Яким чином пов’язані такі різні сфери як культура та видобуток? Як рента допомагає громадам культурно розвиватися? Чи існує культура в об’єднаних територіальних громадах?
В Україні зусилля численних ініціатив громадянського суспільства спрямовані на розвиток інструментів з відкритості уряду. На сьогодні існує ефективний механізм – ІПВГ, що розкриває прозорість саме у видобувних галузях.
Прозорість видобувної галузі корисна і підприємствам, і громадам. Компанії, які працюють на території ОТГ звітують, скільки і які податки сплачують, а самі мешканці громади розуміють, хто видобуває на їхній території. Ця система створює ефективну платформу для діалогу та співпраці підприємств і громади.
31 січня 2020 року на базі Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості команда ГО «НОВА Енергія» провела Презентацію «Вплив видобувної галузі на економіку та культуру України»
На захід завітали представників органів місцевої влади та місцевого самоврядування, депутати та громадські активісти з видобувних регіонів Харківської, Сумської та Полтавської областей, працівники видобувних компаній та ЗМІ.
Перше слово на презентації взяв Віталій Филенко, голова ради ГО «НОВА Енергія» , він розповів про принципи Міжнародного стандарту « Ініціатива прозорості видобувних галузей» (Стандарт EITI), що впроваджується в Україні з 2013 року та підкреслив важливість підзвітності усім громадянам за регулювання потоків доходів та державних витрат.
Наприкінці 2019 року було оприлюднено дослідження «Звіт з оцінки непрямого внеску видобувних галузей в економіку України». У дослідженні оцінено повний внесок чотирьох галузей (далі – видобувні галузі) в економіку України:
- Добування кам’яного та бурого вугілля;
- Добування сирої нафти та природного газу;
- Добування металевих руд та інших корисних копалин;
- Трубопровідний транспорт (транспортування нафти та природного газу).
Дослідження показало, що Україна володіє значними запасами корисних копалин. Згідно з даними BP Statistical Review of World Energy, станом на кінець 2018 року Україна посідала друге місце в Європі за обсягом доведених запасів природного газу, а частка України у світових запасах природного газу становила 0,6%. Запаси руд заліза в Україні у 2018 році складали близько 4% світових запасів. Значні запаси корисних копалин є основою інвестиційної привабливості видобувних галузей України.
На кожну зайняту людину у досліджуваних галузях припадає в середньому 3,35 зайнятих осіб в інших галузях економіки.У досліджуваних галузях у 2017 році було зайнято 244,2 тис. осіб або 1,5% всього зайнятого населення (прямий внесок), а з урахуванням непрямого і опосередкованого впливу за рахунок їх діяльності в економіці України підтримувалась зайнятість 884,3 тис. осіб або 5,5% всього зайнятого населення (повний внесок). У 2018 році прямий внесок в зайнятість становив 242,8 тис. осіб, а повний внесок – 877,6 тис. осіб (5,4% всього зайнятого населення).
Далі, слово взяла голова Ковалівської селищної ради Наталя Нос, у своєму виступі вона наголосила на тому, що культура в їхньому селищі розвивається досить стрімко та як недивно підтримується видобувною компанією, мусимо зауважити, що на сьогодні така співпраця є досить унікальною, адже, на жаль, в Україні ще тільки йде налагодження механізмів відповідальної співпраці між видобувними компаніями та громадами.
Але Ковалівка це виключення з правил! На сьогодні, завдяки рентній платі, селище стрімко розвивається, при цьому не лише на пряму, через співпрацю з компанією, а й через численні підрядні та сервіснікомпанії.
Культурний розвиток є невід’ємною частиною життя людей , в селищі створено музей, дім культури , де будь-хто бажаючий може відкрити свої творчі таланти.
У цьому селищі велику увагу приділяють молоді, адже вона є прогресивною частинкою селища, яку дуже цінують і тому для них було створено не лише клуби для відпочинку, а й сучасний футбольний стадіон, де регулярно проводяться змагання.
Селище Ковалівка – це гідний приклад того, як за допомогою вмілого керівництва можна використовувати рентні платежі на користь розвитку та благоустрою громади.
Далі на презентації голова Комишанської ОТГ розповіла про те, яких вони успіхів досягли, чим їхня громада є особливою та наскільки розвинуто культурне життя у селищі Комиші.
Кожен рік громада проводе великий фестиваль, що збирає дружньо усіх мешканців разом , під час якого презентуються виступи місцевих груп, хорів, невід’ємною частиною фестивалю є коні .
Потрібно наголосити на тому, що громада відома своїми конями, яких доглядають на місцевій фермі, зараз вони повноцінні мешканці та надбання села.
Тобто можна підвести підсумок того, що Комишанська ОТГ славиться не тільки видобувними роботами на її територіях, а й серйозним культурним надбанням, що не збирається зупинятися у своєму розвитку.
Тепер слід перейти до питання наскільки видобувна галузь є популярною для українських художників?
У Харкові з 1998 року мешкає всесвітньовідомий художник Роман Мінін, родом з Донбасу, основною тематикою своїх робіт він обрав тему шахтарів, оскільки вони є невід’ємною частиною культурного надбання Донбаса.
Роман Мінін – нестандартний сучасний митець, його роботи виконані у VR, шляхом 3-D моделювання він створює на онлайн картах маркери зі своїми роботами, які можна переглянути за допомогою спеціального додатка на смартфоні.
Зустріч з художником дала зрозуміти, що сфера видобутку все ж таки напряму пов’язана з культурою, потрібно тільки бажання розвинути цю тему та залучити митців.
Захід організовано ГО «НОВА Енергія» та Асоціацією Енерготранспарентність в рамках ініціативи «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений GIZ.
Під час заходу розглядалися питання гендерний розриву у рівні заробітної плати, профорієнтації в видобувному секторі. Зараз це пов’язано з тим, що жінки досі не можуть працювати на певних посадах, які мають додаткові виплати за шкідливість умов праці, але у реальному житті жінки досить часто працюють у таких умовах. Проте їхні посади фактично не класифікуються як такі, що дають право на соціальний захист. Це дає привід переглянути будь-які обмеження у зайнятості жінок в видобувній сфері.
З 1 січня 2018 року відповідно до децентралізації ренти місцеві громади, де ведеться видобувна діяльність, почали надходити кошти. Згідно з поправками до бюджетного кодексу, 2% від ренти спрямовується до обласних бюджетів, 2% – до районних і 1% – до бюджетів місцевого самоврядування за місцем розташування (видобутку) відповідних природних ресурсів.