Автор: adminko

Проведений тренінг для тренерів з використання даних Порталу ІПВГ 2.0 став простором глибокого опрацювання практичних підходів до роботи з даними — від їх аналізу до застосування на рівні громад і регіонів. Програма заходу була побудована таким чином, щоб поєднати змістовні блоки з практикою, і саме це дозволило учасникам не лише розібратися в інструментах, а й пропрацювати сценарії їх реального використання.

До роботи вдалося залучити інститути громадянського суспільства, представників видобувних компаній та центральних органів влади, що створило можливість для прямого діалогу. Учасники, які надалі працюватимуть з ІПВГ, отримали змогу уточнити нормативно-правові аспекти, краще зрозуміти логіку взаємодії з компаніями та поставити практичні запитання щодо роботи системи. Це дозволило значно глибше осмислити, як саме дані ІПВГ можуть використовуватися у щоденній роботі.

Цю логіку підсилила теза, озвучена Олександром Шумським, начальником управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб Державної податкової служби України. Йшлося про те, що громади ще на початковому етапі мають розуміти модель взаємодії держави з інвестором і видобувною компанією. Саме це визначає, що вважати справедливим розподілом вигод і на які результати громада може розраховувати. Різні механізми співпраці передбачають різні зобов’язання компаній, тому універсальних очікувань не існує — і це важливий орієнтир для формування обґрунтованої позиції громад.

Практична частина тренінгу була зосереджена на груповій роботі, де учасники працювали з реальними наборами даних і моделювали ситуації їх використання. Попри те, що одна з груп не змогла повноцінно долучитися через відсутність учасників з екологічною експертизою, інші три групи сформували змістовні та прикладні напрацювання.

Одна з груп працювала з даними ІПВГ у контексті їх використання громадами. Виходячи з гіпотези про те, що ці дані є основою для планування розвитку територій, учасники аналізували, які саме дані вже доступні на порталі у дезагрегованому вигляді, як їх можна поєднувати і використовувати на місцевому рівні. Йшлося також про те, як ці дані мають виглядати в консолідованому форматі, щоб бути максимально зрозумілими і зручними для органів місцевого самоврядування. Таким чином, фокус був не на створенні нового рішення, а на переосмисленні вже наявних даних і підвищенні їх доступності.

Інша група працювала з темою справедливої трансформації, підтверджуючи гіпотезу про те, що дані ІПВГ є важливим інструментом для планування змін у громадах і регіонах. У центрі уваги була соціально-економічна складова — зокрема, як трансформація або згортання видобувної діяльності впливає на зайнятість, доходи та загальний стан громади. Учасники визначали, які дані вже є доступними, яких бракує і як можна покращити доступ до них. Фактично, робота цієї групи дозволила сформувати більш чітке бачення того, як дані можуть підтримувати стратегічне планування.

Третя група зосередилася на темі доброчесності компаній і можливостях її оцінки на основі даних ІПВГ. Учасники виходили з того, що звітність ІПВГ може слугувати інструментом для перевірки діяльності компаній і моніторингу їхньої прозорості. Дані ІПВГ частково корелюються з нефінансовою звітністю, звітами зі сталого розвитку, фінансовими показниками, а також містять інформацію про соціальні проєкти як елемент корпоративної соціальної відповідальності. Це робить їх корисними не лише для інвесторів, а й для громад та громадянського суспільства. Зокрема, громади можуть аналізувати діяльність компаній, які працюють або планують працювати на їх території, спираючись на досвід цих компаній в інших регіонах, і таким чином оцінювати рівень їхньої доброчесності та відповідальності.

Загалом групова робота була побудована як моделювання реальних управлінських ситуацій: учасники не лише аналізували дані, а й виявляли прогалини, визначали “вузькі місця” та формували пропозиції щодо їх усунення. Це дозволило перейти від абстрактного розуміння даних до їх практичного застосування.

Окремий акцент у програмі було зроблено на тому, що робота з даними не обмежується їх використанням. Учасники також опрацювали підходи до адвокації відкритості даних і їх застосування, зокрема через призму євроінтеграційних процесів. Було продемонстровано, що вимоги ІПВГ узгоджуються з європейськими стандартами прозорості, підзвітності та участі громадськості, що дає додаткові аргументи для просування відкритості даних на національному і місцевому рівнях.

Оскільки тренінг був орієнтований на підготовку тренерів, важливою складовою стала тема навчання дорослих. Учасники отримали інструменти для передачі знань далі — з урахуванням різних типів аудиторій, їхніх потреб і стилів сприйняття інформації. Це створює передумови для масштабування результатів тренінгу і поширення практик використання даних ІПВГ у громадах, органах влади та серед інших зацікавлених сторін.

У підсумку тренінг став не лише навчальним заходом, а й середовищем для спільного напрацювання підходів до використання даних ІПВГ як інструменту для прийняття рішень, підвищення прозорості та посилення ролі громад у процесах управління природними ресурсами.

Тренінг проведено ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

У Липоводолинській та Чупахівській громадах відбулися виїзні обговорення проєктів Статутів у віддалених селах — там, де жителі рідше мають можливість долучатися до подібних процесів. І саме цей крок став надзвичайно важливим і вчасним рішенням з боку громад: винести діалог про правила спільного життя ближче до людей, почути їхню думку та зробити їх повноцінними учасниками змін.

Для більшості учасників ці зустрічі стали першим знайомством із тим, що таке Статут громади і як він може впливати на повсякденне життя. Відкритий формат, жива розмова, просте пояснення складних речей — усе це дозволило створити атмосферу довіри та зацікавленості. Люди не лише слухали, а й активно долучалися до обговорення, ставили запитання, ділилися власним баченням розвитку своїх сіл.

Під час заходів використовувалися інтерактивні підходи — зокрема вікторини та обговорення практичних ситуацій, що допомогло краще зрозуміти можливості, які відкриває Статут. Особливу зацікавленість викликали інструменти місцевої демократії: місцева ініціатива, громадські слухання,, а також такі нові для багатьох поняття, як шкільний бюджет та бюджет участі. Для багатьох учасників стало відкриттям, що кожен житель може впливати на рішення громади не лише через вибори, а й у повсякденному житті.

У своїх анкетах зворотного зв’язку жителі відзначали, що отримали важливу та корисну інформацію, яку готові передавати далі — своїм родинам, сусідам, знайомим. Це свідчить про те, що навіть одна зустріч у віддаленому селі може стати початком ширшого процесу інформування та залучення людей до життя громади.

Показовими є й окремі історії. У селі Яганівка Липоводолинської громади на зустрічі була присутня мама десяти дітей, яка зазначила, що вперше почула про можливості участі, передбачені Статутом, і обов’язково розповість про це своїм дітям. У селі Олешня Чупахівської громади директорка ліцею підкреслила важливість отриманої інформації, адже саме вчителі сьогодні часто є основними комунікаторами для жителів віддалених територій. В умовах обмеженої кількості інституцій саме через освітян нові знання можуть швидко поширюватися серед населення.

Проведені обговорення ще раз підтвердили: жителі готові долучатися до життя громади, якщо розуміють, як це зробити і бачать, що їхня думка важлива. Водночас такі зустрічі допомагають самим громадам краще відчути запити людей, врахувати особливості кожного населеного пункту та зробити Статут не формальним документом, а справді дієвим інструментом.

Цей досвід показує, що включення віддалених сіл у процес обговорення є не просто додатковим етапом, а необхідною умовою якісного та спільного напрацювання рішень. Саме так формується довіра, відповідальність і розуміння того, що громада — це про кожного.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

30 березня 2026 року відбулася стратегічна сесія, головною темою якої став перехід Порталу ІПВГ від етапу грантового доопрацювання до моделі сталого державного функціонування. Ця подія підсумувала три роки трансформації системи (2023–2025) та визначила, вектори подальшоо розаиткуі.

Портал ІПВГ – це електронна система подання та аналізу звітності видобувних компаній України в рамках міжнародного стандарту ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей). З 2023 року в рамках грантового проєкту EITI4RESETUA (ГО «НОВА Енергія», грантова угода №81297570 у рамках проєкту GovTech GIZ) Портал пройшов шлях від функціонального, але відносно обмеженого інструменту подання звітності компаніями до комплексної цифрової екосистеми відкритих даних. 

Виконавчий директор ГО “НОВА Енергія” Віталій Филенко представив результати трирічного циклу розвитку системи. Динаміка цієї трансформації, зафіксована у п’яти проміжних звітах проєкту, відображає перехід Порталу від базового збору даних до моделі інтелектуального представлення інформації для використання у прийнятті рішень щодо управління видобувним сектором. 

1. Фаза стабілізації та верифікації (2023): Побудова довіри до даних

Перший звітний рік охопив червень–грудень 2023 року і відбувався в умовах активних бойових дій. Попри це команда зосередилась на системних покращеннях, що мали відкласти вплив на якість даних у майбутньому.

Ключовим досягненням стало вдосконалення форм звітності. Форму Ф_1.6 «Кінцеві бенефіціарні власники» розширено новими полями: тепер компанії зобов’язані розкривати зв’язки КБВ з політично значущими особами та характер бенефіціарного контролю. Паралельно впроваджено спливаючий інформаційний попап у Ф_1, що нагадує компаніям перевіряти дані в обліковій картці.

Другим принциповим кроком стало впровадження системи ієрархій «мати-дочка». До 2023 року материнські компанії вручну переносили дані дочірніх при заповненні консолідованих звітів, що породжувало дублікати в реєстрі спецдозволів. Новий функціонал автоматично збирає дані дочірніх компаній і формує чернетку консолідованого звіту безпосередньо в кабінеті материнської компанії.

На публічній частині Порталу з’явилися чотири нових дашборди: «Економічні та соціальні ефекти», «Підприємства та організації», «Управління видобувним сектором», «Суттєві компанії». Всі вони отримали оновлені дані за 2022 рік. Водночас до 17 держав-органів надійшли пропозиції щодо розширення переліку відкритих наборів даних, а форма зворотного зв’язку на сайті за перший місяць роботи зібрала 17 звернень від компаній.

У частині навчання: 55 учасників взяли участь в онлайн-тренінгу з особливостей подання звітів під час воєнного стану; у Львові пройшов дводенний ToT (тренінг для тренерів); проведено зустріч з Львівською ОВА щодо планування виконання вимог Стандарту ІПВГ на регіональному рівні.

2. Фаза масштабування та технічна зрілість (2024)

У 2024 році (два звітних цикли: грудень 2023- червень 2024 та червень – грудень 2024) Портал перейшов від базового функціоналу до повноцінної адміністративної платформи.

З боку форм звітності: 12 нових форм держорганів (ІДФ-звіти) про платежі, отримані від видобувних компаній, підключено до автоматичного імпорту з .xlsx. Оновлено форми Ф_1/КФ_1 «Загальні дані» – з’явились поля КВЕД та NACE, підрозділ «Перелік відокремлених підрозділів». Форму Ф_1.6 розширено відповідно до Закону про держреєстрацію юросіб.

Принциповим технічним нововведенням стала система статусів звітів: «не подано» / «подано частково» / «подано» / «погоджено/прийнято» з кольоровими лейблами. Автоматизовано зміну статусів через тригери. Це суттєво спростило моніторинг і дозволило адміністраторам бачити повноту звітування в режимі реального часу.

Опубліковано онлайн-інструмент «Калькулятор ренти» на публічній частині Порталу, оновлено Cвітову карту (World Map) – додано показники «Внесок у ВВП» та «Податкові надходження», поліпшено алгоритм пошуку даних. Проведено рефакторинг коду Порталу: пагінація розділів у кабінетах, маскування РНОКПП ФОП на публічній частині (персональні дані).

Кабінет Незалежного адміністратора розширено: функціонал для роботи з суттєвими галузями, мануальне переведення звітів у статуси «Прийнято»/«Погоджено», нові фільтри, автозаповнення галузі за попередні роки. Кабінет видобувних компаній оновлено: інформування про відсутні звіти, вивантаження підписаних форм у .xlsx.

Окремою подією 2024 року стала номінація Порталу ІПВГ на премію World Summit Award 2024, що підтвердило міжнародне визнання проєкту. Також підготовлено документальне погодження для міграції Порталу на хмарний хостинг на 2025–2026 роки.

3. Фаза трансформація в цифрову екосистему (2025)

2025 рік (також два цикли: грудень 2024 – червень 2025 та червень – грудень 2025) ознаменувався якісним стрибком – Портал перетворився з адміністративного інструменту на відкриту аналітичну екосистему.

Найбільшим за обсягом блоком стало оновлення форм відповідно до Постанови КМУ №388 від 8 квітня 2025 року: змінено 38 існуючих форм та розроблено 24 нові, у тому числі форми щодо оператора транспортної системи, платежів у натуральній формі, кредитів під держгарантії та непогашених кредитів підприємств держсектору. Довідники галузей розширено: додано бурштин, торф, підземні та поверхневі води, ропу промислову, кобальтові руди — що відобразило розширення охоплення мінерально-сировинного сектору.

Технологічним проривом стало впровадження MVP ШІ-асистента для публічної частини Порталу. У другому піврічі 2025 року для нього створено базу знань і здійснено адаптацію мовної моделі до типових запитів користувачів. Паралельно на головній сторінці Порталу запущено блок «НОВИНИ» з автоматичним скрапером новин з Міненерго, Держгеонадра, ІПВГ Україна та міжнародного секретаріату ІПВГ.

Критичним інфраструктурним рішенням першого піврічя 2025 року стала міграція Порталу з Microsoft Azure до українського дата-центру «Парковий» – після завершення пільгового хмарного хостингу. Це забезпечило безперервність роботи платформи.

Портал отримав повну двомовність (українська та англійська версії публічної частини). Створено принципово нові розділи: «Систематичне розкриття», «Потоки даних та відповідність Стандарту ІПВГ», «Закупівлі державних компаній» з інтегрованими дашбордами Prozorro щодо закупівель у вуглеводнях, вугіллі та рудах. Інтегровано бюджетні віджети OpenBudget для громад.

Оновлено контент Порталу відповідно до Національного звіту ІПВГ за 2023 рік, розпочато комунікацію з Мін’юстом щодо обміну даними з Єдиним держреєстром юросіб. Підготовлено аналітичну довідку щодо умов введення Порталу в промислову експлуатацію.

У частині залучення: тренінг 30 липня 2025 року зібрав 97 учасників (70,1% – жінки); встановлено міжнародні партнерства з Австралією та Філіппінами; команда представляла Портал ІПВГ на регіональному семінарі в Джакарті та на 64-му засіданні Міжнародного правління ІПВГ у Єревані.

За три роки Портал ІПВГ пройшов три чіткі фази розвитку: від інструменту збору звітності (2023) до зрілої адміністративної платформи (2024) і нарешті до відкритої екосистеми аналітичних даних (2025). Кількість нових форм зросла від 38 у 2023-му до 62 у 2025-му, охоплення навчань  з 55 до понад 267 учасників. Від локальних удосконалень форм проєкт перейшов до системної інтеграції з Prozorro, OpenBudget та першого в Україні ШІ-асистента на державному порталі у сфері надрокористування.

Серед незавершених пріоритетів, які залишаються актуальними на початок 2026 року: автоматизація формування Summary Data, а також розвиток аналітики щодо критичних мінералів у контексті стратегічного партнерства України та США у сфері критичної сировини (угода підписана у травні 2025 року).

Станом на березень 2026 року Портал ІПВГ подолав фазу технічного становлення. Завдяки системній роботі Міненерго та ГО «НОВА Енергія», держава отримала не просто базу даних, а дієвий протокол довіри у видобувній галузі. Тепер головний виклик – забезпечити безперебійне функціонування цієї системи в межах нових державних зобов’язань.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Коли в офісі гасне світло – робота не зупиняється. Але що робити, коли «гасне» світло всередині тих, хто щодня допомагає громадам не просто вистояти, а віднайти мотивацію та інструменти для відновлення?

У межах проєкту «Нова енергія для сталого відновлення громад», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», команда ГО «НОВА Енергія» провела стратегічний ретрит, спрямований на відновлення психологічної стійкості та зміцнення командної взаємодії.

Для нас цей час став усвідомленням того, що людські емоції, щирість, а іноді – одержимість спільними цілями та ідеями, потужніші за будь-який повербанк. Хоча і повербанкам та зарядним станціям ми були дуже раді, адже вони теоретично дозволяють нам працювати 24/7 (жартуємо, звісно: здоровий сон та когнітивну гігієну ніхто не скасовував). Та все ж безперебійне живлення в період жорстких відключень забезпечило нам можливість працювати стабільно та рухати громади до сталих змін у найбільш темні часи.

До слова, під час офлайн заходів 19–20 березня на Полтавщині ми протестували наших «супергероїв стійкості» у справжніх польових умовах:

• Аптечка героїчно рятувала менеджера проєкту від екзистенційного головного болю на тему «як нагодувати всіх і де розсадити таку кількість учасників воркшопу».
• Принтер тим часом влаштував марафон із друку анкет, аби ми могли емпіричним шляхом перевірити, чи достатньо калорійною була та сама їжа.
• Та головне – ми протестували нашу супер здатність залишатися єдиним цілим.

Про нашу «культурну терапію» в Опішні, вечірні танці в клубі та розмови біля вогнища вже розповімо трохи згодом. Станом на зараз – гігабайти фото та відео проходять сувору верифікацію у виконавчого директора організації. 

Направду, вражень отримали настільки багато, що намагатися помістити їх в один матеріал значно важче, чим працювати під час блекаутів.

Завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», ми входимо у новий етап роботи не просто технічно оснащеними, а емоційно зарядженими. Наша енергія тепер справді потужна! 

Проєкт «Нова енергія для сталого відновлення громад» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва (NORAD) спільно із Шведським міжнародним агентством з розвитку співробітництва (SIDA). Зміст матеріалів є відповідальністю ГО «Нова Енергія» та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Синергія досвіду, спільні цінності та чітке бачення майбутнього регіону – саме це стало фундаментом для нової масштабної хвилі ініціатив для відновлення Сумщини. 

19 березня Громадська організація «НОВА Енергія»підписала Меморандум з ключовими партнерами: Агенцією регіонального розвитку Сумської області, ГО «Інтелект Сумщини» та ГО «Точка доступу». Цей альянс означає, що ми об’єднали ресурси, щоб консультувати та супроводжувати громади Сумщини у процесах відновлення.

Наша співпраця не є випадковою. Майданчиком для знайомства та перших спільних кроків стали заходи в межах проєкту «Імпульс» що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Саме на цих заходах, під час обговорення викликів, з якими стикається громадянське суспільство, виникла ідея об’єднати зусилля для підтримки Сумщини.

Процеси відновлення територіальних громад України у 2026 році перейшли від стадії оперативного реагування на кризові ситуації до фази глибокої структурної трансформації. У контексті Сумської області, яка залишається регіоном із високим рівнем безпекових ризиків та водночас стратегічним плацдармом для впровадження інноваційних моделей відбудови, питання спроможності місцевого самоврядування набуває критичного значення. Часто в дискусіях щодо бар’єрів розвитку наголошується на відсутності достатнього фінансування, проте системний аналіз свідчить, що грошові ресурси є вторинним фактором порівняно з наявністю чіткого плану дій, верифікованої бази потреб та володіння легітимними інструментами впливу на управлінські рішення. Справжнє відновлення починається не з траншів, а з точно визначеної діагностики внутрішніх проблем та формування стратегічного бачення майбутнього.

Створення партнерської мережі між чотирма профільними організаціями є відповіддю на запит громад щодо комплексного супроводу. Кожна сторона Меморандуму представляє окрему критично важливу компетенцію, що дозволяє покрити всі етапи життєвого циклу проєкту відновлення — від ідентифікації проблеми до моніторингу результатів та залучення інвестицій.

Символічно, що підписання відбулося безпосередньо під час офлайн-воркшопу «Коріння змін: діагностика потреб та формування Дерева проблем громад Сумщини». Суть підходу полягає у тому, що будь-яка видима проблема громади (наприклад, депопуляція або низька якість послуг) є лише «стовбуром» або «гілками» явища. Справжні причини криються в «корінні» – це можуть бути інституційна неспроможність, відсутність прозорості, застарілі просторові рішення або брак інструментів залучення мешканців. Під час воркшопу у Зінькові команди громад працювали над розшаруванням цих факторів, щоб знайти точки входу для системних змін. Такий аналіз є критичним, оскільки фінансування від міжнародних партнерів та держави у 2026 році приходить лише під чітко структуровані проєктні концепції, де доведено зв’язок між проблемою, її причиною та запропонованим рішенням. Більше того, концепції інтегрованого розвитку тепер мають включати набори геопросторових даних та відповідати вимогам містобудівного кадастру.

Однією з головних тез, озвучених під час підписання Меморандуму, є те, що «гроші приходять туди, де є розуміння законних інструментів впливу». У 2026 році правове поле України надає громадянам та активістам широкий спектр механізмів участі у врядуванні, що закріплені Конституцією та законами.

Підписання Меморандуму – це наша відправна точка системної роботи з посилення спроможності місцевих активістів та ОГС Сумщини, яка передбачає:

• Глибоку аналітику: проведення оцінки потреб цільових громад Сумщини;
• Навчальну програму: організацію онлайн- та офлайн-заходів для підвищення кваліфікації команд;
• Менторську підтримку: фаховий супровід у розробці проєктних концепцій та ініціатив;
• Мережування: створення регіональної мережі партнерів для сталого розвитку регіону.

Аналіз стану відновлення громад Сумщини у 2026 році демонструє, що успіх залежить не від кількості грошей у бюджеті, а від спроможності громади стати суб’єктом свого розвитку. Гроші приходять туди, де є прозорість, доказова база потреб та готовність до партнерства. Тому наше з партнерами завдання сформувати сталу екосистему, де громади можуть обмінюватися досвідом, успішними кейсами та спільно адвокувати свої інтереси на обласному та національному рівнях. 

Тепер громади отримають унікальний інструментарій та експертну підтримку, тож справа за активними діями на місцях.

Захід організований ГО «Нова Енергія», АРР Сумщини та Партнерами в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини», що є частиною «Імпульсу». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції»

В березні відбувся міжрегіональний круглий стіл «Статут територіальної громади: від формальності до дієвого механізму участі», який об’єднав представників громад Сумської та Полтавської областей у гібридному форматі. Захід проходив у непростих умовах, адже через перебої з електропостачанням і зв’язком частина учасників працювала офлайн, частина – онлайн, у різних темпах і форматах взаємодії. Попри це, вдалося зберегти фокус на контексті та вибудувати розмову навколо практичних рішень, які громади можуть застосовувати вже зараз.

Законодавчі зміни визначили чітку рамку: до 2027 року громади мають затвердити або оновити свої статути. Водночас типовий документ, який пропонується на національному рівні, не враховує локальних особливостей і управлінських практик конкретних громад. Учасники круглого столу зосередилися саме на цьому розриві – між нормативною моделлю та реальними умовами, в яких працюють органи місцевого самоврядування.

Окрема увага була приділена громадам, де здійснюється видобування корисних копалин. У таких громадах статут виконує ширшу функцію, ніж формалізація інструментів участі: він стає точкою, де поєднуються питання розподілу ресурсів, взаємодії з бізнесом і управління екологічними ризиками. Саме в цьому контексті було представлено підхід ресурсної справедливості, як спосіб структурувати ці процеси через зрозумілі правила і процедури.

Як зазначив Виконавчий директор ГО “НОВА Енергія”, Віталій Филенко: «Громади, на території яких видобуваються природні ресурси, мають право на справедливий розподіл вигод, обов’язкову участь у прийнятті рішень та компенсацію екологічних і соціальних збитків».

Запропоновані напрацювання базуються на досвіді роботи з конкретними громадами і спрямовані на деталізацію тих норм, які вже закладені в законодавстві. Йдеться про перехід від загальних формулювань до чітко визначених процедур: через які інструменти жителі подають пропозиції, як ці пропозиції фіксуються, яким чином вони враховуються при прийнятті рішень. Такий підхід дозволяє зробити участь не епізодичною, а вбудованою в управлінські процеси.

Керівниця проєкту ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій під час заходу підкреслила переваги такого підходу для всіх сторін: «Мешканці отримують реальний голос у розподілі ресурсних коштів та право знати про екологічні наслідки, а ОМС – захист від звинувачень у корупції та легітимізацію рішень через публічність».

У сфері розподілу ресурсних надходжень це означає закріплення в статуті обов’язковості врахування пропозицій жителів при визначенні пріоритетів. Наявність поданих жителями пропозицій створює для ОМС додаткову управлінську опору – як у бюджетному плануванні, так і під час взаємодії з підприємствами або партнерами.

Логічним продовженням цього блоку є питання прозорості взаємодії з бізнесом. На рівні статуту доцільно визначати базові правила: відкритість угод і домовленостей до їх підписання, доступність інформації про спільні проєкти, залучення жителів до обговорення ініціатив, що мають вплив на розвиток громади або стан довкілля. У поєднанні з регулярною звітністю це формує більш передбачувану і зрозумілу модель співпраці.

У такій моделі особливого значення набуває врегулювання конфлікту інтересів. Обговорення під час заходу показало, що громади потребують не нових обмежень, а чіткої процедурної логіки застосування вже чинних норм. Йдеться про обов’язок повідомлення про конфлікт інтересів, відсторонення від ухвалення рішень, а також про відкритість рішень, які стосуються пільг чи преференцій для окремих суб’єктів господарювання.

Питання екологічної участі було розглянуто у зв’язку з процедурами оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Учасники наголошували на необхідності закріплення в статуті не лише права жителів на участь, а й обов’язків органів місцевого самоврядування щодо інформування, організації обговорень і публічного представлення результатів із відповідними обгрунтуваннями.

Окремий блок рекомендацій стосувався не стільки структури статуту як документа, скільки підходу до формулювання норм і рівня деталізації процедур. У практиці розробки статутів це питання є принциповим: надмірна деталізація у тексті статуту ускладнює його подальше застосування та оновлення, тоді як надто загальні формулювання не дають можливості інструментам працювати на практиці.

Учасникам було запропоновано орієнтуватися на розмежування двох рівнів регулювання. У статуті доцільно закріплювати базові принципи, гарантії участі та сам факт існування інструменту або процедури – тобто те, що має залишатися стабільним і не змінюватися ситуативно. Натомість конкретні параметри реалізації – кількість підписів, строки, порядок подання документів, технічні аспекти проведення процедур – доцільно виносити в окремі положення або рішення ради.

Такий підхід дозволяє з одного боку забезпечити визначеність і зрозумілість правил, а з іншого – залишає громаді можливість адаптувати інструменти без внесення змін до статуту щоразу, коли виникає потреба коригування практичних механізмів.

Водночас обговорення показало, що ефективність статуту значною мірою залежить від готовності громади до впровадження передбачених інструментів. Поетапний підхід, тестування окремих механізмів і поступове їх закріплення дозволяють уникнути формального включення норм, які не будуть застосовуватися на практиці.

Проведений круглий стіл засвідчив запит громад на більш прикладні рішення у сфері місцевої демократії. Напрацьовані підходи демонструють можливість інтегрувати принципи ресурсної справедливості в текст статуту без виходу за межі чинного законодавства – через деталізацію процедур, підвищення прозорості та забезпечення зв’язку між участю жителів і прийняттям рішень на рівні громади.

Захід підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Сумщина продовжує демонструвати нам усім приклад незламності. Навіть в умовах постійних безпекових викликів та щоденних обстрілів, люди не просто виживають, а закладають фундамент для системного та справедливого відновлення.

19 березня 2026 року в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини» відбулася важлива подія – офлайн-воркшоп «Коріння змін: діагностика потреб та формування Дерева проблем громад Сумщини».

30 представників громадських організацій та ініціативних груп з усієї області зібралися разом, щоб перетворити виклики війни на чіткий план дій.

Головним завданням воркшопу було не просто перелічити проблеми, а знайти їхнє коріння. Використовуючи методологію «Дерева проблем», учасники провели глибокий аналіз потреб своїх громад. Завдяки командній роботі було сформовано «Дерево проблем громад Сумщини». Це чудовий практичний інструмент, який відокремлює симптоми від глибинних причин, а напрацьовані результати можуть стати основою для майбутніх проєктів відбудови. Роботу над формуванням «Дерева змін» та діагностику потреб громад модерувала Софія Дрозд, експертка АРР Сумщини.

Відновлення — це не лише бетон і асфальт. Це передусім люди. Під час заходу експерти наголосили на ключових принципах, за якими має будуватися нова Україна:

• Партисипація за стандартами ЄС: Юлія Житінська (ГО «Точка доступу») пояснила, чому участь мешканців у прийнятті рішень є обов’язковою умовою євроінтеграції.
• Ефективна комунікація: Лілія Зінченко (ГО «НОВА Енергія») поділилася принципами та інструментами партисипативної комунікації.

Під час воркшопу учасники також обговорили практичне використання інструментів місцевої демократії у громадах. Зокрема, звернулися до Статутів територіальних громад, як одного з базових документів, який може реально працювати на користь громад, а не залишатися на папері. 

Разом із представниками громадських організацій та ініціативних груп Сумщини – тими, хто щодня взаємодіє з жителями – говорили про те, як через ці інструменти залучати людей до прийняття рішень, підсилювати прозорість у громаді та, в тому числі, забезпечувати більш справедливе використання місцевих ресурсів. 

Такий підхід дозволяє учасникам вже зараз готуватися до практичного застосування практичних інструментів у роботі з людьми в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини».

Що далі?

Воркшоп «Коріння змін» став лише першим кроком нашої хвилі. Попереду на учасників чекають:

1. Проєктний інтенсив, де напрацьовані ідеї трансформуються у структуровані проєкти.
2. Менторська підтримка від експертів ГО «НОВА Енергія» та партнерів проєкту
3. Мережування, яке вже розпочалося: під час заходу було закладено фундамент для партнерств між громадами Сумщини для спільного вирішення регіональних викликів.

Ми дякуємо кожному учаснику за енергію та щире бажання змінювати свою громаду на краще. Разом ми створюємо імпульс для відновлення Сумщини!

Захід організований ГО «НОВА Енергія», АРР Сумщини та партнерами в межах проєкту «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини», що є частиною програми «Імпульс».  Проєкт «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансової підтримки урядів Норвегії та Швеції.

АНОНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ

«Статут територіальної громади:

від формальності до дієвого механізму участі»

Гібридний формат (офлайн + онлайн)  |  Дата та час: 19 березня 14:30

ГО «НОВА Енергія» запрошує представників територіальних громад Полтавської та Сумської областей долучитися 19 березня з 14:30 по 16:30 до міжрегіонального круглого столу «Статут територіальної громади: від формальності до дієвого механізму участі».

У 2025 році набув чинності Закон про народовладдя, який зобов’язав усі громади затвердити статути до 1 січня 2027 року та деталізував процедури місцевої демократії. Це означає, що найближчим часом ще сотні громад здійснюватимуть розробку або оновлення своїх статутів. Більшість за основу використовуватиме типовий зразок від Міністерства розвитку громад та територій. Але типовий статут — це відправна точка, а не готове рішення. Без свідомої адаптації він ризикує залишитися черговим формальним документом, який не відображає ні специфіки громади, ні реальних потреб її жителів.

Окремий акцент буде зроблено на особливостях для громад, де ведеться видобування корисних копалин. Видобувна діяльність — це додаткові ресурси, підвищені екологічні та соціальні ризики, і потреба у реальних механізмах впливу громади на рішення щодо використання надр. Статут має враховувати специфіку видобувної діяльності, визначати механізми участі громади у прийнятті відповідних рішень та закріплювати принципи ресурсної справедливості. У рамках поточного проєкту ГО «НОВА Енергія» напрацювала такі підходи спільно з Чупахівською та Липоводолинською громадами Сумської області. Метою круглого столу є передача цього досвіду громадам зі схожою специфікою та спільне напрацювання практичних рішень.

До участі запрошуються сільські, селищні та міські голови, депутати місцевих рад, секретарі рад і керівники виконавчих органів громад Полтавської та Сумської областей, де здійснюється видобування корисних копалин. Також запрошуються представники місцевих громадських організацій.

У рамках круглого столу будуть розглянуті такі питання:

• Типовий статут громади: нові законодавчі вимоги, обов’язкові норми та відмінності від попередніх зразків
• Адаптація статуту до специфіки видобувної громади: принципи ресурсної справедливості та механізми їх закріплення
• Символіка територіальної громади: особливості затвердження та відображення у статуті
• Інструменти місцевої демократії: умови застосування, наявні бар’єри та реалістичні параметри участі
• Комунікація з мешканцями: підходи до партисипативної розробки статуту
• Процедура прийняття статуту: порядок дій в умовах оновленого законодавства
• Практичні рекомендації: алгоритм підготовки, затвердження та впровадження статуту громади

Захід буде проведений у гібридному форматі (офлайн у Полтавській області та онлайн). 

Участь у заході є безкоштовною. 

Для реєстрації просимо заповнити до 08.03.2026 року форму за посиланням: https://forms.gle/LEhfRFmWgEhBMEtH9. Відбір офлайн-учасників здійснюється на основі поданих до заявок з урахуванням потреби громади в оновленні статуту, мотивації до впровадження інструментів місцевої демократії та регіонального представництва.

Зареєстровані учасники отримають підтвердження з деталями щодо місця проведення або посиланням для онлайн-підключення.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту: energiya.nova@gmail.com  

Захід організовує ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Зміст матеріалів представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

«Ми довго говорили між собою… і зрозуміли, що майбутнє треба будувати разом із молодими», — так несподівано для стратегічного процесу почалася одна з найглибших розмов під час роботи над Стратегією розвитку Лебединської громади. 

Ці слова належать колишньому освітянину, нині пенсіонеру, який долучився до опитування. Разом із сусідами та колишніми колегами вони сперечалися, згадували та врешті дійшли висновку: майбутнє належить прогресивним людям сучасності.   

У такі моменти розумієш: стратегія — це не про сухі цифри в таблицях. Вона про людей. Про готовність чути одне одного і виходити за межі звичного кола спілкування.

Саме так сьогодні працює Лебединська громада, розробляючи Стратегію розвитку на 2026–2027 роки з перспективою до 2034 року. Команда ГО «НОВА Енергія» допомагає громаді структурувати це бачення, перетворюючи розрізнені ідеї на чіткий план дій.  

Під час консультацій із фахівцями органів місцевого самоврядування розмови виходили далеко за межі формальних повноважень. «Ми звикли працювати у своїй галузі. Але стратегія змушує нас подивитися ширше: як наше рішення впливає на всю громаду».— поділилася одна з керівниць відділу.

Фінансисти говорили про реальні можливості бюджету, економісти — про конкурентоспроможність, освітяни — про те, чи повернуться діти після навчання додому, медики — про потребу в реабілітації та відновленні. Представники культури наголошували, що без збереження ідентичності жоден розвиток не буде повним.

Лебединщина має колосальний потенціал:

• Природні багатства: поклади газу, глини, пісків та цілющі мінеральні води типу «Миргородська».   
• Унікальний туризм: найдавніше в Україні озеро Шелехівське та єдиний у регіоні заповідник «Михайлівська цілина», де зберігся справжній ковиловий степ.   
• Економічні точки росту: створення індустріального парку «Лебедин» площею 21 га, що має стати магнітом для інвестицій та нових робочих місць.   

Але в стратегічних обговореннях ці ресурси звучать не як статистика, а як питання вибору: як перетворити їх на реальну конкурентну перевагу?

«Ми маємо ресурси, – зазначив під час однієї з зустрічей представник економічного напряму,  але наше завдання — перетворити їх на конкурентну перевагу, а не залишити в переліку можливостей». У цій фразі — суть стратегічного планування. Не описати, а визначити шлях. Не перерахувати, а домовитися.

Особливо цінним є те, що до процесу активно долучаються жителі. Під час обговорень люди говорять не лише про інвестиції чи дороги. Вони говорять про відчуття безпеки, про спокій, про бажання, щоб діти та онуки залишалися у громаді. «Хочеться не просто працювати тут, а пишатися цим місцем», — прозвучало під час однієї з розмов. Ці слова важливіші за будь-який індикатор, бо саме вони визначають справжню мету розвитку.

Стратегія Лебединської громади сьогодні формується як поєднання економічної конкурентоспроможності, комфортних і безпечних умов проживання та соціальної згуртованості. Але якщо дивитися глибше, то це історія про довіру між поколіннями. Коли пенсіонери визнають важливість молодіжного бачення, коли спеціалісти різних відділів починають працювати як одна команда, коли жителі готові витрачати час на обговорення майбутнього – громада вже змінюється.

Для ГО «НОВА Енергія» важливо, що процес розробки стратегій у громадах Сумщини — це живий механізм спільного прийняття рішень. Документ з’явиться трохи пізніше. А ось готовність слухати, домовлятися і брати відповідальність — уже є. І, можливо, саме це стане головним результатом спільної роботи.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що  реалізується ГО “НОВА Енергія”  за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»

Коли до громади приходить видобувна компанія з соціальними зобов’язаннями, перше питання зазвичай звучить так: «Що ви можете для нас зробити?». Але правильніше питання — інше: «Що вже є в нашій стратегії, і як компанія може допомогти це реалізувати?»

Різниця між цими двома підходами — принципова. У першому випадку громада стає пасивним отримувачем того, що запропонує інвестор. У другому — рівноправним партнером, який визначає пріоритети самостійно. Саме від цього вибору залежить, чи стануть соціальні інвестиції реальним розвитком, чи черговим набором об’єктів без логіки й без майбутнього.

Практика показує: коли у громади немає затвердженої стратегії розвитку, соціальні інвестиції стають непередбачуваними. Компанія намагається «зробити щось корисне», громада — отримати максимум тут і зараз. У результаті з’являються об’єкти, які нікому не потрібні в довгостроковій перспективі або які громада просто не може утримувати.

На приклад — відновлення басейну на вимогу мешканців. Якщо такий, вже був законсервований через брак фінансування,  він не передбачений у стратегічних документах громади, не має розрахованої моделі утримання і не вписується в пріоритети розвитку — він стане не здобутком, а фінансовим тягарем для місцевого бюджету. Щороку громада витрачатиме кошти на обслуговування об’єкта, який виник не з потреби, а з імпульсу.

Соціальні інвестиції мають посилювати стратегію розвитку громади, а не створювати нові проблеми.

Коли громада має затверджену, належним чином розроблену стратегію або програму розвитку, схвалену громадськими слуханнями й ухвалену сесією ради, вона отримує кілька критично важливих переваг у діалозі з інвестором.

По-перше, вона приходить на переговори з чіткими пріоритетами, а не з переліком ситуативних побажань. По-друге, вона може аргументовано пояснити, чому той чи інший проєкт важливий — бо за ним стоїть не настрій моменту, а зважене рішення  громади. По-третє, вона захищає громаду від нав’язування проєктів, які вигідні компанії з PR-міркувань, але не відповідають реальним потребам території.

Стратегія — це не бюрократичний формальний документ. Це інструмент самозахисту громади та основа для рівноправного діалогу.

Досвід реалізації соціальних проєктів у межах Зіньківської ділянки угоди про розподіл продукції (УРП) демонструє, як ця модель працює на практиці. 27 січня 2026 року під час Онлайн-круглого столу про громадську участь в укладанні та виконанні угод про розподіл продукції (УРП) Юрій Береза з ДТЕК Нафтогаз описав кейс, де компанія свідомо не прийняла підхід «ми самі вирішимо, що вам потрібно».

ДТЕК Нафтогаз працює з громадами з 2013 року. Протягом 12 років у межах різних територій реалізовано понад 200 соціальних проєктів на суму більше 130 млн грн. Водночас у цьому кейсі важливішим за обсяг фінансування є сам підхід до організації співпраці.

Принципова позиція: компанія завжди відштовхується від потреб і запитів громад, надаючи перевагу ініціативам, що відповідають стратегії або перспективному плану розвитку громади. У випадку УРП підхід іще жорсткіший: фінансуються лише ті проєкти, які включені до затверджених стратегічних або програмних документів громади. Це не побажання — це обов’язкова умова. Проєкт, якого немає в стратегічному документі, ухваленому сесією ради, просто не розглядається.

Такий підхід захищає обидві сторони. Громаду — від ситуативних рішень і непродуманих витрат. Компанію — від звинувачень у маніпуляціях або неефективному використанні коштів.

Зіньківська ділянка УРП охоплює громади Полтавської та Сумської областей. Дата початку була оголошена у 2023 році. У 2023–2024 роках робота з реалізації соціальних ініціатив велася в Чернеччинській громаді на Сумщині — там прогнозували найвищий видобувний потенціал. У 2025 році масштабна сейсморозвідка охопила вже чотири громади, тож співпраця теж розширилася. Саме від реальної активності на конкретній території залежить і обсяг соціальних інвестицій — це теж елемент передбачуваності, закладений в логіку УРП.

Як виглядає процес: роль громади на кожному етапі

Модель взаємодії, відпрацьована в межах Зіньківської ділянки, вибудована так, що громада є активним учасником на кожному кроці — а не підписантом готових рішень наприкінці.

На основі УРП між компанією та громадою укладається Меморандум про співпрацю. Він є безстроковим рамковим документом, який визначає принципи взаємодії та закріплює роль соціальних інвестицій як договірного зобов’язання, а не доброї волі.

Щорічний план реалізації проєктів та бюджет формується громадою і компанією спільно — на основі стратегічних документів громади і виробничих планів компанії. Компанія не диктує пріоритети: вона бере участь у погодженні переліку проєктів і обсягу фінансування залежно від етапу реалізації УРП. План підписує уповноважений представник громади з одного боку і представник компанії – з іншого.

Для реалізації програми проводяться конкурсні торги для визначення підрядника. Після визначення підрядника укладається тристоронній договір між компанією, підрядною організацією та громадою. Компанія забезпечує фінансування, підрядник виконує роботи чи поставляє товари, громада здійснює приймання результатів. Таким чином орган місцевого самоврядування не є пасивним отримувачем підтримки, а виступає стороною договору, яка контролює якість виконання.

Завершальним етапом є відображення відповідних витрат у звітності компанії, зокрема у звіті про платежі на користь держави в межах вимог прозорості видобувних галузей. Це забезпечує додатковий рівень підзвітності.

В умовах воєнного часу реалізація проєктів відбувається з урахуванням безпекових обмежень, зокрема щодо публічного розкриття окремих даних.

Ключова відмінність описаної моделі від звичайної «корпоративної благодійності» більшості бізнесів у інших секторах — у розподілі ролей і відповідальності.

У благодійній моделі компанія вирішує, що і кому «подарувати». Громада вдячна або незадоволена — але в будь-якому разі пасивна.

У партнерській моделі громада планує, компанія реалізує те, що вписується в цей план. Фінансуються не «хотілки» і не PR-проєкти, а стратегічні пріоритети, ухвалені демократичним шляхом.

Саме тому перший крок — завжди за громадою. Без власної стратегії вона не може бути рівноправним партнером. З нею — може диктувати умови навіть потужному інвестору.

Для органів місцевого самоврядування цей кейс може бути корисним як приклад того, як структуровано вибудувати взаємодію з інвестором: спиратися на власні стратегічні документи, формувати пріоритети, наполягати на договірному оформленні ролі громади та забезпечувати приймання робіт. Для компаній — це модель системної співпраці, яка поєднує вимоги договору, планування та залучення громади на всіх етапах реалізації соціальних інвестицій.

Сильна громада — це громада з власною стратегією. Та, що знає свої пріоритети, ухвалила їх рішенням ради і готова відстоювати їх у діалозі з будь-яким інвестором.

Відповідальний інвестор — той, хто працює в межах цієї стратегії. Не нав’язує власне бачення, не фінансує ситуативні запити, а інтегрує свої соціальні зобов’язання в довгострокову логіку розвитку території.

Партнерство працює тоді, коли обидві сторони розуміють свої ролі. Громада планує. Компанія реалізує. А результатом є не черговий об’єкт на відкритті якого фотографуються чиновники, а реальний внесок у те, чого громада сама для себе хотіла.

Публікацію підготовлено ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не відображає позиції урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.