Категорія: Новини

Енергетичний перехід є ключовим елементом сталого розвитку, особливо для країн зі значною залежністю від видобувної промисловості. Європейський зелений курс (ЄЗК) ставить за мету декарбонізацію енергетичної системи, яка відповідальна за 75% викидів парникових газів у ЄС. Досягнення кліматичних цілей до 2030 року та вуглецевої нейтральності до 2050 року вимагає рішучих дій у сфері енергетики.

Основні принципи переходу на чисту енергію в рамках ЄЗК включають:

• Забезпечення безпечного та доступного енергопостачання ЄС.

• Розвиток інтегрованого, взаємопов’язаного та оцифрованого енергетичного ринку ЄС.

• Пріоритетність енергоефективності, покращення енергоефективності будівель та розвиток енергетичного сектору на основі відновлюваних джерел.

Україна, маючи багаті поклади корисних копалин, традиційно орієнтується на видобувну діяльність. Прямий внесок видобувної галузі у ВВП України у 2023 р. становив 262,56 млрд грн, або 4,02% загального ВВП України. Згідно з даними органів державної влади, у 2023 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,58%, що становить 143 962 682,28 тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,72%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу». З огляду на євроінтеграційні прагнення, Україні доведеться адаптувати свою енергетичну політику відповідно до європейських тенденцій, що передбачають поступову відмову від видобутку нафти, газу та вугілля на користь відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Варто зазначити, що на території України є також поклади 22 з 34 корисних копалин, які є в переліку критичних для Євросоюзу, необхідних для енергетичного переходу. Зростаючий попит на ці мінерали відкриває нові можливості для розвитку економіки, але також несе ризики, пов’язані з незаконними фінансовими потоками та корупцією. Тому важливо забезпечити належне управління ресурсами, щоб уникнути негативних наслідків, відомих як “прокляття ресурсів”.

Досвід Данії, яка успішно трансформувала свою енергетичну систему, може стати цінним прикладом для України. Данія, маючи перспективний видобувний сектор, змогла переорієнтуватися на ВДЕ, забезпечивши сталий розвиток та енергетичну безпеку. Розгляд її стратегії та підходів може допомогти Україні визначити оптимальний шлях енергетичної трансформації, враховуючи національні особливості та європейські зобов’язання.

Історія енергетичної політики Данії

Данія пройшла шлях від залежності від імпорту нафти до світового лідера у сфері відновлюваної енергетики. Цей трансформаційний процес став можливим завдяки синергії політичної волі, суспільного консенсусу та стратегічного планування.

У 1970-х роках Данія була майже повністю залежною від імпорту нафти, значна частина якої надходила з Близького Сходу. Світова енергетична криза призвела до різкого зростання цін, змусивши країну шукати нові шляхи забезпечення енергетичної незалежності. Перші заходи включали обмеження швидкості, заборону водіння по неділях та заохочення використання громадського транспорту. Ці кроки заклали основу для довгострокової стратегії.

Важливим моментом стало ухвалення Данського енергетичного плану, який визначив зменшення залежності від імпорту, диверсифікацію енергоресурсів та розвиток централізованого опалення. Після чого громадські протести 1980-х років проти атомної енергетики вплинули на політичний курс країни. В результаті у 1985 році уряд прийняв рішення повністю відмовитися від атомної енергетики, що стимулювало активний розвиток відновлюваних джерел енергії. Суспільний консенсус став ключовим елементом цього переходу.

На початку XXI століття Данія активно інтегрувала відновлювані джерела енергії, такі як біомаса, сонячна та вітрова енергія. Це дало змогу зменшити залежність від викопного палива та знизити викиди парникових газів. Вітрова енергетика стала справжнім проривом: сьогодні вона забезпечує близько 60% потреб країни в електроенергії.

Європейський фонд справедливої трансформації, заснований у 2015 році, став важливим інструментом підтримки регіонів під час енергетичного переходу, в тому числі й тих, де було припинено видобування вуглеводнів. Діяльність фонду спрямована на розвиток альтернативних галузей, сприяння зайнятості та адаптацію до нових умов. Хоча Данія вже досягла значних успіхів до створення Фонду, його впровадження допомогло прискорити трансформацію енергетичної системи та зробити її більш інклюзивною.

Прикладом успішної інтеграції громад у процес переходу до ВДЕ є острів Самса. Ще у 1997 році там почалася трансформація енергетичної системи, і сьогодні острів задовольняє майже всі свої енергетичні потреби завдяки вітру, сонцю та біомасі. Проект став не лише економічним проривом для місцевих жителів, але й майданчиком для навчання та обміну досвідом, а подекуди кажуть “паломництва “зелених” активістів зі всього світу”. Самса став відомою на весь світ як приклад успішного впровадження зеленої енергетики з активною участю громади.

Сьогодні Данія виробляє понад 83% електроенергії з джерел з низьким рівнем вуглецю, серед яких домінують вітрова енергетика, біопаливо та сонячна енергія. Країна також стала значним експортером електроенергії, допомагаючи сусіднім державам скорочувати викиди. Однак виклики залишаються: електрифікація транспорту, опалення та промисловості потребує розширення постачання чистої енергії.

Данія ставить перед собою амбітну мету — досягти 100% використання відновлюваної енергії у всіх секторах до 2050 року. Її приклад демонструє, що поєднання політичної волі, громадської участі та стратегічного підходу може забезпечити успішний перехід до сталого майбутнього.

Освіта, перекваліфікація та підтримка енергетичної трансформації в Данії

Данія стала одним із провідних прикладів успішної енергетичної трансформації завдяки інтегрованій системі освіти, перекваліфікації та соціальної підтримки. Оскільки трансформація Данії ретельно спланована, влада активно комунікує припинення видобутку корисних копалин і переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що супроводжується значними економічними та соціальними вигодами.

Ключову роль у трансформації відіграють освітні програми, що адаптують працівників до нових умов ринку праці. У Данії широко впроваджуються короткотермінові курси для спеціалістів нафтогазової галузі, які дозволяють використовувати їхні інженерні та механічні навички у сфері вітрової енергетики.

Для старших працівників видобувних галузей розроблено програми дострокового виходу на пенсію, що знижує ризики соціального невдоволення. Водночас молоді працівники можуть легко перекваліфікуватися завдяки системі «гнучкої безпеки», яка дозволяє змінювати роботу без втрати доходів. 

Данія також приділяє значну увагу молоді: екологічна освіта інтегрована до шкільної програми, формуючи покоління, яке сприймає відновлювану енергетику як норму.

Данський підхід доводить, що перехід до ВДЕ – це не лише питання технологій, але й інвестицій у людський капітал. Україна може запозичити цей досвід, відмовившись від застарілих освітніх програм у видобувних галузях на користь підготовки фахівців для роботи у відновлюваній енергетиці. Інтеграція таких ініціатив сприятиме економічній стабільності, екологічній відповідальності та соціальному прогресу.

Громадська участь є одним з важливих елементів державного управління та місцевого самоврядування. Однак, як підтверджує практика та результати оцінки представлені на платформі DREAM, у багатьох громадах України рівень залученості мешканців залишається дуже низьким — в середньому лише 22.86%, а участь у відновленні в цілому по Україні – менше 20%.

ГО «Нова Енергія» активно працює над підвищенням цього показника в одній із громад, для якої рівень участі склав лише 15%, впроваджуючи проєкт “Розбудова спроможностей ОМС та підвищення компетенцій жителів Березівської громади Сумської області”, спрямований на залучення мешканців до процесів відновлення. Низка тематичних семінарів, тренінгів, акцій та зустрічей для різних категорій мешканців громади мають продемонструвати можливості, переваги співучасті й співвідповідальної перебудови.

Проєкт передбачає комплексний підхід до забезпечення можливостей підвищення спроможностей органів місцевого самоврядування та місцевих лідерів думок у плануванні та реалізації проєктів відновлення та розвитку на місцевому рівні, а також у залученні фінансування, і встановлення ефективного зв’язку між місцевою владою та жителями Березівської громади в умовах воєнного стану.

Ключові напрямки роботи включають:

• Впровадження інструментів комунікації між органами місцевого самоврядування та мешканцями громади, зокрема чат-бот;
• Підтримка громади у підготовці майбутніх проєктів для їх подання в електронну систему відновлення, роз’яснення відповідної нормативно-правової бази, вимог та технічних аспектів;
• Спільна методологічна та практична підтримка розробки плану дій з публікації відкритих даних громади для забезпечення прозорої та відкритої реалізації проєктів відновлення та розвитку;
• Розбудова потенціалу органів місцевого самоврядування та громадськості, що працюватимуть з донорами та фінансуванням для зміцнення соціально-економічної стійкості та відновлення і сталого розвитку громади в умовах російської агресії.

Тож, якщо ви маєте змогу допомогти громаді, що стикається з численними викликами спричиненими війною або шукаєте надійного та енергійного партнера для реалізації соціальних ініціатив – радимо звернути увагу, на цю невелику, але дуже працьовиту громаду.

Державна цифрова екосистема з управління відновленням (DREAM), крім презентації показників участі, інструментів прозорості та залученості жителів, дає громадам і низку інших переваг і практичних можливостей.

Якщо Ваша громада ще не використовує на повну можливості DREAM, то саме час переглянути дайджест (який ми підготували для своїх громад-партнерів й із задоволенням ділимося з Вами) щодо нових інструментів та функції, що стануть у нагоді громадам, які працюють або починають свій шлях в екосистемі DREAM.

Додатково слідкувати за оновленнями екосистеми DREAM Ви можете за посиланням – https://dream.gov.ua/ua, або сторінці ГО НОВА Енергія у ФБ, де ми час від часу публікуємо корисні новини, дослідження, дайджести та аналітику щодо розвитку електронних (CivicTech та GovTech) ресурсів відновлення України.

Які ж нові можливості з’явились в DREAM?

1. Показник участі у громадах.

Громади, які взяли участь в опитуванні та процесі верифікації відповідей, тепер можуть отримати оцінку їхньої участі. Цей показник обчислюється як середнє арифметичне у відсотках за трьома блоками: інструменти участі, залученість мешканців та участь у відновленні. Ознайомитися з показниками демократії участі можна за посиланням.

2. Новий функціонал для проєктів.

На публічній частині порталу dream.gov.ua тепер відображаються проекти, які шукають фінансування. Потенційні донори можуть легко знайти такі проекти за допомогою фільтру «Профінансованість» у розділі “Джерела фінансування”.

Також виконавцям проєктів додано можливість повідомляти про завершення проєкту, зокрема зазначати досягнення мети та вирішення основної проблематики, а також завантажувати фотографії, що ілюструють кінцевий результат.

Бажаєте стати користувачем екосистеми, але не знаєте як?

Проєктний офіс DREAM анонсував нову хвилю базового навчання для користувачів. Цикл вебінарів «Робота з проєктами в електронному кабінеті користувача DREAM» складається з двох частин:

02.07 – перший вебінар «Як долучитися до DREAM та почати роботу в кабінеті».
05.07 – другий вебінар «Функціонал електронного кабінету DREAM».

Для участі у вебінарах необхідно заповнити форму реєстрації http://bit.ly/45jwBat.

Зверніть увагу, що обидва вебінари є обов’язковими для участі, оскільки розкривають пов’язані між собою теми.

DREAM продовжує розвиватися, пропонуючи нові інструменти для громад та можливості для навчання. Використання цієї екосистеми може значно полегшити процес отримання фінансування та реалізації проектів відновлення. Приєднуйтесь до DREAM вже зараз, щоб бути на крок попереду у відновленні вашої громади!

Матеріал підготовано ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

24 лютого 2022 мільйони українців пережили невимовний жах повномасштабного вторгнення росії на українську територію. Протягом цих двох років українці гартувались щоденними тривогами, руйнуваннями та страхом. Скрутні обставини стали поштовхом до колосального розвитку громадянського суспільства та національної свідомості.

В цих складних умовах постійної війни українці невпинно працюють, відбудовують зруйноване та розвивають потенційні точки зростання, чим транслюють стійкість українського народу всьому світу.

ГО “НОВА Енергія” також активно долучається до процесів відновлення, шляхом впровадження дієвих демократичних практик, інструментів моніторингу бюджетних процесів, забезпечення участі громадян у процесах моніторингу і прийняття рішень на місцях.

В грудні 2023 – січні 2024 року команда ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області” провела опитування щодо досвіду використання платформ для фіксації руйнувань об’єктів та залучення фінансування для відновлення.

Серед учасників опитування кількість жінок склало 61,7% та чоловіків – 34%, різних вікових категорій.

Рисунок 1. Гендерна складова опитування.

За результатами опитування, лише 30% респондентів взагалі не знайомі з платформами фіксації руйнувань та 39% – із платформами залучення коштів. Варто зазначити, що багато з них просто не мали потреби відновлювати об’єкти, оскільки в громаді не було руйнувань.

Метою цього опитування була оцінка користувацького досвіду наступних платформ для відновлення: 

• Платформа відбудови України (Німеччина) 
• DREAM
• Ліга оновлення України ONOVA 
• Каталог міст cities.iccua.org
• Платформа cities4cities.eu 

Рисунок 2. Рівень популярності досліджуваних платформ.

Перше місце за популярністю зайняла Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням DREAM. ЇЇ використовує 43,8% опитаних. Ця платформа формує цифровий шлях для проєктів у сфері відбудови, відновлення та розвитку, забезпечуючи прозору та ефективну реалізацію на різних рівнях – національному, регіональному та місцевому. 

Разом з тим, взагалі невідомою для респондентів видалась Ліга оновлення України ONOVA, яка збирає та систематизує інформацію про руйнації, визначає розміри збитків, оцінює потреби громад, та моніторить соціально-економічний розвиток держави.

Рисунок 3. Враження щодо користування  платформами, де 1 – дуже погано, 5 – дуже добре. 

Дослідження показало, що найвищий рівень задоволеності виявлено у користувачів платформи cities4cities.eu, середній бал якої складає 4,07. Даний ресурс забезпечує налагодження прямого зв’язку між органами місцевого самоврядування України та іншими регіонами Європи з метою обміну потребами та пропозиціями, пов’язаними з міською інфраструктурою. Cities4cities.eu – є другою за популярністю платформою.

Команда ГО “НОВА Енергія” щиро дякує всім хто долучився до опитування. Ваш – досвід є цінним для вдосконалення інструментів моніторингу відновлення України.

Матеріал підготовлено ГО “Нова Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

З початку 2024 року Сумщина стала однією з найбільш обстрілюваних ворогом областей України. Прикордонні громади, такі як Краснопільська, майже щодня страждають від масованих обстрілів, тож проведення будь-яких досліджень та реалізація проєктів часом здаються неможливими. Проте команда ГО “НОВА Енергія” все ж змогла продовжити роботу в таких надскладних умовах та проводить фокус-групове дослідження щодо бачення відбудови громади мешканцями.

Знищені будинки, небезпека щоденних обстрілів, нестача медичних послуг і психологічні травми – все це стало новою реальністю для багатьох українців. Втім, навіть у цих складних умовах мешканці Краснопільської громади зберігають оптимізм та сподівання на відновлення. Погляньмо, що саме вони вважають пріоритетними завданнями для відбудови їхньої громади, на основі результатів фокус-групових досліджень, проведених у центральній садибі громади, а також Хмелівському та Самотоївському старостинських округах. 

Найгострішим питанням, яке піднімали учасники усіх фокус-груп, є безпека. Близькість до зони бойових дій робить цю потребу критично важливою. Мешканці наголошують на необхідності покращення системи оповіщення, а також посилення патрулювання вулиць. Учасники однієї з фокус-груп наголосили на необхідності створення додаткових укриттів, особливо на окраїнах населених пунктів, де відстань до існуючого укриття сягає 2-4 км. Також було підкреслено важливість дооблаштування наявних укриттів для забезпечення їх доступності, безбар’єрності та комфортних умов під час перебування жителів, включаючи маломобільні верстви населення.

Другим за важливістю аспектом є відновлення житла. Руйнування, завдані росіянами, залишили багатьох жителів без домівок або з пошкодженими будівлями. Проте проблема глибша: навіть ті, хто має житло, постійно стикаються з ризиком його повторного руйнування через безперервні обстріли. Як наслідок, респонденти підкреслюють потребу в реконструкції, яка не тільки швидка, але і якісна. Це включає створення нових, функціональних і естетично привабливих споруд з укриттями.

Тема “зеленого відновлення” щороку набуває більшої популярності, тому важливо розуміти як її сприймають мешканці громад, що найбільше потребують відновлення. Наслідки війни не обмежуються людськими втратами та руйнуванням інфраструктури. Екологічні проблеми, спричинені війною, також викликають занепокоєння. Мешканці Краснопільської громади одностайно підтримують впровадження програм з утилізації сміття, сортування відходів, відновлення лісів і парків, збереження природного капіталу, а також розмінування полів. 

Під час обговорення мешканці також підтримували впровадження енергоефективних рішень та використання відновлюваних джерел енергії. Ідеї впровадження сонячних батарей отримали значну підтримку, особливо для медичних, освітніх, культурних закладів та критичної інфраструктури. Проте в умовах нестабільності й економічної невизначеності більшість мешканців не готові платити більше за енергію з відновлюваних джерел. Таке ставлення пов’язане з нестачею робочих місць, переведення на нижчі оклади та ставки. 

Однак, тут також криються можливості для розвитку. Використання відновлюваних джерел енергії може стати каталізатором для створення нових робочих місць і розвитку регіону. Освітні програми та професійна підготовка у галузі ВДЕ можуть надати мешканцям можливість отримати нову професію.

Фокус-група в Самотоївському старостинському окрузі підсвітила ще одну важливу проблему: необхідність розробки альтернативних підходів для залучення мешканців, які відчувають стрес, до активного життя громади. Разом вони прийшли до висновку, що подолати це можна різними шляхами:

1. Створення спільноти підтримки: Залучення мешканців до груп самодопомоги або спільнот, де вони можуть ділитися своїми переживаннями та отримувати взаємопідтримку.
2. Організація освітніх семінарів: Проведення семінарів та тренінгів з питань психологічного благополуччя та стратегій самопідтримки.
3. Залучення до волонтерства: Стимулювання участі у волонтерських проєктах, які можуть підвищити самооцінку та почуття цінності.
4. Культурні та творчі заходи: Організація культурних заходів, майстер-класів з мистецтва, музики чи літератури, які можуть служити засобами самовираження та інтеграції.
5. Фізична активність: Запровадження програм фізичної активності, які допомагають зменшити стрес та покращити фізичне здоров’я.
6. Консультаційні послуги: Надання доступу до консультаційних послуг з психологічної підтримки, які можуть бути анонімними або онлайн, щоб зменшити бар’єри для звернення по допомогу.

Розробка альтернативних підходів та інструментів для підтримки мешканців, які відчувають стрес, є ключовою для залучення їх до активного життя громади та задоволення їхніх психологічних та фізичних потреб.

Навіть у воєнний час, мешканці вважають витрати на культуру та освіту доцільними, розглядаючи їх як фундамент для перемоги та майбутнього розвитку громади. Особлива увага приділяється не лише навчанню, а й забезпеченню безпеки та покращенню психоемоційного стану.

Зважаючи на динамічність процесів (мобілізація, переміщення людей всередині країни, що призводить до змін людей на посадах, вдосконалення технологій, зміни в законодавчому полі тощо), вплив на процеси відновлення в громаді є суттєвим. 

Дане питання обговорювалось на фокус-групі, де учасники зазначили, що для ефективного відновлення необхідно враховувати ці фактори та розробляти комплексні стратегії, які б забезпечували гнучкість та адаптивність до змін. Вони також підкреслили важливість залучення місцевих жителів до процесу планування та реалізації проектів, що дозволить враховувати реальні потреби громади та забезпечити стійкий розвиток.

Незважаючи на постійну загрозу обстрілів, громада демонструє неймовірну стійкість та готовність до активної участі у відновленні. Однак, як зазначили учасники, безперервні обстріли роблять процес відновлення малоефективним через ризик руйнування щойно відбудованих об’єктів.

Процес відновлення Краснопільської громади є складним та багатогранним завданням. Безпека, відновлення житла, доступ до медичних послуг, екологічна безпека, культурний розвиток і соціальна інтеграція – всі ці аспекти потребують комплексного підходу та координації. Мешканці громади готові брати участь у цих процесах, але вимагають, щоб їхні голоси були почуті, а їхні потреби враховані.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Військова агресія росії спричинила масштабні збитки інфраструктурі України — їх розмір оцінюється у 157,2 млрд доларів США станом на початок 2024 року. Проте через систему DREAM було подано лише 7713 проєктів на загальну суму 388,34 млрд гривень, що свідчить про низьку активність громад. Однією з причин цієї низької активності може бути непрозорий процес пріоритезації проєктів.

Наразі пріоритезація проєктів залишається ручною та залежною від суб’єктивних рішень представників міністерств. Попри затвердження Постанови №903 у серпні 2024 року, яка передбачає автоматизацію оцінки проєктів на основі критеріїв із ваговими коефіцієнтами, реальний процес оцінювання залишається в руках людського фактору. Це створює серйозні ризики корупції та несправедливого розподілу фінансування.

Методика, на яку спирається Постанова, була розроблена на основі двох методик – Світового банку та Transparency International Ukraine і мала на меті забезпечити справедливий розподіл коштів на основі чітких критеріїв. В “чистому” вигляді  методики могли б дискримінувати певні проєкти, тому уряд ухвалив змішану методику, яка будується на системі критеріїв, індикаторів та вагових коефіцієнтів для якісного ранжування проєктів. Проте затверджена методика обмежує автоматизацію процесу.

Команда ГО «Нова Енергія» підготувала полісі-бріф, який містить рекомендації щодо необхідних кроків для забезпечення автоматизації процесу пріоритезації. Це дозволить підвищити рівень прозорості, зменшити ризики корупції та сприяти більш справедливому розподілу фінансування.

Детальніше про проблему та рекомендації ви можете дізнатися у короткому полісі-бріфі:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

У 2023 році ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей)  святкує 20-ту річницю свого заснування та 10-ту річницю впровадження Стандарту ІПВГ. Мандат ІПВГ щодо забезпечення отримання вигоди громадянами від природних ресурсів країни залишається надзвичайно актуальним в епоху ескалації кліматичної кризи. Роль, яку відіграє ІПВГ в управлінні видобувним сектором, є критично важливою, оскільки ми рухаємося вперед з оновленим Стандартом ІПВГ.

Частина 1 Стандарту ІПВГ складається з наступних розділів:

1. Стандарт ІПВГ бере свій початок з Принципів ІПВГ, які були узгоджені різноманітною групою країн, компаній та організацій громадянського суспільства під час створення ІПВГ у 2003 році. Метою є підвищення прозорості платежів та доходів у видобувному секторі;
2. Порядок отримання статусу країни, що впроваджує ІПВГ; 
3. Стандарт ІПВГ встановлює вимоги ІПВГ (Вимоги 1-7) для країн, що впроваджують ІПВГ, та нафтових, газових і видобувних компаній, що працюють у цих країнах; 
4. Очікування щодо компаній, які підтримують ІПВГ, звітуючи в країнах, що впроваджують ІПВГ, а також беруть активну участь у процесі ІПВГ шляхом участі в багатосторонніх групах зацікавлених сторін; 
5. Містить Положення щодо забезпечення повного, активного та ефективного залучення громадянського суспільства до впровадження ІПВГ; 
6. Кодекс поведінки Асоціації ІПВГ; 
7. Сприяння відкритому та підзвітному управлінню природними ресурсами. 

Частина 2 Стандарту ІПВГ (“Нагляд та Валідація з боку Правління ІПВГ”) описує процедури та критерії визначення міжнародного Правління ІПВГ, що здійснює нагляд та оцінює впровадження Стандарту ІПВГ. 

Частина 3 (“Керівництво та управління ІПВГ”) присвячена питанням управління Асоціацією ІПВГ.

Редакція 2023 року є вже четвертою з моменту публікування Стандарту ІПВГ в 2013 році.  Наразі налічується майже 60 країн, які впроваджують ІПВГ.

Дана редакція містить нові та уточнені положення:

1. Антикорупційна діяльність

• Розширення можливості країн і компаній з використання платформи ІПВГ для виявлення та усунення корупційних ризиків в сфері видобування природних ресурсів, розкриття компаніями інформації щодо політики і практики протидії корупції (вимога 1.2 і 2.6);
• Зіставлення даних в реєстрах ліцензій та реєстрах акціонерів для підвищення зручності використання даних (вимога 2.3);
• Розкриття повної структури власності та звітності державних підприємств та бенефіціарних власників (вимога 2.5)

1. Енергетичний перехід

• Розкриття інформації щодо політики енергетичного переходу, калькуляції тарифів, державних субсидій, діючих у видобувному секторі (вимога 2.1);
• Підвищення прозорості  при видачі ліцензій (вимога 2.2); 
• Отримання інформації про інвестиції державних підприємств в секторі видобутку та розкриття даних про доведені економічно обґрунтовані запаси нафти, газу або мінеральних ресурсів (вимога 2.6, 3.1);
• Розкриття даних щодо підтверджених запасів та викидів парникових газів (вимога 3.4);
• Облік прогнозованих доходів та сценаріїв ціноутворення (вимога 5.3)

1. Гендерні, соціальні і екологічні аспекти 

• Розкриття інформації щодо політики, яка регулює кустарне і дрібномасштабне видобування корисних копалин (вимога 2.1) ;
• Якщо процес видачі або передачі ліцензії передбачає проведення консультацій з громадами, на які вона впливає, країни та компанії, що реалізують проєкт, повинні надати опис того, як проводився процес консультацій. Це може включати кількість проконсультованих осіб із гендерною деталізацією, а також стислий опис того, як збиралися та розглядалися думки щодо впливу проєкту про проведення консультацій з місцевими мешканцями та інформації щодо зайнятості населення (вимога 2.2);
• Звітування про фактичні виплати про те, як здійснюється управління доходами від видобувних галузей, призначеними для конкретних програм або інвестицій на субнаціональному рівні, а також про те, як ці програми враховують інтереси жінок та інших маргіналізованих груп населення та відображення обов’язкових платежів на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 5.2, 6.1)
• Забезпечення зайнятості у державному та приватному секторах видобувних галузей в абсолютних цифрах та відсоткова частка від загальної зайнятості. Інформація повинна бути деталізована за статтю та професійним рівнем, якщо це доступно, а також за компаніями та проєктами, а також між місцевими та іноземними громадянами (вимога 6.3), розкриття інформації про правила, що стосуються екологічних дозволів і ліцензій, у тому числі оцінки соціального, гендерного та екологічного впливу, а також програм реабілітації, виведення з експлуатації та закриття підприємств (вимога 6.4)

1. Збір доходів

• Надання громадськості інформації про те, хто в кінцевому підсумку володіє та контролює компанії, що працюють у видобувних галузях країни (вимога 2.4);
• Включення у звітність більш детальної, вичерпної інформації про добуток і експорт (вимога 3.2 і 3.3);
• Розкриття договорів щодо продажу, розбудови інфраструктури, займу, бартерних операцій та контрактів, що передбачають обов’язкові платежі на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 4.2, 4.3, 6.1);
• Подання інформації щодо ефективних податкових ставок, стимулів і вирахувань, досягнення розуміння громадськістю положень щодо інфраструктури та бартерних угод, включаючи кредити (вимога 4.1, 4.3, 4.9);
• Отримання даних про витрати компаній та інформації щодо державної системи моніторингу витрат (вимога 4.10)

Зміни вступають в дію з 01 січня 2025 року.

Впровадження змін ІПВГ вирішить актуальні проблеми управління видобувним сектором, пов’язані з енергетичним переходом, боротьбою з корупцією та досягненням гендерної рівності.

Переглянути Стандарт ІПВГ 2023 Ви зможете за посиланнями:

Версія Стандарту ІПВГ 2023 англійською

Версія Стандарту ІПВГ 2023 перекладена українською

In 2023, the Extractive Industries Transparency Initiative (EITI) celebrates the 20th anniversary of its founding and the 10th anniversary of the EITI Standard. The EITI’s mandate to ensure that citizens benefit from a country’s natural resources remains extremely relevant in an era of escalating climate crisis. The role that EITI plays in the governance of the extractive sector is critical as we move forward with the updated EITI Standard.

Part 1 of the EITI Standard consists of the following sections:

1. The EITI Standard has its origins in the EITI Principles, which were agreed upon by a diverse group of countries, companies and civil society organizations when the EITI was established in 2003. The goal is to increase the transparency of payments and revenues in the extractive sector;
2. The procedure for obtaining the status of an EITI implementing country; 
3. The EITI Standard sets out the EITI requirements (Requirements 1-7) for EITI implementing countries and oil, gas and extractive companies operating in these countries; 
4. Expectations for companies that support the EITI by reporting in EITI implementing countries and actively participating in the EITI process through participation in multi-stakeholder groups; 
5. Contains provisions to ensure full, active and effective engagement of civil society in EITI implementation; 
6. Code of Conduct of the EITI Association; 
7. Promoting open and accountable management of natural resources. 

Part 2 of the EITI Standard (“Oversight and Validation by the EITI Board”) describes the procedures and criteria for determining the international EITI Board that oversees and evaluates the implementation of the EITI Standard. 

Part 3 (“EITI Governance and Management”) is dedicated to the governance of the EITI Association.

The 2023 edition is the fourth since the EITI Standard was published in 2013.  Currently, there are almost 60 countries implementing EITI.

This edition contains new and clarified provisions:

1. Anti-corruption activities

• Empowerment of countries and companies to use the EITI platform to identify and eliminate corruption risks in the field of natural resources extraction, disclosure of information on anti-corruption policies and practices by companies (requirements 1.2 and 2.6);
• Comparison of data in license registers and shareholder registers to improve the usability of data (requirement 2.3);
• Disclosure of the full ownership and reporting structure of state-owned enterprises and beneficial owners (requirement 2.5)

2. Energy transition

• Disclosure of information on the energy transition policy, tariff calculation, state subsidies in the extractive sector (requirement 2.1);
• Increase transparency in the issuance of licenses (requirement 2.2); 
• Obtaining information on investments of state-owned enterprises in the extractive sector and disclosure of data on proven economically viable reserves of oil, gas or mineral resources (requirements 2.6, 3.1);
• Disclosure of data on proven reserves and greenhouse gas emissions (requirement 3.4);
• Accounting for projected revenues and pricing scenarios (requirement 5.3)

3. Gender, social and environmental aspects 

• Disclosure of policies governing artisanal and small-scale mining (requirement 2.1);
• If the process of issuing or transferring a license involves consultation with affected communities, countries and companies implementing the project should provide a description of how the consultation process was conducted. This may include the number of people consulted, disaggregated by gender, as well as a brief description of how views on the impact of the project on local community consultation and employment information were collected and considered (requirement 2.2);
• Reporting on actual payments on how extractive revenues earmarked for specific programs or investments at the subnational level are managed and how these programs take into account the interests of women and other marginalized groups, and reflect mandatory payments for social and environmental needs (requirements 5.2, 6.1)
• Employment in the public and private sectors of the extractive industries in absolute terms and as a percentage of total employment. The information should be disaggregated by gender and occupational level, if available, as well as by company and project, and between local and foreign nationals (requirement 6.3), disclosure of information on regulations related to environmental permits and licenses, including social, gender and environmental impact assessments, as well as rehabilitation, decommissioning and closure programs (requirement 6.4)

4. Revenue collection

• Provide public information on who ultimately owns and controls companies operating in the country’s extractive industries (requirement 2.4);
• Include more detailed, comprehensive information on production and exports in the reporting (requirements 3.2 and 3.3);
• Disclosure of contracts for sales, infrastructure development, loans, barter transactions, and contracts that provide for mandatory payments for social and environmental needs (requirements 4.2, 4.3, 6.1);
• Provide information on effective tax rates, incentives and deductions, and achieve public understanding of infrastructure provisions and barter arrangements, including loans (requirements 4.1, 4.3, 4.9);
• Obtaining data on companies’ expenditures and information on the state expenditure monitoring system (requirement 4.10)

The changes will come into force on January 01, 2025.

Implementation of the EITI amendments will address the current challenges of extractive sector governance related to energy transition, fight against corruption and gender equality.

You can view the EITI Standard 2023 by following the links:

English version of the EITI Standard 2023

Version of the EITI Standard 2023 translated into Ukrainian

10 серпня 2023 року ГО “Нова Енергія” за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України провела онлайн-тренінг «Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану».

До участі в тренінгу приєднались представники  суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність галузях промисловості, пов’язаних з геологічним вивченням надр, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, діяльність у яких здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або пов’язаних із діяльністю з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту.

Метою тренінгу було ознайомлення учасників з новими правилами та процедурами онлайн подання звітності та розбір практичних ситуацій, що виникають під час дії воєнного стану, для видобувних компаній.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України та радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна.

Представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики зазначили: “Міграція Порталу на захищені іноземні сервери забезпечила безперервне функціонування  Порталу. Незважаючи на те, що частина відкритих даних наразі приховано, подача звітності триває, розпочалася робота з підготовки Звіту ІПВГ за 2022 рік відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та міжнародного стандарту ІПВГ.”

“Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. На жаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.” – доповнила Світлана Мізіна.

Протягом заходу, було розглянуто наступні питання:

1. Портал даних видобувної галузі: Загальні відомості;
2. Ретроспектива минулої ітерації доопрацювань;
3. Інструкції до електронних форм звітності;
4. Форма зворотного зв’язку. Версійність документів в кабінеті видобувних компаній;
5. Питання до незалежного адміністратора ІПВГ, які сформувалися під час звітного періоду в поточному році;
6. Подальші плани щодо удосконалення роботи Порталу та Звітності ІПВГ.

Обговорені питання на тренінгу були критично важливими, оскільки стосувалися практичних аспектів звітування під час воєнного стану. Розгляд порталу даних видобувної галузі та доопрацювань системи звітності допомагає учасникам зрозуміти нові можливості та вдосконалення, що полегшить процес звітування та покращить якість даних.

В минулому році ГО Нова енергія за фінансової підтримки Німецького Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») та у партнерстві  з Міненерго та компанією розробників реалізували майже всі удосконалення та оновлення Порталу ІПВГ, які були заплановані.

“Основними аспектами попереднього етапу доопрацювань було візуалізація наборів даних Порталу та спрощення подачі звітності. Відповідно було створено пілотну версію аналітичної системи на основі PowerBI, що включає формування та автоматичне оновлення 13 дашбордів, які використовують більш як 60 наборів даних Порталу. В поточній ітерації модернізації також заплановано розробку нового функціоналу Порталу ІПВГ та автоматизація інформаційних обмінів.”- зазначила менеджер продукту «Портал ІПВГ» ГО НОВА Енергія, Марина Бузань-Свірська.

Протягом 2023-2025 років команда ГО “Нова Енергія” планує активно вдосконалювати кабінети користувачів для подання звітів та аналітичну систему за допомогою інтеграції з ДПС та Держгеонадрами.

Мету запланованих заходів в своїй доповіді окреслив експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.  

“В планах з удосконалення роботи Порталу важливу роль відведено створенню аналітичної системи на базі відкритих даних видобувної галузі. Минулої ітерації були створені пілотні дашборди з графіками, побудованими, в основному, на наборах даних з власної БД Порталу. Це дало змогу, по-перше, покращити якість даних, по-друге, зроби їх більш привабливими і зрозумілими для користувачів Порталу. Метою створення аналітичної системи є консолідація відкритих даних видобувної галузі на Порталі. Планується збільшити кількість візуалізованих наборів даних в т.ч. відображати стан енергетичного переходу в Україні.” – зазначив Віталій Филенко.

Автоматизація створення консолідованих звітів, удосконалення процесу адміністрування звітності, вдосконалення ряду форм забезпечать якість та повноту даних, що подаються компаніями, що допоможе уникати можливих помилок та спрощує взаємодію з державними органами. 

У підсумку, онлайн-тренінг “Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану” виявився важливим заходом для забезпечення ефективного та точного звітування у воєнний період. Обговорення питань з незалежним адміністратором ІПВГ дало можливість учасникам зрозуміти особливості звітування та зв’язків зі сторонами, що приймають та опрацьовують дані звітів. Такі дискусії сприяють удосконаленню системи та забезпечують її ефективну роботу навіть в умовах воєнного стану.

Станом на зараз Портал ІПВГ вже знаходиться на балансі Міненерго і функціонує в режимі дослідної експлуатації. Кабінети авторизованих користувачів активні. На даний момент йде процес подання компаніями звітів за 2022 рік. Також компанії, що не мали можливості вчасно подати звіт за 2021, можуть це зробити через електронну систему подання звітності Порталу ІПВГ.

Ми живемо в період, коли цифрові технології просочуються у всі сфери нашого життя, особливо коли справа стосується управління ресурсами. Інвестори, донори та благодійники також активно цифровізуються, адже це робить управління ресурсами та процесами підзвітним та прозорим. Щоб будь-яка громада мала більше шансів на успішне відновлення та залучення фінансування, важливо використовувати всі можливості, які пропонує IT-ринок, зокрема екосистему DREAM. 

Державна цифрова екосистема з управління відновленням DREAM постійно вдосконалюється, надаючи нові можливості, які сприятимуть прискоренню цих процесів. ГО «Нова Енергія» невпинно працює над тим, щоб допомогти громадам використовувати на повну нові можливості екосистеми DREAM. 

У рамках проєктів “Розбудова спроможностей ОМС та підвищення компетенцій жителів Березівської громади Сумської області” та “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади”,  команда ГО “НОВА Енергія” і представники громад на власному досвіді переконались, як важливо своєчасно впроваджувати нові інструменти для ефективного управління проектами відновлення та об’єднуватись для моніторингу нових можливостей екосистеми. 

Завдяки останнім оновленням у DREAM, громади можуть візуалізувати пошук фінансування для реалізації проєкту. Адже тепер у картці проєкту відображатиметься позначка «Потребує фінансування», що автоматично підвищує шанси на потрапляння до вибірки інвесторів та донорів. А ще кожен користувач системи зможе переглянути історію участі проєкту у фінансових програмах, що надасть цінну інформацію про попередні спроби та успіхи у залученні фінансування.

Якщо ж ваша громада ще не використовує можливості залучення фінансування через DREAM — саме час переглянути дайджест (який ми підготували для своїх громад-партнерів та із задоволенням ділимося з Вами) щодо нових інструментів і функцій, що стануть у нагоді громадам, які працюють або починають свій шлях в екосистемі DREAM. 

Не забудьте також скористатися можливостями нової освітньої платформи DREAM, яка пропонує ще більше корисних матеріалів та заходів для підвищення компетенцій вашої команди. А також слідкуйте за оновленнями на сторінці ГО «Нова Енергія» у Facebook. Там Ви знайдете важливі новини, дослідження, дайджести та аналітику щодо розвитку електронних CivicTech та GovTech ресурсів для відновлення України.

Готові дізнатись більше про оновлення DREAM? У цьому дайджесті зібрано найактуальніші інструменти та функції впроваджені у липні 2024 року.

Всі ці зміни зроблені для того, щоб допомогти громадам краще управляти проєктами відновлення та ефективніше використовувати надані можливості. Час діяти!

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

В рамках реалізації Ініціативи “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели аналіз ризиків та переваг стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців. 

Стратегічне партнерство України  та ЄС  у сировинній галузі — важливий етап для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць, бо критична сировина, зокрема з огляду на декарбонізацію, має в Україні величезний потенціал. Разом з тим, галузі видобування завжди вирізнялися над високим рівнем корупційних ризиків. Україна впроваджує Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу дуже скоро можуть стати її наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни росії проти України та запровадження воєнного стану, не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій. 

13 липня 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів.

Згідно з документом, стратегічне партнерство передбачатиме три ключові напрямки:

• інтеграція ланцюгів створення доданої вартості;
• співпраця у галузі досліджень та інновацій;
• узгодження екологічних, соціальних процедур та підходів, обмін даними.

Відповідно до напрацьованої Дорожньої карти серед першочергових завдань є:

• скасування обмежень доступу до інформації про обсяги запасів критичної сировини в Україні;
• розробка з європейськими колегами модельної угоди про розподіл продукції для ділянок надр із покладами критичних і стратегічних корисних копалин;
• підготовка й оприлюднення онлайн інформації про них, а також оцифрування 5000 геологічних звітів і їх розміщення на Держгеопорталі.

Україна має великий потенціал у сфері видобутку критичних сировин, маючи понад 100 видів рідкоземельних корисних копалин, більш як 20 з яких визнані критичними в ЄС, США та Канаді. У 2021 році Україна вже входила до десятка провідних світових видобувачів таких ресурсів як титан, залізна руда, марганець, цирконій та інші. Така позиція в ринку свідчить про потужний потенціал країни у галузі видобутку та переробки критичних сировин.

Такі можливості можуть відігравати важливу роль у забезпеченні ЄС стійким доступом до критичної сировини, зокрема завдяки багатим покладам титанових руд, урану та інших важливих ресурсів. Для досягнення цих цілей, необхідно розвивати стратегічне партнерство між Україною та ЄС, сприяти розвитку прозорості для сталого розвитку.

Україна, впроваджуючи міжнародний стандарт Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей, повинна дотримуватись наступних вимог Стандарту ІПВГ 2023 для забезпечення прозорості:

• Вимога 2.2. Зобов’язана надавати обґрунтовані документи та опис процедур видачі ліцензій, включаючи прискорені процедури видобутку критичних сировин. 
• Вимога 3.1. Компанії та країни мають розкривати інформацію про підтверджені запаси викопних палив та мінеральних ресурсів.
• Вимога 5.3. Уряди також повинні розкривати свої прогнози щодо доходів від видобутку ресурсів та майбутніх планів щодо обсягів видобутку.

14 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення, що має вирішальне значення для розвитку країни. Затверджений перелік ділянок надр із стратегічним значенням для економічного сталого розвитку та обороноздатності України включає 26 ділянок із родовищами корисних копалин, таких як літій, титан, уран та солі калійні. За останні роки попит на ці ресурси в світі значно зріс, особливо в галузях, як автомобільна, електротехнічна, комп’ютерна і телекомунікаційна. Крім того, Україна володіє важливими покладами 22 з 34 корисних копалин, які є критично важливими для Євросоюзу, таких як титан, марганець, цирконій та графіт.

Звіт Європейського альянсу корисних копалин, опублікований в травні 2023 року, відзначає важливість створення стабільних інфраструктурних ланцюгів постачання та переробки цих матеріалів для забезпечення високих технологічних галузей. Звіт визначає чотири стратегічні сфери: матеріали для сонячної енергії, матеріали для акумуляторів, паливні елементи та електролізери, зберігання та перетворення альтернативної енергії. Заходи, запропоновані у звіті, включають підтримку гірничодобувних проєктів у всій Європі, постачання сировини, розвиток нових технологій переробки та зміцнення міжнародних відносин для диверсифікації постачання. Також акцентується на необхідності зменшення нестачі висококваліфікованих кадрів у галузях зберігання та перетворення енергії, а також на впровадженні цифрових інструментів для моніторингу і управління ланцюгами постачання за допомогою Industry 4.0. Це спільні кроки, які мають на меті забезпечити стале та стійке використання ресурсів, що має вирішальне значення для майбутнього України та її партнерів у Європі.

Участь громадськості у прийнятті рішень, пов’язаних з використанням надр України, є важливим аспектом сучасного законодавства. Зокрема, Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” впроваджує європейську модель оцінки впливів планованої господарської діяльності на довкілля, і це включає положення Директиви 2011/92 про оцінку впливу проектів на довкілля. Закон передбачає чіткий перелік видів діяльності, які підлягають обов’язковій оцінці впливу на довкілля.

Процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) надає громадськості значні можливості для участі у прийнятті рішень щодо довкілля та захисту екологічних прав. Однак дослідження говорять про те, що цей інструмент громадянської участі використовується не на всю свою потужність.

Окрім цього, Україна не виконує свої зобов’язання згідно з Оргуською конвенцією щодо права на доступ до інформації, участі у прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, що порушує міжнародні стандарти. У такому контексті, коригування національної нормативно-правової бази та дотримання міжнародних зобов’язань стає невідкладною задачею, особливо в перспективі членства України в Європейському союзі.

Додаткова інформація

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Українська національна платформа

Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

eap-csf.org.ua  

unp.eap@gmail.com 

www.facebook.com/unp.eap.csf

Громадська організація «НОВА Енергія»

energiya.nova@gmail.com 

https://nova-energiya.org/

https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/