Автор: adminko

У Русанівці є жінки, які косять траву біля клубу косами, доглядають покинуті вулиці, садять квіти, працюють на маленьких тракторах і першими виходять на толоки. А ще ці жінки, активно обговорюють розробку Статуту і живуть з відчуттям, що їхня Русанівка варта кращого майбутнього.

Саме тут, у старостинському окрузі Липоводолинської громади, ГО «НОВА Енергія» провела семінар «Вибір пріоритетів для реалізації місцевих ініціатив. Написання та менеджмент проєктів». Але найціннішим в цій зустрічі стало не лише навчання проєктному менеджменту для ефективної реалізації місцевих ініціатив. Ми з захопленням фіксували момент, коли учасниці заходу побачили як проблеми, про які вони роками говорять між собою, можуть стати основою для реальних змін.

До цього більшість жінок знали лише один звичний спосіб взаємодії з владою: подзвонити або написати заяву, якщо на вулиці виникла конкретна проблема. Про громадські обговорення, інструменти участі, можливість спільно визначати пріоритети або подавати проєктні заявки багато хто фактично не чув. Тому розмова про місцеві ініціативи швидко стала розмовою про значно більше – про право людей не чекати, поки за них хтось ухвалить рішення, а включатися в процес самим.
Захід проходив у бібліотеці. І саме цей простір задав настрій нашій зустрічі. Бібліотекарка -внутрішньо переміщена особа, яка знайшла в Русанівці не лише роботу, а й новий дім, – із теплом розповідала про історію села, його природу, краєвиди, людей і загиблих героїв. Вона настільки полюбила це місце, що почала запрошувати сюди своїх знайомих на проживання.

Одна з учасниць поділилася історією, після якої в залі стало тихо. Вона живе на околиці сама. Довгі роки поруч не було жодної душі. Коли в сусідній будинок поселилися внутрішньо переміщені люди, жінка плакала від радості, обіймала нових сусідів і ділилася всім, що мала. Каже, найбільше щастя – більше не бути самій.
Саме такі історії поступово вивели учасниць до однієї з найгостріших проблем у селах громади: дедалі більше людей похилого віку залишаються самотніми. У когось діти за кордоном, у когось -у росії, а до когось рідні вже ніколи не повернуться. Соціальні працівники й медики допомагають, але людям потрібен не лише догляд. Їм потрібна людина поруч, розмова, відчуття безпеки й розуміння, що їх не лишили сам на сам зі своїми проблемами.

Цікаво, що схожі думки раніше озвучували й мешканці Яганівки. Так почала формуватися спільна ідея – створення простору або будинку підтриманого проживання для літніх людей, де вони могли б жити разом, отримувати необхідну допомогу й не залишатися в ізоляції. У Яганівці уже є приміщення, яке можна було б використати для такого рішення. Але перед запуском громада хоче провести дослідження потреб у навколишніх селах і підготувати проєктну заявку для залучення донорської підтримки.
Під час семінару учасниці вчилися не просто говорити про проблеми, а перетворювати їх на проєктні ідеї: визначати пріоритети, формулювати потребу, бачити потенційних партнерів і розуміти, з чого починати підготовку ініціативи.

Окрема тема, яка є досить актуальною, – роль жінок у житті села. На зустріч прийшли 13 активних, небайдужих мешканок. Вони розповідали, що сьогодні саме жінки часто беруть на себе те, що раніше вважалося «чоловічою роботою»: косять траву, працюють на маленьких тракторах, рубають дрова, прибирають території, садять дерева, доглядають громадські простори. Коли потрібно – збираються разом і власноруч приводять до ладу те, до чого не доходять ресурси громади.
Але навіть у цій силі є дуже практична проблема: більшість інструментів і техніки не пристосовані для жінок. Важкі бензопили, косарки, обладнання для благоустрою часто фізично незручні або небезпечні для щоденного використання. Тому під час обговорення народилася ще одна конкретна ідея – шукати можливості для придбання легких бензопил, електропил, косарок та іншого обладнання, з яким жінкам буде реально працювати.

Ще однією пропозицією стало створення об’єднання для людей 40+. Учасниці говорили, що саме ця вікова група сьогодні є головною рушійною силою села. Це люди, які першими відгукуються на прохання старости, організовують толоки, підтримують порядок, допомагають сусідам і роблять усе, щоб Русанівка залишалася живою, доглянутою й видимою на мапі громади.
Водночас учасниці чесно визнавали: ідей багато, але для їх реалізації потрібні поступовість, партнерство, вміння правильно оформити проєкт і розуміння, куди рухатися далі. Саме тому такі семінари важливі не лише як навчання. Вони допомагають людям побачити, що місцева ініціатива – це не щось складне й далеке. Вона починається з конкретної потреби, яку громада здатна сформулювати, обговорити й перетворити на дію.

У віддалених селах особливо гостро відчувається потреба в підтримці, можливостях та увазі. Люди тут не просять неможливого. Вони хочуть жити достойно, мати доглянуті вулиці, безпечні громадські простори, підтримку для старших людей, активне життя в селі й відчуття, що їхній голос має значення.

І, мабуть, саме в таких місцях найкраще видно справжню стійкість громад Сумщини. Не в гучних словах і не в презентаціях про розвиток, а в людях, які після роботи приходять на зустріч, щоб навчитися писати проєкти, говорити про потреби свого села й шукати рішення.
Бо розвиток громади починається не тоді, коли з’являється великий проєкт. Він починається тоді, коли люди перестають вважати свої проблеми «малими» і починають говорити про них як про питання, які заслуговують на рішення.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Коли заходить мова про європейську інтеграцію українських громад, уява мимоволі малює великі обласні центри з потужними індустріальними парками, розвиненим IT-сектором та розгалуженою цифровою інфраструктурою. Однак реальний шлях до ЄС часто прокладається там, де цього найменше очікують. Андріяшівська сільська територіальна громада на Сумщині руйнує стереотипи й доводить: навіть невелика сільська громада може мати конкурентні переваги, про які мегаполіси лише мріють. 

Смарагдовий скарб: ресурс, який неможливо створити штучно

19 сіл, трохи більше 7 400 мешканців та типова для аграрного регіону структура економіки. На перший погляд — класичний портрет сільської місцевості в умовах війни. Але за цими цифрами ховається унікальний екологічний потенціал, який виводить Андріяшівку в лідери «зеленого» порядку денного.

Громада володіє колосальним природним капіталом:

• 16 об’єктів природно-заповідного фонду, які формують унікальну екосистему регіону.
• Два заказники загальнодержавного значення, що мають особливий статус охорони.
• Території Смарагдової мережі Європейського Союзу (Emerald Network) — загальноєвропейської мережі особливо цінних природних територій, збереження яких є прямим зобов’язанням України у межах євроінтеграції.

Для експертів з регіонального розвитку це не просто мальовничі ландшафти. Це стратегічний актив. Одна із ключових екологічних стратегій ЄС вимагає від держав-членів відновити щонайменше 30% деградованих природних екосистем до 2030 року. У той час як більшість європейських та українських громад змушені будуть витрачати значні ресурси, щоб штучно відновити або створити такий потенціал, Андріяшівська громада вже володіє ним. Головне завдання розробників Стратегії розвитку — чітко капіталізувати цей ресурс у документі та перетворити його на інструмент залучення міжнародного «зеленого» фінансування.

Будь-яке стратегічне планування за 175–200 кілометрів від кордону з країною-агресором — це іспит на управлінську зрілість. Громада відчуває на собі всі демографічні та безпекові удари сьогодення: за останні роки населення скоротилося на понад 10%, більше чверті мешканців складають люди похилого віку (60+). Водночас Андріяшівка стала прихистком для  понад 500 внутрішньо переміщених осіб.

Професійний підхід управлінської команди виявився у тому, що вони не намагалися прикрасити дійсність. У SWOT-аналізі безпекова ситуація чітко зафіксована як головна слабка сторона, а демографічна криза — як ключова загроза.

Міжнародні донори та європейські партнери оцінюють саме такий рівень реалізму. Чесне визнання власних вразливостей — це маркер надійності, який свідчить про те, що громада готова не просто залучати  кошти, а системно управляти ризиками та пропонувати зважені рішення.

Від намірів до вимірюваних результатів. Три стовпи Стратегії розвитку громади

1. Конкурентоздатна місцева економіка (підтримка локального МСП, трансформація агросектору, залучення інвестицій).
2. Сталий розвиток території (екологічні проєкти, підвищення енергоефективності, розвиток базової інфраструктури, якісні комунальні та медичні послуги).
3. Розвиток людського капіталу (модернізація соціальної сфери, освіти та культури, підтримка молоді та ветеранів).

Експерти ГО «НОВА Енергія» наголошують: щоб ці напрями перетворилися на робочі інструменти, вони мають трансформуватися із декларативних намірів у вимірювані результати. Замість загального формулювання «підтримка бізнесу» у фінальному документі має з’явитися чітке завдання: наприклад, «запровадження консультаційного центру для підприємців до кінця 2026 року» з конкретними індикаторами кількості суб’єктів, що отримали підтримку.

Окремим драйвером змін виступає цифровізація. Запуск чат-бота для сплати місцевих податків — це якісний стартовий крок у напрямі цифрової трансформації (одного з п’яти ключових пріоритетів ЄС для громад). Проте європейські стандарти встановлюють високу планку: до 2030 року 100% адміністративних послуг мають бути доступні онлайн, а 80% жителів — володіти базовими цифровими навичками. Для Андріяшівської громади це означає необхідність виокремити цифрові послуги як наскрізний пріоритет Стратегії з покроковим планом дій та показниками до 2027 та 2030 років.

Люди як агенти змін

Стратегія — це історія не про гектари чи кілометри, вона насамперед про людей, які залишаються жити й працювати в громаді. Особливу увагу привертає статистика анкетування мешканців, проведеного під час підготовки документа: 82% респондентів — це жінки. Ця цифра відображає реальний демографічний зсув воєнного часу і накладає на громаду зобов’язання інтегрувати гендерний підхід у всі програми розвитку — від підтримки жіночого підприємництва до адаптації соціальних послуг.

Аналогічний підхід необхідний і щодо 501 внутрішньо переміщеної особи та ветеранів, які повертаються додому. Вони не повинні розглядатися виключно як отримувачі соціальної допомоги. Це новий інтелектуальний та професійний капітал громади, який через інструменти зайнятості, перекваліфікації та інтеграції здатний стати потужним рушієм змін.

Наразі Андріяшівська громада перебуває на вирішальному етапі — зведення аналітики в єдиний документ. Для ГО «НОВА Енергія» важливо, щоб процес розробки стратегій у громадах Сумщини був живим механізмом спільного прийняття рішень, який веде до реальних змін. Експертна команда організації виділяє чотири ключові точки росту, які дозволять доопрацювати проєкт Стратегії до рівня найкращих європейських практик:

1. Глибока людиноцентричність: Формулювання стратегічного бачення має фокусуватися навколо щоденних потреб мешканця, його безпеки, можливостей та якості послуг, які він отримує.
2. Капіталізація екологічних переваг: Слід детально прописати використання потенціалу Смарагдової мережі, синхронізувавши цілі громади із законодавством ЄС про відновлення природи.
3. Міжмуніципальне співробітництво: Впровадження спільних проєктів із сусідніми громадами є одним із наріжних каменів регіональної політики ЄС. Андріяшівська ТГ має унікальний шанс стати першою серед чотирьох громад проєкту, яка зафіксує цей механізм у своїй Стратегії.
4. Data-driven моніторинг: Система оцінки прогресу має бути наповнена реальними базовими значеннями показників (baseline). Без чіткої точки старту неможливо об’єктивно виміряти успіх реалізації Стратегії.

Андріяшівська громада – невелика за розміром, але велика за своїм потенціалом. У неї є те, що неможливо створити штучно за кілька років: унікальна природна спадщина, чесне розуміння власних викликів і команда, готова працювати на результат. Євроінтеграція для такої громади — це не абстрактна мета, а конкретний інструмент, який допомагає перетворити природний капітал на реальний розвиток, утримати людей і впевнено дивитися в майбутнє навіть у найважчих умовах.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Як мешканці можуть впливати на рішення у громаді? Як ініціювати громадські слухання, подати місцеву ініціативу чи електронну петицію? Які інструменти участі передбачає новий Статут громади та як ними користуватися на практиці?

Саме для того, аби зробити механізми місцевої демократії більш зрозумілими та доступними для жителів, у межах проєкту з розробки Статуту Чупахівської громади ГО «НОВА Енергія» підготувала серію інформаційних онлайн-буклетів.

Місцева демократія працює тоді, коли жителі знають не лише про свої права, а й про конкретні процедури: як подати звернення, як зібрати підписи, як ініціювати слухання, як подати місцеву ініціативу, як контролювати розгляд пропозицій. 

Саме тому буклети мають практичний формат. Вони не обмежуються загальними поясненнями, а дають покрокові алгоритми дій:
– хто може ініціювати інструмент;
– скільки підписів необхідно;
– куди подавати документи;
– які строки розгляду передбачені;
– як орган місцевого самоврядування має реагувати на звернення жителів.

Окрему увагу приділено прикладам застосування інструментів у громаді, а також поясненню, на які саме рішення можуть впливати мешканці через участь у місцевому самоврядуванні.

Буклети розроблено на основі положень нового проєкту Статуту Чупахівської територіальної громади та відповідних додатків до нього.

Загальні збори (конференція) жителів

Інструмент дозволяє мешканцям обговорювати питання місцевого значення та формувати спільну позицію щодо розвитку громади. У буклеті пояснюється порядок ініціювання зборів, вимоги до підписів, процедура проведення та порядок розгляду рішень органами місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива

Буклет пояснює, як жителі можуть самостійно ініціювати розгляд питання або подати проєкт рішення до ради. Матеріал містить алгоритм подання місцевої ініціативи та приклади її практичного застосування у громаді.

Громадські слухання

У матеріалі описано порядок організації громадських слухань, строки їх проведення, способи участі мешканців та випадки, коли слухання є обов’язковими. Також пояснюється, як пропозиції жителів мають враховуватися радою.

Публічні консультації

Буклет присвячений механізму обговорення проєктів рішень до їх ухвалення. Жителі можуть дізнатися, як подавати пропозиції до проєктів документів та як відстежувати результати консультацій.

Громадське оцінювання

Матеріал пояснює, як громадські організації та ініціативні групи можуть здійснювати громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, аналізувати ефективність рішень та подавати рекомендації до ради.

Звернення до органів місцевого самоврядування

У буклеті систематизовано основні види звернень — заяви, скарги, пропозиції та запити на інформацію. Також пояснюється, як правильно подати звернення та які строки відповіді встановлені законодавством.

Матеріали підготовлено ГО «НОВА Енергія» у межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Законодавство України на національному рівні створює всі умови для використання широкого спектра інструментів участі жителів і громадськості у прийнятті рішень – від місцевих ініціатив і громадських слухань до публічних консультацій, консультаційно-дорадчих органів та інструментів електронної демократії. Водночас на практиці ці можливості часто залишаються недостатньо використаними, особливо у контексті формування політик регіонального рівня. 

Обмежена поінформованість жителів і ОГС, відсутність навичок участі та адвокації, а також слабкий зв’язок між локальними ініціативами та регіональними процесами планування ускладнюють змістовне залучення громад до трансформаційних рішень. Для ГО «НОВА Енергія» проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» насамперед означає роботу з людьми — допомогу жителям громад зрозуміти, що таке справедлива трансформація, як вона може вплинути на їхнє життя та яким чином вони можуть долучитися до формування майбутнього своїх територій.

Однією з перших громад, де відбувся такий діалог, стала Богданівська громада Павлоградського району.

На перший погляд Богданівська громада має виразний сільський характер. Вона об’єднує десять населених пунктів, у яких проживає майже 10 тисяч жителів, а понад 86% території займають сільськогосподарські угіддя. Тут працюють фермерські господарства, розвивається малий бізнес, функціонують школи, заклади культури, медичні установи та підприємства сфери послуг. У громаді зареєстровано 259 суб’єктів підприємництва, працюють десятки торговельних закладів, а за рівнем надходжень на одного жителя вона входить до числа фінансово спроможних громад області.

Водночас Богданівська громада має ще одну важливу складову своєї історії та економіки — зв’язок із вугледобувним регіоном Західного Донбасу. Поруч із громадою розташована шахта «Самарська», а частина гірничих робіт історично здійснювалася безпосередньо під землями громади. Для багатьох місцевих родин шахтарська професія залишається важливою частиною сімейної історії, а День шахтаря вже давно став одним із традиційних місцевих свят. Саме тому розмови про майбутнє вугільних територій тут сприймаються не як далека державна політика, а як питання, яке може вплинути на життя конкретних людей.

Першим кроком до такого обговорення став виїзний семінар у Богданівській громаді об’єднав вчителів Новодачинського ліцею, представників місцевого самоврядування, комунальників та активних жителів із Богданівки, Нової Дачі та Кохівки. 

Справедлива трансформація вимагає від жителів нових навичок управління ресурсами. Щоб наочно розібрати ці механізми, ми запропонували учасникам інтерактивну гру «Співучасть та ресурсна справедливість». Це простий і наочний тренажер, який допомагає побачити, як обмежені ресурси території можуть працювати на спільне благо.

Учасники розділилися на двікоманди, спочатку кожен сектор намагався захищати лише свої вузькі інтереси. Але в процесі гри стало очевидно: коли ми діємо розрізнено чи конкуруємо всередині однієї громади, ресурси витрачаються неефективно. Ситуація докорінно змінилася, коли команди сіли за стіл перемовин та почали відкрито домовлятися. 

Фактично ця вправа відобразила один із ключових принципів справедливої трансформації. Майбутнє громади неможливо побудувати виключно навколо інтересів окремої галузі, установи чи населеного пункту. Ефективні рішення народжуються тоді, коли різні групи готові чути одна одну та працювати над спільною метою. 

Такий ігровий досвід демонструє головне: жителі Богданівської громади мають колосальний потенціал для об’єднання. Коли люди виступають разом, мають спільне бачення та підтримують одне одного, громада стає сильнішою, а її голос звучить набагато переконливіше на будь-якому рівні.

Вчителі ліцею та представники самоврядування залишили нам чіткий прагматичний запит: вони хочуть навчитися проєктного менеджменту та правил написання грантових заявок, щоб у майбутньому самостійно залучати міжнародні інвестиції під потреби своїх рідних сіл. Ми обов’язково підтримаємо це прагнення.

Окрім менторського супроводу, проєкт передбачає пряму фінансову підтримку ініціатив знизу. Попереду на активних жителів області чекає запуск відкритого конкурсу, за результатами якого ми профінансуємо та допоможемо реалізувати 10 людиноцентричних громадських проєктів у сфері справедливої трансформації.

Ми щиро дякуємо Богданівській громаді за гостинність, відкритість та готовність працювати разом!

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

Як мешканці можуть впливати на рішення у громаді? Як ініціювати громадські слухання, подати місцеву ініціативу чи електронну петицію? Які інструменти участі передбачає новий Статут громади та як ними користуватися на практиці?

Саме для того, аби зробити механізми місцевої демократії більш зрозумілими та доступними для жителів, у межах проєкту з розробки Статуту Липоводолинської громади ГО НОВА Енергія підготувала серію інформаційних онлайн-буклетів.

Місцева демократія працює тоді, коли жителі знають не лише про свої права, а й про конкретні процедури: як подати звернення, як зібрати підписи, як ініціювати слухання, як подати місцеву ініціативу, як контролювати розгляд пропозицій. 

Саме тому буклети мають практичний формат. Вони не обмежуються загальними поясненнями, а дають покрокові алгоритми дій: 

– хто може ініціювати інструмент;
– скільки підписів необхідно;
– куди подавати документи;
– які строки розгляду передбачені;
– як орган місцевого самоврядування має реагувати на звернення жителів.

Окрему увагу приділено прикладам застосування інструментів у громаді, а також поясненню, на які саме рішення можуть впливати мешканці через участь у місцевому самоврядуванні.

Буклети розроблено на основі положень нового проєкту Статуту Липоводолинської територіальної громади та відповідних додатків до нього.

Загальні збори (конференція) жителів

Інструмент дозволяє мешканцям обговорювати питання місцевого значення та формувати спільну позицію щодо розвитку громади. У буклеті пояснюється порядок ініціювання зборів, вимоги до підписів, процедура проведення та порядок розгляду рішень органами місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива

Буклет пояснює, як жителі можуть самостійно ініціювати розгляд питання або подати проєкт рішення до ради. Матеріал містить алгоритм подання місцевої ініціативи та приклади її практичного застосування у громаді.

Громадські слухання

У матеріалі описано порядок організації громадських слухань, строки їх проведення, способи участі мешканців та випадки, коли слухання є обов’язковими. Також пояснюється, як пропозиції жителів мають враховуватися радою.

Публічні консультації

Буклет присвячений механізму обговорення проєктів рішень до їх ухвалення. Жителі можуть дізнатися, як подавати пропозиції до проєктів документів та як відстежувати результати консультацій.

Громадське оцінювання

Матеріал пояснює, як громадські організації та ініціативні групи можуть здійснювати громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, аналізувати ефективність рішень та подавати рекомендації до ради.

Звернення до органів місцевого самоврядування

У буклеті систематизовано основні види звернень — заяви, скарги, пропозиції та запити на інформацію. Також пояснюється, як правильно подати звернення та які строки відповіді встановлені законодавством.

Електронна петиція

Буклет містить покроковий алгоритм створення та подання електронної петиції, порядок збору підписів та процедуру розгляду петиції радою.

Матеріали підготовлено ГО «НОВА Енергія» у межах проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

ГО «Нова Енергія» запрошує представників органів влади, громадськості, бізнесу, журналістів та експертного середовища долучитися до онлайн-заходу в межах міжнародного Тижня Відкритого Уряду – 2026.

Деталі заходу

• Дата: 20 травня 2026 року (середа)
• Час: 13:00–14:00
• Формат: онлайн / презентація та експертна дискусія

З нагоди міжнародного Тижня Відкритого Уряду – 2026 команда розробки Порталу ІПВГ презентує новий функціонал автоматичної звірки платежів видобувних компаній.

Під час заходу учасники обговорять:

• можливості застосування механізму автоматизованого співставлення звітності компаній та даних державних органів в умовах воєнного стану;
• особливості систематизації кодів бюджетної класифікації у видобувному секторі;
• підходи до виявлення розбіжностей у звітності;
• потенціал цифрових інструментів для підвищення прозорості та підзвітності у видобувному секторі.

Окрема увага буде приділена практичному використанню відкритих даних та розвитку цифрових рішень відкритого врядування в Україні.

Кому буде корисний захід

Захід орієнтований на представників органів державної влади, громадських організацій, журналістів, дослідників, представників видобувних компаній та всіх, хто цікавиться питаннями прозорості, відкритих даних і цифровізації державного управління.

Реєстрація — до 17:00, 18 травня, за посиланням.

Захід організовано ГО «Нова Енергія» та командою ІПВГ в Україні в межах ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні» (EITI4RESETUA) за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування Уряду Німеччини.

Довідково

Імплементація Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ / Extractive Industries Transparency Initiative) в Україні є одним із найбільш тривалих та системних напрямів розвитку відкритого врядування. Починаючи з перших планів дій у межах ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”» (Open Government Partnership), заходи у сфері прозорості видобувних галузей постійно включаються до державних зобов’язань і розвиваються паралельно з цифровізацією держуправління, відкриттям даних та розбудовою механізмів підзвітності.

Одним із ключових елементів ІПВГ є підготовка Національного звіту із залученням незалежного адміністратора — як правило, міжнародної аудиторської компанії — для проведення звірки платежів між державними органами та суб’єктами господарювання у видобувних галузях. Така звірка дозволяє перевірити повноту й коректність нарахування та сплати податків, рентних платежів та інших суттєвих платежів на користь держави, а також оцінити ефективність системи адміністрування доходів у видобувному секторі.

Реалізація автоматизованої цифрової звірки через Портал ІПВГ створює передумови для суттєвого скорочення часу підготовки Національного звіту, зменшення витрат на проведення звірки та підвищення якості аналізу даних завдяки застосуванню сучасних GovTech-рішень і відкритих даних.

Вербківська громада має складний і водночас дуже перспективний контекст. Її розвиток багато років був пов’язаний із вугільною промисловістю, але майбутнє громади не може зводитися лише до шахт, робочих місць у промисловості чи залежності від одного великого сектору.

Саме про це говорили під час семінару із залучення жителів до справедливої трансформації, який ГО «НОВА Енергія» провела у Вербківській громаді.

Вербківська територіальна громада — це місцевість з унікальним, майже парадоксальним характером. На території площею 583 квадратні кілометри тут переплелися два світи: потужна вугільна промисловість, яка є фундаментом економіки, та виразно аграрний характер краю з унікальними екосистемами — від Самарського лісу до заповідних ландшафтів.

Більше половини мешканців громади пов’язані з промисловим сектором. Такий контекст формує особливий соціально-психологічний клімат. Люди звикли покладатися на великого роботодавця — стабільного навіть попри зовнішні виклики.

Водночас громада має й інший ресурс — культурний та туристичний потенціал, який поки що чекає на свій «високий старт». Козацька спадщина Кочережок, музей у В’язівку, санаторна база — це ті точки зростання, на основі яких можна будувати більш диверсифіковану економіку. Проте справедлива трансформація — це процес, який не може бути одностороннім. Щоб громада була успішною в нових умовах, потрібен діалог.

Семінар, який відбувся у В’язівку, став першим кроком до того, щоб вийти за межі традиційного формату «адміністрація звітує — мешканці слухають». Ми запропонували учасникам інший підхід — партнерський, де кожен присутній може стати співавтором рішень.

Учасники активно включалися в обговорення, ставили запитання, ділилися своїм баченням і досвідом, говорили про потреби громади та можливості, які можуть бути використані вже зараз. Важливо, що в центрі дискусії були не лише великі стратегічні формулювання, а й цілком практичні речі: як залучати людей до ухвалення рішень, які інструменти участі працюють у громадах, як перетворювати ідеї на конкретні проєкти, а проєкти — на видимі зміни.

Саме тут справедлива трансформація набуває свого справжнього змісту.

Ключова мета заходу — сприяти змістовному залученню мешканців та організацій громадянського суспільства Дніпропетровської області до формування політики справедливої трансформації. Проєкт спрямований на посилення інструментів участі громадян та спільне створення регіонального Програми  справедливої трансформації.

Для ГО «НОВА Енергія» семінар у Вербківській громаді — це лише перший крок системної підтримки громад, які проходять через складні зміни. У межах проєкту передбачено аналітичну роботу, навчальні заходи, менторську підтримку ініціативних груп, підготовку проєктних ідей та підтримку людиноцентричних ініціатив. Усе це має одну спільну мету — щоб справедлива трансформація не залишалася складним терміном у документах, а ставала зрозумілим і практичним процесом для громад.

Сьогодні Вербківська громада має всі передумови для того, щоб бути лідером змін у Павлоградському районі. Ми вдячні всім, хто долучився до розмови, — за професіоналізм, за цікавість до інструментів участі та за позитивний зворотний зв’язок після завершення семінару.

Це тільки початок. І ми готові проходити шлях справедливої трансформації разом із жителями громади.

Матеріал створено ГО НОВА Енергія в рамках проекту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). 

19 травня ГО «НОВА Енергія» проведе захід “Запитай у даних: фокус-група з використання 13 років звітів ІПВГ” в межах Тижня Відкритого Уряду 2026, присвячений розвитку ШІ-асистента Порталу ІПВГ та використанню 13 років звітів ІПВГ через сучасні цифрові інструменти.

Портал ІПВГ містить великі масиви відкритих даних про видобувний сектор України — платежі компаній, надходження до бюджетів, інформацію про родовища, соціальні та економічні аспекти галузі. Новий ШІ-асистент допомагає працювати з цими даними у форматі звичайного діалогу — ставити запитання природною мовою та швидко отримувати відповіді.

Метою заходу є визначення найбільш актуальних запитів користувачів до ШІ-асистента для подальшого вдосконалення його функціоналу та бази знань. Учасники протестують роботу інструменту у реальному часі та сформують рекомендації щодо тем, даних і функцій, які мають бути доступними користувачам.

Під час заходу обговоримо:

• як ШІ може спрощувати роботу з багаторічними звітами ІПВГ;
• які дані та теми користувачі шукають найчастіше;
• яких функцій бракує для зручної роботи з відкритими даними;
• як зробити Портал ІПВГ доступнішим для громад, журналістів, дослідників та органів влади.

До участі запрошуються представники громадянського суспільства, органів державної влади, журналісти, аналітики, дослідники, представники громад та всі, хто працює з відкритими даними й темою прозорості видобувного сектору.

Деталі заходу

Дата:  19 травня (вівторок)

Час: 15:00

Формат: онлайн / презентація та експертна дискусія

Реєстрація на захід за посиланням: https://forms.gle/X7JKgQ9H9SBZGA7x9 

Організатор та партнери

Організатор: ГО «НОВА Енергія»

Партнери: проєкт «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

Коли розмова заходить про Індустрію 5.0 у громаді за 80 кілометрів від російського кордону, це може здатися відірваною від реальності кабінетною теорією. Особливо там, де офіційно безробіття фіксується на позначці 45%, а за плечима людей — місяць окупації та болісний досвід, який змусив багатьох закритися в собі й уникати будь-якої публічності. 

Лебединська міська громада на Сумщині — одна з найбільших за площею в Україні. Вона об’єднує 125 населених пунктів і майже 39 тисяч мешканців. Сьогодні Лебедин розробляє Стратегію розвитку, яка базується на сміливих принципах — людиноцентричності, цифровізації та концепції «Економіки гідності».

Разом із експертами проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» робоча група наразі доопрацьовує цей документ, щоб узгодити амбітну візію із суворими реаліями воєнного часу.

Під час окупації ворог мав списки місцевих активістів. Через цей досвід частина мешканців досі уникає відкритої громадської діяльності, що ускладнює впровадження європейських інструментів участі (слухання, партисипативний бюджет). 

Передумовою для реальної залученості громадян має стати психологічна реабілітація та відновлення довіри. Інструментом безпечного діалогу без зовнішнього тиску має виступити платформа «E-Громада Лебедин», яка автоматизує електронне голосування та взаємодію з жителями. 

Інший серйозний виклик для Лебедина — це глибока криза зайнятості. Офіційне безробіття в громаді сягає 45%, а 77,5% опитаних мешканців називають брак робочих місць своєю головною проблемою. Жителів це турбує навіть більше, ніж стан доріг чи якість медицини.

Попри це, громада відмовляється від звичних дотаційних схем і закладає у Стратегію бачення інноваційного центру Сумщини. Йдеться про розвиток індустріального парку «Лебедин», запуск бізнес-інкубатора з грантовою підтримкою та відкриття STEM-лабораторій у школах. Це і є суть Індустрії 5.0 — коли технології та виробництво працюють на добробут і розвиток конкретної людини.

Щоб ці плани не залишилися просто амбітними намірами, експерти ГО «НОВА Енергія» допомагають громаді розв’язати очевидну суперечність: інтегрувати у Стратегію чіткі програми працевлаштування та перекваліфікації. Фокус роблять на реальних потребах людей, які зараз залишаються в громаді, — внутрішньо переміщених особах, ветеранах та жінках.

Лебединська міська ТГ — шоста за площею в Україні. Організувати управління територією, яка об’єднує 125 населених пунктів та 22 старостати, — величезне навантаження. Тим паче, що 48 із цих сіл мають менш ніж по 10 мешканців.

Для літніх та самотніх людей у таких віддалених селах доїхати до лікарні, аптеки чи отримати довідку — це щоденна складна проблема. Тому у Стратегії розвиток транспортного сполучення, стабільного мобільного зв’язку (4G) та виїзних сервісів розглядаються як обов’язана умова рівності всіх жителів громади, незалежно від того, де саме вони живуть.

Серед екологічних цілей — відродження озера Лебединського. Для Лебедина це значно більше, ніж природна водойма. Озеро є одним із символів громади, частиною її історії та ідентичності. Його відновлення розглядають не лише як екологічний проєкт, а й як можливість створити привабливий громадський простір, що сприятиме згуртуванню жителів і розвитку туризму. 

Разом з іншими екологічними завданнями — озеленення, роздільний збір відходів, екоосвіта — це формує цілісний образ громади, яка дбає про якість середовища, в якому живуть люди.

Щоб ці плани отримали реальне фінансування, зокрема від європейських партнерів, їх робоча група зараз переводить у вимірювані показники. Експерти ГО НОВА Енергія допомагають громаді зафіксувати у Стратегії чіткі кліматичні цілі, які відповідають стандартам ЄС, включаючи скорочення викидів CO₂ на 55% до 2030 року та плани з енергоефективності комунальних будівель.

Лебединська громада має найсильнішу з чотирьох стратегію проєкту з точки зору відповідності пріоритетам ЄС. Людиноцентричне бачення, цифровий напрям, інноваційна інфраструктура, соціальний блок — все це є і добре опрацьоване.

Доопрацювання зосереджене на кількох ключових напрямах. Завдання з зайнятості — як відповідь на реальний запит 77,5% жителів. Постокупаційна робота з відновлення довіри — як передумова для реальної участі. Кількісні кліматичні цілі — як вимога донора. Міжмуніципальна співпраця — як можливість підсилити стратегію через партнерство з іншими громадами проєкту. Гендерні показники — як відображення реальної демографії воєнного часу.

Лебедин пережив окупацію, удари по інфраструктурі та втрату частини своїх жителів. Але навіть у таких умовах громада не обмежилася плануванням відновлення зруйнованого. Вона спробувала відповісти на складніше запитання: яким має бути її майбутнє.

Відповідь виявилася простою — майбутнє, у якому головними цінностями залишаються людяність і гідність. Це не наївність, а свідомий вибір. Саме з таких рішень і починається євроінтеграція — не з формальних вимог і нормативів, а з усвідомлення того, що в центрі будь-яких змін має бути людина.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження». 

У центрі Тернівки, на Дніпропетровщині, стоїть маленька міська скульптура, яка передає характер і нинішній контекст цього шахтарського міста краще за будь-які нормативні документи. Це бронзовий кріт у касці та гірничих окулярах, який присів на колоду і зосереджено вивчає книгу чи газету.

Кріт майже сліпий, проте має добре розвинені органи дотику та слуху. Саме в цьому команда ГО «НОВА Енергія» побачила несподівано точну метафору для Тернівки, коли під час прогулянки містом робила фото на згадку з легендарним кротом.

Громада може не знати всіх особливостей моделі справедливої трансформації, але вона має власне глибинне знання: як живе шахтарське місто, що тримає його людей, чого вони бояться, на що сподіваються і чому рішення про майбутнє не можна ухвалювати без них.

Зміни майже ніколи не починаються з комфорту. Частіше вони нагадують вихід із довгого темного тунелю на різке світло: спершу воно сліпить, дратує і викликає природне бажання повернутися до звичного. Але знання чіткого маршруту та підтримка сильних союзників дають енергію для впевнених кроків уперед.

Керівництво громади вже зараз розуміє виклики з якими можуть зіткнутися у процесі відбудови і трансформації.  Активно шукає міжнародних партнерів спроможних розробити нову модель деверсіфікації економіки громади спроможну компенсувати потенційну втрату 4-5 тисяч робочих місць.

Для видобувних громад слово «трансформація» часто звучить тривожно. У ньому легко почути не розвиток, а втрату: роботи, стабільності, звичного життя. Саме тому під час офлайн-семінару в громаді виконавчий директор ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко на конкретних прикладах пояснив, чому справедлива трансформація критично важлива для України саме зараз, які її пріоритети та як цей процес розгортається на локальному й регіональному рівнях.

Як зазначив Віталій Филенко, ключовою перешкодою для ефективної трансформації на Дніпропетровщині є відсутність чітких механізмів участі громад у формуванні регіональних рішень. Сьогодні досі залишаються три критичні прогалини:

• відсутність інституційних механізмів залучення жителів;
• обмежена спроможність ОГС до адвокації та участі в регіональних процесах планування;
• розірваний зв’язок між локальними ініціативами та регіональним Планом дій справедливої трансформації.

Справедлива трансформація — це не просто відмова від викопного палива. Це складний механізм державної кліматичної політики, покликаний створити нові можливості для працівників і спільнот, чий добробут залежав від застарілих промислових моделей. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики», метою цього процесу є забезпечення «гідного життя та заробітку усім працівникам та спільнотам, на яких вплине процес переходу до низьковуглецевого розвитку».

І саме тут роль жителів громади є надзвичайно важливою. Бо між великими програмами й реальним життям громади завжди є відстань. На цій відстані губляться сенси, виникають страхи, з’являється недовіра. Завдання ГО «НОВА Енергія» — допомогти громадам Дніпропетровської області брати активну участь у справедливій трансформації регіону, щоб їхній досвід, потреби й пропозиції були враховані в майбутніх рішеннях.

ГО «НОВА Енергія» дякує жителям Тернівки за відвертість, довіру та готовність говорити про майбутнє своєї громади. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб напрацювання, сформовані під час семінару, поступово перетворювалися на реальні інструменти участі, проєктні ідеї та активи для сталого розвитку їх регіону.

Матеріал створено ГО «НОВА Енергія» в межах проєкту «Участь жителів у справедливій трансформації громад Дніпропетровської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.

Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.