Автор: admin

10 січня 2020 року в рамках регіональної прес-конференції в рамках ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність у партнерстві з “Центром гендерної культури” в рамках ініціативи «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ

Віталій Филенко, Координатора Асоціації «ЕнергоТранспарентність» та Андрій Шиян, випускник програми стажувань аналітичного центру ГО «НОВА Енергія» взяли участь у  программі «Об’єктив-Позиція»  медіа-групи «Об’єктив».

Під час програми оглядалася тема «Прозорість газовидобувної галузі». На сьогодні Харківська область є лідером серед регіонів у яких ведеться активний видобуток нафти і газу. У нас видобувається понад 46% природного газу і формується 33,1% платежів держави від видобувних галузей, а це майже 27 мільярдів грн, що наповнюють державний та місцеві бюджети. Головне питанням програми: Куди ж йдуть ці кошти і як вони  використовуються?

Видобувний сектор тривалий час був одним із найбільш закритих та сповнених міфами і корупційними скандалами. Впровадження в Україні міжнародного стандарту «Ініціатива прозорості видобувних галузей» (ІПВГ чи EITI) дозволило суттєво змінити ситуацію через розуміння та покращення управління в галузі, зазначив Віталій Филенко, Координатора Асоціації «ЕнергоТранспарентність».

Також, Андрій Шиян, випускник програми стажувань аналітичного центру ГО «НОВА Енергія» розповів про те, що разом з тим, в питаннях екологічної безпеки та доступу до екологічної інформації, галузь все ще залишається досить закритою, що робить її вразливою до локальних конфліктів та маніпулятивних впливів інформаційної війни

22 січні 2020 році Члени Асоціації ЕнергоТранспарентність  проведуть відразу три тренінги з розробки та оформлення “Проектів розвитку громад”. Якщо для громад Яворівського району Львівської області це буде перший подібний досвід, то для представників с. Коробочкине та с. Іванівка Чкаловської ОТГ це буде вже справжній “Краш-тест” проектних заявок підготовлених місцевими мешканцями.

Метою заходу є доопрацювання та практичне навчання жителів громади написанню заявок на залучення зовнішнього фінансування з використанням рентних платежів сплаченими компаніями за видобуті вуглеводні у якості співфінансування.

Під час тренінгу відбудеться практичне навчання мешканців громади по написанню проектних заявок та пропозицій, також розглядатимуться питання залучення додаткового зовнішнього фінансування та грантової допомоги.

До участі у семінарі запрошуються небайдужі мешканці громади – активісти, представники різних професійних груп, органів місцевого самоврядування, місцеві депутати, старости, активні представники місцевого бізнесу, працівники закладів освіти, соціальної сфери та молодь.

Захід організовується в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ.

Основним завданням ініціативи є підтримка видобувних громад, забезпечення ефективного використання рентних коштів на місцях та активізація громадськості задля майбутньої реалізації власних ідей та проектів, спрямованих на розвиток місцевості.

Участь у тренінгу є безкоштовною. З додатковими питаннями щодо часу та місця проведення тренінгу звертайтесь до представників ГО «НОВА Енергія».

Контакти:

Контактна особа: Віталій Филенко,

Тел.: +380950084991

e-mail:

energiya.nova@gmail.com

Сайт ГО «НОВА Енергія»:

http://nova-energiya.org

Сторінка ГО «НОВА Енергія» у Facebook:

https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

Програма «Об’єктив-Позиція» на медіа-групі «Об’єктив» за участю Віталія Филенка, Координатора Асоціації «ЕнергоТранспарентність» та Андрія Шияна, випускника програми стажувань аналітичного центру ГО «НОВА Енергія».

Під час програми оглядалася тема «Прозорість газовидобувної галузі». На сьогодні Харківська область є лідером серед регіонів у яких ведеться активний видобуток нафти і газу. У нас видобувається понад 46% природного газу і формується 33,1% платежів держави від видобувних галузей, а це майже 27 мільярдів грн, що наповнюють державний та місцеві бюджети. Головне питанням програми: Куди ж йдуть ці кошти і як вони  використовуються?

Корупція та безконтрольне використання природних ресурсів можуть мати гендерно диференційовані наслідки. Численні дослідження показують, що корупція та погане управління заважають жінкам досягти високих позицій у бізнесі та політиці.

Добувна промисловість може також мати значний соціальний, економічний та екологічний вплив на місцеві громади. Це може призводити до зміни природного середовища, до доступу до робочих місць, зміни вартості життя та традиційної соціальної динаміки. Чоловіки і жінки часто переживають ці зміни по-різному. Втрата традиційних засобів існування  і поєднанні з загальним зростанням добробуту в суспільстві, бідному в інших відношеннях, може спонукати деяких жінок займатися іншою діяльність, такою, як надання сексуальних послуг, підвищуючи ризик сексуального та гендерного насильства.

24 січня 2020 року з 11:00 до 14:00 у місті  Харків пройде круглий стіл Круглий стіл «Гендерні аспекти в видобувному секторі»  під час якого експерти знайдуть  відповіді на питання, стосовно гендерних аспектів пов’язаних з видобутком корисних копалин. Зокрема, працевлаштування жінок у видобувному секторі та запобігання дискримінації, залучення жінок до прийняття рішень та вироблення політик у видобувному секторі, використання рентних платежів для задоволення потреб жінок та інших маргалідованих груп місцевого населення.   

До участі у заході запрошуються представники органів влади та місцевого самоврядування, депутати та громадські активісти з видобувних регіонів Харківської області, працівники видобувних компаній та ЗМІ.

Задля участі в заході необхідно  до 11:00 23 січня заповнити реєстраційну форму за посиланням —   та отримати підтвердження можливості участі від організаторів.

Точне місце та час проведення тренінгу буде додатково повідомлено відібраним учасникам на електронну пошту.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» та Асоціацією Енерготранспарентність у партнерстві з “Центром гендерної культури” в рамках ініціативи «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ.

За додатковими питаннями звертайтесь на електронну пошту:

energiya.nova@gmail.com

Зараз в Україні жінки становлять лише 24% від усіх штатних співробітників, які працюють у видобувній галузі. Для порівняння – загалом жінки становлять 54% усієї робочої сили у нашій країні.

15 січня 2020 року у Львові експерти обговорили Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива Прозорості Видобувних Галузей) та підходи до ґендерного аспекту у видобувній галузі. Корупція та безконтрольне використання природних ресурсів можуть мати ґендерно диференційовані наслідки. Численні дослідження показують, що корупція та погане управління перешкоджають жінкам досягти високих позицій у бізнесі та політиці.

На думку голови Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ореста Микити Україна має досить непогану нормативну базу з питань ґендерної рівності та розширення повноважень жінок, але і надалі ми стикаємося з викликами, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок. Низький рівень участі жінок у політичних та суспільних процесах, низька представленість на високих позиціях, патріархальна культура, глибоко вкоріненні ґендерні стереотипи – лише деякі приклади системної ґендерної нерівності в Україні.

Видобувна промисловість може також мати значний соціальний, економічний та екологічний вплив на місцеві громади. Діяльність видобувних компаній на тій чи іншій території призводить до зміни природного середовища, диктує умови доступу до робочих місць, сприяє  зміні вартості життя та традиційної соціальної динаміки. Чоловіки і жінки переживають ці зміни по-різному. Проекти з видобутку можуть мати негативні наслідки, пов’язані з ґендерною нерівністю. Наприклад, втрата можливості працювати, поєднана з загальним зростанням рівня життя в суспільстві може спонукати деяких жінок займатися іншою діяльність, такою, як надання сексуальних послуг, підвищуючи ризик сексуального та гендерного насильства чи емігрувати до інших країн на заробітки, що призводить до демографічних проблем у громадах.

“Жінки непропорційно страждають від наслідків корупції, пов’язаних з видобувними проектами, оскільки часто несуть подвійний тягар заробітку та облаштування родинного затишку. Вони іноді виключаються з процесу консультацій та прийняття рішень компаніями та урядами щодо проектів з розробки природних ресурсів. Як результат, їхні проблеми, можливості та інтереси не враховуються належним чином”- зазначив голова ГО “Нова Енергія ” Віталій Филенко.

Принципи міжнародного стандарту  Ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарт EITI), що впроваджується в Україні з 2013 року,  підкреслюють важливість підзвітності усім громадянам за регулювання потоків доходів та державних витрат. Зважаючи на це, важливо визнати та подолати структурні бар’єри, які перешкоджають жінкам, дівчатам та іншим марґіналізованим групам однаково сприяти сталому природокористуванню та отримувати користь від них, а також потенційному ґендерному впливу видобувної діяльності.

Акцентуючи увагу на статистичних даних, менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась  підкреслила, що 52% відсотки опитуваних жінок та 46% чоловіків погоджуються з тим, що в українській енергетиці жінкам дуже складно зробити кар’єру. В енергетичному секторі ґендерний розрив у рівні заробітної плати є найбільшим. У видобувній промисловості жінки в середньому заробляють майже наполовину менше, ніж чоловіки. Це насамперед пов’язано з тим, що жінкам недозволено офіційно працювати на певних посадах, які класифікуються як “шкідливі умови праці”. Але у реальності жінки дуже часто працюють у таких умовах. Проте їхні посади фактично не класифікуються як такі, що дають право на соціальний захист. Це є додатковим аргументом переглянути будь-які обмеження у зайнятості жінок в енергетичній сфері.

Захід організовано Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини у партнерстві з Департаментом паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження ЛОДА в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», та фінансується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Зараз в Україні жінки становлять лише 24% від усіх штатних співробітників, які працюють у видобувній галузі. Для порівняння – загалом жінки становлять 54% усієї робочої сили у нашій країні.

15 січня 2020 року у Львові експерти обговорили Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива Прозорості Видобувних Галузей) та підходи до ґендерного аспекту у видобувній галузі. Корупція та безконтрольне використання природних ресурсів можуть мати ґендерно диференційовані наслідки. Численні дослідження показують, що корупція та погане управління перешкоджають жінкам досягти високих позицій у бізнесі та політиці.

На думку голови Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ореста Микити, Україна має досить непогану нормативну базу з питань ґендерної рівності та розширення повноважень жінок, але і надалі ми стикаємося з викликами, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок. Низький рівень участі жінок у політичних та суспільних процесах, низька представленість на високих позиціях, патріархальна культура, глибоко вкоріненні ґендерні стереотипи – лише деякі приклади системної ґендерної нерівності в Україні.

Видобувна промисловість може також мати значний соціальний, економічний та екологічний вплив на місцеві громади. Діяльність видобувних компаній на тій чи іншій території призводить до зміни природного середовища, диктує умови доступу до робочих місць, сприяє  зміні вартості життя та традиційної соціальної динаміки. Чоловіки і жінки переживають ці зміни по-різному. Проекти з видобутку можуть мати негативні наслідки, пов’язані з ґендерною нерівністю. Наприклад, втрата можливості працювати, поєднана з загальним зростанням рівня життя в суспільстві може спонукати деяких жінок займатися іншою діяльність, такою, як надання сексуальних послуг, підвищуючи ризик сексуального та гендерного насильства чи емігрувати до інших країн на заробітки, що призводить до демографічних проблем у громадах.

“Жінки непропорційно страждають від наслідків корупції, пов’язаних з видобувними проектами, оскільки часто несуть подвійний тягар заробітку та облаштування родинного затишку. Вони іноді виключаються з процесу консультацій та прийняття рішень компаніями та урядами щодо проектів з розробки природних ресурсів. Як результат, їхні проблеми, можливості та інтереси не враховуються належним чином”- зазначив голова ГО “Нова Енергія ” Віталій Филенко.

Принципи міжнародного стандарту  Ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарт EITI), що впроваджується в Україні з 2013 року,  підкреслюють важливість підзвітності усім громадянам за регулювання потоків доходів та державних витрат. Зважаючи на це, важливо визнати та подолати структурні бар’єри, які перешкоджають жінкам, дівчатам та іншим марґіналізованим групам однаково сприяти сталому природокористуванню та отримувати користь від них, а також потенційному ґендерному впливу видобувної діяльності.

Акцентуючи увагу на статистичних даних[1], менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась  підкреслила, що 52% відсотки опитуваних жінок та 46% чоловіків погоджуються з тим, що в українській енергетиці жінкам дуже складно зробити кар’єру. В енергетичному секторі ґендерний розрив у рівні заробітної плати є найбільшим. У видобувній промисловості жінки в середньому заробляють майже наполовину менше, ніж чоловіки. Це насамперед пов’язано з тим, що жінкам недозволено офіційно працювати на певних посадах, які класифікуються як “шкідливі умови праці”. Але у реальності жінки дуже часто працюють у таких умовах. Проте їхні посади фактично не класифікуються як такі, що дають право на соціальний захист. Це є додатковим аргументом переглянути будь-які обмеження у зайнятості жінок в енергетичній сфері.

Захід організовано Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини у партнерстві з Департаментом паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження ЛОДА в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», та фінансується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»

У середу, 15 січня 2020 року Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини у партнерстві з Департаментом паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської обласної державної адміністрації в рамках ініціативи ГО “НОВА Енергія” та Асоціації “Енерготранспарентність” UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні, що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні, та фінансується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH організовує круглий стіл “Ґендерний аспект та “місцева складова” у видобувній галузі”.

Що?

Круглий стіл “Ґендерний аспект та “місцева складова” у видобувній галузі”

Де?

м. Львів, вул.Винниченка, 18, каб.257

Коли?

15 січня  2020 р., 12:00 – 15:00. Реєстрація з 11:30

Доповідачі:

1. Богдан Гагалюк, перший заступник голови Львівської обласної  ради
2. Михайло Грет, в.о. керівника Департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження
3. Світлана Мізіна, радниця ІПВГ проекту Ефективне управління державними фінансами, GIZ Ukraine
4. Віталій Филенко, голова ГО “Нова Енергія”
5. Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини
6. Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”
7. Ірина Трохим, експертка Центру  “Жіночі перспективи”
8. Христина Тибінка, регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, експертка ЛГО “Центр досліджень місцевого самоврядування”

Запрошуємо представників ЗМІ.

Акредитація для ЗМІ за посиланням

Контактна особа: Ірина Куропась, е-mail: iryna.kuropas@gmail.com, тел. +380679875557

Довідкова інформація: Проект “UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні” сприяє  посиленню громадянського впливу для ефективного впровадження комунікаційної стратегії UAEITI у восьми видобувних регіонах України та, зокрема, налагодженню конструктивного діалогу між регіональною та місцевими владою, громадським середовищем та видобувними компаніями у громадах, базуючись на принципах міжнародної Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей (UAEITI).

Серед причин виникнення екологічних проблем у східних регіонах України не останнє місце належить наслідкам видобування корисних копалин. Тому з кожним роком все більше громадських активістів переймається екологічними питаннями та долучається до громадських обговорень у процедурах оцінки впливу на довкілля (ОВД). І це позитивна тенденція, адже саме місцева громадськість представляє основу рушійної сили, яка має можливість впливати на дотримання видобувними компаніями екологічних норм.

11 січня 2020 року команда ГО «НОВА Енергія» зібрала харківських еко-активістів за круглим столом на тему «Оцінка впливу на довкілля видобувної галузі: кращі практики участі громадськості». Серед них були активісти з видобувних громад, громадські організації, які займаються питаннями екології, науковці та представники ОМС.

На початку заходу голова Ради ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко розповів про роль Ініціативи прозорості видобувних галузей – міжнародного стандарту, який забезпечує прозорість інформації про нафтові, газові та інші мінеральні ресурси країни, зобов`язує видобувні компанії розкривати дані щодо податків, сплачених за видобуток природних копалин та заподіяну екологічну шкоду.

«Видобувний сектор тривалий час був одним із найбільш закритих та сповнених міфами і корупційними скандалами. Впровадження в Україні міжнародного стандарту «Ініціатива прозорості видобувних галузей» (ІПВГ чи EITI) дозволило суттєво змінити ситуацію через розуміння та покращення управління в галузі» – Віталій Филенко.

Надалі експерт ГО «НОВА Енергія» з правових питань Андрій Шиян  у своєму виступі висвітлив статистичні дані та результати дослідження участі громадськості у процедурі ОВД, що у подальшому викликало жваву дискусію серед учасників круглого столу.

«В питаннях екологічної безпеки та доступу до екологічної інформації, галузь все ще залишається досить закритою, що робить її вразливою до локальних конфліктів та маніпулятивних впливів інформаційної війни» – Андрій Шиян.

Основне призначення процедури ОВД  – попередження та запобігання негативному впливу на довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, прийняття рішень про провадження господарської діяльності з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

«Лідерами серед розпочатих процедур за два роки дії закону являються Харківська, Полтавська, Львівська та Дніпропетровська області в яких більше половини всіх процедур стоється використання надр та роботи підприємств видобувного сектору. Проведене дослідження показує вкрай низький рівень залучення та компетенцій громадськості та ОМС в цьому процесі. Лише 23% повідомлень про планову діяльність та 11% Звітів з ОВД пройшли за участі представників місцевого населення» – констатував Віталій Филенко .

Так чому ж українське ОВД не працює в повній мірі? Основною причиною керівник обласної філії «Всеукраїнської екологічної ліги» Сергій Размєтаєв вбачає відсутність фахових знань у громадськості, адже самі звіти з ОВД написані професійною мовою, через це вникає непорозуміння у звичайних людей, адже без спеціальних знань пересічним громадянам складно зрозуміти усі терміни та технічні деталі.

Сергій також зазначає, що існує проблема з реальною доступністю оголошень про планову діяльність. Вирішення цього питання дозволить громадськості активніше брати участь у процедурі оцінки впливу на довкілля. Тому він висунув пропозицію об’єднати зусилля та вимагати від Міненергетики запровадження механізму реального розповсюдження інформації щодо планової діяльності, адже за більш ніж рік з часу прийняття екологічного закону, Міністерство енергетики та захисту довкілля України  не змогло налагодити працюючий механізм проведення оцінки впливу на довкілля і зараз, на жаль, ми бачимо сумні наслідки.

Наприкінці заходу голова коордради ГО «Зелений фронт» Олександр Богданіс підводячи підсумки наголосив: «Основна роль у проведенні ОВД належить державі – це її обов’язок, ми з вами тільки допомагаємо. З одного боку непотрібно замінювати собою дії держави, а з іншого боку, непотрібно  давати їй розслаблятися».

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» та Асоціацією «Енерготранспарентність» в рамках ініціативи «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ.

За додатковими питаннями звертайтесь на електронну пошту:
energiya.nova@gmail.com

На сьогоднішній день питання щодо участі громадськості під час оцінки впливу на довкілля є актуальним особливо для громад де йде видобування корисних копалин загальнодержавного значення. За своїм призначенням процедура ОВД спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю,забезпечення екологічної безпеки раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Саме тому 11 січня 2020 року з 10:45 по 13:00 планується проведення круглого столу «Оцінка впливу на довкілля видобувноі галузі: кращі практики участі громадськості».

Командою ГО «НОВА Енергія» було проведено аналіз участі громадськості у процедурах оцінки впливу на довкілля за 2018 – 2019 роки у Харківській, Полтавській та Львівській областях.

Під час заходу буде представлено загальну статистику щодо участі громадськості під час надання зауважень та пропозицій до планової діяльності й звіту з ОВД, їх зміст і рекомендації щодо їх складання, а також буде обговорено шляхи подолання проблеми низької участі громадян у процедурі оцінки впливу на довкілля.

На захід запрошуються активісти громад, громадські організації які займаються питаннями екології, науковці та представники ОМС та місцевих органів влади.

Задля участі в заході необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням — та отримати підтвердження можливості участі від організаторів.

Точне місце та час проведення тренінгу буде додатково повідомлено відібраним учасникам на електронну пошту.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» та Асоціації
Енерготранспарентність в рамках ініціативи «UAEITI для ефективного
управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини
в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості
видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ.

За додатковими питаннями звертайтесь на електронну пошту:
energiya.nova@gmail.com
Сайт ГО «НОВА Енергія»:
http://nova-energiya.org
Сторінка ГО «НОВА Енергія» у Facebook:
http://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

На території Мачухівської ОТГ, Полтавської області знаходиться 6 спеціальних дозволів на користування надрами для видобутку нафти, газу і газового конденсату, це дозволило поповнити місцевий бюджет майже на 5 мільйонів протягом перших 9 місяців 2019 року, але слід зазнаити, що тільки дві компанії сплачують рентні платежі до бюджету громади, із 6, що мають спеціальні дозволи.

Саме тому  20 грудня 2019 року команда ГО “НОВА Енергія” завітала з семінаром “Моніторинг надходження ренти та можливості її використання для розвитку громади”.

Під час якого учасники дізналися як можна перевірити правильність нарахування 

ренти,  контролювати її надходження та ефективно використовувати для розвитку громади.

Голова ради ГО “НОВА Енергія” Віталій Филенко

розповів, що для громади  важливим аспектом розвитку є залучення інвестицій, як через участь у програмах соціального партнерства видобувних компаній, які проводять діяльність на території ОТГ, так і через участь в обласних конкурсах співфінансування проєктів та державних програм розвитку.

Після виступу експертів між учасниками заходу розпочалася дискусія, у ході якої 

виявилося, що місцеві жителі майже не володіють інформацією про видобувні компанії їх регіону, кількість свердловин, та величину грошових надходжень на користь громади від них. 

Тому після обговорення, експерти ГО “НОВА Енергія” ознайомили гостей заходу з фінансовими показниками рентних надходжень в їх бюджет від видобувних компаній за 9 міс діяльності 2019 року, що складають 181 тис грн від компанії “Укргазвидобування” при 10 свердловинах на території громади, та 4,86 млн грн в бюджет громади від компанії ДТЕК при 3-х діючих сведловинах та однієї в розробці. Загалом рентні надходження складають майже 10% загального бюджету громади.

Заступник голови з інвестиційної діяльності, Шерстюк Любов Миколаївна                                                      розповіла про вже виконанні громадою проекти з залученням додаткового фінансування в напрямках енергоефективності (утеплення стін, заміна вікон в комунальних закладах), з набуттям досвіду реалізації цих проектів прийшло й розуміння необхідності попереднього аналізу енерговитрат модернізуємих будівель та подальшого моніторингу витрат. В напрямку поліпшення екологічної інфраструктури був організований вивіз твердих побутових відходів. Також, на даний момент завершується реалізація їх проекту “Безпечна громада” вартістю 1,2 млн, половина з цих коштів була залучена саме методом участі і перемоги в обласному конкурсі проектів Полтавської облради.  Згідно з проектом буде встановлено 61 відеокамеру та супутнє обладнання в трьох населених пунктах громади, що посприяє створенню більш безпечного та комфортного середовища в громаді.

Важливим напрямком для громади вважається також розвиток людського ресурсу (створення соціального капіталу).

В межах семінару  було проведено інтерактив, під час якого  були визначені найважливіші питання, що хвилюють жителів громади. Ними були названі ідеї очищення русла річки, створення зони відпочинку  навколо каскаду ставків, встановлення геліосистеми на даху місцевого НВК, обладнання пішохідної зони, освітлення вулиць, створення вуличних спортивних майданчиків та тренажерного залу. Та найбільше пропозицій надійшло на теми покращення якості води, реконструкцію водогону, та поліпшення системи вивозу сміття. 

Через призму умов щорічного обласного конкурсу проектів Полтавської облради були розглянуті кожна з ідей та визначена можливість їх втілення в життя за співфінансуванням з цього конкурсу.

Захід організовується в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ.