Позначка: ГО “НОВА Енергія”

За час повномасштабного вторгнення росії в Україну органи місцевого самоврядування зіткнулися з новими викликами та, як би не звучало парадоксально, отримали нові можливості. Для того, щоб впоратися з новими викликами та створити нові можливості, громади почали згуртовуватися та налагоджувати міжмуніципальні партнерства.

Партнерство – це інструмент для досягнення певної мети чи розв’язання конкретних завдань чи проблем, який передбачає об’єднання та координацію досвіду, зусиль, ресурсів, а також рівність і спільну відповідальність кожної зі сторін за результат такої діяльності. У контексті співпраці громад розрізняють два різновиди партнерств: міжмуніципальне партнерство всередині України та міжнародне міжмуніципальне партнерство. 

Така співпраця може відбуватися у різних сферах: від управління відходами та екологічних проєктів до розвитку туризму та спільних економічних ініціатив. 

Для прифронтових громад  така форма співпраці має особливе значення. Адже в умовах обмежених ресурсів та підвищеної вразливості, співпраця дозволяє посилити стійкість громади, забезпечити безперервне надання послуг та відновлення інфраструктури.

У цьому контексті особливо важливим такий інструмент є для Березівської громади, представники якої, включаючи ОМС, громадські об’єднання та активних жителів, долучилися до онлайн семінару “Міжмуніципальне партнерство: з чого почати і як зробити цей інструмент дієвим“, який відбувся 4 червня 2024 року за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».  

Учасники мали можливість ознайомитися з основними критеріями та вимогами щодо міжмуніципального партнерства, дізнатися про платформи пошуку партнерів та успішні кейси. Зокрема, представники Березівської сільської ради поділились власними напрацюваннями у цьому напрямку та проблемами з якими вже встигла зіштовхнутись громада в процесі налагодження партнерства. 

Ірина Куропась, менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини поділилась основними принципами роботи такого формату співпраці. Як зазначила експертка: “Міжмуніципальне партнерство – це довгострокові партнерські відносини між громадами. Власне тут важливо підкреслити, що це партнерство будується також і на проєктний діяльності, тому що в багатьох випадках громади, які об’єднуються, мають набагато більше шансів і мотивації подаватися на європейські фонди та програми“.

Варто відзначити, що дана громада не має офіційних партнерів на договірних довгострокових умовах. Тож питання шляхів налагодження такого партнерства були особливо актуальними для представників громади.

Так, команда АМЕР Яворівщини представила декілька платформ і ресурсів, які допомагають громадам знайти потенційних партнерів для міжмуніципального співробітництва, зокрема:

1. Європейський комітет регіонів (European Committee of the Regions, CoR)
2. Council of European Municipalities and Regions (CEMR, Рада європейських муніципалітетів і регіонів)
3. Асоціація Eurocities 
4. Platforma
5. Energy Cities
6. Організація “Engagement Global”

Особливо цікавою темою для обговорення стало спільне утримання комунальних підприємств на основі міжмуніципального партнерства. Таким досвідом зміг поділитись представник Пустомитівської міської ради Львівської області Андрій Пелехатий, який розповів, як 9 громад змогли об’єднатись для спільного утримання інклюзивно-ресурсного центру для дітей. 

“Перш за все, це вигідно у фінансовому плані, оскільки знижується кількість видатків, які повинна провадити одна громада, і їх можна поділити на дві, три або навіть п’ять територіальних громад. Водночас у професійному плані це надзвичайно важливо, адже дуже важко знайти фахівців, які дійсно знають, як займатися з дітьми з інклюзією. Об’єднуючи ресурси, ми можемо залучити висококваліфікованих спеціалістів, які здатні допомогти таким дітям покращити їхній розвиток і загальну ситуацію.” – пояснив переваги такого співробітництва Андрій Пелехатий.

Семінар став важливим кроком у цьому напрямку, об’єднавши зусилля та надихнувши учасників на нові ініціативи. Успішна реалізація міжмуніципальних проєктів може стати прикладом для інших регіонів та сприяти загальному розвитку країни.

29 травня 2024 року в рамках “Тижня Відкритого Уряду” ГО”НОВА Енергія” провела онлайн круглий стіл «Досвід децентралізації ренти за видобування вуглеводнів: регіональний вимір». Зараз дана тема є особливо актуальною  оскільки рентні надходження можуть формувати до третини бюджету, що забезпечує суттєву фінансову підтримку для розвитку інфраструктури, соціальних проєктів та інших важливих потреб громад. 

Захід об’єднав 40 експертів, представників громад, видобувних компаній та державних органів для обговорення впливу децентралізації рентних платежів на розвиток регіонів.

З вітальним словом до учасників заходу звернулась керівниця експертної групи Директорату ресурсоефективних трансформацій Міністерства енергетики України, Оксана Колосова: “Ми розуміємо виклики і проблеми в роботі Обласних військових адміністрацій, проте саме впровадження ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості видобувних галузей) та налагодження відкритого діалогу всіх зацікавлених сторін може бути потужним сигналом для залучення інвестицій у період післявоєнного відновлення.”

До вітального слова також долучилась радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна,  яка наголосила на важливості не лише сплати ренти за надрокористування, а й розкриття інформації про неї аби забезпечити прозорість та ефективність використання рентних надходжень на місцях.

Варто відзначити що, процеси децентралізації податкових надходжень також потрапляють у сферу охоплення Міжнародного Стандарту ІПВГ. Стандарт включає широкий спектр вимог щодо розкриття інформації, що необхідно для демонстрації ефективності державної політики у сфері управління видобувним сектором. 

Розкриваючи інформацію про обсяги видобування, у Звіті ІПВГ щороку розраховують показник, який демонструє на скільки років при поточній інтенсивності видобутку вистачить розвіданих запасів корисних копалин загальнодержавного значення. Така практика дозволяє органам місцевого самоврядування планувати  витрати на життя та розвиток громади.

Забезпечення ефективної фіскальної політики, яка б  дійсно впливали на розвиток територій українське законодавство потребує внесення низки додаткових добре продуманих та обґрунтованих змін. Адже як зазначає експерт з впровадження ІПВГ в Україні Віталій Филенко:  “Часті зміни правил та підходів нарахування рентної плати та визначення фактичної ціни товарної продукції (природного газу) підтверджують не готовність національної законодавчої бази до функціонування в умовах військової та економічної агресії.

Зміни в регулюванні, суттєво підвищують волатильність цін на природний газ, що робить складним процес розрахунку обсягів надходжень до місцевих бюджетів, а відповідно і планувати їхнє ефективне використання, що в умовах війни є непомірною розкішшю.”

Весною 2024 року на Порталі ІПВГ https://eiti.gov.ua/analitika_bi/kalkulyator-renti/ почав функціонувати “калькулятор ренти” – новий інструмент, що суттєво полегшить доступ до інформації про ренту за надрокористування. Раніше, щоб дізнатися обсяг рентних надходжень до місцевих бюджетів, необхідно було детально вивчати всі умови видобування, курси валют НБУ, показники Мінфіну та вручну розраховувати рентні забов’язання. Тепер жителі можуть скористатися Порталом ІПВГ https://eiti.gov.ua/, де за допомогою калькулятора ренти можна швидко й точно визначити суму рентних надходжень за користування конкретним родовищем та/або свердловиною. Цей інструмент значно спростить громадянам контроль за плануванням використання цих коштів, підвищуючи прозорість та підзвітність місцевих органів влади.

Не менш важливим є бачення процесу децентралізації ренти зі сторони компаній, які її сплачують. Видобувні компанії зобов’язані подавати Звіти про платежі на користь держави, зокрема через Портал ІПВГ, що забезпечує додатковий рівень прозорості. Це дозволяє громадянам і місцевим органам влади відстежувати точні обсяги одинадцяти податкових платежів і звіряти відповідність.

Інформацією про співпрацю з видобувними громадами та вплив на їхній розвиток поділився начальник департаменту земельних відносин та взаємодії з громадами АТ “Укргазвидобування”, Віталій Чудак. Враховуючи багаторічний досвід роботи, він зміг пояснити чому громадам важливо налагоджувати тісну співпрацю з видобувними підприємствами.

“Надрокористувач є насправді надійним партнером громади, особливо зараз коли з окремих областей бізнес частково релокувався, а громади втратили надходження. В той час надрокористувач не зміг перевести родовища (жартує – ред.). В окремих випадках він лише призупинив свою діяльність та після її відновлення продовжував видобувати, а відповідно сплачувати всі податки” – зазначив Віталій Чудак.

Варто відзначити що такий багатосторонній діалог дозволяє знайти та обговорити проблемні питання у регуляторних актах. Така синергія є дуже важливою, адже лише у співпраці можливо якісно адвокатувати зміни до законодавства, що сприятимуть добробуту кожного українця.

Захід проведено  в рамках “Тижня Відкритого Уряду”  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

28 травня у рамках «Тижня Відкритого Уряду» ГО “НОВА Енергія” провела онлайн семінар «Екологічний податок на локальному рівні через призму ІПВГ», який об’єднав 67 експертів, представників Департаменту ПЕК, енергоефективності та  житлово-комунального господарства Львівської ОВА, громадськості, видобувних компаній, державних органів та інших відомств для обговорення ефективних шляхів використання та розкриття даних про екологічний податок на регіональному рівні. 

У вітальному слові Вікторія Гнатовська, представниця Міністерства енергетики України, зазначила, що важливою частиною урядового Плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд» є заходи стосовно впровадження в Україні Ініціативи прозорості видобувних галузей або ІПВГ,  над реалізацією яких успішно продовжують працювати представники органів влади, громадських  організацій, компаній та міжнародних організацій, зокрема Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). 

“Впродовж року успішно проведено  онлайн-семінари стосовно перспективи багатостороннього діалогу із забезпечення прозорості видобування корисних копалин на території громад Львівської області,  а також  щодо  ефективності  використання  коштів від рентних  платежів. Ці заходи  були дуже цікавими та корисними  для  всіх  учасників. Сьогодні ми проводимо не менш цікавий захід, адже питання стосовно впливу видобувних галузей на екологію регіону безпосередньо стосується місцевих громад, а питання щодо використання екологічного податку на відновлення і покращення довкілля завжди викликає жваву дискусію усіх зацікавлених сторін” – також відзначила Вікторія Гнатовська.

З вітальним словом до учасників заходу звернулась радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна: 

“Зараз кожен з нас переживає особливий період, бо ми думаємо про те як забезпечити свої базові потреби. Але водночас ми маємо розуміти, що питання екології також зараз потребує значної уваги тому, що дуже важливо формувати відповідальне ставлення до видобування енергоресурсів.  Важливо щоб компанії сплачували ці податки,  а громади ефективно використовували їх на розвиток та відновлення пошкоджених об’єктів, а також соціальну підтримку. В даний момент це можливо забезпечити через відкриті дані, які надають громади та компанії, а також Звіт ІПВГ.”

Міжнародний Стандарт ІПВГ також враховує екологічний вплив на регіони від діяльності видобувних компаній. Зокрема, вимога 5 Стандарту ІПВГ передбачає розкриття інформації, що стосується розподілу доходів, надаючи можливість зацікавленим сторонам зрозуміти, яким чином обліковуються доходи в національному і, в разі необхідності, місцевому бюджеті.

Варто відзначити, що аби відповідати підходам міжнародного Стандарту, країни повинні показати зв’язок між добробутом територій на яких здійснюють діяльність видобувні підприємства і перспективами розвитку цих регіонів. Такі умови дозволяють суттєво покращувати ситуацію в країнах, виявляти недоліки чинних регуляторних актів та адвокатувати зміни в державній політиці,  які дозволять розвиватися громадам.

Як зазначив експерт із впровадження ІПВГ Україні, Віталій Филенко: “Завдяки застосуванню Міжнародного Стандарту ІПВГ у  механізмі використання екологічного податку було виявлено певні недоліки, зокрема, неефективну систему розподілу надходжень, недосконалий дизайн податку, вузьке розуміння його суті серед населення, а також нецільовий характер і недостатню прозорість використання коштів. Більша частина екологічного податку розчиняється в загальному фонді державного бюджету, ускладнюючи контроль за його використанням, а значна частина коштів спрямовується на заходи, не пов’язані з охороною довкілля”.

Враховуючи складність контролю за використанням надходжень не лише в Україні,  вимога 6.4 Міжнародного Стандарту ІПВГ передбачає розкриття даних про екологічний та соціальний вплив видобувної діяльності. Варто відзначити, що це є рядом нефінансових показників, які компанії подають у своїх щорічних звітах. В Україні це явище прийнято називати корпоративно-соціальною відповідальністю.

Про це детальніше розповів Марк Герула, старший консультант ТОВ “Ернст енд Янг”, де пояснив чому виконання цієї вимоги важливе для України та які кроки вже здійснено.

 “На сьогодні це надзвичайно важливо, оскільки демонструє готовність України до зменшення викидів парникових газів. Зокрема, податок на CO2, який наразі становить 30 грн за тонну, повністю надходить до загального бюджету, що, на мою думку, не враховує інтересів місцевого самоврядування. Підприємства здійснюють свою діяльність на місцях, завдаючи шкоди місцевим громадам, але отримані кошти не спрямовуються на вирішення локальних проблем. Закон України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, прийнятий у 2019 році, став підготовчим етапом до запровадження системи торгівлі викидами. Великі підприємства з великими спалювальними установками повинні подавати дані про свої викиди, що є важливим кроком до зменшення парникових газів. Система торгівлі викидами, яка буде запроваджена в рамках євроінтеграції, передбачатиме купівлю квот на викиди, і цей податок повинен мати зміни, аби частина коштів залучалася до місцевих бюджетів для вирішення екологічних проблем.” – зазначив Марк Герула.

Контролювати цей екологічний та соціальний вплив видобувної галузі громадськість може через кілька ресурсів. Проте в Україні єдиною платформою  з консолідованими даними цього напрямку є Портал ІПВГ – https://eiti.gov.ua/. 

Менеджерка проєктів ГО “НОВА Енергія” Марина Бузань-Свірська зазначила: “Інформація на Порталі синхронізована зі структурою національного Звіту ІПВГ, забезпечуючи доступ до всіх даних у хронологічному порядку. Наприклад, на сторінці про екологічний податок ви можете знайти дані з 2018 року про розподіл податку по бюджетах, величини сплачених податків ключовими компаніями та іншу важливу інформацію. Відкриті дані, навіть якщо вони не повністю всеосяжні, є важливим джерелом для громад і представників органів місцевого самоврядування, дозволяючи проводити моніторинг надходжень і витрат та приймати зважені рішення”.

Захід проведено в рамках “Тижня “Відкритого Уряду”  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

У сучасному українському суспільстві громадська активність стає одним з ключових факторів у процесі відновлення та розвитку громад. Незважаючи на виклики, що стоять перед країною, мешканці громад продовжують активно долучатися до громадського життя.

Зокрема і  Березівська громада, яка розташована неподалік від кордону з рф, активно працює над розвитком у складний для країни період. Через постійні обстріли, значна частина жителів змушена була покинути свої домівки. Проте місцеві органи самоврядування докладають зусиль для залучення мешканців до активної участі у відновленні та розвитку громади.

23 травня 2024 року ГО «НОВА Енергія» провела онлайн тренінг «Громадський активізм як інструмент відновлення та розвитку громади», де обговорила можливості співпраці ОМС з громадськістю для покращення життя мешканців та забезпечення синергії в розвитку громади.

Під час тренінгу представники ГО “НОВА Енергія” охопили декілька важливих тем для розвитку громадського активізму. Зокрема учасники змогли більш детально ознайомитись з методами та принципами залучення коштів для реалізації громадських проєктів, що особливо актуально через обмеження державного фінансування прикордонних громад та відсутність в громаді  професійних фандрейзерів. Найпопулярнішим типом фінансування громадських проєктів є гранти, тому увага учасників заходу була зосереджена саме на цій темі.

Варто відзначити, що громада вже мала справу з грантовими конкурсами. Під час тренінгу представники громади навіть поділились власною “фішкою” написання проєктів – банк ідей. Однак, складністю такого інструменту є адаптація цих ідей до вимог донорів, адже багато з них були створені без попереднього аналізу проблем громади. 

Під час симуляції розробки проєктів учасники змогли заповнити цю прогалину та детально обговорити проблеми громади. Такий підхід допомагає, не лише розробити якісні проєкти, а й полегшити вибір грантових конкурсів.  

Захід став чудовим майданчиком для налагодження співпраці між органами місцевого самоврядування та лідерами думок Березівської громади. В результаті заходу було сформовано концепцію проєкту для подолання наслідків війни, який стане основою заявки на грантовий конкурс “Підвищення потенціалу спільнот на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)”.

Захід проведено ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Озвучені на заході думки представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Війна в Україні диктує нові правила розвитку громад. У законодавчому просторі з’являються нові документи планування, але водночас нівелюються процедури їх оцінки. Одним із таких прикладів є розробка планів відновлення без належного проведення стратегічної екологічної оцінки. 

У 2023 році ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” дослідив ключове бачення мешканців України щодо принципів відновлення, та підсумував результати дослідження в аналітичній записці “Як війна змінює українців: опитування думки громадян про війну, довкілля, повоєнну відбудову та вступ до ЄС”. Дане дослідження стало поштовхом для оцінки нових документів планування на відповідність запитам українців.

Так, основними принципами повоєнного відновлення, на думку жителів, мають бути жорстка боротьба з корупцією при використанні коштів для відбудови (43,1% опитаних), “відбудувати краще ніж було” (41,6%) та врахування думки громад та людей (41,1%). Відбудова на екологічних (зелених) засадах не входить до топ-пріоритетів українців, проте вони підтримують відбудову житла, міст та підприємств на принципах екологічності та енергоефективності. 95,2% респондентів вважають, що відновлення природи є важливим у повоєнній відбудові України.

Команда ГО “НОВА Енергія” об’єднала 2 основні принципи відновлення та адаптувала інструмент оцінки корупційних та екологічних ризиків у документах державного планування.

Метою методології є забезпечення експертної екологічної та антикорупційної оцінки планів/стратегій/програм відновлення та розвитку на місцевому рівні. Запропоноване рішення забезпечує структурований підхід до визначення потенційних ризиків з метою розробки стратегій для їх ефективного запобігання. Застосування посібника спрямоване на підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності в процесі планування відновлення на місцевому рівні.

Даний посібник передбачає опис процесів:

·   Ідентифікації корупційних та екологічних ризиків у документах планування відновлення та розвитку громад та регіонів;

·      Оцінки ідентифікованих ризиків за рівнями ймовірності виникнення та наслідків від правопорушень;   

Ознайомитись з методологією проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення можна нижче:

Додатково експертами проєкту було сформовано типовий перелік корупційних ризиків, щоб підвищити доступність інструменту місцевим ОГС, які прагнуть провести оцінку документів планування у власних громадах.

Зміст методології є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково збігається з позицією уряду Федеративної Республіки Німеччина та Європейського Союзу. 

Методологію підготовлено ГО “НОВА Енергія” у партнерстві з ГО “Флора”, ГО “Інститут міжнародних та економічних досліджень”, Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини, Інститутом економічного розвитку громад у рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку”, яка реалізується за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який спільно фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина та Європейським Союзом. Ініціатива є співфінансуванням для проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Вже третій рік українці та українки щодня зустрічаються з новими викликами, які є наслідками повномасштабного вторгнення російської федерації на українську територію. Численні руйнування, після ворожих атак,  потребують не лише обліку, а й пошуку ресурсів для відновлення зруйнованих об’єктів. Особливо гостро ця потреба відчувається в громадах, які розташовані в прифронтовій зоні, або зоні бойових дій, адже поки вони обмежені в державному та донорському фінансуванні.

Попри складні умови, громади активно шукають можливості для відновлення.  Ще у 2023 році команда ГО “НОВА Енергія” долучилась до пошуку таких ресурсів та розпочала дослідження сучасних цифрових рішень для моніторингу та управління відновленням в Україні.

Метою дослідження є огляд сучасних рішень для моніторингу та фандрейзингу відновлення зруйнованих об’єктів. Також важливо було з’ясувати, які ресурси та програмне забезпечення вже існують, використовуються та чи можуть бути адаптовані для реалізації співвідповідального відновлення, пошуку та залучення коштів на відновлення певного об’єкта.

Дослідження включало опитування, спрямоване на вивчення досвіду використання платформ для фіксації руйнувань об’єктів та залучення фінансування для їх відновлення. Протягом грудня 2023 – січня 2024 року своїм досвідом використання таких платформ поділились представники органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, громадських об’єднань та активісти. Результати опитування були враховані при формуванні переліку платформ для огляду та оцінки користувацького досвіду.

До переліку досліджуваних платформ увійшли такі ресурси: 

1. Платформа відбудови України
2. Ліга оновлення України та GIS HUB ONOVA
3. Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням (DREAM)
4. Фандрейзингова платформа відновлення України
5. Cities4Cities United4Ukraine
6. Big Recovery Portal (BRP)

Кожна з вище зазначених платформ має свою особливість, тому дослідження покликане ознайомити широке коло користувачів з цими інструментами.

Детальніше про платформи для моніторингу відновлення читайте в дослідженні “Огляд вебресурсів та платформ управління відновленням зруйнованих об’єктів”:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Згідно з даними Державної податкової служби України, загальна сума екологічного податку, сплачена видобувними галузями у 2022 році, становила 823 877,97 тис. грн. В той же час, до бюджету Львівської області у 2022 та 2023 роках надходило понад 69 млн грн. У 2024 році ситуація може змінитися, адже в складних умовах війни Львівщина вона стала вкрай важливим видобувним регіоном України, а релокація промислових підприємств створює додатковий антропогенний вплив на довкілля.

Незважаючи на обмежуючі обставини, громади Львівщини та видобувні компанії готові до діалогу задля впровадження ІПВГ на регіональному рівні та реалізації кращих практик прозорості та підзвітності у видобувному секторі. Так, 28 травня 2024 року об 11:00 в рамках “Тижня “Відкритого Уряду” пройде онлайн семінар «Екологічний податок на локальному рівні через призму ІПВГ» .

Учасниками заходу стануть представники Департаменту ПЕК та ЖКГ ЛОВА, громадськості, видобувних компаній, державних органів  та інших відомств. 

В ході семінару планується обговорити такі теми: 

1. Вимога 6.4 Стандарту ІПВГ- Екологічний та соціальний вплив видобування на громади;
2. Досвід використання екологічного податку у Львівській області;
3. Де громадськість може отримати інформацію про екологічний податок та використання коштів на місцевому рівні;
4. Досвід використання коштів екологічного податку для розвитку ЖКГ.

Для участі в заході, необхідно не пізніше ніж за 12 годин до початку пройти онлайн реєстрацію за посиланням: https://forms.gle/zxpqEKP81GD6LyQD7 

Кількість представників від однієї організації – не обмежена.

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в семінарі на платформі Microsoft Teams.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту: energiya.nova@gmail.com 

Захід проводиться  в рамках “Тижня “Відкритого Уряду” за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

З 2018 року 5% ренти за видобування вуглеводнів надходить до місцевих бюджетів.  Можливість самостійно розпоряджатися цими рентними надходженнями значно підвищує ефективність діяльності органів місцевого самоврядування.  Громади можуть вирішувати актуальні проблеми та реалізовувати місцеві соціально-економічні проєкти, що безумовно сприяє покращенню інфраструктури,  зміцнення економічної стабільності регіонів, створенню нових робочих місць та залученню додаткових інвестицій. 

29 травня 2024 року об 11:00 в рамках “Тижня “Відкритого Уряду” запрошуємо долучитися до роботи онлайн круглого столу «Досвід децентралізації ренти за видобування вуглеводнів: регіональний вимір». 

Під час цього заходу учасники поділяться досвідом впровадження в Україні Ініціативи щодо забезпечення прозорості видобувних галузей (ІПВГ) на шляху до справедливого розподілу вигод від користування надрами. Обговорять особливості розрахунку рентної плати під час дії воєнного стану.  Крім того, представники.територіальних громад, на території яких ведеться видобування вуглеводнів,  розкажуть, як децентралізація ренти вплинула на розвиток їхніх громад.

Спікери заходу наведуть дані щодо  динаміки надходжень ренти за нафту, газ і газовий конденсат до місцевих та обласних бюджетів; відповідності наявного механізму вимогам Стандарту ІПВГ та ін.

Кількість представників від однієї організації – не обмежена.

Для участі у заході, необхідно не пізніше ніж за 12 годин до початку заходу пройти онлайн реєстрацію за посиланням: https://forms.gle/TVR4sY2U5zkmSwcU9 

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в онлайн круглому столі на платформі Microsoft Teams.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту: uaeiti.team@gmail.com 

Захід проводиться  в рамках “Тижня “Відкритого Уряду”  за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

16 травня 2024 року ГО “НОВА Енергія” провела онлайн тренінг “Електронні ресурси відновлення та розвитку громад”, де поділилася результатами дослідження сучасних цифрових рішень з управління,  моніторингу та фандрейзингу відновлення з представниками Березівської громади Сумської  області.

Варто відзначити, що  громада знаходиться в 30-кілометровій зоні від кордону з російською федерацією, тому постійно страждає від обстрілів.  Таких громад в Україні багато, як наслідок у вебпросторі з’являються або анонсується поява нових цифрових інструментів керування процесами відновлення зруйнованих об’єктів.

Враховуючи велику кількість таких ресурсів, розібратися, яка основна місія та функціонал цих платформ та рішень стає все важче, навіть тим, хто «в темі». Додатковою складністю пошуку відповідного ресурсу для Березівської та інших прикордонних/прифронтових громад є величезна кількість обмежуючих обставин, починаючи від частих перебоїв в електропостачанні та закінчуючи майже неможливістю державного фінансування відновлення таких громад.

Перед початком огляду цифрових рішень, учасники мали можливість поділитись власними знаннями про існуючі платформи. Завдяки експрес-опитування було визначено, що представники громади знайомі лише з Державною цифровою екосистемою DREAM. 

Під час обговорення, команда експертів , ГО “НОВА Енергія” запропонувала громаді ексклюзивний варіант для фінансування відновлення – стати однією з пілотних громад Фандрейзингової платформи відновлення України, якою опікується Український Національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine). 

Зацікавленість учасників також викликала платформа, яка до заходу була для них невідомою – The Cities4Cities ініціативи United4Ukraine, яка допомагає українським громадам налагоджувати міжмуніципальне партнерство з муніципалітетами європейських країн. 

Слід зазначити, що ініціатива не передбачає прямого фінансування відновлення об’єктів, проте покликана надати можливість безперешкодно обмінюватися інформацією з європейськими колегами та підтримати реалізацію різноманітних проєктів допомоги. 

В ході заходу було підняте важливе питання комунікацій під час налагодження зв’язків з європейськими колегами, а саме мовний бар’єр. Окрім підтримки в перекладі під час онлайн зустрічей, яку пропонуються розпорядники Cities4Cities, експерти заходу поділилися досвідом та лайфхаками з використання штучним інтелектом для письмових комунікацій

Знайдене рішення замотивувало учасників заходу знайти місто-побратима. Деякі представники громади навіть повідомили про своє бажання дізнатись більше про міжмуніципальне партнерство під час зворотного зв’язку після заходу.

Захід проведено ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Окремі думки озвучені на заході представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»

15 травня 2024 року ГО “НОВА Енергія” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ. в онлайн форматі  провела онлайн – круглий стіл “Оцінка корупційних та екологічних ризиків у плануванні відновлення та розвитку громад”.

До заходу долучились представники громадських організацій, які сприяють розвитку громад і регіонів, тож були зацікавлені отримати необхідні знання та навички для оцінки ризиків у стратегіях розвитку, планах відновлення тощо.

З вітальними словами до учасників заходу звернулася національна координаторка проєкту  “Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства” GIZ Ukraine  Ірина Гаркавцева: “Цей захід стане кроком до створення більш прозорого екологічно-відповідального та інклюзивного підходу до відновлення та розвитку українських громад. Я впевнена, що спільними зусиллями ми зможемо ефективно впровадити найкращі практики, які сьогодні будуть представлені та зробити громади сильнішими та стійкішими до викликів майбутнього”.

Незважаючи на постійну небезпеку обстрілів та активну фазу війни жителі громад готові долучатися до прийняття рішень на місцях.  Зараз діяльність ОГС в Україні вийшла на новий рівень. Такі об’єднання допомагають шукати шляхи громадської участі у плануванні відновлення та розвитку громад.

Особливо зараз, це стає актуальним при затвердженні документів державного планування, оскільки процедури оцінки таких документів, зокрема стратегічна екологічна оцінка,  часто  не проводяться  у зв’язку з дією воєнного стану в Україні.

Саме тому  захід передбачав обговорення підходів до оцінки корупційних та екологічних ризиків у документах державного планування з врахуванням принципів співвідповідальності, залучення до проведення оцінки жителів громад, представників ОМС, бізнесу тощо. 

Виконавча директорка Фундації Інституційного розвитку, Катерина Дацко підкреслила важливість громадського моніторингу за виконанням антикорупційних завдань: “Сьогодні наша громадськість і ми, безпосередньо жителі громад, можемо долучатись до робочих груп з оцінки корупційних ризиків. Наприклад, громади на своїх сайтах публікують цю інформацію і запрошують долучитись, подати пропозиції до робочих груп з оцінки корупційних ризиків. Ми маємо побачити цей процес зсередини”.

Окрім цього експертка відзначила, що зараз громади часто не надають відповідного значення запобіганню корупції, оскільки цей процес не такий помітний як безпосередня протидія корупційним правопорушенням. Тому зараз важливо наголошувати на превентивних заходах, які формують суспільство, свідомість і культуру. 

Схожий механізм з моніторингу екологічної ситуації в громадах запропонувала виконавча директорка ГО “Флора” Шестакова Людмила Володимирівна, яка вже понад 20 років працює з питаннями формування і роботи консультативно-дорадчих органів, в  першу чергу в екологічному секторі управління, громадського контролю за діями влади та впливу на процес прийняття рішень. 

Як зазначає експертка “Завдяки активній участі громадськості в громадах Кіровоградщини, нарешті було підняте питання щодо накопичення радону на нижніх поверхах будинків. Місцева влада віднесла це питання до переліку завдань “не на часі”, проте громадськість продовжує шукати шляхи мінімізації цього екологічного ризику”.

В рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” команда ГО “НОВА Енергія” консолідувала інформацію про два напрямки ризиків ДДП та розробила методологію для проведення аналізу таких документів місцевого та регіонального значення через ідентифікацію потенційних екологічних та корупційних ризиків. Дотримуючись цієї методології, організації можуть забезпечити експертну екологічну та антикорупційну оцінку планів відновлення, стратегій розвитку та інших документів планування  на місцевому рівні. 

Під час круглого столу учасники навіть змогли обговорити пілотні кейси комплексної екологічної та корупційної оцінки стратегій розвитку двох громад Львівщини. Зокрема заступник Пустомитівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Андрій Пелехатий поділився своїми поглядами на вже здійснену оцінку стратегії Пустомитівської громади: “Співпраця з ГО “НОВА Енергія” показала нам, що боротьбу з корупцією можна сприймати зовсім по іншому. Ми маємо думати, як уникати саме корупційних ризиків для того, щоб їх мінімізувати та щоб мешканці відчували, що влада і громадськість є дружніми між собою”.

Окрім цього представник однієї з пілотних громад проєкту зауважив, що до кожного об’єкта потрібно підходити комплексно. Для того, щоб цей комплексний підхід відбувався, оцінку ризиків потрібно починати з моніторингу.