19 травня ГО “НОВА Енергія” провела онлайн-презентацію результатів моніторингу соціально значущих об’єктів Лебединської громади. Протягом кількох місяців наша команда досліджувала, як відновлювалися освітні заклади, гуртожитки, адміністративні будівлі та багатоквартирні будинки. Ми вивчали не тільки технічний стан, а й те, які рішення приймались, як використовувалися кошти і, найголовніше, — чи було в цих рішеннях стратегічне бачення.
Моніторинг охопив 15 об’єктів, відновлених за рахунок державного, місцевого, донорського та приватного фінансування. Загальний обсяг витрат — близько 40 млн грн. Як зауважила експертка проєкту Олена Кузьменко, 51% коштів пішло на поточні ремонти, а 49% — на капітальні. Це свідчить про спрощену модель відновлення, яка дозволяє уникати тривалих дозвільних процедур, водночас залишаючи потенціал для подальшого системного вдосконалення та модернізації об’єктів.
“Під час моніторингу не зустріли прикладів повного дотримання принципів безбар’єрності, однак окремі елементи реалізовано на багатьох об’єктах, — зазначила Кузьменко. — Найбільше викликів залишається у багатоквартирних будинках, де поки що бракує пандусів, тактильних елементів, навігації чи ліфтів, навіть попри те, що в таких будинках проживають люди з інвалідністю”.
Однак складність реалізації капітальних видатків — включно з тривалою розробкою ПКД, отриманням дозволів та проходженням експертиз — істотно гальмує впровадження рішень. Це створює ризики тривалих затримок і неефективного використання коштів у стратегічній перспективі.
Це підтверджує і звіт Рахункової палати: у 2023–2024 роках територіальні громади Сумщини, попри значні суми на відновлення (874 млн грн), використали лише 13% — тобто 121 млн. Показовий приклад — Лебединська громада, яка отримала 27,4 млн, але змогла реалізувати лише 5,4 млн — тобто 19% наданого ресурсу.
“Громада отримала субвенцію посеред року. Але через затягування з виготовленням ПКД, розпочати будівництво було вже пізно. Кошти довелося повернути. Лише наступного року проєкт реалізували — вже на основі підготовленої документації”, — розповідає Олена Кузьменко.
Однак така ситуація не виняток. А причини — недоліки законодавства, бюрократія, нестача кадрів та демотивація.
Так, система відновлення досі не підлаштована під реалії громад, особливо у прифронтових регіонах. Але є речі, які залежать від самих громад — і стратегічне бачення належить до них.
Ми вважаємо: саме наявність стратегії дозволяє громадам не лише орієнтуватися у пріоритетах, а й бути привабливими для донорів, мати шанс на державну підтримку та ефективно використовувати ресурси.
Такі стратегії — це не сухі папки, це проєкти, які отримують шанс на втілення. Це участь мешканців. Це можливість для громади заявити про себе. Це документ, з яким можна йти до донорів, у DREAM, до інвесторів. І чути відповідь: “Так. Ми готові з вами працювати.”
Ми розуміємо, як важко сьогодні громадам. Ми бачимо втому, нестачу рук, відсутність часу. Але знаємо також інше: є багато громадських організацій, які хочуть підтримати. Які готові зробити складне простішим. Але для цього треба лише один крок — на зустріч.
Тому якщо ваша громада бачить себе у цій історії — зробіть перший крок. Навіть якщо це не стратегія — почнімо з м’яких проектів. Бо саме з них починається довіра, а за довірою — постійна підтримка.
Пишіть нам: energiaya.nova@gmail.com
Або залиште коментар під публікацією на Facebook — і ми зв’яжемось.
Цей захід підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.” Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.
