Категорія: Новини

Запрошуємо студентів та молодих активістів Харківської області 09 грудня о 15.00 та 11 грудня об 11.00 на одноденні тренінги з очною та дистанційною участю щодо особливостей застосування інструментів ОВД і СЕО для мінімізації впливу на довкілля промислових відходів та викидів.

Захід буде корисним для молодих людей, що цікавляться публічним управлінням, екологією, сталим розвитком громад та мінімізацією корупційних ризиків. Найбільш активні учасники, за результатами заходу зможуть долучитися до аналізу програм соціально-економічного розвитку та Звітів про СЕО Кіровоградської та Харківської областей в частині питань охорони навколишнього природного середовища через призму мінімізації корупційних ризиків.

Учасники заходу зможуть поглибити свої теоретичні знання в питаннях Оцінки впливу на довкілля й Стратегічної екологічної оцінки, а також набути практичних навичок застосування цих знань на конкретних програмах. Оцінити слабкі та тильні сторони цих інструментів на прикладі оприлюднених 29 листопада 2021 року проекту Програми соц-економ розвитку Харківської області та її Звіту про СЕО (https://kharkivoda.gov.ua/oblasna-derzhavna-administratsiya/struktura-administratsiyi/strukturni-pidrozdili/717/3228/3322/113251).

Реєстрація на тренінг за посиланням https://forms.gle/48exrxz4XGAH9pw68  є обов’язковою. Кількість місць обмежена. Участь у заходах є безкоштовною. Всі учасники отримають сертифікати.

Прийом заявок на участь триває до 14.00 вівторка (07 грудня).

Посилання для онлайн-участі отримають відібрані учасники, що оберуть дистанційну участь, а місце проведення в м. Харків буде повідомлено учасникам, що обрали очну участь після остаточного погодження місця з огляду на кількість учасників та дотримання карантинних обмежень.

Учасникам, що приїдуть з поза меж Харкова, можлива компенсація вартості квитків. Організатори забезпечать учасників гарним настроєм, гарячими напоями та смаколиками.

Додаткові питання надсилайте на електронну пошту energiya.nova@gmail.com.

Тренінги є частиною проєкту «Управління промисловими відходами в Харківській та Кіровоградської областях: європейській чи корупційний вибір  регіонів?», що реалізуються за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках конкурсу “Аналіз і моніторинг впровадження політик і програм щодо захисту довкілля на місцевому та регіональному рівнях”.

Конкурс спрямовано на залучення студентів вищих навчальних закладів до роботи аналітичних центрів; популяризацію роботи аналітичних центрів та практики аналітичних  досліджень серед випускників вищих навчальних закладів; залучення нового покоління аналітиків до роботи в аналітичних центрах; популяризацію практики стажувань студентів  на базі неурядових організацій.

Подати заявку можна заповнивши форму за посиланням https://forms.gle/USN2SrZLWpx9i6837

 Очікується, що за результатами конкурсу буде відібрано до 7 студентів, які проходитимуть стажування на базі аналітичного центру ГО НОВА Енергія в Харкові, з офісом між станціями метро Студентська та Академіка Павлова.

Стажерам буде запропоновано спробувати себе у кількох напрямках роботи, серед яких:

•             Відповідальне надрокористування;

•             Молодіжне та соціальне підприємництво;

•             Аналітик Ініціативи прозорості видобувних галузей;

•             Еколог-аналітик з ОВД та СЕО;

•             Стратегічний розвиток територіальних громад;

•             Інструменти демократії та розвиток громадянського суспільства;

•             Журналістика та PR;

•             Оцінка корупційних ризиків у документах державного планування;

•             соціологія та навчання дорослих;

•             вплив видобувних галузей на гендерно соціальний розвиток ТГ.

Щоб стати учасником програми стажування в аналітичному центрі необхідно:

•             мати бажання опановувати нові знання та навички;

•             на момент подання заявки бути студентом;

•             мати зацікавленість в аналітичних дослідженнях та бажання надалі працювати в аналітичному центрі;

•             бути не старше 35 років;

•             прагнути отримати перший досвід трудової діяльності.

Перевагою при відборі буде наявність аналітичних публікацій у науково-студентських виданнях, досвід волонтерства та членство в громадських організаціях.

Для нас не так важливий Ваш попередній досвід, як бажання розвиватися та опановувати нові навички.

Стажерам може бути призначена стипендія у розмірі 3 500 грн (включно із податками) для покриття витрат на проїзд, мобільний зв’язок та інтернет.

Якщо у вас залишилися запитання стосовно програми стажувань, будь ласка, ознайомтеся з нашою роботою на сайті http://nova-energiya.org/ та звертайтеся за електронною адресою energiya.nova@gmail.com

Відбір проходитиме у період з 01 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року по мірі надходження заявок, але не рідше 2-х разів на місяць.

Для участі у конкурсі заповніть, будь-ласка, цю онлайн-форму. Результати відбору будуть надіслані на вказану Вами електронну адресу

З метою виконання міжнародних зобов’язань України у зв’язку з приєднанням до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (далі – ІПВГ), а також на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу в частині підвищення прозорості господарської діяльності у видобувних галузях та на виконання Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, який визначає правові засади регулювання та організації збирання, розкриття та поширення інформації з метою забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях в Україні, було створено та передано на баланс Міністерства енергетики України Портал даних видобувної галузі України (далі Портал ІПВГ).

Протягом серпня-вересня компанії підзвітних галузей подавали Звіти про платежі на користь держави через Портал ІПВГ. Подана інформація ще проходить звірку Незалежним адміністратором ( аудитором), але первинна інформація вже доступна в машиночитаному форматі на порталі https://eiti.gov.ua/ .

Більше дізнатися про роботу Порталу ІПВГ можна з короткого анімаційного відео розміщеного за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=h55qCs689O4.

Портал ІПВГ має надати змогу :

–   місцевим громадам: дізнатися дані про економічні, соціальні, екологічні та інші зобов’язання видобувних компаній, а також про обсяги їх платежів;

–   місцевій владі, суспільству та потенційним інвесторам: чітко розуміти ситуацію у видобувному секторі країни, ефективність управління природними ресурсами та оцінити політику держави у сфері надрокористування.

Україна була першою, серед країн, що впроваджують ІПВГ, хто окрім видобування включив до сфери охоплення ініціативи ще й транспортування. Відтак Портал ІПВГ (https://eiti.gov.ua/transportuvannya/) розкриває широкий перелік питань, шо стосуються Газотранспортна система України, зокрема:

• Маршрути транспортування,
• Тарифи,
• Доходи оператора транспортної системи,
• Витрати на транспортування,
• Платежі в бік операторів транспортних систем,
• Платежі, отримані оператором транспортної системи.

Окрім інформації про платежі компаній підзвітних галузей на ресурсі (https://eiti.gov.ua/ekonomichni-ta-socialni-efekti/pracivniki/) представлено інформацію зайнятість у розрізі компаній та гендерного розподілу серед керівного складу підприємств підзвітних галузей.

Щомісяця Портал ІПВГ розвивається та наповнюється новим функціоналом та даними. Вже зовсім скоро можна буде побачити динаміку платежів за 2018-2020 роки та результати звірки даних компаній та держорганів.

Підтримка та розвиток Порталу ІПВГ здійснюється Міненерго за фінансової підтримки Німецького Товариства Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») за активної участі ГО «НОВА Енергія» та інших представників Асоціації ЕнергоТранспарентність.

10 листопада 2021 року в режимі онлайн пройшла презентація та експертне обговорення на тему «Портал Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні: потреби та очікування користувачів»

 З 2021 року Портал Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) https://eiti.gov.ua/ прийнято на баланс Міністерства енергетики України. Планом дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021—2022 роках передбачено залучення до реалізації ІПВГ на регіональному рівні, представників видобувних компаній, органів влади, місцевого самоврядування та громадськості.

На замовлення Німецького Товариства Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») було проведено «Дослідження потреб користувачів та очікувань цільових аудиторій роботи порталу EITI в Україні», результати якого було презентовано та обговорено під час заходу.

«Саме Відкриті дані забезпечують рівні та прозорі умови доступу до інформації видобувної галузі. та сприяють ефективному ухваленню управлінських рішень учасниками ринку. В той же час, відкриті дані допомагають контролювати роботу державних органів і запобігати корупції, сприяти розвитку видобувної галузі та створювати нові інструменти.» – зазначила Світлана Мізіна радниця проекту «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізується GIZ, у своєму вітальному слові учасникам заходу.

На Головній сторінці  (https://eiti.gov.ua/  ) реалізована можливість відображення інформації про розміри податків та платежів (наразі відображається розмір виплаченої ренти та екологічного податку) від видобувних компаній в місцеві бюджети в розрізі областей/міст/селищ/сіл та ТГ, Це одна з перших спроб реалізувати принцип систематичного розкриття на регіональному рівні (https://eiti.org/systematic-disclosure/  ), тому розробникам та Міненерго вкрай важливо зрозуміти яку інформацію важливо побачити для користувачів і як її пріоритезувати.

Окрім того, робота Порталу ІПВГ має відповідати Стандарту ІПВГ 2019 року, зокрема вимозі 7.2. Доступність даних та відкриті дані, в котрій зазначається :

«Країни, що впроваджують ІПВГ, повинні забезпечити, щоб інформація, що розкривається згідно з вимогами ІПВГ, була доступною для широкої громадськості. Багатостороння група зацікавлених осіб повинна:

а) Узгодити чітку політику відкритих даних щодо доступу, випуску та повторного використання даних ІПВГ. Країнам, що впроваджують ІПВГ, пропонується публікувати дані ІПВГ під відкритою ліцензією, а також повідомляти, що інформація може бути повторно використана без попередньої згоди.

b)   Надавати доступ до даних у форматі відкритих даних у режимі онлайн і сповіщати про їх наявність. Формат відкритих даних означає, що інформацію можна отримати в форматі CSV або Excel, що можуть містити всі таблиці, графіки та цифри зі Звітів ІПВГ…»

Проведення дослідження може допомогти:

1. Збільшити кількість відвідувачів веб -сайту, що представляють цільові групи;

2. Покращити профіль та зміцнити репутацію Порталу ІПВГ серед ключових зацікавлених сторін та широкої громадськості;

3. Створити коаліцію осіб, що будуть пропагувати використання порталу ІПВГ та забезпечувати прогрес реформ у видобувній галузі.

4. Залучити національні та регіональні зацікавлені сторони до використання Порталу ІПВГ.

Що стосується пріоритезації даних для відображення на Порталі ІПВГ, то респондентам дослідження не вистачило інформації щодо:

• Середньої ЗП чоловіків та жінок на різних посадах;
• Контекстуальної екологічної інформації та впливу на довкілля;
• Контролю (моніторингу) якості та рівня води (Поверхневих, ґрунтових, артезіанських);
• Режимів та обсягів водокористування суб’єктами господарювання;
• Даних та контактів контролюючих органів;
• Форми зворотного зв’язку на Порталі ІПВГ;
• Структури власності і розподілу повноважень державних компаній;
• Посилання на карти з діючими свердловинами;
• Динаміки та перспектив видобутку в розрізі спеціальних дозволів і громад;
• Угод про розподіл продукції (Які іноземні компанії? Соціальні інвестиції? Оподаткування та розподіл за рівнями бюджету);
• Переліку взятих зобов’язань та звіту про відповідність виконання.

«В умовах переходу ІПВГ від відкритості до підзвітності вкрай важливо забезпечити активне використання даних, що збираються для підготовки звітності ІПВГ.

Успішне повторне використання відкритих даних залежить від їхньої якості.

До основних вимірюваних показників якості належать:

• Відповідність формату файлів рекомендаціям;
• Коректність оформлення;
• Вчасність оновлення.

Крім того, велике значення має повнота інформації, можливість зв’язати набір зовнішніми наборами даних, відсутність помилок у контенті, вчасне реагування на зворотній зв’язок.

Саме відсутність реалізації останнього на Порталі, є одним із головних зауважень користувачів.» – зазначила Олена Агапова, що координувала проведення дослідження. Дослідження показало значний потенціал до належно впровадження публікації даних Звітів ІПВГ через Портал ІПВГ у форматі відкритих даних, за умови належної уваги до цього питання з боку Міністерства енергетики України та членів багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ).

Видобувні підприємства навчили особливостям подання Звітів про платежі на користь держави.

17 серпня 2021 року понад 50 компаній пройшли онлайн-тренінг «Нові можливості використання Електронної системи подання та аналізу звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні» за підтримки Проєкту «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізує Німецьке Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.

17 серпня 2021 року ГО “Нова Енергія” за підтримки Міністерства енергетики України організувала захід з  презентації нових можливостей Електронної системи подання та аналізу звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні https://eiti.gov.ua/. Впровадження Електронної системи звітності ІПВГ (або онлайн-платформа ІПВГ) здійснюється в рамках зобов’язань визначених Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних  галузях» та покладених на Міненерго урядових завдань відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік та плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”  у 2021 – 2022 роках.

Метою впровадження онлайн-платформи ІПВГ є спрощення системи звітування відповідно до вимог ІПВГ, та доступу зацікавлених сторін до інформації  щодо діяльності  видобувних галузей в Україні

Під час вітального слова, представники Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міістерства енергетики України, зазначили:

«Наразі Міненерго спільно з незалежним адміністраторам, – компанією Ернст енд ЯНГ  розпочало  роботу над підготовкою звіту ІПВГ за 2020 рік.

На вебсайті Міненерго оприлюднено Оголошення про звітування суб’єктами розкриття інформації відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», а деякі підприємства уже надали через онлайн платформу заповнені форми звітності ІПВГ.

Цей рік є дуже важливим для  подальшого успішного впровадження в Україні  Ініціативи прозорості видобувних галузей, оскільки саме  в цьому році  здійснюється дослідна експлуатація  електронної системи звітності ІПВГ. 

Ми  сподіваємося, що у цьому році,  переважна  більшість компаній  надаватиме звіти  через онлайн-платформу ІПВГ».

До участі в заході було заучено представників Національного секретаріату ІПВГ, команду розробників та адміністраторів порталу, Незалежного адміністратора (аудитора) звітності ІПВГ, а слухачами –представники установ та організацій, що здійснюють діяльність у видобувному секторі та транспортування вуглеводнів.

Серед основних тем, розкритих під час заходу можна виділити наступні:

• Стандарт ІПВГ та Портал даних видобувної галузі;
• Оновлені інструкції до електронних форм звітності;
• Особливості технічної підтримки подання звітності;
• Делегування представнику без КЕП організації права підготовки звітності;
• Особливості проведення звірки платежів за 2020 рік.

Тематика тренінгу була вкрай актуальною, враховуючи, що граничний термін подання Звіту про платежі на користь держави та Консолідованого звіту про платежі на користь держави затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 858 «Деякі питання забезпечення прозорості у видобувних галузях» спливає вже 01 вересня.

На завершення, учасники заходу висловили сподівання, що найближчим часом буде виконано оновлення системи, що суттєво спростить процес підготовки і подання звітності, а також врегулює неоднозначності, що можуть виникати у підзвітних компаній та установ.

На виконання плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021 – 2022 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.21 № 149, а також в рамках проведення з 17 по 21 травня 2021 року Тижня Відкритого Уряду Міненерго спільно з Національним Секретаріатом ІПВГ в Україні, GIZ та ГО «Діксі груп» планує проведення вебінарів з питання впровадження Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ).

 До участі у заходах запрошені  представники облдержадміністрацій, видобувних компаній, громадських організацій, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також представники місцевих громад.

Вебінар № 1 «Регіональний аспект впровадження  міжнародної Ініціативи прозорості у  видобувних галузях (ІПВГ) в Україні» відбудеться 18 травня 2021 року з 14 до 15 год. в онлайн-форматі

Тематика заходу: Інформація про принципи роботи ІПВГ і чому це важливо для регіонів,  процес звітування ІПВГ, презентація онлайн платформи ІПВГ.

1. Міжнародна Ініціатива прозорості видобувних галузей (О.Нехорошко, Національний секретаріат ІПВГ)  

2. Реалізація ІПВГ в Україні (В.Гнатовська, Міненерго)

3. Онлайн – платформа ІПВГ (В.Филенко, ГО «Нова енергія», С.Мізіна,(GIZ).   

Вебінар № 2 «Прозорість і підзвітність видобувних галузей» відбудеться   19 травня 2021 року з 14 до 15 год. в онлайн-форматі 

Тематика заходу:

1. Важливість відкритих даних у видобувних галузях  (Олена Павленко, ГО «Діксі груп») 

2. Відкриті дані: регіональний аспект (Віталій Филенко, ГО «Нова енергія») 

3. Екологічні дані в контексті національних звітів ІПВГ, (Ольга Полуніна,  ГО «Діксі груп»).

Механізми корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) відіграють важливу роль для налагодження сприятливих умов розвитку бізнесу та гарних стосунків з місцевою громадськістю. КСВ − це добровільний внесок бізнес-сектора у громадський розвиток через благодійність та механізми соціальних інвестицій. В Україні, якщо говорити про видобувний сектор, сутність КСВ  полягає у створенні соціальних, оздоровчих заходів для працівників компанії (внутрішня складова), а також у спонсорстві і корпоративній благодійності, що в свою чергу включає започаткування соціально орієнтованих програм та проектів на територіях присутності компанії (зовнішня складова).

Експерти ГО «НОВА Енергія», що багато років поспіль опікуються питаннями прозорості у сферах видобутку корисних копалин, взялися дослідити на якому етапі розвитку наразі перебуває КСВ видобувних компаній в Україні. Кінцевою метою ставили поширення та популяризацію гарних прикладів діяльності видобувних компаній у сфері КСВ, які можуть послугувати поштовхом для інших підприємств впроваджувати подібні ініціативи. В цій статті розглянемо результати дослідження по вугільній промисловості.

Дослідження більшою мірою орієнтоване саме на зовнішню складову КСВ, яка має більше значення для широкої громадськості. Зокрема, оцінювались програми видобувних компаній, спрямовані на співпрацю з місцевими громадами, підтримку соціальної інфраструктури, сприяння всебічному розвитку та благополуччю суспільства (підтримку культурно-масових подій, спортивних заходів; проектів у галузі науки, освіти, культури, дозвілля тощо), надання допомоги місцевому населенню в кризових ситуаціях (стихійні лиха, катастрофи, пандемії тощо). А також досить детально оцінено екологічну складову КСВ та етичні норми ведення бізнесу (у частині, що стосується місцевого населення, споживачів та довкілля).

Дослідженням охоплено найбільші видобувні компанії вугільної промисловості. Відбір підприємств для проведення аналізу здійснено за обсягами видобутку вугілля (були визначені порогові значення об’ємів видобутку, які відрізняють 5 компаній-лідерів у цій сфері). Дані щодо видобутку вугілля взяті з Національного звіту ІПВГ в Україні за 2017 рік. Таким, чином, до сфери охоплення дослідження віднесено видобувні компанії вугільної промисловості, які видобули більше 800 тис. т вугілля у 2017 році та більше 1000 тис т у 2016 році, це:

• Група компаній ДТЕК Енерго (ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугiлля», ТОВ «ДТЕК Добропiллявугiлля», *ПрАТ «ДТЕК Комсомолець Донбасу», *ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», *ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»)
• ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»
• **ТОВ «Краснолиманська»
• ДП «Львiввугiлля»
• ДП «Селидiввугiлля»

Дослідження проводилося у форматі анкетування, а збір даних здійснювався на основі відкритих інформаційних джерел. Перший блок питань стосується організації процесу КСВ та включає відповіді на питання: чи є на підприємстві затверджена стратегія КСВ; чи є орган/підрозділ, що відповідає за розробку, планування та впровадження діяльності КСВ; чи здійснюється контроль за виконанням та оцінювання ефективності реалізації програм, напрямів та проектів з впровадження КСВ; чи здійснюється складання та оприлюднення звітності про впровадження КСВ).

Результати свідчать про те, що серед компаній вугільної промисловості лише ДТЕК Енерго має структурні підрозділи, що відповідають за розробку, впровадження та моніторинг реалізації програм соціального партнерства. Проте це не означає, що інші підприємства зовсім не опікуються КСВ, це свідчить про те, що вони не мають єдиного, систематизованого, прозорого та публічного підходу до організації цієї діяльності. Як бачимо у таблиці 1, соціальні ініціативи та співпрацю з місцевими громадами здійснюють 4 з 5 проаналізованих підприємств. Стосовно КСВ ДП «Селидiввугiлля» у відкритих джерелах не було знайдено відомостей.

Таблиця 1. Зведена інформація щодо наявності стратегії КСВ
та елементів її впровадження у видобувних компаніях

Другий блок питань стосувався напрямків та видів діяльності, що впроваджуються підприємствами в рамках КСВ. У цьому блоці розглядалися соціальні, екологічні ініціативи, а також прийняті етичні норми ведення бізнесу, орієнтовані на благополуччя суспільства та сталий розвиток.

Соціальні ініціативи, що передбачають:

• підтримку ініціатив або участь у проєктах з вирішення найгостріших соціально-економічних проблем суспільства (інфраструктурні проєкти);
• сприяння всебічному розвитку та благополуччю суспільства (проєкти у галузі науки, освіти, культури, дозвілля тощо);
• надання допомоги  в кризових ситуаціях.

Дослідження продемонструвало, що численні інфраструктурні проєкти, в межах територій ведення підприємницької діяльності, впроваджує ДТЕК Енерго. Серед них відновлення, облаштування та забезпечення закладів освіти та культури, адміністративних установ (сільські ради, ЦНАПи), закладів здоров’я, соціальних закладів (інтернатів, дитячих будинків тощо ),. місць для занять спортом, відпочинку та дозвілля, комунальної інфраструктури (систем водопостачання, водовідведення, теплопостачальних пунктів, забезпечення вивозу сміття та ін.), ремонт доріг та вуличне освітлення.

Серед великих благодійних проєктів ПАТ Шахтоуправління “Покровське” можна назвати будівництво на території підприємства Свято-Покрово-Нікольського храму та відкриття фізкультурно-спортивного комплексу «Олімпійський» у м. Покровськ Донецької області.

Державні підприємства вугільної промисловості (ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська«, ДП «Львiввугiлля», ДП «Селидiввугiлля») працюють у збиток, тому не мають можливості фінансувати інфраструктурні проєкти, натомість вони утримують соціальні  об’єкти (будинки культури, спортивні комплекси) та оздоровчі заклади (санаторії та бази відпочинку) , що знаходяться на їх балансі, та надають можливість проведення на їх базі культурно-масових заходів та спортивних подій для місцевих мешканців.

Наприклад, на базі  оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» ДП «Львіввугілля»  відбувається багато спартакіад, культурно-масових подій, змагань тощо, які організовуються за участі підприємства. Так, у 2019 р. на базі «Ровесника» відбулася ХХХІІ обласна Спартакіада Львівщини серед людей з інвалідністю (більше 100 осіб), а також перший фестиваль-конкурс хореографічного та вокально-хорового мистецтва «Ровесник 2019» (понад 700 учасників – хлопців і дівчат із Львівської, Волинської, Рівненської, Луганської областей та Республіки Білорусь).

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» надає підтримку місцевим спортсменам (фінансування участі дітей і молоді в змаганнях з кікбоксингу, міні-футболу та ін., покупка форми і спортивного інвентарю), а також допомагає в організації місцевих свят.

Цікавий соціальний проєкт «Давай, грай!» впроваджує Група ДТЕК спільно з футбольним клубом «Шахтар» та за підтримки UEFA Foundation for Children. Завдяки проєкту  хлопчики і дівчатка від 7 до 12 років безкоштовно займаються футболом з тренерами на 66 майданчиках в 33 містах України. Всього станом на 2019 рік в проект залучено близько 4 500 дітей.

Видобувні компанії вугільної промисловості здійснюють співпрацю з навчальними закладами та реалізують освітні проєкти в рамках КСВ:

• Протягом багатьох років шахтоуправління Покровське співпрацює з профільними навчальними закладами, серед яких – Покровський професійний ліцей, Селидівський гірничий технікум, Індустріальний інститут ДонНТУ, Національний гірничий університет. На виробничих ділянках підприємства студенти щорічно проходять оплачувану практику, що дозволяє їм придбати перший трудовий досвід.
• Вугільна компанія «Краснолиманська» протягом багатьох років співпрацює з Родинським професійним ліцеєм, надає можливість пройти на базі «Краснолиманської» виробничу практику, відвідати підприємство в рамках навчальної програми з ознайомчими екскурсіями
• В рамках співпраці з навчальними закладами на підприємствах ДП «Львіввугілля» щороку проходять практику десятки учнів Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею, багато з яких згодом поповнюють колективи шахт
• В музеї «Шахтарської слава» ДП «Львіввугілля» проводять екскурсії школярам, розповідають про розробку та розвиток Львівського вугільного басейну
• У ДТЕК багато років діє міжрегіональний освітній проєкт «Енергоефективні школи: нова генерація», який вже встиг охопити понад 800 навчальних закладів в різних куточках України. В рамках проєкту діти навчаються ощадливому використанню природних ресурсів та дбайливому ставленню до довкілля.
• Цікавим прикладом також є пілотний проєкт ДТЕК, що запрацював у 2017 році  — Центр підтримки підприємництва, що був відкритий у м. Добропілля (Донецька область) з метою надавати експертну підтримку місцевому бізнесу. Цей проєкт став актуальним й затребуваним громадою. У 2019 році Центр надав місцевим підприємцям 137 консультацій з питань підготовки бізнес-планів для подання на конкурси міжнародних донорських організацій.

Численну кількість соціальних проєктів ПАТ Шахтоуправління “Покровське” реалізує через створений ним Благодійний фонд «Надія», серед них: допомога храмам, самотнім матерям, багатодітним сім’ям та сім’ям, які взяли на виховання дітей, ветеранам, інвалідам, пенсіонерам; підтримка талановитої молоді; фонд допомагає школам в підготовці до початку навчального року, не оминає увагою лікувальні установи, дитсадки, будинки-інтернати для дітей, установи для ветеранів війни і праці. За організаційної та фінансової підтримки фонду Надія проведено безліч місцевих культурних заходів і свят. У міру можливості, фонд надає допомогу для придбання медикаментів, оплати лікування, зубопротезування всім малозабезпеченим і нужденними, хто звернувся за допомогою. У літньо-осінній період пенсіонери, ветерани та інваліди шахтарської праці, представники пільгових категорій громадян за підтримки благодійного фонду мають можливість відпочити і поправити своє здоров’я в санаторіях і пансіонатах Азовського і Чорного морів. Цікавий формат діяльності фонду – організація щорічних благодійних акцій (акції «Ангели надії», «Біла квітка», «Допоможи зібратися в школу», «Звичайне диво»), під час яких до збору коштів на благодійні ініціативи залучаються не лише співробітники шахти, а й усі небайдужі місцеві мешканці.

Одним із напрямків КСВ компаній є допомога у кризових ситуаціях (при катастрофах та стихійних лихах, або інших форс-мажорних ситуаціях). Сюди можна віднести й допомогу в період пандемії коронавірусу. Зокрема, компанії Групи ДТЕК спільно з Фондом Ріната Ахметова придбали 200 апаратів штучної вентиляції легень. В цілому в Фонді направлено 300 млн гривень на те, щоб забезпечити регіони засобами для боротьби з коронавірусом – у заклади охорони здоров’я передані експрес-тести, засоби індивідуального захисту для медиків.

2. Екологічні ініціативи, що виходять за межі законодавчо визначених зобов’язань. Приклади таких проєктів знайшли лише у приватних підприємств:

• У ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» запущено в роботу лінію з виготовлення паливних брикетів «Pini&Kay». Змонтоване обладнання дозволяє ефективно переробити практично всі види органічних відходів підприємства.
• З 2011 року ДТЕК почав впроваджувати принципи «Зеленого офісу» для зниження впливу на навколишнє природне середовище та формування соціально відповідальної моделі поведінки працівників.
• На шахті «Степова» ДТЕК впровадили «пілот» з утилізації метану. Тепер небезпечний газ, який виділяється в гірничих виробках під час видобутку вугілля, перетворюється на електрику і тепло на спеціальному когенераційному устаткуванні.
• Проєкт з утилізації метану в когенераційних установках впроваджено й у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Це дозволяє забезпечувати підприємство власною електроенергією на 54,3% від потреби. А забезпечення теплом з КГЕС головного проммайданчика доведено до більш ніж 70%

3. Етика ведення бізнесу. У цьому блоці розглянуто, які з нижче перелічених принципів реалізує підприємство:

• відповідальне управління ланцюгами постачань (має на меті зниження негативного впливу виробничого процесу на навколишнє середовище, сприяння дотриманню прав та умов праці для персоналу, а також збереження і підвищення якості продукції відповідно до міжнародних стандартів);
• сприяння зайнятості місцевого населення у регіоні присутності підприємства;
• відповідальність перед споживачами товарів і послуг;
• своєчасне інформування про ризики, пов’язані з діяльністю компанії;
• підтримка національного виробника.

Аналіз показав, що більшість компаній запровадила в своїй діяльності Етичний кодекс або Етичну політику, що включає в себе максимально можливі умови, що відповідають високим стандартам охорони праці, промислової безпеки, а також мінімізації впливу промислового виробництва на сфери життєдіяльності людини й довкілля. Але, нажаль, компанії приділяють недостатню увагу сприянню зайнятості місцевого населення у регіоні присутності підприємства (пропозиція відкритих вакансій в першу чергу місцевому населенню, замовлення послуг у місцевих постачальників), підтримці національного виробника (закупівля продукції/обладнання національного виробництва при наявності конкурентоспроможних вітчизняних аналогів) та своєчасному інформування про ризики, пов’язані з діяльністю компанії.

Як виключення можемо навести приклад ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Компанія переймається питаннями працевлаштування місцевого населення та пропонує в першу чергу вакансії випускникам Покровського професійного ліцею. На церемонії вручення дипломів разом з дипломами вчорашні ліцеїсти отримують і перші робочі місця.

Окремим пунктом дослідження розглядалися застосовувані компаніями форми та інструменти КСВ. Крім спонсорської допомоги у формі грошових пожертв, вагому роль відіграє допомога в натуральній формі.

Так,  наприклад, ПАТ Шахтоуправління “Покровське” через Благодійний фонд «Надія» допомагає місцевим дитячим притулкам, громадським організаціям інвалідів та ветеранів війни і праці, державним установам соціального захисту населення і будинкам для людей похилого віку продуктами харчування, твердим паливом і дровами, медикаментами, оздоровчими путівками та ін.

Вугільна компанія «Краснолиманська» забезпечує інвалідів та ветеранів війни, закріплених за підприємством, безкоштовним вугіллям, а також здійснюють його доставку безкоштовно за рахунок коштів прибутку підприємства.

Група ДТЕК для місцевих громад багаторазово придбала спецавтомобілі та різноманітну техніку для комунальних підприємств, а для медичних закладів багато різного медичного обладнання.

Заслуговує окремої уваги корпоративне волонтерство та благодійні справи співробітників підприємств – суботники, екологічні акції, донорство. Наприклад, працівники ПАТ Шахтоуправління «Покровське» щовесни проводять суботники та здійснюють висадку дерев. А Вугільна компанія «Краснолиманська» для прибирання міста навесні створює робочу групу зі співробітників підприємства, яка у березні-квітні  наводить в шахтарському містечку порядок. Волонтери ДТЕК традиційно проводять екологічну акцію «Чисте місто», в рамках якої здійснюється прибирання територій, збір сміття, висадка саженців та благоустрій. До таких заходів ДТЕК долучає місцевих жителів та депутатів громад.

За ініціативи співробітника ПАТ «ШУ «Покровське» та за підтримки адміністрації шахти група донорів з Красноармійська та Димитрова неодноразово організовувала поїздки для здачі крові для онкохворих дітей. Подібні проекти донорства крові реалізовувалися Групою ДТЕК. Ще один приклад волонтерської акції співробітників ДТЕК – збір коштів для Центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Добропіллі, ініційований напередодні свята Дня Святого Миколая учасниками Молодіжного руху в шахтоуправлінні Білозерське і Добропільське. В цій акції взяли участь багато шахтарів. За зібрані гроші купили LED-телевізор, солодощі та фрукти для дітей.

Додатково в ході дослідження детально розглядалися елементи екологічної відповідальності, реалізовані на підприємствах (таблиця 2).

Результати дослідження показали, що всі компанії прагнуть дотримуватись національного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, а також на регулярній основі ведуть моніторинг впливу на навколишнє середовище (але результати екологічних аудитів не опубліковані). І лише 1-2 компанії розвинулися до рівня «зеленого постачання» та «виробництва зелених товарів». Переважно приватні компанії починають запроваджувати підхід виробництва «зелених» товарів й шукати нові можливості мінімізації впливу на довкілля, але це носить, поки що, точковий (несистемний) характер, і потребує додаткового доопрацювання та вдосконалення.

В цілому, у порівнянні з зарубіжним досвідом, КСВ в Україні перебуває на стадії розвитку. Тим не менш видобувні підприємства, особливо великі приватні гравці цього сектору (як наприклад, Група ДТЕК), намагаються переймати світовий досвід і впроваджувати системні підходи до організації КСВ, охоплюючи у своїх ініціативах не лише місцевий, а й загальнонаціональний рівень. Інші ж видобувні компанії продовжують поки що орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів – власників, персонал та місцеві громади. Тому так важливо виокремлювати ті позитивні приклади та кейси, які є, та якомога більше поширювати їх.

Нажаль, під час аналізу в жодній компанії не вдалося виявити єдині, системні підходи до визначення обсягу фінансування програм КСВ та принципи його розподілу за громадами. Позитивним фактором є те, що окремими підприємствами запроваджуються конкурсні підходи та критерії до відбору громад, яким виділяється спонсорська допомога, що сприяє прозорості та відкритості процедур (наприклад, конкурс ДТЕК «Громада своїми руками»). У той самий час при проведенні дослідження було виявлено, що більшість компаній недостатньо комунікують з громадськістю та висвітлюють інформацію щодо їх діяльності в напрямку КСВ.

Більш детально з результатами дослідження, особливостями діяльності підприємств у сфері КСВ та прикладами соціальних проектів видобувних компаній можна ознайомитися у зведених файлах результатів анкетування за посиланням.

Дослідження проведено експертами ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Новини про початок освоєння Нафтогазом Юзівської площі породили дискусію щодо екологічних, соціальних та інших питань видобування газу. Чого чекати місцевим громадам і країні?

Підвищений інтерес до Юзівської площі викликаний великими розмірами ділянки та розвідкою запасів нетрадиційних вуглеводнів, до яких Законом України “Про угоди про розподіл продукції” від 14.09.1999 N 1039-XIV віднесено газ сланцевих товщ, газ (метан) вугільних родовищ, газ центрально-басейнового типу, нафта, конденсат або інша вуглеводнева сировина, яка залягає в нетрадиційних колекторах. Відповідно і до тексту спеціального дозволу на користування надрами було включено: «Газ природний, Газ природний вугільних шахт (метан), Газ сланцевих товщ, Газ центрально-басейнового типу, Конденсат, Нафта». Хоча про видобутокгазу (метану) вугільних родовищ чи газу сланцевих товщ тут зовсім не йшлося.

Впродовж 2013-2015 року було багато обговорень та провокацій, щодо розробки компанією Shell покладів  газу на площі Юзівська. Тоді компанія намагалася будувати відкритий діалог, оцінювала екологічні ризики та залучала передові світові технології, але отримувала шалений спротив місцевого населення.

Цей спротив, що вже не таємниця, підбурювали проросійські сили, не зацікавлені в газовій самостійності України і її співпраці з американськими компаніями. Саме вони тоді «вкинули» в обіг термін «сланцевий газ», зробивши його синонімом ледь не екологічної катастрофи. Хоча насправді ані Shell, ані інші компанії в Україні сланцевий газ не видобували і не планують – наразі це просто економічно не вигідно.

Потім Росія окупувала схід, економічна ситуація погіршилася, і Україна втратила великого міжнародного інвестора.

Спроби знайти іншого були скандальними, і нагадували ігри в наперстки. Взаємовідносини між нідерландською Yuzgaz, Кабміном, ТОВ “Надра Юзівська” та словацькою Nafta a.s. були непрозорими, і в підсумку нічим не закінчилися. Великий проєкт з освоєння Юзівської площі, після виходу Shell з України, виявився замороженим на 6 років.

Справа зрушилася з місця, коли в грудні 2020 НАК “Нафтогаз України” придбала 100% в статутному капіталі ТОВ “Надра Юзівська” за 15 мільйонів доларів (близько 420 мільйонів гривень).

Для Нафтогазу робота в цьому регіоні не нова. З 2004 року дочірнє підприємство НАК Нафтогазу отримало спеціальний дозвіл на розробку Святогірського родовища в Харківській області, яке, як ми бачимо, (рис.1.) знаходиться в середині площі Юзівська. В 2019 році Нафтогаз отримав спецдозвіл повторно http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-2740 вже з прописаним «Газом центрально-басейнового типу», свердловини для видобування якого буряться у так звані нетрадиційні щільні колектори. Тобто, у породи з низькою проникністю, з яких видобувати газ набагато складніше, але можливо, якщо застосовувати сучасні технології та спеціалістів міжнародного рівня. З технічної точку зору головна відмінність між традиційними покладами і нетрадиційними скупченнями вуглеводнів полягає у неможливості отримання промислових дебітів газу в останніх без використання спеціальних технологій гідророзриву пласта.

На початку 2021 року Дивізіон «Нафтогаз Розвідка та Видобування» Нафтогазу запустив в роботу нову установку підготовки газу (УПГ), на Святогірському родовищі з щільними колекторами. А приведений до необхідних норм газ розпочали подавати у систему магістральних газопроводів. Цю ж Інфраструктуру планують використовувати і для початку освоєння Юзівської площі.

В межах своєї діяльності, ГО «Нова Енергія» вже не одноразово повідомляла про низьку активність громадськості в процедурах оцінки впливу на довкілля (ОВД) і «неймовірні ПА компаній» в намаганнях пройти  повз увагу громадськості. У 2019 році було  оприлюднено 151 звітів з ОВД в нафтогазовому секторі і лише до 20-ти з них у громадськості вистачило сил подати зауваження та пропозиції.

Наприклад, громадські слухання щодо геологічного вивчення з подальшим видобування нафти, газу Святогірського родовища, розміщеного повністю на території Ізюмського району Харківської області, проходили в одному з готелів міста Харкова і жоден представник Ізюмського району на них чомусь «не з’явився». Відповідного жодного питання по технології проведення робіт, утилізації бурового шламу, впливу на геологічну структуру та інше, не піднімалося.

Хоча варто зазначити, що слухання ОВД зі спорядження (буріння) свердловин Святогірського ГКР були проведені в приміщенні сільського будинку культури 5 липня 2018 року о 10:00, с. Олександрівка Ізюмського р-ну Харківської обл, а слухання щодо спорудження УКПГ Святогірського ГКР були проведені в приміщенні Студенокського сільського будинку культури 2 липня 2019 року о 12:00, с. Студенок Ізюмського р-ну Харківської обл.

Якщо більш детально подивитися на спеціальний дозвіл, то можна побачити кілька цікавих деталей:

https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11…

Дуже часто при проведеннях процедури ОВД можна побачити розбіжності, з текстом спеціального дозволу, в частині відстані до меж адміністративних одиниць. Зазначена відстань в спеціальному дозволі відображає відстань до межі ліцензійної ділянки родовища. А інформація в повідомленні про плановану діяльність вказує на відстань до безпосереднього  родовища та місця проведення робіт. Так і в тексті спеціального дозволу Святогірського родовища відстань до м. Ізюм  1 км, а не 18, як в повідомленні про планову діяльність.

Як відомо, «децентралізація ренти», у наслідок якої 3% від коштів сплачених компаніями за користування надрами для видобутку вуглеводнів йдуть до бюджету громади, а 2% – до обласного, зробила місцеві громади зацікавленими у справедливому оподаткуванні використання надр.

Щодо угоди про розподіл продукції (УРП), яка діє по Юзівській площі до 2063 року, слід зазначити, що для неї діють спеціальні податкові умови. Наприклад, ставка ренти по УРП на Юзівській площі складає 1.25% замість стандартних 29%. Тобто місцеві та державний бюджет отримають в 23 рази менше коштів за видобуті на цій території вуглеводні. Якщо врахувати планований у подальшому річний видобуток на рівні 10мільярдів кубічних метрів, то втрати бюджетів громад на території яких буде здійснюватися видобуток газу становитимуть 333 млн.грн. щороку (при розрахунковій середній річній вартості 1 м³газу на рівні 4 грн.).

Разом з тим, слід відзначити, що правила оподаткування УРП визначаються законодавчо, і практика менших ставок є загальноприйнятою. Недоотримані податки компенсуються тим, що згідно УРП, Нафтогаз має додатково віддавати державі частину свого прибутку від видобутого на Юзівській площі газу, але механізм компенсації громадам недоотриманих надходжень з боку держави досі чітко не визначений.

Окрім того, у Нафтогаза діє політика корпоративної соціальної відповідальності, відповідно до якої компанія реалізує соціальні проєкти в регіонах, де веде свою діяльність.

Таким чином, компанія може за рахунок отримуваних прибутків заключати додаткові угоди по корпоративно-соціальній відповідальності підприємства, які допоможуть налагодити співпрацю з місцевою громадою на території яких йде видобуток.

Слід зазначити, що окрім програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності в налагоджені співпраці компанії з громадою має бути відкритий діалог щодо суттєвих умов виробничої діяльності, потенційних екологічних ризиків та заходів щодо їхньої мінімізації. ГО «Нова Енергія» всебічно підтримуватиме такий діалог, з детальним обговоренням усіх дискусійних питань та продовжуватиме свою роботу з «видобування правди про діяльність видобувних підприємств» і включення актуальної й достовірної інформації в Звіти ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні (EITI-агнл. або  ІПВГ – укр.).

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у  видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Питання налагодження партнерства між компаніями видобувного сектору та громадами є спірним та неоднозначним. В Україні одні видобувні компанії вважають, що їх зобов’язання перед суспільством закінчуються після сплати всіх податків, а інші активно співпрацюють з громадами, впроваджують програми корпоративної соціальної відповідальності і вважають це невід’ємною складовою своєї діяльності.

З метою залучення зацікавлених сторін до відкритого обговорення проблемних питань, кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад на прикладі Харківської області 17 лютого 2021 року ГО «НОВА Енергія організувала конференцію «Відповідальний видобуток та розвиток громад».

Офіційне відкриття заходу провели Віталій Филенко, голова ГО «Нова Енергія», Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України та Дмитро  Мирний, заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу – начальник управління паливно-енергетичного комплексу.

Діна Нарежнева, представниця Міжнародного фонду «Відродження» розповіла  про роль Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні. «Нам дуже важливо аби Україна стала не тільки рівноправним членом БГЗО, але й була одним  із лідерів впровадження стандарту прозорості видобувних галузей», –  зазначила Діна Нарежнева.

З моменту запровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні  відбулися суттєві зміни щодо прозорого та відповідального надрокористування. Якщо раніше для громад, на території яких ведеться видобуток, основним завданням було з’ясувати власника техніки, що курсує громадою, або свердловини, на якій ведеться видобуток, то зараз жителям актуально дізнатися інформацію щодо спеціальних умов надрокористування або розмірів ренти, що може наповнити місцевий бюджет. Таким чином, потреби громад у інформації щодо видобувної діяльності значною мірою зросли. 

Наразі в Україні запускається платформа ІПВГ, яка консолідує всю доступну на різноманітних ресурсах інформацію щодо стану та перспектив видобутку на території громад.

Олена Агапов, експертка, аналітик ГО «Нова Енергія презентувала збірник результатів дослідження кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад та зазначила: «Корпоративно-соціальна відповідальність (КСВ)  видобувного сектора в Україні полягає у створені певних соціальних та оздоровчих заходів для працівників компаній – це внутрішня складова КСВ, а  також у спонсорстві, корпоративній благодійності, що у свою чергу включає започаткування соціально орієнтованих програм та проектів на територіях присутності видобувних компаній – це, відповідно, зовнішня сторона».

Дослідження експертів ГО «Нова Енергія» було зорієнтовано на зовнішню складову КСВ, воно охопило найбільші видобувні компанії нафтогазової галузі та вугільної промисловості. Відбір підприємств для проведення аналізу здійснено за обсягами видобутку корисних копалин: нафти, газу, газового конденсату та вугілля (були визначені порогові значення об’ємів видобутку, які відрізняють до 10 компаній-лідерів у відповідних сферах). Збір даних здійснювався на основі відкритих інформаційних джерел  та відповідей видобувних компаній на запити.

«Дослідження показало, що видобувні компанії розпочали активно впроваджувати принципи соціальної відповідальності та співпрацювати з громадами для забезпечення їх сталого розвитку. З’явились перші компанії, які запровадили і виконують стратегію КСВ, проводять моніторинг її ефективності та оприлюднюють звіти за результатами її виконання.

Під час аналізу публічних джерел в жодній компанії не вдалося виявити підходи до визначення обсягу фінансування програм КСВ та принципи його розподілу за громадами. Позитивним фактором є те, що вже запроваджуються конкурсні підходи та критерії до відбору громад, що сприяє прозорості та відкритості процедур. У той самий час при проведенні дослідження було виявлено, що компанії недостатньо комунікують з громадськістю та висвітлюють інформацію щодо їх діяльності в напрямку КСВ»-, зазначила  Олена Агапова.

Серед спікерів на конференції були присутні представники компаній: АТ “Укргазвидобування” групи “Нафтогаз”, ДТЕК Нафтогаз, група компаній Smart Energy

 АТ «Укргазвидобування» групи «Нафтогаз», крім фінансування окремих проектів надає фактичну допомогу громадам під час форс-мажорних обставин та стихійних явищ, зокрема здійснюється надання спеціалізованої техніки під час гасіння пожеж, для розчищення снігових заносів, для термінового ремонту об’єктів соціальної інфраструктури. Це вагома допомога особливо для тих громад, які не мають власного обладнання та знаходяться у віддалених районах.

Віталій Чудак – начальник відділу проектів регіонального розвитку АТ “Укргазвидобування” групи “Нафтогаз” наголосив: «Група Нафтогаз активно демонструє позицію соціально-відповідального партнера, використовуючи при цьому міжнародний досвід, та впроваджує нові практики співпраці як з громадами, так і з партнерами» та підкреслив, що: «Успішність сучасного бізнесу відзначається не тільки прибутковістю чи фінансовим станом компанії, але й внеском бізнесу в країну, поліпшенням якості життя людей»

ДТЕК Нафтогаз є найбільшою в Україні приватною газовидобувною компанією. За 2019 рік ДТЕК Нафтогаз видобув 1,66 млрд куб. м природного газу, що на 0,66% перевищило обсяги видобутку попереднього року і стало новим рекордним показником як для компанії, так і для сектора приватного газовидобутку України. До складу ДТЕК Нафтогаз входять підприємства «Нафтогазвидобування» і «Нафтогазрозробка», які ведуть розвідку та видобування вуглеводнів у Полтавській і Харківській областях. Компанія приділяє багато уваги заходам з корпоративної соціальної відповідальності, має власний підхід до налагодження співпраці з громадами, на територіях яких веде видобувну діяльність, що полягає у розробці спільно з громадами програм соціального партнерства, спрямованих на забезпечення сталого розвитку цих громад.

«ДТЕК Нафтогаз на сьогодні можна назвати інноваційним та технологічним лідером на нафтогазовому ринку тому, що у багатьох аспектах діяльності, зокрема у співпраці з громадами, компанія є першопрохідцем у багатьох ініціативах», – зазначив Юрій Береза – начальник відділу з комунікацій ДТЕК Нафтогаз.

«Для реалізації соціальних ініціатив ми, в першу чергу, звертаємо на максимальну залученість місцевого населення як до формування стратегічного плану, так і до реалізації проектів», -додав Юрій Береза

Наталя Плеханова – менеджер з корпоративних комунікацій групи компаній Smart Energy, виступила від імені компанії та розповіла пропевні принципи, напрямки соціальної співпраці з громадами та про активнe залучення Smart Energyдо розвитку громад. «Smart Energy протягом 8 років впроваджує Екологічний моніторинг, ми залучаємо до вивчення можливого впливу нашої діяльності на воду, землю,повітря, флору та фауну, спеціалізовану дослідницьку організацію, ці результати допомагають нам вдосконалюватися», –  зазначилаНаталя Плеханова

Компанії групи, окрім постійної допомоги громадам Полтавщини і Харківщини, спільно з Благодійним Фондом Вадима Новинського на честь Покрова Пресвятої Богородиці придбали та доставили в регіональні лікарні експрес-тести та тест-системи, медичні маски, апарати ШВЛ, захисні костюми для лікарів, захисні екрани, бокси біологічної безпеки на загальну суму 2 млн дол. США у березні-квітні минулого року

На завершення  Віталій Филенко, голова ГО «Нова Енергія» підсумував та звернув увагу напроблемні питання корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності у видобувному секторі .

Корпоративно-соціальна відповідальність в Україні перебуває на стадії розвитку, оскільки продовжує орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів − державу, власників та персонал. Більш широке коло зацікавлених сторін, таких як місцеві громади, постачальники та інші, поки що так і не є системною ознакою.

«Ми підготували обґрунтування підходу компенсації недоотриманого прибутку громаді, тобто при обрахуванні обсягів фінансування проектів корпоративно-соціальної відповідальності можна було відштовхуватися від того, скільки недоотримала громада через запровадження стимулюючої ставки ренти, – зазначив Віталій Филенко та додав: -Корпоративно-соціальна відповідальність є добровільна воля компаній і тут не можна примушувати, але коли у нас є аргументи і підстави для того, щоб будувати діалог, завжди простіше якщо є відправна точка для дискусій та переговорів».

Захід організовується ГО «Нова Енергія» в рамках проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності у видобувному секторі» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Посилання на матеріали конференції

Починаючи з 2016 року Україна взяла курс на нарощення видобутку власного газу та прийняла Концепцію розвитку газовидобувної галузі (схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1079-р.), яку ще називають «Програма 20/20». Суть назви програми полягала в тому, що АТ «Укргазвидобування» досягне видобутку 20 млрд куб. газу до 2020 року. Разом з тим, реалізація «Програми 20/20» мала надати змогу державним та приватним підприємствам збільшити обсяг загального видобутку природного газу з 20 млрд куб. м у 2015 році до 27,6 млрд куб. метрів у 2020 році. 

На основі зазначених показників надалі було прийнято цілу низку нормативно-правових та розпорядчих актів, які регулюють діяльність нафтогазового сектору України. Серед них і Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245-VIII від 07.12.2017 р. Цей Закон передбачав встановлення стимулюючих ставок рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу з нових свердловин на рівні 12% замість 29% (для покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів) та 6% замість 14% (для покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 метрів) починаючи з 2018 року. При цьому під поняттям «нова свердловина» розуміють наступне – це «свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки» (Державна фіскальна служба (ДФС); Лист від 18.01.2018 № 1464/7/99-99-12-03-04-17).

Звісно, пільгові заохочення надрокористувачів вкрай важливі для залучення інвестицій в галузь, для розвитку національного газовидобування та посилення енергетичної безпеки України. Але, на нашу думку, не менш важливим є соціально-економічний розвиток видобувних регіонів, які відчувають негативний вплив від діяльності видобувних підприємств, і де колись цей видобуток завершиться, а місцеве населення залишиться з низкою невирішених проблем та виснаженими надрами.

Для громад, де ведеться видобувна діяльність (а це переважно сільські території) рента – це вагомий внесок до місцевого бюджету. Від розміру цих платежів напряму залежать можливості громад у сфері розбудови інфраструктури та інвестування у соціально-економічний розвиток. В намаганнях залучити інвесторів наразі зовсім забули про місцеве населення, обурення якого переростає у конфлікти із закликами до насильницького припинення газовидобутку, що активно підігріваються радикальними та проросійськими групами. Особливо гостро ця проблема постала при розробці нових родовищ. Місцеві мешканці та органи місцевого самоврядування (ОМС), на території яких з’являються нові свердловини не підтримують такі стандарти, при яких сусідня громада, де діють «старі» свердловини (введені в експлуатацію до 2018 року), отримає за той самий об’єм видобутого газу у 2,5 рази більше ренти до місцевого бюджету.

Надання преференцій надрокористувачам призвели до зниження дохідної частини місцевих бюджетів деяких громад. Тож було б справедливим знайти певні механізми компенсації таким громадам недоотриманого прибутку.

Аналіз проведений Асоціацією «Енерготранспарентність» за результатами дев’яти місяців 2020 року показав, що місцеві та обласні бюджети отримали вдвічі менше рентної плати за користування надрами для видобутку  нафти, газу та конденсату, ніж за аналогічний період 2019-го.

 Нагадаємо, що до місцевих бюджетів надходить лише 3% ренти, ще 2% у обласні бюджети, а решта до держбюджету. Тому навіть за умови компенсації цих 3% місцевим громадам, видобувні компанії все одно залишалися б «в плюсі», заощаджуючи 97% пільгової суми.

Представляючи інтереси громадськості ГО «Нова енергія» спробувала з’ясувати, скільки нових газових свердловин введено в експлуатацію протягом 2018-2020 рр., скільки ренти сплачено за стимулюючими ставками рентної плати і хто здійснює монітооринг та контроль за цим процесом.

Для цього до видобувних компаній, Харківської обласної державної адміністрації, місцевих рад, Харківського управління Головного управління ДФС та Державної казначейської служби України було надіслано ряд запитів з проханням надати дані щодо обсягів ренти, сплаченої видобувними компаніями протягом 2018-2020 рр. за стимулюючими ставками ренти у розмірі 6% та 12%. До Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) був надісланий запит з проханням надати перелік нових свердловин, пробурених та введених в експлуатацію починаючи з 2018 року.

У результаті ми не отримали тих даних, на які розраховували. Виявилося, що органи державної влади та місцевого самоврядування володіють лише інформацією по загальних обсягах сплаченої ренти за користування надрами для видобутку природного газу. Окремих даних по нових свердловинах немає. Відмова з боку регіональних управлінь ДФС надати запитувану інформацію обґрунтована тим, що існуюча облікова система не дозволяє автоматично отримати інформацію за кожною ставкою ренти окремо. Щоб зібрати таку статистику співробітники ДФС мали б здійснювати вибірку даних вручну з численної кількості податкових декларацій, а це не входить в їх робочі обов’язки. Видобувні компанії не зобов’язані законом відповідати на запити громадськості, і надання ними інформації у публічний доступ здійснюється лише на добровільних засадах. Нажаль ми не отримали відповідей на запити від надрокористувачів. 

Натомість, Держгеонадра надали перелік нових газових свердловин, з яким можна ознайомитися за посиланням. Володіючи інформацією про нові свердловини (ідентифікаційний номер, назву, глибину, місце розташування), зацікавлені сторони (ОМС, мешканці громад) можуть більш конкретно та адресно сформулювати запит та направити його до видобувної компанії, що працює на їх території, або до територіального підрозділу ДФС. Для з’ясування переліку нових свердловин та їх власників на території окремої громади пропонуємо застосування наступного підходу:

Крок 1.

Для початку варто визначити, які свердловини в межах певної територіальної громади введені в експлуатацію у 2018-2021 рр. (та мають статус нових відповідно закону). Це можна зробити через вибірку в Реєстрі нафтових та газових свердловин, або подивитися перелік у додатку за посиланням.

Припустимо, що нас цікавить інформація по Нововодолазькій об’єднаній територіальній громаді. Тоді у пошуковому вікні обираємо Харківську область, Нововодолазький район, вид корисної копалини – газ, і отримуємо вибірку з усіма газовими свердловинами, розташованими в межах району. Далі можна подивитися детальну інформацію по кожній свердловині, у тому числі визначити компанію-власника, родовище, початок бурових робіт, дату введення в експлуатацію, географічні координати. Якщо перелік свердловин дуже великий, можна порівняти його зі списком нових свердловин від Держгеонадр.

А вже потім у Реєстрі нафтових та газових свердловин знайти інформацію про певну свердловину, ввівши її системний номер (ідентифікатор).

При натисканні на системний номер відкривається сторінка з паспортом свердловини. Наприклад, у паспорті свердловини №65250 вказано, що власник ГПУ «Шебелинкагазвидобування», в бурінні вона з 07.06.2018 р., введена в експлуатацію 24.02.2019 р. Географічні координати: 49° 29′ 34″ пн.ш., 35° 46′ 40,61″ сх.д.

Крок 2.

За Публічною кадастровою картою України визначити, чи потрапляє свердловина в межі певної адміністративно-територіальної одиниці.

Для зручності пошуку місця розташування свердловини на електронних картах географічні координати варто перевести з формату “градус-хвилина-секунда” у формат десяткових градусів за наступною формулою DD = (секунди / 3600) + (хвилини / 60) + градуси. Таким чином, координати: 49° 29′ 34″ пн.ш., 35° 46′ 40,61″ сх.д. матимуть наступний вигляд:

Широта   34/3600+29/60+49=49,492778

Довгота   40,61/3600+46/60+35=35,777947

Крок 3.

Визначити якій видобувній компанії належить свердловина, в межах якого спецдозволу (ця інформація зазначена у паспорті свердловини) та звернутися із запитом стосовно обсягів нарахування ренти по певній свердловині до відповідної видобувної компанії. Інший варіант – звернутися з запитом до територіального підрозділу ДФС, вказавши назву видобувної компанії, адміністративно-територіальну одиницю, номер спецдозволу, в межах якого розташована свердловина. Наприклад, розглянута нами свердловина розташована на Приштоковому родовищі (реєстраційний номер спецдозволу 4811).

Порівнявши дані реально сплаченої ренти за ставками 12% та 6% з тими цифрами, яких сягала б рента за умови сплати її на рівні 29% та 14% відповідно, громада може обґрунтовано та аргументовано вести перемовини з видобувною компанією щодо обсягів інвестицій в розвиток громади в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності та соціального партнерства. Звісно, цей підхід не гарантує позитивного результату, тому доцільно піднімати питання компенсації недоотриманого прибутку (ренти) територіальним громадам на загальнодержавному рівні, і можливо, ініціювати перерахування таким громадам державних дотацій/субвенцій або сплату недоотриманих відсотків від пільгової суми з боку видобувних компаній.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у  видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».