Категорія: Новини

У світі, де одна фраза в соцмережах може запустити хвилю паніки, дезінформації та поляризації суспільства, а коментар під дописом — перетворитися на “експертну думку”, питання доступу до перевірених даних про видобувний сектор стає не просто темою прозорості, а питанням інформаційної безпеки. Саме про це 19 травня 2026 року з нагоди Тижня Відкритого Уряду говорили учасники фокус-групи щодо розвитку ШІ-асистента Порталу ІПВГ.

Інструмент, який спочатку створювався як навігатор по 13 роках звітів ІПВГ, поступово може перетворитися на значно більше: систему, здатну допомагати розбиратися в міфах, маніпуляціях та інформаційному хаосі навколо українських надр.

Дискусія швидко вийшла за межі технічного обговорення штучного інтелекту. Представники експертного середовища, органів влади та розробники Порталу ІПВГ, почали говорити про речі значно глибші: чому суспільство так легко вірить у міфи про видобуток, чому громади часто вороже ставляться до компаній ще до початку робіт, і як брак доступної інформації перетворює будь-який інвестпроєкт на поле конфлікту.

Проблема виявилася не лише в тому, що інформацію важко знайти. Проблема в тому, що навіть люди, які багато років працюють у сфері надрокористування, мають різні уявлення про ті самі події, різний доступ до даних і різний контекст. А що тоді говорити про жителів громад, які вперше чують про видобувний проєкт у себе “під вікнами”?

Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини, поділився досвідом роботи з громадами, де люди часто навіть не розуміли, яка компанія заходить на територію і чим саме вона планує займатися. У результаті навколо видобутку починали поширюватися чутки — від “це вишка певного політика” до переконання, що громаду “хочуть отруїти”.

Інтерактивне опитування під час фокус-групи виявило цілий пласт усталених міфів. “Газ має бути безкоштовним для українців”, “громади нічого не отримують від надрокористування”, “видобуток завжди знищує екологію”, “усі компанії належать олігархам” — ці тези роками циркулюють у публічному просторі. Частина з них базується на реальних проблемах, частина — на емоціях, а частина просто передається “по ланцюжку”, поки не починає сприйматися як факт.

Учасники одностайно погодилися: відсутність зрозумілої, доступної інформації породжує страх, політизацію та конфлікти. І саме тут з’являється роль ШІ-асистента.

Що саме має вміти такий інструмент? Команда проєкту розглядає розвиток ШІ-асистента не просто як “навігатора Порталу”. Йдеться про систему, яка зможе:

• швидко знаходити перевірені дані з масиву звітів ІПВГ;
• пояснювати контекст зрозумілою мовою — без жаргону і бюрократизмів;
• показувати першоджерела, на яких базується відповідь;
• візуалізувати інформацію у зручному форматі;
• аналізувати причини виникнення тих чи інших поширених тверджень.

Учасники пропонували, щоб розширені відповіді ШІ-асистента виглядали як невеликі policy briefs: з графіками, посиланнями на джерела, QR-кодами та аналітичними поясненнями. Особливо важливою люди називали можливість бачити першоджерело — адже саме довіра до даних стала одним із центральних питань дискусії.

Віталій Філенко звернув увагу на ключову проблему: значна частина інформації про угоди у видобувному секторі досі не є повністю відкритою. Через це люди роками покладаються на чутки, уривки інформації та власні інтерпретації. ШІ-асистент, побудований на верифікованих даних ІПВГ, міг би стати противагою цьому інформаційному вакууму.

Головний висновок зустрічі — не технічний. Фокус-група показала: проблема дезінформації у видобувному секторі виникає там, де складні процеси роками залишаються незрозумілими для суспільства. Якщо правда потребує сотень сторінок звітів, спеціальної експертизи та багаторічного досвіду, а міф — лише одного емоційного допису в соцмережах, то боротьба за відкриті та зрозумілі дані стає критично важливою.

Одна з фраз, сказаних під час обговорення, прозвучала особливо влучно: “Дезінформація коштує дуже дешево. А правда — довго і дорого”.

Можливо, завдання ШІ-асистента — змінити цей баланс?

Захід організовано ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Історію Чупахівської селищної громади на Сумщині найкраще ілюструє одна історична деталь: майже двадцять років тут будували залізницю, яка мала з’єднати Охтирку та Гадяч. Проєкт так і не був завершений, однак прагнення громади долати просторову віддаленість нікуди не зникло. Сьогодні воно проявляється вже в зовсім інших рішеннях — від розвитку цифрових сервісів до ідей використання агродронів для потреб сільського господарства.

Саме тому одна з ідей, запропонованих під час роботи над Стратегією розвитку громади, привернула особливу увагу експертів. Йдеться про створення мережі міні-летовищ для агродронів та квадрокоптерів. На перший погляд така ідея може здаватися футуристичною, але для громади, де три чверті території займають сільськогосподарські угіддя, а логістика між населеними пунктами часто ускладнена, це цілком прагматичний погляд у майбутнє.

Сьогодні Чупахівка — найменша громада проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини»: 4 319 мешканців та 22 населених пункти, більшість із яких — відверто малі села, де подекуди живе менше ста осіб, а в Софіївці чи Коновалику — взагалі по дві-три людини. Забезпечити базові сервіси на такій розгалуженій території — щоденний управлінський виклик.

У 1851 році в Чупахівці збудували цукровий завод, який згодом став одним із найпотужніших у регіоні й десятиліттями залишався серцем економічного та соціального життя селища. Після зупинки цукрового заводу у 2008 році громада опинилася перед необхідністю шукати нові джерела розвитку. Саме цей виклик сьогодні спонукає місцеву владу та жителів переосмислювати економічну модель громади та шукати нові точки зростання.

Офіційний рівень безробіття тут фіксується на символічній позначці 0,5%, але за цим показником ховається інша реальність. Ключова проблема громади в тому, що 38,7% усього зайнятого населення змушені щодня їздити на роботу за межі ТГ — в Охтирку, Суми чи працювати за кордоном. Люди в громаді є, але робочі місця — там, де їх немає.

Базові потреби проти високих технологій

Контраст повсякденного життя Чупахівської ТГ вражає не менше за її економічні виклики. Попри те, що 80% населення громади досі не мають централізованого водопостачання і змушені користуватися звичайними шахтними колодязями чи індивідуальними свердловинами, громада вже має приклади успішних інвестицій у сучасні рішення. На даху місцевої школи за кошти громади вже встановлено сонячні панелі, понад тридцять ліхтарів вуличного освітлення працюють від сонця, а пункти незламності забезпечені автономними джерелами живлення.

Цей розрив чітко вказує, куди мають бути спрямовані першочергові зусилля. Чиста питна вода з крана — це не просто питання комфорту, а базовий стандарт людської гідності, без якого розмови про високі технології та інноваційні хаби звучать непереконливо. Для міжнародних донорів саме інфраструктурні проєкти з водопостачання є найбільш зрозумілими пріоритетами, адже якісні комунальні послуги змінюють ставлення людини до свого дому.

Енергетичні кроки, які Чупахівка вже зробила самостійно, доводять, що громада має внутрішню волю до змін. Тепер цей фундамент необхідно оцифрувати — перевести наміри щодо відновлюваної енергетики у вимірювані показники скорочення викидів CO₂ та енергоефективності, як того вимагають екологічні директиви Європейського Союзу.

Криза віри та інфраструктура громадської участі

Найважча, але водночас найважливіша точка росту Чупахівки схована в результатах опитування мешканців. В анкетуванні взяли участь лише 20 людей — найменше серед усіх громад проєкту. І серед цих двадцяти жоден не сказав, що пишається своєю громадою, чи хоче, щоб тут залишалися жити його діти, а третина прямо зазначила, що селище опинилося «на узбіччі прогресу».

Для експертів команди ГО «НОВА Енергія» це не привід для розпачу, а рідкісний маркер абсолютної відвертості. Справжня євроінтеграція починається тоді, коли влада не ховається за гучними гаслами, а чує цей тривожний сигнал від людей. Коли жителі не вірять у майбутнє, завдання Стратегії — повернути їм цю віру через реальне залучення до ухвалення рішень.

Початковий варіант документа багато говорив про прозорість, але реальних інструментів участі — таких як бюджет участі чи постійні молодіжні ради — не було передбачено. Європейський принцип «Європа ближче до громадян» вимагає дієвих систем, де жителі є співавторами змін. Ті 20 мешканців, які прийшли й чесно відповіли на складні запитання анкети, — це перше активне ядро, навколо якого має розбудовуватися діалог. Завдання селищної ради — створити для них та для старшого покоління (яке становить половину активних жителів) зрозумілі умови для взаємодії: від програм цифрової грамотності до спільних обговорень бюджетних витрат.

Експерти ГО «НОВА Енергія» спільно з робочою групою громади зараз працюють над тим, щоб збалансувати документ і приземлити його до щоденних потреб людини. Робота концентрується навколо чотирьох завдань:

• Переосмислення місії: перенесення фокусу з абстрактного промислового хабу на покращення якості повсякденного життя (вода, дороги, якісні базові послуги).
• Цифровий блок: розробка конкретних завдань з онлайн-послуг та підвищення цифрової грамотності, особливо для покоління 50+.
• Впровадження реальної партисипації: сприяння у Стратегії впровадження дієвих механізмів громадської участі замість декларацій про відкритість.
• Міжмуніципальна співпраця: об’єднання зусиль із сусідніми громадами-учасницями проєкту (зокрема Лебединською) для створення спільних інфраструктурних та грантових заявок.

Сьогодні Чупахівка шукає власну модель розвитку. Вона не конкурує з великими містами і не намагається копіювати чужий досвід. Натомість громада спирається на власні сильні сторони — сільське господарство, відкритість до нових технологій, енергетичні ініціативи та готовність чесно говорити про свої виклики.

Саме тому євроінтеграція для Чупахівки — це не про абстрактні політики чи складні документи. Це про конкретні зміни, які роблять життя людей комфортнішим: якісну воду, сучасні послуги, нові можливості для роботи та впевненість у тому, що майбутнє громади варте того, щоб його будувати.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У квітні ГО «НОВА Енергія» провела в Миколаївській громаді семінар із залучення жителів до справедливої трансформації регіону. Говорили не про абстрактні лозунги, а про практичні речі: де ухвалюються рішення, які впливають на громаду; як жителі можуть подавати свої пропозиції; що потрібно зробити, щоб місцеві потреби не загубилися в обласних програмах і планах.

20 квітня відбулося перше онлайн-засідання робочої групи з розробки проєкту Регіональної програми справедливої трансформації вугільних громад Дніпропетровської області до 2030 року. Це означає, що процес переходить від загальних обговорень до підготовки документів, які визначатимуть пріоритети, можливі проєкти, джерела фінансування та роль громад.

Для жителів це означає просту річ: якщо громада хоче, щоб її потреби були враховані, важливо долучатися саме на етапі, коли ще є можливість реального впливу.

Термін «справедлива» в контексті трансформації не випадковий. Йдеться не лише про економічну чи енергетичну перебудову, а про те, щоб люди, на яких ці зміни вплинуть найбільше, не залишилися без підтримки й без голосу. Якщо громада втрачає частину звичної економічної основи, справедливість означає створити нові можливості: робочі місця, перекваліфікацію, підтримку малого бізнесу, розвиток нових секторів, екологічні рішення та зрозумілі механізми участі жителів у плануванні.

Саме тому справедлива трансформація починається з питання: хто відчує наслідки змін найбільше — і як громада, влада та партнери можуть разом пом’якшити ці наслідки й створити основу для нового розвитку.

Чому участь жителів має значення

У громадах Дніпропетровщини механізми участі жителів у процесах справедливої трансформації ще не є достатньо зрозумілими та закріпленими. Часто люди мають конкретні проблеми й пропозиції, але не знають, куди з ними звертатися, у який момент подавати і як оформити так, щоб це було не просто зверненням, а частиною планування.

Саме тому на семінарі ми зосередилися на практичному маршруті: як жителю, ініціативній групі чи громадській організації перейти від «у нас є проблема» до «ми подали пропозицію до документа, який впливає на рішення».

Під час зустрічі окремо розбирали документи державного планування. Саме в них визначається, куди можуть спрямовуватися кошти, що будуть будувати, які проблеми визнають пріоритетними і хто відповідає за реалізацію таких рішень. Йдеться про стратегії розвитку громади чи регіону, обласні та місцеві програми, плани заходів. Стратегія визначає цілі на кілька років. Програми мають власний бюджет. Плани заходів розкладають рішення на конкретні проєкти, терміни та відповідальних.

Як жителі можуть долучатися

На семінарі ми говорили про конкретні інструменти, які вже можна використовувати.

• Жителі можуть подавати пропозиції до стратегій, програм і планів заходів — письмово або онлайн, коли триває громадське обговорення чи стратегічна екологічна оцінка.
• Долучатися до робочих груп, якщо в громаді або області готується важливий документ.
• Брати участь у публічних обговореннях, слуханнях, форумах і консультаціях.
• Діяти через дорадчі органи: громадські ради, ради ВПО, молодіжні ради, ради ветеранів.
• Подавати місцеві ініціативи та петиції — через інструменти, передбачені законодавством і статутом громади.

Але сам факт участі ще не гарантує результату. Важливо правильно сформулювати пропозицію. Не лише написати «у громаді немає роботи» або «молоді нікуди піти», а показати проблему, кого вона зачіпає, яке рішення пропонується, до якого документа його варто включити і хто може бути відповідальним за виконання.

Наприклад, якщо проблема стосується зайнятості, це може бути пропозиція до програми економічного розвитку або плану справедливої трансформації. Якщо йдеться про молодіжний простір, перекваліфікацію, підтримку малого бізнесу, транспорт, енергоефективність чи екологічні питання — це також має бути сформульовано як конкретна пропозиція, а не лише як скарга.

Багатьом громадам бракує не активності як такої, а навички перетворювати місцеві потреби на зрозумілі для планування рішення. Саме цю навичку важливо розвивати, якщо громада хоче впливати на те, як будуть розподіляти ресурси і які проєкти будуть включені до програм розвитку.

Після семінару більшість учасників високо оцінила і організацію, і користь такого заходу. У відповідях люди зазначали, що краще зрозуміли тему справедливої трансформації, отримали нові знання та побачили, як жителі можуть впливати на підготовку програм, планів, розвиток громади й розподіл ресурсів. Водночас у відповідях був запит на продовження: більше таких зустрічей, більше часу для обговорень, більше конкретики й практичної роботи з пропозиціями.

Для нас це важливий результат. Він показує, що громадам потрібні не разові інформаційні заходи, а послідовна робота: пояснення процесів, навчання інструментам участі, допомога у формулюванні ідей і супровід тих, хто готовий подавати пропозиції до документів планування.

Саме над цим ми працюємо: щоб жителі вугільних громад Дніпропетровщини були не спостерігачами змін, а активними учасниками планування майбутнього свого регіону.

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

Коли говорять про справедливу трансформацію вугільних регіонів, у фокусі найчастіше опиняються великі промислові центри. Але економічні зміни не зупиняються на межі шахтарських міст. Вони впливають і на сільські громади, які пов’язані з регіональним ринком праці, бюджетними процесами, інфраструктурою, місцевим бізнесом і соціальними послугами.

Троїцька громада — саме така. Це сільська громада Павлоградського району, до складу якої входять 10 населених пунктів.

Її основа — аграрний сектор, фермерські господарства, комунальна та соціальна інфраструктура, заклади освіти й культури. Водночас громада пов’язана з Павлоградським вугільним регіоном: частина мешканців працює у вугледобувній галузі, а зміни в економіці регіону можуть впливати на зайнятість, бюджетні можливості, місцеві послуги та перспективи розвитку.

Саме тому для Троїцької громади справедлива трансформація — це не абстрактна розмова про майбутнє енергетики. Це питання про те, як сільські потреби можуть бути враховані в регіональних рішеннях: у програмах, планах, бюджетних пріоритетах, робочих групах і громадських ініціативах.

27 квітня у Привовчанському старостинському окрузі  говорили про те, як жителі можуть впливати на регіональні рішення у сфері справедливої трансформації — від участі в обговореннях до підготовки конкретних пропозицій. 

Окремий блок семінару був присвячений бюджету. Для жителів це важлива частина розмови про справедливу трансформацію, адже будь-які пропозиції мають співвідноситися з реальними ресурсами, джерелами фінансування та пріоритетами видатків.

На прикладі бюджету Троїцької громади учасники розглядали, звідки надходять кошти, яку роль відіграють податки, субвенції та міжбюджетні трансферти, а також на які сфери спрямовуються видатки — освіту, соціальний захист, культуру, комунальне господарство, економічну діяльність та інші напрями.

Цей блок допоміг перевести розмову з рівня загальних очікувань у площину практичного планування. Адже пропозиція до програми чи Плану дій має відповідати на кілька запитань: яку проблему вона вирішує, кого стосується, який результат може дати громаді, які ресурси потрібні та хто має бути залучений до реалізації.

Практичною частиною семінару стала інтерактивна гра «Громада майбутнього». Її завданням було не розважити учасників, а допомогти їм побачити, як різні потреби, ресурси й бачення можуть складатися в спільну рамку майбутніх ініціатив.

У сільській громаді не існує одного універсального запиту. Для одних жителів першочерговою є соціальна інфраструктура, для інших — робота, молодіжні можливості, підтримка підприємництва, аграрний сектор, енергоефективність чи доступність послуг. Усі ці питання важливі, але їх потрібно узгоджувати й перетворювати на реальні пропозиції.

Троїцька громада вже показала, що має головний ресурс для успішної трансформації — це люди, локальні лідери та ентузіасти різного віку, навколо яких уже сьогодні вибудовується нове майбутнє. Справжнім натхненням для учасників став місцевий депутат, колишній шахтар, який після виходу на заслужений відпочинок віднайшов нове покликання у бджільництві. Вигравши грант на будівництво оздоровчого апі будиночка, він тепер мріє масштабувати свою справу та залучати побратимів-гірників, які можуть залишитися без роботи в процесі трансформації, до нового напряму діяльності — оздоровчого туризму. Попри брак досвіду в маркетингу, цей активний житель громади готовий вчитися та переймати нові практики.

Поруч із досвідом ветеранів праці розкрився і потужний молодіжний потенціал громади в особі Едуарда — лідера громадської організації «Центр розвитку “Дія”». Його авторитет був настільки беззаперечним, що навіть старші жителі уважно прислухались до кожної його тези, символічно довіривши саме йому першим розпочати інтерактивну гру.

Саме в синергії таких щирих, небайдужих і відкритих до навчання людей полягає одне з ключових завдань ГО «НОВА Енергія» — знаходити тих, хто готовий діяти, підставляти їм експертне плече та допомагати перетворювати особисті ініціативи на успішні проєкти справедливої трансформації всього регіону.

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

Є громади, які намагаються вразити масштабами індустріальних амбіцій, а є ті, що фокусуються на найважливішому — на людях та системній взаємодії з ними. Недригайлівська селищна територіальна громада на Сумщині демонструє унікальний для українського прикордоння кейс: тут євроінтеграція починається не з кабінетних декларацій, а з розбудови реальної інфраструктури громадської участі. 

Управляти Недригайлівською громадою — це складне логістичне та ментальне завдання:

• 51 населений пункт, розкиданий на площі понад 554 квадратних кілометри.
• 10 старостинських округів, кожен з яких має свої локальні специфіки.
• 12 429 мешканців, де майже 5 000 проживають в адміністративному центрі, а решта — у сільській місцевості.

Головний виклик для такої розгалуженої території — забезпечити внутрішню зв’язність спільноти. Що зробити, щоб навіть житель найбільш віддаленого села відчував себе так само залученим до процесів ухвалення рішень? Стратегія розвитку громади, яка розробляється в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», пропонує конкретні інструменти для подолання цього розриву.

Європа ближче до громадян: коли участь є практикою, а не гаслом

У межах європейських стандартів місцевого самоврядування особливе місце посідає Практична ціль №5 ЄС — «Europe closer to citizens» («Європа ближче до громадян»). Вона вимагає від муніципалітетів створення умов, за яких жителі безпосередньо впливають на політику влади.

Серед усіх чотирьох громад проєкту саме Недригайлів вже має готову «інфраструктуру довіри»:

• Діюча Громадська рада при селищній раді, що виступає містком між експертним середовищем та посадовцями.
• Активна Молодіжна рада, яка інтегрує голос нового покоління в локальний порядок денний.
• Партисипативний бюджет — інструмент, який уже зафіксований у системі моніторингу Стратегії як реальний вимірюваний індикатор.

Поки більшість українських громад лише розглядають можливість впровадження цих інструментів, Недригайлівська ТГ уже використовує їх як щоденну практику. Це свідчить про високу готовність громади до впровадження деліберативних стандартів Євросоюзу.

Соціальний реалізм: вимірювана турбота про ВПО та ветеранів

Стратегія Недригайлова вирізняється найбільш розробленим соціальним блоком у всьому проєкті. Перша стратегічна ціль — «Якісне життя», комплексно охоплює модернізацію медицини, освіти, культури та створення безбар’єрного простору.

Проте найважливіше — це перехід від абстрактної соціальної допомоги до проєктного менеджменту. У системі моніторингу Стратегії прописано створення Центру підтримки для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. Для прикордонної Сумщини, де реінтеграція військових та адаптація переселенців є критичними питаннями безпеки й виживання, наявність такого чіткого індикатора з термінами виконання — це маркер високої управлінської зрілості.

Громада демонструє відкритість до діалогу: під час підготовки Стратегії було проведено анкетування (44 жителі та 8 представників бізнесу), де переважну більшість активних респондентів склали жінки. В умовах війни саме вони стають ключовим драйвером локального розвитку, що вимагає інтеграції гендерно дезагрегованих показників у всі програми зайнятості та навчання.

Цифровізація та мобільність

Попри сильний соціальний блок, експертний аналіз показує напрями, які потребують підсилення до європейського рівня.

Це транспортна та цифрова сполучення. Наявність ЦНАПу та покриття 4G — хороший плацдарм. Але стандарти Цифрового десятиліття ЄС вимагають, щоб до 2030 року 100% адмінпослуг надавалися онлайн, а 80% громадян мали базові цифрові навички. Для громади з великою часткою літнього населення в селах це означає потребу впровадження системних програм цифрової грамотності, які мають бути чітко зафіксовані у фінальному документі. Те саме стосується регулярності транспортного сполучення між усіма 51 населеними пунктами — це питання базової мобільності.

Людський капітал. Орієнтири ЄС передбачають, що щонайменше 60% дорослого населення мають щороку брати участь у навчанні чи перекваліфікації, а загальний рівень зайнятості (для віку 20–64 роки) має сягати 78%.

Екологічний вектор та кліматичні цілі 

Недригайлівська громада розташована в басейні річки Сула. 12% її території вкрито лісами. Це природний ресурс, який вимагає стратегічного підходу — особливо в контексті зобов’язань ЄС щодо відновлення природних екосистем.

Стратегія фіксує завдання з енергоефективності та навіть містить індикатор муніципального енергетичного плану до 2030 року. Це гарний початок. Стандарти ЄС вимагають більшого: конкретних кількісних цілей щодо скорочення викидів CO₂ на 55% до 2030 року і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Ці цифри можуть здаватися далекими і абстрактними для невеликої селищної громади. Насправді ж за ними стоять цілком конкретні речі: скільки будівель комунальної власності переведено на енергоефективне опалення, скільки кілометрів вуличного освітлення переведено на LED, скільки об’єктів отримали сонячні панелі. Недригайлів вже робить ці кроки — їх просто потрібно зробити вимірюваними.

Одна з вимог ЄС, яку наразі не виконує жодна з чотирьох громад проєкту, — міжмуніципальна співпраця. Спільні проєкти, спільні закупівлі, спільні грантові заявки, обмін досвідом і кадрами між сусідніми громадами. 

Недригайлівська громада вже зробила те, що багатьом здається складним: вона збудувала реальні механізми участі громадян у місцевому самоврядуванні. Молодіжна рада, Громадська рада, перший крок до партисипативного бюджету — це фундамент, на якому можна будувати далі.

Фінальне доопрацювання стратегії зосереджене на кількох ключових напрямах: введення кількісних кліматичних цілей в енергетичний план, конкретизація завдань для ВПО та ветеранів, додавання цифрового блоку з вимірюваними показниками, заповнення базових значень індикаторів моніторингу та включення завдання з міжмуніципальної співпраці.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У Русанівці є жінки, які косять траву біля клубу косами, доглядають покинуті вулиці, садять квіти, працюють на маленьких тракторах і першими виходять на толоки. А ще ці жінки, активно обговорюють розробку Статуту і живуть з відчуттям, що їхня Русанівка варта кращого майбутнього.

Саме тут, у старостинському окрузі Липоводолинської громади, ГО «НОВА Енергія» провела семінар «Вибір пріоритетів для реалізації місцевих ініціатив. Написання та менеджмент проєктів». Але найціннішим в цій зустрічі стало не лише навчання проєктному менеджменту для ефективної реалізації місцевих ініціатив. Ми з захопленням фіксували момент, коли учасниці заходу побачили як проблеми, про які вони роками говорять між собою, можуть стати основою для реальних змін.

До цього більшість жінок знали лише один звичний спосіб взаємодії з владою: подзвонити або написати заяву, якщо на вулиці виникла конкретна проблема. Про громадські обговорення, інструменти участі, можливість спільно визначати пріоритети або подавати проєктні заявки багато хто фактично не чув. Тому розмова про місцеві ініціативи швидко стала розмовою про значно більше – про право людей не чекати, поки за них хтось ухвалить рішення, а включатися в процес самим.
Захід проходив у бібліотеці. І саме цей простір задав настрій нашій зустрічі. Бібліотекарка -внутрішньо переміщена особа, яка знайшла в Русанівці не лише роботу, а й новий дім, – із теплом розповідала про історію села, його природу, краєвиди, людей і загиблих героїв. Вона настільки полюбила це місце, що почала запрошувати сюди своїх знайомих на проживання.

Одна з учасниць поділилася історією, після якої в залі стало тихо. Вона живе на околиці сама. Довгі роки поруч не було жодної душі. Коли в сусідній будинок поселилися внутрішньо переміщені люди, жінка плакала від радості, обіймала нових сусідів і ділилася всім, що мала. Каже, найбільше щастя – більше не бути самій.
Саме такі історії поступово вивели учасниць до однієї з найгостріших проблем у селах громади: дедалі більше людей похилого віку залишаються самотніми. У когось діти за кордоном, у когось -у росії, а до когось рідні вже ніколи не повернуться. Соціальні працівники й медики допомагають, але людям потрібен не лише догляд. Їм потрібна людина поруч, розмова, відчуття безпеки й розуміння, що їх не лишили сам на сам зі своїми проблемами.

Цікаво, що схожі думки раніше озвучували й мешканці Яганівки. Так почала формуватися спільна ідея – створення простору або будинку підтриманого проживання для літніх людей, де вони могли б жити разом, отримувати необхідну допомогу й не залишатися в ізоляції. У Яганівці уже є приміщення, яке можна було б використати для такого рішення. Але перед запуском громада хоче провести дослідження потреб у навколишніх селах і підготувати проєктну заявку для залучення донорської підтримки.
Під час семінару учасниці вчилися не просто говорити про проблеми, а перетворювати їх на проєктні ідеї: визначати пріоритети, формулювати потребу, бачити потенційних партнерів і розуміти, з чого починати підготовку ініціативи.

Окрема тема, яка є досить актуальною, – роль жінок у житті села. На зустріч прийшли 13 активних, небайдужих мешканок. Вони розповідали, що сьогодні саме жінки часто беруть на себе те, що раніше вважалося «чоловічою роботою»: косять траву, працюють на маленьких тракторах, рубають дрова, прибирають території, садять дерева, доглядають громадські простори. Коли потрібно – збираються разом і власноруч приводять до ладу те, до чого не доходять ресурси громади.
Але навіть у цій силі є дуже практична проблема: більшість інструментів і техніки не пристосовані для жінок. Важкі бензопили, косарки, обладнання для благоустрою часто фізично незручні або небезпечні для щоденного використання. Тому під час обговорення народилася ще одна конкретна ідея – шукати можливості для придбання легких бензопил, електропил, косарок та іншого обладнання, з яким жінкам буде реально працювати.

Ще однією пропозицією стало створення об’єднання для людей 40+. Учасниці говорили, що саме ця вікова група сьогодні є головною рушійною силою села. Це люди, які першими відгукуються на прохання старости, організовують толоки, підтримують порядок, допомагають сусідам і роблять усе, щоб Русанівка залишалася живою, доглянутою й видимою на мапі громади.
Водночас учасниці чесно визнавали: ідей багато, але для їх реалізації потрібні поступовість, партнерство, вміння правильно оформити проєкт і розуміння, куди рухатися далі. Саме тому такі семінари важливі не лише як навчання. Вони допомагають людям побачити, що місцева ініціатива – це не щось складне й далеке. Вона починається з конкретної потреби, яку громада здатна сформулювати, обговорити й перетворити на дію.

У віддалених селах особливо гостро відчувається потреба в підтримці, можливостях та увазі. Люди тут не просять неможливого. Вони хочуть жити достойно, мати доглянуті вулиці, безпечні громадські простори, підтримку для старших людей, активне життя в селі й відчуття, що їхній голос має значення.

І, мабуть, саме в таких місцях найкраще видно справжню стійкість громад Сумщини. Не в гучних словах і не в презентаціях про розвиток, а в людях, які після роботи приходять на зустріч, щоб навчитися писати проєкти, говорити про потреби свого села й шукати рішення.
Бо розвиток громади починається не тоді, коли з’являється великий проєкт. Він починається тоді, коли люди перестають вважати свої проблеми «малими» і починають говорити про них як про питання, які заслуговують на рішення.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Коли заходить мова про європейську інтеграцію українських громад, уява мимоволі малює великі обласні центри з потужними індустріальними парками, розвиненим IT-сектором та розгалуженою цифровою інфраструктурою. Однак реальний шлях до ЄС часто прокладається там, де цього найменше очікують. Андріяшівська сільська територіальна громада на Сумщині руйнує стереотипи й доводить: навіть невелика сільська громада може мати конкурентні переваги, про які мегаполіси лише мріють. 

Смарагдовий скарб: ресурс, який неможливо створити штучно

19 сіл, трохи більше 7 400 мешканців та типова для аграрного регіону структура економіки. На перший погляд — класичний портрет сільської місцевості в умовах війни. Але за цими цифрами ховається унікальний екологічний потенціал, який виводить Андріяшівку в лідери «зеленого» порядку денного.

Громада володіє колосальним природним капіталом:

• 16 об’єктів природно-заповідного фонду, які формують унікальну екосистему регіону.
• Два заказники загальнодержавного значення, що мають особливий статус охорони.
• Території Смарагдової мережі Європейського Союзу (Emerald Network) — загальноєвропейської мережі особливо цінних природних територій, збереження яких є прямим зобов’язанням України у межах євроінтеграції.

Для експертів з регіонального розвитку це не просто мальовничі ландшафти. Це стратегічний актив. Одна із ключових екологічних стратегій ЄС вимагає від держав-членів відновити щонайменше 30% деградованих природних екосистем до 2030 року. У той час як більшість європейських та українських громад змушені будуть витрачати значні ресурси, щоб штучно відновити або створити такий потенціал, Андріяшівська громада вже володіє ним. Головне завдання розробників Стратегії розвитку — чітко капіталізувати цей ресурс у документі та перетворити його на інструмент залучення міжнародного «зеленого» фінансування.

Будь-яке стратегічне планування за 175–200 кілометрів від кордону з країною-агресором — це іспит на управлінську зрілість. Громада відчуває на собі всі демографічні та безпекові удари сьогодення: за останні роки населення скоротилося на понад 10%, більше чверті мешканців складають люди похилого віку (60+). Водночас Андріяшівка стала прихистком для  понад 500 внутрішньо переміщених осіб.

Професійний підхід управлінської команди виявився у тому, що вони не намагалися прикрасити дійсність. У SWOT-аналізі безпекова ситуація чітко зафіксована як головна слабка сторона, а демографічна криза — як ключова загроза.

Міжнародні донори та європейські партнери оцінюють саме такий рівень реалізму. Чесне визнання власних вразливостей — це маркер надійності, який свідчить про те, що громада готова не просто залучати  кошти, а системно управляти ризиками та пропонувати зважені рішення.

Від намірів до вимірюваних результатів. Три стовпи Стратегії розвитку громади

1. Конкурентоздатна місцева економіка (підтримка локального МСП, трансформація агросектору, залучення інвестицій).
2. Сталий розвиток території (екологічні проєкти, підвищення енергоефективності, розвиток базової інфраструктури, якісні комунальні та медичні послуги).
3. Розвиток людського капіталу (модернізація соціальної сфери, освіти та культури, підтримка молоді та ветеранів).

Експерти ГО «НОВА Енергія» наголошують: щоб ці напрями перетворилися на робочі інструменти, вони мають трансформуватися із декларативних намірів у вимірювані результати. Замість загального формулювання «підтримка бізнесу» у фінальному документі має з’явитися чітке завдання: наприклад, «запровадження консультаційного центру для підприємців до кінця 2026 року» з конкретними індикаторами кількості суб’єктів, що отримали підтримку.

Окремим драйвером змін виступає цифровізація. Запуск чат-бота для сплати місцевих податків — це якісний стартовий крок у напрямі цифрової трансформації (одного з п’яти ключових пріоритетів ЄС для громад). Проте європейські стандарти встановлюють високу планку: до 2030 року 100% адміністративних послуг мають бути доступні онлайн, а 80% жителів — володіти базовими цифровими навичками. Для Андріяшівської громади це означає необхідність виокремити цифрові послуги як наскрізний пріоритет Стратегії з покроковим планом дій та показниками до 2027 та 2030 років.

Люди як агенти змін

Стратегія — це історія не про гектари чи кілометри, вона насамперед про людей, які залишаються жити й працювати в громаді. Особливу увагу привертає статистика анкетування мешканців, проведеного під час підготовки документа: 82% респондентів — це жінки. Ця цифра відображає реальний демографічний зсув воєнного часу і накладає на громаду зобов’язання інтегрувати гендерний підхід у всі програми розвитку — від підтримки жіночого підприємництва до адаптації соціальних послуг.

Аналогічний підхід необхідний і щодо 501 внутрішньо переміщеної особи та ветеранів, які повертаються додому. Вони не повинні розглядатися виключно як отримувачі соціальної допомоги. Це новий інтелектуальний та професійний капітал громади, який через інструменти зайнятості, перекваліфікації та інтеграції здатний стати потужним рушієм змін.

Наразі Андріяшівська громада перебуває на вирішальному етапі — зведення аналітики в єдиний документ. Для ГО «НОВА Енергія» важливо, щоб процес розробки стратегій у громадах Сумщини був живим механізмом спільного прийняття рішень, який веде до реальних змін. Експертна команда організації виділяє чотири ключові точки росту, які дозволять доопрацювати проєкт Стратегії до рівня найкращих європейських практик:

1. Глибока людиноцентричність: Формулювання стратегічного бачення має фокусуватися навколо щоденних потреб мешканця, його безпеки, можливостей та якості послуг, які він отримує.
2. Капіталізація екологічних переваг: Слід детально прописати використання потенціалу Смарагдової мережі, синхронізувавши цілі громади із законодавством ЄС про відновлення природи.
3. Міжмуніципальне співробітництво: Впровадження спільних проєктів із сусідніми громадами є одним із наріжних каменів регіональної політики ЄС. Андріяшівська ТГ має унікальний шанс стати першою серед чотирьох громад проєкту, яка зафіксує цей механізм у своїй Стратегії.
4. Data-driven моніторинг: Система оцінки прогресу має бути наповнена реальними базовими значеннями показників (baseline). Без чіткої точки старту неможливо об’єктивно виміряти успіх реалізації Стратегії.

Андріяшівська громада – невелика за розміром, але велика за своїм потенціалом. У неї є те, що неможливо створити штучно за кілька років: унікальна природна спадщина, чесне розуміння власних викликів і команда, готова працювати на результат. Євроінтеграція для такої громади — це не абстрактна мета, а конкретний інструмент, який допомагає перетворити природний капітал на реальний розвиток, утримати людей і впевнено дивитися в майбутнє навіть у найважчих умовах.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Як мешканці можуть впливати на рішення у громаді? Як ініціювати громадські слухання, подати місцеву ініціативу чи електронну петицію? Які інструменти участі передбачає новий Статут громади та як ними користуватися на практиці?

Саме для того, аби зробити механізми місцевої демократії більш зрозумілими та доступними для жителів, у межах проєкту з розробки Статуту Чупахівської громади ГО «НОВА Енергія» підготувала серію інформаційних онлайн-буклетів.

Місцева демократія працює тоді, коли жителі знають не лише про свої права, а й про конкретні процедури: як подати звернення, як зібрати підписи, як ініціювати слухання, як подати місцеву ініціативу, як контролювати розгляд пропозицій. 

Саме тому буклети мають практичний формат. Вони не обмежуються загальними поясненнями, а дають покрокові алгоритми дій:
– хто може ініціювати інструмент;
– скільки підписів необхідно;
– куди подавати документи;
– які строки розгляду передбачені;
– як орган місцевого самоврядування має реагувати на звернення жителів.

Окрему увагу приділено прикладам застосування інструментів у громаді, а також поясненню, на які саме рішення можуть впливати мешканці через участь у місцевому самоврядуванні.

Буклети розроблено на основі положень нового проєкту Статуту Чупахівської територіальної громади та відповідних додатків до нього.

Загальні збори (конференція) жителів

Інструмент дозволяє мешканцям обговорювати питання місцевого значення та формувати спільну позицію щодо розвитку громади. У буклеті пояснюється порядок ініціювання зборів, вимоги до підписів, процедура проведення та порядок розгляду рішень органами місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива

Буклет пояснює, як жителі можуть самостійно ініціювати розгляд питання або подати проєкт рішення до ради. Матеріал містить алгоритм подання місцевої ініціативи та приклади її практичного застосування у громаді.

Громадські слухання

У матеріалі описано порядок організації громадських слухань, строки їх проведення, способи участі мешканців та випадки, коли слухання є обов’язковими. Також пояснюється, як пропозиції жителів мають враховуватися радою.

Публічні консультації

Буклет присвячений механізму обговорення проєктів рішень до їх ухвалення. Жителі можуть дізнатися, як подавати пропозиції до проєктів документів та як відстежувати результати консультацій.

Громадське оцінювання

Матеріал пояснює, як громадські організації та ініціативні групи можуть здійснювати громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, аналізувати ефективність рішень та подавати рекомендації до ради.

Звернення до органів місцевого самоврядування

У буклеті систематизовано основні види звернень — заяви, скарги, пропозиції та запити на інформацію. Також пояснюється, як правильно подати звернення та які строки відповіді встановлені законодавством.

Матеріали підготовлено ГО «НОВА Енергія» у межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Законодавство України на національному рівні створює всі умови для використання широкого спектра інструментів участі жителів і громадськості у прийнятті рішень – від місцевих ініціатив і громадських слухань до публічних консультацій, консультаційно-дорадчих органів та інструментів електронної демократії. Водночас на практиці ці можливості часто залишаються недостатньо використаними, особливо у контексті формування політик регіонального рівня. 

Обмежена поінформованість жителів і ОГС, відсутність навичок участі та адвокації, а також слабкий зв’язок між локальними ініціативами та регіональними процесами планування ускладнюють змістовне залучення громад до трансформаційних рішень. Для ГО «НОВА Енергія» проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» насамперед означає роботу з людьми — допомогу жителям громад зрозуміти, що таке справедлива трансформація, як вона може вплинути на їхнє життя та яким чином вони можуть долучитися до формування майбутнього своїх територій.

Однією з перших громад, де відбувся такий діалог, стала Богданівська громада Павлоградського району.

На перший погляд Богданівська громада має виразний сільський характер. Вона об’єднує десять населених пунктів, у яких проживає майже 10 тисяч жителів, а понад 86% території займають сільськогосподарські угіддя. Тут працюють фермерські господарства, розвивається малий бізнес, функціонують школи, заклади культури, медичні установи та підприємства сфери послуг. У громаді зареєстровано 259 суб’єктів підприємництва, працюють десятки торговельних закладів, а за рівнем надходжень на одного жителя вона входить до числа фінансово спроможних громад області.

Водночас Богданівська громада має ще одну важливу складову своєї історії та економіки — зв’язок із вугледобувним регіоном Західного Донбасу. Поруч із громадою розташована шахта «Самарська», а частина гірничих робіт історично здійснювалася безпосередньо під землями громади. Для багатьох місцевих родин шахтарська професія залишається важливою частиною сімейної історії, а День шахтаря вже давно став одним із традиційних місцевих свят. Саме тому розмови про майбутнє вугільних територій тут сприймаються не як далека державна політика, а як питання, яке може вплинути на життя конкретних людей.

Першим кроком до такого обговорення став виїзний семінар у Богданівській громаді об’єднав вчителів Новодачинського ліцею, представників місцевого самоврядування, комунальників та активних жителів із Богданівки, Нової Дачі та Кохівки. 

Справедлива трансформація вимагає від жителів нових навичок управління ресурсами. Щоб наочно розібрати ці механізми, ми запропонували учасникам інтерактивну гру «Співучасть та ресурсна справедливість». Це простий і наочний тренажер, який допомагає побачити, як обмежені ресурси території можуть працювати на спільне благо.

Учасники розділилися на двікоманди, спочатку кожен сектор намагався захищати лише свої вузькі інтереси. Але в процесі гри стало очевидно: коли ми діємо розрізнено чи конкуруємо всередині однієї громади, ресурси витрачаються неефективно. Ситуація докорінно змінилася, коли команди сіли за стіл перемовин та почали відкрито домовлятися. 

Фактично ця вправа відобразила один із ключових принципів справедливої трансформації. Майбутнє громади неможливо побудувати виключно навколо інтересів окремої галузі, установи чи населеного пункту. Ефективні рішення народжуються тоді, коли різні групи готові чути одна одну та працювати над спільною метою. 

Такий ігровий досвід демонструє головне: жителі Богданівської громади мають колосальний потенціал для об’єднання. Коли люди виступають разом, мають спільне бачення та підтримують одне одного, громада стає сильнішою, а її голос звучить набагато переконливіше на будь-якому рівні.

Вчителі ліцею та представники самоврядування залишили нам чіткий прагматичний запит: вони хочуть навчитися проєктного менеджменту та правил написання грантових заявок, щоб у майбутньому самостійно залучати міжнародні інвестиції під потреби своїх рідних сіл. Ми обов’язково підтримаємо це прагнення.

Окрім менторського супроводу, проєкт передбачає пряму фінансову підтримку ініціатив знизу. Попереду на активних жителів області чекає запуск відкритого конкурсу, за результатами якого ми профінансуємо та допоможемо реалізувати 10 людиноцентричних громадських проєктів у сфері справедливої трансформації.

Ми щиро дякуємо Богданівській громаді за гостинність, відкритість та готовність працювати разом!

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

Як мешканці можуть впливати на рішення у громаді? Як ініціювати громадські слухання, подати місцеву ініціативу чи електронну петицію? Які інструменти участі передбачає новий Статут громади та як ними користуватися на практиці?

Саме для того, аби зробити механізми місцевої демократії більш зрозумілими та доступними для жителів, у межах проєкту з розробки Статуту Липоводолинської громади ГО НОВА Енергія підготувала серію інформаційних онлайн-буклетів.

Місцева демократія працює тоді, коли жителі знають не лише про свої права, а й про конкретні процедури: як подати звернення, як зібрати підписи, як ініціювати слухання, як подати місцеву ініціативу, як контролювати розгляд пропозицій. 

Саме тому буклети мають практичний формат. Вони не обмежуються загальними поясненнями, а дають покрокові алгоритми дій: 

– хто може ініціювати інструмент;
– скільки підписів необхідно;
– куди подавати документи;
– які строки розгляду передбачені;
– як орган місцевого самоврядування має реагувати на звернення жителів.

Окрему увагу приділено прикладам застосування інструментів у громаді, а також поясненню, на які саме рішення можуть впливати мешканці через участь у місцевому самоврядуванні.

Буклети розроблено на основі положень нового проєкту Статуту Липоводолинської територіальної громади та відповідних додатків до нього.

Загальні збори (конференція) жителів

Інструмент дозволяє мешканцям обговорювати питання місцевого значення та формувати спільну позицію щодо розвитку громади. У буклеті пояснюється порядок ініціювання зборів, вимоги до підписів, процедура проведення та порядок розгляду рішень органами місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива

Буклет пояснює, як жителі можуть самостійно ініціювати розгляд питання або подати проєкт рішення до ради. Матеріал містить алгоритм подання місцевої ініціативи та приклади її практичного застосування у громаді.

Громадські слухання

У матеріалі описано порядок організації громадських слухань, строки їх проведення, способи участі мешканців та випадки, коли слухання є обов’язковими. Також пояснюється, як пропозиції жителів мають враховуватися радою.

Публічні консультації

Буклет присвячений механізму обговорення проєктів рішень до їх ухвалення. Жителі можуть дізнатися, як подавати пропозиції до проєктів документів та як відстежувати результати консультацій.

Громадське оцінювання

Матеріал пояснює, як громадські організації та ініціативні групи можуть здійснювати громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, аналізувати ефективність рішень та подавати рекомендації до ради.

Звернення до органів місцевого самоврядування

У буклеті систематизовано основні види звернень — заяви, скарги, пропозиції та запити на інформацію. Також пояснюється, як правильно подати звернення та які строки відповіді встановлені законодавством.

Електронна петиція

Буклет містить покроковий алгоритм створення та подання електронної петиції, порядок збору підписів та процедуру розгляду петиції радою.

Матеріали підготовлено ГО «НОВА Енергія» у межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».