17 лютого 2021 року  ГО “Нова Енергія” організовує онлайн-конференцію “Відповідальний видобуток та розвиток громад”, присвячену презентації особливостей участі підприємств нафтогазової галузі у розвитку громад,  аналізу програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності.

Мета конференції — залучення зацікавлених сторін до відкритого обговорення проблемних питань, кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад на прикладі Харківської області.

Під час конференції будуть висвітлені наступні питання:

• Роль Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні у побудові відкритого діалогу на національному та регіональному рівнях; 
• Кращі практики та підходи до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад; 
• Приклади успішних проєктів співпраці видобувних компаній і громад для сталого розвитку;
• Проблемні питання корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності у видобувному секторі.

До участі в заході запрошуються  представники органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, профільних ВНЗ, та найбільших газовидобувних підприємств регіону (АТ «Укргазвидобування», НАК «Нафтогаз», ДТЕК Нафтогаз, Smart Energy).

Захід відбудеться в режимі онлайн з очною участю обмеженої кількості спікерів та ЗМІ. 

Реєстрація за посиланням є обов’язковою! Останній термін подачі заявки – 15 лютого 2021 року о 14.00. 

Детальна інформація щодо проведення конференції буде надіслана відібраним учасникам.

Захід організовується ГО «Нова Енергія» в рамках проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності у видобувному секторі» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Український газ – головна тема, яка оточена міфами та популізмом. Серед усієї інформації, що доносяться ЗМІ та поширюється соціальними мережами, дуже тяжко виокремити правдиві факти.

Останнім часом до громадської організації «Нова Енергія» почали  надходити звернення від представників органів місцевого самоврядування з питаннями щодо собівартості видобутку газу на території їхніх громад, для потреб обґрунтування звернень до центральних органів влади, щодо зниження вартості для населення . Експерти нашої організації з 2014 року займаються питаннями популяризації прозорого та ефективного використання коштів отриманих від видобутку вуглеводнів в Україні та спробували знайти достовірні факти та знайти данні компаній про складові вартості та собівартість українського газу.

Дослідження показало, що у більшості випадків представники нафтогазовидобувних компаній уникають прямої відповіді на ці питання. АТ «Укргазвидобування» видобуває близько  73% всього українського газу і нам вдалося знайти деталізовані дані про структуру формування ціни у одній з презентацій  від групи Нафтогаз. У ній йде мова про складову вартості газу при середній річній ціні 6,62 грн/м3 (з ПДВ). Різниця між 6,62, лютневими 6,86., і максимальними 6,99 гривні за кубометр, не велика, тому данні достовірні з похибкою до 10% і для поточної вартості. Відповідно до даних наведених в презентації операційні витрати на видобуток складають 1,35 грн на 1 м3 газу.

Рисунок 1. Складова вартості газу власного видобутку за даними НАК «Нафтогаз» (https://ugv.com.ua/uploads/UGV%20PREZ%2017.02.pdf)

Чи має бути такою ціна газу для населення? Однозначно ні, тому вважаємо, що ринкова ціна цілком припустима. Надра належать народу України, а не маленькій його частині, що проживає на його території зараз, тому за виручені кошти потрібно створювати можливості для майбутніх поколінь, так само отримати вигоди від багатства надр, що спустошуються сьогодні.

Важливо розуміти, що дешевий газ не навчить нас його економити, боротися з «перетопами» у приміщеннях та впроваджувати заходи з енергоефективності.

Питання в тому, що з кожного кубометру газу в державний та місцеві бюджети українець сплачує 4,12 грн, або ж загалом понад 57 млн. грн (з розрахунку 13,9 млн м3 товарного газу видобутого Укргазвидобуванням). А от підтвердити чи спростувати, що ці кошти йдуть на «проїдання» та популізм не можливо, через «розмивання» цих коштів в загальному фонді державного та місцевих бюджетів.

Окремо слід зазначити, що для нових свердловин з 2017 року встановлено стимулюючі ставки ренти, що знижують складову вартості по ренті до 35 коп., а додаткові 75 коп. йдуть у додатковий прибуток компанії, а місцеві бюджети недоотримують кошти у власні бюджети через преференції та стимулювання здійснюване державою.

Наприклад, за дев’ять місяців 2020 року обласні бюджети отримали майже на 50% менше рентної плати за користування надрами для видобутку цих ресурсів, ніж за аналогічний період 2019-го. До бюджету Харківської області 2020 року надійшло 286 млн 691 тис. грн рентної плати. 256 млн 910 тис. грн — за газ, близько 25 млн 35 тис. грн — за конденсат та 4 млн 745 тис. грн – за нафту. 2019-го — 581 млн 525 тис. грн (падіння на 50,70%).

Ці всі фактори у поєднанні з пандемією Covid-19, призвели до суттєвого зниження можливостей територіальних громад до реалізації заходів соціально-економічного розвитку.

На думку голови ради ГО «Нова Енергія» Віталія Филенка: «При визначенні обсягу фінансування програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності компаніям та громадам слід відштовхуватися саме від недоотриманих надходжень місцевих бюджетів через запровадження стимулюючої ставки ренти та відповідного збільшення вільного грошового потоку компаній».

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у  видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»

Свідоме та відповідальне використання природних ресурсів одна із основних складових сталого розвитку, до якого так прагне сучасне суспільство. І згідно з цим підходом видобуток корисних копалин повинен приносити вигоду економіці, підвищувати рівень життя населення й забезпечувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, а не лише слугувати джерелом збагачення певного кола осіб. Наскільки відповідальним є видобуток корисних копалин в Україні, та як його оцінити? Про це й піде мова у статті.

Зазвичай, компанії пишуть у своїх звітах про сталий розвиток та позитивний внесок, який вони вносять в досягнення цілей ООН у сфері сталого розвитку, але при цьому, як правило, не згадують про негативні впливи, які можуть перешкодити досягненню цілей. Така одностороння звітність не дає зацікавленим сторонам (громадськості, органам державної влади та органам місцевого самоврядування) істинного уявлення про проблеми, з якими стикається гірничодобувний сектор.

Про методику Responsible Mining Index

Ефективним підходом для оцінки відповідального використання природних ресурсів є методика Responsible Mining Index (RMI) (пер. індекс відповідального видобутку), запроваджена міжнародним фондом «Responsible Mining Foundation» (RMF) (пер. Фонд «За відповідальне ведення гірського видобутку»). Ґрунтуючись на фактичних даних, RMF оцінює економічну, екологічну, соціальну та управлінську політики великих гірничодобувних компаній, які ведуть розробку в багатих на ресурси країнах. Основна мета індексу – стимулювати постійне вдосконалення видобувних практик в освоєнні надр і підвищення відповідальності компаній на місцевому рівні [2].

Довідка. Фонд Responsible Mining Foundation було створений в листопаді 2012 року як некомерційна дослідницька організація, що працює на загальне благо. Спочатку Фонд базувався в Нідерландах, потім перемістився до Швейцарії. Це незалежна дослідницька організація, яка сприяє постійному підвищенню рівня відповідального видобутку корисних копалин в масштабах всієї галузі шляхом розробки інструментів і платформ, обміну даними, що представляють інтерес для громадськості, і забезпечення інформованої і конструктивної взаємодії між гірничодобувними компаніями та іншими зацікавленими сторонами. Фонд виконує свою роботу і дослідження з точки зору того, що може обґрунтовано очікувати суспільство в цілому від видобувних компаній у сфері економічних, екологічних, соціальних та управлінських питань [1].

Система оцінювання RMI

Оцінка RMI охоплює 43 теми (показники), згруповані в шість тематичних блоків (див. рис. 1).

Рис. 1. Показники оцінювання RMI

Оцінювання в основному зосереджене на принципах і практиці роботи компанії на всіх рівнях (від міжнародного до місцевого) у сфері економічних, екологічних, соціальних та управлінських питань. Тематичні показники розраховуються за трьома індикаторами:

• Показники зобов’язань – оцінюють ступінь, в якій компанії запровадили офіційні зобов’язання, затверджені керівництвом старшої ланки і розподілили обов’язки, і ресурси для їх виконання.
• Показники дій – оцінюють ступінь, в якій компанії систематично вживають заходи для поліпшення і максимального збільшення потенційних переваг, а також втілюють заходи запобігання, мінімізації або пом’якшення негативного впливу своєї діяльності.
• Показники ефективності – оцінюють ступінь, в якій компанії відстежують та аналізують  реалізацію заходів для поліпшення своєї роботи.

Загальна система підрахунку індексу ґрунтується на ієрархії різних рівнів. Агрегований бал за кожним показником, підсумовується з середнього арифметичного на рівні індикаторів, середнього арифметичного на рівні тематичних показників і середнього арифметичного на рівні тематичних блоків.

Також, варто зазначити, що автори вирішили не проставляти у звіті загальний бал по кожній компанії і не робити загальний рейтинг компаній, пояснюючи це тим, що агрегований загальний бал по окремій компанії може приховати значні відмінності в тематичних блоках. Бали проставляються шляхом обчислення середнього значення відповідей по кожному з шести його тематичних блоків за шкалою від 0.00 до 6.00, де 6 балів – це найвищий результат (очікування суспільства). Автори відзначають, що низький бал може також бути наслідком недостатньої відповідної інформації в загальнодоступних джерелах, неучастю компанії та простоєм в період перевірки [2].

Додаткова індивідуальна оцінка ділянок видобутку (родовищ), яку RMF виконує на додаток до оцінки RMI, не включається в загальну бальну оцінку компанії, проте, покриває не менш важливі тематики: працевлаштування місцевого населення, закупівлі на місцевому рівні, планування заходів після закриття проекту, подача і розгляд скарг населення, подача і розгляд скарг працівників, якість повітря, якість води, об’єм води, контроль за ділянками видобутку (родовищ) і готовність до надзвичайних ситуацій [1].

Про звіт Responsible Mining Index 2020

Звіт RMI – це виконувана раз у два роки оцінка політики і практики великих гірничодобувних компаній, які працюють в різних точках світу, їх економічного розвитку, корпоративної поведінки, управління життєвим циклом, добробуту суспільства, умов праці та екологічної відповідальності з урахуванням гендерних питань і прав людини в усіх аспектах звіту. Збір даних для звіту 2020 року охоплює дворічний період оцінки – з липня 2017 р. по червень 2019 р.

Загалом, звіт RMI 2020 року, охопив 38 великих гірничодобувних компаній з 19 країн світу, що експлуатують більше 780 ділянок видобутку, при цьому за сукупною вартістю продукції на їх частку припадає 28 відсотків світового видобутку корисних копалин. Крім того, у звіті виконана оцінка 180 окремих ділянок видобутку в 45 країнах по 10 основних показниках відповідального видобутку корисних копалин. Дослідження, проведене протягом одного року, складається з глибокого вивчення кожної компанії, при цьому на аналіз діяльності та оцінку кожної компанії було витрачено близько двох місяців.

У Звіті RMI 2020 підкреслюється розбіжність між політикою і стандартами в масштабах всієї компанії в порівнянні з діями на місцях (на ділянках видобутку), де вплив гірничих робіт найбільш суттєвий. Як правило, компанії практично не демонструють детальні відомості на рівні ділянок видобутку з питань, які становлять великий громадський інтерес для населення, працівників, органів влади та інвесторів.  Так само  мало свідчень того, що компанії взаємодіють з місцевими зацікавленими сторонами у таких питаннях, як наприклад, місцеві закупівлі, механізми розгляду скарг населення або якість повітря і води. Зі 180 оцінених ділянок видобутку тільки одна набрала більше 50 відсотків, в той час як 145 ділянок набрали менше 20 відсотків, а 45 ділянок – нуль відсотків за всіма 10 показниками. Жодна з компаній не демонструє стабільні результати роботи на всіх ділянках видобутку, що їй належать або нею експлуатуються. Таким чином, звіт демонструє компаніям та зацікавленим сторонам, де є слабкі сторони, проблемні питання, і що потрібно покращити, щоб видобуток став більш відповідальним за усіма оцінюваними напрямками діяльності [1, 2].

Такі результати підтверджують гіпотезу, що «видобувні компанії на ділянках видобутку діють за правилами, які дозволені національним законодавством та місцевими громадами».

Українські компанії у дослідженнях RMF

Українські компанії поки що не можуть конкурувати з іншими європейськими підприємствами, але за останні роки деякі з них значно виросли у багатьох сферах.

Ось наприклад, ArcelorMittal – перша і поки що єдина компанія, що  працює в Україні, яка потрапила до звіту RMF.

Хоча загальні результати ArcelorMittal залишаються в цілому низькими, підприємство демонструє один з п’яти найбільш високих результатів в області корпоративної поведінки (рис. 2).

Рис. 2. Результати оцінки ArcelorMittal за методикою RMI

За результатами оцінювання на рівні ділянок видобутку ArcelorMittal займає 29-е місце з 38 компаній. ArcelorMittal належить 21 ділянка видобутку в різних країнах світу  (з них 1 недіюча у США). В межах України компанія працює лише в межах Криворізького залізорудного басейну (спецдозвіл 4482 – Родовище Новокриворізьке Частина ділянки Південна Ділянка №1, 4451 – Родовище рудник ім. Кірова Поле шахти ім. Артема Ділянка № 1 та 4483 – Родовище Валявкинське Кар`єр №3)  Загалом середній бал компанії в оцінці по всіх ділянках видобутку становить всього 3%.

Результати ArcelorMittal в області корпоративної поведінки (крім офіційного зобов’язання запобігати всім формам хабарництва і корупції) обумовлені наявністю у компанії корпоративної системи виявлення та оцінки будь-яких ризиків в області прав людини, праці й екології, пов’язаних з його постачальниками та підрядниками, а також розкриттям інформації про платежі, які компанія сплачує урядам на регіональному та національному рівнях, відповідно до Закону Канади про заходи щодо забезпечення прозорості у видобувному секторі.

Серед деяких інших, більш високих, результатів ArcelorMittal – систематична підтримка навчання у сфері інженерно-технічних дисциплін в країнах, в яких працює компанія, і приділення особливої уваги навчанню місцевих працівників технічним і управлінським навичкам.

Довідка. Для вирішення проблеми алкоголізму і наркоманії компанія ArcelorMittal запровадила програму Mina Viva на своєму руднику Серра Азул в Бразилії. Програма, розроблена на основі концепції спільної відповідальності за охорону праці і техніку безпеки на робочому місці, спрямована на підвищення обізнаності працівників про наслідки зловживання алкоголем і наркотиками, що впливають на безпеку праці і загальний стан здоров’я. В результаті участі всіх співробітників і ланцюга керівників значно знизилися позитивні результати тестів на алкоголь і наркотики, і в кінцевому підсумку скоротилася кількість прогулів і днів з втратою робочого часу. Програма була удостоєна золотої нагороди Protection Brazil 2018 у категорії «Якість життя на роботі».

ArcelorMittal застосовує кілька передових методів, у тому числі планомірні дії щодо вирішення проблем алкоголізму і наркоманії на одній зі своїх ділянок видобутку.

З іншого боку, результати ArcelorMittal нижчі за середні оцінки 38 компаній в чотирьох з шести тематичних блоках: управління життєвим циклом, добробут суспільства, умови праці та екологічна відповідальність. Наприклад, загальні результати компанії стримуються відсутністю свідчень офіційних зобов’язань з таких питань, як прийняття концепції життєвого циклу, а також рішення не проводити розвідку або видобуток на об’єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і не порушувати інші особливо охоронювані території. Компанія також демонструє недостатність доказів систематичних дій, наприклад, з планування соціально-економічного розвитку спільно з урядами на регіональному рівні видобувних країн, встановлення практики найму та працевлаштування на основі рівних можливостей та планування управління перехідним періодом для зачепленого населення після закриття підприємства.

Більш того, загальні результати чотирьох ділянок видобутку ArcelorMittal, при проведенні оцінки на рівні ділянки, разюче низькі. По жодній з цих чотирьох ділянок видобутку немає відповідних свідчень щодо роботи по 7 з 10 показників, включаючи працевлаштування місцевого населення, плани після закриття підприємства, подачу і розгляд скарг працівників, якість повітря, якість і кількість води і готовність до надзвичайних ситуацій. Така статистика пояснюється й тим, що ArcelorMittal регулярно публікує конкретні звіти про сталий розвиток і дані з екологічних, соціальних та управлінських питань на рівні країн, при цьому інформація за всіма діючими ділянкам і підприємствам узагальнюється, а розукрупнені дані по дільницях видобутку не надаються [1].

Результати оцінювання ділянок видобутку інших підприємств, що ведуть діяльність на території України

Цього року RMF за підтримки глобального руху «Publish What You Pay» (пер. «Публікуй, що платиш») реалізували пілотний проект спільно з Асоціацією «ЕнергоТранспарентність» та одним з її членів ГО «НОВА Енергія», в рамках якого провели оцінювання 8 ділянок видобутку залізної руди на території України за методикою RMF. У дослідженні взяли участь:

• Ferrexpo ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» 
• Ferrexpo ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»)
• ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Групи Метінвест (Першотравневий та Ганнівський кар’єри) 
• ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Групи Метінвест (Глеюватський кар’єр №1, Петрівський кар’єр №3, Артемівський кар’єр № 4 та Шахта ім. Орджонікідзе).

Для проведення оцінювання RMF обрав 15 параметрів, які є важливими з точки зору суспільства та можуть охарактеризувати підприємство як максимально відповідальне в усіх аспектах видобувної діяльності. Ці параметри включають: працевлаштування місцевого населення, закупівлі на місцевому рівні, якість повітря, якість та кількість води, плани після закриття видобувних проектів, контроль за хвостосховищами, безпека громад, подача і розгляд скарг від населення та від працівників, безпека та здоров’я працівників, праця жінок, смертельні випадки та травми на робочому місці, гідна заробітна плата. По кожному з цих параметрів в анкеті наводиться 4 уточнюючих запитання. Проведення оцінювання здійснювалося переважно за даними 2017-2019 років.

Результати оцінювання ділянок видобутку вищезазначених підприємств майже по всіх цих параметрах дорівнюють 0, оскільки не було знайдено відповідних доказів та підтверджуючих свідоцтв щодо розглянутих тем [3, 4, 5]. Варто відзначити, що при проведенні досліджень RMF керується принципом, що кожну отриману від компаній інформацію необхідно перевірити, знайти підтвердження, доказ у офіційних документах або сторонніх джерелах. 

Між тим, майже за кожним параметром у звітах оцінки ділянок видобутку наведені коментарі та посилання на джерела інформації, звіти підприємств, в яких представлено всі наявні відомості, що стосуються зазначених тем. Нижче наведено огляд тих самих коментарів (відповідей компаній) по кожному з 15 параметрів оцінки, які дають повну уяву стосовно того, на якому етапі впровадження перебуває те чи інше питання.

1. Працевлаштування місцевого населення. Пункт стосується того, чи розкривається публічно кількість працівників (й окремо жінок-працівниць) на ділянці видобутку, найнятих з місцевого населення (для видобувної компанії та підрядних підприємств); та чи розголошується кількість працівників на ділянці видобутку, найнятих з місцевих громад, що отримали підвищення на вищі посади у видобувній компанії чи у підрядних підприємствах. 

За цим пунктом звіт показує, що у Ferrexpo є відкриті дані, що відображають відсотки працівників за віком і статтю, дезагреговані за видами діяльності, на українських об’єктах видобутку (Полтавський та Єристівський ГЗК), але не повідомляється про кількість працівників (і жінок серед них), найнятих із місцевих громад. Також є інформація, що стосується розкриття даних про старших менеджерів, найнятих із місцевих громад. Але дані показують лише відсоток і не дезагреговані за ділянками видобутку. 

Інформація по ділянках видобутку Групи Метінвест щодо працевлаштування місцевого населення відсутня.

2. Закупівлі на місцевому рівні.  Параметри оцінювання за цим розділом включають публічне розкриття суми грошей, яку підприємство витрачає на місцеві товари та послуги, переліку типів цих товарів та послуг; залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до розробки місцевих програм закупівель компанії. 

У Ferrexpo розкрито відсоток місцевих закупівель у районі Горішні Плавіні, зокрема у своєму Звіті про відповідальний бізнес компанія відзначає, що частка витрат у місцевій громаді Горішні Плавні зросла на 13 процентних пунктів у 2019 році, хоча загальні витрати в межах України залишились незмінними на рівні 87%. Проте немає додаткової інформації щодо витраченої суми. Також немає даних стосовно типів товарів та послуг, які компанія купує у цій місцевості, а також стосовно залучення місцевого населення до розробки планів закупівель.

Інформація по ділянках видобутку Групи Метінвест щодо здійснення закупівель на місцевому рівні відсутня.

3. Якість повітря. Для оцінки застосовуються наступні питання: чи здійснюється на регулярній основі публічне розкриття даних про якість повітря для кожного пункту моніторингу в районі видобутку; чи розкриваються дані, коли і де якість повітря опускається нижче норм безпеки; чи відбувається залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до прийняття рішень щодо управління якістю повітря.

У відповідях Ferrexpo згаданий постійний моніторинг викидів в атмосферу від стаціонарних та мобільних джерел, але дані про якість повітря не розголошуються. Повідомляється, що Полтавський ГЗК знижує вплив на навколишнє середовище, а саме викиди парникових газів, використовуючи соняшникове лушпиння замість природного газу. 

Групою Метінвест повідомляється про запроваджені системи моніторингу навколишнього середовища, у т. ч. для моніторингу повітря, але розкриття даних по якості повітря відсутнє. У джерелах повідомляється, що в 2017-2018 роках в активах Метінвесту у Кривому Розі були введені автоматизовані системи екологічного моніторингу (АСЕМ): Метінвест-КМПР, Центральний ГЗК, Північний ГЗК та Інгулецький ГЗК. АСЕМ постійно контролюють якість повітря та допомагатимуть забезпечити своєчасну реакцію у разі перевищення дозволених рівнів.

По інших питаннях ані у Ferrexpo, ані в Метінвесту інформацію не знайдено.

4. Якість води. Для оцінки застосовуються наступні питання: чи здійснюється на регулярній основі публічне розкриття даних про якість води для кожного пункту моніторингу в районі видобутку; чи розкриваються дані, коли і де якість води опускається нижче норм безпеки; чи відбувається залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до прийняття рішень щодо управління якістю води.

Відзначається, що Ferrexpo веде перевірку та контроль якості води, але пункт про публічне й регулярне розкриття даних моніторингу не виконується. У Звіті про відповідальний бізнес Ferrexpo повідомляється, що січні води, які скидаються компанією після використання, спочатку переробляються через установку біоінженерії для забезпечення такого рівня якості води, щоб вона не завдала шкоди природному середовищу при її скиданні. Якість води перевіряється регулярно протягом року на 13 показників, визначених урядовими органами України, та компанія може підтвердити, що вона дотримувалась усіх норм та заходів протягом 2018-2019 років. По інших питаннях інформацію не знайдено.

Дані стосовно цього пункту по ділянках видобутку групи Метінвест відсутні.
5. Обсяги води. Параметри оцінювання за цим розділом включають публічне розкриття на регулярній основі даних про кількість води, яку компанія використовує (вилучає  з навколишнього середовища) на певній ділянці видобутку; проведення обговорень з місцевими громадами (й окремо дані по активному залученню жінок до таких обговорень) щодо питань управління доступом до спільних водних ресурсів; залучення місцевих громад до вирішення питань зменшення споживання води.

У Звіті про відповідальний бізнес Ferrexpo розкриває дані про водозабір, використання та скидання води загалом на рівні компанії (дані не розбиті за ділянками видобутку). Є додаткова інформація про водозабір Полтавського ГЗК, і відсутні дані по Єристівському ГЗК.

Дані стосовно цього пункту по ділянках видобутку групи Метінвест відсутні.

6.Плани після закриття проектів. Параметри оцінювання включають інформування місцевих громад про те, коли видобувна діяльність припиниться або завершиться; залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до розробки та затвердження планів реабілітації регіону після завершення видобутку; наявні погодження з боку місцевих громад планів реабілітації регіону після завершення видобутку

Стосовно цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено.

7. Контроль за хвостосховищами. (прим. Хвостосховище — це гідротехнічна споруда, комплекс спеціальних споруд та обладнання, які призначені для складування або захоронення радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин. На гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) з добутої руди отримують концентрат, а відходи переробки переміщують у хвостосховища. Хвости надходять у вигляді пульпи – пісок, вода).

Для оцінювання в даному пункті передбачені наступні критерії: публічне розголошення точного місця розташування всіх територій зберігання відходів та меж географічної області, на яку може поширитися вплив у разі несправності дамб хвостосховища; всі зони зберігання відходів означені зрозумілими для місцевих мешканців способами (є попереджувальні знаки, розпізнавальні таблички, огородження тощо) та є безпечними для людей та тварин; регулярне тестування сирен та інших систем попередження, щоб переконатись, що працівники та місцеві мешканці отримають попередження у разі будь-яких інцидентів з хвостосховищами.

Ferrexpo експлуатує одне хвостосховище на Полтавському ГЗК, і її місцезнаходження розкрито (точне географічні координати розташування хвостосховища були розкриті у відповідь на запит  The Investor Mining & Tailings Safety Initiative (Ініціатива інвесторів в області безпеки видобутку та хвостосховищ під керівництвом Англійської церкви). Таким чином, це єдиний пункт, який при проведенні оцінювання був підтверджений офіційними доказами та за який виставлено позитивний бал. 

Разом з тим, немає інформації про те, що дане хвостосховище є спільним для Полтавського та Єристівського ГЗК. Дані про хвостосховища Єристівського ГЗК відсутні. 

Стосовно інших питань цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено. Також немає відомостей щодо хвостосховищ групи Метінвест.
8. Безпека громад. Пункт стосується безпеки місцевого населення у зоні видобутку корисних копалин, зокрема публічного розкриття кількості та обставин смертей, які трапились у межах спецдозволу на видобуток корисних копалин; забезпечення інформування місцевого населення про те, що робити у разі надзвичайних ситуацій, пов’язаних із видобуванням корисних копалин; залучення місцевого населення (й окремо даних по активному залученню жінок з місцевого населення) до тестування планів реагування на надзвичайні ситуації.

Стосовно цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено.

9. Подача і розгляд скарг населення. Параметри оцінювання за цим розділом включають: наявність механізмів подання скарг місцевого населення та осіб, відповідальних за реєстрацію та розгляд скарг; забезпечення того, щоб прийманням скарг від місцевого населення займалися співробітники як чоловічої, так і жіночої статі, щоб жінки із місцевих громад могли поговорити з кимось тієї ж самої статі; публічне розкриття кількості та типів скарг, зареєстрованих від місцевих громад та їх населення; обговорення з місцевими громадами отриманих скарг та пропозицій і вживання компанією заходів для уникнення та попередження повторення таких самих скарг.

Материнська компанія Ferrexpo у своєму звіті надала веб-посилання, за яким можна подати анонімні скарги, повідомлення про порушення, або щоб висловити занепокоєння. Веб-посилання у звіті не працює, але на веб-сайті компанії є інше посилання для доступу до гарячої лінії для повідомлень про порушення.

Однак це механізм подання скарг на рівні всієї компанії, а не конкретно для Полтавського або Єристівського ГЗК. 

За даними Ferrexpo, компанія регулярно контактує з громадами та керівниками громад, що забезпечує регулярний зворотний зв’язок між компанією та цими громадами. Місцеві комітети з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) засідають щокварталу, до складу яких входять старші менеджери Ferrexpo, місцеві координатори КСВ та директори Благодійного фонду Ferrexpo, з додатковими представниками громади, запрошеними для участі у відповідних проектах чи ініціативах, що пропонуються або обговорюються на засіданнях.

Також згадані засідання комітету з КСВ слугують частиною механізму подання скарг для приватних осіб та громад, які зазнають впливу бізнес-діяльності Ferrexpo, але це не можна розглядати як офіційний механізм подання скарг, і немає свідчень про те, як він застосовується на рівні ділянки видобутку.

Група «Метінвест» посилається на «гарячу лінію» для повідомлення про порушення прав людини, яку впроваджує СКМ Груп («Систем Кепітал Менеджмент»), тобто її материнська компанія. Конфіденційна гаряча лінія забезпечує анонімність абонентів, якщо вони цього бажають. По кожному запиту розпочинається розслідування, і зворотній зв’язок надається протягом встановленого періоду. Проте, немає доказів того, що цей механізм пропагується та надається на рівні об’єктів видобутку «Метінвест». Це також стосується різних типів зустрічей з представниками місцевих громад, виконавчих комітетів міських рад та обласних державних адміністрацій, які проводить компанія. Під час цих засідань можна повідомляти про будь-які проблеми. Однак це не є офіційним механізмом розгляду скарг, і немає жодних доказів того, що це робилося на рівні кожного окремого об’єкту видобутку. 

Стосовно оприлюднення кількості скарг, Метінвест у своєму звіті сталого розвитку 2017-2018 рр. згадує кількість запитів, повідомлених на гарячу лінію, реалізовану СКМ Груп: «Кількість дзвінків на конфіденційну гарячу лінію щороку збільшується. У 2018 році було зафіксовано 722 запити проти 484 роком раніше. Ця тенденція відображає довіру співробітників Групи до гарячої лінії, а також відсутність страху перед переслідуванням за надання інформації». Проте, немає даних по кожній ділянці видобутку окремо.

Не повідомляється, чи проводить компанія обговорення з місцевими громадами отриманих скарг та пропозицій. Але є інформація, що керівники Метінвесту мають традицію обговорювати екологічні та соціальні проблеми з представниками місцевих громад. Вище керівництво Групи проводить відкриті зустрічі з представниками громадськості принаймні раз на рік у основних регіонах, де працює компанія. Керівники відповідають на запитання, якими жителі стурбовані, та обговорюють стан виконання державних зобов’язань Метінвесту. Крім того, представники Метінвесту регулярно беруть участь у засіданнях робочих груп при виконкомах міських рад та обласних державних адміністрацій. Такий підхід дозволяє безпосередньо передати відповідну інформацію про екологічну та соціальну діяльність Метінвесту зацікавленим сторонам, отримати зворотний зв’язок та швидко реагувати.
10.Безпека та здоров’я працівників. Пункт стосується безкоштовного забезпечення належним захисним обладнанням всіх працівників компанії та людей, які працюють на підрядників; забезпечення належних санітарно-гігієнічних та переодягальних приміщень всім працівникам компанії та людям, які працюють на підрядників; забезпечення усіх жінок-працівниць компанії доступом до відповідних санітарно-гігієнічних приміщень, які є безпечними та відокремленими від тих, якими користуються працівники-чоловіки; публічного розкриття середньої кількості відпрацьованих годин на одного працівника в день.

Ferrexpo повідомляє, що використання та тип засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) обговорюється з працівниками, і застосовані у компанії ЗІЗ перевищують стандартні вимоги до таких засобів. Компанія провела понад 13 000 аудитів безпеки поведінки у 2019 році та 12 982  у 2018. Ferrexpo також залучає своїх співробітників до участі у дискусіях щодо безпеки через профспілки, що працюють на території компанії. Але немає ніяких публічних даних, що демонструють застосування ЗІЗ конкретно у Полтавському або Єристівському ГЗК. 

Група Метінвест вимагає, щоб працівники її виробничих фондів були забезпечені захисним обладнанням. Північний ГЗК також посилається на нові індивідуальні захисні пристрої, які були введені в жовтні 2010 року. Однак, до кінця не ясно, чи це стосується кожної окремої ділянки видобутку, і чи це було безкоштовно для працівників. Забезпечення ЗІЗ на підрядних підприємствах не згадуються.

Стосовно інших питань цього пункту відомостей та доказів не знайдено.

11. Праця жінок. Цей пункт оцінює вживання заходів для запобігання переслідуванню жінок-працівниць, гендерному насильству по відношенню до жінок-працівниць; забезпечення та надання робочого одягу та засобів індивідуального захисту, які підходять для жіночих тіл, всім працівницям підприємства та жінкам, які працюють на підрядників; забезпечення  навчання з питань гендерної рівності для всіх своїх працівників та людей, які працюють на підрядників.

Стосовно питань цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено.

12. Смертельні випадки та травми на робочому місці. Параметри оцінювання за цим розділом включають: публічне розкриття компанією кількості та обставин травмування і смертей її працівників, які сталися на робочому місці; публічне розкриття кількості та обставин травмування і смертей людей, які працюють на підрядників, що трапились на робочому місці; наявність спільного комітету з охорони праці, що складається з працівників та роботодавців для оцінки ризиків та розслідування інцидентів; забезпечення представництва жінок-працівниць у цьому комітеті.

Ferrexpo у Звіті про відповідальний бізнес повідомляє про свої відмінні показники безпеки в 2019 році з нульовим рівнем летальних наслідків та LTIFR (коефіцієнт частоти виробничого травматизму) 0,58, що є найнижчим рівнем, якого компанія досягла з моменту включення її до списку в 2007 році. Разм з тим, відкритої статистики окремо по Полтавському або Єристівському ГЗК немає. Стосовно інших питань цього пункту відомостей та доказів не знайдено.
13.Навчання працівників. В даному пункті оцінюються наступні моменти: чи всі співробітники компанії та люди, які працюють на підрядників, отримують інструктажі з безпеки праці; забезпечення безкоштовного навчання робітників для підвищення їх кваліфікації; забезпечення доступу жінок-працівниць до всіх навчальних програм та можливостей професійного навчання; залучення всіх працівників компанії та людей, які працюють на підрядників, до тестування планів реагування на надзвичайні ситуації.

Навчальний центр Ferrexpo проводить відповідні навчання, щоб змінити відношення працівників до охорони праці, і в 2019 році було проведено загалом 8 266 навчальних курсів з питань безпеки, що на 86% більше, ніж у 2018 році. Ferrexpo запровадила додаткове навчання з надання першої медичної допомоги, при цьому компанія прагне, щоб усі співробітники, які працюють на ній, пройшли навчання по базовій першій допомозі. Ще 2000 навчальних курсів з техніки безпеки, проведених у 2019 році, стосувались підготовки з пожежної безпеки, а 146 осіб пройшли навчання з реагування на надзвичайні ситуації. Отже, у Ferrexpo є достовірні дані щодо підготовки працівників компанії та підрядників з питань безпеки, професійної підготовки в цілому по підприємству, але відсутні дезагреговані дані на рівні окремих ділянок видобутку. Стосовно забезпечення доступу жінок-працівниць до всіх навчальних програм та можливостей професійного навчання, є інформація лише по кількості годин навчання, передбачених для жінок (ця інформація також в цілому по компанії). 

Серед відкритих даних – кількість людей, що пройшли навчання з реагування на надзвичайні ситуації (дані в цілому по компанії), але ці навчання не пов’язані з тестуванням планів реагування на надзвичайні ситуації. 

Групою Метінвест повідомляється, що для працівників доступний широкий спектр навчальних програм, включаючи охорону праці, професійну компетентність, додаткові навички та корпоративні стандарти. Нові працівники отримують практичне навчання на робочому місці під наглядом, на додаток до цього застосовуються тренувальні машини та тренажери із використанням складного обладнання у віртуальному середовищі. Компанія також має окремі програми електронного навчання з питань охорони праці.

Для менеджерів середнього рівня навчання зосереджене на формуванні ключових галузевих навичок та здійснюється за підтримки Корпоративного університету Метінвесту. Всього створено 12 технічних академій для лінійних менеджерів виробничих цехів (прим.: до лінійних менеджерів належать працівники, що діють на основі єдиноначальності, відповідальні за стан і розвиток організації або її підрозділів (директори, начальники цехів, майстри, бригадири) для викладання важливих інженерних та ділових дисциплін, заповнення потенційних прогалин у навичках та ознайомлення з новітніми методами.

Однак незрозуміло, які саме навчальні програми впроваджується на рівні окремих ділянок видобування, чи це безкоштовно та чи стосується це підрядників.

14. Гідна заробітна плата. Пункт стосується таких питань: чи оцінює компанія рівень заробітної плати, необхідний працівникам та їх сім’ям, щоб забезпечити собі гідне життя; чи забезпечує компанія заробітну плату, яка відповідала б або перевищувала цей гідний рівень, для всіх її працівників; чи розкриває публічно найнижчий рівень заробітної плати для працівників жінок та чоловіків на різних рівнях та для різних посад.

Ferrexpo у Звіті про відповідальний бізнес підтримує право працівників мати мінімальний прожитковий мінімум, що представляє справедливу оплату їхніх зусиль. Станом на 2019 рік, на всіх посадах у Ferrexpo працівники отримували більше, ніж українська мінімальна заробітна плата. Зокрема у Полтавському ГЗК заробітна плата на початковому рівні перевищує законодавчу мінімальну заробітну плату в Україні. Крім того, через спеціалізований характер роботи Ferrexpo та прагнення наймати працівників високої кваліфікації, компанія виплачує своїм працівникам заробітну плату вище мінімальної. Зарплата початкового рівня для чоловіків та жінок у Ferrexpo була на 4% та 26% вище українського мінімуму для чоловіків та жінок відповідно у 2019 році, при цьому цей рівень заробітної плати застосовувався лише для 4% посад. Немає додаткових даних щодо конкретних сум заробітної плати для кожної посади.

Дані стосовно цього пункту по ділянках видобутку групи Метінвест відсутні.

15.Подача і розгляд скарг працівників. Параметри оцінювання за цим розділом включають: наявність механізмів подання скарг для своїх працівників та людей, які працюють на підрядників, а також наявність осіб, відповідальних за реєстрацію та розгляд скарг; забезпечення того, щоб прийманням скарг займалися співробітники як чоловічої, так і жіночої статі, щоб жінки-працівниці могли поговорити з кимось тієї ж самої статі; публічне розкриття кількості та типів скарг, зареєстрованих від працівників та людей, які працюють на підрядників; обговорення зі своїми працівниками, працівниками підрядників та їх представниками заходів, які компанія вживатиме для уникнення та попередження повторення таких самих скарг.

Кодекс поведінки Ferrexpo забороняє будь-які форми дискримінації та охоплює працівників та підрядників. Компанія може підтвердити, що протягом 2019 року проти неї не було порушено випадків дискримінації. Компанія створила канали, за допомогою яких будь-яка скарга працівників та людей, які працюють на підрядників, може бути анонімно висловлена в електронному або телефонному режимі, використовуючи Лінію доброчесності Ferrexpo (Ferrexpo Integrity Line https://ferrexpo.com/integrityline ), а також сформовано офіційний процес розгляду будь-якого порушеного питання.

Однак це механізм подання скарг на рівні всієї компанії, а не конкретно для Полтавського або Єристівського ГЗК.

Група Метінвест підтримує право кожного працівника чи іншої зацікавленої сторони висловити будь-які занепокоєння щодо своєї діяльності та повідомити про грубі порушення за допомогою лінії довіри у телефонному режимі чи на електронну пошту. Працівники компанії або інша сторона можуть повідомляти про будь-які проблеми через лінію довіри. Однак система більше пов’язана з порушеннями етичного кодексу компанії (компанія, однак, зазначає, що про порушення прав людини також слід повідомляти).

Стосовно розкриття кількості отриманих скарг, Група Метінвест згадує кількість запитів, повідомлених на гарячу лінію, реалізовану SCM Group (тобто її материнською компанією). Проте, немає доказів того, що механізм подання скарг пропагується серед працівників на рівні об’єктів видобутку «Метінвест» [3, 4, 5]. 

Отже, бачимо, що деякі дані по застосованих для оцінки параметрах у компаній все ж таки є. І основна причина «нульових» оцінок – відсутність доказів, щоб перевірити достовірність наявної інформації.

Іншими причинами таких низьких результатів оцінювання є наступне:

– недостатня увага компаній до таких питань, як розробка та обговорення з місцевим населенням планів реабілітації регіону після завершення видобутку; заходи безпеки місцевих громад; гендерні аспекти і забезпечення належних умов праці для жінок. 

– в компанії ведеться робота по означеному питанню або напрямку, проте не збирається статистика, аналітика, не проводитися звітування;

– дані по означеним темам є у підприємства, проте вони не представлені у публічний доступ.

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що у прагненні відповідати світовим стандартам українські компанії мають ще чимало зробити, зокрема набагато більше уваги приділяти таким моментам, як залучення місцевого населення на робочі посади та підрядні роботи, гендерним питанням при формуванні політик та організації умов праці на підприємстві, плануванню заходів з реабілітації регіону після завершення видобутку тощо. Слід зазначити, що вже у 2020 році гендерним аспектам приділялося набагато більше уваги. На підприємствах, що брали участь у дослідженні, серед працівників проводилися тренінги на тему гендеру, а керівництво працювало над запровадженням заходів по забезпеченню гендерної рівності та посиленням уваги до умов праці жінок. 

Для досягнення вищих показників, компаніям також варто ретельно слідкувати за імплементацією всіх запроваджених стандартів у територіальних підрозділах, підрядних підприємствах та безпосередньо на ділянках видобутку, здійснювати більш деталізований збір даних, вести статистику по розглянутим у дослідженні RMF темам та публікувати їх у відкритому доступі на власних сайтах.

На нашу думку, результати оцінювання RMF цікаві не лише для громадськості та органів влади, а й для українського видобувного бізнесу. Ті підприємства, які прагнуть зростання, розвитку і втілення міжнародних стандартів, можуть розглядати результати та критерії оцінювання RMF як відправну точку для вдосконалення. Ми ж сподіваємося, що надалі до звітів RMF потраплять українські компанії із інших видобувних галузей, і що видобуток корисних копалин в країні ставатиме більш відповідальним та сучасним.

Невдовзі, хоч із суттєвим запізненням, Україна офіційно опублікує Звіти ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей), що можуть суттєво покращити показники українських компаній, оскільки розкриватимуть гендерні та регіональні данні діяльності компанії, а також міститимуть інформацію дезагреговану в розрізі проектів  (спеціальних дозволів на користування надрами)

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Інформаційні джерела:

1. Офіційний сайт Responsible Mining Foundation
2. RMI Methodology 2020 in English
3. Результати оцінювання Ferrexpo за ділянками видобутку 2020_10_MSAT Results_Ferrexpo. Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1jggROY7gV-guqf-F_FhXd1040TJOeqNp/view?usp=sharing 
4. Результати оцінювання Північного ГЗК за ділянками видобутку 2020_10_MSAT Results_СевГОК (Northern GOK)  Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1byED950iW7KpV_9A5xzN0OWt5F-ruF26/view?usp=sharing 
5. Результати оцінювання Центрального ГЗК за ділянками видобутку 2020_10_MSAT Results_ЦГОК (Central GOK). Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1r7HTNvv5UMq1udTvgagZOCGNbHI2a9cz/view?usp=sharing

Пандемія коронавірусу ознаменувалася не лише тривалим карантином, але й серйозною економічною кризою. Більшість підприємств в Україні були змушені поставили свою діяльність на паузу. Однак сектори,  робота яких забезпечує життєдіяльність країни, залишилися працювати, але з дотриманням протиепідемічних заходів.

Компанії нафтогазового сектору, не зупиняли свою роботу, але для запобігання поширенню коронавірусної інфекції почали посилювати обмеження на поїздки та стали організовувати індивідуальний контроль управління об’єктами й посилену перевірку при наданні доступу до видобувних об’єктів, також почали працювати над розробкою плану надзвичайних ситуацій в напрямку поставок.

Карантин чітко показав, хто готовий до форс-мажорних обставин, а хто ні. До прикладу НАК «Нафогаз» відзначився своєю  швидкою реакцією та корпоративною відповідальністю. Підприємство одне з перших запровадило дистанційну роботу для своїх співробітників, ще до офіційного початку карантину. Також, група НАК «Нафогаз», до складу якої входить найбільша газовидобувна компанія України АТ «Укргазвидобування», з початку карантину направила 12,3 млн грн на допомогу медикам громад з 10 областей, в яких працюють адміністративні та виробничі потужності Нафтогазу. Ці кошти використали для закупівлі засобів індивідуального захисту, дезінфекторів і медичного обладнання. Також підприємства Групи передали лікарям респіратори, маски, медичні рукавиці, окуляри, обтюратори для окулярів, станції очистки окулярів, дезінфектори, а для КНП «8-а клінічна лікарня» (Львів) надала фінансову допомогу для закупівлі захисних костюмів та ларингоскопічних наборів. 

На сайті компанії повідомляється, що «Нафтогаз» розробив програму підтримки громад на час пандемії коронавірусу і сформував уніфіковані пакети допомоги для місцевих лікарень. Співробітники компанії у регіонах передають своїм громадам необхідний матеріально-технічний ресурс, щоб забезпечити нормальну життєдіяльність та підтримати медичні заклади». Такі кроки свідчать про добре організовані та дієві програми корпоративно-соціальної відповідальності. 

Варто зазначити, що НАК Нафтогаз не єдині, хто в  період пандемії долучилися до різних соціальних програм. Як приклад, компанія ДТЕК Нафтогаз активно почала закупати апарати штучної вентиляції легень для багатьох лікарень України, а  СП «Полтавська газонафтова компанія» (СП ПГНК) забезпечила можливість високошвидкісного доступу до мережі інтернет вихованцям Драбинівського навчально-виховного комплексу (НВК), адже в умовах обмежень, спричинених поширенням пандемії COVID-19, наявність швидкого інтернету в закладах освіти в регіонах України відіграє особливо важливу роль. 

Компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» має постійно діючі програми корпоративної соціальної відповідальності, підтримує багато соціальних проектів, а також  регулярно надає допомогу медичним закладам міста. У період карантину ця допомога додатково збільшилася. Зокрема компанія придбала для Криворізької інфекційної лікарні № 1 три сучасних апарати штучної вентиляції легень вартістю понад 2 млн грн. З  березня 2020 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» перепрофілював санаторій-профілакторій «Джерело» під обсерваційну базу, а медикам міста передав 12 тисяч захисних масок. Також підприємство придбало сучасну медичну техніку й засоби захисту для своїх «швидких», які в разі потреби будуть допомагати місту. Також «АрселорМіттал Кривий Ріг» спільно з партнером – «Фольксваген Центр Кривий Ріг» – передав колективу інфекційної лікарні № 1 новий легковий автомобіль, призначений для організації обслуговування пацієнтів вдома, а також для оперативної доставки проб у лабораторії Дніпра.

Важливим проявом корпоративної соціальної відповідальності є також її внутрішня складова, це те як компанія піклується про безпеку, здоров’я та благополуччя своїх співробітників та їх сімей. До прикладу, у ДТЕК Нафтогаз розповідають, які додаткові заходи безпеки на період пандемії компанія запровадила для своїх співробітників з метою забезпечення їх здоров’я, а також для безперервності процесу видобутку природного газу. Наприкінці березня був введений режим ізольованої роботи за вахтовим методом. Перша вахта тривала три тижні, після чого всі співробітники протягом п’яти днів поступово були замінені іншими працівниками. Перевахтовка супроводжувється строгими санітарно-гігієнічними процедурами. Так, всім співробітникам були зроблені ПЛР-тести на коронавірус. Тільки після отримання негативних результатів тестів персонал був допущений на виробничі об’єкти. Також, перед входом на підприємство працівникам вимірюють температуру. Усі обов’язково використовують індивідуальні засоби захисту: маски, рукавиці, окуляри. Техпрацівники щогодини обробляють дверні ручки, столи та стіни хлорвмісним розчином. На бурових діють жорсткі правила для відвідування їдальні: дезінфекція рук, переодягання та оброблення спецодягу. Персонал та кухарі працюють за огорожею, по двоє біля плит. Харчуються одночасно по троє людей на відстані двох метрів один від одного.

Мало хто міг передбачити, що пандемія змінить відношення українського бізнесу до корпоративно-соціальної відповідальності. Та все ж, більшість підприємств зрозуміли, що КСВ – це надійний інструмент, який виступає для великого бізнесу гарантом їх репутації та допомагає:

– зростити довіру населення до діяльності компанії, її товарів та послуг; 

– підвищити професіоналізм та розвиток кадрового потенціалу, забезпечує лояльність персоналу; 

– дає можливість формувати безпечне середовище діяльності та розвитку компанії завдяки власній корпоративній політиці; 

– дає можливість формування партнерських відносин із владними структурами, громадськістю та ЗМІ. 

Вміння компанії продовжувати продуктивну роботу у надзвичайних ситуаціях, швидко реагувати, пристосовуватися, допомагати не лише своїм співробітникам, а й надавати посильну допомогу суспільству – ось ознаки передового бізнесу та належної внутрішньої та зовнішньої корпоративної відповідальності, і цього мають прагнути досягти всі українські підприємства. 

У цій статті ми освітили лише кілька прикладів того, як може діяти відповідальний бізнес в нестандартних умовах. На щастя, таких прикладів набагато більше. І чим частіше ми будемо про це говорити, чим активніше популяризуватимемо сучасні підходи та взірцеві приклади корпоративної соціальної  відповідальності, тим скоріше це стане загальноприйнятою нормою для всіх українських підприємств. 

, 

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».

Молодіжне підприємництво є важливим напрямом економіки країни. На жаль, через невпевненість і страх молодь не бажає починати  власну справу.

Для вирішення цієї проблеми  ВГО «Поруч», разом з партнерами з Коаліції регіональних ініціатив «Толока» протягом останніх місяців реалізовували  проект з розвитку молодіжного підприємництва.

Команда ГО «НОВА Енергія», яка є регіональним партнером «ВГО» Поруч в Харківській  області з радістю розпочала роботу у своєму регіоні.  За результатами тренінгів та хакатону, було відібрано команду з Харківської області, яка  отримала можливість  набути навички щодо створення власного бізнесу на п’ятиденному  молодіжному «BissinessCamp».

П’ять незабутніх днів у Голій Пристані, на березі річки Конка, увінчалися плідним навчанням на свіжому повітрі у компанії однодумців з чотирьох областей України.

Під час перебуванням в бізнес-кемпі,  молодь отримала корисні знання з побудови комунікацій, дізналася порядок реєстрації бізнесу, системи оподаткування малого бізнесу та багато іншого. Серед усього, був виділений час на екскурсії на підприємництва «Інтегровані агросистеми» та ТОВ НВП «5 елемент», який спеціалізується на виробництві наностимуляторів комплексної дії для сільськогосподарських культур. Не обійшлося й без поїздки до Чорного моря на острів Джарилгач, де учасники не тільки насолоджувалися природою, але й навчалися в теплій та дружній атмосфері.

«Шалені 5 днів Бізнес кемпу залишили море позитивних емоцій. Величезний масив корисної інформації щодо  бізнес проектів. Круті тренери, які вклали в кожного учасника мотивацію та додали Soft skills до подальшого розвитку свого проекту.   За ці дні ми не тільки плідно працювали, але і відвідали найбільшу пустелю в Європі – Олешківські піски, також ми плавали на  катерах по притокам Дніпра» – розповів про свої враження студент Харківського національного університету Сергій Фойт.

«Я взяла участь в подібному проекті вперше і була найменшою – але ні на секунду не пошкодувала про своє перебування там. Затишні апартаменти, смачна їжа в українських традиціях, привітний персонал і доглянута територія – все було відмінно. Наші дні були розписані по хвилинах і часу нудьгувати не було.  Було безліч інтерактивних ігор та теоретичних тренінгів, з яких я винесла достатньо знань і навичок.  Організація дозвілля була на рівні. Мені дуже сподобалося, сподіваюся, що ми всі ще не раз побачимося!» – зазначила школярка Харківської школи №31 Вікторія Ємельяненко.

Результатом бізнес-кемпу була презентація проектів учасників, яка містила у собі усі  етапи підготовки, починаючи від маркетингової кампанії, завершуючи бухгалтерським обліком.

Учасниця Бізнес-кемпу Маргарита Рубаненко ділиться своїми враженнями:«Бізнес кемп дійсно вразив мене кількістю корисної інформації, якістю її подачі (бо більшість ми одразу ж використовували на практиці: обирали юридичну форму, рахували бюджет проекту, засвоювали бухгалтерський облік…), підбіркою людей (неймовірних людей!) – з крутими ідеями, справжнім бекґраундом, почуттям гумору. Люди з інших команд-регіонів були відкриті. Здавалося, ніби вони розуміються в усьому – завжди можна було запитати щось в них, почути до нашої команди питання, що направляли нас на шлях самовдосконалення. За ці дні ми так потоваришували, що не хотілося їхати у різні куточки країни один від одного, хотілося більше спілкування, більше часу у таборі»

«Надана на Business-camp інформація стала цінною для мене і моєї команди, результатом ж пройдених тренінгів став проект, який синтезував у собі ідеї та завдання всіх учасників. Було дуже цікаво познайомитися з активними і вмотивованими людьми з різних регіонів України, сподіваюся, що в майбутньому ми будемо підтримувати ділове співробітництво. Крім насичених лекцій був також час для відпочинку в мальовничих місцях, а також тімбілдінгу, де вдалося втілити свої креативні навички»- зазначила Анна Мігунова, студентка Харківського університету Каразіна.

Під час навчання у бізнес-кемпі молодь набула величезну кількість знань та навичок, які у майбутньому з легкістю можна використати в реалізації власної справи. Ми віримо, що нові знайомства, які отримали учасники, у майбутньому можуть перерости не тільки у міцну дружбу,але й у надійні бізнес-партнерські відносини.

Захід організовується в рамках проєкту «Об’єднання та підвищення взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей», в якому передбачено триступеневу відбіркову систему навчання: тренінги, хакатон і п’ятиденний молодіжний «BissinessCamp», учасниками якого стануть найактивніші та найамбіційніші учасники перших заходів.

Проєкт здійснюється ВГО «Поруч» та партнерськими організаціями за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Не встигаєте стежити за нашими новинами? А Ми знов готові поділитися з Вами радісною новиною!

29-30 серпня 2020 року в рамках проекту «Об’єднання та підвищення взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей» відбудеться Хакатон з молодіжного підприємництва для молоді Харківщини.

Компенсація за проїзд на Хакатон учасникам не передбачена, але буде організовано трансфер з м. Харкова до місця проведення. 

Протягом двох днів учасники хакатону розподіляться на команди та будуть працювати над справжнім бізнес-планом, який буде охоплювати опис бізнес-ідеї та продукту, маркетинговий план, фінансову та юридичну частину, політику ціноутворення, розрахунок собівартості продукту та інші важливі питання.

Відбір учасників на хакатон розпочинається вже зараз і буде проводитись на основі заповненої Анкети-відгуку учасника навчальної програми у Харківській області, яка знаходиться за посиланням !

______________________________________________________________________________

Проект реалізовує ВГО “ПОРУЧ” за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

В Харківській області регіональним партнером виступає ГО “НОВА ЕНЕРГІЯ”.

А ми продовжуємо нашу діяльність з розвитку молодіжного підприємництва в Харківській області та з радістю повідомляємо про відкриття реєстрації на ще один тренінг «Мотивація до підприємництва та визначення зовнішніх та внутрішніх (особистісних) ресурсів молодого підприємця».

На тренінгу ти отримаєш відповіді на питання:

• Навіщо люди стають підприємцями;
• Що таке молодіжне підприємництво;
• Чи є формула успіху в бізнесі;
• Як генерувати бізнес-ідеї, які принесуть успіх;
• Що таке бізнес-моделювання та яке воно буває;
• Як правильно розробляти бізнес-модель Остервальдера
• Що таке фандрейзинг або де знайти ресурси для реалізації власної бізнес-ідеї
• Та багато інших цікавих питань.

Коли? 9 серпня 2020 року

Де? м. Харків, вулиця Тобольська, 46 (Єврейський Культурний Центр «Бейт Дан», 2 поверх)

Реєстрація за посиланням є обов’язковою! Останній термін подачі заявки – 05 серпня 2020 року включно.

Детальна інформація щодо проведення тренінгу буде надіслана відібраним учасникам.

Участь у заході є безкоштовною, компенсація за проїзд на тренінг не передбачена. Відбір учасників буде проводитись на конкурсній основі. Кількість місць обмежена, тож не втрачай марно таку унікальну нагоду отримати нові знання та навички!

Контактна особа:  Марина +38097 522 15 38 

Захід організовується в рамках проєкту «Об’єднання та підвищення взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей», в якому передбачено триступеневу відбіркову систему навчання: тренінги, хакатон і п’ятиденний молодіжний “BissinessCamp”, учасниками якого стануть найактивніші та найамбіційніші учасники перших заходів.

Проєкт здійснюється ВГО «Поруч» та партнерськими організаціями за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Чи є формула успіху в бізнесі? Чи можна у 18 років стати успішним підприємцем? Навіщо взагалі люди стають підприємцями та чи потрібно мати для цього особливі навички?
Ці та інші питання, пов’язані з підприємництвом постійно виникають у сучасної молоді України.

Саме тому, в червні 2020 року за підтримки Відділу преси, освіти та
культури Посольства США в Україні, ВГО «Поруч» разом партнерами з
Коаліції регіональних ініціатив «Толока» розпочали реалізацію проекту “Об’єднання та підвищення взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей”.
В рамках цієї ініціативи вже було проведено кілька тренінгів
«Мотивація до підприємництва та визначення зовнішніх та внутрішніх ресурсів молодого підприємця» в різних областях України.

17 липня 2020 року в м. Харків представниками ГО «Нова Енергія»,
яка є партнером ВГО «Поруч» в Харківській області, на базі Єврейського Культурного Центру «Бейт Дан» було проведено один з таких заходів.
Даний захід був покликаний на те, щоб мотивувати молодь до
підприємництва, розвіяти неадекватні стереотипи щодо бізнесу, сформувати свідоме, позитивне, але в той же час – тверезе ставлення до підприємницької діяльності.

Акцент робився на розвиток особистісних якостей майбутнього
підприємця, які з них є необхідними для побудови успішного бізнесу та як саме їх розвивати. Учасники та учасниці активно залучалися до обговорень, індивідуальної та групової самостійної роботи.
Учасниця тренінгу, випускниця Харківської гімназії, Даша Холодна
розповідає:
«Тренінг з підприємництва був мені дуже корисний, тому що на
конкретних прикладах ми змогли розібрати помилки підприємців-
початківців. Також мені дуже сподобалося складати придумувати ідеї, знаходити «фішки» у власному бізнесі, які привернуть потенційних клієнтів. Але найголовніше, що під час тренінгу не відчуваєш себе затиснутим і не боїшся висловлювати свою думку, так як ніхто не стане тебе критикувати і відкрито вислухають твою позицію.»
Під час тренінгу учасники отримали велику кількість інформації
стосовно методик пошуку ідей для бізнесу та їх тестування, побудови бізнес- моделі, шляхів залучення інвестицій, тощо.

«Мені дуже сподобалося слухати корисні поради від професіоналів своєї справи, які готові ділитися своїми знаннями та вміннями. Нам розповідали не тільки стратегію ведення бізнесу, але і пояснювали, де знайти кошти на її реалізацію, що для школярів і студентів найбільш корисно» – зазначила учасниця заходу Влада Самойлова.

Учасники та учасниці отримали велику порцію мотивації до
підприємницької діяльності, як від тренерів, так і один від одного.
Аня Мігунова, студентка ХНУ ім. В.Н. Каразіна: «За допомогою
тренінгу я отримала значний пласт корисної інформації стосовно теми підприємництва, виявила стратегії для ефективного планування та організації бізнесу, а також дізналася багато нових мотивованих людей, з якими мені вдалося успішно попрацювати….».
Ріта Рубаненко, студентка ХНУ ім. В.Н.Каразіна: «Дуже інформативний тренінг з порадами від спікерів, що я точно буду застосовувати у житті. Це була крута можливість познайомитися й поспілкуватися з активними, цікавими, розумними людьми. До того ж сподобалась організація й комфортне місце проведення.»

Окрему подяку виражаємо тренерам Олександру Карташову та Михайлу Ізюмському, які за один день змогли донести до учасників такі важливі й складні питання простою мовою та виконавчій директорці ВГО «Поруч»
Марії Тищенко, яка підтримала учасників заходу своєю присутністю та мотиваційною промовою під час вступного слова.

Сподіваємося, що цей проект стане поштовхом до розвитку
особистісних навичок та реалізації себе у підприємництві для української молоді.

______________________________________________________________________________

Захід організовується в рамках проєкту «Об’єднання та підвищення
взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей», в якому передбачено триступеневу відбіркову систему навчання: тренінги, хакатон і п’ятиденний молодіжний “BissinessCamp”, учасниками якого
стануть найактивніші та найамбіційніші учасники перших заходів.
Проєкт здійснюється ВГО «Поруч» та партнерськими організаціями за
підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

З моменту запровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні відбулися суттєві зміни щодо прозорого та відповідального надрокористування. Якщо раніше для громад, на території яких ведеться видобуток, основним завданням було з’ясувати власника техніки, що курсує громадою, або свердловини, на якій ведеться видобуток, то зараз жителям актуально дізнатися інформацію щодо спеціальних умов на надрокористування або розмірів ренти, що може наповнити місцевий бюджет. 

Наразі в Україні намагаються запустити платформу ІПВГ, яка б консолідувала доступну на різноманітних ресурсах інформацію щодо стану та перспектив видобутку на території громад. 

В рамках виступу на онлайн-конференції «Вплив ІПВГ на ефективне державне управління» ми спробували узагальнити п’ятирічний досвід роботи у громадах видобувних регіонів та відповісти на питання: «Чого хочуть громади на території яких ведеться видобуток?»

Піраміда ієрархії потреб громад

Зазвичай мало хто звертає увагу на це, але насправді громади не ставлять захмарних вимог. Усе, чого вони хочуть, — це людяність та чесність стосовно них.

Ми спробували агрегувати всі питання, з якими зверталися до нас громади, та сформувати піраміду ієрархії потреб громад.

Основними елементами в цій системі виступили: 

• інфаструктура,
• інвестиції,
• наповнення бюджету,
• безпека,
• соціальне партнерство — спільне використання інфраструктури та розвиток громади.

Але усе це неможливо без поваги та моральності вчинків як зі сторони громади, так і компанії.

Така умовна класифікація потреб дозволяє оцінити й побачити, на якому рівні зараз знаходиться кожна з громад, та зрозуміти, в якому напрямку потрібно докладати додаткові зусилля для розвитку. 

Базові потреби громад

Ще 3-4 роки тому в громадах найчастіше запитували: «Скільки ми з цього бізнесу отримаємо?», «Скільки місцевих отримають тут роботу?»

Тобто, громади думали про потреби найнижчого рівня:

• знання, 
• наявні ресурси, 
• інформація про податковий режим підприємства,
• наявні спеціальні дозволи.

Потреби громад, пов’язані з почуттям безпеки

В наступні роки ми вже відчули позитивні зміни. Під час взаємодії з територіальними громадами видобувних регіонів було помітно, що місцеві жителі почали цікавитись статистикою, прогнозами розвитку компаній, перспективою розвитку родовищ корисних копалин, розташованих на їх території. 

Наступний рівень віддзеркалює потреби громад у безпеці та стабільності. Тут основними потребами стають:

• Розуміти, чого чекати від діяльності компанії.
• Знати, що можна звернутися до компанії, якщо підрядник порушує вимоги.
• Знати, хто відповідає за вплив на довкілля.
• Розуміти, хто буде відновлювати дороги та пошкоджену інфраструктуру.
• Мати доступ до програм та регламентів робіт.

Відчутний прогрес та розвиток говорить про те, що громади стали більш досвідченими та вимогливішими. Вони налаштовані співпрацювати та готові пов’язувати своє майбутнє з видобувними компаніями. В такій ситуації і видобувним компаніям важливо не зрадити очікуванням людей та підходити до розвитку соціального партнерства з сільськими громадами відповідально.

Соціальні потреби громад

Питання соціального партнерства почали активно проявлятися на етапі впровадження адміністративної реформи та формування об’єднаних територіальних громад. 

Основні потреби громад на цьому рівні можна сформулювати так:

• Знати, що в громаді працює партнер, а не «загарбник» з мандатом від держави.
• Бачити чітку політику соціальної та екологічної відповідальності компанії.
• Мати спільне бачення використання інфраструктури.
• Бачити, на що витрачаються кошти обласного, державного бюджету та цільових фондів.

Потреба у впевненості

Досвід нашої роботи в семи областях показує, що більшість громад тільки починають доходити до необхідності задоволення потреб соціального рівня, хоча є й такі, що вже хочуть «поваги та впевненості», вони вже починають виявляти такі потреби:

• Знати де знаходиться партнер, а не адресу реєстрації, куди навіть не надходять листи. 
• Розуміти ситуацію повністю, а не ту частину, яку захотіли відкрити.
• Бачити, що політика держави є послідовною та прозорою.
• Отримувати публічний доступ до актуальної інформації про галузь та платежі.

Потреба впливу на ситуацію

— За такою класифікацією, на найвищому рівні потреба у самовираженні. На нашу думку, громади в Україні ще не достатньо спроможні для реалізації потреб цього рівня, але до цього потрібно прагнути та ставити собі таку ціль, — коментує Віталій Филенко, голова ГО «НОВА Енергія», координатор Асоціації «ЕнергоТранспарентність».

До 2020 року частина питань цього рівня належали до компетенції обласних рад:

• Впливати на прийняття рішень щодо надання спеціального дозволу на користування надрами.
• Визначати спеціальні умови надання спеціального дозволу.

Однак наприкінці 2019 року Верховна Рада вирішила, що й обласні ради «не гідні» такого права. Тож обласних депутатів позбавили можливості погоджувати спеціальні дозволи та визначати спеціальні умови користування надрами Законом України № 2240 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин».

Ініціатива прозорості видобувних галузей покликана сприяти покращенню державного управління галуззю та задоволення потреб громад у справедливому розподілі ресурсів країни. 

Хоча зараз більшість громад тільки почали шукати можливості для задоволення соціальних потреб, прослідковується тенденція, що вже за кілька років громади «дозріють» до розуміння важливості задоволення потреб найвищого рівня.

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».

Ти молодий та амбіціозний? Відчуваєш в собі здібності до вигадування креативних та нестандартних рішень? Хочеш розвивати власну справу але не знаєш з чого почати?

Тоді реєструйся, щоб взяти участь в проєкті «Об’єднання та підвищення взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей».

В рамках проєкту передбачено триступеневу відбіркову систему навчання: тренінги, хакатон і п’ятиденний молодіжний “BissinessCamp”, учасниками якого стануть найактивніші та найамбіційніші учасники перших заходів.

1 етап проєкту розпочинається вже за 2 тижні, тож не пропусти!

17 та 18 липня 2020 року в м. Харків буде проведено тренінги для молоді Харківської області: “Мотивація до підприємництва та визначення зовнішніх та внутрішніх (особистісних) ресурсів молодого підприємця”.

Учасники заходів дізнаються про:

• основні засади підприємництва;
• принципи власної мотивації до підприємництва;
• зможуть визначити зовнішні та внутрішні (особистісні) ресурси підприємця.

Цей проєкт для тебе якщо ти:

– навчаєшся в 10-11 класі або є студентом вищого навчального закладу;

– хочеш отримати навички підприємництва та розробити власну бізнес-ідею.

Участь у заході є безкоштовною, компенсація за проїзд на тренінг не передбачена. Відбір учасників буде проводитись на конкурсній основі. Кількість місць обмежена, тож не втрачай марно таку унікальну нагоду отримати нові знання та навички!

Реєстрація за посиланням  є обов’язковою! Останній термін подачі заявки – 15 липня 2020 року о 14.00.

Детальна інформація щодо проведення тренінгу буде надіслана відібраним учасникам.

Контактна особа:  Марина +38097 522 15 38