Категорія: Новини

13 вересня команда ГО НОВА Енергія долучилася до онлайн-консультації з  представниками Міжнародного секретаріату ІПВГ, присвяченої підготовці України до Валідації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ), яка розпочнеться 01 жовтень 2024 року. Ця зустріч – лише один з етапів тривалого процесу залучення громадськості до контролю за впровадженням ініціативи. 

Валідація – це своєрідний «аудит» виконання Стандарту ІПВГ. Для країн, що приєдналися до ІПВГ, це обов’язкова умова, щоб продовжити своє членство. У випадку невідповідності, держава може втратити статус учасника. Проте, Україні є чим пишатися: ми серед лідерів у впровадженні прозорих механізмів управління природними ресурсами.

Головною темою було обговорення валідаційних форм результатів, впливу та залучення зацікавлених сторін до процесу ІПВГ. Важливо, що представники команди технічного доопрацювання Порталу ІПВГ також мали можливість почути ці попередні результати валідації, щоб знайти шляхи для підвищення відповідності вимогам Стандарту ІПВГ шляхом покращення функціоналу Порталу в рамках проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA), що реалізується за фінансової підтримки проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

Захід став ключовим етапом у підготовці України до Валідації. Учасники обговорили стратегічні кроки для забезпечення прозорості, вдосконалення механізмів звітування та врахування коригувальних дій, рекомендованих після попередніх оцінок. Також на порядку денному стояли питання підготовки шаблонів для прозорого обміну даними та залучення громадянського суспільства до моніторингу впливу ІПВГ.

Особлива увага була приділена тому, як впливає воєнний стан на доступ до інформації та її публікацію. Через воєнні дії доступ до деяких даних може бути обмеженим або зовсім закритим через питання національної безпеки. Це стало ще однією важливою темою дискусії. Учасники зустрічі визначили кілька стратегій, як зберігати та захищати інформацію в умовах війни, але при цьому забезпечити доступ до важливих даних для прийняття рішень.

Незмінною тезою міжнародних заходів є феномен лідерства України у впровадженні ІПВГ, незважаючи на воєнні обставини. Розроблені рекомендації щодо збереження прозорості у видобувних галузях допоможуть у довгостроковій перспективі не втратити позиції на міжнародній арені. Важливим напрямком розвитку ініціативи в Україні є інтеграція ІПВГ у державні системи управління та можливість використання цифрових технологій для спрощення звітності та забезпечення відкритого доступу до інформації. Також були обговорені варіанти залучення нових партнерів та інвесторів до процесу валідації, що допоможе Україні не лише відповідати міжнародним стандартам, але й посилити свої позиції на глобальному рівні у сфері прозорості видобувних ресурсів.

Попереду ще багато роботи, але вже зараз видно що, прозорість — це перспективний інструмент для стабільності та повоєнної відбудови. Зустріч стала не лише платформою для обговорення поточних викликів, а й пошуком рішень, здатних зберегти лідерські позиції України у впровадженні ІПВГ навіть у складних умовах.

ГО “НОВА Енергія” спільно з активними мешканцями Краснопільської громади Сумської області розпочинають створення соціально-ресурсної кімнати в укритті одного із закладів  Самотоївського округу Краснопільської громади. Проєкт спрямований на згуртування та залучення до співвідповідального, інклюзивного відновлення громади вразливих категорій населення, серед яких внутрішньо переміщені особи, діти з особливими освітніми потребами, багатодітні сім’ї та особи з інвалідністю. 

Метою проєкту є створення безпечного та функціонального простору, де бенефіціари зможуть отримати психологічну, педагогічну, соціальну підтримку та реалізувати власні ініціативи. Особлива увага приділяється забезпеченню належних умов для проведення корекційно-розвиткових занять для дітей, заходів для підвищення стресостійкості жителів громади, а також консультацій для людей з вразливих верств населення.

Основні завдання проєкту включають створення безпечного і функціонального простору для надання:

• психологічної підтримки;
• соціальної та педагогічної допомоги;
• можливості реалізувати власні ініціативи.

Особлива увага приділяється корекційно-розвитковим заняттям для дітей, заходам для підвищення стресостійкості жителів громади, а також консультаціям для осіб з вразливих верств населення.

Крім того, кімната служитиме місцем для прийняття пацієнтів під час тривог, оскільки Самотоївська амбулаторія не має власного укриття. Це підвищить безпеку та комфорт для людей, які потребують медичної допомоги під час надзвичайних ситуацій.

Важливим аспектом проєкту є співпраця з Краснопільською селищною радою та іншими партнерами. Це дозволить забезпечити довгострокову підтримку та стійкість ініціативи. Діяльність у рамках проєкту включає проведення ремонтних робіт, встановлення необхідного обладнання, а також створення умов для надання всебічної допомоги дітям і дорослим.

Реалізація ініціативи стала можливою завдяки підтримці проекту БФ «ПРАВО НА ЗАХИСТ» “Гуманітарна просвітницька діяльність для захисту та посилення в районах повернення та сільських районах поблизу лінії фронту в Україні”, що впроваджується за підтримки Українського гуманітарного фонду (UHF).

Після завершення проєкту планується, що кімната буде приймати до 80 осіб щомісячно. Це сприятиме поліпшенню психоемоційного стану бенефіціарів, надасть можливість отримати необхідну підтримку та інтегруватися у суспільство. Соціально-ресурсна кімната стане не лише важливим кроком до покращення життя вразливих категорій населення Краснопільської громади, а й живим доказом того, що у прифронтовій зоні продовжується життя, і її мешканці потребують постійної допомоги та підтримки від громадянського суспільства, держави, бізнесу та донорів.

Нагадуємо, на платформі  ICCUA.Разом до відновлення  продовжується збір на ініціативу, яка потребує підтримки “Реставрація підлоги в укритті Самотоївського ліцею Краснопільської ТГ” за посиланням:

https://connect.iccua.org/demand/restavraciia-pidlogi-v-ukritti-samotoyivskogo-liceiu-krasnopilskoyi-tg

У серпні 2024 року Голова Ради ГО НОВА Енергія провів робочу поїздку до Львова в межах проєкту «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні» (EITI4RESETUA).

На ці три дня, для нашої команди, Львів став майданчиком для відкритого діалогу про майбутнє видобувного сектору, прозорість і роль громад у прийнятті рішень. Робоча поїздка команди ІПВГ залучила представників обласної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадських організацій. Протягом трьох днів сторони говорили про виклики, що постали перед галуззю в умовах війни, та можливості для розвитку прозорості через Портал ІПВГ.

День перший: влада і відкритість

16 серпня відбулися робочі зустрічі з Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської ОДА.
Обговорення стосувалися перспектив запуску регіональних багатосторонніх груп ІПВГ, потреб у додатковій інформації для Порталу, а також спільних тем заходів на 2024–2025 роки. Серед ключових акцентів – залучення місцевих органів влади до виробничо-розподільчих угод та аналіз впливу податкової політики у сфері надрокористування на формування місцевих бюджетів.
Особливу увагу приділили питанням інтеграції даних Порталу ІПВГ з регіональними інформаційними системами. Хоча фото- та відеофіксація через умови воєнного стану не здійснювалася, зустріч залишила по собі важливі напрацювання для подальшої співпраці.

День другий: голоси громад і бізнесу

17 серпня в центрі уваги опинилися громади, які живуть поруч із родовищами корисних копалин. З представниками місцевого самоврядування та громадських активістів відбулися закриті зустрічі, де учасники ділилися своїми занепокоєннями та пропозиціями. Відсутність достатньої інформації про діяльність компаній, ризики для довкілля та здоров’я мешканців, бар’єри у доступі до консультацій – це лише частина озвучених проблем. Громади чітко наголосили на очікуванні прозорості та реального залучення до процесів ухвалення рішень.

Після обіду відбувся діалог із представниками видобувних компаній. Участь узяли Львівська філія ТОВ «Укргазвидобування», ТОВ «Горизонти», ТОВ «Велко», ТОВ «Куб-газ» та ТОВ «Борислав-Нафтогаз».
Компанії обговорювали свою політику розкриття інформації в умовах воєнного стану, звітність за 2023 рік, зокрема відображення гуманітарної допомоги військовим, та технічні труднощі під час роботи з Порталом. Важливою темою стала потреба у навчанні та консультаційній підтримці, а також спрощенні процедур звітування.

День третій: сила громадянського суспільства

18 серпня відбувся мозковий штурм із членами Асоціації «Енерготранспарентність» (національна коаліція PWYP). Громадські організації говорили про те, як вони використовують дані Порталу ІПВГ у своїй роботі, і ділилися ідеями щодо посилення співпраці.
Серед тем – моніторинг відновлення, енергетичного переходу та доходів громад, розробка завдань для майбутнього хакатону, а також адаптація міжнародних практик до українських реалій. Учасники наголосили: якісні дані та спільна робота ГО можуть стати ключем до реальних змін у прозорості видобувного сектору.

Поїздка до Львова підтвердила: прозорість і підзвітність у видобувному секторі – це спільна справа влади, бізнесу та громад. Відверті розмови, які тривали три дні, показали, що попри виклики війни є простір для співпраці, обміну досвідом і пошуку рішень, які наблизять Україну до нових стандартів прозорості.

Залучення локальних стейкхолдерів до імплементації ІПВГ здійснюється ГО «НОВА Енергія» в рамках проєкту “EITI4ResetUA – Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні”. За фінансової підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Автор – Віталій Филенко

22 серпня у Березівській громаді завершилася серія навчальних заходів, спрямованих на зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування та підвищення компетенцій активних мешканців громади. Онлайн-тренінг “Безбар’єрність, як основа повоєнної відбудови громади”, організований ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України», мав на меті не лише навчити, але й залучити громаду до активного впровадження принципів безбар’єрності в повоєнній відбудові.

Безбар’єрність — це не лише про фізичний доступ до будівель, але й про створення комфортних умов для всіх мешканців, незалежно від їхніх можливостей. В час постійної небезпеки руйнувань та загрози здоров’ю та життю мешканців все більше громад постають перед завданням не просто відновити зруйноване, але зробити це з урахуванням потреб кожного. 

На відміну від поширеної оманливої думки, що безбар’єрність – це для людей з інвалідністю, вона важлива для величезної кількості представників маломобільних груп населення, до яких на різних етапах життя відноситься кожна людина, зокрема:

• вагітні жінки;
• діти до 7 років;
• особи, що супроводжують малолітніх дітей;
• люди літнього віку;
• люди з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями;
• люди з інвалідністю;
• люди, які отримали тимчасову травму, або хворіють;
• люди з нестандартними розмірами тіла: значно більшою або меншою за середню масою тіла, низьким чи високим зростом порівняно з середнім;
• люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними.

Учасники заходу мали змогу обговорити, як безбар’єрність може стати новою суспільною нормою в контексті повоєнної відбудови.

Безбар’єрність та інклюзивність: У чому різниця?

Часто поняття безбар’єрності плутають з інклюзивністю, адже обидва стосуються забезпечення доступу до суспільних благ для всіх громадян. Однак, різниця полягає в тому, що інклюзивність фокусується на усуненні фізичних перепон для людей з обмеженими можливостями, тоді як безбар’єрність охоплює ширший спектр заходів, які дозволяють всім групам населення брати участь у житті суспільства, незалежно від віку, статі, фізичного стану, етнічного походження чи соціального статусу.

Для забезпечення безбар’єрності будівель необхідно використовувати принципи універсального дизайну, які гарантують, що будь-який простір буде доступним і зручним для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних можливостей. До основних принципів належать:

1. Рівність та доступність використання.
2. Гнучкість використання.
3. Простота й інтуїтивність використання.
4. Доступно викладена інформація.
5. Терпимість до помилок.
6. Малі фізичні зусилля.
7. Наявність необхідного розміру, місця, простору.

На основі цих принципів було запроваджено нові державні будівельні норми (ДБН) та прийнято низку нормативно-правових актів, наприклад  Постанова КМУ від 14 лютого 2023 р. № 152 “Деякі питання забезпечення умов безбар’єрності, енергоефективності та вимог цивільного захисту”. 

Команда ГО “НОВА Енергія”  під час своїх виступів підкреслила важливість  виконання вимоги безбар’єрності не лише на папері, але й активно ініціювавши створення безбар’єрних просторів: “Дуже важливо розуміти, що це не лише вимога донорів, а вже вимога законодавства. Чим раніше ви почнете це реалізовувати, тим вам буде простіше. Насправді ж зараз активно готуються законопроекти про відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування та керівників комунальних закладів за невиконання вимог по забезпеченню безбар’єрності та інклюзивності будівель та споруд” – резюмували спікери. 

На думку учасників заходу  найбільшим викликом є не лише створення безбар’єрних умов на певних об’єктах, а й забезпечення доступу до них та навели приклад з власного досвіду: “Дуже часто ми стикалися із ситуаціями, коли, наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) було все облаштовано — пандуси, автоматичні двері, зручні приміщення, але коли відходиш від будівлі на кілька метрів, розумієш, що дістатися до цього безбар’єрного простору неможливо через високі бордюри чи відсутність під’їзних шляхів. Сам об’єкт зробили, але як до нього дістатися людям — зовсім не врахували”.

Саме тому до ознак доступності будівель також необхідно враховувати прилеглу територію, яка включає зону парковки та шляхи руху. Безбар’єрність передбачає не тільки доступ до будівлі, а й забезпечення комфортних умов, починаючи з моменту, коли людина прямує до об’єкта. Це означає, що відповідальні посадові особи ОМС проєктувальники повинні враховувати ширину тротуарів, заїзди на бордюри, нахил пандусів, розташування парковок для людей з інвалідністю та інших учасників руху. Важливо також, щоб під’їзні шляхи мали належне покриття (не слизьке, без вибоїн) та не створювали додаткових бар’єрів для пересування.

Для тих, хто хоче детальніше ознайомитися з цими принципами та інтерактивними матеріалами щодо створення безбар’єрних просторів, нижче надані корисні посилання:

• Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні
• Альбом безбар’єрних рішень
• Інформаційний посібник «Новий освітній простір»
• Перелік типів об’єктів, що підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю у 2024 році.

Під час тренінгу в Березівській громаді учасники проявили високу активність, особливо під час обговорення практичних кейсів щодо безбар’єрності, включно з соціальними аспектами. Вони не лише аналізували ситуації, але й пропонували конкретні рішення для покращення доступності в громаді. Особливо жваво обговорювали питання безбар’єрності  у громадських закладах, акцентуючи увагу на необхідності врахування не лише фізичних, а й соціальних перешкод. Це підкреслює важливість комплексного підходу до створення безбар’єрного середовища, яке враховує потреби всіх мешканців громади.

Березівська громада, як і багато інших, наразі виконує лише мінімальні вимоги щодо безбар’єрності громадських будівель. Однак, для досягнення справжньої сталості та залучення міжнародної підтримки, важливо продемонструвати готовність йти далі. Лише тоді, коли громади покажуть свою спроможність не просто виконувати мінімум, а впроваджувати інноваційні та нестандартні рішення у всіх сферах, вони зможуть розраховувати на максимальне фінансування проєктів відбудови.

21 серпня 2024 року пройшов другий онлайн-тренінг для представників видобувних компаній, присвячений новим можливостям і функціоналу Електронної системи подання та аналізу звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні https://eiti.gov.ua/. Захід зібрав представників видобувних компаній, команди технічного доопрацювання системи, а також представників Міністерства енергетики України, підкреслюючи важливість цифровізації процесу звітування.

З вітальним словом до учасників заходу звернулася керівниця експертної групи ІПВГ Міністерства енергетики України Оксана Колосова: “Спільно із БГ ІПВГ були підготовлені пропозиції щодо внесення змін до форм звітності, а також доповнення цих форм новими наборами даних. Відповідний проєкт Постанови вже подано на розгляд центральних органів виконавчої влади і оприлюднено на офіційному сайті Міністерства енергетики.” 

Варто відзначити, що частину із запропонованих змін до форм звітності ІПВГ вже реалізовано на Порталі ІПВГ у тестовому режимі та були розглянуті протягом тренінгу. Разом з тим Оксана Колосова закликала учасників ознайомитися з проєктом Постанови та, за потреби, надати свої коментарі. 

Якщо ж ваша компанія ще не встигла ознайомитися з оновленнями Порталу ІПВГ, зокрема форм звітності, запрошуємо дізнатися більше у статті за результатами  попереднього тренінгу цього року за посиланням: https://nova-energiya.org/zvit-pro-platezhi-na-korist-derzhavi-ipvg-novi-mozhlivosti-ta-osoblivosti-zvituvannya-u-2024-roci/ 

Цікаво, що під час тренінгу учасники мали змогу не лише дізнатися про оновлення, але й обговорити їх безпосередньо з експертами. Всі питання, що виникли при підготовці Звіту (Консолідованого звіту) про платежі на користь держави під та в процесі заходу, було оперативно розглянуто у  атмосфері відкритого діалогу, відповідно до принципів ІПВГ.

Активне обговорення викликало питання відношення КБВ (кінцевих бенефіціарних власників) до політично значущих осіб.

За результатами заходу Команда ГО “НОВА Енергія” зібрала найпоширеніші питання-відповіді, які допоможуть новачкам краще орієнтуватися при використанні Порталу ІПВГ вперше, а досвідченим користувачам — впевненіше почуватися під час подання чергової звітності. 

Що вам потрібно знати для подання звітності через Портал ІПВГ?

Якщо ваша компанія ще не подавала звітність через Портал ІПВГ, зараз саме час це зробити! Ось кілька типових питань, з якими стикаються користувачі:

1. За які періоди варто подати Звіт про платежі на користь держави?

Рекомендується подати звіти за 2021, 2022 і 2023 роки. 2021 рік важливий для внесення в електронну систему, оскільки через війну звірка даних не проводилася. 2022 рік актуальний для валідації України за міжнародним Стандартом ІПВГ. Звіт за 2023 рік дозволить Вам бути впевненими, що Дані подано коректно і відповідно до вимог Закону “Про ІПВГ”.

1. Чи існують методичні рекомендації, які можуть допомогти у заповненні форми? 

Методичні рекомендації доступні на сайті ІПВГ і постійно оновлюються за посиланням: https://eiti.gov.ua/pro-iniciativu-prozorosti/poryadok-zvituvannya/ 

1. Що можна вважати повноцінною подачею Звіту про платежі на користь держави? 

Повноцінна подача включає заповнення всіх частин звіту, навіть тих, де немає даних. До звіту обов’язково додаються документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписує звіт, аудиторський висновок (якщо є) та спеціальні дозволи й угоди. У воєнний час ці документи слід сканувати й завантажувати окремими файлами у форматі PDF.

1. Чи можна додавати файли спецдозволів якщо звіт за 2023-й рік вже підписаний?

Якщо звіт вже підписаний, Вам потрібно звернутися до технічного адміністратора, щоб він додав файли спецдозволів до ваших документів. Самостійно це зробити неможливо.

1. Чи можна не подавати форми, які не застосовані чи інформація для яких відсутня? 

Навіть якщо у вас немає даних у деяких формах, їх потрібно подати з нульовими значеннями. Система дозволяє вибрати чекбокс “Діяльність у звітному періоді відсутня”, після чого вона автоматично заповнить форми необхідними даними.

1. В яких одиницях вимірювання потрібно подавати відомості та скільки знаків після коми відображати? 

Всі суми вказуються в тисячах гривень. Система дозволяє відображати тільки два знаки після коми. 

1. Як визначити чи належить особа до політично значущих? 

Визначення політично значущих осіб наведене у статті 1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Статус політично значущої особи є пожиттєвим, навіть після того, як особа залишила відповідну посаду.

Тренінг став корисним як для нових користувачів Порталу ІПВГ, так і для досвідчених компаній, які прагнуть вдосконалити свої навички. Активна участь усіх присутніх допомагає зміцнити прозорість у видобувних галузях та підвищити довіру до системи. Тож не відкладайте на потім — подавайте звітність через Портал ІПВГ вже зараз!

Захід проведено ГО «НОВА Енергія»  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

15 серпня у Березівській громаді Сумської області, що розташована неподалік від кордону з рф, попри складну безпекову ситуацію та постійні тривоги відбувся онлайн-воркшоп “Стратегічні комунікації в громаді: тренд чи необхідність”. Спільна робота комунікаційників, представників виконкому, відділів ЖКГ, ЦНАПу та інших підрозділів була не випадковою – комунікація є невід’ємною частиною діяльності кожного з них. Адже в умовах постійної загрози та небезпеки особливо важливо, щоб всі працювали злагоджено, підтримуючи зв’язок із мешканцями та між собою. 

“Комунікаційні стратегії та плани стали мейнстрімом у громадах під час процесу децентралізації. Коли впроваджувались значні зміни, не всі громади та мешканці розуміли їхній зміст. Це вимагало значних зусиль для пояснення реформ та їхніх наслідків різним аудиторіям: головам громад, мешканцям, бізнесу. І саме про це ми сьогодні будемо говорити: як визначити цільову аудиторію, які канали використовувати для донесення інформації, і як формувати комунікацію.” – такими словами розпочала воркшоп проєктна менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась.

Уявіть собі громаду як живий організм. Кожен її мешканець – це клітина, кожне рішення, ухвалене керівництвом, – це сигнал, який передає мозок. Але що станеться, якщо сигнали передаються неправильно або запізно? Тоді організм починає працювати неефективно, виникають проблеми і навіть кризи. Так само і в громаді: якщо немає чіткої та ефективної комунікації, з’являються непорозуміння, паніка, втрачається довіра.

Стратегічні комунікації – це, по суті, той самий механізм передачі сигналів, тільки в масштабах громади. Вони включають у себе все: від планування того, що потрібно сказати, до вибору правильних каналів для донесення  інформації, і навіть до того, як будуть реагувати на це повідомлення різні групи людей. 

Хто ж є типовими цільовими групами громади? 

• «місцева державна влада»
• «недержавний сектор»
• «місцеве населення»
• «інвестори», «грантодавці», «донори»
• ВПО/релокований бізнес
• сусідні громади  
• громади-побратими
• «журналісти»

Кожна аудиторія потребує різних підходів у донесенні інформації. Наприклад, молоді люди краще реагують на яскраві, короткі повідомлення у соціальних мережах, тоді як старше покоління більше довіряє особистим зустрічам або детальній інформації на сайті громади. Найголовнішим завданням комунікації є вибір головного меседжу,  який має отримати цільова аудиторія через кожен з обраних підходів/каналів комунікації. 

 Про те, як обрати цей головний меседж та на що звернути увагу, поділився Орест Микита, голова АМЕР Яворівщини: “Уявіть собі айсберг. Верхівка, яку ми бачимо, це лише позиція нашої цільової аудиторії. Але справжні причини, чому ця позиція саме така, заховані під водою. Це їхні інтереси та потреби. Щоб знайти ці приховані мотиви, потрібно заглибитись, поспілкуватися, провести консультації, зустрічі. Лише тоді ми зможемо побудувати ефективну комунікацію, що буде зрозумілою і дієвою для всіх.”

Після того, як учасники воркшопу розібралися з основами стратегічної комунікації та важливістю врахування інтересів цільових аудиторій, розмова плавно перейшла до надзвичайно важливої теми – неактуальності комунікаційних стратегій, розроблених ще до війни. Ця проблема особливо гостро стоїть у Березівській громаді, де війна кардинально змінила потреби та пріоритети населення.

Зрозумівши, що старі підходи більше не працюють, експерти разом з учасниками воркшопу взялися за розробку нової дорожньої карти комунікацій. Її мета – заповнити прогалини у взаємодії з основними цільовими групами громади: місцевим населенням, медіа, інвесторами, партнерами та органами державної влади. Ця дорожня карта має стати шпаргалкою, яка дозволить ефективно комунікувати в умовах, коли безпека, оперативність та довіра набули вирішального значення.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». 

Кожен з нас повинен замислюватися, скільки відходів ми викидаємо. Можливо. обсяг сміття за день здається не значним, проте річний розмір смітника одного українця вражає. Орієнтовно 300-500 кілограмів відходів в рік продукує одна людина, але в сучасному світі є багато способів як зменшити це число, не витрачаючи при цьому багато часу чи зусиль.

6 серпня 2024 року у Березівській громаді ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи “Європейське Відродження України” було проведено семінар “Управління відходами в громаді. Реалізація місцевих ініціатив”, де представники Березівської громади обговорили важливість впровадження екологічних ініціатив та розглянули конкретні кроки для ефективного управління відходами.

У 2023 році вступив в дію Закон України “Про управління відходами”, який передбачає суттєві зміни в цій сфері та наближає нас до європейського законодавства. Що це означає для нас як громади? 

Можливо, вже помітили зміни: з’явилися контейнери для роздільного збору сміття, відкриті навчальні сортувальні станції, місця для збору небезпечних відходів, такі як батарейки та лампочки. Але це лише початок. 

Закон  базується на  ієрархії управління відходами, яка складається з п’яти основних сходинок. Найгірший варіант — це просто викинути сміття на сміттєзвалище. Найкращий — запобігти утворенню відходів взагалі. Отже, що можна зробити на кожному з цих рівнів?

Що важливо зауважити – реалізація Закону та дотримання ієрархії управління відходами має діяти як на загальнодержавному, так і на місцевому, локальному рівнях, включно з рівнем домогосподарства. Тобто кожен відіграє свою роль у побудові нової системи керування відходами.

Отже, згідно з законодавством, ми, як мешканці, маємо долучатися також своїми діями до вирішення сміттєвої проблеми. Перший і найважливіший крок у цьому процесі — це запобігати утворенню відходів загалом. 

Як це зробити? 

Використовуйте багаторазові товари, замість одноразових. Адже, одноразове використання речей призводить до їх накопичення у величезних кількостях на сміттєзвалищах. Під час розкладання таких відходів в атмосферу викидаються шкідливі речовини, які забруднюють довкілля і можуть завдати шкоди нашому здоров’ю. Таким чином, кожен непотрібний предмет, викинутий у смітник, несе загрозу не тільки природі, але й людині.

Чим можна замінити одноразові речі, які найчастіше є в нашому побуті? Ось декілька простих і ефективних замін, які можна легко впровадити у своє повсякденне життя.

1. Заміна поліетиленових пакетів

Поліетиленові пакети, як легкі “маєчки,” так і цупкі пакети, дуже часто стають причиною забруднення навколишнього середовища, оскільки їхній період розкладання може тривати сотні років. Натомість для покупок варто використовувати тканинні торбинки, шопери або авоськи. Для більших покупок, особливо коли  йдете на ринок чи в супермаркет, чудово підійдуть рюкзаки чи міцні багаторазові сумки.

2. Зберігання продуктів 

Пластикові пакети та одноразові контейнери також можуть бути замінені більш екологічними варіантами. Вощанки – це багаторазові обгортки з бджолиного воску, які можна легко виготовити самостійно в домашніх умовах або придбати готові в магазинах. Для тривалого зберігання їжі також варто обрати скляні або керамічні контейнери. Якщо ж з певних причин скло чи кераміка не підходять, можна використовувати контейнери з харчового пластику, які придатні до переробки.

3. Багаторазовий посуд для відпочинку на природі

Виїзди на природу часто супроводжуються використанням одноразового посуду, який значно забруднює довкілля. Щоб уникнути цього, можна замінити одноразові пластикові тарілки та столові прибори на керамічні або металеві аналоги. 

4. Багаторазові пляшки для води та напоїв

Коли  берете з собою воду чи інші напої в подорож, на прогулянку або в спортзал, варто користуватися багаторазовими пляшками. Багаторазова пляшка з нержавіючої сталі або скла не тільки безпечніша для здоров’я, але й економить  кошти, адже зникає потреба щодня купувати нові пластикові пляшки з водою.

5. Екологічні засоби особистої гігієни

Одноразові засоби особистої гігієни, такі як прокладки та памперси, складають значну частку відходів, які не піддаються переробці. Для їх заміни існують екологічні альтернативи, такі як тканинні памперси та прокладки, менструальні чаші, або менструальні труси. Ці продукти розроблені для багаторазового використання, що значно зменшує обсяг відходів і є більш економічним вибором у довгостроковій перспективі.

Крім того, важливо свідомо підходити до вибору товарів, щоб уникнути купівлі речей, які не потрібні або які можуть швидко зіпсуватися. Це актуально для продуктів харчування, особливо під час планування святкувань або великих заходів. Покупка надмірної кількості їжі, яка може зіпсуватися, не лише марнує ресурси, але й збільшує обсяги сміття. Підходьте до закупів з розумом: складайте списки, плануйте меню заздалегідь та віддавайте перевагу свіжим і корисним продуктам, які точно будуть використані.

Наступний крок – це підготовка до повторного використання. У побуті поступово накопичуються речі, які з часом можуть ставати непотрібними, або ламатися. Замість того, аби ці речі викидати на сміттєзвалища, варто дати їм друге життя. 

Зламався стілець? Не працює електричний чайник? Не поспішайте їх викидати! Можливо, їх ще можна полагодити. Іноді невеличкий ремонт може дати нове життя старим речам. 

До речі, чи знали ви, що у Центрі надання соціальних послуг Березівської громади діє банк речей, де кожен може безкоштовно здати або взяти потрібні речі? Віддати старий одяг, взуття, техніку чи інші предмети можуть всі бажаючі, тим самим зменшуючи обсяг сміття та підтримуючи тих, хто цього потребує.

Крім того, варто пам’ятати про те, що речі часто можна відновити, відремонтувати чи перепрофілювати для нових цілей. Зокрема, апсайклінг допомагає розкрити творчий потенціал, дозволяючи створювати унікальні речі з того, що раніше здавалося непотребом. 

Хтось запитає “А що по сортуванню?”. Сортування відноситься до третьої сходинки ієрархії – рециклінг (переробка). На цьому етапі відбувається роздільне збирання ресурсів, які використовуються, як сировина у процесі виготовлення нових речей. 

Найчастіше в Україні сортують пластикові вироби (PET пляшки та пляшки від побутової хімії), скло, папір і картон, метал та біовідходи (харчові та зелені відходи). Далі сортовані відходи передають заводам, які займаються виготовленням тих чи інших речей та мають потребу в пластику, папері, металі тощо.

Крім того, у процесі рециклінгу має закриватися питання небезпечних відходів в складі побутових – батарейки, медикаменти, електричне та електронне обладнання, побутова хімія, фарби, ртутовмісні тощо. Такі зібрані відходи потрібно передавати спеціальним організаціям, які мають дозвіл на оброблення небезпечних відходів. 

Органи місцевого самоврядування беруть на себе функцію забезпечити мешканців/-ок можливістю сортувати відходи та здавати небезпечні відходи. Для цього встановлюються контейнери для роздільного збирання відходів, запроваджуються інші системи збирання сортованих відходів, відкриваються станції сортування / центри управління відходами, запускаються Екобуси для збирання небезпечних відходів. Часто сортовані відходи можна за кошти здавати в спеціально облаштовані пункти приймання вторсировини, знайти які можна на національній мапі за посиланням: https://recyclingpoints.org/#rec298923800 . 

Тому, якщо у громаді є можливість сортувати відходи, то варто цими можливостями користуватися. Адже це шанс, аби відходи не відправились на сміттєзвалища та не забруднювали довкілля, а були корисними для виготовлення нових речей.

Що стосується біовідходів, то їх варто компостувати, адже це також можливість отримати добриво для подальшого підживлення ґрунту. Компостувати можна, як в будинку, так і у квартирі. 

У випадку приватного будинку – це може бути компостна яма для збирання листя, трави та залишків їжі, або ж компостер, який можна виготовити самостійно. Якщо ж викопати компостну яму немає можливості, то гарним варіантом для компостування стане ЕМ компостер, який завдяки мікроорганізмам бокаші пришвидшує компостування біовідходів без неприємних запахів. Окрім цього, бокаші може бути використаним й для інших цілей: 

• підготовка ґрунту для розсади;
• добавка до корму для будь-яких сільськогосподарських тварин та птахів;
• кореневе підживлення рослин;
• усунення неприємного запаху у вуличних вбиральнях.

Для того, аби дізнатися більше про управління відходами, запрошуємо завітати на  платформу “Місто нуль відходів”, яку розробила Громадська спілка “Український альянс нуль відходів”. На платформі є велика кількість прикладів правильного управління відходами, які впровадженні і працюють в Україні. 

У час, коли Україна продовжує боротися за свою незалежність та територіальну цілісність, прифронтові громади опинилися у надзвичайно складній ситуації. З одного боку, вони потребують термінового відновлення інфраструктури та підтримки місцевого населення, а з іншого – не можуть розраховувати на повноцінне державне фінансування через високі ризики, пов’язані з близькістю до зони бойових дій. Саме в цьому контексті народилася ідея створення інструменту для органів місцевого самоврядування, який міг би підтримати відновлення у громадах, наближених до зони бойових дій.

Попри наявність в Україні великої кількості платформ для отримання ресурсної допомоги, управління відновленням чи обміну досвідом, громади не мали можливості напряму швидко та без задіювання третіх осіб отримати фінансову допомогу. Навіть державна цифрова екосистема DREAM, яка забезпечує фінансування інфраструктурних проєктів, немає функціоналу для підтримки проєктів юридичними та фізичними особами. Це створює прогалини співучасті та у в можливостях збору коштів від приватних осіб, які часто бажають підтримати місцеві ініціативи та проєкти відновлення.

Розробка нового інструменту стала можливою завдяки спільним зусиллям громадської організації «НОВА Енергія» та Асоціації «Український національний комітет Міжнародної Торгової палати» (ICC Ukraine). У рамках співпраці, закріпленої Меморандумом у лютому 2024 року, було розроблено платформу ICCUA.Разом до відновлення –  https://connect.iccua.org/. 

Її головна мета – простий та доступний веб-майданчик для залучення коштів від небайдужих громадян та бізнесу, що хочуть підтримати відновлення українських громад. Тепер кожен охочий зможе легко знайти проєкт, який відповідає його цінностям та переконанням, і зробити внесок у його реалізацію.

На даний момент на платформі  ICCUA.Разом до відновлення  вже доступний робочий пілотний проєкт, який потребує підтримки. Це чудова можливість протестувати новий модуль та підтримати  “Реставрацію підлоги в укритті Самотоївського ліцею Краснопільської ТГ” за посиланням: https://connect.iccua.org/demand/restavraciia-pidlogi-v-ukritti-samotoyivskogo-liceiu-krasnopilskoyi-tg  

Чому саме співпраця з Міжнародною Торговою палатою є ефективним способом для розвитку такої ініціативи, враховуючи, що мова йде про ОМС? Є кілька ключових факторів:

1. Міжнародна мережа контактів: ICC Ukraine має доступ до глобальної мережі бізнес-контактів, що дозволяє залучати не лише українських, а й міжнародних донорів до підтримки проєктів місцевого самоврядування.

2. Розуміння потреб бізнесу: ICC Ukraine добре розуміє мотивацію та очікування бізнесу від благодійних ініціатив, що дозволяє ефективно комунікувати цінність проєктів місцевого самоврядування для потенційних донорів.

3. Досвід у сфері прозорості та підзвітності: Це забезпечує високий рівень довіри до платформи з боку всіх учасників процесу, що особливо важливо для проєктів, реалізованих органами місцевої влади.

Платформа  ICCUA.Разом до відновлення пропонує ряд інноваційних функцій, які роблять процес фандрейзингу для органів місцевого самоврядування більш ефективним та прозорим:

– Детальні профілі проєктів громад з чіткими цілями, бюджетами та очікуваними результатами;

– Система моніторингу та звітності, яка дозволяє донорам відстежувати прогрес підтриманих ініціатив місцевої влади;

– Можливість для донорів покрити лише частину фінансування проєкту відновлення. 

Важливо відзначити, що платформа не лише вирішує поточні проблеми з фінансуванням місцевих проєктів, але й створює основу для довгострокового партнерства між бізнесом та органами місцевого самоврядування. Це може стати каталізатором економічного відродження прифронтових територій після завершення активних бойових дій.

Якщо ваша громада також бажає долучитися до ініціативи та опублікувати власний проєкт відновлення, будь ласка, звертайтеся на пошту energiya.nova@gmail.com для отримання більш детальної інформації про приєднання!

Ресурс розроблено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Під час війни багато українських громад зіштовхнулися з руйнуваннями та викликами, які вимагають не лише фізичного відновлення, а й розвитку нових навичок у місцевих мешканців. Особливо це стосується прифронтових територій, таких як Краснопільська громада, де важливим завданням постає розбудова спроможності місцевих лідерів та активістів для підготовки проєктів відновлення.

До повномасштабного вторгнення росії в Україну, місцем зборів та проведення культурних заходів у Самотоївському старостинському окрузі Краснопільської громади був місцевий Будинок культури. Після його руйнування, громада залишилась без місця для обговорення проблемних питань, проведення громадських зборів та заходів.

Під час перших днів війни жителі села Самотоївка та сусідніх населених пунктів знайшли новий прихисток в укритті Самотоївського ліцею. Цей час був випробуванням для всіх, але також він дав поштовх до згуртування та об’єднання людей.

В умовах постійних обстрілів та страху, громада зрозуміла, наскільки важливими є спілкування та взаємопідтримка. Люди знайомилися, обіймали та заспокоювали наляканих дітей, домовлялися про позитивний настрій, навіть в умовах, де не було жодних відволікаючих засобів. Єдиним джерелом розваг стали ігри, розмови та казки, які допомагали дітям переживати складні моменти.

Перебуваючи в укритті Самотоївського ліцею під час тривог, люди почали задумуватись над необхідністю оновлення приміщення та перетворення його на безпечне місце для зустрічей і заходів. Назва села — САМОтоївка — надихнула мешканців на ідею, що громада має самостійно взятися за створення кращих умов.

Так, 5 серпня 2024 року у Краснопільській громаді відбувся воркшоп, присвячений підготовці проєктів відновлення та співвідповідального розвитку. Цей захід став не просто платформою для обміну ідеями, а й каталізатором реальних змін. Учасники, серед яких були активісти, представники місцевого самоврядування, освітян та бізнесу, разом працювали над концепцією створення центру спільнототворення «САМО». 

Під час воркшопу учасники мали змогу навчитись, як правильно формувати проєктні пропозиції, розраховувати бюджети та залучати різноманітні джерела фінансування. 

Варто відзначити, що управління проєктами в таких умовах вимагає від громади не лише технічних знань, а й розвинених soft-скілів, які допомагають ефективно координувати роботу, залучати ресурси та взаємодіяти з партнерами.

Чому soft-скіли важливі для прифронтових громад?

1. Ефективна комунікація: Допомагає налагоджувати співпрацю з донорськими організаціями, ефективно презентувати проєкти, та залучати підтримку громади.
2. Лідерство: Мотивує жителів до участі в проєктах відновлення, об’єднує їх навколо спільних цілей і організовує роботу.
3. Емпатія: Розуміння потреб і проблем мешканців дозволяє розробляти соціальні програми, що підвищують якість життя.
4. Креативність: Знаходження інноваційних рішень допомагає долати виклики, оптимізувати ресурси та розробляти ефективні проєкти.
5. Співпраця: Здатність працювати в команді підвищує ефективність виконання завдань та зміцнює зв’язки всередині громади.

Однією з найбільших несподіванок та яскравим прикладом дії soft-скілів для представників Самотоївського округу, стало забезпечення співфінансування проєкту близько пів мільйона гривень на створення центру спільнототворення “САМО”. Такі ресурси вдалось зібрати в самій громаді, що продовжує гуртуватися попри важку безпекову ситуацію. 

До формування цього “донорського” гаманця долучились різні відділи Краснопільської селищної ради, бізнес, благодійники та волонтери, а також кошти одного з благодійних фондів, який надав грант на обладнання соціально-ресурсної кімнати укриття. Цей успіх демонструє, що об’єднання зусиль різних секторів може привести до реальних змін. 

Захід проведено ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. 

Незважаючи на постійні обстріли, прифронтові громади Сумщини продовжують жити, працювати та планувати відновлення. Команда ГО «НОВА Енергія» також не зупинила роботу в цьому регіоні, адже в часи, коли держава не може забезпечити повноцінне відновлення прифронтових територій через високі ризики та недостатні ресурси, саме громадський сектор має підтримувати співвідповідальне відновлення таких громад. 

Зокрема,  в рамках проєкту “Підтримка механізмів співвідповідального відновлення Краснопільської громади Сумської області”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, Краснопільська громада отримала допомогу в частковому забезпеченні базових потреб місцевих мешканців та експертний супровід у підготовці проєктів відновлення. Саме з такою метою представники команди ГО “НОВА Енергія” відвідали Самотоївський ліцей 31 липня 2024 року. 

Під час візиту керівниця проєкту Наталія Перетятько змогла на прикладі проекту з облаштування соціально-ресурсної кімнати надати представникам Самотоївського старостинського округу необхідні знання та навички щодо написання грантових проєктів. Такий фокус для проєкту відновлення громада обрала недарма, адже облаштування вище названої кімнати передбачено в укритті одного з навчальних закладів.  Варто відзначити, що воркшоп, присвячений розробці проєктів розвитку, був проведений саме в цьому укритті, тому присутні на заході охоче працювали над формуванням ідей адаптації громади до сучасних безпекових, економічних та соціальних викликів. 

Під час цього заходу було визначено додаткові функції приміщень в укритті, які можуть бути корисними й після завершення війни, зокрема: 

1. Психолого-педагогічний супровід: Кімната забезпечить простір для здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, проведення корекційно-розвиткових занять щодо підвищення емоційно-вольової та когнітивної сфер.
2. Підвищення стресостійкості: Тут проводитимуться тренінгові заняття для учнів, батьків та вчителів, спрямовані на підвищення стресостійкості та життєстійкості.
3. Консультації для вразливих верств населення: Кімната слугуватиме місцем для індивідуальних та групових консультацій, надання необхідної підтримки вразливим верствам населення.
4. Прийом пацієнтів під час тривоги: Оскільки Самотоївська амбулаторія не має власного бомбосховища, кімната буде використовуватися для прийому пацієнтів під час тривог, оскільки амбулаторія знаходиться на відстані лише 60 метрів.
5. Підтримка евакуйованих осіб: Кімната стане місцем для ресурсної та медичної підтримки осіб, які перетнули кордон у пункті перепустки Покровка-Колотіловка з окупованих територій РФ та перебувають в пригніченому психологічному і поганому фізичному станах, потребуючи негайної допомоги. Самотоївка знаходиться на шляху евакуації від пункту перепустки Покровка-Колотіловка до фільтраційного центру у м.Суми.
6. Підтримка внутрішньо переміщених осіб: Кімната буде забезпечувати безпечне середовище для 30 внутрішньо переміщених осіб, надаючи їм психологічну підтримку та допомогу в адаптації до нових умов життя.

Офлайн заходи завжди є кращим шляхом для згуртування громади та формування спільних планів та ідей. Після них часто залишається бажання працювати далі та розвиватися. Так сталось й після проведеного воркшопу, адже освітяни Самотоївського старостинського округу вирішили не зупинятись на написаному та виграному гранті на облаштування соціально-ресурсної кімнати,  а рухатись далі – взяти участь у грантовому конкурсі зі створення центрів спільнототворення Community reBuilding.

Тож команда ГО «НОВА Енергія» разом з місцевими активістами продовжує працювати на благо громади та готувати новий проєкт для єднання та взаємодопомоги Самотоївців. Важливо, що навіть у таких складних умовах ніхто зі сторін не втрачає віри в краще майбутнє та робить все можливе, щоб це майбутнє настало якнайшвидше.

Додатково варто відзначити, що проєкт “Підтримка механізмів співвідповідального відновлення Краснопільської громади Сумської області” є більш широкою ініціативою з відновлення та розвитку Краснопільської громади. Такі проєкти мають велике значення не лише для вирішення нагальних потреб громад, але й для формування довгострокових стратегій розвитку та підвищення стійкості регіону.

Важливим аспектом роботи ГО «НОВА Енергія» є не лише надання безпосередньої допомоги, але й навчання місцевих активістів та представників громади навичкам проєктного менеджменту, фандрейзингу та стратегічного планування. Це дозволяє створювати стійкі механізми розвитку, які працюватимуть і після завершення активної фази підтримки з боку громадських організацій.

Загалом, досвід Самотоївського ліцею та всієї Краснопільської громади демонструє, що навіть в умовах постійної загрози, можливо не лише виживати, але й планувати майбутнє, розвиватися та створювати нові можливості для місцевих жителів. Це є потужним прикладом стійкості та незламності українського народу перед викликами війни.