В той час, коли весь світ говорить про порушення кліматичного балансу через надмірні викиди СО2 в атмосферу, люди зовсім забули про не менш глобальну екологічну проблему – забруднення навколишнього середовища азотом.
Основним джерелом забруднення азотом в України є сільське господарство, при чому як рослинництво, так і тваринництво.
Негативно впливає азот і, на жаль, на здоров’я населення. Так, в медицині відтепер існує хвороба, яку називають «блакитний синдром немовлят», а офіційна назва Водно-нітратна метгемоглобінемія. З’явилася вона саме внаслідок зростання рівня забруднення ґрунтових вод та продуктів харчування нітратами (продуктами розкладу органічних речовин). Через токсичну дію нітратів, яка полягає у порушенні транспортування кисню клітинами крові (іншими словами, кисневому голодуванні тканин та органів людського організму) у немовлят проявляється посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах. Звідси і назва хвороби – «блакитний синдром немовлят».
Отже, неважко зрозуміти, наскільки руйнівними для всього населення планети є викиди в атмосферу окисів азоту. А найголовніше, на сьогоднішній день ще не існує ефективних методів очистки навколишнього середовища від нітратів. Саме тому, дуже важливо зараз закцентувати увагу уряду, науковців та громадськості на питанні управління глобальним циклом азоту за на забезпеченні відчутної вигоди від цього для океанів, клімату, атмосфери, земельних екосистем і глобального суспільства.
Для попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії, необхідно не вживати питну воду із колодязів і каптажів, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50 мг/л). Особливо це стосується дітей та вагітних жінок! Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду.
Забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах – чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком.
Недосконалому дитячому організму може завдати шкоди навіть вода, вміст нітратів в якій знаходиться в межах нормативних значень. Ось чому для штучного вигодовування немовлят та дітей віком до 3-х років краще взагалі не використовувати воду з колодязів та природних джерел, яка містить значну кількість нітратів.
У дітей, організм яких страждає від нітратів, першими симптомами можуть бути збільшення слиноутворення, блювання, пронос. Але навіть відсутність будь-яких симптомів захворювання не виключає факту негативної дії нітратів. За статистикою, гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність.
У Харківській області відмічається високий вміст нітратів у підземних водах, що живлять нецентралізовані джерела водопостачання.
За період з 2006 по 2016 рік у Харківській області зареєстровано 40 випадків захворювання дітей на водно-нітратну метгемоглобінемію.
В 2017 році по Україні було офіційно зареєстровано 5 випадків захворювання.
За даними ВООЗ, 25% населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов’язаними із споживанням недоброякісної питної води.
В Україні 5,7 млн. городян та 11,7 млн. сільського населення споживають воду із колодязів та індивідуальних свердловин, що живляться ґрунтовими водами і, у переважній більшості, знаходяться у незадовільному стані.
Задля наукової підтримки розвитку міжнародної політики, пов’язаної з управлінням азотом, задля вивчення та запобігання негативного впливу азоту на Землю в цілому, було створено коаліцію – Міжнародну систему управління азотом (INMS).
INMS розробляється в рамках декількох проектів, включаючи Міжнародну систему управління насосами для азотних систем (INMSpp) і нещодавно впроваджений проект «Towards INMS» за підтримки GEF / UNEP.
Проект «Towards INMS» включає більше 70 партнерів по всьому світі та сім демонстраційних регіонів. Відповідно, в цю мережу входить ГО «Нова Енергія» (активний учасник Коаліції регіональних ініціатив «Толока»), адже наразі вже неможливо ігнорувати необхідність впровадження ефективних практик для глобального менеджменту азоту. Саме тому наша команда, в якості одного з напрямків роботи, обрала саме інформування громадськості щодо варіантів максимізації численних переваг від кращого використання азоту.
Фото з архіву ГО НОВА Енергія, 2015 рік
