Автор: adminko

Практичний інструментарій для органів місцевого самоврядування, громадських організацій та активних мешканців.

«Мальовнича природа», «працьовиті люди», «багата історія» та «вигідне розташування» є майже в кожній презентації громади. Але такі формулювання не пояснюють, чому ветеран має повернутися сюди після служби, чому молодь повинна пов’язувати своє майбутнє з громадою, а не шукати можливостей в іншому місті чи за кордоном, і чому шахтарі та працівники видобувних підприємств мають залишатися тут після виходу на пенсію, зміни професії або завершення діяльності підприємств. 

У чому справжня суперсила громади? 

Хтось скаже, що все вирішує сильний бренд. Адже впізнаваний образ допомагає привертати увагу партнерів та інвесторів, залучати туристів, підтримувати місцевий бізнес і формувати репутацію території, де хочеться жити, працювати та будувати майбутнє.

Проте бренд передусім працює назовні. Він допомагає громаді розповідати про себе та формувати довіру серед різних аудиторій. Водночас жоден логотип, слоган або комунікаційна кампанія не зможуть переконливо представити громаду як відкриту, згуртовану та спроможну, якщо її жителі не відчувають цього у своєму повсякденному житті.

Сильний зовнішній образ завжди починається з внутрішньої роботи: довіри між владою та жителями, зрозумілих правил взаємодії, реальних можливостей впливати на рішення та готовності різних груп спільно визначати майбутнє своєї території.

Саме тому справжньою суперсилою громади може стати спроможне місцеве самоврядування.

Органи місцевого самоврядування часто сприймають насамперед як адміністративні структури, що відповідають за бюджет, дороги, комунальні послуги, освіту, соціальний захист та інші сфери місцевого життя.

Проте потенціал ОМС значно ширший. Суперсила ОМС не лише у повноваженнях або ресурсах. Вона проявляється у здатності:

• чути різні групи жителів;
• залучати людей до обговорення важливих рішень;
• пояснювати свої дії та звітувати про результати;
• створювати зрозумілі механізми громадської участі;
• об’єднувати різні населені пункти навколо спільних цінностей;
• перетворювати локальні ініціативи на реальні зміни.

Для видобувних громад це особливо важливо. Скорочення або завершення діяльності підприємств змінює не лише місцеву економіку. Воно впливає на зайнятість, соціальні зв’язки, відчуття стабільності та ідентичність території. У таких умовах громаді потрібно не просто знайти нове позиціонування, а спільно відповісти на фундаментальне запитання: якою вона хоче бути після трансформації видобувного сектору.

Саме до цього питання сьогодні повертаються Вербківська, Миколаївська та Троїцька громади, які разом із ГО «НОВА Енергія» оновлюють свої статути в межах проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті».

Статут територіальної громади є нормативно-правовим актом, який визначає особливості місцевого самоврядування, правила взаємодії влади з жителями та форми їхньої участі у вирішенні місцевих питань.

Проте його значення не обмежується юридичними положеннями.

Статут може стати суспільною домовленістю про те, як громада живе, ухвалює рішення та розв’язує спільні питання. Він допомагає перевести загальні слова про відкритість, участь, рівність і взаємну відповідальність у конкретні та зрозумілі процедури.

Наприклад, Статут може визначати:

• як проводяться громадські слухання та публічні консультації;
• як жителі можуть подавати місцеві ініціативи;
• як створюються консультативно-дорадчі органи;
• як посадові особи звітують перед громадою;
• як враховуються інтереси різних населених пунктів;
• як жителі можуть долучатися до вирішення місцевих питань;
• які цінності, традиції, символи та пам’ятні дати об’єднують громаду.

Під час розроблення Статуту громада фактично виконує частину роботи, без якої неможливо створити автентичний бренд. Робочі групи досліджують історію населених пунктів, шукають унікальні риси громади, визначають її символіку, місцеві свята, пам’ятні дати та почесні відзнаки. Вони також домовляються, за якими принципами має працювати місцева влада, як жителі братимуть участь у прийнятті рішень і які цінності мають об’єднувати громаду.

Історична довідка може залишитися формальним переліком дат, а символіка — звичним зображенням на офіційному бланку. А можуть стати змістовною основою бренду, який допомагає громаді бути впізнаваною, об’єднувати жителів навколо спільної ідентичності та переконливо представляти себе партнерам, інвесторам і майбутнім жителям.

Статут не замінює брендбук і не повинен перетворюватися на туристичний путівник. Але він може закріпити фундамент, на якому згодом будується впізнаваний образ громади: її історичну тяглість, офіційну символіку, спільні цінності, традиції та правила відкритої взаємодії з жителями.

Сьогодні громади конкурують не просто за дотації, а за якісний людський капітал та інвестиції. Процеси децентралізації надали територіям фінансові та управлінські ресурси, але водночас посилили боротьбу за ключові ресурси розвитку. 

Як перетворити ОМС на суперсилу: п’ять практичних кроків

Крок 1. Почніть із чесного аналізу громади

Перш ніж визначати правила взаємодії, важливо зрозуміти реальний стан справ.

Які настрої переважають серед ваших жителів? Які групи відчувають себе недостатньо почутими? Чи довіряють люди місцевій владі? Якими каналами вони користуються? Що об’єднує різні населені пункти, а що створює між ними дистанцію?

Для видобувних громад до цього додаються питання про майбутнє після зміни економічної моделі. Які можливості потрібні колишнім працівникам підприємств? Що може втримати молодь? Які умови необхідні ветеранам, підприємцям, внутрішньо переміщеним людям і родинам із дітьми? Які знання, професійний досвід і традиції громада може перетворити на ресурс розвитку?

Такий аналіз допомагає працювати не з абстрактною «громадськістю», а з реальними потребами конкретних людей.

Крок 2. Залучіть до роботи різні групи жителів

До робочої групи варто залучати не лише представників місцевої ради та виконавчих органів, а й старост, громадські організації, молодь, ветеранів, працівників і ветеранів видобувної галузі, підприємців, освітян, працівників культури, краєзнавців та жителів різних населених пунктів.

Таке залучення потрібне не для формального представництва. Кожна група має власний досвід взаємодії з місцевою владою та може показати, де наявні механізми не працюють або залишають частину людей поза процесом ухвалення рішень.

Статут, створений без участі жителів, ризикує залишитися правильним юридичним документом, який не стане частиною реального життя громади.

Крок 3. Закріпіть не декларації, а дієві механізми

Фрази про відкритість, згуртованість і співпрацю мають цінність лише тоді, коли жителі розуміють, як скористатися своїми правами на практиці.

Тому важливо не просто перелічити форми громадської участі, а визначити зрозумілий порядок їх застосування: хто може ініціювати консультацію або громадські слухання, як подається місцева ініціатива, у які строки влада має відповісти, як оприлюднюються результати обговорень і яким чином пропозиції жителів враховуються у фінальному рішенні.

Механізм участі не повинен вимагати від людини спеціальних юридичних знань. Чим простіші та зрозуміліші правила, тим більше шансів, що ними будуть користуватися.

Крок 4. Знайдіть те, що об’єднує громаду

Робота над Статутом стосується не лише процедур. Вона також допомагає громаді осмислити власну історію, традиції, символіку та спільну ідентичність.

Історична довідка не повинна перетворюватися на формальний перелік дат або туристичний опис. Її завдання — допомогти зрозуміти:

Як виникли населені пункти громади? Які форми самоврядування та самоорганізації існували тут раніше? Які події сформували місцеву ідентичність? Що об’єднує території, які сьогодні входять до складу громади? Які постаті, традиції, професійні практики та історії жителі визнають своїми?

Для вугільних і видобувних громад важливо не заперечувати промислову спадщину, але й не обмежувати нею майбутнє. Досвід шахтарів, інженерів, працівників підприємств та їхніх родин є частиною місцевої ідентичності. Водночас громада має знайти спосіб поєднати цю спадщину з новими можливостями, професіями й напрямами розвитку.

Спільна ідентичність не виникає з вигаданого слогана. Вона формується через чесне осмислення минулого, розуміння теперішнього та спільне бачення майбутнього.

Крок 5. Перетворіть Статут на інструмент щоденної роботи

Навіть якісно підготовлений документ не змінить громаду автоматично.

Після ухвалення Статуту необхідно пояснити жителям, які можливості він їм надає. Варто підготувати зрозумілу скорочену версію документа, окремо розповісти про кожен механізм участі, опублікувати алгоритми подання ініціатив і звернень, навчити відповідальних працівників та регулярно показувати приклади того, як пропозиції людей вплинули на рішення.

ОМС стають суперсилою не тоді, коли у громаді просто є Статут, а тоді, коли закріплені в ньому механізми реально працюють.

Якщо громадські слухання проводяться лише для виконання формальної вимоги, довіри це не створює. Якщо пропозиції жителів збирають, але не пояснюють, що з ними сталося, люди перестають брати участь. Якщо влада говорить про єдність, але окремі населені пункти постійно залишаються поза увагою, ця єдність існуватиме лише на папері.

Від формального документа — до спільної відповідальності

Ми переконані: кожна громада має власну суперсилу. Але вона розкривається тоді, коли ОМС вчаться чути своїх людей, домовлятися, діяти разом і відповідати за спільне майбутнє.

ГО «НОВА Енергія» допомагає закласти для цього сталий фундамент: переосмислити власну історію та ідентичність, залучити жителів до обговорення, визначити зрозумілі правила місцевої демократії та перетворити Статут із формального документа на дієвий інструмент співучасті.

Саме так органи місцевого самоврядування можуть стати справжньою суперсилою для згуртування, єдності та стійкого розвитку громади.

Матеріал підготовлено ГО НОВА Енергія в рамках проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті» який реалізується ГО НОВА Енергія за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».  Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Про ГО «НОВА Енергія» можна розповідати через десятки проєктів у сфері ресурсної справедливості: від громадської участі й планування відновлення до прозорості видобувних галузей, екологічної безпеки, цифрових інструментів і підтримки місцевого розвитку. Але сам перелік напрямів не пояснює головного — чому в дуже різних проєктах команда діє впізнавано й послідовно.

Візія організації змінюється разом із викликами з якими зустрічаються громади і вся Україна. І поступово від “слогану”: “Видобувати правду”, ми перешли до більш стратегічного орієнтиру – “Ресурсна справедливість”.

Що це означає для нас? Ресурсна справедливість починається там, де рішення ухвалюються відкрито, враховують потреби різних груп населення та створюють довгострокову цінність для людей і територій. Це можливість для громад не лише знати, якими ресурсами вони володіють, а й повноцінно брати участь у рішеннях щодо їх розподілу, використання та відновлення.

Саме тому місія організації — забезпечити справедливу вигоду від природних та енергетичних ресурсів для кожного. 

Якими б різними не були наші проєкти, у своїй роботі ми завжди спираємося на чотири фундаментальні цінності. Саме вони об’єднують команду, додають енергії та допомагають ухвалювати рішення, це – людиноцентричність, довіра і взаємоповага, партнерство, самодостатність і стійкість. 

• Людиноцентричність

Будь-яке рішення може виглядати переконливо на папері й водночас не відповідати реальним потребам. Можна написати стратегію, сформувати перелік проєктів відновлення, розробити статут громади чи створити цифровий сервіс — але вони не працюватимуть, якщо люди не розуміють їх, не бачать у них себе або не мали можливості вплинути на результат.

Тому для ГО «НОВА Енергія» людиноцентричність означає починати планування не з переліку бажаних проєктів, а з аналізу потреб, можливостей і довгострокових наслідків.

Працюючи з громадами над стратегічними чи програмними документами, команда залучає до обговорень не лише представників місцевої влади. За одним столом зустрічаються підприємці, освітяни, молодь, ветерани, внутрішньо переміщені люди, громадські активісти та інші жителі, чиї потреби й досвід легко загубити за усередненими показниками. Для нас участь — це не формальна присутність у списку, а можливість впливати на зміст рішення.

Такий підхід змінює роль експертів. Вони не визначають майбутнє громади замість людей, а допомагають перетворити місцевий досвід, потреби й ідеї на обґрунтовані рішення.

Особливо важливо це для вугільних громад Дніпропетровщини. Справедлива трансформація таких територій — це не лише питання закриття або перепрофілювання підприємств. Вона впливає на зайнятість, місцеві бюджети, розвиток малого бізнесу, освіту, довкілля та перспективи молоді.

Тому ГО «НОВА Енергія» працює над тим, щоб жителі не дізнавалися про зміни після ухвалення рішень, а брали участь у формуванні локальних і регіональних політик. У межах відповідного проєкту організація допомагає активним жителям і місцевим організаціям використовувати громадські слухання, місцеві ініціативи, консультації та інші інструменти участі в плануванні справедливої трансформації.

У цьому і полягає практичний вимір людиноцентричності: людина не є пасивним отримувачем рішень. Вона має право брати участь у визначенні того, як розвиватиметься її громада.

• Довіра і взаємоповага 

Участь неможлива без довіри. А довіра не виникає лише тому, що місцева влада оприлюднила документ або провела формальне громадське обговорення.

Люди повинні розуміти, як ухвалюються рішення, які ресурси має громада, чому обрано певні пріоритети та якими будуть наслідки. Вони також мають знати, якими інструментами можуть скористатися, щоб висловити свою позицію та вплинути на місцеву політику.

Саме тому одним із напрямів роботи ГО «НОВА Енергія» є оновлення статутів громад.

У Троїцькій громаді Дніпропетровщини статут був відсутній, а в Миколаївській і Вербківській — застарів. Це означало, що жителі не мали чітко визначених і зрозумілих правил проведення громадських слухань, внесення місцевих ініціатив та участі в консультаціях.

Команда організації працює над тим, щоб нові статути стали не формальними документами, а спільно напрацьованими правилами взаємодії між владою і жителями. Особливого значення це набуває в умовах трансформації вугільних територій, коли рішення щодо економічного майбутнього, відновлення й використання ресурсів потребують суспільної довіри та підзвітності.

Довіра також залежить від якості комунікації. Інформація може бути формально відкритою, але залишатися недоступною через складну мову, фрагментарність або відсутність пояснення, як вона стосується повсякденного життя людей.

Відкритість, прозорість і підзвітність є не лише вимогами європейської інтеграції. Це умови, за яких люди можуть розуміти зміни, довіряти процесам і брати на себе частину відповідальності за розвиток громади.

• Співпраця і мережування

Багато українських громад десятиліттями жили в парадигмі конкуренції: за обласні субвенції, увагу інвесторів чи обмежені донорські кошти. Проте виклики війни та вимоги євроінтеграції занадто масштабні, щоб долати їх поодинці. 

Європейський підхід передбачає партнерство між громадами, владою, бізнесом, громадськими організаціями, освітніми установами й експертним середовищем.

Для ГО «НОВА Енергія» мережування — це не просто обмін контактами, а спосіб посилити якість рішень. У різних проєктах ми поєднуємо громади, громадські організації, наукові установи, органи влади, бізнес, медіа та експертів. Кожна сторона має власну роль: хтось знає локальний контекст, хтось забезпечує дані, хтось має фахову методологію, а хтось може втілити рішення. 

Це особливо важливо для промислових і видобувних територій. Енергетичний перехід не може обмежуватися закриттям підприємства або заміною одного джерела енергії іншим. Він повинен одночасно враховувати зайнятість, розвиток малого бізнесу, перекваліфікацію працівників, стан довкілля та майбутню економічну модель регіону. Для цього потрібна координація багатьох сторін.

В ГО «НОВА Енергія» ми перетворюємо мережування на практичний інструмент підсилення не лише громад-партнерів, а й власного експертного ресурсу. 

Ми також не відділяємо партнерство назовні від розвитку власної команди. Залучаємо фахівців із різних сфер, створюємо можливості для стажування, підтримуємо обмін досвідом і підбираємо завдання під сильні сторони людей. Організація зростає не тоді, коли одна людина знає все, а тоді, коли команда вміє поєднати різні знання й довіряти одне одному відповідальність.

• Самодостатність і стійкість

Відповідальність за зміни починається всередині самої організації.

Сильні громади потребують сильних організацій громадянського суспільства. Саме тому участь ГО «НОВА Енергія» у проєкті «Імпульс» — це не тільки можливість реалізувати нові активності в громадах. Це також робота над власною інституційною спроможністю.

Ми системно посилюємо якість управління, фінансовий і проєктний менеджмент, аналітичну, адвокаційну та комунікаційну роботу. Команда переглядає внутрішні процедури, впроваджує політики етичної поведінки й управління ризиками, проходить навчання, розвиває фандрейзинг і стратегічні комунікації. Паралельно ця інституційна робота підсилює практичні напрями: громадський моніторинг відновлення, водну безпеку, прозорість видобувних галузей та електронну демократію.

Для громадського сектору внутрішні політики, аудит, стратегічне планування або розвиток команди іноді залишаються «невидимою» частиною роботи. Проте саме вони визначають, чи здатна організація бути відповідальною перед бенефіціарами, зберігати експертизу, послідовно відстоювати суспільний інтерес і продовжувати роботу після завершення окремого гранту.

Для команди це також означає готовність переглядати власні підходи, інвестувати в навчання, посилювати внутрішню взаємодію та будувати організацію, яка здатна відповідати на нові виклики. 

Людиноцентричність для нас — це поставити запитання до того, як запропонувати рішення. Довіра і взаємоповага — чесно пояснити дані, обмеження та наслідки. Співпраця — залучити тих, без кого рішення буде неповним. Самодостатність і стійкість — подбати, щоб створеним результатом могли користуватися й розвивати його без постійної зовнішньої підтримки.

Саме ці принципи поєднують наші різні напрями: сталий регіональний розвиток, зелену перебудову громад, цифрову демократію, громадську участь та посилення спроможності місцевих інституцій. Вони також природно наближають українські громади до європейських підходів — але не тому, що ми підлаштовуємо під них кожен проєкт, а тому, що повага до людини, відкритість, партнерство й відповідальність є основою якісного врядування будь-де.

Ми не вимірюємо успіх лише кількістю проведених заходів, створених документів чи опрацьованих даних. Для нас важливо, чи з’явилося в людей більше можливостей впливати; чи стали складні рішення зрозумілішими; чи виникла довіра між тими, хто раніше майже не говорив одне з одним; чи спроможна громада рухатися далі самостійно.

Проєкти змінюються, завершуються й поступаються місцем новим. Цінності залишаються. Саме вони допомагають ГО «НОВА Енергія» в кожному новому завданні не втрачати головного: ресурси мають працювати для людей, рішення мають створюватися разом із людьми, а зміни — залишатися з ними надовго.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

Ми вже неодноразово звертали увагу на проблеми регулювання угод про розподіл продукції та недостатнє залучення громад до процесів, рішення в межах яких безпосередньо впливають на їхній просторовий, економічний та екологічний розвиток.

Масштаб таких рішень значно більший за територію окремого родовища чи майбутнього видобувного об’єкта. Одна ділянка угоди про розподіл продукції (УРП) в Україні може мати площу до 8 000 квадратних кілометрів і поширюватися на території громад двох-трьох областей. За даними дослідження «Громадська участь в укладенні та моніторингу угод про розподіл продукції (УРП)», на кінець 2025 року УПР покривали площі 211 територіальних громад. 

І це не лише “традиційно газовидобувні  області”, такі як Харківська, Полтавська та Сумська, де УРП стосується майже половини громад, а й Львівська та Івано-Франківська області, де ця частка складає 74% та 68 % відповідно.

Формально угоди регулюють відносини між державою та інвестором. Однак їхні наслідки безпосередньо стосуються громад, які мають розробляти стратегії розвитку, визначати майбутнє своїх територій, готувати інвестиційні майданчики та створювати умови для появи нових робочих місць. При цьому органи місцевого самоврядування не є повноцінними сторонами УРП і не мають достатнього впливу на рішення щодо меж спеціальних дозволів та майбутньої програми робіт.

Через це навіть потенційне використання надр може створювати для громади реальні обмеження. Якщо земельна ділянка перебуває в межах спецдозволу, громада не завжди може впевнено планувати її забудову або гарантувати інвесторам, що територія залишатиметься доступною для реалізації іншого проєкту. І це відбувається навіть тоді, коли геологорозвідувальні роботи ще не розпочалися, конкретне родовище не підтверджене, а місце розташування майбутніх видобувних об’єктів не визначене.

Саме з такою ситуацією зіткнулася Лебединська громада Сумської області. Підготовлений нею проєкт індустріального парку, який мав стати одним із ключових інструментів економічного відновлення, опинився в умовах невизначеності через перебування обраної території в загальних межах спеціального дозволу на користування надрами.

Концепція індустріального парку передбачає меблеву фабрику, виробництво каркасних будинків, гофроупаковки та сендвіч-панелей, теплиці, елеватор, сонячну електростанцію, вантажну залізничну станцію, логістичний термінал «Нової пошти», крафтові виробництва, адміністративну інфраструктуру та простір для проживання працівників. 

Такий комплекс міг би створити нові робочі місця, розширити податкову базу і сформувати для Лебедина новий економічний профіль. Однак, під час підготовки документів з’ясувалося, що держава вже надала іншій компанії право досліджувати надра під цією територією та, у разі виявлення покладів, видобувати газ і нафту. Це право оформлене спеціальним дозволом, виданим на підставі угоди про розподіл продукції.

«Потрібно зауважити, що проблема полягає не в самому існуванні спецдозволу, а в тому, що держава не розмежувала право досліджувати велику ділянку надр і реальну потребу використовувати конкретну земельну ділянку під інші проєкти», — наголошує Віталій Филенко, голова ради ГО «НОВА Енергія».

Спецдозвіл №5690 надано для геологічного вивчення та можливого подальшого видобування вуглеводнів Грунівської ділянки. Однак він сам по собі не підтверджує ані наявності родовища саме під територією індустріального парку, ані планів розмістити там свердловину чи інший видобувний об’єкт.

Держгеонадра повідомили, що родовища корисних копалин під цією ділянкою не обліковуються, а в кадастровому витягу немає відомостей про оформлений гірничий відвід.

Довідково. Грунівська площа/ділянка УРП розташована в межах Сумської та Полтавської областей. Загальна площа – 1082,95 км². УРП підписана 8 листопада 2021 року з EP UKRAINE B.V. (м. Схіпгол, Нідерланди) — дочірньою компанією EPH Group (Czech Republic). Умови схвалено Розпорядженням КМУ від 05.11.2021 № 1405-р. Обсяг інвестицій перередбачений угодою мав складати не менше 0,5 млрд грн (або 35 млн дол. США). Програма робіт передбачала  300 км² 3D-сейсміки та 10 свердловин протягом перших 5 років. Фактично, компанія оголосила про форсмажор у 2022 році і дані про виконання робіт у публічному просторі відсутні.

Попри відсутність підтвердженого родовища та конкретних планів щодо використання саме цієї землі, під час розгляду документів факт перебування ділянки в загальних межах спецдозволу фактично прирівняли до наявності на ній видобувної діяльності та площі залягання корисних копалин.

ДПС послалася на обмеження щодо забудови таких площ, а Міністерство економіки України залишило заяву громади без руху.

Водночас законодавство не дає громаді чіткої процедури, за якою вона могла б отримати обов’язкову відповідь: чи потрібна надрокористувачу саме ця земля, які роботи на ній передбачені та чи сумісні вони з індустріальним парком.

Закон про УРП регулює насамперед відносини держави та інвестора, тоді як громада не є стороною угоди й не може змінити програму робіт або межі спецдозволу.

У результаті Лебедину запропонували «усунути недоліки», причина яких не залежить від рішень міської ради. Юридично землю не вилучили й прямої заборони на будівництво не встановили.

Відповідальність залишається на громаді, а рішення — поза її повноваженнями

Механізм УРП побудований навколо відносин держави та інвестора. Вони домовляються про територію, програму робіт, фінансування, строки, компенсацію витрат і розподіл видобутої продукції.

Орган місцевого самоврядування не є повноцінною стороною цієї угоди, хоча саме на території громади реалізуються її просторові, екологічні та економічні наслідки.

Лебединська громада намагалася зв’язатися з інвестором УРП, однак за офіційною адресою реєстрації компанії листи не отримують, а її представники на контакт не виходять.

Кейс Лебединської громади ставить перед державою не питання про те, що важливіше — газова свердловина чи індустріальний парк. Він підсвічує більш масштабний правовий прецедент.

Чи має право абстрактний видобувний проєкт із невизначеними техніко-економічними параметрами отримувати пріоритет над реальним інвестиційним проєктом громади, який уже має деталізовану концепцію, бізнес-план та економічно доцільне обґрунтування?

Поки нормативна база не пропонує зрозумілого механізму зважування публічних та приватних інтересів, ціну такої регуляторної невизначеності сплачуватимуть саме громади — втраченими прямими іноземними та внутрішніми інвестиціями, втраченими робочими місцями та проєктами, які так і залишаються на рівні стратегій.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У кожної громади, з якою працює ГО «НОВА Енергія», безперечно, вже є своя сильна ідея — що хочеться змінити чи покращити: хтось прагне створити простір для молоді, підтримати жінок у віддалених селах або облаштувати спортивну інфраструктуру, дехто бачить потенціал у розвитку культурних подій чи туристичних маршрутів у громаді.

Але між ідеєю та її втіленням є етап, на якому більшість таких важливих і цікавих ініціатив так і залишаються мріями, тому що не отримують фінансування.

Причина не завжди в тому, що проєкт «слабкий». Часто проблема в іншому: люди не можуть чітко пояснити, яку саме потребу вирішує ідея, кого вона стосується, що зміниться після реалізації, хто відповідатиме за результат і чи матиме цей проєкт сталий вплив після повної реалізації.

Саме з таким практичним завданням працювали учасники дводенного інтенсиву «Учасницьке планування відновлення громади», який ГО «НОВА Енергія» провела в липні для ініціативних представників громад Сумщини.

Протягом двох днів учасники інтенсиву працювали з власними ідеями: розбирали проблеми громад, шукали причини й наслідки, визначали цільові групи, формулювали мету, продумували активності, результати, сталість і логіку подальшого залучення ресурсів.

Інтенсив був побудований таким чином, щоб на практиці показати учасникам шлях — від «у нас є ідея» до «ми розуміємо, як перетворити її на проєктну концепцію». Це важливо, бо саме на цьому етапі можна визначити, чи пропонуєте ви рішення справжньої проблеми, чи лише реагуєте на її наслідки. Наприклад, якщо молодь виїжджає з громади, причина може бути не тільки у відсутності дозвілля. Під час інтенсиву цю проблему розглядали глибше: молоді люди не вірять, що можуть впливати на зміни, не бачать реальних каналів участі, а рішення часто ухвалюються без них. У такій логіці відповіддю стає не разовий захід, а створення механізмів участі — молодіжної ради, бюджету участі, публічної звітності або простору, де молодь може пропонувати й реалізовувати власні ініціативи. 

Практична частина інтенсиву охоплювала інструменти, без яких складно підготувати сильну заявку: теорію змін, логіко-структурну матрицю, календарне планування, моніторинг, кількісні та якісні індикатори, сталість результатів. Ці інструменти допомагають команді перевірити, чи пов’язані між собою проблема, мета, заходи, бюджет, очікувані результати й ризики. 

За результатами інтенсиву учасники напрацювали п’ять проєктних концепцій різного рівня готовності та одну додаткову ідею, яка з’явилася вже наприкінці навчання. Це ще не фінальні грантові заявки: частина концепцій потребує доопрацювання бюджетів, опису ресурсів, ризиків, партнерств, комунікаційного супроводу та сталості. 

Напрацьовані концепції стали основою для підготовки майбутніх грантових заявок, узгоджених із Програмою кластерного розвитку Сумщини. Усі розроблені ідеї враховують пріоритети розвитку громад, спрямовані на посилення їхньої спроможності, міжсекторальне партнерство та створюють підґрунтя для подальшого залучення фінансування на реалізацію проєктів відновлення. 

Андріяшівська громада працювала над ідеєю екопростору для молоді. Її цінність у тому, що екологічне відновлення розглядається не як разова толока, а як можливість сформувати молодіжну екологічну спільноту. Концепція передбачає опитування мешканців, польові дослідження, картування проблемних природних територій, навчання молоді, пілотування природоорієнтованих рішень і підготовку «Зеленої книги природоорієнтованого відновлення Андріяшівської громади». 

Липоводолинська громада напрацювала концепцію безпечних жіночих просторів у Русанівці та Берестівці. Ця ідея відповідає на дуже конкретну потребу — доступну підтримку для жінок у віддалених селах. У фокусі концепції — дружини й матері військовослужбовців, жінки з родин загиблих або зниклих безвісти, ВПО, одинокі матері, жінки 50+ та жінки у складних життєвих обставинах.

Сильна сторона цієї концепції — перехід від разових заходів до сталої інфраструктури підтримки. Простори мають працювати на базі будинків культури й забезпечувати психологічну, правову, освітню та кар’єрну підтримку, розвиток жіночого лідерства, групи взаємопідтримки, діалог із місцевою владою та дорожню карту роботи після завершення грантового фінансування.

Недригайлівська громада працювала над концепцією інклюзивного спортивного простору. Важливо, що команда почала не з бажання «облаштувати об’єкт», а з потреби якісно підготувати проєктне рішення. Концепція передбачає дослідження потреб, спільне проєктування, громадське погодження, адвокацію та підготовку інвестиційного пакета для подальшого залучення фінансування.

До роботи планується залучити молодь, ветеранів і членів їхніх родин, ВПО, людей з інвалідністю, сім’ї з дітьми, спортивну спільноту, представників місцевої влади, депутатів, громадські організації та ініціативні групи. У концепції передбачені міжсекторальна робоча група, опитування щонайменше 400 жителів, інтерв’ю з представниками вразливих груп, фокус-групи, аудит спортивної інфраструктури, молодіжна проєктна лабораторія, дизайн-сесія, дорожня карта та інвестиційний паспорт.

Такий підхід особливо важливий для інфраструктурних ініціатив. Простір, створений без участі майбутніх користувачів, часто не працює так, як очікувалося. Натомість простір, спроєктований разом із різними групами жителів, має більше шансів стати справді потрібним і доступним.

Чупахівська громада запропонувала концепцію «Відкритий екран громади» — мобільного простору для кінопоказів просто неба біля ліцею. На перший погляд, це культурна ініціатива. Але в логіці проєкту кінопокази мають стати доступним способом зібрати людей, створити безпечний формат спілкування, провести фасилітовані обговорення та поступово залучити мешканців до спільних дій.

Для громади, де бракує відкритих форматів взаємодії, така ідея може стати першим кроком до ширшої участі. Люди можуть не прийти на формальне громадське обговорення, але прийдуть на кінопоказ. А вже після цього — залишаться на розмову, запропонують ідею, долучаться до ініціативної групи або підтримають наступну активність. Саме тому в концепції передбачені не лише закупівля обладнання, а й обговорення після показів, збір пропозицій від жителів, оцінювання результатів і план подальшого використання простору. 

Окремим результатом інтенсиву стала додаткова ідея Недригайлівської громади — туристичний маршрут уздовж траси Суми–Київ. Вона з’явилася вже наприкінці навчання, коли команда переосмислила підхід до вибору проєктної ідеї та побачила потенціал громади через культурну спадщину, локальні історії, навігацію, малий бізнес і вигідне розташування на важливому транспортному маршруті.

Ця ідея важлива не лише як туристичний продукт. Вона може працювати на локальну ідентичність, промоцію громади, розвиток малого бізнесу та залучення подорожніх. Очікувані результати включають первинний перелік туристичних локацій, збір локальних історій, карту або цифрову версію маршруту, пілотну екскурсію та основу для подальшої грантової заявки.

Усі ці напрацювання різні за темами, але мають спільну логіку: громади вчилися описувати не бажання, а рішення. Не просто «нам потрібен простір», а — для кого він, яку проблему вирішує, як працюватиме, хто буде залучений, які результати можна виміряти і що залишиться після завершення фінансування.

Саме це і є ключовим результатом інтенсиву. Команди почали бачити свої ідеї як систему: проблема — цільова аудиторія — рішення — активності — результати — сталість. Такий підхід підвищує шанси не лише отримати фінансову підтримку, а й реалізувати проєкти, які справді відповідатимуть потребам мешканців.

Для ГО «НОВА Енергія» така робота є частиною системного підходу до посилення громад Сумщини. Йдеться не лише про навчання написанню заявок, а про формування практичної спроможності громад самостійно визначати пріоритети, працювати з потребами різних груп мешканців, залучати партнерів і перетворювати локальні ідеї на проєкти розвитку.  

Проєкт «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини» реалізується у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Якщо компанія вносить суму платежу у гривнях замість тисяч гривень, під час звірки виникає розбіжність у тисячу разів. Формально дані підприємства і державного органу можуть відрізнятися майже на 100 000%, хоча причина полягає не в несплаті, а в неправильно обраній одиниці вимірювання.

Це одна з практичних помилок, які розібрали 22 липня під час онлайн-тренінгу «Звіт про платежі на користь держави: нові можливості Порталу ІПВГ України — 7.0». Захід організувала ГО «НОВА Енергія» для підприємств видобувної галузі та компаній, що здійснюють транспортування нафти і газу.

На тренінг зареєструвалися майже 100 учасників. Більше половини з них — працюють у сфері бухгалтерського, фінансового, економічного, податкового обліку, аудиту та МСФЗ. До навчання також долучилися юристи, геологи, екологи, фахівці з надрокористування та керівники підприємств.

Запити учасників стосувалися конкретних робочих ситуацій: як додати організацію до кабінету, відновити можливість підписання звіту, відобразити окремі витрати на користь державних установ, узгодити дані ІПВГ з іншими видами корпоративної звітності та отримати консультацію в разі додаткового запиту.

Що змінилося на Порталі

У межах оновлення Порталу ІПВГ було доопрацьовано 38 форм і створено 24 нові. Зміни охопили не лише інтерфейс, а й структуру даних, довідники, обов’язкові поля, інформацію про платежі, проєктну діяльність, кінцевих бенефіціарних власників, соціальні програми та підприємства державного сектору.

Виконавчий директор ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко пояснив, які компанії належать до підзвітних, як побудована логіка подання інформації та на що звернути увагу під час заповнення оновлених форм.

Одна з ключових вимог — узгодженість даних у різних розділах. Інформація про спеціальні дозволи має відповідати відомостям про проєктну діяльність, видобуток, запаси корисних копалин, рентну плату, плату за землю та екологічний податок. Якщо пов’язані форми містять різні дані, компанія отримує додаткові запити, а процес звірки затягується.

CISO Порталу ІПВГ Микола Ситник продемонстрував практичні зміни в кабінеті користувача. Перед початком звітування компаніям необхідно перевірити облікові дані, відокремлені підрозділи та зв’язки між материнськими й дочірніми підприємствами. Ця інформація автоматично використовується в інших формах, під час звірки платежів і формування консолідованого звіту.

Учасникам також продемонстрували, як створити звіт на основі попереднього періоду, перевірити розділи на помилки, підписати декілька чернеток і вивантажити заповнені форми. Водночас імпорт даних із файлів XLSX доступний не для всіх розділів: форми зі складною структурою необхідно заповнювати безпосередньо на Порталі.

Помилки, які впливають на якість даних

Крім неправильної одиниці вимірювання, під час звірки регулярно виявляють некоректні коди платежів, дублювання даних, надмірне округлення сум, неповну інформацію про спеціальні дозволи та розбіжності між пов’язаними формами.

Окрему увагу приділили полю «Примітка». У ньому потрібно пояснювати застосований валютний курс, зміну коду КАТОТТГ, особливості розрахунку платежу або причини відсутності показника. Таке пояснення дає змогу правильно інтерпретувати дані без додаткового листування з підприємством.

Представник ТОВ «Ернст енд Янг» Марк Герула розглянув спеціальні випадки звітування: договори про спільну діяльність, угоди про розподіл продукції, відчуження або анулювання спеціального дозволу, платежі до Пенсійного фонду та плату за видачу інтегрованого довкіллєвого дозволу.

Підприємствам також рекомендували подавати платежі окремо щодо кожної громади, на територію якої поширюється дія спеціального дозволу, із зазначенням відповідного коду КАТОТТГ. Якщо діяльність за дозволом протягом звітного періоду не здійснювалася, поля не слід залишати порожніми — у них необхідно зазначити нуль. Це дозволяє відрізнити підтверджену відсутність платежів від пропущених даних.

Повний Звіт про платежі на користь держави складається з 28 форм, Консолідований звіт — із 29. Статус «Подано» система присвоює лише після заповнення всього передбаченого пакета. Підписання окремих розділів ще не означає завершення звітування.

Практичну цінність навчання підтвердило підсумкове опитування учасників. За п’ятибальною шкалою вони оцінили зміни у своїй здатності використовувати дані й технологічні рішення Порталу ІПВГ для виконання професійних завдань у середньому на 4,6 бала.

72% респондентів поставили максимальну оцінку — 5 балів, ще 16% — 4 бали. Це свідчить, що учасники отримали не лише роз’яснення щодо оновлених вимог, а й практичні навички роботи з Порталом. 

Портал ІПВГ є прикладом GovTech-рішення, але його суспільна цінність виникає лише тоді, коли дані стають зрозумілими, доступними для аналізу та придатними для використання державою, бізнесом, медіа, експертами й громадами.

Саме тому проєкт «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні» підтримує не лише розроблення цифрових інструментів, а й орієнтовані на потреби користувачів рішення для прозорого та інклюзивного відновлення. Офіційний опис проєкту GIZ окремо наголошує на взаємодії публічної адміністрації та громадянського суспільства під час розроблення таких рішень.

Технологія створює можливість для прозорості. Але перетворити її на реальний механізм підзвітності можна лише через якісні дані, компетентних користувачів і постійну взаємодію між державою, бізнесом та громадськістю.

Для тих, хто хоче детальніше ознайомитися з оновленими можливостями Порталу ІПВГ, вимогами до заповнення форм і практичними рекомендаціями для підготовки звітності, нижче доступна презентація онлайн-тренінгу.

Матеріал підготовлено ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини. 

Наслідки бойових дій для громад Слобожанщини не обмежуються зруйнованою інфраструктурою та пошкодженими територіями. Вибухи, пожежі й руйнування різних об’єктів можуть спричиняти потрапляння небезпечних речовин у ґрунти та водні ресурси. Частина таких забруднень, зокрема важкими металами, не має помітних зовнішніх ознак, однак може створювати довготривалі ризики для довкілля та безпеки людей.

Водночас громади вже мають ухвалювати рішення щодо відновлення постраждалих територій, використання земель і водних ресурсів. Без лабораторних досліджень неможливо об’єктивно оцінити реальний стан ґрунтів і води, визначити потенційно небезпечні ділянки та зрозуміти, які обмеження або додаткові заходи необхідно передбачити.

Щоб допомогти громадам отримати такі дані та використати їх для прийняття обґрунтованих рішень, ГО «НОВА Енергія» розпочинає новий проєкт «Громадська оцінка ризиків для земель і вод з метою безпечного відновлення громад Слобожанщини». 

Для посилення наукової складової проєкту ГО «НОВА Енергія» об’єднує зусилля з Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем. Підписаний меморандум про співпрацю дає можливість проводити високоточні хімічні аналізи проб ґрунту та води на базі УКРНДІЕП. 

Партнерство поєднує наукову експертизу інституту з практичною роботою ГО «НОВА Енергія» у громадах. Отримані лабораторні дані мають стати не лише фаховими висновками, а зрозумілим інструментом для оцінювання ризиків, планування відновлення та прийняття обґрунтованих рішень щодо використання земель і водних ресурсів. 

Запрошуємо громади долучитися до дослідження 

Громади Харківської та Сумської областей можуть передати для дослідження зразки ґрунту та води з територій, які постраждали внаслідок бойових дій.

Зразки проходитимуть професійний аналіз на базі Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем. За результатами досліджень громади отримають не лише лабораторні дані, а й фахові рекомендації щодо подальшого використання земель і водних ресурсів.

Це допоможе:

• виявити можливі екологічні ризики;
• отримати підтверджені дані про стан окремих ділянок і водних об’єктів;
• визначити потребу в додаткових дослідженнях або моніторингу;
• врахувати екологічні фактори під час планування відновлення;
• обґрунтовувати подальші рішення та потреби громади.

У результаті складні лабораторні показники мають перетворитися на практичний інструмент, який допоможе громадам діяти послідовно та відповідально.

Громади можуть передати зразки ґрунту та води з територій, які постраждали внаслідок воєнних дій. Ми забезпечимо їхній професійний аналіз на базі УКРНДІЕП, допоможемо інтерпретувати отримані результати та надамо фахові рекомендації щодо безпечного використання земель і водних ресурсів.

Щоб дізнатися деталі співпраці та порядок передачі зразків, звертайтеся до ГО «НОВА Енергія» у приватних повідомленнях або пишіть на електронну адресу: energiya.nova@gmail.com.

Дякуємо колегам з Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем за готовність об’єднати наукову експертизу та роботу з громадами заради безпечного відновлення Слобожанщини.

Проєкт «Громадська оцінка ризиків для земель і вод з метою безпечного відновлення громад Слобожанщини», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. 

Шановні представники підприємств, що здійснюють діяльність у видобувних галузях і транспортуванні нафти та газу!

Запрошуємо представників суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях та/або транспортування нафти і газу взяти участь у безоплатному онлайн-тренінгу щодо особливостей подання Звіту про платежі на користь держави та Консолідованого звіту через Електронну систему подання та аналізу звітності Міненерго (Портал ІПВГ) https://eiti.gov.ua. Функціонування Порталу передбачено Законом України від 18.09.2018 № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

Захід відбудеться 22 липня 2026 року з 15:00 до 16:15 з можливістю подальших індивідуальних консультацій з 16:15 до 16:45.

Навіть якщо ваша компанія вже не перший рік подає звітність через Портал ІПВГ, цьогоріч варто оновити знання, звіритися з актуальними вимогами та пройтися основними кроками подання звітів разом із експертами. Форми звітності, довідники, окремі поля та платежі до Державного пенсійного фонду були оновлені, тож тренінг допоможе краще підготуватися до звітної кампанії та уникнути типових технічних і змістовних помилок.

Захід буде корисним як для нових користувачів Порталу ІПВГ, так і для тих, хто вже має досвід подання Звіту про платежі на користь держави та Консолідованого звіту, але хоче швидко освіжити знання, уточнити практичні моменти й поставити запитання фахівцям.

Під час тренінгу учасники зможуть:

• пригадати логіку подання звітності через Портал ІПВГ;
• отримати роз’яснення щодо актуальних форм звітності для видобувних компаній;
• дізнатися, що варто врахувати після оновлення форм відповідно до постанови КМУ №388 від 8 квітня 2025 року;
• пройтися структурою розділів, обов’язковими полями, оновленими довідниками галузей та ознак діяльності;
• побачити практичні зміни в кабінеті користувача, зокрема поле «Примітка» та статуси опрацювання звіту;
• розглянути типові помилки у звітності: коди платежів, суми, отримувачі платежів, застосування довідників і заповнення приміток;
• поставити запитання та отримати індивідуальні консультації щодо подання звітності.

Кількість представників від однієї компанії/організації – не обмежена.

Для участі у навчанні, необхідно не пізніше ніж за 12 годин до початку заходу пройти онлайн реєстрацію за посиланням https://forms.gle/7RmUvcddzx2pzoEm8, або надіслати заповнену форму «Кандидатури для участі в онлайн тренінгу – Портал ІПВГ» (див. Додаток) на електронну адресу: eiti@mev.gov.ua

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в тренінгу на платформі Microsoft Teams.

Захід проводить ГО «НОВА Енергія»  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту uaeiti.team@gmail.com або через форму зворотного звʼязку Порталу ІПВГ

Євроінтеграція для громад починається не з гучних заяв у кабінетах, а з дуже практичних питань: чи є в громаді стратегія, чи відповідає вона цінностям ЄС і чи розуміють її жителі, чи можна на її основі залучати ресурси, запускати проєкти, відновлювати громаду і будувати партнерства.

Саме про це йшлося 1 липня 2026 року під час підсумкового  семінару проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини» під назвою «Від бачення до дії: як впроваджувати місцеві стратегії розвитку в євроінтеграційному контексті». У змішаному форматі — онлайн та офлайн, зустрілися представники Недригайлівської, Андріяшівської, Чупахівської та Лебединської громад, щоб поділитися власним баченням і напрацюваннями спільної роботи з експертами ГО «НОВА Енергія».

Керівниця проєкту Наталія Перетятько представила особливості стратегій розвитку чотирьох громад з перспективи євроінтеграції, людиноцентричності та партисипативної участі. Усі громади мають спільний набір викликів: безпекові ризики, демографічне скорочення, безробіття, міграцію молоді, обмежені фінансові ресурси та потребу в посиленні проєктної спроможності.

Але кожна з них має і власну суперсилу для європейської інтеграції та повоєнного відновлення. 

Під час семінару громади не просто звітували про наявність стратегічних документів. Вони показували, що саме може стати основою їхнього розвитку в євроінтеграційному контексті.

Це важливо, бо місцева стратегія має сенс лише тоді, коли за нею видно управлінську логіку: ресурс громади, проблему, рішення, команду, потенційне фінансування і зв’язок із потребами людей. Саме така логіка є близькою до європейських підходів — коли розвиток територій будується не на загальних обіцянках, а на спроможності планувати, залучати партнерів, відповідально працювати з ресурсами й показувати результат.

Для громад Сумщини це питання особливо гостре. Вони працюють в умовах безпекових ризиків, приймають ВПО, готуються до реінтеграції ветеранів і водночас мають думати про відновлення, економіку, базові послуги та якість життя мешканців.

Під час семінару кожна громада представила свої напрацювання  і разом з іншими обговорювала, що означає бути європейською громадою не на папері, а на практиці. 

Андріяшівська громада: природний капітал як стратегічна перевага

Представники Андріяшівської громади розповіли, як природно-заповідний фонд і Смарагдова мережа ЄС можуть стати основою довгострокового розвитку. На території громади розташовані 14 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею майже три тисячі гектарів, в т.ч. два об’єкти загальнодержавного значення.

Через територію громади проходять два об’єкти Смарагдової мережі ЄС — «Верхньосульський» та «Відроги Середньоруської височини». Для Андріяшівської громади це не просто природоохоронний факт, а підстава для стратегічних рішень: розвитку екотуризму, локального зеленого бренду, природоохоронних партнерств і підготовки проєктів у сфері сталого розвитку.

У євроінтеграційному контексті цей кейс показує, як громада може працювати з власним природним ресурсом не декларативно, а практично: зберігати екосистеми, формувати довгострокову цінність території та шукати можливості для розвитку без виснаження довкілля.

Недригайлівська громада: люди як основа стійкості

Недригайлівська громада показала, як стратегія може переходити в конкретні зміни для людей — на прикладі розвитку КНП «Недригайлівська лікарня» в умовах війни. В.о. головного лікаря Тетяна Головченко розповіла про зміни, які вдалося реалізувати завдяки залученим коштам.

Для громади лікарня — це не просто соціальна інфраструктура, а частина стійкості: доступ до допомоги для місцевих жителів, ВПО, людей старшого віку, родин військових і ветеранів. Голова Недригайлівської громади Костянтин Волков під час семінару підкреслив роль людей у будь-яких змінах: «Хто мріє і робить — в них все вийде. Головне знайти людей, бо все, що робиться, — це люди». 

Чупахівська громада: аграрний сектор і майбутня логістика

Голова Чупахівської громади Олександр Кужель представив бачення економічного розвитку громади через аграрний сектор і майбутню логістичну роль території (логістичний Хаб та полюс зростання). Громада бере участь в обговореннях щодо потенційного будівництва залізничної гілки від Гадяча до Охтирки, яка має проходити через Чупахівку.

Для громади це можливість посилити свою позицію в регіоні: не лише як аграрної території, а як майбутнього транспортно-логістичного вузла. Саме тому логістика стає важливою частиною стратегічного планування Чупахівської громади — вона може вплинути на економіку, інвестиційну привабливість і зв’язок громади з ширшими транспортними маршрутами.

Лебединська громада: індустріальний парк і системний бар’єр

Лебединська громада під час семінару представила індустріальний парк як один із пріоритетів своєї стратегії. Ідея має практичне підґрунтя: у громаді вже є підприємство з виготовлення меблів, навколо якого можна розвивати ширшу виробничу екосистему.

Візуалізація Лебединського індустріального парку вразила масштабом задуму. Це не окрема виробнича будівля, а повноцінна модель майбутнього економічного відновлення громади. У ній передбачені меблева фабрика, виробництво каркасних будинків, фабрика гофроупаковки, виробництво сендвіч-панелей, теплиці, елеватор, сонячна електростанція, вантажна залізнична станція, термінал «Нова Пошта», крафтові виробництва, адміністративна інфраструктура і навіть простір для проживання працівників. 

Однак під час підготовки документів з’ясувалося, що територія майбутнього парку розташована в межах Спеціального дозволу на користування надрами для розвідки та видобутку вуглеводнів, наданого на підставі угоди про розподіл продукції (УРП). Це створило бар’єр для подальшого руху, адже громада не може вільно планувати будівництво без погоджень, а запити до державних органів та власника спецдозволу поки що не дали очікуваного результату.

Підсумковий міжгромадський семінар показав: громади Сумщини вже мають напрацювання, які можна розвивати, масштабувати і поєднувати між собою. Андріяшівська громада може посилювати зелений напрям і екологічні партнерства. Недригайлівська — бути ініціатором міжмуніципальної співпраці завдяки досвіду громадської участі. Лебединська — розвивати економічні інструменти, що поєднують індустріальний розвиток, людський капітал і цифровізацію. Чупахівська — перетворювати сміливі ідеї на проєкти та інвестиційні можливості. 

Попереду — найважливіший етап: перетворити стратегічні документи на дії, партнерства, проєкти і рішення, які жителі зможуть відчути у своєму повсякденному житті. 

Команда ГО НОВА Енергія продовжує свою роботу над забезпеченням ресурсної справедливостя для громад Сумщини багатих на корисні копалини загальнодержавного значення.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Інструменти локальної демократії в Україні тривалий час сприймалась як додаток до базового управління – корисний, але необов’язковий елемент звітності. Проте сьогодні, в умовах відновлення та європейської інтеграції, цей підхід остаточно застарів. Залучення людей – це більше не про «галочки» у протоколах. Громади, які не здатні побудувати дієву екосистему залучення мешканців, ризикують опинитися в ізоляції від фінансових та інтеграційних процесів.

Цей ціннісний зсув став наскрізною темою експертного обговорення аналітичного матеріалу «Участь ОГС в ухваленні рішень щодо місцевого економічного розвитку та відновлення України». Захід, до якого наприкінці червня долучилася ГО «НОВА Енергія», відбувся в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що реалізує Фонд Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.

Головний висновок дискусії очевидний: наявність інструментів не означає наявність системи. І саме цей розрив євроінтеграція змусить нас ліквідувати.

У цьому процесі важливо розуміти головне: ефективність механізму полягає не в протистоянні, а в синергії: ОГС приносять аналітику, верифікацію потреб громади та залучають мешканців, а ОМС конвертують це у легітимні управлінські рішення. Там, де влада відкрита до такої взаємодії, автоматично з’являються успішні кейси розвитку.

Для ГО «НОВА Енергія» цей управлінський розрив є основним робочим викликом. Стратегічна мета організації – перевести залучення громадян із площини «формальних процедур» у реальний інструмент сталого розвитку муніципалітетів. Ми прагнемо сформувати відкрите громадянське суспільство, де мешканці стають повноправними співавторами місцевих політик на принципах прозорості та реального партнерства.

Це завдання вимагає переходу від декларацій до створення працюючих моделей міжсекторальної взаємодії. Влада, бізнес та ОГС мають діяти в єдиній системі координат, де експертиза громадськості підсилює легітимні рішення ОМС. Лише через такий прагматичний діалог і транслювання живих демократичних цінностей ми зможемо перетворити участь громадян із паперової вимоги донорів на внутрішній інституційний двигун європейської інтеграції України.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції 

Коли в Україні говорять про справедливу трансформацію, найчастіше згадують шахтарські громади: міста й селища, життя яких десятиліттями було пов’язане з видобутком вугілля. Однак справедлива трансформація стосується не лише територій, де працюють шахти. Вона охоплює й громади, чий розвиток, зайнятість, бюджет і повсякденна інфраструктура пов’язані з вугільною тепловою генерацією.

Саме такою є Зеленодольська громада на Дніпропетровщині.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року №1493 визначає функціональні типи територій та вимоги до показників для віднесення громад до різних типів. Серед них є і “території справедливої трансформації”. До цього типу можуть належати не лише громади, де розташовані вугледобувні чи вуглепереробні підприємства, а й громади, пов’язані з підприємствами вугільної теплової генерації, а також громади, адміністративні центри яких є монофункціональними промисловими або старопромисловими населеними пунктами.

Зеленодольська громада фактично поєднує ці ознаки. Зеленодольськ — це класичний приклад монофункціонального поселення, спроєктованого у 1960-х роках навколо Криворізької ТЕС. Ідентичність міста була вибудована навколо об’єктів енергетики: від локальної топоніміки до календарних свят. Коли 2025 рік поставив крапку в роботі станції, громада опинилася в ситуації, де старі соціальні та економічні зв’язки втратили чинність, а нові ще не сформовані.

23 червня ГО «НОВА Енергія» провела онлайн-семінар для жителів Зеленодольської громади. Головна тема — механізми впливу мешканців на рішення, що визначатимуть майбутнє громади. Для міста та сіл громади це питання має особливу вагу: громада не має шахт, але через Криворізьку ТЕС напряму пов’язана з вугільною тепловою генерацією, тому інтегрована у процес справедливої трансформації.

Під час семінару учасники говорили про те, як жителі можуть впливати на власне майбутнє через місцеві механізми демократії: громадські консультації, електронні петиції, звернення, бюджет участі, робочі групи, публічні обговорення та інші інструменти. Адже справедлива трансформація не може бути лише технічним або адміністративним процесом. Вона має враховувати досвід людей, які живуть у громаді, працюють у ній, виховують дітей, користуються місцевими послугами й щодня бачать її сильні та слабкі сторони.

Аналіз інструментів місцевої демократії у об’єднаній громаді теж демонструє розрив між технічною наявністю процедур та їхньою реальною ефективністю:

• Регуляторна база: Статут громади, прийнятий у 2016 році, потребує оновлення відповідно до актуальних норм Закону України № 3703-IX (2025). Це юридичний фундамент, без якого ефективна партисипація неможлива.
• Інструменти участі: Електронні петиції, бюджет участі та онлайн-звернення технічно функціонують, проте аналіз показує відсутність активних циклів голосування або системних ініціатив. Інструменти, які мали б розвивати громаду, наразі залишаються «сплячими» активами.

Під час семінару учасники також говорили про інформаційний розрив. Не всі жителі знають, чи включені питання справедливої трансформації до стратегічних документів громади, які рішення вже плануються і як на них можна впливати. Це означає, що важливо не лише мати інструменти участі, а й пояснювати людям, як ними користуватися і для чого це потрібно.

Справедлива трансформація можлива лише тоді, коли між місцевою владою та жителями є співпраця. Влада має повноваження ухвалювати рішення, планувати розвиток, залучати ресурси й впроваджувати зміни. Жителі, зі свого боку, найкраще розуміють щоденні потреби громади, можуть пропонувати ідеї, підтримувати рішення та допомагати визначати, які зміни справді будуть корисними. Саме така синергія дозволяє не перекладати відповідальність на одну сторону, а робити трансформацію справедливою, особливо коли йдеться про такі складні виклики, як енергозабезпечення, тепло, економічна диверсифікація, зайнятість і майбутнє громади. Ці питання неможливо вирішити тільки адміністративно – вони потребують довіри, діалогу і спільного пошуку рішень.

Зеленодольська громада вже має основу для такого діалогу: досвід співпраці з міжнародними партнерами, попередні консультації з жителями, активних мешканців, молодіжний простір, професійний ліцей і потребу в нових енергетичних навичках. Тепер важливо, щоб ці ресурси працювали не окремими прикладами, а як частина спільного планування майбутнього.

Справедлива трансформація у Зеленодольській громаді починається з дуже практичних речей: зрозуміти ризики, визначити пріоритети, залучити людей і разом шукати рішення. Бо майбутнє громади не можна спланувати без тих, хто в ній живе.

Слідкуйте за нашими оновленнями, долучайтеся до обговорень та ініціатив в межах проєкту: Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області. Ваша залученість — головний ресурс, який неможливо замінити жодними інвестиціями чи інструментами. 

Для швидкої координації, обговорення ідей та оперативних консультацій щодо грантових можливостей громадської участі у Справедливій трансформації громад Дніпропетровщини,  ми створили робочий чат у WhatsApp.

Приєднуйтеся за посиланням: https://chat.whatsapp.com/HrYX40LCAZV2WP1ZHGXrtJ?s=sh&p=i&mlu=1&amv=1

Презентація з онлайн-семінару із залучення жителів Дніпропетровської області до процесів справедливої трансформації доступна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/17HW5om1sCmcRF7bEmAR7GYqWuOz2w7NW/view?usp=sharing