Якщо ви бажаєте брати активну участь в розвитку вашого міста, цікавитеся питанням бюджету, а саме, на що конкретно місцева влада витрачає гроші, до вашої уваги короткі відео-уроки від ГО «НОВА Енергія».
Презентуємо ролик з серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому на простому прикладі розказано про залучення та участь громадян у процесі формування бюджетів. Тож прогляньте і поділіться цим відео з іншими. (більше…)
Чому ми маємо цікавитися бюджетними процесами? Тому що добробут кожної родини напряму залежить від того, наскільки якісно розраховані доходи і як в майбутньому розподілятимуться витрати. Від того, наскільки якісно складений бюджет, залежить розвиток держави, міста, громади, а отже і нас з вами.
До вашої уваги ролик з серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому просто та доступно розказано про те, чому бюджет, незалежно від того сімейний він, громадський чи державний, важливий для кожного громадянина. Тож прогляньте ролик і поділіться ним з іншими. (більше…)
Вартість природного газу власного видобутку в Україні завжди була улюбленою темою для політичного популізму та кремлівської пропаганди. Із запровадженням ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), прозорість фінансових потоків при видобуванні вуглеводнів суттєво підвищилася. Напередодні та під час повномасштабного вторгнення рф на територію України, відбулася низка неоднозначних законодавчих змін у державній політиці щодо визначення ставки рентної плати та ціни на газ власного видобутку, проте так і не було запроваджено «податок на непередбачуваний надприбуток» (windfall profits tax). В умовах частих змін у підходах до нарахування ренти, місцеві бюджети (обласні, до яких йде 2% ренти та бюджети громад, які отримують 3% ренти) остаточно втратили можливість прогнозувати надходження цього податку та планувати його використання. Відсутність достовірної інформації щодо причин та економічних наслідків таких змін у державній політиці створюють інформаційний вакуум, який неминуче призведе до чергових спроб розколу суспільної думки в Україні з боку місцевих популістів та російської пропаганди.
2022 рік був багатим на законодавчі ініціативи щодо змін порядку нарахування рентної плати. Серед них можна виділити:
В цій публікації ми спробували проаналізувати ці зміни та відслідкувати, як це вплинуло на розміри сплаченої рентної плати.
Дослідження підготовлено авторським колективом ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Вплив війни рф проти України на економічну прозорість газовидобутку». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Україна входить до 10 найбагатших на запаси залізних руд країн світу, а залізорудна промисловість і металургійний комплекс є бюджетоутворюючими галузями господарства, що мають для країни стратегічне значення. Наразі гірничо-металургійний комплекс переживає не найкращі часи, а експерти стверджують, що Україна не використовує свій «геологічний козир» так, як слід. Що ж чекає залізорудну промисловість України? Чи є перспективи?
Передумови. На території України наявні значні запаси залізних руд (близько 6% світових запасів або більше 32 млрд. т), які почали інтенсивно розроблятися ще у 80-х роках ХІХ століття, а згодом в сукупності з запасами кам’яного вугілля сформували потужну мінерально-сировинну базу для розвитку металургії. Наприкінці XX століття в Україні добувалося 13,5% від загального обсягу видобутку залізних руд у світі.
Станом на 1 січня 2016 р. Державним балансом запасів корисних копалин України обліковуються запаси залізних руд у 62 родовищах, які складають за категоріями А+В+С1 – 21 579,2 млн. т, при цьому більше половини з них (12 128 млн. т) зосереджені у Дніпропетровській області. Щорічний видобуток становить залізних руд в країні становить близько 170 млн. т.
Формування залізорудної та металургійної промисловості в Україні обумовлено величезною, компактно розташованою сировинною базою, розгалуженою транспортною мережею, значними паливними (коксівне вугілля) ресурсами, а також наявними споживачами – металомісткими галузями.
Металургійний комплекс є важливою складовою української індустрії, сплата податків підприємствами галузі робить вагомий внесок у формування державного бюджету. В загальній структурі промислового виробництва в Україні у 2016 році частка металургії становила17,4% (для порівняння частка всієї добувної промисловості – 13,1%). З цього бачимо, що розвиток залізорудної галузі має для України стратегічне значення, оскільки, по-перше, забезпечує сировиною металургію, що є найпотужнішим сектором внутрішнього виробництва, і по-друге, є орієнтованою на експорт галуззю економіки України. У структурі українського товарного експорту до ЄС частка чорних металів залишається найбільшою (у 2015 р. вона становила 23,5 %), показники експорту збагаченої залізорудної сировини також є високими. Завдяки розвиненому експортному потенціалу залізорудна промисловість забезпечує значну частину валютних надходжень до України.
Проблеми. Не зважаючи на високі показники у структурі виробництва (порівняно з іншими галузями господарства), ситуація у залізорудному секторі зовсім невтішна. За останні роки в галузі сформувалися тривожні ризики, що обумовлені цілою низкою факторів, як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних.
По-перше, впливає ситуація на світовому ринку залізних руд: через суттєве падіння світових цін обсяг українського експорту руди у грошовому еквіваленті у 2015 р. зменшився на 37%, при тому, що в товарному виразі порівняно з попереднім роком Україна збільшила експорт руд заліза та продуктів їх збагачення (агломерованого та неагломерованого концентратів, випаленого піриту) на 12%.
Профільне Міністерство економічного розвитку і торгівлі України визначає вагомою проблемою розвитку галузі зниження вартісних показників продукції через глобальну конкуренцію, валютне регулювання, повернення податку на додану вартість (ПДВ) і, відповідно, відсутність фінансування для просування експорту.
По-друге, відбулося зниження внутрішнього споживання руд заліза та продуктів їх збагачення через конфлікт на Донбасі та економічну кризу. На внутрішньому ринку поточні можливості металопродукції оцінюються експертами максимально в 10-11 млн. т, що майже втричі менше порівняно з обсягами її експорту. У той же час аналіз динаміки експорту металургійної продукції свідчить про катастрофічні втрати експортного потенціалу – обсяг експорту з 2008 р. по 2015 p. скоротився у 2,9 рази. При цьому в 2015 р. експорт впав у 1,6 разів порівняно з попереднім роком. Обсяги імпорту за цей період скоротилися у 3,2 рази. Такі показники насамперед обумовлені безпрецедентним з часів кризи 2008-2009 pp. падінням виробництва, яке за підсумками 2015 р. року становило 16,1%.
Зниження внутрішнього споживання пояснюється тим, що протягом останніх років відбулося падіння виробництва у галузях економіки, що формують основний попит на металопродукцію. Ситуація погіршилася також внаслідок загострення у 2014 р. збройного конфлікту на Донбасі, де зосереджена переважна більшість виробничих потужностей металургії. Через пошкодження транспортних розв’язок стали ускладнені поставки основних сировинних матеріалів та відвантаження готової продукції, це привело до скорочення обсягів виробництва сталі в Україні.
Обсяги реалізованої продукції металургійної галузі у 2015 р. порівняно з 2014 р. скоротилися у Луганській області на 62,6%, у Донецькій – зросли на 8,0%. У Луганській області це пояснюється втратою найбільших промислових потужностей – на непідконтрольній Україні території залишились такі промислові гіганти як ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ПАТ “Алчсвський коксохімічний завод”, ПАТ “Стахановський завод феросплавів”.
Натомість зростання обсягів реалізації у Донецькій області обумовлено тим, що 70% металопродукції області виробляється двома металургійними комбінатами – ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” та ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, які продовжують функціонувати на контрольованій Україною території.
На непідконтрольній території залишився також ПАТ “Харцизький трубний завод”, який забезпечує 15% виробництва труб в Україні. Наслідком такої ситуації стало критичне погіршення фінансового стану більшості підприємств галузі. Якщо у 2014 р. окремі підприємства, що входять до холдингу «Метінвест» (ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ПАТ “Харцизький трубний завод”, ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”), отримали прибуток, то вже у 2015 р. лише два з найбільших металовиробників – ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” – залишилися прибутковими, тоді як переважна більшість підприємств отримали збиток.
Для нарощування потужностей та складання конкуренції іноземним компаніям як залізорудна галузь, так і металургія потребують масштабних інвестицій. На жаль, як показує практика, сировинні гіганти (наприклад, австралійські компанії BHP Billiton та Rio Tinto або бразильська Vale) готові вкладати кошти у рудовидобуток де завгодно, але не в Україні. Так, австралійська компанія Rio Tinto готова інвестувати $ 20 млрд. у розробку родовища залізної руди Simandou у Гвінеї, не зважаючи на судові складнощі, пов’язані з визначенням права на розробку цього родовища.
За словами експертів, іноземних інвесторів в Україну не пускають вітчизняні металургійні фінансово-промислові групи. Цим, очевидно, пояснюється невирішеність питань переробки окислених руд і запуску Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, яким цікавилися світовий сталеливарний гігант ArcelorMittal і китайська компанія SinoSteel. Для прикладу також можна згадати канадську компанію Black Iron, яка з 2010 р. намагається зайнятися видобутком залізної руди на Шиманівському (запаси 645,8 млн. т) і Зеленовському родовищах (запаси оцінюються) у Дніпропетровській області. Зрушити проект з мертвої точки (зокрема, у компанії виникли проблеми з відведенням землі навколо Шимановського родовища, що фактично позбавило інвестора всяких перспектив його освоєння і загрожувало втратою ліцензії на розробку) вдалося тільки після підключення до нього українського «Метінвесту».
Втім, вітчизняного капіталу не вистачає і для розвитку галузі вкрай необхідні іноземні інвестиції. Нещодавно представники ГО «НОВА Енергія» відвідали ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та побували на найбільшому кар’єрі з видобутку залізних руд відкритим способом, його глибина становить понад 400 м, а площа порівнюється з територією двох Монако. Місцеві жителі називають кар’єр «серцем Кривого Рогу». Тут видобувають і збагачують залізисті магнетитові кварцити, отримуючи залізорудний концентрат та доменний агломерат. Попутно із магнетитовими рудами в кар’єрі видобуваються слабомагнітні окислені руди. Вони складаються у відвали, оскільки жоден із семи комбінатів, що працюють у Кривбасі не обладнаний лініями їх переробки. Наразі вже накопичилося більш як 2,5 млрд. тон окислених руд і процес накопичення відвалів розкривних порід триває і зараз.
Для переробки таких руд у м. Долинська за радянських часів почали будувати згаданий вище Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), проте будівництво не завершилося. Монтажні роботи були виконані приблизно на 70% і у 1998 р. припинилися, в основному через розпад СРСР, а також кризовий на той момент стан економік держав-учасниць будівництва. Наявної зараз сировини вистачило б приблизно на 100 років експлуатації такого комбінату, але для його запуску потрібні великі капіталовкладення.
Криворізький ГЗКОР при використанні в якості сировини окислених руд із відвалів міг би вирішити екологічні проблеми Кривбасу, у тому числі, шляхом можливого скорочення та закриття фізично зношених, застарілих аглофабрик. На сьогодні поліпшення екології в Кривбасі та інших гірничо-металургійних регіонах має бути одним із пріоритетів держави.
Довідково. У Криворізькому басейні видобування залізних руд шахтним способом проводили ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», шахтоуправління з підземного видобування руди ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Євраз Суха Балка». ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видобували відкритим способом (кар’єрами), ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» проводив розробку шахтним способом та кар’єрами.
Перспективи. Не зважаючи на кризовий стан гірничо-металургійного комплексу, галузь в Україні може успішно розвиватися, за умови встановлення правильних пріоритетів та стратегічних цілей на державному рівні. Для зміни ситуації необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу та підвищення ролі держави у реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі. Пріоритетами реформ мають бути зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну залізорудну та металургійну продукцію (підтримка комбінатів повного циклу виробництва – від переробки сировини до виготовлення готової високотехнологічної продукції), стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності української металопродукції на світовому ринку та залучення інвестицій.
Для привернення іноземних інвесторів важливо запровадити відкриті й чітко визначені правила гри української залізорудної промисловості. Важливим кроком у цьому напрямку є імплементація міжнародного стандарту ІПВГ – Ініціативи прозорості видобувних галузей (англ. EITI) в Україні, що передбачає відкритість та підзвітність видобувних підприємств, публікацію у відкритому доступі даних про балансові запаси корисних копалин, їх видобуток та сплачені податки, а також вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази для створення сприятливих умов – як для видобувних підприємств, так і для соціально-економічного розвитку регіонів видобутку залізорудної сировини.
Другий національний звіт EITI України за 2014-2015 р. вже містить дані про обсяги видобутку залізних руд та податки, сплачені видобувними компаніями до державного бюджету. Наступним кроком є формування інвестиційно привабливого клімату та формування нормативно-правової бази для прозорого й ефективного функціонування залізорудної промисловості.
Інформаційні джерела:
Бюджетні процеси – це просто та важко водночас. Усім здається, що нічого надскладного у розумінні функціонування публічних бюджетів немає, однак, варто почати хоча б трохи взаємодіяти з цим інструментом, як з’являється сила-силенна питань, на які неможливо знайти відповіді.
У рамках проекту «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу командою ГО «НОВА Енергія» створено серію коротких, але дуже змістовних та яскравих роликів по темі бюджетної грамотності, які дійсно будуть корисні усім соціально-активним та небайдужим пересічним громадянам. (більше…)
Навчання завжди повинно поєднувати в собі користь та задоволення. Чи не так? Тому ГО «НОВА Енергія» продовжує вас дивувати та надихати на отримання нових знань методами пасивного навчання.
Ми презентуємо вам наступний ролик серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому на простому прикладі розкрита інформація про використання бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Усе що вам необхідно – це увімкнути відео та дуже уважно його подивитися! (більше…)
Як сказати про важливе просто і доступно водночас? Як зацікавити пересічного громадянина, наприклад, бюджетними процесами його міста, які викликають безліч питань і на які мало хто відповідає змістовно і по суті?
Команда ГО «НОВА Енергія» знайшла вихід, створивши серію змістовних та зрозумілих всім роликів на тему бюджетної грамотності. В коротких відео у доступній формі міститься інформація, яка стане у нагоді всім небайдужим свідомим громадянам, котрі прагнуть зробити своє місто комфортним і привабливим для життя. (більше…)
Децентралізація ренти від видобутку вуглеводнів у 2018 році стала потужним поштовхом до розвитку спроможності громад. Можливість самостійно розпоряджатися рентними надходженнями дозволила вирішувати нагальні проблеми та реалізовувати локальні соціально-економічні проєкти.
Сьогодні Львівська область є серед лідерів впровадження ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях) на регіональному рівні.
13 березня 2024 року ГО “НОВА Енергія” об’єднала представників громад, видобувних компаній та центральних органів влади для обговорення впливу децентралізації ренти на життя територіальних громад Львівщини з огляду на минулі 6 років.
З вітальними словами до учасників заходу звернулась керівниця експертної групи Міністерства енергетики України, Оксана Колосова: “Ми розуміємо виклики і проблеми в роботі Обласних військових адміністрацій, проте саме впровадження ІПВГ та налагодження відкритого діалогу всіх зацікавлених сторін може бути потужним сигналом для залучення інвестицій у період післявоєнного відновлення”
«Нафта та газ завжди вважалися ключовими ресурсами, які формують економічний ландшафт країн та регіонів. Рентна плата від видобутку вуглеводнів, яка є важливим елементом економічної політики, має величезний вплив на фінансові потоки, бюджетні надходження та соціальний розвиток. Так, кошти від сплати ренти мають значний вплив на розвиток та покращення життя мешканців, в тому числі сприяють розвитку інфраструктури, соціальних та екологічних проєктів, зміцненню місцевого самоврядування та сприяють інноваційному розвитку громад. Львівська обласна державна адміністрація була одним з ініціаторів та активних учасників законопроєкту щодо зарахування 5% від сплати видобувними підприємствами рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів, а 95% до державного (раніше всі 100% йшли до державного)» – зазначив директор департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОВА Богдан Кейван
У своєму вступному слові, представниця проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», GIZ Світлана Мізіна розповіла про перші кроки впровадження ІПВГ в регіонах, про розвінчання міфів про галузь. Адже раніше знайти інформацію про компанію, власника, видобуток чи податки було вкрай важко, більшість інформації була закритою. Завдяки ІПВГ вдалося і долучити до конструктивного діалогу усі зацікавлені сторони. “Сьогодні дуже приємно спостерігати, як змінювався цей діалог, формувалася довіра і партнерство. Слід зазначити, що завдяки звітам ІПВГ доступ до інформації про видобувну галузь став відкритим (через війну є часткова обмеженість), що завдяки порталу ІПВГ кожен громадянин має змогу знайти інформацію про галузь, компанію, про обсяги видобутку, про сплачені податки, підтримку громад та ін. Варто підкреслити, що для громад дуже важливо мати можливість аналізувати та планувати надходження від видобувної галузі для ефективного використовувати цих коштів задля розвитку та відновлення”- наголосила Світлана Мізіна.
Напередодні та під час повномасштабного вторгнення рф на територію України, відбулася низка законодавчих змін у державній політиці щодо визначення ставки рентної плати та ціни на газ власного видобутку. Про особливості, законодавчі зміни та виклики розповів Віталій Филенко, експерт з організації роботи національного секретаріату ІПВГ в Україні: “Децентралізація ренти дозволили у кілька разів збільшити дохідну частину в деяких сільських та селищних бюджетах, на території яких ведеться інтенсивний видобуток нафти, газу та газового конденсату. Частині громад це дало змогу збільшити свій бюджет розвитку на 5-10 відсотків, а для окремих – рента взагалі формувала 60-70% бюджету громади. у 2022 році було прийнято Закон України № 2261-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану”, яким змінено порядок оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування газу природного. Закон передбачає запровадження спеціального механізму справляння ренти.Зокрема, платникам ренти за обсяги газу, крім обсягів газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з ренти за обсяги газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному періоді”.
Реагуючи на виклики, пов’язані із повномасштабним вторгненням росії на територію України, відбулися наступні зміни законодавства, що вплинули на підприємства галузі:
1. Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 р. № 2115-IX (набрав чинності 07.03.2022 р.)
2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. № 2118-IX (набрав чинності з 07.03.2022 р.)
3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120 IX (набрав чинності 17.03.2022 р.).
4. ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного № 2139 від 15.03.2022 р.
5. ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» 2142-ІХ від 24.03.2022 (набрав чинності 05.04.2022)
6. ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 01.04.2022 № 2173-IX.
“Часті зміни правил та підходів нарахування рентної плати та визначення фактичної ціни товарної продукції (природного газу) підтверджують не готовність національної законодавчої бази до функціонування в умовах військової та економічної агресії. Зміни в регулюванні, суттєво підвищують волатильність цін на природний газ, що робить складним процес розрахунку обсягів надходжень до місцевих бюджетів, а відповідно і важко спланувати ефективне використання, що в умовах війни є непомірною розкішшю. Вкрай важливою задачею для України залишається імплементація Міжнародного стандарту ІПВГ не дивлячись на проблеми та перешкоди з якими зараз стикається країна”- підкреслив Віталій Филенко.
Олексій Сердюченко, заступник директора ГПУ «Львівгазвидобування» наголосив на важливості конструктивного діалогу та партнерства у співпраці з громадами, де компанія веде видобуток. “Попри війну, Україна збільшила обсяги видобутку та компанії працюють над подальшим нарощенням. Наша компанія не лише справно сплачує екологічний податок, ренту, але і продовжує впроваджувати ініціативи для громад в межах соціально-корпоративної відповідальності”.
“У воєнні роки кошти місцевих бюджетів, в тому числі й газова рента спрямовувалися не лише на соціальні проєкти, а й для забезпечення потреб військових частин ЗСУ. Для захисників купували квадрокоптери, зарядні станції, РЕБи, приціли, біноклі, антидронові рушниці і т.д. Крім відрахувань ренти, газовидобувні компанії продовжують реалізовувати в регіонах різні соціальні проєкти і всіляко підтримуємо розвиток громад, адже всі разом працюємо на спільний результат – безпеку нашої держави!”- наголосив у своєму виступі Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.
Громади сьогодні розпоряджаються більшими фінансами, ніж це було до реформи. Звичайно, ОМС не володіють “усіма грошима світу” і не можуть одномоментно вирішити всі проблеми громади, але кошти з ренти допомагають крок за кроком реалізовувати соціальні проєкти в громаді.
Світлана Солоненко, заступниця міського голови Бориславської громади розповіла про досвід її громади співпраці з видобувною компанією: “Якщо місцева влада належно планує бюджет громади, створює умови для залучення нових коштів і раціонально витрачає кожну гривню з бюджету, поступово все вдасться зробити. Видобувну компанію, яка працює на території громади, ми розглядаємо як партнера, з яким можна планувати майбутній розвиток громади.
Оцифрування та відкриття інформації про те, хто, що, де видобуває, які бенефіти отримує, надає можливість приймати управлінські рішення і ефективно управляти природними багатствами. Марина Бузань – Свірська, менеджерка ГО НОВА Енергія з розвитку Порталу ІПВГ розповіла про такий ресурс як Портал ІПВГ, який поєднує в собі електронну систему подання та аналізу звітності і платформу для аналізу відкритих даних в сфері видобування в Україні та світі: “Портал ІПВГ є чудовим прикладом втілення принципів GovTech і CivicTech. GovTech складова Платформи забезпечує автоматизацію процесу подання звітності як компаніями, так і отримувачами платежів. Це дає можливість державному регулятору видобувного сектору отримувати дані в структурованому і машиночитному форматі в режимі реального часу. З іншого боку, отримані дані мають приносити користь і громадськості, допомагаючи в прийнятті рішень, підвищуючи якість та доступність даних галузі, та підсилюючи рівень прозорості й підзвітності сфери. Тут активується CivicTech частина Порталу ІПВГ. А саме публічна частина, з доступною інфографікою, таблицями даних та описовою складовою”.
Окрім наявного функціоналу, Марина Бузань-Свірська анонсувала розробку нового інструменту Порталу ІПВГ, а саме калькулятора ренти, який надасть можливість користувачам порахувати скільки ренти та в який із бюджетів надходить від користування конкретним родовищем.
Варто відзначити, що захід став хорошою платформою для обміну досвідом. Учасники отримали можливість не тільки розглянути результат децентралізації ренти, а й дізнатись про можливість співпраці з видобувними компаніями.
Захід проведено ГО «НОВА Енергія» за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України, Департаментом паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОВА та Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини.
20 лютого 2024 року менеджерка ГО НОВА Енергія з розвитку Порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська долучилась до презентації та обговорення 9-го національного Звіту ІПВГ.
Національний Звіт ІПВГ за 2022 рік було підготовлено на виконання Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та відповідно до вимог міжнародного Стандарту ІПВГ.
Як розвиток Порталу ІПВГ пов’язаний із Звітом ІПВГ?
Впроваджуючи ІПВГ, Україна все більше оприлюднює інформацію в рамках стандартної урядової та корпоративної звітності. Навіть в умовах повномасштабної війни продовжує функціонувати Електронна система аналізу та подання звітності ІПВГ (Портал ІПВГ), де регулярно публікується інформація про стан видобувних галузей.
Звіт ІПВГ є основою для оновлення контекстуальної частини Порталу ІПВГ та публікації наборів даних звірки у машиночитному форматі. В цілому на публічній частині Порталу доступні набори даних в машиночитному форматі як зі звітів суб’єктів господарювання, так і з Національного звіту, що є ще одним кроком до систематичного розкриття інформації.
“Метою розробки Порталу ІПВГ є не лише забезпечити технічну можливість подання звітності для компаній, а й надати доступ до даних Національного звіту громадськості та всім зацікавленим групам користувачів. Саме тому структура розділів публічної частини максимально синхронізована зі структурою Національного звіту ІПВГ.” – підкреслила менеджерка ГО НОВА Енергія з розвитку Порталу ІПВГ, Марина Бузань-Свірська.
Під час заходу представниками Незалежного адміністратора було презентовано:
– якісні та кількісні показники глибини охоплення Звіту ІПВГ;
– вплив ІПВГ на забезпечення прозорості та підзвітності;
– аналіз відповідності міжнародному Стандарту ІПВГ.
Зокрема, в дев’ятому Звіті ІПВГ представлені підсумки діяльності 11 видобувних галузей протягом звітного періоду, а саме галузей видобування кам’яного вугілля, природного газу і нафти, руд заліза, титану, марганцю, глин вогнетривких, глин тугоплавких, піску кварцового, каміння будівельного, руд урану, а також галузі транспортування природного газу і нафти у 2022 р.
Костянтин Таранець, представник Незалежного адміністратора, також відзначив внесок видобувних галузей у формальний сектор економіки.
“Видобувна галузь займає вагому частку у формальному секторі економіки. Так, згідно з даними органів державної влади, у 2022 році частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 11%.” – зазначив Констянтин.
Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України значно вплинуло на діяльність українських підприємств. Тривала окупація та постійна небезпека обстрілів унеможливила роботу видобувних компаній на сході та частково півдні України. Саме тому у 2022 році такі підприємства змушені були релокуватись або взагалі зупинити свою діяльність. Така ситуація призвела до негативного темпу приросту ВВП видобувних галузей на 15,83%, з відповідним зменшенням показника ВВП на 55,6 млрд грн у грошовому вимірі.
Бажаєте дізнатись більше про вплив видобувних галузей на економіку України? Тисніть тут.
Захід відзначився активною участю представників бізнесу, громадськості та експертів, що дало можливість обговорити ключові питання та знайти ефективні шляхи впровадження ІПВГ для підвищення прозорості та сталості у видобувних галузях України.
Захід організовано Міністерством енергетики України спільно з членами багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ) та партнерами, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
14.02.2024 р.
ОГОЛОШЕННЯ
Громадська організація «Нова Енергія» (ГО «НОВА Енергія»), неприбуткова організація, не платник ПДВ та податку на прибуток, оголошує тендер на відбір постачальника послуг з консультування та оперативної підтримки щодо організаційно-правових засад (Legal Expert) функціонування Порталу ІПВГ.
Послуги надаютьсяв рамках реалізації грантової угоди GIZ-81297570 проєкт: «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA).
Актуальність. У 2013 році Україна приєдналась до Ініціативи прозорості видобувних галузей і, починаючи з 2015 року, публікує щорічні звіти, де показує, скільки компаній працює у видобувних галузях, скільки податків вони заплатили державі, які компанії готові, а які не готові показувати результати своєї роботи. З 2018 року такі звіти є обов’язковими згідно закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» задля забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях в Україні.
За фінансової підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччина, ГО «Нова Енергія» реалізує проект «Посилення впровадження Порталу EITI для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)», метою якого є підтримка впровадження Порталу ІПВГ (Портал даних ініціативи прозорості видобувних галузей) для державних установ, видобувних компаній, аудиторів та громадянського суспільства.
В рамках реалізації проєкту планується доопрацювання Порталу ІПВГ в Україні.
Задачі для постачальника послуг з консультування та оперативної підтримки щодо організаційно-правових засад (Legal Expert) функціонування Порталу ІПВГ :
Надання загальних консультацій з питань управління та керування в тому числі:
Термін виконання задач: Січень 2024 – грудень 2025 р
| № | Обов’язкові кваліфікаційні вимоги до постачальника товарів або виконавця робіт та послуг | Документи, які підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам |
|
1. | Наявність досвіду роботи з надання аналогічних послуг | Розділ Тендерної пропозиції: «Опис досвіду виконання аналогічних проектів та відгуки» |
|
2. | Право на здійснення підприємницької діяльності за законодавством України | Виписка з ЄДР або аналогічний документ |
|
№ | Обов’язкові технічні вимоги до предмета закупівлі | Документи, які підтверджують відповідність технічним вимогам |
|
1. | Оплата послуг здійснюється на умовах підписаного договору про надання послуг з можливістю попередньої оплати |
Тендерна пропозиція |
* До оцінювання згідно критеріям оцінки допускаються тендерні пропозиції, які відповідатимуть обов’язковим технічним та кваліфікаційним вимогам.
Невідповідність хоча б одній з вимог тендерної пропозиції учасника призводить до автоматичної повної дискваліфікації такої тендерної пропозиції.
Критерії оцінки тендерних пропозицій, які відповідатимуть обов’язковим технічним та кваліфікаційним вимогам, та їх вагові коефіцієнти:
| № | Критерій оцінки | Ваговий коефіцієнт | Документи, які підтверджуютьвідповідність критерію |
| 1. | Цінова пропозиція | 70 | Тендерна пропозиція |
| 2. | Досвід, інформація щодо участі та реалізованих проектів, рекомендації | 30 | Тендерна пропозиція |
ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ МАЄ ВКЛЮЧАТИ В СЕБЕ:
ПОСАДОВІ ОСОБИ ЗАМОВНИКА, УПОВНОВАЖЕНІ ЗДІЙСНЮВАТИ ЗВ’ЯЗОК З УЧАСНИКАМИ ТОРГІВ
Додаткову інформацію можна отримати:
е-mail: ngo.new.energy@gmail.com
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Форма тендерної пропозиції додана до оголошення.
Тендерні пропозиції надсилайте у електронному вигляді на адресу ngo.new.energy@gmail.com , з приміткою «Тендер на закупівлю послуг юриста»
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКА ТОРГІВ
ТЕНДЕРНІ ПРОПОЗИЦІЇ ПРИЙМАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ:
КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ПРИЙМАННЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ВІД УЧАСНИКІВ ТОРГІВ:
28 лютого 2024 року, до 23.59 год. 00 хв. за київським часом.
РОЗКРИТТЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ТОРГІВ ВІДБУДЕТЬСЯ:
29 лютого 2024 року, після 11:00 год. 00 хв. за київським часом.
Додаткова інформація:
Кінцева пропонована вартість послуг має бути вказана з ПДВ (якщо має місце).
ГО «Нова Енергія» залишає за собою право в момент визначення переможця тендеру рекомендувати переможцю збільшити або зменшити на 15% обсяг послуг з відповідною зміною ціни або інших умов тендерної пропозиції.
Найбільш вигідна тендерна пропозиція визначається Тендерною комісією ГО «Нова Енергія» серед тендерних пропозицій, які відповідають умовам цього Оголошення та умовам Тендерної пропозиції, згідно критеріїв оцінки, які зазначені у тендерній пропозиції.
Визначення переможця даної процедури закупівлі відбудеться протягом 2 (двох) робочих днів з дати відкриття тендерних пропозицій з можливістю подовження цього строку за необхідності письмового уточнення інформації, яка міститься у тендерних пропозиціях, не більше ніж на 2 (два) робочих дні.
Результати процедури закупівлі буде повідомлено всім учасникам не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати прийняття рішення про визначення переможця. Переможцю процедури закупівлі упродовж 3 (трьох) робочих днів, з моменту визначення його переможцем, буде повідомлено про акцепт його пропозиції.
ГО «Нова Енергія» залишає за собою право вимагати від учасників конкурсних торгів (тендеру) додаткові матеріали або інформацію, що підтверджують відповідність окремих положень пропозицій вимогам специфікації та юридичної особи, як учасника даних конкурсних торгів.
Учасники конкурсних торгів погоджуються з тим, що ГО «Нова Енергія» не повертає матеріали, подані на будь-якій стадії проведення конкурсних торгів.
