«То що ж це за УРП така, що на нашій землі вже бурять, а ми й не чули?» — це питання звучить дедалі частіше у селах і містечках Сумщини. Люди дивуються, коли бачать незнайомі вишки, гудіння техніки і шлейф позначок через луки, де ще недавно випасали худобу. І справді: угоди про розподіл продукції (УРП), які підписують на десятки років, залишаються для більшості мешканців та навіть місцевої влади терміном із далеких столичних кабінетів. Хоча саме вони вирішують, чи буде у громаді нова дорога, робота, енергоефективна школа, якісні послуги, дитячі майданчики, ремонт ФАПу чи лише глибокі свердловини і невідомі наслідки для довкілля.
Сумщина — область, багата на поклади вуглеводнів. Тут уже діють Софіївська й Зінківська ділянки УРП, підписані на 50 років. ПАТ «Укрнафта» планує заходити з УРП ще на кількох родовищах Сумщини: Липоводолинському, Андріяшівському, Волошківському, Василівському. Угода про корисні копалини, підписана із США, також торкнеться цього регіону. Але в більшості громад досі не знають, що таке УРП, як це працює, і що вони мають право не лише знати, а й впливати. Втрата можливості діяти на початковому етапі може обернутися роками розчарування.
Угода про розподіл продукції — це не лише дозвіл на видобування. Це ще й шанс. Шанс залучити кошти інвестора до розвитку громади. Але, щоб він не перетворився на міраж, важливо розуміти умови “розподілу”. Наприклад, по Зінківській ділянці інвестори зобов’язалися щороку вкладати по 2,5 мільйона гривень у соціальну сферу на етапі розвідки і 5,5 мільйона — під час видобутку. Це реальні кошти, які можуть працювати на громаду. Для виконання цих зобов’язань має бути підготовлена програма соціального партнерства із залученням місцевої та регіональної влади, громадськості й представників компанії. Такий підхід, коли програму розробляють спільно з громадою і погоджують через громадські слухання — загальноприйнята для компаній групи ДТЕК. Утім, у документах по Зінківській УРП не подано чіткий порядок проведення таких слухань, як і не зазначено, чи є зобов’язання залучати до реалізації соціальних проєктів місцеві підприємства громади, що розміщені над територією УРП.
По Софіївській ділянці угода передбачає не лише чіткі фінансові зобов’язання на соціальний розвиток (до 500 тисяч доларів на рік), а й конкретні механізми взаємодії з громадою. Уже на старті має бути створена робоча група з представників інвестора, місцевої влади, громадськості, яка разом визначає потреби жителів та формує стратегію соціального партнерства. На її основі погоджується річна програма із конкретними проєктами й бюджетом. Участь громади хоч і передбачена умовами УРП, проте на практиці вона залишається викликом, адже багато громад не мають ані досвіду, ані процедур, щоб ефективно брати участь у таких перемовинах. До того ж, хоч підтримка спрямована на всю територію України, механізми пріоритету для конкретних громад, де ведеться видобуток, у текстах УРП не закріплені чітко. Це створює ризик того, що частина допомоги «розчиниться» на рівні держави, а не залишиться там, де її найбільше очікують: у громадах Сумщини.
Але є й інший бік медалі. У багатьох УРП соціальні зобов’язання виписані нечітко: інвестор “може витрачати кошти”, “після консультацій”, “на власний розсуд”. Немає інформації про те, як проводити громадські слухання, як визначати пріоритети чи хто ухвалює рішення. Громада стає пасивним спостерігачем. А могла би бути партнером. ГО “НОВА Енергія” працює саме для того, щоб цього не сталося. Тому пояснює громадам, що УРП — це справа і можливість ТГ. Від її участі залежить, чи буде лікарня з новими ліжками, чи лише пил від бурової.
На жаль, у більшості сіл досі не проводили інформаційних кампаній, де людям би чесно розповіли: що, хто, коли і для чого. Відсутність екологічної інформації – окрема проблема. Люди не знають, як сейсмічні дослідження впливають на землю, не чули про механізми компенсацій чи як звернутися, коли починаються тріщини в стінах або осідає ґрунт. Один із таких прикладів — ситуація в Комишанській громаді, де мешканці одного з сіл ще на початку 2022 року помітили, що з криниці замість води пішла чорна нафтова суміш. Люди зверталися до сільського голови та на підприємство НГВУ “Охтирканафтогаз”, але й досі не мають відповіді чи допомоги. Вони розгублені й не розуміють, до кого йти і що їм робити далі. А де ж тут механізми участі жителів? Їх просто не було. Саме тому критично важливо, щоби на рівні місцевих статутів громади вже зараз чітко прописували порядок взаємодії з компаніями в межах УРП: створення робочих груп, участь громадськості у багатосторонніх комісіях, прозорість у звітності компаній, обов’язкові строки громадських обговорень. Без цього жителі й надалі залишатимуться наодинці зі своїми бідами.
І тут вже постає питання про готовність/спроможності громад до спільнотворення та готовності інклюзивної підготовки Стратегій розвитку громад.
Офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС у червні 2024 року відкрив нові перспективи для розвитку громад, однак водночас вимагає від них практичної готовності впроваджувати політики та стандарти ЄС. Громади Сумщини, попри відмінності у спроможності, стикаються зі схожими викликами: кадровим голодом, втратами населення, пошкодженням інфраструктури, розрізненістю населення, низьким рівнем згуртування та досвідом публічних дебатів, обмеженістю бюджетів та недостатнім досвідом залучення міжнародного фінансування. У цих умовах багато норм і підходів політики згуртування ЄС, зокрема щодо стратегічного планування, залучення мешканців і прозорого використання ресурсів, залишаються нереалізованими.
У громадах спостерігається нестача знань і навичок у сфері використання фінансових інструментів політики згуртування ЄС, зокрема щодо підготовки проєктів, планування витрат та концентрації ресурсів у пріоритетних напрямках відновлення й розвитку. Через обмеженість бюджету та недостатній кадровий потенціал громади не реалізують свій фінансово-економічний потенціал відповідно до євроінтеграційних орієнтирів. Визнаючи, що якісне планування розвитку часто ускладнюється браком аналітичних даних, фахових консультацій і розуміння норм права ЄС, наше завдання передбачає проведення незалежної громадської експертної оцінки поточних практик управління розвитком та залучення мешканців – відповідно до ключових положень Розділу 22 переговорів про вступ, який охоплює регіональну політику та координацію структурних інструментів ЄС. Це дозволить кожній громаді отримати чітку дорожню карту змін, сфокусовану на реалістичних кроках, доступних інструментах та можливостях програм ЄС, які вже відкриті для українських громад.
У більшості громад регіону відсутні узгоджені стратегічні документи розвитку, які б враховували євроінтеграційні пріоритети України та вимоги до сталого розвитку на місцевому рівні. Недостатня комунікація між органами місцевого самоврядування, молоддю та громадськими ініціативами знижує ефективність управління й гальмує впровадження європейських підходів до розвитку. Відсутність інтеграції фінансового планування та проєктного підходу ускладнює підготовку громад до використання інструментів політики згуртування ЄС. Потреба в енергетичному переході, економічній диверсифікації та соціальній згуртованості залишається незадоволеною через фрагментоване бачення розвитку.
До початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 22 територіальних громадах Сумської області були розроблені та затверджені Стратегії розвитку громад, з них протягом 2023 року оновлено стратегії в 2 громадах (Сумська та Тростянецька міські територіальні громади). Станом на 01.07.2024 не розроблено стратегії розвитку у 22 громадах, з них у 16 громадах області створено робочі групи з розроблення стратегії розвитку громад, не розпочато роботу з розроблення — в 6 громадах (Білопільська міська, Чупахівська селищна, Бездрицька, Юнаківська, Річківська, Комишанська сільські територіальні громади).
Лише в окремих Стратегіях громадська участь і належне врядування включені до стратегічних цілей. Ці громади є прикладами того, що громадська участь і прозора влада можуть бути пріоритетами стратегічного розвитку, не менш важливими, ніж економічний розвиток чи соціальні послуги (https://decentralization.ua/en/news/17974)
У 2024 році урядом України схвалено Національну стратегію регіонального розвитку до 2027 року, де особливий акцент зроблено на залученні громад до проєктного управління, використанні відкритих даних і розвитку партнерств для економічної стійкості. https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zatverdyv-zminy-do-derzhavnoi-stratehii-rehionalnoho-rozvytku Також у січні 2025 року набули чинності зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування», які зобов’язують громади до кінця 2026 року узгодити стратегічні документи зі своїми статутами, впроваджуючи підзвітність, відкритість та інклюзію.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3703-20#Text створює законодавчу базу для інтеграції таких підходів, як згуртування громади та залучення мешканців до стратегічного планування через доступні механізми участі.
Нові норми закону дозволяють громадам ефективніше реалізовувати ініціативи, що базуються на диверсифікації фінансування, інноваціях у сфері енергетики та спільній відповідальності, що особливо важливо для підвищення стійкості громад у період відновлення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3703-20#Text
Офіційні документи, зокрема Закони України «Про засади державної регіональної політики», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про стимулювання розвитку регіонів», закріплюють основи для комплексного розвитку громад, з акцентом на збалансованість, участь громадськості та прозоре управління. Утім, на практиці впровадження залишається фрагментарним і рідко враховує сучасні виклики, пов’язані з енергетичною трансформацією, соціальною згуртованістю та необхідністю диверсифікації ресурсів. Проєкт надає цим нормам практичне наповнення через розвиток локальних моделей згуртування мешканців, розширення фінансових джерел та синхронізацію стратегічного бачення громади з її поточними управлінськими інструментами. Водночас це сприяє виконанню євроінтеграційних зобов’язань України, адже відповідає підходам доброго врядування та сталого розвитку, які лежать в основі політик ЄС.
Системний підхід до розробки та ухвалення сучасних, адаптованих до реалій кожної громади стратегій розвитку із широким залученням громадян, депутатів та представників органів місцевого самоврядування до спільних заходів, сприятимуть формуванню прозорих і дієвих механізмів місцевої демократії. Це забезпечить жителям реальні інструменти участі у прийнятті рішень, підвищить рівень довіри до місцевої влади та сприятиме сталому розвитку громад на засадах відкритості, відповідальності та спільної участі.
Акцент має робиться саме на впровадженні підходів, які сприяють відкритому діалогу, довірі та згуртованості, що є фундаментом для євроінтеграційного поступу.
Але є й хороші новини. Там, де громади включилися — результати помітні. Нові дороги, утеплені школи, стипендії для студентів, дитячі майданчики, закупівля техніки для шкіл. І все це — не подарунки, а результат правильного юридичного і людського підходу. Інвестор не ворог, якщо громада знає, як з ним говорити і співпрацювати. Потрібно вести діалог не лише через акти і листи, а й через регіональні багатосторонні групи, де зібрані представники бізнесу, влади та жителів. Такі платформи вже створюються, і вони можуть стати голосом громади, що звучить не формально, а по-справжньому.
Ми також живемо у час великих змін. Євроінтеграція — це не лише про дороги і реформи. Це про людей. І саме УРП — той лакмусовий папірець, що покаже, чи зможе громада захистити свій інтерес, не віддаючи його в обмін на обіцянки. Для цього є інструменти: відкриті реєстри, платформи моніторингу, консультаційні центри, а головне — ініціативні люди. Люди, які вірять, що їхній голос — не порожній звук.
Сумщина багата. Але її багатство не лише під землею. Воно в людях, які працюють, мріють, люблять. ГО «НОВА Енергія» хоче і надалі бути поруч із цими людьми. Бо тільки разом ми можемо зробити УРП не темною зоною, а прозорим договором, що служить громаді і сьогодні, і для майбутніх поколінь.
Матеріал підготовлено в рамках “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.
