкреслює важливість кожного джерела доходу, включаючи ренту.

У разі фіксації утворення податкового боргу чи навпаки надмірно сплаченої ренти  у компанії, що працює на території УРП, важливо насамперед з’ясувати природу цього явища. У сфері видобутку вуглеводнів, зокрема природного газу, така динаміка може бути пов’язана із застосуванням механізму відкладеної ренти, коли сплата рентних платежів відтерміновується до моменту фактичної реалізації видобутого ресурсу. У такій ситуації першочерговим кроком має бути комунікація з компанією-надрокористувачем для уточнення причин таких відхилень та прогнозних надходжень коштів на наступні періоди. Додатково органи місцевого самоврядування можуть звернутися до уповноважених органів державної влади, які мають доступ до звітності надрокористувачів, з метою перевірки коректності даних.

Державний геологічний портал
Іншим критично важливим інструментом є Державний геологічний портал, де розміщена Інтерактивна карта спеціальних дозволів на користування надрами. Цей ресурс дозволяє громадам у реальному часі бачити межі ділянок, на які видано дозволи, перевіряти їхній термін дії та умови користування. На жаль, на час дії воєнного стану доступ до порталу для громадськості обмежено.  

Практичні рекомендації для громад: Як стати активним учасником процесу

Для того щоб цифрові інструменти приносили реальну користь, громадам на територіях УРП рекомендується дотримуватися певного алгоритму дій. Це допоможе змінити роль громади з пасивного спостерігача на рівноправного партнера.

1. Проведіть аудит ліцензій: Використовуйте Державний геологічний портал та карту спецдозволів, щоб ідентифікувати всіх надрокористувачів на території громади.   
2. Налагодьте фінансовий моніторинг: Щомісяця перевіряйте надходження рентної плати через Податкову карту та Open Budget. Порівнюйте ці дані з показниками видобутку.   
3. Ініціюйте створення меморандуму: Вимагайте від інвесторів укладання довгострокових угод про соціальне партнерство з чіткими умовами проєктів та обсягами фінансування.   
4. Використовуйте Портал ІПВГ для переговорів: Аналізуйте соціальні інвестиції компаній в інших регіонах, щоб розуміти їхні реальні можливості та стандарти відповідальності.   

Розвиток цифрових інструментів для видобувних галузей свідчить про незворотність процесів прозорості в Україні. Незважаючи на складні умови воєнного стану, держава продовжує наповнювати Державний геологічний портал та розвивати аналітичні модулі ІПВГ. У 2026 році очікується подальше вдосконалення механізмів розподілу ренти та посилення вимог до розкриття інформації про соціальні проєкти.

Громади, які першими опанують ці інструменти, отримають стратегічну перевагу. Можливість аргументовано доводити свою позицію на основі даних про сплачені податки, обсяги видобутку та екологічні наслідки є фундаментом для сталого розвитку. 

Видобуток корисних копалин має бути не джерелом конфліктів, а ресурсом для зростання добробуту кожної української громади. Прозора співпраця між державою, бізнесом та місцевим самоврядуванням — це єдиний шлях до енергетичної незалежності та економічного процвітання країни.

Матеріал підготовлений ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. 

Зміст матеріалів заходу та озвучених думок є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.