Позначка: стандарт UAEITI

Термін реалізації проекту: 14.03.2016 – 31.01.2017

Мета проекту: 

– Поширення обізнаності державних службовців, органів місцевого самоврядування, видобувних компаній, ЗМІ та громадськості щодо стану та перспектив впровадження ІПВГ в Харківській, Сумській та Донецьких областях.

– Налагодження діалогу між владою, видобувними компаніями та громадськістю.

– Стимулювання місцевих ЗМІ до висвітлення процесу імплементації ІПВГ та можливостей вирішення проблем громад видобувних регіонів у його рамках.

Завдання проекту: проект предбачає залучення до активного діалогу представників органів влади, місцевого самоврядування, НУО, громадськості, регіональних ЗМІ щодо імплементації ініціативи прозорості видобувних галузей, участі у визначенні проектів, (більше…)

Рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення є одним із найбільш важливих загальнодержавних податків, який сплачують суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях. Вона не лише забезпечує значні надходження до державного бюджету (понад 59,4 млрд грн у 2023 році), але й з 2018 року відіграє важливу роль у наповненні бюджетів громад, на території яких здійснюється видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

Повномасштабне вторгнення росії ускладнило ситуацію. У 2022 році правила нарахування та справляння ренти суттєво змінювались 4 рази. Обмеження доступу до даних унеможливило оперативну комунікацію з надрокористувачами, а планувати бюджет місцевій владі стало ще важче. Разом з тим суттєве обмеження податкових перевірок збільшило кількість технічних помилок та достовірності даних у звітності.

Рolicy paper висвітлює ключові проблеми, пов’язані з відсутністю достовірної публічної інформації щодо рентних надходжень та пропонує шляхи їх вирішення, що сприятиме посиленню фінансової стабільності та економічної автономії громад. На думку експертів ГО “НОВА Енергія”, мінімізувати вплив помилок в даних на громади може внесення змін до форми спеціального дозволу на надрокористування та подальша автоматизація верифікації кодів КАТОТТГ, щоб забезпечити коректний розподіл рентних платежів. 

Запровадження в спецдозволі окремого рядка, у якому буде зазначено перелік громад, на території яких здійснюється видобуток, дозволить відповідальному органу проводити звірку при розподілі коштів та запобігати помилковим перерахуванням.

Окрім того, документ містить рекомендації щодо ухвалення нормативно-правових актів, які б забезпечили публічний доступ до даних видобувних галузей, незалежно від дії воєнного стану. Це дозволить підвищити прозорість розподілу ренти, покращити планування бюджету громади та зміцнити їхню економічну автономію.

Запрошуємо ознайомитись з аналітичним документом нижче. 

Рolicy paper підготовлено експертами ГО “НОВА Енергія” за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні». Зміст документу є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково збігається з позицією GIZ та BMZ.

У 2023 році ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей)  святкує 20-ту річницю свого заснування та 10-ту річницю впровадження Стандарту ІПВГ. Мандат ІПВГ щодо забезпечення отримання вигоди громадянами від природних ресурсів країни залишається надзвичайно актуальним в епоху ескалації кліматичної кризи. Роль, яку відіграє ІПВГ в управлінні видобувним сектором, є критично важливою, оскільки ми рухаємося вперед з оновленим Стандартом ІПВГ.

Частина 1 Стандарту ІПВГ складається з наступних розділів:

1. Стандарт ІПВГ бере свій початок з Принципів ІПВГ, які були узгоджені різноманітною групою країн, компаній та організацій громадянського суспільства під час створення ІПВГ у 2003 році. Метою є підвищення прозорості платежів та доходів у видобувному секторі;
2. Порядок отримання статусу країни, що впроваджує ІПВГ; 
3. Стандарт ІПВГ встановлює вимоги ІПВГ (Вимоги 1-7) для країн, що впроваджують ІПВГ, та нафтових, газових і видобувних компаній, що працюють у цих країнах; 
4. Очікування щодо компаній, які підтримують ІПВГ, звітуючи в країнах, що впроваджують ІПВГ, а також беруть активну участь у процесі ІПВГ шляхом участі в багатосторонніх групах зацікавлених сторін; 
5. Містить Положення щодо забезпечення повного, активного та ефективного залучення громадянського суспільства до впровадження ІПВГ; 
6. Кодекс поведінки Асоціації ІПВГ; 
7. Сприяння відкритому та підзвітному управлінню природними ресурсами. 

Частина 2 Стандарту ІПВГ (“Нагляд та Валідація з боку Правління ІПВГ”) описує процедури та критерії визначення міжнародного Правління ІПВГ, що здійснює нагляд та оцінює впровадження Стандарту ІПВГ. 

Частина 3 (“Керівництво та управління ІПВГ”) присвячена питанням управління Асоціацією ІПВГ.

Редакція 2023 року є вже четвертою з моменту публікування Стандарту ІПВГ в 2013 році.  Наразі налічується майже 60 країн, які впроваджують ІПВГ.

Дана редакція містить нові та уточнені положення:

1. Антикорупційна діяльність

• Розширення можливості країн і компаній з використання платформи ІПВГ для виявлення та усунення корупційних ризиків в сфері видобування природних ресурсів, розкриття компаніями інформації щодо політики і практики протидії корупції (вимога 1.2 і 2.6);
• Зіставлення даних в реєстрах ліцензій та реєстрах акціонерів для підвищення зручності використання даних (вимога 2.3);
• Розкриття повної структури власності та звітності державних підприємств та бенефіціарних власників (вимога 2.5)

1. Енергетичний перехід

• Розкриття інформації щодо політики енергетичного переходу, калькуляції тарифів, державних субсидій, діючих у видобувному секторі (вимога 2.1);
• Підвищення прозорості  при видачі ліцензій (вимога 2.2); 
• Отримання інформації про інвестиції державних підприємств в секторі видобутку та розкриття даних про доведені економічно обґрунтовані запаси нафти, газу або мінеральних ресурсів (вимога 2.6, 3.1);
• Розкриття даних щодо підтверджених запасів та викидів парникових газів (вимога 3.4);
• Облік прогнозованих доходів та сценаріїв ціноутворення (вимога 5.3)

1. Гендерні, соціальні і екологічні аспекти 

• Розкриття інформації щодо політики, яка регулює кустарне і дрібномасштабне видобування корисних копалин (вимога 2.1) ;
• Якщо процес видачі або передачі ліцензії передбачає проведення консультацій з громадами, на які вона впливає, країни та компанії, що реалізують проєкт, повинні надати опис того, як проводився процес консультацій. Це може включати кількість проконсультованих осіб із гендерною деталізацією, а також стислий опис того, як збиралися та розглядалися думки щодо впливу проєкту про проведення консультацій з місцевими мешканцями та інформації щодо зайнятості населення (вимога 2.2);
• Звітування про фактичні виплати про те, як здійснюється управління доходами від видобувних галузей, призначеними для конкретних програм або інвестицій на субнаціональному рівні, а також про те, як ці програми враховують інтереси жінок та інших маргіналізованих груп населення та відображення обов’язкових платежів на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 5.2, 6.1)
• Забезпечення зайнятості у державному та приватному секторах видобувних галузей в абсолютних цифрах та відсоткова частка від загальної зайнятості. Інформація повинна бути деталізована за статтю та професійним рівнем, якщо це доступно, а також за компаніями та проєктами, а також між місцевими та іноземними громадянами (вимога 6.3), розкриття інформації про правила, що стосуються екологічних дозволів і ліцензій, у тому числі оцінки соціального, гендерного та екологічного впливу, а також програм реабілітації, виведення з експлуатації та закриття підприємств (вимога 6.4)

1. Збір доходів

• Надання громадськості інформації про те, хто в кінцевому підсумку володіє та контролює компанії, що працюють у видобувних галузях країни (вимога 2.4);
• Включення у звітність більш детальної, вичерпної інформації про добуток і експорт (вимога 3.2 і 3.3);
• Розкриття договорів щодо продажу, розбудови інфраструктури, займу, бартерних операцій та контрактів, що передбачають обов’язкові платежі на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 4.2, 4.3, 6.1);
• Подання інформації щодо ефективних податкових ставок, стимулів і вирахувань, досягнення розуміння громадськістю положень щодо інфраструктури та бартерних угод, включаючи кредити (вимога 4.1, 4.3, 4.9);
• Отримання даних про витрати компаній та інформації щодо державної системи моніторингу витрат (вимога 4.10)

Зміни вступають в дію з 01 січня 2025 року.

Впровадження змін ІПВГ вирішить актуальні проблеми управління видобувним сектором, пов’язані з енергетичним переходом, боротьбою з корупцією та досягненням гендерної рівності.

Переглянути Стандарт ІПВГ 2023 Ви зможете за посиланнями:

Версія Стандарту ІПВГ 2023 англійською

Версія Стандарту ІПВГ 2023 перекладена українською

In 2023, the Extractive Industries Transparency Initiative (EITI) celebrates the 20th anniversary of its founding and the 10th anniversary of the EITI Standard. The EITI’s mandate to ensure that citizens benefit from a country’s natural resources remains extremely relevant in an era of escalating climate crisis. The role that EITI plays in the governance of the extractive sector is critical as we move forward with the updated EITI Standard.

Part 1 of the EITI Standard consists of the following sections:

1. The EITI Standard has its origins in the EITI Principles, which were agreed upon by a diverse group of countries, companies and civil society organizations when the EITI was established in 2003. The goal is to increase the transparency of payments and revenues in the extractive sector;
2. The procedure for obtaining the status of an EITI implementing country; 
3. The EITI Standard sets out the EITI requirements (Requirements 1-7) for EITI implementing countries and oil, gas and extractive companies operating in these countries; 
4. Expectations for companies that support the EITI by reporting in EITI implementing countries and actively participating in the EITI process through participation in multi-stakeholder groups; 
5. Contains provisions to ensure full, active and effective engagement of civil society in EITI implementation; 
6. Code of Conduct of the EITI Association; 
7. Promoting open and accountable management of natural resources. 

Part 2 of the EITI Standard (“Oversight and Validation by the EITI Board”) describes the procedures and criteria for determining the international EITI Board that oversees and evaluates the implementation of the EITI Standard. 

Part 3 (“EITI Governance and Management”) is dedicated to the governance of the EITI Association.

The 2023 edition is the fourth since the EITI Standard was published in 2013.  Currently, there are almost 60 countries implementing EITI.

This edition contains new and clarified provisions:

1. Anti-corruption activities

• Empowerment of countries and companies to use the EITI platform to identify and eliminate corruption risks in the field of natural resources extraction, disclosure of information on anti-corruption policies and practices by companies (requirements 1.2 and 2.6);
• Comparison of data in license registers and shareholder registers to improve the usability of data (requirement 2.3);
• Disclosure of the full ownership and reporting structure of state-owned enterprises and beneficial owners (requirement 2.5)

2. Energy transition

• Disclosure of information on the energy transition policy, tariff calculation, state subsidies in the extractive sector (requirement 2.1);
• Increase transparency in the issuance of licenses (requirement 2.2); 
• Obtaining information on investments of state-owned enterprises in the extractive sector and disclosure of data on proven economically viable reserves of oil, gas or mineral resources (requirements 2.6, 3.1);
• Disclosure of data on proven reserves and greenhouse gas emissions (requirement 3.4);
• Accounting for projected revenues and pricing scenarios (requirement 5.3)

3. Gender, social and environmental aspects 

• Disclosure of policies governing artisanal and small-scale mining (requirement 2.1);
• If the process of issuing or transferring a license involves consultation with affected communities, countries and companies implementing the project should provide a description of how the consultation process was conducted. This may include the number of people consulted, disaggregated by gender, as well as a brief description of how views on the impact of the project on local community consultation and employment information were collected and considered (requirement 2.2);
• Reporting on actual payments on how extractive revenues earmarked for specific programs or investments at the subnational level are managed and how these programs take into account the interests of women and other marginalized groups, and reflect mandatory payments for social and environmental needs (requirements 5.2, 6.1)
• Employment in the public and private sectors of the extractive industries in absolute terms and as a percentage of total employment. The information should be disaggregated by gender and occupational level, if available, as well as by company and project, and between local and foreign nationals (requirement 6.3), disclosure of information on regulations related to environmental permits and licenses, including social, gender and environmental impact assessments, as well as rehabilitation, decommissioning and closure programs (requirement 6.4)

4. Revenue collection

• Provide public information on who ultimately owns and controls companies operating in the country’s extractive industries (requirement 2.4);
• Include more detailed, comprehensive information on production and exports in the reporting (requirements 3.2 and 3.3);
• Disclosure of contracts for sales, infrastructure development, loans, barter transactions, and contracts that provide for mandatory payments for social and environmental needs (requirements 4.2, 4.3, 6.1);
• Provide information on effective tax rates, incentives and deductions, and achieve public understanding of infrastructure provisions and barter arrangements, including loans (requirements 4.1, 4.3, 4.9);
• Obtaining data on companies’ expenditures and information on the state expenditure monitoring system (requirement 4.10)

The changes will come into force on January 01, 2025.

Implementation of the EITI amendments will address the current challenges of extractive sector governance related to energy transition, fight against corruption and gender equality.

You can view the EITI Standard 2023 by following the links:

English version of the EITI Standard 2023

Version of the EITI Standard 2023 translated into Ukrainian

10 серпня 2023 року ГО “Нова Енергія” за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України провела онлайн-тренінг «Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану».

До участі в тренінгу приєднались представники  суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність галузях промисловості, пов’язаних з геологічним вивченням надр, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, діяльність у яких здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або пов’язаних із діяльністю з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту.

Метою тренінгу було ознайомлення учасників з новими правилами та процедурами онлайн подання звітності та розбір практичних ситуацій, що виникають під час дії воєнного стану, для видобувних компаній.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України та радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна.

Представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики зазначили: “Міграція Порталу на захищені іноземні сервери забезпечила безперервне функціонування  Порталу. Незважаючи на те, що частина відкритих даних наразі приховано, подача звітності триває, розпочалася робота з підготовки Звіту ІПВГ за 2022 рік відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та міжнародного стандарту ІПВГ.”

“Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. На жаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.” – доповнила Світлана Мізіна.

Протягом заходу, було розглянуто наступні питання:

1. Портал даних видобувної галузі: Загальні відомості;
2. Ретроспектива минулої ітерації доопрацювань;
3. Інструкції до електронних форм звітності;
4. Форма зворотного зв’язку. Версійність документів в кабінеті видобувних компаній;
5. Питання до незалежного адміністратора ІПВГ, які сформувалися під час звітного періоду в поточному році;
6. Подальші плани щодо удосконалення роботи Порталу та Звітності ІПВГ.

Обговорені питання на тренінгу були критично важливими, оскільки стосувалися практичних аспектів звітування під час воєнного стану. Розгляд порталу даних видобувної галузі та доопрацювань системи звітності допомагає учасникам зрозуміти нові можливості та вдосконалення, що полегшить процес звітування та покращить якість даних.

В минулому році ГО Нова енергія за фінансової підтримки Німецького Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») та у партнерстві  з Міненерго та компанією розробників реалізували майже всі удосконалення та оновлення Порталу ІПВГ, які були заплановані.

“Основними аспектами попереднього етапу доопрацювань було візуалізація наборів даних Порталу та спрощення подачі звітності. Відповідно було створено пілотну версію аналітичної системи на основі PowerBI, що включає формування та автоматичне оновлення 13 дашбордів, які використовують більш як 60 наборів даних Порталу. В поточній ітерації модернізації також заплановано розробку нового функціоналу Порталу ІПВГ та автоматизація інформаційних обмінів.”- зазначила менеджер продукту «Портал ІПВГ» ГО НОВА Енергія, Марина Бузань-Свірська.

Протягом 2023-2025 років команда ГО “Нова Енергія” планує активно вдосконалювати кабінети користувачів для подання звітів та аналітичну систему за допомогою інтеграції з ДПС та Держгеонадрами.

Мету запланованих заходів в своїй доповіді окреслив експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.  

“В планах з удосконалення роботи Порталу важливу роль відведено створенню аналітичної системи на базі відкритих даних видобувної галузі. Минулої ітерації були створені пілотні дашборди з графіками, побудованими, в основному, на наборах даних з власної БД Порталу. Це дало змогу, по-перше, покращити якість даних, по-друге, зроби їх більш привабливими і зрозумілими для користувачів Порталу. Метою створення аналітичної системи є консолідація відкритих даних видобувної галузі на Порталі. Планується збільшити кількість візуалізованих наборів даних в т.ч. відображати стан енергетичного переходу в Україні.” – зазначив Віталій Филенко.

Автоматизація створення консолідованих звітів, удосконалення процесу адміністрування звітності, вдосконалення ряду форм забезпечать якість та повноту даних, що подаються компаніями, що допоможе уникати можливих помилок та спрощує взаємодію з державними органами. 

У підсумку, онлайн-тренінг “Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану” виявився важливим заходом для забезпечення ефективного та точного звітування у воєнний період. Обговорення питань з незалежним адміністратором ІПВГ дало можливість учасникам зрозуміти особливості звітування та зв’язків зі сторонами, що приймають та опрацьовують дані звітів. Такі дискусії сприяють удосконаленню системи та забезпечують її ефективну роботу навіть в умовах воєнного стану.

Станом на зараз Портал ІПВГ вже знаходиться на балансі Міненерго і функціонує в режимі дослідної експлуатації. Кабінети авторизованих користувачів активні. На даний момент йде процес подання компаніями звітів за 2022 рік. Також компанії, що не мали можливості вчасно подати звіт за 2021, можуть це зробити через електронну систему подання звітності Порталу ІПВГ.

Матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами», що проводився в рамках Всеукраїнської науково-технічної конференції «Фізико-технічні проблеми енергетики та

Tumore prostatico: la prognosi in base a stadio, grado e rischio

шляхи їх вирішення 2017» (ФТПЕШВ-2017).

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні». Проект фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).

Переглянути матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами» повністю за посиланням.

Аналітичний звіт «Ефективність використання коштів сплачених компаніями до місцевих бюджетів (на прикладі Чернігівської, Луганської, Сумської, Харківської та Донецької областей)» серії видань «Ефективне управління природними ресурсами».

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень.

Ознайомитися та завантажити матеріали аналітичного звіту «Ефективність використання коштів сплачених компаніями до місцевих бюджетів (на прикладі Чернігівської, Луганської, Сумської, Харківської та Донецької областей)» можна за посиланням. (більше…)

Аналітичний огляд за проектом “Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні”.

Аналітичний огляд  підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Ознайомитися та завантажити матеріали аналітичного огдяду за проектом “Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні” можна за посиланням. (більше…)

Аналітичний звіт “Вплив видобувної галузі на економічний клімат та розвиток регіональної інфраструктури”.

Аналітичний звіт в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Ознайомитися та завантажити матеріали аналітичного звіту «Вплив видобувної галузі на економічний клімат та розвиток регіональної інфраструктури» можна за посиланням.

(більше…)

Україна входить до 10 найбагатших на запаси залізних руд країн світу, а залізорудна промисловість і металургійний комплекс є бюджетоутворюючими галузями господарства, що мають для країни стратегічне значення. Наразі гірничо-металургійний комплекс переживає не найкращі часи, а експерти стверджують, що Україна не використовує свій «геологічний козир» так, як слід. Що ж чекає залізорудну промисловість України? Чи є перспективи?

Передумови. На території України наявні значні запаси залізних руд (близько 6% світових запасів або більше 32 млрд. т), які почали інтенсивно розроблятися ще у 80-х роках ХІХ століття, а згодом в сукупності з запасами кам’яного вугілля сформували потужну мінерально-сировинну базу для розвитку металургії. Наприкінці XX століття в Україні добувалося 13,5% від загального обсягу видобутку залізних руд у світі.

Станом на 1 січня 2016 р. Державним балансом запасів корисних копалин України обліковуються запаси залізних руд у 62 родовищах, які складають за категоріями А+В+С₁ – 21 579,2 млн. т, при цьому більше половини з них (12 128 млн. т) зосереджені у Дніпропетровській області. Щорічний видобуток становить залізних руд в країні становить близько 170 млн. т.

Формування залізорудної та металургійної промисловості в Україні обумовлено величезною, компактно розташованою сировинною базою, розгалуженою транспортною мережею, значними паливними (коксівне вугілля) ресурсами, а також наявними споживачами – металомісткими галузями.

Металургійний комплекс є важливою складовою української індустрії, сплата податків підприємствами галузі робить вагомий внесок у формування державного бюджету. В загальній структурі промислового виробництва в Україні у 2016 році частка металургії становила17,4% (для порівняння частка всієї добувної промисловості – 13,1%). З цього бачимо, що розвиток залізорудної галузі має для України стратегічне значення, оскільки, по-перше, забезпечує сировиною металургію, що є найпотужнішим сектором внутрішнього виробництва, і по-друге, є орієнтованою на експорт галуззю економіки України. У структурі українського товарного експорту до ЄС частка чорних металів залишається найбільшою (у 2015 р. вона становила 23,5 %), показники експорту збагаченої залізорудної сировини також є високими. Завдяки розвиненому експортному потенціалу залізорудна промисловість забезпечує значну частину валютних надходжень до України.

Проблеми. Не зважаючи на високі показники у структурі виробництва (порівняно з іншими галузями господарства), ситуація у залізорудному секторі зовсім невтішна. За останні роки в галузі сформувалися тривожні ризики, що обумовлені цілою низкою факторів, як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних.

По-перше, впливає ситуація на світовому ринку залізних руд: через суттєве падіння світових цін обсяг українського експорту руди у грошовому еквіваленті у 2015 р. зменшився на 37%, при тому, що в товарному виразі порівняно з попереднім роком Україна збільшила експорт руд заліза та продуктів їх збагачення (агломерованого та неагломерованого концентратів, випаленого піриту) на 12%.

Профільне Міністерство економічного розвитку і торгівлі України визначає вагомою проблемою розвитку галузі зниження вартісних показників продукції через глобальну конкуренцію, валютне регулювання, повернення податку на додану вартість (ПДВ) і, відповідно, відсутність фінансування для просування експорту.

По-друге, відбулося зниження внутрішнього споживання руд заліза та продуктів їх збагачення через конфлікт на Донбасі та економічну кризу. На внутрішньому ринку поточні можливості металопродукції оцінюються експертами максимально в 10-11 млн. т, що майже втричі менше порівняно з обсягами її експорту. У той же час аналіз динаміки експорту металургійної продукції свідчить про катастрофічні втрати експортного потенціалу – обсяг експорту з 2008 р. по 2015 p. скоротився у 2,9 рази. При цьому в 2015 р. експорт впав у 1,6 разів порівняно з попереднім роком. Обсяги імпорту за цей період скоротилися у 3,2 рази. Такі показники насамперед обумовлені безпрецедентним з часів кризи 2008-2009 pp. падінням виробництва, яке за підсумками 2015 р. року становило 16,1%.

Зниження внутрішнього споживання пояснюється тим, що протягом останніх років відбулося падіння виробництва у галузях економіки, що формують основний попит на металопродукцію. Ситуація погіршилася також внаслідок загострення у 2014 р. збройного конфлікту на Донбасі, де зосереджена переважна більшість виробничих потужностей металургії. Через пошкодження транспортних розв’язок стали ускладнені поставки основних сировинних матеріалів та відвантаження готової продукції, це привело до скорочення обсягів виробництва сталі в Україні.

Обсяги реалізованої продукції металургійної галузі у 2015 р. порівняно з 2014 р. скоротилися у Луганській області на 62,6%, у Донецькій – зросли на 8,0%. У Луганській області це пояснюється втратою найбільших промислових потужностей – на непідконтрольній Україні території залишились такі промислові гіганти як ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ПАТ “Алчсвський коксохімічний завод”, ПАТ “Стахановський завод феросплавів”.

Натомість зростання обсягів реалізації у Донецькій області обумовлено тим, що 70% металопродукції області виробляється двома металургійними комбінатами – ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” та ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, які продовжують функціонувати на контрольованій Україною території.

На непідконтрольній території залишився також ПАТ “Харцизький трубний завод”, який забезпечує 15% виробництва труб в Україні. Наслідком такої ситуації стало критичне погіршення фінансового стану більшості підприємств галузі. Якщо у 2014 р. окремі підприємства, що входять до холдингу «Метінвест» (ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ПАТ “Харцизький трубний завод”, ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”), отримали прибуток, то вже у 2015 р. лише два з найбільших металовиробників – ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” – залишилися прибутковими, тоді як переважна більшість підприємств отримали збиток.

Для нарощування потужностей та складання конкуренції іноземним компаніям як залізорудна галузь, так і металургія потребують масштабних інвестицій. На жаль, як показує практика, сировинні гіганти (наприклад, австралійські компанії BHP Billiton та Rio Tinto або бразильська Vale) готові вкладати кошти у рудовидобуток де завгодно, але не в Україні. Так, австралійська компанія Rio Tinto готова інвестувати $ 20 млрд. у розробку родовища залізної руди Simandou у Гвінеї, не зважаючи на судові складнощі, пов’язані з визначенням права на розробку цього родовища.

За словами експертів, іноземних інвесторів в Україну не пускають вітчизняні металургійні фінансово-промислові групи. Цим, очевидно, пояснюється невирішеність питань переробки окислених руд і запуску Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, яким цікавилися світовий сталеливарний гігант ArcelorMittal і китайська компанія SinoSteel. Для прикладу також можна згадати канадську компанію Black Iron, яка з 2010 р. намагається зайнятися видобутком залізної руди на Шиманівському (запаси 645,8 млн. т) і Зеленовському родовищах (запаси оцінюються) у Дніпропетровській області. Зрушити проект з мертвої точки (зокрема, у компанії виникли проблеми з відведенням землі навколо Шимановського родовища, що фактично позбавило інвестора всяких перспектив його освоєння і загрожувало втратою ліцензії на розробку) вдалося тільки після підключення до нього українського «Метінвесту».

Втім, вітчизняного капіталу не вистачає і для розвитку галузі вкрай необхідні іноземні інвестиції. Нещодавно представники ГО «НОВА Енергія» відвідали ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та побували на найбільшому кар’єрі з видобутку залізних руд відкритим способом, його глибина становить понад 400 м, а площа порівнюється з територією двох Монако. Місцеві жителі називають кар’єр «серцем Кривого Рогу». Тут видобувають і збагачують залізисті магнетитові кварцити, отримуючи залізорудний концентрат та доменний агломерат. Попутно із магнетитовими рудами в кар’єрі видобуваються слабомагнітні окислені руди. Вони складаються у відвали, оскільки жоден із семи комбінатів, що працюють у Кривбасі не обладнаний лініями їх переробки. Наразі вже накопичилося більш як 2,5 млрд. тон окислених руд і процес накопичення відвалів розкривних порід триває і зараз.

Для переробки таких руд у м. Долинська за радянських часів почали будувати згаданий вище Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), проте будівництво не завершилося. Монтажні роботи були виконані приблизно на 70% і у 1998 р. припинилися, в основному через розпад СРСР, а також кризовий на той момент стан економік держав-учасниць будівництва. Наявної зараз сировини вистачило б приблизно на 100 років експлуатації такого комбінату, але для його запуску потрібні великі капіталовкладення.

Криворізький ГЗКОР при використанні в якості сировини окислених руд із відвалів міг би вирішити екологічні проблеми Кривбасу, у тому числі, шляхом можливого скорочення та закриття фізично зношених, застарілих аглофабрик. На сьогодні поліпшення екології в Кривбасі та інших гірничо-металургійних регіонах має бути одним із пріоритетів держави.

Довідково. У Криворізькому басейні видобування залізних руд шахтним способом проводили ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», шахтоуправління з підземного видобування руди ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Євраз Суха Балка». ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видобували відкритим способом (кар’єрами), ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» проводив розробку шахтним способом та кар’єрами.

Перспективи. Не зважаючи на кризовий стан гірничо-металургійного комплексу, галузь в Україні може успішно розвиватися, за умови встановлення правильних пріоритетів та стратегічних цілей на державному рівні. Для зміни ситуації необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу та підвищення ролі держави у реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі. Пріоритетами реформ мають бути зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну залізорудну та металургійну продукцію (підтримка комбінатів повного циклу виробництва – від переробки сировини до виготовлення готової високотехнологічної продукції), стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності української металопродукції на світовому ринку та залучення інвестицій.

Для привернення іноземних інвесторів важливо запровадити відкриті й чітко визначені правила гри української залізорудної промисловості. Важливим кроком у цьому напрямку є імплементація міжнародного стандарту ІПВГ – Ініціативи прозорості видобувних галузей (англ. EITI) в Україні, що передбачає відкритість та підзвітність видобувних підприємств, публікацію у відкритому доступі даних про балансові запаси корисних копалин, їх видобуток та сплачені податки, а також вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази для створення сприятливих умов – як для видобувних підприємств, так і для соціально-економічного розвитку регіонів видобутку залізорудної сировини.

Другий національний звіт EITI України за 2014-2015 р. вже містить дані про обсяги видобутку залізних руд та податки, сплачені видобувними компаніями до державного бюджету. Наступним кроком є формування інвестиційно привабливого клімату та формування нормативно-правової бази для прозорого й ефективного функціонування залізорудної промисловості.

Інформаційні джерела:

1. Власюк Т. О. Металургійна галузь України на світовому ринку: проблеми та пріоритети / Т. О. Власюк // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. – 2016. – №3. – С. 91-103
2. Глобальний аналіз базових макроекономічних показників України (2013–2016 рр.) http://publicaudit.com.ua/reports-on-audit/analiz-bazovykh-makroekonomichnykh-pokaznykiv-ukrayiny-2013-2016-rr/
3. Другий Звіт Ініціативи прозорості видобувних галузей України http://eiti.org.ua/2017/02/opublikovano-druhyj-zvit-ipvh-ukrajiny/
4. Державна служба статистики України ukrstat.gov.ua/
5. Кого збагачують гірничо-збагачувальні комбінати України? https://dt.ua/ECONOMICS/kogo_zbagachuyut_girnicho-zbagachuvalni_kombinati_ukrayini.html
6. Україна має геологічний козир, але не використовує його https://ukr.media/business/206089/