Лебедин. Невелике місто на Сумщині. Березень 2022 року. Один із чергових обстрілів залишає по собі уламки, розбиті вікна, пошкоджені фасади — зокрема в Лебединському фаховому медичному коледжі імені професора М.І. Ситенка. А вже через кілька місяців — у серпні — будівлю частково відновлюють. Наче все добре: вікна замінили, кошти виділили, роботи провели. І тільки ті, хто уважно стежить за деталями, помічають: із початково запланованих понад пів мільйона гривень до підрядника дійшло на 73 тисячі менше.
Цифра, яка спочатку виглядає як дрібниця — менше 15% від суми — насправді відкриває цілий пласт запитань. Чи це справді економія? Якщо так, то чому ці гроші не пішли на додаткові покращення саме в цьому коледжі? І головне — чи не позначилось скорочення витрат на якості ремонту? Адже сьогодні вся філософія післявоєнного відновлення має базуватися на принципі: “будувати краще, ніж було”, а не просто латати рани.
Відповіді на ці питання шукали експерти громадської організації «НОВА Енергія», в рамках громадського моніторингу якості відновлення соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді. Звернення до відкритих джерел дало першу зачіпку: згідно з договором, ремонтні роботи мали обійтись бюджету у 572 788 гривень, але на порталі Spending.gov.ua відображено транзакції лише на 499 621 гривню. Різниця — понад 73 тисячі. Чи був перегляд договору? Чи зменшили обсяг робіт? А може, кошти просто «перекочували» в інше місце?
Щоб розібратися, ГО «НОВА Енергія» направила офіційний запит до Департаменту освіти і науки Сумської обласної військової адміністрації — саме ця установа була замовником робіт. Відповідь виявилася чесною, проте не надто обнадійливою. Так, підтверджено: обсяг робіт скоригували, бо під час огляду виявилося, що пошкоджень менше, ніж очікувалося. Відповідно, частину робіт не проводили, частину не оплачували. Зекономлені кошти перенаправили — не на покращення об’єкта, а на інші постраждалі заклади освіти.
Тут на перший план виходить системна дилема. Відновити більше об’єктів за ті ж кошти — це благородна мета. Але коли ремонт перетворюється на “мінімально достатній”, без спроби зробити краще, ніж було, — суспільство втрачає історичний шанс. Вікна могли б бути енергоефективними, стіни — утепленими, простір — доступним. Але реальність поки що інша: швидко, як було, без зайвих питань.
Втім, аналітики «НОВА Енергія» не обмежились тільки запитом — вони отримали технічну документацію до листа й уважно вивчили характеристики встановлених вікон. За паспортами, профілі — типові ПВХ, склопакет — 4EN2plus, коефіцієнт теплопередачі — 1,1 Вт/м²К. На перший погляд, усе в межах норми. Але саме тут і криється нюанс: такі вікна не класифікуються як енергоефективні. Сучасні стандарти передбачають значно жорсткіші показники — для належної енергоефективності значення має бути ближче до 0,9 або менше. Тобто будівля не отримала жодної реальної модернізації — лише нові, але стандартні вікна.
І саме це — те, що найбільше турбує. Коли мова йде про бюджетні кошти, кожне рішення має давати максимальну довгострокову віддачу. Інакше відновлення ризикує залишити після себе нову серію проблем — вже не пов’язаних із війною, а з холодом, втратами тепла, дорогим опаленням. Виправдана економія — це добре. Але чи можна вважати виправданою відмову від покращення?
Кейс Лебединського медичного коледжу — лише перший із кількох, які досліджуються в межах моніторингової ініціативи. Запити вже направлені по інших об’єктах, надходять відповіді, формується картина того, як саме відбувається відбудова освітньої інфраструктури в громаді. У кожного об’єкта буде своя історія. Але вже зараз можна зробити висновок: між цифрами у звітах і справжніми змінами на місцях — не завжди стоїть знак рівності.
Відновлення краще, ніж було — це не лише гасло. Це стандарт, якого варто дотриматися. Навіть коли здається, що 73 тисячі — це дрібниця. Бо з таких дрібниць починається нова якість країни.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.
