Автор: adminko

Коли в Україні говорять про справедливу трансформацію, найчастіше згадують шахтарські громади: міста й селища, життя яких десятиліттями було пов’язане з видобутком вугілля. Однак справедлива трансформація стосується не лише територій, де працюють шахти. Вона охоплює й громади, чий розвиток, зайнятість, бюджет і повсякденна інфраструктура пов’язані з вугільною тепловою генерацією.

Саме такою є Зеленодольська громада на Дніпропетровщині.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року №1493 визначає функціональні типи територій та вимоги до показників для віднесення громад до різних типів. Серед них є і “території справедливої трансформації”. До цього типу можуть належати не лише громади, де розташовані вугледобувні чи вуглепереробні підприємства, а й громади, пов’язані з підприємствами вугільної теплової генерації, а також громади, адміністративні центри яких є монофункціональними промисловими або старопромисловими населеними пунктами.

Зеленодольська громада фактично поєднує ці ознаки. Зеленодольськ — це класичний приклад монофункціонального поселення, спроєктованого у 1960-х роках навколо Криворізької ТЕС. Ідентичність міста була вибудована навколо об’єктів енергетики: від локальної топоніміки до календарних свят. Коли 2025 рік поставив крапку в роботі станції, громада опинилася в ситуації, де старі соціальні та економічні зв’язки втратили чинність, а нові ще не сформовані.

23 червня ГО «НОВА Енергія» провела онлайн-семінар для жителів Зеленодольської громади. Головна тема — механізми впливу мешканців на рішення, що визначатимуть майбутнє громади. Для міста та сіл громади це питання має особливу вагу: громада не має шахт, але через Криворізьку ТЕС напряму пов’язана з вугільною тепловою генерацією, тому інтегрована у процес справедливої трансформації.

Під час семінару учасники говорили про те, як жителі можуть впливати на власне майбутнє через місцеві механізми демократії: громадські консультації, електронні петиції, звернення, бюджет участі, робочі групи, публічні обговорення та інші інструменти. Адже справедлива трансформація не може бути лише технічним або адміністративним процесом. Вона має враховувати досвід людей, які живуть у громаді, працюють у ній, виховують дітей, користуються місцевими послугами й щодня бачать її сильні та слабкі сторони.

Аналіз інструментів місцевої демократії у об’єднаній громаді теж демонструє розрив між технічною наявністю процедур та їхньою реальною ефективністю:

• Регуляторна база: Статут громади, прийнятий у 2016 році, потребує оновлення відповідно до актуальних норм Закону України № 3703-IX (2025). Це юридичний фундамент, без якого ефективна партисипація неможлива.
• Інструменти участі: Електронні петиції, бюджет участі та онлайн-звернення технічно функціонують, проте аналіз показує відсутність активних циклів голосування або системних ініціатив. Інструменти, які мали б розвивати громаду, наразі залишаються «сплячими» активами.

Під час семінару учасники також говорили про інформаційний розрив. Не всі жителі знають, чи включені питання справедливої трансформації до стратегічних документів громади, які рішення вже плануються і як на них можна впливати. Це означає, що важливо не лише мати інструменти участі, а й пояснювати людям, як ними користуватися і для чого це потрібно.

Справедлива трансформація можлива лише тоді, коли між місцевою владою та жителями є співпраця. Влада має повноваження ухвалювати рішення, планувати розвиток, залучати ресурси й впроваджувати зміни. Жителі, зі свого боку, найкраще розуміють щоденні потреби громади, можуть пропонувати ідеї, підтримувати рішення та допомагати визначати, які зміни справді будуть корисними. Саме така синергія дозволяє не перекладати відповідальність на одну сторону, а робити трансформацію справедливою, особливо коли йдеться про такі складні виклики, як енергозабезпечення, тепло, економічна диверсифікація, зайнятість і майбутнє громади. Ці питання неможливо вирішити тільки адміністративно – вони потребують довіри, діалогу і спільного пошуку рішень.

Зеленодольська громада вже має основу для такого діалогу: досвід співпраці з міжнародними партнерами, попередні консультації з жителями, активних мешканців, молодіжний простір, професійний ліцей і потребу в нових енергетичних навичках. Тепер важливо, щоб ці ресурси працювали не окремими прикладами, а як частина спільного планування майбутнього.

Справедлива трансформація у Зеленодольській громаді починається з дуже практичних речей: зрозуміти ризики, визначити пріоритети, залучити людей і разом шукати рішення. Бо майбутнє громади не можна спланувати без тих, хто в ній живе.

Слідкуйте за нашими оновленнями, долучайтеся до обговорень та ініціатив в межах проєкту: Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області. Ваша залученість — головний ресурс, який неможливо замінити жодними інвестиціями чи інструментами. 

Для швидкої координації, обговорення ідей та оперативних консультацій щодо грантових можливостей громадської участі у Справедливій трансформації громад Дніпропетровщини,  ми створили робочий чат у WhatsApp.

Приєднуйтеся за посиланням: https://chat.whatsapp.com/HrYX40LCAZV2WP1ZHGXrtJ?s=sh&p=i&mlu=1&amv=1

Презентація з онлайн-семінару із залучення жителів Дніпропетровської області до процесів справедливої трансформації доступна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/17HW5om1sCmcRF7bEmAR7GYqWuOz2w7NW/view?usp=sharing

Що зазвичай відбувається, коли держава розпочинає старт масштабних реформ?

У кабінетах профільних міністерств та обласних адміністрацій збираються робочі групи, експерти пишуть сотні сторінок стратегій і програм, а чиновники звітують про «упішне планування». Проте звичайна людина в містечку промислового регіону дізнається про ці плани в останню чергу — найчастіше тоді, коли рішення вже ухвалені, бюджети розподілені, а реальні локальні проблеми знову залишилися непоміченими.

Належний розвиток вугільних територій вимагає від місцевих жителів проактивних кроків. Сьогодні вже замало просто реагувати на виклики часу — потрібно максимально використовувати нові можливості для відновлення та справедливої трансформації.

Саме тому 16 червня 2026 року ГО «НОВА Енергія» спільно з Асоціацією вугільних громад України за підтримки GIZ та Міжнародного фонду «Відродження» провела онлайн-семінар із залучення жителів Дніпропетровської області до процесів справедливої трансформації для жителів трьох громад регіону. Ми запросили місцевих лідерів думок, активних жителів, підприємців та освітян, щоб обговорити конкретні інструменти участі кожного жителя у процесах прийняття рішень на місцевому та регіональному рівнях.

Для того щоб закласти надійний фундамент під майбутні проєкти, наші експерти провели ґрунтовний аналіз і виявили, що субрегіон має потужні ресурси для розвитку людського капіталу та залучення жителів до справедливої трансформації:

• Павлоградська ТГ. Має надзвичайно високий рівень інституційного розвитку та розгалужену систему інструментів участі (Громадська, Молодіжна ради, Рада ВПО). Разом з тим спостерігається значна поляризації інститутів громадянського суспільства та слабкість діалогових платформ. Шахтарська ТГ. Місцева спільнота продемонструвала високу соціальну відповідальність, успішно інтегрувавши тисячі нових жителів (ВПО становлять понад 27% населення). Нова редакція Статуту відкриває прозорі партисипативні інструменти для планування. Головний вектор руху тут — підтримка малого й середнього бізнесу та інвестиції в критичну інфраструктуру й водну безпеку.
• Петропавлівська ТГ. Аграрно-вугільна територія, яка попри безпекові обмеження дає всьому регіону унікальний приклад проактивності. На сьогодні 64 приватні домогосподарства тут самостійно встановили сонячні електростанції загальною потужністю майже 2 МВт. Це реальний показник того, що люди готові до змін, якщо бачать у них практичну цінність. Важливим фактором розвитку тут залишається сильне інформаційне поле та досвід взаємодії з локальним бізнесом.

Опитування учасників під час заходу показали, що попри наявні досягнення, для успішного розвитку громадам все ще не вистачає активності жителів, хоча декому не вистачає також і “грошей з місцевим олігархом”. Якщо ж не відволікатися на жарти, то майже однаковий вплив на прийняття рішень має як Голова громади, так і громадська думка, що вже говорить наявність засад належного врядування у трьох громадах учасниках заходу.  

Справедлива трансформація не відбудеться сама по собі або через сухі лекції про важливість громадської участі — потрібні конкретні дії та ресурси. Тому невід’ємною частиною проєкту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» є менторський супровід від експертів ГО «НОВА Енергія» та пілотування практичних форм місцевої демократії з можливістю фінансування людиноцентричний ініціатив за рахунок проєкту.

Під час семінару, Віталій филенко наголосив: “До справедливої трансформації залучена велика кількість потужних і професійних організацій. Кожна з них має свою спеціалізацію та акценти на певних питаннях. Завдання ГО НОВА Енергія полягає саму у підтримці ініціатив місцевих жителів та громадських організацій. Аби їхні голоси звучали зрозуміло і переконливо. Аби їхні голоси було почуто і враховано в обласній цільовій програмі справедливої трансформації і локальних планах дій”

Долучайтеся до робочих груп, позбавляйтеся “зручного” статусу “мовчазного слухача”, а ми допоможемо вам стати співавторами якісних змін у ваших громадах!

Для швидкої координації, обговорення ідей та оперативних консультацій щодо грантових можливостей громадської участі у Справедливій трансформації громад Дніпропетровщини,  ми створили робочий чат у WhatsApp.

Приєднуйтеся за посиланням: https://chat.whatsapp.com/HrYX40LCAZV2WP1ZHGXrtJ?s=sh&p=i&mlu=1&amv=1

Презентація з онлайн-семінару із залучення жителів Дніпропетровської області до процесів справедливої трансформації доступна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1T6FmNeB9pOsW3grmK_D_sQefhZuP1H4j/view?usp=drive_link

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).

Сумщина має значний ресурсний потенціал. На території області розвідано 373 родовища 21 виду корисних копалин.На території 51 громади можливий видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, у 12 – здійснюється видобуток корисних копалин місцевого значення і у 8  – видобувають вуглеводні. 14 громад області мають поклади критичної і стратегічної сировини. Громади отримують рентні платежі, а природні ресурси можуть ставати частиною стратегії довгострокового економічного розвитку територій.

Але сам факт наявності надр ще не означає, що громада повною мірою розуміє їхню цінність для себе.

Скільки коштів надходить до бюджету? Які компанії працюють на території області? Які спеціальні дозволи вони мають? Як змінюються платежі? Які ризики можуть вплинути на доходи громад? І головне – як перетворити ці дані на аргументи для планування, діалогу з бізнесом і захисту інтересів територій?

Саме про це говорили під час онлайн-заходу «Надрокористування як ресурс розвитку громад Сумської області: доходи, ризики та стратегічні рішення» Захід відбувся завдяки ініціативі і активній позиції АРР Сумщини. Адже питання надрокористування для області – не вузькопрофільна тема для експертів. Це питання бюджетів громад, економічної спроможності, повоєнного відновлення і майбутніх стратегічних рішень.

До розмови долучилися представники територіальних громад Сумської області, обласної влади, фахівці з економічного розвитку, фінансів та стратегічного планування.

У фокусі була не теорія, а практичне питання: як громадам працювати з інформацією про видобувний сектор і використовувати її для власного розвитку.

Під час зустрічі Віталій Филенко, експерт з впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні, Виконавчий директор ГО НОВА Енергія презентував можливості Порталу ІПВГ, структуру та динаміку доходів від надрокористування та особливості залучення представників ОМС/Громад до формування умов угод про користування надрами.

Портал активно розвивається як інструмент, який допомагає зробити дані про видобувні галузі більш доступними, зрозумілими й корисними для громад, експертів, органів влади та всіх зацікавлених сторін.

Портал ІПВГ дозволяє працювати з інтерактивними картами, дашбордами, звітами та інформацією про надрокористувачів. Для громад це особливо важливо, бо складні дані перестають бути закритою або мало зрозумілою інформацією. Вони стають інструментом, з яким можна працювати.

Адже для громад рентні надходження – це не абстрактні цифри. Це потенційні дороги, інфраструктура, соціальні послуги, розвиток, здатність планувати не лише на один бюджетний рік, а на довшу перспективу.

Водночас надрокористування – це не лише можливості. Це також ризики.

Доходи громад можуть змінюватися через ринкову ситуацію, регуляторні рішення, воєнні фактори, зупинку або пошкодження виробничої інфраструктури. Окремо учасники говорили про угоди про розподіл продукції, їхній вплив на рентні платежі та важливість того, щоб громади розуміли не лише потенційні переваги таких механізмів, а й можливі наслідки для місцевих бюджетів.

Саме тому відкриті дані мають значення. Вони допомагають громадам не діяти всліпу, а бачити факти, ставити правильні запитання і сформувати сильну позицію у взаємодії з надрокористувачами та державними інституціями.

Окрему увагу під час семінару приділили обговоренню особливостей реалізації «угод про розподіл продукції» (УРП) надрокористування. Правова природа угоди про розподіл продукції розкривається через сукупність норм Закону України «Про угоди про розподіл продукції»(№1039-XIV від 14 вересня 1999 року ), які визначають предмет угоди, сторони, порядок виконання робіт та механізм розподілу продукції.

УРП є особливою формою інвестиційної діяльності, спрямованою на залучення капіталу у видобувний сектор і забезпечення розподілу ризиків між державою та приватним партнером.

Хоча органи місцевого самоврядування (ОМС) не є стороною УРП, але їхні інтереси можуть бути зачеплені у зв’язку з користуванням надрами, землекористуванням, впливом на довкілля та соціально-економічний розвиток територій.

Під час заходу також говорили про справедливу трансформацію, критичну сировину, енергетичний перехід і повоєнне відновлення. Для Сумщини ці теми особливо важливі, адже природні ресурси можуть бути не лише джерелом поточних бюджетних надходжень, а й частиною стратегії розвитку територій.

Розвиток та функціонування Порталу ІПВГ здійснюєтьсяза підтримки проєкту «Ефективнедержавне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується GIZ за дорученням Уряду Німеччини. Для ГО «НОВА Енергія» це частина системної роботи над тим, щоб прозорість у видобувному секторі була не формальністю, а практичним інструментом для громад – у бюджетному плануванні, діалозі з надрокористувачами, повоєнному відновленні та енергетичному переході.

Статут можна підготувати в робочій групі, винести на обговорення, провести слухання, затвердити рішенням ради — і формально виконати всі необхідні кроки. Але питання в іншому: чи зрозуміють жителі, навіщо цей документ їм потрібен, і чи матимуть вони реальну можливість вплинути на його зміст?

В Україні статути територіальних громад тривалий час не були обов’язковими, тому багато громад або взагалі не мали таких документів, або ухвалювали їх у попередні хвилі реформ місцевого самоврядування — зокрема у 2017–2018 та 2020–2021 роках. Частина цих статутів сьогодні вже не відповідає новим законодавчим вимогам та сучасним підходам до громадської участі. Водночас після змін до законодавства у сфері народовладдя на місцевому рівні громади мають забезпечити наявність оновлених статутів до 1 січня 2027 року.

Сучасний статут територіальної громади — це комплексний локальний нормативний акт, який визначає принципи відкритості та підзвітності органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також процедури взаємодії влади з жителями, організаціями, органами самоорганізації населення, бізнесом та іншими територіальними громадами. Саме у статуті закріплюються механізми громадської участі — громадські слухання, місцеві ініціативи, публічні консультації, загальні збори, електронні інструменти участі та інші процедури, через які жителі можуть впливати на рішення громади та брати участь у її розвитку.

Сьогодні громади вже мають практичний орієнтир для підготовки таких документів — зокрема Методичні рекомендації з розробки Статуту територіальної громади, розроблені Міністерством розвитку громад та територій України, а також методичні напрацювання профільних асоціацій та експертних організацій. Водночас експерти наголошують, що модельні документи важливо не просто формально адаптувати під громаду, а змістовно опрацьовувати із залученням жителів, щоб закладені у статуті процедури та механізми дійсно працювали на практиці й відповідали потребам конкретної громади. 

Щоб допомогти робочим групам ефективно організувати процес залучення жителів до розробки та затвердження Статутів громад, експертка з комунікацій ГО «НОВА Енергія» Лілія Зінченко провела практичні інтенсиви у межах проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті».

Головна мета – разом із робочими групами розробити комунікаційні плани підготовки та ухвалення Статутів, щоб передбачити ризики, пов’язані з низьким залученням жителів, і навчитися комунікувати мовою основних аудиторій кожної громади. 

«Комунікація неможлива без інформування, але інформування може легко існувати без комунікації. Щоб вас не лише слухали, а й розуміли, важливо переходити від сухого інформування до партисипативної комунікації», — зазначила експертка Лілія Зінченко на початку тренінгу.

Якщо люди вперше чують про Статут тоді, коли проєкт документа вже майже готовий, вони не відчувають себе учасниками процесу. Вони бачать лише фінальну процедуру. А процедура без зрозумілої комунікації дуже швидко перетворюється на формальність.

Тому робоча група працювала не над тим, як «гарно розповісти про Статут», а над тим, як побудувати маршрут залучення: кого потрібно почути, що саме пояснити, через які канали говорити, хто за це відповідає і як фіксувати зворотний зв’язок.

Фраза «жителі громади» зручна для документів, але майже непридатна для комунікації. У реальному житті це різні групи людей із різними інтересами, рівнем довіри, доступом до інформації та мотивацією долучатися.

Для підприємця Статут може бути важливим як інструмент зрозумілих правил взаємодії з місцевою владою. Для молоді – як можливість реалізовувати власні запити. Для старших людей – як гарантія зрозумілих механізмів участі, доступу до інформації й врахування потреб старостатів.

Саме тому під час тренінгу учасники працювали з картуванням аудиторій: визначали ключові групи, оцінювали їхній інтерес до Статуту, вплив на процес, поточний рівень залучення та можливу стратегію взаємодії.

Практична рекомендація: перед тим як писати перший допис або оголошення, варто скласти коротку карту аудиторій. Не загальну, а робочу: хто саме має бути залучений, чому їм це може бути важливо, де вони отримують інформацію і що може завадити їм долучитися.

Часта помилка, яку команда ГО «НОВА Енергія» спостерігає в комунікації громад, – пояснювати Статут мовою документа, а не мовою реальних інтересів.

«Статут громади – це основний нормативно-правовий акт територіальної громади». Формально правильно. Комунікаційно – ні.

Така комунікація не пояснює людині, навіщо їй витрачати час, приходити на зустріч, відповідати на опитування чи подавати пропозиції. Люди включаються не тому, що документ «важливий», а тому, що бачать зв’язок між документом і власним життям.

Тому під час тренінгу робоча група працювала з меседж-боксом: визначала проблему або напругу аудиторії, пояснювала, як Статут може це вирішити, формулювала вигоду і заклик до дії.

Наприклад, підприємцю не потрібно пояснювати Статут як «основний документ громади». Йому важливо почути інше: якщо бізнес не бере участі в обговоренні правил, ці правила формуються без урахування його досвіду. Через Статут можна закріпити зрозумілі механізми консультацій, подання пропозицій, участі у важливих рішеннях і взаємодії з місцевою владою. Тобто повідомлення має бути не «долучайтеся до обговорення», а «долучіться, щоб правила взаємодії влади й бізнесу не були написані без вас».

Окремо під час тренінгу говорили про ризики, які виникають, коли комунікацію не планують: низьку явку на слухання, пасивний спротив, дезінформацію, конфлікт очікувань і символічну участь. Усі ці ризики мають спільну першопричину – інформаційний вакуум.

Головний висновок учасників тренінгу дуже простий: залучення не виникає саме по собі. Його потрібно спланувати. Людей потрібно не просто запросити, а пояснити їм, чому їхня участь має значення, де саме вони можуть вплинути і що буде далі з їх пропозиціями.

Ефективна комунікація – це завжди двосторонній процес, обмін думками та емоціями, які в результаті і будують довіру. Саме так пройшли окремі комунікаційні сесії для робочих груп Троїцької, Вербківської та Миколаївської громад. 

Матеріал підготовлено ГО НОВА Енергія в рамках проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті» який реалізується ГО НОВА Енергія за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».  Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження». 

20 травня з нагоди Тижня Відкритого Уряду – 2026 відбулася експертна дискусія «15 років відкритого врядування: цифрова звірка платежів видобувних галузей через Портал ІПВГ». На перший погляд тема заходу могла здатися суто технічною — автоматизація звірки платежів між компаніями та державними органами. Насправді ж учасники говорили про значно ширшу проблему: наскільки Україна сьогодні здатна забезпечити достовірність даних про видобувний сектор, якщо сама система перевірки цих даних усе ще значною мірою тримається на ручній роботі, листуванні та Excel-таблицях.

Дискусія почалася з питання, яке для більшості користувачів Порталу ІПВГ залишається “невидимим”: чому підготовка Звіту ІПВГ займає настільки багато часу і чому процес звірки вважається одним із найскладніших етапів. Поштовхом до цього обговорення став огляд витрат державного бюджету на підготовку Звіту ІПВГ, проведений минулого року. Аналіз показав парадоксальну ситуацію: вартість підготовки звіту не зростає, але масштаб і складність процесу — збільшуються щороку.

Сьогодні Звіт ІПВГ охоплює вже 11 галузей видобувного сектору. У 2023 році звірці підлягали 59 суттєвих компаній та понад 147 млрд грн платежів. Водночас за цими цифрами приховується значно більший масив даних — тисячі компаній, десятки тисяч записів про платежі та понад 14 органів-джерел інформації.

Сам процес підготовки звіту складається з п’яти великих етапів — від визначення суттєвих галузей і компаній до погодження та публікації результатів. Але найбільше часу займає саме звірка платежів — процес, під час якого незалежний адміністратор вручну співставляє дані, подані компаніями, з інформацією державних органів.

Під час виступів представники технічної команди Порталу ІПВГ та незалежного адміністратора фактично показали “внутрішню кухню” процесу, яка зазвичай залишається поза увагою публічних дискусій. Виявилося, що проблема полягає не лише у великому обсязі даних. Головний виклик — у їхній неоднорідності.

Компанії та державні органи можуть подавати одну й ту саму інформацію в абсолютно різних форматах. Одні подають дані у гривнях, інші — у тисячах гривень. Одні використовують актуальні коди бюджетної класифікації, інші — застарілі або деталізовані підкоди. Дані можуть дублюватися, надходити в різних структурах або взагалі потребувати ручного “зведення” перед тим, як їх можна буде порівнювати.

CISO Порталу ІПВГ Микола Ситник пояснив, що навіть у межах однієї компанії виникають складнощі через структуру відокремлених підрозділів. Компанії на Порталі ІПВГ подають агреговані дані — разом із філіями та підрозділами, тоді як державні органи можуть обліковувати їх окремо. У результаті система повинна спочатку “зібрати” ці дані в єдину структуру, перш ніж взагалі стане можливою коректна звірка.

Воєнний стан лише ускладнив ситуацію. Через обмеження безпеки державні органи тимчасово не звітують напряму через Портал ІПВГ. Це означає, що команді доводиться отримувати інформацію через альтернативні механізми — протоколи обміну, офіційні запити або імпорт даних із зовнішніх систем. Усе це створює додаткові технічні ризики та збільшує навантаження на процес звірки.

Представник незалежного адміністратора ТОВ «Ернст енд Янг» Марк Герула під час дискусії звернув увагу на іншу проблему, яка для широкої аудиторії звучить особливо показово: фактично сьогодні повноцінну верифікацію проходять лише 59 суттєвих компаній. Загалом у системі майже дві тисячі підзвітних компаній. Дані більшості з них залишаються без детальної перевірки.

Автоматизація звірки стане не просто “черговим технічним оновленням Порталу”, а відповіддю на фундаментальну проблему якості даних.

Автоматизація має змінити саму логіку цього процесу. Новий функціонал Порталу ІПВГ дозволить автоматично імпортувати дані державних органів, співставляти їх із даними компаній та формувати чернетку звірки ще до початку ручної перевірки. Тобто система зможе сама виявляти потенційні відхилення, сигналізувати про підозрілі розбіжності та допомагати швидше переходити до етапу уточнень.

Наприкінці дискусії представник Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський порушив ще одне важливе питання — чи існують у світі готові практики автоматизації звірки платежів, які Україна могла б використати. У відповідь виконавчий директор ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко зазначив, що команда вже досліджувала міжнародний досвід, однак більшість країн ІПВГ працюють зі значно меншими обсягами даних і меншою кількістю компаній. Якщо в інших державах звірка може охоплювати 10–20 суттєвих компаній, то українська система ІПВГ вже сьогодні працює з майже двома тисячами підзвітних компаній та 11 галузями видобувного сектору. Саме тому багато рішень доводиться адаптувати або створювати фактично з нуля — під український масштаб і складність даних.

Головний висновок дискусії виявився значно ширшим за технічну тему автоматизації. Учасники фактично говорили про те, що прозорість — це не лише публікація даних. Якщо дані містять системні помилки, якщо їх неможливо швидко перевірити, а підготовка звітів затягується через ручні процеси, то навіть найбільш відкритий портал поступово втрачає свою ефективність.

Автоматизація звірки платежів у цьому контексті — це спроба перейти від “ручного функ” системи до її сталого розвитку. Водночас — це можливість зробити дані видобувного сектору не просто відкритими, а справді достовірними та придатними для ухвалення рішень.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

У світі, де одна фраза в соцмережах може запустити хвилю паніки, дезінформації та поляризації суспільства, а коментар під дописом — перетворитися на “експертну думку”, питання доступу до перевірених даних про видобувний сектор стає не просто темою прозорості, а питанням інформаційної безпеки. Саме про це 19 травня 2026 року з нагоди Тижня Відкритого Уряду говорили учасники фокус-групи щодо розвитку ШІ-асистента Порталу ІПВГ.

Інструмент, який спочатку створювався як навігатор по 13 роках звітів ІПВГ, поступово може перетворитися на значно більше: систему, здатну допомагати розбиратися в міфах, маніпуляціях та інформаційному хаосі навколо українських надр.

Дискусія швидко вийшла за межі технічного обговорення штучного інтелекту. Представники експертного середовища, органів влади та розробники Порталу ІПВГ, почали говорити про речі значно глибші: чому суспільство так легко вірить у міфи про видобуток, чому громади часто вороже ставляться до компаній ще до початку робіт, і як брак доступної інформації перетворює будь-який інвестпроєкт на поле конфлікту.

Проблема виявилася не лише в тому, що інформацію важко знайти. Проблема в тому, що навіть люди, які багато років працюють у сфері надрокористування, мають різні уявлення про ті самі події, різний доступ до даних і різний контекст. А що тоді говорити про жителів громад, які вперше чують про видобувний проєкт у себе “під вікнами”?

Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини, поділився досвідом роботи з громадами, де люди часто навіть не розуміли, яка компанія заходить на територію і чим саме вона планує займатися. У результаті навколо видобутку починали поширюватися чутки — від “це вишка певного політика” до переконання, що громаду “хочуть отруїти”.

Інтерактивне опитування під час фокус-групи виявило цілий пласт усталених міфів. “Газ має бути безкоштовним для українців”, “громади нічого не отримують від надрокористування”, “видобуток завжди знищує екологію”, “усі компанії належать олігархам” — ці тези роками циркулюють у публічному просторі. Частина з них базується на реальних проблемах, частина — на емоціях, а частина просто передається “по ланцюжку”, поки не починає сприйматися як факт.

Учасники одностайно погодилися: відсутність зрозумілої, доступної інформації породжує страх, політизацію та конфлікти. І саме тут з’являється роль ШІ-асистента.

Що саме має вміти такий інструмент? Команда проєкту розглядає розвиток ШІ-асистента не просто як “навігатора Порталу”. Йдеться про систему, яка зможе:

• швидко знаходити перевірені дані з масиву звітів ІПВГ;
• пояснювати контекст зрозумілою мовою — без жаргону і бюрократизмів;
• показувати першоджерела, на яких базується відповідь;
• візуалізувати інформацію у зручному форматі;
• аналізувати причини виникнення тих чи інших поширених тверджень.

Учасники пропонували, щоб розширені відповіді ШІ-асистента виглядали як невеликі policy briefs: з графіками, посиланнями на джерела, QR-кодами та аналітичними поясненнями. Особливо важливою люди називали можливість бачити першоджерело — адже саме довіра до даних стала одним із центральних питань дискусії.

Віталій Філенко звернув увагу на ключову проблему: значна частина інформації про угоди у видобувному секторі досі не є повністю відкритою. Через це люди роками покладаються на чутки, уривки інформації та власні інтерпретації. ШІ-асистент, побудований на верифікованих даних ІПВГ, міг би стати противагою цьому інформаційному вакууму.

Головний висновок зустрічі — не технічний. Фокус-група показала: проблема дезінформації у видобувному секторі виникає там, де складні процеси роками залишаються незрозумілими для суспільства. Якщо правда потребує сотень сторінок звітів, спеціальної експертизи та багаторічного досвіду, а міф — лише одного емоційного допису в соцмережах, то боротьба за відкриті та зрозумілі дані стає критично важливою.

Одна з фраз, сказаних під час обговорення, прозвучала особливо влучно: “Дезінформація коштує дуже дешево. А правда — довго і дорого”.

Можливо, завдання ШІ-асистента — змінити цей баланс?

Захід організовано ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Історію Чупахівської селищної громади на Сумщині найкраще ілюструє одна історична деталь: майже двадцять років тут будували залізницю, яка мала з’єднати Охтирку та Гадяч. Проєкт так і не був завершений, однак прагнення громади долати просторову віддаленість нікуди не зникло. Сьогодні воно проявляється вже в зовсім інших рішеннях — від розвитку цифрових сервісів до ідей використання агродронів для потреб сільського господарства.

Саме тому одна з ідей, запропонованих під час роботи над Стратегією розвитку громади, привернула особливу увагу експертів. Йдеться про створення мережі міні-летовищ для агродронів та квадрокоптерів. На перший погляд така ідея може здаватися футуристичною, але для громади, де три чверті території займають сільськогосподарські угіддя, а логістика між населеними пунктами часто ускладнена, це цілком прагматичний погляд у майбутнє.

Сьогодні Чупахівка — найменша громада проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини»: 4 319 мешканців та 22 населених пункти, більшість із яких — відверто малі села, де подекуди живе менше ста осіб, а в Софіївці чи Коновалику — взагалі по дві-три людини. Забезпечити базові сервіси на такій розгалуженій території — щоденний управлінський виклик.

У 1851 році в Чупахівці збудували цукровий завод, який згодом став одним із найпотужніших у регіоні й десятиліттями залишався серцем економічного та соціального життя селища. Після зупинки цукрового заводу у 2008 році громада опинилася перед необхідністю шукати нові джерела розвитку. Саме цей виклик сьогодні спонукає місцеву владу та жителів переосмислювати економічну модель громади та шукати нові точки зростання.

Офіційний рівень безробіття тут фіксується на символічній позначці 0,5%, але за цим показником ховається інша реальність. Ключова проблема громади в тому, що 38,7% усього зайнятого населення змушені щодня їздити на роботу за межі ТГ — в Охтирку, Суми чи працювати за кордоном. Люди в громаді є, але робочі місця — там, де їх немає.

Базові потреби проти високих технологій

Контраст повсякденного життя Чупахівської ТГ вражає не менше за її економічні виклики. Попри те, що 80% населення громади досі не мають централізованого водопостачання і змушені користуватися звичайними шахтними колодязями чи індивідуальними свердловинами, громада вже має приклади успішних інвестицій у сучасні рішення. На даху місцевої школи за кошти громади вже встановлено сонячні панелі, понад тридцять ліхтарів вуличного освітлення працюють від сонця, а пункти незламності забезпечені автономними джерелами живлення.

Цей розрив чітко вказує, куди мають бути спрямовані першочергові зусилля. Чиста питна вода з крана — це не просто питання комфорту, а базовий стандарт людської гідності, без якого розмови про високі технології та інноваційні хаби звучать непереконливо. Для міжнародних донорів саме інфраструктурні проєкти з водопостачання є найбільш зрозумілими пріоритетами, адже якісні комунальні послуги змінюють ставлення людини до свого дому.

Енергетичні кроки, які Чупахівка вже зробила самостійно, доводять, що громада має внутрішню волю до змін. Тепер цей фундамент необхідно оцифрувати — перевести наміри щодо відновлюваної енергетики у вимірювані показники скорочення викидів CO₂ та енергоефективності, як того вимагають екологічні директиви Європейського Союзу.

Криза віри та інфраструктура громадської участі

Найважча, але водночас найважливіша точка росту Чупахівки схована в результатах опитування мешканців. В анкетуванні взяли участь лише 20 людей — найменше серед усіх громад проєкту. І серед цих двадцяти жоден не сказав, що пишається своєю громадою, чи хоче, щоб тут залишалися жити його діти, а третина прямо зазначила, що селище опинилося «на узбіччі прогресу».

Для експертів команди ГО «НОВА Енергія» це не привід для розпачу, а рідкісний маркер абсолютної відвертості. Справжня євроінтеграція починається тоді, коли влада не ховається за гучними гаслами, а чує цей тривожний сигнал від людей. Коли жителі не вірять у майбутнє, завдання Стратегії — повернути їм цю віру через реальне залучення до ухвалення рішень.

Початковий варіант документа багато говорив про прозорість, але реальних інструментів участі — таких як бюджет участі чи постійні молодіжні ради — не було передбачено. Європейський принцип «Європа ближче до громадян» вимагає дієвих систем, де жителі є співавторами змін. Ті 20 мешканців, які прийшли й чесно відповіли на складні запитання анкети, — це перше активне ядро, навколо якого має розбудовуватися діалог. Завдання селищної ради — створити для них та для старшого покоління (яке становить половину активних жителів) зрозумілі умови для взаємодії: від програм цифрової грамотності до спільних обговорень бюджетних витрат.

Експерти ГО «НОВА Енергія» спільно з робочою групою громади зараз працюють над тим, щоб збалансувати документ і приземлити його до щоденних потреб людини. Робота концентрується навколо чотирьох завдань:

• Переосмислення місії: перенесення фокусу з абстрактного промислового хабу на покращення якості повсякденного життя (вода, дороги, якісні базові послуги).
• Цифровий блок: розробка конкретних завдань з онлайн-послуг та підвищення цифрової грамотності, особливо для покоління 50+.
• Впровадження реальної партисипації: сприяння у Стратегії впровадження дієвих механізмів громадської участі замість декларацій про відкритість.
• Міжмуніципальна співпраця: об’єднання зусиль із сусідніми громадами-учасницями проєкту (зокрема Лебединською) для створення спільних інфраструктурних та грантових заявок.

Сьогодні Чупахівка шукає власну модель розвитку. Вона не конкурує з великими містами і не намагається копіювати чужий досвід. Натомість громада спирається на власні сильні сторони — сільське господарство, відкритість до нових технологій, енергетичні ініціативи та готовність чесно говорити про свої виклики.

Саме тому євроінтеграція для Чупахівки — це не про абстрактні політики чи складні документи. Це про конкретні зміни, які роблять життя людей комфортнішим: якісну воду, сучасні послуги, нові можливості для роботи та впевненість у тому, що майбутнє громади варте того, щоб його будувати.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У квітні ГО «НОВА Енергія» провела в Миколаївській громаді семінар із залучення жителів до справедливої трансформації регіону. Говорили не про абстрактні лозунги, а про практичні речі: де ухвалюються рішення, які впливають на громаду; як жителі можуть подавати свої пропозиції; що потрібно зробити, щоб місцеві потреби не загубилися в обласних програмах і планах.

20 квітня відбулося перше онлайн-засідання робочої групи з розробки проєкту Регіональної програми справедливої трансформації вугільних громад Дніпропетровської області до 2030 року. Це означає, що процес переходить від загальних обговорень до підготовки документів, які визначатимуть пріоритети, можливі проєкти, джерела фінансування та роль громад.

Для жителів це означає просту річ: якщо громада хоче, щоб її потреби були враховані, важливо долучатися саме на етапі, коли ще є можливість реального впливу.

Термін «справедлива» в контексті трансформації не випадковий. Йдеться не лише про економічну чи енергетичну перебудову, а про те, щоб люди, на яких ці зміни вплинуть найбільше, не залишилися без підтримки й без голосу. Якщо громада втрачає частину звичної економічної основи, справедливість означає створити нові можливості: робочі місця, перекваліфікацію, підтримку малого бізнесу, розвиток нових секторів, екологічні рішення та зрозумілі механізми участі жителів у плануванні.

Саме тому справедлива трансформація починається з питання: хто відчує наслідки змін найбільше — і як громада, влада та партнери можуть разом пом’якшити ці наслідки й створити основу для нового розвитку.

Чому участь жителів має значення

У громадах Дніпропетровщини механізми участі жителів у процесах справедливої трансформації ще не є достатньо зрозумілими та закріпленими. Часто люди мають конкретні проблеми й пропозиції, але не знають, куди з ними звертатися, у який момент подавати і як оформити так, щоб це було не просто зверненням, а частиною планування.

Саме тому на семінарі ми зосередилися на практичному маршруті: як жителю, ініціативній групі чи громадській організації перейти від «у нас є проблема» до «ми подали пропозицію до документа, який впливає на рішення».

Під час зустрічі окремо розбирали документи державного планування. Саме в них визначається, куди можуть спрямовуватися кошти, що будуть будувати, які проблеми визнають пріоритетними і хто відповідає за реалізацію таких рішень. Йдеться про стратегії розвитку громади чи регіону, обласні та місцеві програми, плани заходів. Стратегія визначає цілі на кілька років. Програми мають власний бюджет. Плани заходів розкладають рішення на конкретні проєкти, терміни та відповідальних.

Як жителі можуть долучатися

На семінарі ми говорили про конкретні інструменти, які вже можна використовувати.

• Жителі можуть подавати пропозиції до стратегій, програм і планів заходів — письмово або онлайн, коли триває громадське обговорення чи стратегічна екологічна оцінка.
• Долучатися до робочих груп, якщо в громаді або області готується важливий документ.
• Брати участь у публічних обговореннях, слуханнях, форумах і консультаціях.
• Діяти через дорадчі органи: громадські ради, ради ВПО, молодіжні ради, ради ветеранів.
• Подавати місцеві ініціативи та петиції — через інструменти, передбачені законодавством і статутом громади.

Але сам факт участі ще не гарантує результату. Важливо правильно сформулювати пропозицію. Не лише написати «у громаді немає роботи» або «молоді нікуди піти», а показати проблему, кого вона зачіпає, яке рішення пропонується, до якого документа його варто включити і хто може бути відповідальним за виконання.

Наприклад, якщо проблема стосується зайнятості, це може бути пропозиція до програми економічного розвитку або плану справедливої трансформації. Якщо йдеться про молодіжний простір, перекваліфікацію, підтримку малого бізнесу, транспорт, енергоефективність чи екологічні питання — це також має бути сформульовано як конкретна пропозиція, а не лише як скарга.

Багатьом громадам бракує не активності як такої, а навички перетворювати місцеві потреби на зрозумілі для планування рішення. Саме цю навичку важливо розвивати, якщо громада хоче впливати на те, як будуть розподіляти ресурси і які проєкти будуть включені до програм розвитку.

Після семінару більшість учасників високо оцінила і організацію, і користь такого заходу. У відповідях люди зазначали, що краще зрозуміли тему справедливої трансформації, отримали нові знання та побачили, як жителі можуть впливати на підготовку програм, планів, розвиток громади й розподіл ресурсів. Водночас у відповідях був запит на продовження: більше таких зустрічей, більше часу для обговорень, більше конкретики й практичної роботи з пропозиціями.

Для нас це важливий результат. Він показує, що громадам потрібні не разові інформаційні заходи, а послідовна робота: пояснення процесів, навчання інструментам участі, допомога у формулюванні ідей і супровід тих, хто готовий подавати пропозиції до документів планування.

Саме над цим ми працюємо: щоб жителі вугільних громад Дніпропетровщини були не спостерігачами змін, а активними учасниками планування майбутнього свого регіону.

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

Коли говорять про справедливу трансформацію вугільних регіонів, у фокусі найчастіше опиняються великі промислові центри. Але економічні зміни не зупиняються на межі шахтарських міст. Вони впливають і на сільські громади, які пов’язані з регіональним ринком праці, бюджетними процесами, інфраструктурою, місцевим бізнесом і соціальними послугами.

Троїцька громада — саме така. Це сільська громада Павлоградського району, до складу якої входять 10 населених пунктів.

Її основа — аграрний сектор, фермерські господарства, комунальна та соціальна інфраструктура, заклади освіти й культури. Водночас громада пов’язана з Павлоградським вугільним регіоном: частина мешканців працює у вугледобувній галузі, а зміни в економіці регіону можуть впливати на зайнятість, бюджетні можливості, місцеві послуги та перспективи розвитку.

Саме тому для Троїцької громади справедлива трансформація — це не абстрактна розмова про майбутнє енергетики. Це питання про те, як сільські потреби можуть бути враховані в регіональних рішеннях: у програмах, планах, бюджетних пріоритетах, робочих групах і громадських ініціативах.

27 квітня у Привовчанському старостинському окрузі  говорили про те, як жителі можуть впливати на регіональні рішення у сфері справедливої трансформації — від участі в обговореннях до підготовки конкретних пропозицій. 

Окремий блок семінару був присвячений бюджету. Для жителів це важлива частина розмови про справедливу трансформацію, адже будь-які пропозиції мають співвідноситися з реальними ресурсами, джерелами фінансування та пріоритетами видатків.

На прикладі бюджету Троїцької громади учасники розглядали, звідки надходять кошти, яку роль відіграють податки, субвенції та міжбюджетні трансферти, а також на які сфери спрямовуються видатки — освіту, соціальний захист, культуру, комунальне господарство, економічну діяльність та інші напрями.

Цей блок допоміг перевести розмову з рівня загальних очікувань у площину практичного планування. Адже пропозиція до програми чи Плану дій має відповідати на кілька запитань: яку проблему вона вирішує, кого стосується, який результат може дати громаді, які ресурси потрібні та хто має бути залучений до реалізації.

Практичною частиною семінару стала інтерактивна гра «Громада майбутнього». Її завданням було не розважити учасників, а допомогти їм побачити, як різні потреби, ресурси й бачення можуть складатися в спільну рамку майбутніх ініціатив.

У сільській громаді не існує одного універсального запиту. Для одних жителів першочерговою є соціальна інфраструктура, для інших — робота, молодіжні можливості, підтримка підприємництва, аграрний сектор, енергоефективність чи доступність послуг. Усі ці питання важливі, але їх потрібно узгоджувати й перетворювати на реальні пропозиції.

Троїцька громада вже показала, що має головний ресурс для успішної трансформації — це люди, локальні лідери та ентузіасти різного віку, навколо яких уже сьогодні вибудовується нове майбутнє. Справжнім натхненням для учасників став місцевий депутат, колишній шахтар, який після виходу на заслужений відпочинок віднайшов нове покликання у бджільництві. Вигравши грант на будівництво оздоровчого апі будиночка, він тепер мріє масштабувати свою справу та залучати побратимів-гірників, які можуть залишитися без роботи в процесі трансформації, до нового напряму діяльності — оздоровчого туризму. Попри брак досвіду в маркетингу, цей активний житель громади готовий вчитися та переймати нові практики.

Поруч із досвідом ветеранів праці розкрився і потужний молодіжний потенціал громади в особі Едуарда — лідера громадської організації «Центр розвитку “Дія”». Його авторитет був настільки беззаперечним, що навіть старші жителі уважно прислухались до кожної його тези, символічно довіривши саме йому першим розпочати інтерактивну гру.

Саме в синергії таких щирих, небайдужих і відкритих до навчання людей полягає одне з ключових завдань ГО «НОВА Енергія» — знаходити тих, хто готовий діяти, підставляти їм експертне плече та допомагати перетворювати особисті ініціативи на успішні проєкти справедливої трансформації всього регіону.

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

Є громади, які намагаються вразити масштабами індустріальних амбіцій, а є ті, що фокусуються на найважливішому — на людях та системній взаємодії з ними. Недригайлівська селищна територіальна громада на Сумщині демонструє унікальний для українського прикордоння кейс: тут євроінтеграція починається не з кабінетних декларацій, а з розбудови реальної інфраструктури громадської участі. 

Управляти Недригайлівською громадою — це складне логістичне та ментальне завдання:

• 51 населений пункт, розкиданий на площі понад 554 квадратних кілометри.
• 10 старостинських округів, кожен з яких має свої локальні специфіки.
• 12 429 мешканців, де майже 5 000 проживають в адміністративному центрі, а решта — у сільській місцевості.

Головний виклик для такої розгалуженої території — забезпечити внутрішню зв’язність спільноти. Що зробити, щоб навіть житель найбільш віддаленого села відчував себе так само залученим до процесів ухвалення рішень? Стратегія розвитку громади, яка розробляється в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», пропонує конкретні інструменти для подолання цього розриву.

Європа ближче до громадян: коли участь є практикою, а не гаслом

У межах європейських стандартів місцевого самоврядування особливе місце посідає Практична ціль №5 ЄС — «Europe closer to citizens» («Європа ближче до громадян»). Вона вимагає від муніципалітетів створення умов, за яких жителі безпосередньо впливають на політику влади.

Серед усіх чотирьох громад проєкту саме Недригайлів вже має готову «інфраструктуру довіри»:

• Діюча Громадська рада при селищній раді, що виступає містком між експертним середовищем та посадовцями.
• Активна Молодіжна рада, яка інтегрує голос нового покоління в локальний порядок денний.
• Партисипативний бюджет — інструмент, який уже зафіксований у системі моніторингу Стратегії як реальний вимірюваний індикатор.

Поки більшість українських громад лише розглядають можливість впровадження цих інструментів, Недригайлівська ТГ уже використовує їх як щоденну практику. Це свідчить про високу готовність громади до впровадження деліберативних стандартів Євросоюзу.

Соціальний реалізм: вимірювана турбота про ВПО та ветеранів

Стратегія Недригайлова вирізняється найбільш розробленим соціальним блоком у всьому проєкті. Перша стратегічна ціль — «Якісне життя», комплексно охоплює модернізацію медицини, освіти, культури та створення безбар’єрного простору.

Проте найважливіше — це перехід від абстрактної соціальної допомоги до проєктного менеджменту. У системі моніторингу Стратегії прописано створення Центру підтримки для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. Для прикордонної Сумщини, де реінтеграція військових та адаптація переселенців є критичними питаннями безпеки й виживання, наявність такого чіткого індикатора з термінами виконання — це маркер високої управлінської зрілості.

Громада демонструє відкритість до діалогу: під час підготовки Стратегії було проведено анкетування (44 жителі та 8 представників бізнесу), де переважну більшість активних респондентів склали жінки. В умовах війни саме вони стають ключовим драйвером локального розвитку, що вимагає інтеграції гендерно дезагрегованих показників у всі програми зайнятості та навчання.

Цифровізація та мобільність

Попри сильний соціальний блок, експертний аналіз показує напрями, які потребують підсилення до європейського рівня.

Це транспортна та цифрова сполучення. Наявність ЦНАПу та покриття 4G — хороший плацдарм. Але стандарти Цифрового десятиліття ЄС вимагають, щоб до 2030 року 100% адмінпослуг надавалися онлайн, а 80% громадян мали базові цифрові навички. Для громади з великою часткою літнього населення в селах це означає потребу впровадження системних програм цифрової грамотності, які мають бути чітко зафіксовані у фінальному документі. Те саме стосується регулярності транспортного сполучення між усіма 51 населеними пунктами — це питання базової мобільності.

Людський капітал. Орієнтири ЄС передбачають, що щонайменше 60% дорослого населення мають щороку брати участь у навчанні чи перекваліфікації, а загальний рівень зайнятості (для віку 20–64 роки) має сягати 78%.

Екологічний вектор та кліматичні цілі 

Недригайлівська громада розташована в басейні річки Сула. 12% її території вкрито лісами. Це природний ресурс, який вимагає стратегічного підходу — особливо в контексті зобов’язань ЄС щодо відновлення природних екосистем.

Стратегія фіксує завдання з енергоефективності та навіть містить індикатор муніципального енергетичного плану до 2030 року. Це гарний початок. Стандарти ЄС вимагають більшого: конкретних кількісних цілей щодо скорочення викидів CO₂ на 55% до 2030 року і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Ці цифри можуть здаватися далекими і абстрактними для невеликої селищної громади. Насправді ж за ними стоять цілком конкретні речі: скільки будівель комунальної власності переведено на енергоефективне опалення, скільки кілометрів вуличного освітлення переведено на LED, скільки об’єктів отримали сонячні панелі. Недригайлів вже робить ці кроки — їх просто потрібно зробити вимірюваними.

Одна з вимог ЄС, яку наразі не виконує жодна з чотирьох громад проєкту, — міжмуніципальна співпраця. Спільні проєкти, спільні закупівлі, спільні грантові заявки, обмін досвідом і кадрами між сусідніми громадами. 

Недригайлівська громада вже зробила те, що багатьом здається складним: вона збудувала реальні механізми участі громадян у місцевому самоврядуванні. Молодіжна рада, Громадська рада, перший крок до партисипативного бюджету — це фундамент, на якому можна будувати далі.

Фінальне доопрацювання стратегії зосереджене на кількох ключових напрямах: введення кількісних кліматичних цілей в енергетичний план, конкретизація завдань для ВПО та ветеранів, додавання цифрового блоку з вимірюваними показниками, заповнення базових значень індикаторів моніторингу та включення завдання з міжмуніципальної співпраці.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».