Категорія: Новини

У рамках Тижня  Відкритого Уряду 10 травня 2023 року було проведено онлайн-обговорення «Забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення» організоване Міністерством енергетики України спільно з багатосторонньою групою з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ).

Практичні аспекти забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення були обговорені в 3 тематичному блоці онлайн-заходу.

Умови війни та післявоєнного відновлення ставлять перед видобувною галуззю численні виклики та завдання, серед яких одним з ключових є забезпечення розкриття інформації. У таких непередбачуваних та складних ситуаціях доступ до точних, об’єктивних та актуальних даних є критично важливим для прийняття раціональних рішень, відновлення видобувних процесів та досягнення сталого розвитку.

Модератором цього блоку обговорення виступив Віталій Филенко, Голова ради ГО НОВА Енергія, член БГ ІПВГ, Експерт з організації роботи національного секретаріату ІПВГ, який на початку окреслив важливість технологічного забезпечення розкриття інформації, особливо у час війни та післявоєнного періоду.

Звіт ІВПГ умовно складається з двох частин: контекстуальної (описової) та фінансової.

Відповідно до вимог Міжнародного Стандарту ІПВГ, багатостороння група за результатами аналізу Звіту про техніко-економічний аналіз приймає рішення щодо сфери охоплення Звіту за відповідний період.

Під сферою охоплення, мається на увазі:

• По перше, перелік видів діяльності які мають бути розкриті в контекстуальній часті;
• По друге, перелік галузей видобування та транспортування які потраплять до фінансового аналізу;
• Третє, поріг суттєвості компаній та перелік компаній які потраплять під звірку платежів;
• Четверте, але не останнє, це перелік податків, зборів та платежів які будуть розкриватися та аналізуватися в рамках Звіту.

“Наразі перед нами стоїть питання чи зможе Україна забезпечити надання необхідної інформації для підготовки Звіту про техніко-економічний аналіз, аби можна було рухатися далі в цьому процесі ” – зауважив Віталій Филенко

Андрій Кітура, старший менеджер ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські Послуги» пояснив, які механізми внутрішнього аудиту необхідно впровадити для забезпечення прозорості та підзвітності в умовах війни.  Потрібно враховувати вплив зовнішніх факторів, таких як глобальні тенденції, екологічні вимоги та зміни клімату, на ринок корисних копалин. Це вимагає удосконалення податкової та законодавчої політики, щоб стимулювати розвиток екологічно чистих технологій та сприяти збереженню ресурсів.

“В Україні присутні корисні копалини різного значення. Одні за 30 років втратять свою важливість, а інші навпаки стануть основою нової економіки. Саме тому нам потрібно переглянути цілі, стратегії та механізми регулювання, зокрема податкового та законодавчого відповідно до різних факторів.” – зазначив старший менеджер ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські Послуги».

Україна має великий потенціал у сфері корисних копалин, і перегляд цілей, стратегій та механізмів регулювання допоможе використати цей потенціал на користь економіки та суспільства. Продумані та збалансовані рішення в галузі податкової та законодавчої політики створять сприятливі умови для інвестицій та розвитку нових технологій для автоматизації процесів в управлінні даними.

Стандарт ІПВГ може дати необхідне розуміння для напрацювання стратегічного бачення, щодо переліку корисних копалин, які мають бути першочергово видобуті, доки на них є попит на світовому ринку, а які навпаки мають залишитися в надрах для майбутніх поколінь.

Як зазначила Менеджер продукту «Портал ІПВГ» ГО НОВА Енергія, Марина Бузань-Свірська: “Не вирішеним залишається питання автоматизації створення наборів даних та їх публікація на Єдиному Порталі відкритих даних  data.gov.ua”.

Аналізуючи потреби користувачів та можливості ГО НОВА Енергія, було окреслено такі заходи для покращення функціонала “Порталу ІПВГ”:

Аналізуючи потреби користувачів та можливості ГО НОВА Енергія, було окреслено такі заходи для покращення функціонала “Порталу ІПВГ”:

• Впровадження версійності спецдозволів;
• Розробка системи автоматичного формування консолідованих звітів на основі даних від дочірніх компаній;
• Налаштування розсилки листів про прийняття звіту;
• Створення розділу зворотного зв’язку;
• Розширення переліку наборів даних для візуалізації на дашбордах публічної частини.

Після обговорення 3 тематичних блоків було визначено, що висвітлення інформації в період післявоєнного відновлення країни позитивно вплине на розвиток як видобувної галузі в цілому, так і окремих напрямків промисловості.

Забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення вимагає комплексного підходу та спільних зусиль уряду, бізнесу та громадськості. Використання ефективних інструментів збору, аналізу та поширення інформації, сприятливе регулювання та прозоре управління, а також активна взаємодія зі стейкхолдерами є ключовими компонентами успішного забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь. Це допоможе забезпечити належну оцінку ризиків, ефективне планування розвитку та створення сприятливих умов для інвестицій та стабільного функціонування галузі.

10 травня 2023 року Міністерство енергетики України спільно з багатосторонньою групою з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ) провело онлайн-обговорення «Забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення»  у рамках Тижня  Відкритого Уряду.

Другий блок обговорення був зосереджений на впливах розкриття інформації на планування розвитку  надрокористування та переробної промисловості.

Розкриття інформації про видобувний сектор в час і після війни має великий потенціал для створення стабільності, забезпечення ефективного управління та прийняття обґрунтованих рішень. Надання актуальної та достовірної інформації про ресурси, потенціал розвитку, інфраструктуру та фінансові аспекти сприяє плануванню дій в умовах обмежених ресурсів та загроз безпеці.

Радниця проекту ” Ефективне державне управління в Україні завдяки цифровим технологіям (GovTech) та прозорості”, GIZ , модератор другого блоку обговорення, Світлана Мізіна виділила наступні ключові завдання перед Міністерством енергетики у післявоєнний період: 

1. Децентралізація енергосистеми, 
2. Розвиток малої генерації,
3. Інтеграція з ЄС в сфері експорту/імпорту електроенергії, 
4. Розвиток чистої зеленої енергії,
5. Збільшення обсягів видобутку українського газу.

Враховуючи завдання, які стоять перед нами Світлана Мізіна зазначила: “Нам всім дійсно потрібно консолідувати зусилля як органів влади, так і компаній саме для посилення нашої енергетичної стійкості. Але, як вже зазначила Вікторія, компанії звітували через платформу, незважаючи на російську агресію. Користувачі мали змогу продовжувати подавати звітність на порталі, що вчергове, як для мене само показало готовність компанії до прозорості, довіри і діалогу”

Розкриття інформації має важливе значення для наукового прогресу і технологічного розвитку. Публікація результатів наукових досліджень, відкриття нових технологій та обмін досвідом сприяють зростанню знань і забезпечують прискорення розвитку у різних галузях. Доступність і передача інформації стимулюють співпрацю між науковцями, фахівцями та інноваційними компаніями, що сприяє швидшому впровадженню новаторських рішень і розвитку сектору у цілому.

“Той прогрес, який ми досягли як державний орган з точки зору відкритості, я думаю він беззаперечний. Що стосується доступу до геологічної інформації державний геологічний портал наповнюється весь час і даний процес не зупинявся протягом всього періоду. На даний час доступ до наборів даних закритий у зв’язку з воєнним періодом, але робота над ними продовжується“ – відзначив Михайло Камаса, завідувач Сектору взаємодії зі ЗМІ, супроводження ІТ систем та міжнародного співробітництва Державної служби геології та надр України, член БГ ІПВГ.

Артем Петренко, Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України підбив підсумки впливу розкриття інформації на планування розвитку приватного сектора у видобувній галузі. “Найкраще про діяльність газовидобувників можуть сказати цифри: за два місяці цього року компанії сплатили майже 8 млрд грн ренти за видобуток вуглеводнів, з яких бюджети громад, де здійснюється діяльність, отримали 416 млн грн. Торік, незважаючи на активну фазу війни, нафтогазовидобувний сектор сплатив до бюджетів усіх рівнів 76.9 млрд, місцеві громади отримали 3.8 млрд грн. Загалом, за останні п’ять років в регіони газовидобутку було направлено 12.6 млрд грн ренти від індустрії. Окрім податкових зобов’язань, компанії і далі реалізовують локальні проєкти в територіальних громадах, допомагають армії та вимушеним переселенцям.” – підкреслив він. 

Детальні про тези Асоціації можна прочитати на їхній сторінці https://www.facebook.com/artem.s.petrenko/posts/pfbid02wzjohFN8ugZzsqr7sQn7C5EPqenBjA7DffPWfcBJya1gYF2dAPyNjbBfAJFtFc6bl.

Громадськість має право знати про діяльність урядових органів, компаній та інших структур, що впливають на розвиток сектору. Транспарентність стимулює відкрите обговорення, демократичний контроль і залучення громадськості до прийняття важливих рішень. Розкриття інформації надає можливість громадськості активно впливати на процес планування розвитку сектору, сприяючи створенню більш справедливого і ефективного середовища.

Керівниця Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів та міжнародного співробітництва, Анна Хтема відзначила, що тільки завдяки оперативній діяльності ІПВГ, онлайн платформі, іноземні інвестори мають можливість в законний спосіб показувати свою діяльність, прозорість, відкритість та захищати свої інтереси у видобувному секторі.

Менеджерка з регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз Юлія Боржемська у своєму виступі зазначила, що звітність ІПВГ може стати драйвером розвитку звітності в Україні не лише для енергетики, а й для інших галузей економіки. Це динамічний інструмент, який постійно доповнюється та вдосконалюється. Крім того, звіти ІПВГ – об’єктивне і повне джерело інформації про галузь для інвесторів, які хочуть працювати у видобувній галузі. Однак, прозорість галузі має передбачати не тільки прозорість діяльності видобувних компаній, а й прозорість держави в частині використання податків, одержаних від видобувної галузі, прозорість освоєння коштів громадами та допомогу одне одному, аби ставати ефективнішими.

“Ми чекаємо на розширення звіту в частині енергоефективності. Я думаю, що це дуже такий суттєвий крок вперед. Прозорість дійсно стане для компанії певним захистом, тому що прозорість це репутація, і це майданчик для діалогу з громадами і державою. На жаль, під час війни дещо бракує цього діалогу , але зараз ми бачимо, що ІПВГ це один з таких основних майданчиків, де ми можемо його отримати.” – підсумувала Менеджерка з регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз.

У підсумку, вплив розкриття інформації на планування розвитку сектору є суттєвим. Представники видобувних компаній продовжують наголошувати на необхідності активного діалогу між владою та надрокористувачами. При цьому майданчик ІПВГ, наразі, залишається чи не єдиною можливістю для такої комунікації. Це сприяє зростанню прозорості, ефективності і демократії в процесі прийняття рішень. Надання доступу до інформації стимулює інноваційну діяльність, розвиток бізнесу та соціального прогресу. Враховуючи цей вплив, важливо розвивати механізми розкриття інформації, забезпечувати її доступність та захищеність, щоб сприяти сталому і збалансованому розвитку сектору і суспільства в цілому.

У рамках Тижня  Відкритого Уряду, Міністерство енергетики України спільно з багатосторонньою групою з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ) провело 10 травня 2023 року онлайн-обговорення «Забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення», яке було розділене на 3 тематичні блоки.

В цьому матеріалі ми зібрали питання першого тематичного блоку, який стосувався стану реалізації політики відкритості та підзвітності у видобувному секторі відповідно до міжнародного стандарту ІПВГ.

Протягом 2020-2023 років Міненерго спільно із зацікавленими сторонами (громадськими організаціями, компаніями, консультантами GIZ) активно працювало над впровадженням ІПВГ в Україні та виконанням зобов’язань у рамках Плану дій Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” на 2020-2021 роки, зокрема щодо:

• впровадження електронної системи подання та аналізу звітності (онлайн-платформа ІПВГ),
• Спільної роботи з облдержадміністраціями щодо впровадження ІПВГ на територіях областей, де здійснюється видобуток корисних копалин.

На жаль, через війну, робота щодо впровадження ІПВГ на регіональному рівні дещо призупинилася, проте, і на цьому напрямку  вдалося  досягти непоганих результатів. У Львівській області   створена регіональна багатостороння група ІПВГ. Перед війною відбулися  онлайн зустрічі із зацікавленими сторонами у Харківській і Полтавській областях.

Що ж стосується першого зобов’язання, то  Багатосторонньою групою ІПВГ визначено стратегічні цілі у цій  роботі на найближчі 3 роки, визначені  заходи, необхідні для їх реалізації та затверджено ПЛАН дій із забезпечення функціонування  «Електронної системи подання та аналізу звітності ІПВГ» (Порталу ІПВГ) на 2023-25 рр. Проте для  успішного виконання цього ПЛАНУ необхідно залучити фінансування для розробки бізнес-аналітики та розвитку  онлайн-платформи, а також посилити інституційну спроможність процесу впровадження ІПВГ, зокрема  оновлення складу Багатосторонньої групи  і створення Національного Секретаріату ІПВГ. 
“Саме ці напрями  вимагають  активної співпраці усіх зацікавлених сторін, тому ми їх включили у  наступний план  дій по Ініціативі «Відкритий Уряд» на 2023-24 роки.” – зазначила Вікторія  Гнатовська, модератор заходу. керівник експертної групи Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міненерго.

Олексій Орловський, директор програми «Демократія і належне врядування» МФ «Відродження», член Правління ІПВГ розповів, що буде внесено зміни до міжнародного стандарту ІПВГ в таких напрямках, як:

• Боротьба з корупцією;
• Енергетичний перехід;
• Гендерна, соціальна та екологічна політика;
• Збирання доходів, які утримуються на рівні держави.

Також він зазначив, що суттєво буде посилюватися роль в межах оновленої версії стандарту ініціативи роботи національних багатосторонніх груп зацікавлених осіб. Для того, щоб максимально контролювати певні питання у видобувному секторі, а також ще більше підвищувати рівень різноманітних суспільних обговорень дебатів на рівні суспільства, перш за все, для ефективного використання цих коштів і прозорості використання цих коштів, які надходять до бюджетів.

На думку Олени Павленко, заступниці голови БГ ІПВГ та президента ГО «ДІКСІ ГРУП»: “Діджиталізація зараз це фактично ключове рішення під час пандемії, війни і після війни, яке дозволить зробити процес звітування максимально швидким, зручним, доступним та орієнтованим на з використанням відкритих даних.”

“Той процес, який Україна вже пройшла, починаючи від законодавства і закінчуючи платформою, це вже може вважатися кращим прикладом у світі. Тобто є сектор, де Україна може дати фору навіть багатьом країнам заходу і поширювати свою практику” – наголосила заступниця голови БГ ІПВГ, президент ГО «ДІКСІ ГРУП».

Розкриття інформації є невід’ємною складовою успішного планування розвитку енергетичного сектору. Інформація про поточний стан сектору, енергетичні потреби, екологічні вимоги та нові технології має бути доступною для всіх зацікавлених сторін, включаючи урядові органи, інвесторів, дослідників і громадськість.

Саме тому реалізація політики відкритості та підзвітності у видобувному секторі відповідно до міжнародного стандарту ІПВГ є необхідною умовою для покращення прозорості та управління цим сектором. Даний аспект є ключовим інструментом для досягнення цих цілей та створення умов для сталого та ефективного розвитку видобувного сектору.

10 травня 2023 року у рамках Тижня  Відкритого Уряду, Міністерство енергетики України спільно з багатосторонньою групою з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ) провело онлайн-обговорення «Забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення».

До організації проведення та модерації заходу активно долучилися і представники ГО НОВА Енергія.

Онлайн захід пройшов у формі відкритого обговорення політики відкритості та підзвітності у видобувному секторі в  умовах війни та післявоєнного відновлення.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися представники Ініціативи “Партнерство “Відкритий уряд” та Міністерства енергетики України.

Олександр Білан, генеральний директор Директорату з питань формування енерго- та ресурсо-ефективної політики Міністерства енергетики України. Міненерго в свою чергу зазначив, що прозорість та підзвітність видобувної галузі є важливим чинником, що може вплинути на рішення інвесторів вкладати кошти у відновлення економіки України.

“Україна довела всім, що процеси демократії, підзвітність та прозорість, це те, що допоможе виграти цю війну і покаже світу, що наша країна може бути і є прикладом для інших в багатьох сферах ” – відзначила Анастасія Козловцева, представниця Ініціативи “Партнерство “Відкритий уряд”.

Дискусію під час заходу було умовно розділено на 3 тематичні блоки.

• Реалізація політики відкритості та підзвітності у видобувному секторі відповідно до міжнародного стандарту ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях).
• Вплив розкриття інформації на планування розвитку сектору.
• Практичні аспекти забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Детально про хід обговорення та тези виступів учасників читайте в наступних матеріалах на нашому сайті https://nova-energiya.org/.

Практичні аспекти забезпечення розкриття інформації про видобувну галузь в умовах війни та післявоєнного відновлення вимагають особливої уваги. У період післявоєнного відновлення сектору необхідно забезпечити безпеку даних, до яких буде відновлено доступ. Також важливим аспектом в автоматизації роботи порталу є інтеграція даних з ЄДР, Мінцифрою, ДПС, Держгеонадра та верифікованими джерелами відкритих даних видобувної галузі.

Розкриття інформації під час війни та післявоєнного періоду є ключовим інструментом для досягнення цих цілей та створення умов для сталого та ефективного розвитку видобувного сектору .

В минулому році ГО Нова енергія за фінансової підтримки Німецького Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») та у партнерстві  з Міненерго та компанії  розробників реалізували майже всі удосконалення та оновлення, які були заплановані.

Станом на зараз Портал ІПВГ вже знаходиться на балансі міністерства і функціонує. Кабінеті авторизованих користувачів активні. На даний момент йде процес активного подання компаніями звітів за 2022 рік.

ОГОЛОШЕННЯ

Громадська організація «Нова Енергія» (ГО «НОВА Енергія»), неприбуткова організація, не платник ПДВ та податку на прибуток, оголошує тендер на відбір постачальника ІТ-послуг для доопрацювання порталу ІПВГ в Україні (розробка спеціалізованого програмного забезпечення): http://eiti.gov.ua в рамках реалізації угоди GIZ-81297570 проєкт: «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA).

Актуальність. У 2013 році Україна приєдналась до Ініціативи прозорості видобувних галузей і, починаючи з 2015 року, публікує щорічні звіти, де показує, скільки компаній працює у видобувних галузях, скільки податків вони заплатили державі, які компанії готові, а які не готові показувати результати своєї роботи. З 2018 року такі звіти є обов’язковими згідно закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» задля забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях в Україні. 

За дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччина та за фінансової підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für Internationale  Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, ГО «Нова Енергія» буде реалізовувати угоду № 47114347 проєкт :«Посилення впровадження Порталу EITI для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)», метою якого є підтримка впровадження Порталу ІПВГ (Портал даних ініціативи прозорості видобувних галузей) для державних установ, видобувних компаній, аудиторів та громадянського суспільства.

В рамках реалізації проєкту планується доопрацювання електронної системи аналізу та подання звітності,  а також  публічної частини  Порталу ІПВГ в Україні. Планується залучення двох менеджерів які будуть вести та контролювати виконання відповідних завдань.

В рамках стратегії розвитку планується навчання  розвиток для залучених фахівців з використання інструментів проектного менеджменту.

Форма роботи – дистанційна, з повною або частковою зайнятістю.

1. Термін реалізації: Липень 2023 – жовтень 2025 р
2. Очікуваний результат: 

постановка задач;

контроль виконання робіт;

дотримання термінів виконання;

зустрічі/переговори;

підготовка звітної документації по проекту

1. Обов’язкові вимоги до предмета закупівлі:

* До оцінювання згідно критеріям оцінки допускаються тендерні пропозиції, які відповідатимуть обов’язковим технічним та кваліфікаційним вимогам. Невідповідність хоча б одній з вимог тендерної пропозиції учасника призводить до автоматичної повної дискваліфікації такої тендерної пропозиції.

1. Вимоги до учасника

• Досвід розробки подібних проектів не є обов’язковим, але буде додатковою перевагою.
• Досвід доопрацювання вже готового продукту/ПЗ;
• Наявність бажання вчитися та розвиватися.

1. Критерії оцінки тендерних пропозицій, які відповідатимуть обов’язковим технічним та кваліфікаційним вимогам, та їх вагові коефіцієнти:

ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ МАЄ ВКЛЮЧАТИ В СЕБЕ:

1. Заповнена форма Тендерної пропозиції (додаток 1).
2. Виписка з ЄДР або аналогічний документ.
3. Рекомендаційні листи від корпоративних клієнтів (у разі наявності).
4. Резюме.

ПОСАДОВІ ОСОБИ ЗАМОВНИКА, УПОВНОВАЖЕНІ ЗДІЙСНЮВАТИ ЗВ’ЯЗОК З УЧАСНИКАМИ ТОРГІВ

Додаткову інформацію можна отримати:

Віталій Филенко, голова ради ГО «Нова Енергія»

 е-mail: ngo.new.energy@gmail.com  

ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Форма тендерної пропозиції додана до оголошення.

Тендерні пропозиції надсилайте у електронному вигляді на адресу  ngo.new.energy@gmail.com , з приміткою «Тендер на закупівлю послуг Проєктного менеджера порталу ІПВГ в Україні»

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКА ТОРГІВ

1. Учасники мають подавати пропозиції у електронному вигляді.
2. Надані сканкопії документів мають бути розбірливими та якісними.
3. Відповідальність за достовірність наданої інформації в своїй тендерній пропозиції несе учасник.
4. Строк дії тендерної пропозиції повинен становити не менше 30 днів з дати закінчення терміну надання пропозицій.
5. Тендерна пропозиція має бути отримана ГО «Нова Енергія» у  електронному вигляді одним пакетом документів (архівом).
6. У разі, якщо тендерна пропозиція надійшла після кінцевого терміну приймання тендерних пропозицій, то така пропозиція не приймається до оцінки.
7. До участі у оцінці тендерних пропозицій Тендерним комітетом допускаються тендерні пропозиції, які повністю відповідають умовам Оголошення та формі тендерної пропозиції.

ТЕНДЕРНІ ПРОПОЗИЦІЇ ПРИЙМАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ:

ngo.new.energy@gmail.com 

КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ПРИЙМАННЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ВІД УЧАСНИКІВ ТОРГІВ:

11 травня 2023 року, до 23.59 год. 00 хв. за київським часом.

РОЗКРИТТЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ТОРГІВ ВІДБУДЕТЬСЯ:

12 травня 2023 року, після 11:00 год. 00 хв. за київським часом.

Додаткова інформація:

Кінцева пропонована вартість послуг має бути вказана з ПДВ (якщо має місце).

ГО «Нова Енергія» залишає за собою право в момент визначення переможця тендеру рекомендувати переможцю збільшити або зменшити на 15% обсяг послуг з відповідною зміною ціни або інших умов тендерної пропозиції.

Найбільш вигідна тендерна пропозиція визначається Тендерною комісією ГО «Нова Енергія» серед тендерних пропозицій, які відповідають умовам цього Оголошення та умовам Тендерної пропозиції, згідно критеріїв оцінки, які зазначені у тендерній пропозиції.

Визначення переможця даної процедури закупівлі відбудеться протягом 2 (двох) робочих днів з дати відкриття тендерних пропозицій з можливістю подовження цього строку за необхідності письмового уточнення інформації, яка міститься у тендерних пропозиціях, не більше ніж на 2 (два) робочих дні.

Результати процедури закупівлі буде повідомлено всім учасникам не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати прийняття рішення про визначення переможця. Переможцю процедури закупівлі упродовж 3 (трьох) робочих днів, з моменту визначення його переможцем, буде повідомлено про акцепт його пропозиції.

ГО «Нова Енергія» залишає за собою право вимагати від учасників конкурсних торгів (тендеру) додаткові матеріали або інформацію, що підтверджують відповідність окремих положень пропозицій вимогам специфікації та юридичної особи, як учасника даних конкурсних торгів.

Учасники конкурсних торгів погоджуються з тим, що ГО «Нова Енергія» не повертає матеріали, подані на будь-якій стадії проведення конкурсних торгів.

Запровадження податку на непередбачуваний прибуток є широко дискусійним питанням, що має значні наслідки як для бізнесу, так і для економіки (Freshfields Bruckhaus Deringer, 2022). Хоча податок спрямований на галузі зі значними прибутками, такі як нафтогазова промисловість, він також може мати непередбачуваний вплив на іноземні інвестиції, інновації та зайнятість (Lundstøl & Isaksen, 2018). Життєздатність та ефективність податку на непередбачувані вигоди визначають різні фактори, і політики повинні ретельно оцінити всі “за” і “проти” його запровадження. Ця робота має на меті дослідити потенційні наслідки запровадження податку на непередбачуваний прибуток під час різкого зростання цін на викопне паливо, проаналізувавши вибіркові дані з 8 різних країн.

The implementation of a windfall profit tax is a widely controversial topic, with significant implications for businesses and the economy alike (Freshfields Bruckhaus Deringer, 2022). While the tax aims to target industries with significant profits, such as the oil and gas industry, it can also have an unintended effect on foreign investment, innovation, and employment (Lundstøl & Isaksen, 2018). Various factors determine the viability and effectiveness of a windfall profit tax, and policymakers must carefully evaluate the pros and cons of its implementation. This paper aims to explore the potential implications and consequences of a windfall profit tax implementation during a fossil fuel price surge by analyzing sample data from 8 different economies.

Резюме: запровадження податку на непередбачуваний прибуток є складним і суперечливим питанням, яке потребує ретельної оцінки його потенційних переваг і недоліків. Приклади, проаналізовані в цій роботі, висвітлюють різні підходи, які застосовували різні країни при впровадженні таких податків, починаючи від 33% податку на надприбуток у Швеції для компаній, що видобувають викопне паливо, і закінчуючи суперечливим податком на ренту за видобуток нафтових ресурсів в Австралії. Хоча податки на непередбачувані прибутки можуть приносити значні доходи урядам, сприяти розвитку промисловості, підвищенню добробуту та подоланню економічної нерівності, вони також можуть призвести до скорочення інвестицій, інновацій та зайнятості. Тому дуже важливо, щоб політики ретельно оцінювали найбільш життєздатну та ефективну податкову політику, беручи до уваги унікальні обставини їхніх економік.

Сonclusion: the implementation of a windfall profit tax is a complex and controversial issue that requires a careful assessment of its potential benefits and drawbacks. The examples analyzed in this paper highlight the various approaches that different countries have taken in implementing such taxes, ranging from Sweden’s 33% surplus tax on fossil fuel mining companies to the Australia’s controversial Petroleum Resources Rent Tax. While windfall taxes can generate significant revenue for governments, promote industry development and welfare, and tackle economic inequality, they can also lead to reduced investment, innovation, and employment. It is, therefore, essential for policymakers to carefully evaluate the most viable and effective tax policies while taking into account the unique circumstances of their economies.

З повним текстом аналізу англійською мовою можна ознайомитися за писиланням.

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Вплив війни рф проти України на економічну прозорість газовидобутку ». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження»

24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з небаченим за всю свою історію викликом. Повномасштабне військове вторгнення північних сусідів завдало потужного удару по всіх ланках системи нашої держави. Незважаючи на війну в Україні, вагома частина компаній у видобувному секторі продовжують працювати, сплачувати податки та тримати економічний тил у війні. Українське суспільство, влада та бізнес згуртовані, як ніколи та наближають нашу перемогу. Міненерго докладає зусиль задля стійкої та стабільної роботи енергосистеми, забезпечення держави енергоресурсами та відновлення поставок електроенергії, газу, нафтопродуктів, які стали об’єктами знищення російськими окупантами.

Важливим аспектом у якісному та своєчасному звітуванні, відкритості та прозорості є функціонування в Україні онлайн порталу(https://www.eiti.gov.ua/), за допомогою якого компанії мають можливість подавати звіти на користь держави. Оцифрування та відкриття інформації про те, хто, що, де видобуває, які бенефіти отримує, надає можливість приймати обґрунтовані рішення і ефективно управляти природними багатствами на різних рівнях – як на міжнародному, національному, так і на місцевому. Діджиталізація усіх етапів комунікації є надзвичайно важливою та актуальною, адже це сприяє мінімізації взаємодії бізнесу із чиновницьким апаратом, та гарантує чесні і рівні умови для всіх гравців ринку.

Донедавна українська видобувна галузь була одним з найбільш закритих і водночас одним з найвпливовіших сегментів економіки нашої країни. Ліцензування діяльності компаній та звітність  відбувалася в друкованому вигляді, та у форматі pdf-файлів, що суттєво знижувало рівень публічного доступу до цієї інформації. Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. Це надзвичайно важливо, оскільки дані, зібрані та платформі ІПВГ, в майбутньому будуть ефективним інструментом для відновлення видобувної галузі України. Нажаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, нам довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.

Враховуючи виклики, з якими зіткнулися компанії, уряд та громадськість в процесі імплементації ІПВГ в Україні варто переглянути процес звітування, оскільки бойові дії та військовий стан в Україні внесли свої корективи у діяльність галузі. Реагуючи на виклики та потреби  країн, які імплеменують ІПВГ у світі в час пандемії Ковід-19, у 2020 році Міжнародним Секретаріатом було запропоновано два адаптивних підходи до звітування: «гнучкий підхід» та «альтерантивний підхід».

Вперше такі методи було застосовано в результаті пандемії Ковід-19.

Пандемія COVID-19  вплинула на видобувні галузі та впровадження ІПВГ.  COVID-19 змінив умови впровадження ІЗПВГ по всьому світу. Країнам, які впроваджують ІПВГ, доводиться стикатися з новими реаліями. Традиційна практика підготовки звітності та збору даних була ускладнена бюджетними обмеженнями та обмеженнями у сфері охорони здоров’я. У багатосторонніх груп зацікавлених сторін (БГ ІПВГ ), які значною мірою залежали від очних засідань з точки зору прийняття рішень та зміцнення довіри, поменшало точок дотику, і вони вимушені були використовувати віртуальні платформи для зустрічей та комунікації. Було прийнято рішення Міжнародним Секретаріатом, що необхідно реагувати на виклики та потреби і  адаптуватися до вимог часу та зробити на певний період часу «гнучку звітність» (зосередивши увагу на поточних та перспективних даних, а також на моделюванні).

Попередні результати показують, що «гнучка» звітність підвищує актуальність звіту (країни включають більш актуальні та перспективні прогнози, а також аналіз); знижує витрати; покращує своєчасність звітності; а погіршення достовірності даних поки не виявлено. Результати не мали остаточного характеру за підходами «альтернативної звітності», оскільки досі її випробували лише дві країни.

Що таке «Гнучкий підхід» у звітування ІПВГ

Як і багато організацій, ІПВГ адаптувалася, щоб підтримати свою місію перед такими перешкодами. Визнаючи ці проблеми, Правління ІПВГ у травні 2020 року погодило «гнучкі заходи», дозволивши країнам відступати від стандартних процедур звітності ІПВГ, а саме вивірки платежів видобувних компаній та державних доходів, за умови, що у звітах ІПВГ розкриватиметься більш своєчасна та актуальна інформація, що відповідає інформаційним потребам зацікавлених сторін.

За такого підходу акцент зміщується з ретроспективного збору даних на перспективний аналіз. Гнучка звітність вимагає враховувати інформацію про розвиток галузі та перспективи, наприклад, зміни в умовах ліцензування та контрактів, коригування податкових режимів або податкові пільги, що надаються компаніям. Звіти можуть відображати зміни в даних розвідки або видобутку, експорту та зайнятості, включаючи вплив обмежень на пересування та транскордонних карантинів. На макрорівні в них можуть бути виділені зміни у державній участі та політиці щодо державних підприємств, перегляди прогнозів доходів та бюджету, зміни у сфері галузевих позик та обмеження простору для діяльності громадянського суспільства.

Мета такої інформації — стимулювати ухвалення розумних політичних рішень та проведення поінформованих суспільних дискусій. На даний момент багато МДЗС схвалили можливість використовувати платформу ІЗПВГ таким чином.

Рекомендується використовувати цю гнучкість для своєчасного надання даних щодо ситуації у відповідних країнах, особливо це актуально для України в даний момент. (час війни)

Опції:

• Продовження термінів звітності
• Спрощення вимог щодо документування
• Вимоги щодо розкриття інформації. Країни, що впроваджують, можуть відхилятися від стандартної процедури звітності ІПВГ, включаючи вивірку даних для звітів ІПВГ. При цьому у своїй звітності країни мають розкрити таку інформацію:
• Відомості щодо змін у переговорах щодо ліцензій та контрактів

або відомості щодо змін їх умов.

• Зміни у податкових режимах.
• Стимули чи пільги, що їх запитують компанії чи надаються їм.
• Вплив на плани розвідки або розробки.
• Вплив на видобуток, експорт та зайнятість
• Зміни у державній участі та правила для державних підприємств.
• Перегляд прогнозованих надходжень та бюджету.
• Зміни у галузевому кредитуванні.
• Обмеження можливостей участі громадянського суспільства.
•  Використання фондів національного добробуту як виняткових заходів.
•  Інші питання, затверджені БГ ІПВГ
• Одностороннє розкриття інформації урядом та/або компаніями відповідно до вимог ІПВГ 2, 3, 4, 5 та 6, за винятком положень, що стосуються забезпечення якості та підтвердження достовірності дані (вимоги 4.9b). Воно має включати всю інформацію, що зазвичай включається в розкриття інформації ІЗПВГ відповідно до робочого плану, узгодженого БГ ІПВГ, та згідно зі Стандартом ІПВГ 2019 р.
• Повний огляд даних, що розкриваються
• Оцінку БГ ІПВГ щодо повноти та надійності розкритих даних з позначенням прогалин або недоліків у розкритті інформації відповідно до Стандарту ІПВГ 2019 р. За необхідності БГ ІПВГ слід обговорити, яку додаткову роботу потрібно провести з метою вирішення проблем, пов’язаних з повнотою та надійністю даних, що розкриваються. Це може включати наступне:
• Отримання додаткової інформації від суб’єктів, що звітують.
• Підготовка докладного звіту відповідно до Стандарту ІЗПВГ за звітні роки, до яких була застосована гнучка звітність, якщо це можливо.

Попередні результати показують, що «гнучка звітність» підвищує актуальність звіту:

• країни включають більш актуальні та перспективні прогнози, а також аналіз;
• знижує витрати;
• покращує своєчасність звітності;
• погіршення достовірності даних поки не виявлено. Результати не мали остаточного характеру за підходами «альтернативної звітності», оскільки досі її випробували лише дві країни.

Майже третина країн (Аргентина, Гана, Гватемала, Гвінея, Гондурас, Демократична Республіка Конго, Замбія, Індонезія, Ліберія, Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Мексика, Монголія, Філіппіни, Сьєрра-Леоне та Чад, а також Гвінея, Мадагаскар та Мексика), що впроваджують ІПВГ, тим чи іншим чином адаптували свою практику звітності. На сьогоднішній день 14 країн опублікували звіти ІПВГ відповідно до такого «гнучкого» підходу.

Що таке «альтернативний підхід» у звітуванні ІПВГ

У 2020 році Міжнародним Секретаріатом було прийнято рішення про розробку  альтернативних підходів до звітності ІПВГ на основі зіставлення та аналізу даних, що систематично розкриваються. Пілотний проект враховує широкий спектр опцій, заохочуючи БГ ІПВГ до активного використання даних для проведення аналізу, впливу на осіб, які приймають рішення, та спрямування інформації для залучення ширшого колу стейкхолдерів.

Однією з таких альтернатив є «підхід на основі оцінки ризику», коли незалежний експерт спочатку вивчає правову, нормативну, бухгалтерську та аудиторську практику, а також практику розкриття інформації, щоб виявити галузі, які становлять найбільший ризик спотворення даних чи будь-якого іншого порушення. На основі цих висновків розробляється обсяг робіт, спрямованих на приділення уваги областям, які потенційно викликають найбільше занепокоєння. Після завершення аналізу незалежний експерт дає висновок про повноту та надійність даних, а також надає рекомендації щодо подальшого вдосконалення.

На прикладі Афганістану, який використав даний підхід у звітуванні, замість того, щоб зосереджуватись на звірянні даних невеликої кількості компаній, у звіті аналізуються дані ІПВГ за 12 років (2008-2019 рр.). Ключові аналітичні питання включали кореляцію виробництва та платежів роялті, прибутку ДП з їх виплатами уряду, а також порівняння прогнозованих та фактичних доходів від видобутку корисних копалин із часом.

Афганістан і Німеччина — опублікували звіти в рамках експериментального проекту щодо альтернативної звітності. У 2022 році до них приєдналася Мавританія.

Застосування таких підходів надало можливість країнам, що імплементують ІПВГ, реструктурувати свої процеси звітності, щоб організувати та розширити розкриття даних  на систематичній основі і тим самим інтегрувати прозорість у державні та корпоративні системи регулярної звітності. Прогрес у галузі систематичного розкриття інформації (виконання цієї вимоги щодо звітності ІЗПВГ очікується від країн з 2016 року) варіюється залежно від країни. Однак завдяки гнучким підходам країни, що впроваджують, змогли інакше вибудувати процеси звітності, а БГ ІПВГ — зайняти лідируючу роль у здійсненні нагляду над розкриттям даних.

Незважаючи на важливість адекватної оцінки складнощів взаємодії багатьох зацікавлених сторін в умовах пандемії, ці новаторські приклади демонструють, що складнощі можна використовувати як можливості для стимулювання інновацій.

Вражає, що в таких складних умовах, в яких перебуває сьогодні Україна, усі зацікавлені сторони активізують зусилля щодо підвищення рівня прозорості та підзвітності. Слід виділити кілька ключових висновків:

• перехід до «гнучкого звітування» фактично може посилити взаємодію із зацікавленими сторонами, змістивши акцент з технічного, ретроспективного збору даних на більш сучасні та стратегічні напрями
• традиційна звітність має багато переваг, проте зацікавлені сторони беруть до уваги річні звіти, в яких зібрано найактуальнішу інформацію, враховуючи потреби та виклики часу,   та висвітлено найважливіші висновки.
• Для України, важливо до звіту включити інформацію щодо наслідків та ризиків для видобувної галузі, яку спричинили бойові дії та військовий стан ( кількість релокований компаній, кількість тимчасово окупованих територій, на яких ведеться видобуток, кількість втрат газу чи нафти тощо)
• Необхідно створити нові канали або підсилити існуючі канали комунікації з видобувними компаніями. (Одним з каналів комунікації є також портал ІПВГ (https://www.eiti.gov.ua/). Цей канал є досить унікальним, оскільки поєднує в собі можливість як зовнішніх, так і внутрішніх комунікацій. З технологічної точки зору, портал ІПВГ поєднує в собі закриту і відкриту частини: функціонал електронної системі подання та аналізу звітності для тих, хто звітує і публічну платформу з оприлюдненими звітами, що доступна для будь-якого стороннього користувача, зокрема журналістів й аналітиків. Дані формуються в машиночитаному форматі, тобто можуть бути легко використані для аналітики, візуалізації і стати основою для прийняття ефективних рішень. Це сучасна платформа комунікації між інвесторами, видобувними компаніями, державними службами та видобувними громадами. Також даний інструмент є корисним для аналізу реалізації політики енергетичного переходу України. Цей портал дозволяє не просто зберігати всю необхідну галузеву інформацію у відкритому доступі, а й є для компаній своєрідним архівом звітів.

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Вплив війни рф проти України на економічну прозорість газовидобутку ». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження»

13 жовтня 2022 року з 16.00 до 17.30 було проведено онлайн-семінар з розвитку Електронної системи аналізу та подання звітності ІПВГ (Портал ІПВГ).

До участі в заході долучилися члени Асоціації «ЕнергоТранспарентність», у т. ч. члени Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ, представники незалежного адміністратора (компанії Ернст&Янг) з підготовки звіту ІПВГ в Україні, видобувних компаній, експерти та команда розробників Порталу ІПВГ в Україні.

У ході онлайн-семінару було презентовано та обговорено результати доопрацювання Порталу ІПВГ, результати пілотного застосування інструментів бізнес аналітики до аналізу  даних ІПВГ в Україні.

За результатами обговорення учасники змогли висловити власні бачення та шляхи розвитку Порталу ІПВГ (https://eiti.gov.ua/) , а також долучитися до ранжування та пріоритезації задач на 2023-2025 роки.

У вступній частині радниця з ІПВГ GIZ Світлана Мізіна та голова ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко коротко розповіли про основні досягнення та процес розвитку Порталу ІПВГ, який дозволив навіть під час війни збирати дані від компаній про результати діяльності у 2021 році.

Зокрема, Світлана Мізіна звернула увагу учасників, що Портал з самого початку створювався за фінансової підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

Результати доопрацювання Порталу ІПВГ. Основні технічні доопрацювання

Віталій Филенко, Голова ради ГО НОВА Енергія розповів про основні доопрацювання Порталу ІПВГ протягом 2022 р., а саме:

• Створення інтерактивних карт;
• Вдосконалення процесу подання звітності видобувними компаніями;
• Створення окремої форми подання відповідей на Запит щодо участі держави;
• Створення 5 кабінетів доступу до Порталу ІПВГ (для видобувних компаній, державних органів, незалежного адміністратора, контент менеджера та ІТ-адміністратора).

Олена Агапова розповіла про реалізацію інтерактивного функціоналу для роботи з даними Порталу ІПВГ, зокрема створення дашбордів на основі бази даних Порталу ІПВГ:

• Для створення дашбордів розробниками було проаналізовано 62 набори даних, що традиційно входять до Звіту ІПВГ в Україні, створено єдину базу даних, розроблено та впроваджено додаткові довідники, об’єднано всі таблиці бази даних та додаткові довідники в єдину реляційну модель даних.
• На цій основі підготовлено 25 тематичних дашбордів, що візуалізують у формі інтерактивних графіків, діаграм та таблиць дані Порталу ІПВГ та зовнішніх ресурсів.

Тематика дашбордів:

1. Звірка платежів
2. Працівники
3. Платежі на користь держави
4. Платежі за цільовими бюджетами
5. Соціальні програми
6. Отримана державна допомога
7. Тарифи
8. Доходи оператора транспортної системи
9. Витрати на транспортування
10. Платежі в бік операторів транспортних систем
11. Платежі, отримані оператором транспортної системи
12. Бенефіціари
13. Договори і дозволи видобувних підприємств
14. Газ
15. Нафта
16. Кам’яне вугілля
17. Залізо
18. Титан
19. Марганець
20. Глина вогнетривка
21. Глина тугоплавка
22. Пісок кварцовий
23. Каміння будівельне
24. Зведений дашборд
25. Підприємства та організації

Для учасників було підготовлено стислу інструкцію щодо функціоналу дашбордів (зокрема, функцій крос-фільтрації, переходу на інші рівні ієрархії, відображення фільтрів, що впливають на візуалізацію, режиму фокусування, масштабування шкали та відображення графіків як таблиць).

Віталів Филенко, запропонував подумати над можливістю проходження тренінгу для тренерів із використання даних Порталу ІПВГ. В подальшому, ці тренери могли б проводити роз’яснювальну роботу стосовно можливостей Порталу для органів державної влади, місцевого самоврядування, ЗМІ та громадськості у регіонах.

Крім того, Віталів Филенко відзначив, що поточна інструкція щодо використання дашбордів Порталу ІПВГ включає суто опис застосування функціоналу дашбордів. Але в ході роботи з вихідними даними звітності було виявлено багато особливостей та нюансів, які було доволі складно впорядкувати та відобразити, й вони потребують роз’яснення для користувачів (це обумовлено різною деталізацією даних за різні роки, зміною законодавчих норм, наприклад, зміна ставки ренти за користування надрами протягом року, зміна розподілу податків між бюджетами різних рівнів). Тому у планах на 2023 р. є розробка супроводжувальних роз’яснювальних документів до кожного дашборду з детальним описом даних та припущень, які закладені у побудову того чи іншого графіка).

Ініціативу стосовно проведення тренінгів підтримали 8 учасників заходу (серед яких члени Асоціації «ЕнергоТранспарентність», представники незалежного адміністратора та видобувних компаній).

Захід проведено ГО НОВА Енергія за фінансової підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

05 жовтня 2022 року, командою ГО НОВА Енергія, було проведено онлайн Стратегічну сесії з розвитку Порталу ІПВГ.

Участь у заході прийняло 18 осіб, серед яких майже 40% склали представниці жіночої статі.

До участі в заході долучилися представники профільних підрозділів Міністерства енергетики України, члени Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ, експерти та команда розробників Порталу ІПВГ в Україні.

У ході стратегічної сесії було презентовано та обговорено наступні питання:

Усі стейкхолдери  підкреслили цінність порталу онлайн-звітності ІПВГ, який за поточних обставин в Україні  є єдиним інструментом для збору даних про доходи видобувних галузей. Удосконалення та підтримка порталу є надзвичайно важливою.

Основними доопрацюваннями, які були здійсненні для вдосконалення Порталу за 2021 рік стали:

• Створення інтерактивні карти
• Вдосконалення процес подання звітності видобувними компаніями
• Створення модуль “Спеціальні дозволи та угоди”
• Створення звіт на основі попереднього періоду
• Подання форми звіту з нульовими значеннями
• Додавання пояснення до уточнюючого звіту
• Створення окремої форми подання Відповідей на Запит щодо участі держави
• Налаштовання ідентифікації посади та організації користувачів з ЕЦП

Розробниками Порталу ІПВГ було проаналізовано 62 набори даних, що традиційно входять до Звіту ІПВГ в Україні. На їхній основі підготовлено 25 тематичних дашбордів на основі даних Порталу ІПВГ та зовнішніх ресурсів, розроблено та впроваджено додаткові довідники, всі таблиці бази даних та додаткові довідники об’єднані в єдину реляційну модель даних.

Асистент технічної підтримки Псарьов Святослав розповів про найчастіші проблеми з якими стикались користувачі. Більшість питань, що виникали у суб’єтків господарювання вдавалося вирішувати шляхом оперативного доопрацювання функціоналу Порталу ІПВГ, проте значна частина звернень до служби технічної підтримки була викликана проблемами при авторизації на Порталі за допомогою ІСЕІ id.gov.ua, зокрема:

1. При спробі авторизації на Порталі за допомогою ЕЦП спливають сповіщення про помилки, зокрема, що параметр id_client має невірний формат та ін.
2. При спробі авторизуватися на Порталі, не завантажується сторінка id.gov.ua
3. Не зчитуються ЕЦП при спробі підписати звіт
4. Проблема авторизації на Порталі eiti.gov.ua через електронний підпис керівника-нерезидента, в ПІБ якого відсутнє “по-батькові”
5. Блокуються спроби накладання підпису особами, що перебувають за межами України.

За результатами обговорення Вікторія Гнатовська запропонувала, звернутися з листом до Мінцифри, де підняти 2 проблемні питання:

1. Потреба в реалізації можливості підписання звітності за допомогою ЕЦП з-за кордону, щоб сервіс ідентифікації id gov.ua дозволяв це робити, можливо за окремою заявкою від компаній, або зробити обмеження для певного переліку країн (країни-агресора та її партнерів).
2. Вирішити проблему з підтягуванням мови браузера (у т.ч. російської) у інтерфейси державних ресурсів

Віталій Филенко, голова ГО «НОВА ЕНЕРГІЯ» коротко доповів про стан виконання завдань Плану дій із забезпечення функціонування Порталу у 2021-2022 роках, акцентувавши увагу на відсутності довготривалих рішень щодо кадрового забезпечення підтримки роботи порталу та проблеми із реалізацією протоколів автоматизованого обміну інформацією з ДПС та Держгеонадра.

Під час заходу, слово взяла Ірина Куропась, консультант з ІПВГ GIZ, та повідомила, що у дослідженні «Можливостей адаптації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ/EITI) до умов війни в Україні», яке  здійснюється за підтримки Уряду Німеччини через проект «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, зазначається,  що Порталу ІПВГ створює передумови для застосування так званого «альтернативного підходу» до підготовки Звіту ІПВГ. Це може не лише скоротити витрати на підготовку Звіту ІПВГ у відношенні з традиційним підходом, але у суттєво підвищити його актуальність для українського суспільства.

Захід проведено ГО «НОВА Енергія» у партнерстві з Міністерством енергетики України, за фінансової підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

Шановні представники підприємств, що здійснюють діяльність у видобувних галузях і транспортуванні нафти та газу!

Запрошуємо представників суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях та/або транспортуванні нафти і газу на безкоштовний онлайн тренінг з презентації нових можливостей Електронної системи подання та аналізу звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні https://eiti.gov.ua/ щодо подання форм звіту про платежі на користь держави. Функціонування порталу передбачено Законом України від 18.09.2018 № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

Захід відбудеться 25 серпня 2022 року з 13:00 до 16:00.

Протягом цього часу , будуть розглянуті наступні питання :

• Стандарт ІПВГ та Портал даних видобувної галузі;
• Оновлені інструкції до електронних форм звітності;
• Особливості технічної підтримки подання звітності;
• Створення звітів на основі даних попередніх періодів;
• Делегування представнику без КЕП організації права підготовки звітності;
• Додавання документів та гіперпосилань посилань в умовах обмеженого доступу до реєстрів.

Кількість представників від однієї компанії/організації – не обмежена.

Для участі у навчанні, необхідно не пізніше ніж за 12 годин до початку заходу пройти онлайн реєстрацію за посиланням https://forms.gle/9umkEAGoGYKxBzZd7 , або надіслати заповнену форму «Кандидатури для участі в онлайн тренінгу – Портал ІПВГ» (див. Додаток) на електронну адресу: uaeiti.team@gmail.com.

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в тренінгу на платформі Microsoft Teams.

Захід проходить за підтримки Уряду Німеччини через проект «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України і ГО «НОВА Енергія».

За додатковою інформацією можете звертатися на вказану електронну пошту uaeiti.team@gmail.com.

Додаток: Кандидатури для участі в онлайн тренінгу