Категорія: Новини

В Україні триває активна фаза подання звітності та збору даних для підготовки щорічного національного Звіту ІПВГ. З метою підвищення розуміння цього процесу та спрощення використання наявної інформації для обґрунтування прийняття управлінських рішень у видобувному секторі, на Порталі ІПВГ запрацювала «База знань».

«База знань допоможе якісно підвищити розуміння викликів у забезпеченні прозорості надрокористування в Україні. Крім того, запущений у червні ШІ- асистент Порталу ІПВГ, зможе користуватися цією базою знань для надання відповідей на запити користувачів Порталу» – зазначив Віталій Филенко, голова Ради ГО «НОВА Енергія».

В умовах, коли країна бореться за своє майбутнє, а державні інституції працюють під постійним тиском – питання прозорості та підзвітності стає не другорядним, а ключовим. Попри складні умови, Україна продовжує утримувати високі стандарти публічної звітності у видобувному секторі. І саме зараз, коли довіра до рішень, прийнятих державою, критично важлива, ГО «НОВА Енергія» продовжує працювати над тим, щоб інструменти відкритості були не просто формальністю, а реально доступним ресурсом.

У липні ми запустили базу знань на Порталі ІПВГ – розділ, який структурує ключову інформацію для всіх, хто взаємодіє із системою звітності:

• національні звіти ІПВГ
• нормативно-правова база
• глосарій термінів

Навіщо це потрібно?

«Коли ми почали створювати ШІ-асистента, стало очевидно: навіть найрозумніша модель не зможе дати хорошу відповідь, якщо на Порталі недостатньо інформації для введення її в контекст ІПВГ. А якщо ШІ не орієнтується у скороченнях, звітах і термінах – то й звичайному користувачу це зробити непросто. Тому ми вирішили: створення бази знань – це не просто технічне рішення, а крок до інклюзивності та зрозумілості», – прокоментував CISO Порталу ІПВГ, Микола Ситник.

База знань вирішує такі проблеми:

• Фрагментованість доступу до інформації. У багатьох користувачів досі виникають труднощі з пошуком актуальних звітів або розумінням форм звітності. База знань зменшує цей бар’єр.

• Нестача пояснень і контексту. Глосарій і супровідні матеріали покликані зробити технічну звітність більш зрозумілою – особливо для тих, хто не є фахівцем у сфері видобування.

• Потреба у швидкому орієнтуванні. Усі документи згруповані за категоріями. З часом функціонал буде розширено, а база – оновлюватиметься в міру надходження нових даних.

Новий інструмент також стане основою для подальшого розвитку мовної моделі ШІ-асистента, який зможе відповідати на типові запити користувачів і спростити навігацію по порталу.

Переглянути базу знань можна за посиланням: https://eiti.gov.ua/pro-iniciativu-prozorosti/baza-znan/

Ще один важливий крок уперед – запуск на Порталі розділу «Потоки даних та відповідність Стандарту ІПВГ». Він дозволяє користувачам ознайомитися з інформацією про те, як в Україні організовано збір інформації для звіту ІПВГ, а також відстежити, як Україна виконує вимоги Стандарту ІПВГ.

У розділі представлені інтерактивні візуалізації та показники відповідності Стандарту ІПВГ, що спрощує аналіз даних для представників органів влади, громадських організацій, журналістів та інших зацікавлених сторін. Це особливо важливо під час активної фази подання звітності.

Таким чином користувачі Порталу ІПВГ можуть загалом побачити, яка саме інформація в Україні розкривається, де її можна знайти у звіті ІПВГ або в кого запитати, якщо певні дані тимчасово закриті у зв’язку з дією воєнного стану. Така структура дає змогу бачити не лише перелік доступної інформації, але й динаміку — що вже публікується, а що ще залишається нерозкритим. Це робить аналіз прозорості у видобувному секторі більш простим і швидким для органів влади, громадських організацій, журналістів та компаній.

Переглянути підрозділ «Потоки даних та відповідність Стандарту ІПВГ» можна за посиланням:https://eiti.gov.ua/upravlinnya-vidobuvnim-sektorom/potoki-danih-ta-vidpovidnist-standartu-ipvg/

Базу знань та розділ «Потоки даних та відповідність Стандарту ІПВГ» створено ГО “НОВА Енергія” в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Попри те, що санкцій за неподання звітності наразі не застосовують, звітування відповідно до вимог Стандарту ІПВГ залишається обов’язковим для підзвітних компаній. Лише 10% представників галузі розуміють: формальне збереження обов’язку — це лише частина історії. Адже прозорість у видобувному секторі вже давно вийшла за межі адміністративного контролю. Вона стала очікуванням з боку громад, партнерів, банків, міжнародних донорів. Ці очікування не зупиняються навіть у воєнний час, а навпаки потреба в прозорості загострюється.

Саме про це йшлося під час онлайн-тренінгу “Звіт про платежі на користь держави: нові можливості Порталу ІПВГ України — 6.0”, де учасники разом із командою Порталу, незалежним адміністратором та експертами обговорили нові виклики, регуляторні зміни та технічні рішення, що допоможуть бізнесу адаптуватися.

“Протягом минулого року тривала активна робота над оновленням форм звітності з метою приведення їх у відповідність до вимог Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях. Напрацювання відбувалися у постійному діалозі з учасниками процесу, фахівцями, міжнародними експертами та громадськістю.

8 квітня 2025 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову, про внесення змін до форм звітності та розширення обсягу інформації, що подається до Міненерго.” – зазначила у вітальній промові Оксана КОЛОСОВА, керівниця експертної групи аналізу даних ІПВГ Міністерства енергетики України.

Оновлені форми Звіту/Консолідованого звіту про платежі на користь держави — головна особливість цього звітного періоду. Постановою Кабінету Міністрів України № 388 від 8 квітня 2025 року було внесено суттєві зміни до форм звітності ІПВГ, затверджених постановою № 858 “Про деякі питання забезпечення прозорості у видобувних галузях”. Ці зміни потребують не лише уважного аналізу, але й внутрішньої підготовки: уточнення регламентів, узгодження підходів, налагодженого зв’язку між підрозділами в межах однієї компанії.

У відповідь на ці зміни, Портал ІПВГ України також зазнав оновлення — було:

• Модернізовано 38 розділів форм і наборів даних;
• Додано 24 нових розділи, серед яких:

1. Інформація про операторів транспортної системи в розрізі видів послуг;
2. Платежі в натуральній формі;
3. Кредити під державні гарантії;
4. Дані про непогашені кредити/гарантії, отримані від держави або державних підприємств.

«Якщо в цілому охарактеризувати зміни, які відбулися, ми можемо виділити три основних таких блоки: перше — нові форми, друге — оновлення тих форм, які вже були, і третє — технічні доопрацювання» — зазначив старший консультант  ТОВ “Ернст енд Янг”, цьогорічного Незалежного адміністратора звітності ІПВГ, Марк Герула.

Окремо Марк Герула зупинився на змінах у розділах щодо кінцевих бенефіціарних власників — тепер, крім характеру та міри володіння, потрібно вказувати також політично значущих осіб. У формі, що стосується соціальних проєктів, з’явилась нова графа з переліком підстав для реалізації таких ініціатив: чи то в рамках УРП, чи в межах домовленостей із місцевою владою. А в блоках щодо експорту додано необов’язкову, але рекомендовану графу «регіон призначення експортованої продукції». Це запроваджується у відповідь на вимоги Стандарту ІПВГ.

Якщо виступ Марка Герули задав загальну рамку, то виступ Ірини Калити, партнера з юридичної та податкової практики ТОВ “Ернст енд Янг”, занурив учасників у глибину нових форм. Особливо тих, що стосуються державного сектору та компаній, які залучають ресурси під державні гарантії. Експертка докладно пояснила, які саме дані тепер слід подавати: від інформації про умови кредитування — до графіків погашення, наявності застави, відсоткової ставки, валюти й залишку боргу. Йдеться не лише про факт залучення коштів, а про повну фінансову картину з усіма зобов’язаннями.

Те саме стосується і непогашених кредитів: звіт має містити залишок заборгованості, її умови і чи є прострочка.

Такі зміни ставлять перед компаніями складне завдання – структуроване управління даними з чіткими відповідальними, джерелами інформації, координацією між фінансовим, юридичним і операційним блоками.

Окрема частина тренінгу була присвячена технічному огляду Порталу — як для нових користувачів, так і для тих, хто вже звітує не вперше.

Учасникам нагадали про функціонал особистого кабінету, логіку заповнення полів та типові технічні помилки. Особливу увагу приділили темі консолідованих звітів, які традиційно викликають запитання у компаній з груповою структурою.

Щоб полегшити підготовку звітів за оновленими формами, СISO Порталу ІПВГ Микола Ситник надав ТОП-10 порад щодо коректного подання звітності через Портал:

1. Починайте з форми 1. Без неї система не дозволить підписати й подати інші форми. 
2. Оновіть облікову картку перед заповненням — багато полів у формі 1 заповнюються автоматично на основі ваших облікових даних.
3. Уважно вказуйте видобувний КВЕД. Навіть якщо основна діяльність компанії інша, у полі “видобувний КВЕД” слід зазначити релевантний код згідно з секцією B або відповідним кодом трубопровідного транспорту.
4. Перевіряйте заповнення зв’язків між материнськими і дочірніми компаніями. Завдяки цим зв’язкам система автоматично формує консолідовані звіти.
5. Подавайте контакт відповідальної особи. Це обов’язкове поле — без нього незалежний адміністратор не зможе зв’язатися з вами у разі уточнень.
6. Зверніть увагу на полі бенефіціарів  навіть за відсутності КБВ потрібно вказати причину, не залишаючи поле порожнім або з формальним прочерком чи “нулем”.
7. Уникайте використання особистих хмарних сховищ для документів. Завантажуйте файли безпосередньо на портал або надавайте постійне публічне посилання на сайт компанії.
8. Враховуйте формат і одиниці виміру. Усі суми мають подаватися в тисячах гривень, а корисні копалини — згідно з рекомендованими одиницями.
9. Перевіряйте накладення Дія.Підпису. Якщо PDF не згенерувався — ймовірна технічна помилка, варто підписати ще раз.
10. Імпорт з Excel доступний не для всіх форм. Складні форми (наприклад, форма 1 або 1.9) краще заповнювати безпосередньо через інтерфейс Порталу.

Суттєвих змін у функціоналі авторизованих користувачів Порталу цьогоріч не відбулось та для багатьох компаній це радше перевага, ніж відставання від тенденцій. На тлі оновлених форм і регуляторних змін додаткове технічне оновлення могло би лише посилити напруження. Збереження звичного середовища дозволяє зосередитися саме на змісті звіту і саме цим вже багато хто скористався.

Водночас команда Порталу працює над розвитком публічної частини, яка вже зараз дозволяє усім зацікавленим отримувати доступ до даних про видобувні галузі. Саме тут з’являються нові можливості: оновлені дашборди, а також інструменти на основі штучного інтелекту, які допомагають швидше знаходити потрібну інформацію. Ці зміни — крок назустріч користувачам, які хочуть розуміти, що і як відбувається з надрами країни й водночас сигнал до компаній: прозорість стає не винятком, а стандартом, який очікують як громадськість, так і партнери.

“Під час заходу ми не лише продемонстрували, як ефективно працювати з особистим кабінетом і подавати звітність, а й презентували нові Civic Tech інструменти Порталу ІПВГ — зокрема, ШІ-асистента на публічній частині Порталу та інформаційний блок “Новини”. Окрему увагу приділили особливостям подання оновлених розділів звітів, технічним аспектам користування системою, а також найпоширенішим запитам і помилкам, з якими стикаються компанії під час звітування”, — зазначив Віталій Филенко, експерт з впровадження ІПВГ в Україні.

Регулярне й точне звітування у межах ІПВГ має низку важливих цілей:

• Прозорість у використанні природних ресурсів;
• Довіра між бізнесом, державою та громадськістю;
• Уникнення ризиків — як адміністративних, так і репутаційних;
• Дотримання міжнародних стандартів відкритості й підзвітності.

Оновлені вимоги — це не просто формальність. Вони є важливим кроком до побудови більш ефективного та чесного управління природними ресурсами в Україні.

Захід провела ГО «НОВА Енергія» за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

Вже понад 15 років ми боремося за забезпечення прозорості у видобувних галузях. Щорічний звіт ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях зріс вдесятеро і вже складається з понад 900 сторінок. Навіть експертам важко розібратися з усіма аспектами. Саме тому команда Порталу ІПВГ та Міненерго запустили першого ШІ-асистента Ініціативи прозорості видобувних галузей. Тестова версія якого вже доступна для тестування на публічній частині та в кабінетах подання звітності Порталу ІПВГ (https://eiti.gov.ua/).

Ще донедавна штучний інтелект асоціювався з науковою фантастикою або хайтеком великих корпорацій. Сьогодні це вже сучасний інструмент, який має застосовуватися у публічному врядуванні.  Доки Мінцифра вивчає потенціал ШІ для цифрової трансформації, громади поступово відкривають для себе нові можливості автоматизації процесів та надання електронних послуг –  ГО «НОВА Енергія» вже впроваджує інновації. Новий ШІ-асистент на Порталі ІПВГ — один із прикладів такого слідування трендам.

ШІ-асистент Ініціативи прозорості видобувних галузей створено для того, щоб зробити складний і багатогранний Портал ІПВГ ближчим до користувача. Інформаційна структура Порталу велика й деталізована: численні розділи, звіти, графіки, описи, таблиці. В усьому цьому легко загубитися навіть досвідченому аналітику. Щоб зробити доступ до інформації про видобувні галузі простішим, зрозумілішим і зручнішим, на Порталі ІПВГ запрацював ШІ-асистент. Він допомагає користувачам орієнтуватися в масивах інформаціїта швидко знаходити потрібні дані.

Асистент працює з відкритим контентом публічної частини порталу і не має доступу до зовнішніх ресурсів. Користувач може поставити запитання у чаті, а ШІ згенерує відповідь на основі інформації з порталу, додавши посилання на відповідну сторінку для підтвердження або детальнішого ознайомлення. Це суттєво полегшує пошук і економить час.

Серед ключових можливостей, які вже доступні користувачам:

• Обробка запитів у природній формі — можна ставити запитання так, як би ви поставили їх колезі: просто, без формальних формулювань (наприклад: «Які податки сплачує компанія А?»);
• Надання точних відповідей на основі опублікованого контенту порталу;
• Інтерактивні підказки та популярні теми для швидкого доступу до важливої інформації;
• Формування статистики запитів для кращого розуміння потреб користувачів і подальшого вдосконалення порталу;
• Фокус на основних темах — таких як податки від видобувних компаній, надходження до місцевих бюджетів, інформація про родовища.

Асистент вбудований безпосередньо в інтерфейс порталу і не потребує складних змін у дизайні чи додаткових дій від користувача. У відповідь на запит він оперує не лише структурованими даними з опублікованих сторінок порталу, а й використовує окрему базу знань — спеціальне сховище, яке ми поступово наповнюємо інструкціями та аналітичними матеріалами, зокрема великими Національними звітами ІПВГ, що містять сотні сторінок. Це означає, що вже зовсім скоро ШІ зможе видобувати з таких документів ключову інформацію і формувати відповіді без потреби людині самостійно вивчати кожен такий звіт.

ШІ-асистент Порталу ІПВГ є сучасним інструментом, що спрощує доступ до важливої інформації, підвищує рівень обізнаності суспільства та сприяє прозорості у сфері управління природними ресурсами.

Запрошуємо вас випробувати цю новинку на Порталі ІПВГ https://eiti.gov.ua/, поставити йому свої запитання, перевірити зручність і допомогти нам зробити цей інструмент ще кращим. Якщо щось не працює, бракує інформації або хочеться поділитися враженнями — будемо раді отримати ваші відгуки через форму зворотного зв’язку на Порталі ІПВГ.

Розробка ШІ-асистента здійснюється ГО “НОВА Енергія” в межах проєкту «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)», який реалізується за фінансової підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

У  громадах Сумської області відбулися перші семінари в межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Здається, звичайні зустрічі місцевої влади, активістів і експертів. Але насправді — початок процесу, що може докорінно змінити традиції управління в громадах, де ведеться або планується видобуток вуглеводнів.

Ці дві громади мають різну ситуацію, але дуже схожий виклик. У Липоводолинській громаді діє спецдозвіл №1074, який належить ПАТ «Укрнафта». Нещодавно компанія ініціювала переведення спецдозволу в угоду про розподіл продукції — це означає, що громада невдовзі отримуватиме в десять разів менше податків, ніж зараз, однак матиме можливість отримувати від компанії соціальну допомогу у натуральному вигляді. У Чупахівці ж діючий спецдозвіл №4866 ПАТ «Укргазвидобування». Хоча наразі громада ще не отримує рентні надходження, ця перспектива вже на горизонті. В обох випадках йдеться не лише про ресурси, а передусім — про участь жителів у визначенні, як саме ці ресурси будуть використані.

Якщо громадськість не має встановлених процедур своєї участі саме для таких випадків, то фактично втрачає шанс на забезпечення ресурсної справедливості. Усе перетворюється на неформальні домовленості, які легко обходять стороною інтереси більшості мешканців.

Перші семінари у Липоводолинській і Чупахівській громадах були присвячені фундаментальній темі — як громада може і має впливати на рішення. Йшлося про інструменти демократії участі, які не просто існують на папері, а повинні працювати на практиці: загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи, громадське оцінювання діяльності ОМС. Особлива увага — новому законодавству, яке зобов’язує громади розробити/оновити свої статути до 2027 року, і вперше чітко прописує, що саме ці інструменти повинні мати своє місце у головному документі громади.

Учасники семінарів не просто слухали — вони занурювалися в живу дискусію, грали, сміялися, сперечалися і навіть шукали компроміси. Під час інтерактивної гри про демократію участі жителі та представники місцевої влади опинилися у ролі тих, хто має спільно вирішити непросте завдання: як справедливо розподілити бюджет чи соціальну допомогу, коли ресурси обмежені, а потреби — життєво важливі. Цей формат відкрив новий ракурс: учасники почали бачити не «чиновника» чи «виборця», а сусіда, з яким живеш в одній громаді, якого варто почути і підтримати.

Гра викликала щирі емоції — від обурення до натхнення, від сміху до моментів розуміння. Саме вона показала, наскільки важливо гуртуватися, підставляти плече одне одному, домовлятися і діяти як єдина команда. За лічені години інтерактиву жителі, влада й бізнес вибудували уявну, але надзвичайно реальну модель співпраці, де кожен голос важить, а спільне рішення покращує життя, —  і коли спікер підсвітив їхні типові хиби, учасники сміялися над своєю поведінкою під час гри і усвідомили, що справжня сила громади в діалозі та дії разом.

В оновлених статутах Липоводолинської та Чупахівської громад жителі разом з експертами вирішили передбачити особливий розділ про залучення мешканців до процесу визначення соціальних проєктів/зобов’язань видобувних компаній. Це не бюджет участі у звичному сенсі — компанія не дає гроші громаді. Але громада повинна мати інституційно закріплене право — обговорювати, пропонувати, впливати. А місцева влада — обов’язок залучати.

Це нова практика для України. І саме тому досвід цих двох громад важливий для інших. Упродовж року обидві громади візьмуть участь у  серії семінарів про прозорість бюджетного процесу, інструменти участі, менеджмент проєктів. Паралельно робочі групи за участі жителів, місцевої влади та експертів працюватимуть над проєктами статутів — документів, які стануть не формальністю, а справжнім дороговказом до нової культури самоврядування. Громада виступатиме не спостерігачем, а повноправним співавтором змін.

Наступного року відбудеться міжрегіональний круглий стіл, до участі в якому будуть запрошені громади Сумської та Полтавської областей. Якщо ви читаєте це — і ваша громада має сусіда-видобувника, або очікує його — слідкуйте за цим проєктом. Це реальний шанс запозичити дієвий підхід. Побачити, як виглядає справедливість не у гаслах, а в документах і процедурах. Взяти участь у публічних обговореннях. І, можливо, вже наступного року розпочати зміни й у себе.

Якщо кожен із нас наважиться взяти відповідальність за те, що відбувається навколо, побачить у собі силу впливати й творити — тоді й зміни стануть можливими. Саме такі громади притягують союзників і підтримку, викликають повагу, а не жалість. У таких громадах демократія не закінчується біля урни для голосування — вона відкриває двері до справжнього європейського рівня життя.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

«То що ж це за УРП така, що на нашій землі вже бурять, а ми й не чули?» — це питання звучить дедалі частіше у селах і містечках Сумщини. Люди дивуються, коли бачать незнайомі вишки, гудіння техніки і шлейф позначок через луки, де ще недавно випасали худобу. І справді: угоди про розподіл продукції (УРП), які підписують на десятки років, залишаються для більшості мешканців та навіть місцевої влади терміном із далеких столичних кабінетів. Хоча саме вони вирішують, чи буде у громаді нова дорога, робота, енергоефективна школа, якісні послуги, дитячі майданчики, ремонт ФАПу чи лише глибокі свердловини і невідомі наслідки для довкілля.

Сумщина — область, багата на поклади вуглеводнів. Тут уже діють Софіївська й Зінківська ділянки УРП, підписані на 50 років. ПАТ «Укрнафта» планує заходити з УРП ще на кількох родовищах Сумщини: Липоводолинському, Андріяшівському, Волошківському, Василівському. Угода про корисні копалини, підписана із США, також торкнеться цього регіону.  Але в більшості громад досі не знають, що таке УРП, як це працює, і що вони мають право не лише знати, а й впливати. Втрата можливості діяти на початковому етапі може обернутися роками розчарування.

Угода про розподіл продукції — це не лише дозвіл на видобування. Це ще й шанс. Шанс залучити кошти інвестора до розвитку громади. Але, щоб він не перетворився на міраж, важливо розуміти умови “розподілу”. Наприклад, по Зінківській ділянці інвестори зобов’язалися щороку вкладати по 2,5 мільйона гривень у соціальну сферу на етапі розвідки і 5,5 мільйона — під час видобутку. Це реальні кошти, які можуть працювати на громаду. Для виконання цих зобов’язань має бути підготовлена програма соціального партнерства із залученням місцевої та регіональної влади, громадськості й представників компанії. Такий підхід, коли програму розробляють спільно з громадою і погоджують через громадські слухання —  загальноприйнята для компаній групи  ДТЕК. Утім, у документах по Зінківській УРП не подано чіткий порядок проведення таких слухань, як і не зазначено, чи є зобов’язання залучати до реалізації соціальних проєктів місцеві підприємства громади, що розміщені над територією УРП. 

По Софіївській ділянці угода передбачає не лише чіткі фінансові зобов’язання на соціальний розвиток (до 500 тисяч доларів на рік), а й конкретні механізми взаємодії з громадою. Уже на старті має бути створена робоча група з представників інвестора, місцевої влади, громадськості, яка разом визначає потреби жителів та формує стратегію соціального партнерства. На її основі погоджується річна програма із конкретними проєктами й бюджетом. Участь громади хоч і передбачена умовами УРП, проте на практиці вона залишається викликом, адже багато громад не мають ані досвіду, ані процедур, щоб ефективно брати участь у таких перемовинах. До того ж, хоч підтримка спрямована на всю територію України, механізми пріоритету для конкретних громад, де ведеться видобуток, у текстах УРП не закріплені чітко. Це створює ризик того, що частина допомоги «розчиниться» на рівні держави, а не залишиться там, де її найбільше очікують: у громадах Сумщини.

Але є й інший бік медалі. У багатьох УРП соціальні зобов’язання виписані нечітко: інвестор “може витрачати кошти”, “після консультацій”, “на власний розсуд”. Немає інформації про те, як проводити громадські слухання, як визначати пріоритети чи хто ухвалює рішення. Громада стає пасивним спостерігачем. А могла би бути партнером. ГО “НОВА Енергія” працює саме для того, щоб цього не сталося. Тому пояснює громадам, що УРП — це справа і можливість ТГ. Від її участі залежить, чи буде лікарня з новими ліжками, чи лише пил від бурової.

На жаль, у більшості сіл досі не проводили інформаційних кампаній, де людям би чесно розповіли: що, хто, коли і для чого. Відсутність екологічної інформації – окрема проблема. Люди не знають, як сейсмічні дослідження впливають на землю, не чули про механізми компенсацій чи як звернутися, коли починаються тріщини в стінах або осідає ґрунт. Один із таких прикладів — ситуація в Комишанській громаді, де мешканці одного з сіл ще на початку 2022 року помітили, що з криниці замість води пішла чорна нафтова суміш. Люди зверталися до сільського голови та на підприємство НГВУ “Охтирканафтогаз”, але й досі не мають відповіді чи допомоги. Вони розгублені й не розуміють, до кого йти і що їм робити далі. А де ж тут механізми участі жителів? Їх просто не було. Саме тому критично важливо, щоби на рівні місцевих статутів громади вже зараз чітко прописували порядок взаємодії з компаніями в межах УРП: створення робочих груп, участь громадськості у багатосторонніх комісіях, прозорість у звітності компаній, обов’язкові строки громадських обговорень. Без цього жителі й надалі залишатимуться наодинці зі своїми бідами. 

І тут вже постає питання про готовність/спроможності громад до спільнотворення та готовності інклюзивної підготовки Стратегій розвитку громад. 

Офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС у червні 2024 року відкрив нові перспективи для розвитку громад, однак водночас вимагає від них практичної готовності впроваджувати політики та стандарти ЄС. Громади Сумщини, попри відмінності у спроможності, стикаються зі схожими викликами: кадровим голодом, втратами населення, пошкодженням інфраструктури, розрізненістю населення, низьким рівнем згуртування та досвідом публічних дебатів, обмеженістю бюджетів та недостатнім досвідом залучення міжнародного фінансування. У цих умовах багато норм і підходів політики згуртування ЄС, зокрема щодо стратегічного планування, залучення мешканців і прозорого використання ресурсів, залишаються нереалізованими.

У громадах спостерігається нестача знань і навичок у сфері використання фінансових інструментів політики згуртування ЄС, зокрема щодо підготовки проєктів, планування витрат та концентрації ресурсів у пріоритетних напрямках відновлення й розвитку. Через обмеженість бюджету та недостатній кадровий потенціал громади не реалізують свій фінансово-економічний потенціал відповідно до євроінтеграційних орієнтирів. Визнаючи, що якісне планування розвитку часто ускладнюється браком аналітичних даних, фахових консультацій і розуміння норм права ЄС, наше завдання передбачає проведення незалежної громадської експертної оцінки поточних практик управління розвитком та залучення мешканців – відповідно до ключових положень Розділу 22 переговорів про вступ, який охоплює регіональну політику та координацію структурних інструментів ЄС. Це дозволить кожній громаді отримати чітку дорожню карту змін, сфокусовану на реалістичних кроках, доступних інструментах та можливостях програм ЄС, які вже відкриті для українських громад.

У більшості громад регіону відсутні узгоджені стратегічні документи розвитку, які б враховували євроінтеграційні пріоритети України та вимоги до сталого розвитку на місцевому рівні. Недостатня комунікація між органами місцевого самоврядування, молоддю та громадськими ініціативами знижує ефективність управління й гальмує впровадження європейських підходів до розвитку. Відсутність інтеграції фінансового планування та проєктного підходу ускладнює підготовку громад до використання інструментів політики згуртування ЄС. Потреба в енергетичному переході, економічній диверсифікації та соціальній згуртованості залишається незадоволеною через фрагментоване бачення розвитку. 

До початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 22 територіальних громадах Сумської області були розроблені та затверджені Стратегії розвитку громад, з них протягом 2023 року оновлено стратегії в 2 громадах (Сумська та Тростянецька міські територіальні громади). Станом на 01.07.2024 не розроблено стратегії розвитку у 22 громадах, з них у 16 громадах області створено робочі групи з розроблення стратегії розвитку громад, не розпочато роботу з розроблення — в 6 громадах (Білопільська міська, Чупахівська селищна, Бездрицька, Юнаківська, Річківська, Комишанська сільські територіальні громади).

Лише в окремих Стратегіях громадська участь і належне врядування включені до стратегічних цілей. Ці громади є прикладами того, що громадська участь і прозора влада можуть бути пріоритетами стратегічного розвитку, не менш важливими, ніж економічний розвиток чи соціальні послуги (https://decentralization.ua/en/news/17974)

У 2024 році урядом України схвалено Національну стратегію регіонального розвитку до 2027 року, де особливий акцент зроблено на залученні громад до проєктного управління, використанні відкритих даних і розвитку партнерств для економічної стійкості. https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zatverdyv-zminy-do-derzhavnoi-stratehii-rehionalnoho-rozvytku Також у січні 2025 року набули чинності зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування», які зобов’язують громади до кінця 2026 року узгодити стратегічні документи зі своїми статутами, впроваджуючи підзвітність, відкритість та інклюзію.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3703-20#Text створює законодавчу базу для інтеграції таких підходів, як згуртування громади  та залучення мешканців до стратегічного планування через доступні механізми участі.

Нові норми закону дозволяють громадам ефективніше реалізовувати ініціативи, що базуються на диверсифікації фінансування, інноваціях у сфері енергетики та спільній відповідальності, що особливо важливо для підвищення стійкості громад у період відновлення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3703-20#Text

Офіційні документи, зокрема Закони України «Про засади державної регіональної політики», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про стимулювання розвитку регіонів», закріплюють основи для комплексного розвитку громад, з акцентом на збалансованість, участь громадськості та прозоре управління. Утім, на практиці впровадження залишається фрагментарним і рідко враховує сучасні виклики, пов’язані з енергетичною трансформацією, соціальною згуртованістю та необхідністю диверсифікації ресурсів. Проєкт надає цим нормам практичне наповнення через розвиток локальних моделей згуртування мешканців, розширення фінансових джерел та синхронізацію стратегічного бачення громади з її поточними управлінськими інструментами. Водночас це сприяє виконанню євроінтеграційних зобов’язань України, адже відповідає підходам доброго врядування та сталого розвитку, які лежать в основі політик ЄС.

Системний підхід до розробки та ухвалення сучасних, адаптованих до реалій кожної громади стратегій розвитку із широким залученням громадян, депутатів та представників органів місцевого самоврядування до спільних заходів, сприятимуть формуванню прозорих і дієвих механізмів місцевої демократії. Це забезпечить жителям реальні інструменти участі у прийнятті рішень, підвищить рівень довіри до місцевої влади та сприятиме сталому розвитку громад на засадах відкритості, відповідальності та спільної участі.

Акцент має робиться саме на впровадженні підходів, які сприяють відкритому діалогу, довірі та згуртованості, що є фундаментом для євроінтеграційного поступу.

Але є й хороші новини. Там, де громади включилися — результати помітні. Нові дороги, утеплені школи, стипендії для студентів, дитячі майданчики, закупівля техніки для шкіл. І все це — не подарунки, а результат правильного юридичного і людського підходу. Інвестор не ворог, якщо громада знає, як з ним говорити і співпрацювати. Потрібно вести діалог не лише через акти і листи, а й через регіональні багатосторонні групи, де зібрані представники бізнесу, влади та жителів. Такі платформи вже створюються, і вони можуть стати голосом громади, що звучить не формально, а по-справжньому.

Ми також живемо у час великих змін. Євроінтеграція — це не лише про дороги і реформи. Це про людей. І саме УРП — той лакмусовий папірець, що покаже, чи зможе громада захистити свій інтерес, не віддаючи його в обмін на обіцянки. Для цього є інструменти: відкриті реєстри, платформи моніторингу, консультаційні центри, а головне — ініціативні люди. Люди, які вірять, що їхній голос — не порожній звук.

Сумщина  багата. Але її багатство  не лише під землею. Воно  в людях, які працюють, мріють, люблять. ГО «НОВА Енергія» хоче і надалі бути поруч із цими людьми. Бо тільки разом ми можемо зробити УРП не темною зоною, а прозорим договором, що служить громаді  і сьогодні, і для майбутніх поколінь.

Матеріал підготовлено в рамках “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Щороку 5 червня світ відзначає Всесвітній день охорони довкілля. Це не просто дата в календарі — це нагадування людству про нашу спільну відповідальність за планету, про необхідність не лише берегти природні ресурси, а й діяти. Для ГО “НОВА Енергія”, цей день — ще одна нагода показати: зміни можливі. Ми щодня працюємо для того, щоб екологічна свідомість ставала нормою, щоб громади мали інструменти впливу, а рішення ухвалювались прозоро та з урахуванням довкілля.

Ми віримо, що справжній екологічний прорив починається з активної громади. Саме тому ми долучилися до реалізації проєкту «Управління промисловими відходами в Харківській та Кіровоградській областях: європейський чи корупційний вибір регіонів?», в межах якого аналізували місцеві програми розвитку й звіти стратегічної екологічної оцінки. Ми виявляли прогалини, вивчали ризики, говорили вголос про те, що часто замовчується. Бо коли про промислові відходи не говорять — це не означає, що їх немає. Це означає, що хтось скористався мовчанням, щоб діяти у тіні. Разом із експертами, активістами та представниками влади ми шукали відповіді та пропонували конкретні рішення.

Інший важливий крок — проєкт «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності у видобувному секторі». Разом з партнерами ми просуваємо чесний діалог між громадами, владою та бізнесом. Бо там, де люди позбавлені інформації, виникає недовіра, спротив, конфлікти. Ми прагнемо показати: рентна плата, яку сплачують компанії за користування надрами, повинна не зникати в повітрі, а ставати ресурсом для розвитку громад. Зрозумілі правила, чіткі домовленості та прозорість — ось ключ до майбутнього, в якому місцеві жителі відчувають, що до них прислухаються.

Наш екологічний підхід не обмежується галузевими темами. У проєкті «Участь громадськості у сталому відновленні громад», реалізованому за підтримки уряду Німеччини та ЄС, ми розробили методологію оцінки екологічних та корупційних ризиків у планах післявоєнного відновлення. Провели тренінги для місцевої влади, лідерів думок й активістів та говорили про прозоре планування, енергетичний перехід і сталу економіку. Бо відбудова має бути не лише швидкою, а й справедливою, зеленою, відповідальною.

Також ми стали частиною важливої ініціативи — «Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі», у межах якої аналізували можливості та ризики співпраці в сфері видобування критичної сировини. Ми провели круглі столи, підготували аналітичний звіт, бо переконані: будь-яке рішення має ґрунтуватися на фактах, враховувати екологічну безпеку та інтереси громади.

Це лише частина наших проєктів. Ми не зупиняємось. ГО “НОВА Енергія” і надалі працюватиме над впровадженням сталих, екологічно виважених рішень. Бо для нас охорона довкілля — не формальність. Це щоденна робота, це наша місія, це наше майбутнє. І ми запрошуємо громади, активістів, партнерів — долучатися. Разом — змінюємо країну.

Навесні 2022 року навчальні корпуси Маловисторопського фахового коледжу імені П.С. Рибалка опинилися під контролем російських військових. За вісім днів окупації приміщення втратили своє призначення: замість аудиторій — склади, замість лабораторій — казарми. Після відступу ворога коледж опинився у вщент понівеченому стані: вибиті вікна, знищене обладнання, пошкоджений дах, внутрішні перегородки та система опалення. “Контрольним” ударом стали мінометні обстріли, що пошкодили територію закладу.

Формально, коледж зазнав “слабкого пошкодження”, однак реальність виявилася складнішою. Загальна сума, яку вже витратили на відновлення сягнула понад 16 мільйонів гривень. Держава оперативно відреагувала — вже у квітні 2022 року було виділено фінансування з резервного фонду держбюджету. Протягом кількох місяців здійснили заміну 289 вікон, понад 200 квадратних метрів дверей, відремонтували фасади і дах. Роботи виконали вчасно, без порушень та без сумнівів у прозорості використання коштів.

Але в цьому місці історія не закінчується. Адже відновлення тут було не про “краще, ніж було”. І навіть не про “так, як було”. Воно було — мінімально достатнє, для забезпечення базової експлуатації.

Проєктно-кошторисна документація не передбачала ані енергоефективності, ані безбар’єрності. Нові вікна — класу С (вікна, до яких не пред’являються специфічні технічні вимоги щодо товщини та якості профілю, зазвичай встановлюють у складських, виробничих приміщеннях та використовують як тимчасові системи). Системи регулювання тепла — відсутні. Сонячні панелі, теплові насоси, теплоізоляція — все це залишилося поза увагою. Опалення, як ключовий елемент функціонування закладу, досі не відновлене; ба більше, наявні технічні умови унеможливлюють впровадження інклюзивних рішень без комплексного ремонту системи опалення на всіх поверхах.

І саме в цій точці стається те, заради чого варто розповідати цю історію. Бо поки проєкти переходили в архіви, а урядові пріоритети змінювалися, мешканці Малогo Висторопу взяли відповідальність на себе.

Восени 2023 року за ініціативи працівників коледжу та активістів села був створений благодійний фонд “Відродження”. Його перше досягнення — збір коштів на проектно-кошторисну документацію для ремонту системи опалення. Документ вартістю, що здається дрібницею в порівнянні з мільйонами на ремонт, є першим кроком до отримання фінансування на відновлення системи опалення.

Сьогодні Проєкт з капітального ремонту системи опалення учбового корпусу зареєстровано на платформі DREAM — державному ресурсі для прозорого управління відбудовою. 

Громада виконала свою частину роботи: провела збори, підготувала документацію, подала заявку. Але наступне слово — за державою та донорами. Адже сума, необхідна для реалізації цього проєкту, — понад 10 мільйонів гривень. Це вартість, з якою заклад самотужки не впорається.

Маловисторопський кейс — це приклад не завершеного успіху, а процесу. Це історія не про те, як громада вусе подолала, а про те, як вона не відступає. Про те, як люди, не маючи повноважень чи бюджетів, взяли на себе частину відповідальності за стратегічне майбутнє освітнього закладу.

Однак така ситуація – це симптом більшої проблеми. Більшість програм фінансування не враховують повного циклу відновлення: від перших робіт до приведення будівель у відповідність до сучасних стандартів. Принципи енергоефективності та безбар’єрності звучать красиво у стратегіях, але часто не потрапляють у фінансування першої хвилі. Як наслідок — заклади повертаються до роботи, але не стають кращими. І громади залишаються з недоробленими рішеннями, які складно інтегрувати в довгострокову візію розвитку.

Сьогодні Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка не лише працює, а й бореться за те, щоб стати сучасним, енергоефективним та доступним для всіх. Його відновлення — ще незавершене. Але вже тепер — це приклад того, як локальна ініціатива, помножена на довіру, здатна рухати країну вперед.

Поки громади тримаються на ентузіазмі, рішучості та солідарності, в України є майбутнє.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”. 

23 травня відбувся міжнародний обмін досвідом  «ДОЛАЄМО КОРДОНИ, РОЗБУДОВУЄМО ПРОЗОРІСТЬ: міждержавний діалог України та Філіппін з питань ІПВГ та управління природними ресурсами». Цей діалог став черговим кроком до зміцнення глобального партнерства та пошуку спільних рішень для прозорого управління надрами.

Філіппіни вже давно вважаються однією з флагманських країн-учасниць ІПВГ. Їхній успіх — це результат роботи потужної багатосторонньої групи, злагодженого національного секретаріату й чітких інституційних рішень. Те, як філіппінці інтегрують цифрові інструменти в моніторинг видобутку, викликало щире захоплення. Ми побачили, наприклад, їхню внутрішню базу контрактів — хоч самі тексти угод не оприлюднені, проте відкриті ключові умови. І це той рівень відкритості, якого сьогодні так бракує в Україні.

Україна також не стоїть осторонь. У межах Порталу ІПВГ, за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України створюється унікальна цифрова екосистема, що об’єднує компоненти GovTech і CivicTech. Портал є потужним інструментом як для держави, так і для громадянського суспільства.

Заступник міністра енергетики України Микола Колісник, відкриваючи захід, підкреслив:

«Для нас участь у цьому заході — це не лише обмін досвідом, а й можливість розповісти, як ми бачимо майбутнє Ініціативи прозорості у видобувних галузях в Україні. ІПВГ для нас — це давно вже не просто про звіти чи формальності. Це – про довіру. Про відповідність принципам прозорості та демократії під час війни.  Про післявоєнне відновлення. Ми бачимо ІПВГ як стратегічний інструмент для залучення інвестицій, а також як частину європейської інтеграції. Адже для країн-кандидатів до ЄС прозорість у секторі природних ресурсів, належне врядування та боротьба з корупцією — це не побажання, а зобов’язання».

До дискусії долучився і Віталій Филенко, який акцентував увагу на практичному значенні цифрових інструментів:

«Ми прагнемо підвищувати стандарт прозорості в Україні. Тож нам дуже важливо почути про ваш досвід впровадження цифрових інструментів, щоб зрозуміти, як ми можемо перейняти його та застосувати практично», — поділився Віталій Филенко.

Особливу увагу під час зустрічі привернуло питання ренти — як на Філіппінах, так і в Україні вона розподіляється децентралізовано. Але філіппінська практика продемонструвала — ці кошти можуть бути не просто частиною бюджету, а інструментом культурного й економічного зростання. Відео, яке показали колеги, перенесло нас на острів, де за кошти від ренти місцеві громади підтримують вирощування какао-бобів. Це — більше, ніж розвиток сільського господарства. Це — збереження ідентичності, підтримка корінних народів, турбота про майбутнє.

В Україні ж рента, хоч і надходить до громад, де здійснюється видобуток, досі часто сприймається як «чергове» джерело доходів, не маючи соціального чи екологічного спрямування. Саме громадські організації в Україні стали тими, хто показує кращі практики та шляхи використання ренти для «людей». Як зазначила Софія Молочій, асистентка проєктів ГО «НОВА Енергія»:

«Систематизовані й частково відкриті дані з податкових декларацій та фінансових звітів дають громадам змогу планувати розвиток, моніторити зобов’язання компаній та ефективно взаємодіяти з ними. Звіти ІПВГ, Податкова карта України та платформа «OpenBudget» допомагають перевіряти надходження, аналізувати бюджети та формувати обґрунтовані рішення на місцевому рівні», — зауважила Софія Молочій.

Не менш важливим стало і те, як обидві країни шукають шляхи до більш справедливого залучення місцевих громад. Прозорість — це не лише цифри. Це — про людей. І про те, як дані допомагають громадам ставати сильнішими, впевненішими, спроможнішими.

Цей меседж підкреслив у своєму виступі й Марк Барнетт, регіональний директор ІПВГ у Європі:

«Обмін досвідом став стартовим майданчиком для подальшого обміну знаннями. Ми закликаємо вас врахувати виявлені спільні інтереси та можливості для подальшої діяльності. Зокрема — інтерес до теми залучення місцевих і корінних громад, а також адаптації комунікації даних ІПВГ для покращення доступності та використання. Це може стати темою для майбутньої сесії поглибленого занурення — щоб ще більше розбудувати вашу спільноту практиків».

Захід відбувся в рамках “Тижня Відкритого Уряду” за ініціативи ГО «НОВА Енергія» у рамках реалізації проекту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проекту  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який фінансується урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Партнерами заходу виступили Національний секретаріат ІПВГ Філіппін, Директорат ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатостороння група ІПВГ В Україні.

19 травня ГО “НОВА Енергія” провела онлайн-презентацію результатів моніторингу соціально значущих об’єктів Лебединської громади. Протягом кількох місяців наша команда досліджувала, як відновлювалися освітні заклади, гуртожитки, адміністративні будівлі та багатоквартирні будинки. Ми вивчали не тільки технічний стан, а й те, які рішення приймались, як використовувалися кошти і, найголовніше, — чи було в цих рішеннях стратегічне бачення.

Моніторинг охопив 15 об’єктів, відновлених за рахунок державного, місцевого, донорського та приватного фінансування. Загальний обсяг витрат — близько 40 млн грн. Як зауважила експертка проєкту Олена Кузьменко, 51% коштів пішло на поточні ремонти, а 49% — на капітальні. Це свідчить про спрощену модель відновлення, яка дозволяє уникати тривалих дозвільних процедур, водночас залишаючи потенціал для подальшого системного вдосконалення та модернізації об’єктів.

“Під час моніторингу не зустріли прикладів повного дотримання принципів безбар’єрності, однак окремі елементи реалізовано на багатьох об’єктах, — зазначила Кузьменко. — Найбільше викликів залишається у багатоквартирних будинках, де поки що бракує пандусів, тактильних елементів, навігації чи ліфтів, навіть попри те, що в таких будинках проживають люди з інвалідністю”.

Однак складність реалізації капітальних видатків — включно з тривалою розробкою ПКД, отриманням дозволів та проходженням експертиз — істотно гальмує впровадження рішень. Це створює ризики тривалих затримок і неефективного використання коштів у стратегічній перспективі.

Це підтверджує і звіт Рахункової палати: у 2023–2024 роках територіальні громади Сумщини, попри значні суми на відновлення (874 млн грн), використали лише 13% — тобто 121 млн. Показовий приклад — Лебединська громада, яка отримала 27,4 млн, але змогла реалізувати лише 5,4 млн — тобто 19% наданого ресурсу.

“Громада отримала субвенцію посеред року. Але через затягування з виготовленням ПКД, розпочати будівництво було вже пізно. Кошти довелося повернути. Лише наступного року проєкт реалізували — вже на основі підготовленої документації”, — розповідає Олена Кузьменко.

Однак така ситуація не виняток. А причини — недоліки законодавства, бюрократія, нестача кадрів та демотивація.

Так, система відновлення досі не підлаштована під реалії громад, особливо у прифронтових регіонах. Але є речі, які залежать від самих громад — і стратегічне бачення належить до них.

Ми вважаємо: саме наявність стратегії дозволяє громадам не лише орієнтуватися у пріоритетах, а й бути привабливими для донорів, мати шанс на державну підтримку та ефективно використовувати ресурси.

Такі стратегії — це не сухі папки, це проєкти, які отримують шанс на втілення. Це участь мешканців. Це можливість для громади заявити про себе. Це документ, з яким можна йти до донорів, у DREAM, до інвесторів. І чути відповідь: “Так. Ми готові з вами працювати.”

Ми розуміємо, як важко сьогодні громадам. Ми бачимо втому, нестачу рук, відсутність часу. Але знаємо також інше: є багато громадських організацій, які хочуть підтримати. Які готові зробити складне простішим. Але для цього треба лише один крок — на зустріч.

Тому якщо ваша громада бачить себе у цій історії — зробіть перший крок. Навіть якщо це не стратегія — почнімо з м’яких проектів. Бо саме з них починається довіра, а за довірою — постійна підтримка.

Пишіть нам: energiaya.nova@gmail.com
Або залиште коментар під публікацією на Facebook — і ми зв’яжемось.

Цей захід підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.” Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

У Лебедині, що на Сумщині, близькість до кордону з рф відчувається у всьому — насамперед у кількості пошкоджених будівель. Попри регулярні обстріли, життя в громаді триває, а разом із ним — і процес відновлення.

Однією з будівель, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення, став гуртожиток Державного професійно-технічного навчального закладу “Лебединське вище професійне училище лісового господарства”. Вибиті вікна, посічений уламками фасад — така була ціна ворожих обстрілів.

Навчальний заклад підпорядкований Сумській обласній раді, а фінансування здійснюється через Департамент освіти і науки Сумської обласної військової адміністрації. З огляду на обмежені ресурси, засновник закладу ухвалив практичне і вкрай важливе рішення: не відновлювати гуртожиток, який не використовувався за призначенням, а спрямувати зусилля на переоблаштування підвального приміщення навчального корпусу під протирадіаційне укриття (ПРУ).

Цей крок — відповідь на реальну загрозу і водночас турбота про безпеку здобувачів освіти, працівників та мешканців громади. У тісній співпраці з балансоутримувачем — Міністерством освіти і науки України — було прийнято остаточне рішення: зробити підвальне приміщення частини гуртожитку повноцінним укриттям, пристосованим до сучасних умов.

Сьогодні це не просто проєкт, а символ того, як навіть пошкоджена будівля може знайти нову важливу роль — захищати життя.

Воно слугуватиме безпечним простором для учнів і працівників закладу, а в разі потреби — для всього населення. Це відповідальний крок, що підвищує рівень готовності громади до можливих кризових ситуацій.

Для реалізації проєкту було розроблено детальну проєктно-кошторисну документацію. У ній, крім будівельних робіт, передбачено також енергоефективні рішення — утеплення, встановлення світлодіодного освітлення, сучасної вентиляції. Це дозволить зробити укриття не тільки безпечним, а й комфортним для тривалого перебування.

При проведенні робіт дотримуються основних принципів:

• Безпека — усі конструкції та матеріали перевіряються на відповідність вимогам захисту;
• Функціональність — приміщення має бути зручним і пристосованим до тривалого перебування людей;
• Інклюзивність — простір має бути доступним для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.

Під час виїзної перевірки щодо дотримання норм безбар’єрності було виявлено деякі недоліки: відсутність пандусів , табличок шрифтом Брайля, а також ліфта. Однак деякі заходи для забезпечення  інклюзивного навчання все ж реалізовано: є кнопка виклику, будівлі з’єднані зручними переходами, сходи обладнані поручнями, а туалети — капітально відремонтовані.

 Водночас проєкт з реконструкції укриття (ПРУ) продовжується передбачає:

• облаштування пандуса типу «апарель»;
• створення безбар’єрної вбиральні;
• забезпечення вільного пересування людей на кріслі колісному;
• встановлення інформаційних табличок шрифтом Брайля;
• використання сучасного обладнання з високими технічними характеристиками;
• гнучке керування системами освітлення;
• встановлення світильників зі світлодіодними лампами;
• регулювання температури на поверхнях нагрівальних приладів;
• монтаж припливно-витяжної вентиляції з рекуператором (який дозволяє зберігати тепло).

Історія переоблаштування підвалу навчального корпусу училища лісового господарства в Лебедині на сучасне протирадіаційне укриття — це приклад того, як громади адаптуються до нових реалій, поєднуючи безпеку, інклюзивність та енергоефективність. Попри виклики, проєкт демонструє прагнення до модернізації та турботу про кожного мешканця, хоча й потребує кращої комунікації з громадськістю.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.