Автор: admin

З початку 2024 року Сумщина стала однією з найбільш обстрілюваних ворогом областей України. Прикордонні громади, такі як Краснопільська, майже щодня страждають від масованих обстрілів, тож проведення будь-яких досліджень та реалізація проєктів часом здаються неможливими. Проте команда ГО “НОВА Енергія” все ж змогла продовжити роботу в таких надскладних умовах та проводить фокус-групове дослідження щодо бачення відбудови громади мешканцями.

Знищені будинки, небезпека щоденних обстрілів, нестача медичних послуг і психологічні травми – все це стало новою реальністю для багатьох українців. Втім, навіть у цих складних умовах мешканці Краснопільської громади зберігають оптимізм та сподівання на відновлення. Погляньмо, що саме вони вважають пріоритетними завданнями для відбудови їхньої громади, на основі результатів фокус-групових досліджень, проведених у центральній садибі громади, а також Хмелівському та Самотоївському старостинських округах. 

Найгострішим питанням, яке піднімали учасники усіх фокус-груп, є безпека. Близькість до зони бойових дій робить цю потребу критично важливою. Мешканці наголошують на необхідності покращення системи оповіщення, а також посилення патрулювання вулиць. Учасники однієї з фокус-груп наголосили на необхідності створення додаткових укриттів, особливо на окраїнах населених пунктів, де відстань до існуючого укриття сягає 2-4 км. Також було підкреслено важливість дооблаштування наявних укриттів для забезпечення їх доступності, безбар’єрності та комфортних умов під час перебування жителів, включаючи маломобільні верстви населення.

Другим за важливістю аспектом є відновлення житла. Руйнування, завдані росіянами, залишили багатьох жителів без домівок або з пошкодженими будівлями. Проте проблема глибша: навіть ті, хто має житло, постійно стикаються з ризиком його повторного руйнування через безперервні обстріли. Як наслідок, респонденти підкреслюють потребу в реконструкції, яка не тільки швидка, але і якісна. Це включає створення нових, функціональних і естетично привабливих споруд з укриттями.

Тема “зеленого відновлення” щороку набуває більшої популярності, тому важливо розуміти як її сприймають мешканці громад, що найбільше потребують відновлення. Наслідки війни не обмежуються людськими втратами та руйнуванням інфраструктури. Екологічні проблеми, спричинені війною, також викликають занепокоєння. Мешканці Краснопільської громади одностайно підтримують впровадження програм з утилізації сміття, сортування відходів, відновлення лісів і парків, збереження природного капіталу, а також розмінування полів. 

Під час обговорення мешканці також підтримували впровадження енергоефективних рішень та використання відновлюваних джерел енергії. Ідеї впровадження сонячних батарей отримали значну підтримку, особливо для медичних, освітніх, культурних закладів та критичної інфраструктури. Проте в умовах нестабільності й економічної невизначеності більшість мешканців не готові платити більше за енергію з відновлюваних джерел. Таке ставлення пов’язане з нестачею робочих місць, переведення на нижчі оклади та ставки. 

Однак, тут також криються можливості для розвитку. Використання відновлюваних джерел енергії може стати каталізатором для створення нових робочих місць і розвитку регіону. Освітні програми та професійна підготовка у галузі ВДЕ можуть надати мешканцям можливість отримати нову професію.

Фокус-група в Самотоївському старостинському окрузі підсвітила ще одну важливу проблему: необхідність розробки альтернативних підходів для залучення мешканців, які відчувають стрес, до активного життя громади. Разом вони прийшли до висновку, що подолати це можна різними шляхами:

1. Створення спільноти підтримки: Залучення мешканців до груп самодопомоги або спільнот, де вони можуть ділитися своїми переживаннями та отримувати взаємопідтримку.
2. Організація освітніх семінарів: Проведення семінарів та тренінгів з питань психологічного благополуччя та стратегій самопідтримки.
3. Залучення до волонтерства: Стимулювання участі у волонтерських проєктах, які можуть підвищити самооцінку та почуття цінності.
4. Культурні та творчі заходи: Організація культурних заходів, майстер-класів з мистецтва, музики чи літератури, які можуть служити засобами самовираження та інтеграції.
5. Фізична активність: Запровадження програм фізичної активності, які допомагають зменшити стрес та покращити фізичне здоров’я.
6. Консультаційні послуги: Надання доступу до консультаційних послуг з психологічної підтримки, які можуть бути анонімними або онлайн, щоб зменшити бар’єри для звернення по допомогу.

Розробка альтернативних підходів та інструментів для підтримки мешканців, які відчувають стрес, є ключовою для залучення їх до активного життя громади та задоволення їхніх психологічних та фізичних потреб.

Навіть у воєнний час, мешканці вважають витрати на культуру та освіту доцільними, розглядаючи їх як фундамент для перемоги та майбутнього розвитку громади. Особлива увага приділяється не лише навчанню, а й забезпеченню безпеки та покращенню психоемоційного стану.

Зважаючи на динамічність процесів (мобілізація, переміщення людей всередині країни, що призводить до змін людей на посадах, вдосконалення технологій, зміни в законодавчому полі тощо), вплив на процеси відновлення в громаді є суттєвим. 

Дане питання обговорювалось на фокус-групі, де учасники зазначили, що для ефективного відновлення необхідно враховувати ці фактори та розробляти комплексні стратегії, які б забезпечували гнучкість та адаптивність до змін. Вони також підкреслили важливість залучення місцевих жителів до процесу планування та реалізації проектів, що дозволить враховувати реальні потреби громади та забезпечити стійкий розвиток.

Незважаючи на постійну загрозу обстрілів, громада демонструє неймовірну стійкість та готовність до активної участі у відновленні. Однак, як зазначили учасники, безперервні обстріли роблять процес відновлення малоефективним через ризик руйнування щойно відбудованих об’єктів.

Процес відновлення Краснопільської громади є складним та багатогранним завданням. Безпека, відновлення житла, доступ до медичних послуг, екологічна безпека, культурний розвиток і соціальна інтеграція – всі ці аспекти потребують комплексного підходу та координації. Мешканці громади готові брати участь у цих процесах, але вимагають, щоб їхні голоси були почуті, а їхні потреби враховані.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Енергетичний перехід є ключовим елементом сталого розвитку, особливо для країн зі значною залежністю від видобувної промисловості. Європейський зелений курс (ЄЗК) ставить за мету декарбонізацію енергетичної системи, яка відповідальна за 75% викидів парникових газів у ЄС. Досягнення кліматичних цілей до 2030 року та вуглецевої нейтральності до 2050 року вимагає рішучих дій у сфері енергетики.

Основні принципи переходу на чисту енергію в рамках ЄЗК включають:

• Забезпечення безпечного та доступного енергопостачання ЄС.

• Розвиток інтегрованого, взаємопов’язаного та оцифрованого енергетичного ринку ЄС.

• Пріоритетність енергоефективності, покращення енергоефективності будівель та розвиток енергетичного сектору на основі відновлюваних джерел.

Україна, маючи багаті поклади корисних копалин, традиційно орієнтується на видобувну діяльність. Прямий внесок видобувної галузі у ВВП України у 2023 р. становив 262,56 млрд грн, або 4,02% загального ВВП України. Згідно з даними органів державної влади, у 2023 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,58%, що становить 143 962 682,28 тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,72%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу». З огляду на євроінтеграційні прагнення, Україні доведеться адаптувати свою енергетичну політику відповідно до європейських тенденцій, що передбачають поступову відмову від видобутку нафти, газу та вугілля на користь відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Варто зазначити, що на території України є також поклади 22 з 34 корисних копалин, які є в переліку критичних для Євросоюзу, необхідних для енергетичного переходу. Зростаючий попит на ці мінерали відкриває нові можливості для розвитку економіки, але також несе ризики, пов’язані з незаконними фінансовими потоками та корупцією. Тому важливо забезпечити належне управління ресурсами, щоб уникнути негативних наслідків, відомих як “прокляття ресурсів”.

Досвід Данії, яка успішно трансформувала свою енергетичну систему, може стати цінним прикладом для України. Данія, маючи перспективний видобувний сектор, змогла переорієнтуватися на ВДЕ, забезпечивши сталий розвиток та енергетичну безпеку. Розгляд її стратегії та підходів може допомогти Україні визначити оптимальний шлях енергетичної трансформації, враховуючи національні особливості та європейські зобов’язання.

Історія енергетичної політики Данії

Данія пройшла шлях від залежності від імпорту нафти до світового лідера у сфері відновлюваної енергетики. Цей трансформаційний процес став можливим завдяки синергії політичної волі, суспільного консенсусу та стратегічного планування.

У 1970-х роках Данія була майже повністю залежною від імпорту нафти, значна частина якої надходила з Близького Сходу. Світова енергетична криза призвела до різкого зростання цін, змусивши країну шукати нові шляхи забезпечення енергетичної незалежності. Перші заходи включали обмеження швидкості, заборону водіння по неділях та заохочення використання громадського транспорту. Ці кроки заклали основу для довгострокової стратегії.

Важливим моментом стало ухвалення Данського енергетичного плану, який визначив зменшення залежності від імпорту, диверсифікацію енергоресурсів та розвиток централізованого опалення. Після чого громадські протести 1980-х років проти атомної енергетики вплинули на політичний курс країни. В результаті у 1985 році уряд прийняв рішення повністю відмовитися від атомної енергетики, що стимулювало активний розвиток відновлюваних джерел енергії. Суспільний консенсус став ключовим елементом цього переходу.

На початку XXI століття Данія активно інтегрувала відновлювані джерела енергії, такі як біомаса, сонячна та вітрова енергія. Це дало змогу зменшити залежність від викопного палива та знизити викиди парникових газів. Вітрова енергетика стала справжнім проривом: сьогодні вона забезпечує близько 60% потреб країни в електроенергії.

Європейський фонд справедливої трансформації, заснований у 2015 році, став важливим інструментом підтримки регіонів під час енергетичного переходу, в тому числі й тих, де було припинено видобування вуглеводнів. Діяльність фонду спрямована на розвиток альтернативних галузей, сприяння зайнятості та адаптацію до нових умов. Хоча Данія вже досягла значних успіхів до створення Фонду, його впровадження допомогло прискорити трансформацію енергетичної системи та зробити її більш інклюзивною.

Прикладом успішної інтеграції громад у процес переходу до ВДЕ є острів Самса. Ще у 1997 році там почалася трансформація енергетичної системи, і сьогодні острів задовольняє майже всі свої енергетичні потреби завдяки вітру, сонцю та біомасі. Проект став не лише економічним проривом для місцевих жителів, але й майданчиком для навчання та обміну досвідом, а подекуди кажуть “паломництва “зелених” активістів зі всього світу”. Самса став відомою на весь світ як приклад успішного впровадження зеленої енергетики з активною участю громади.

Сьогодні Данія виробляє понад 83% електроенергії з джерел з низьким рівнем вуглецю, серед яких домінують вітрова енергетика, біопаливо та сонячна енергія. Країна також стала значним експортером електроенергії, допомагаючи сусіднім державам скорочувати викиди. Однак виклики залишаються: електрифікація транспорту, опалення та промисловості потребує розширення постачання чистої енергії.

Данія ставить перед собою амбітну мету — досягти 100% використання відновлюваної енергії у всіх секторах до 2050 року. Її приклад демонструє, що поєднання політичної волі, громадської участі та стратегічного підходу може забезпечити успішний перехід до сталого майбутнього.

Освіта, перекваліфікація та підтримка енергетичної трансформації в Данії

Данія стала одним із провідних прикладів успішної енергетичної трансформації завдяки інтегрованій системі освіти, перекваліфікації та соціальної підтримки. Оскільки трансформація Данії ретельно спланована, влада активно комунікує припинення видобутку корисних копалин і переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що супроводжується значними економічними та соціальними вигодами.

Ключову роль у трансформації відіграють освітні програми, що адаптують працівників до нових умов ринку праці. У Данії широко впроваджуються короткотермінові курси для спеціалістів нафтогазової галузі, які дозволяють використовувати їхні інженерні та механічні навички у сфері вітрової енергетики.

Для старших працівників видобувних галузей розроблено програми дострокового виходу на пенсію, що знижує ризики соціального невдоволення. Водночас молоді працівники можуть легко перекваліфікуватися завдяки системі «гнучкої безпеки», яка дозволяє змінювати роботу без втрати доходів. 

Данія також приділяє значну увагу молоді: екологічна освіта інтегрована до шкільної програми, формуючи покоління, яке сприймає відновлювану енергетику як норму.

Данський підхід доводить, що перехід до ВДЕ – це не лише питання технологій, але й інвестицій у людський капітал. Україна може запозичити цей досвід, відмовившись від застарілих освітніх програм у видобувних галузях на користь підготовки фахівців для роботи у відновлюваній енергетиці. Інтеграція таких ініціатив сприятиме економічній стабільності, екологічній відповідальності та соціальному прогресу.

Військова агресія росії спричинила масштабні збитки інфраструктурі України — їх розмір оцінюється у 157,2 млрд доларів США станом на початок 2024 року. Проте через систему DREAM було подано лише 7713 проєктів на загальну суму 388,34 млрд гривень, що свідчить про низьку активність громад. Однією з причин цієї низької активності може бути непрозорий процес пріоритезації проєктів.

Наразі пріоритезація проєктів залишається ручною та залежною від суб’єктивних рішень представників міністерств. Попри затвердження Постанови №903 у серпні 2024 року, яка передбачає автоматизацію оцінки проєктів на основі критеріїв із ваговими коефіцієнтами, реальний процес оцінювання залишається в руках людського фактору. Це створює серйозні ризики корупції та несправедливого розподілу фінансування.

Методика, на яку спирається Постанова, була розроблена на основі двох методик – Світового банку та Transparency International Ukraine і мала на меті забезпечити справедливий розподіл коштів на основі чітких критеріїв. В “чистому” вигляді  методики могли б дискримінувати певні проєкти, тому уряд ухвалив змішану методику, яка будується на системі критеріїв, індикаторів та вагових коефіцієнтів для якісного ранжування проєктів. Проте затверджена методика обмежує автоматизацію процесу.

Команда ГО «Нова Енергія» підготувала полісі-бріф, який містить рекомендації щодо необхідних кроків для забезпечення автоматизації процесу пріоритезації. Це дозволить підвищити рівень прозорості, зменшити ризики корупції та сприяти більш справедливому розподілу фінансування.

Детальніше про проблему та рекомендації ви можете дізнатися у короткому полісі-бріфі:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Видобувний сектор тривалий час був одним із найбільш закритих та сповнених міфами і корупційними скандалами. Впровадження в Україні міжнародного стандарту «Ініціатива прозорості видобувних галузей» (ІПВГ чи EITI) дозволило суттєво змінити ситуацію через розуміння та покращення управління в галузі. Разом з тим, в питаннях екологічної безпеки та доступу до екологічної інформації, галузь все ще залишається досить закритою, що робить її вразливою до локальних конфліктів та маніпулятивних впливів інформаційної війни.

За результатами реалізації ГО НОВА Енергія та Асоціацією Енерготранспарентність ініціативи «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», впроваджений федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Нами було підготовлено Посібник для громадськості та ОМС: Участь громадськості в Оцінці впливу на довкілля видобувних галузей: практика та рекомендації.
І ось нарешті, ми вже готові презентувати його першу редакцію.
Посилання на “Посібник для громадськості та ОМС”

Якщо ви бажаєте брати активну участь в розвитку вашого міста, цікавитеся питанням бюджету, а саме, на що конкретно місцева влада витрачає гроші, до вашої уваги короткі відео-уроки від ГО «НОВА Енергія».

Презентуємо ролик з серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому на простому прикладі розказано про залучення та участь громадян у процесі формування бюджетів. Тож прогляньте і поділіться цим відео з іншими. (більше…)

Чому ми маємо цікавитися бюджетними процесами? Тому що добробут кожної родини напряму залежить від того, наскільки якісно розраховані доходи і як в майбутньому розподілятимуться витрати. Від того, наскільки якісно складений бюджет, залежить розвиток держави, міста, громади, а отже і нас з вами.

До вашої уваги  ролик з серії «Бюджетні процеси у доступному та інформативному форматі», в якому просто та доступно розказано про те, чому бюджет, незалежно від того сімейний він, громадський чи державний, важливий для кожного громадянина. Тож прогляньте ролик і поділіться ним з іншими. (більше…)

Вартість природного газу власного видобутку в Україні завжди була улюбленою темою для політичного популізму та кремлівської пропаганди. Із запровадженням ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), прозорість фінансових потоків при видобуванні вуглеводнів суттєво підвищилася. Напередодні та під час повномасштабного вторгнення рф на територію України, відбулася низка неоднозначних законодавчих змін у державній політиці щодо визначення ставки рентної плати та ціни на газ власного видобутку, проте так і не було запроваджено «податок на непередбачуваний надприбуток» (windfall profits tax). В умовах частих змін у підходах до нарахування ренти, місцеві бюджети (обласні, до яких йде 2% ренти та бюджети громад, які отримують 3% ренти) остаточно втратили можливість прогнозувати надходження цього податку та планувати його використання. Відсутність достовірної інформації щодо причин та економічних наслідків таких змін у державній політиці створюють інформаційний вакуум, який неминуче призведе до чергових спроб розколу суспільної думки в Україні з боку місцевих популістів та російської пропаганди.

2022 рік був багатим на законодавчі ініціативи щодо змін порядку нарахування рентної плати. Серед них можна виділити:

1. Закон України від 15.03.2022 № 2139-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного». Змінено порядок оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування газу природного.
   1.  01.01.2022 набули чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 -ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Зокрема, набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) стосовно адміністрування Рентної плати.
   1.  Закону України від 12.05.2022 № 2261-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану “, яким змінено порядок оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування газу природного. Закон передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 ПКУ граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.
   1.  Закон України від 20.09.2022 № 2606-IX «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу».
   1. Наприкінці грудня Президент підписав проєкт Закону № 4187 (доопрацьований), який вносить (через три місяці після публікації) зміни до Кодексу про надра, Закону «Про нафту і газ», Земельного Кодексу України, Гірничого закону, «Про регулювання містобудівної діяльності».

В цій публікації ми спробували проаналізувати ці зміни та відслідкувати, як це вплинуло на розміри сплаченої рентної плати.

Дослідження підготовлено авторським колективом ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Вплив війни рф проти України на економічну прозорість газовидобутку». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

В рамках реалізації Ініціативи “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг” ГО “Нова Енергія та інші члени РГЗ УНП ФГС СхП провели аналіз ризиків та переваг стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Метою аналітичного звіту є попереднє дослідження питання співпраці в сфері критичної сировини України та з ЄС з огляду на ризики перетворення України на сировинний додаток до економіки ЄС, водночас необхідності заміщення російської сировини, зменшення залежності ЄС від китайської, водночас створення необхідної бази для зеленого переходу, загрози для довкілля та якості життя українців. 

Стратегічне партнерство України  та ЄС  у сировинній галузі — важливий етап для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць, бо критична сировина, зокрема з огляду на декарбонізацію, має в Україні величезний потенціал. Разом з тим, галузі видобування завжди вирізнялися над високим рівнем корупційних ризиків. Україна впроваджує Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу дуже скоро можуть стати її наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни росії проти України та запровадження воєнного стану, не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій. 

13 липня 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів.

Згідно з документом, стратегічне партнерство передбачатиме три ключові напрямки:

• інтеграція ланцюгів створення доданої вартості;
• співпраця у галузі досліджень та інновацій;
• узгодження екологічних, соціальних процедур та підходів, обмін даними.

Відповідно до напрацьованої Дорожньої карти серед першочергових завдань є:

• скасування обмежень доступу до інформації про обсяги запасів критичної сировини в Україні;
• розробка з європейськими колегами модельної угоди про розподіл продукції для ділянок надр із покладами критичних і стратегічних корисних копалин;
• підготовка й оприлюднення онлайн інформації про них, а також оцифрування 5000 геологічних звітів і їх розміщення на Держгеопорталі.

Україна має великий потенціал у сфері видобутку критичних сировин, маючи понад 100 видів рідкоземельних корисних копалин, більш як 20 з яких визнані критичними в ЄС, США та Канаді. У 2021 році Україна вже входила до десятка провідних світових видобувачів таких ресурсів як титан, залізна руда, марганець, цирконій та інші. Така позиція в ринку свідчить про потужний потенціал країни у галузі видобутку та переробки критичних сировин.

Такі можливості можуть відігравати важливу роль у забезпеченні ЄС стійким доступом до критичної сировини, зокрема завдяки багатим покладам титанових руд, урану та інших важливих ресурсів. Для досягнення цих цілей, необхідно розвивати стратегічне партнерство між Україною та ЄС, сприяти розвитку прозорості для сталого розвитку.

Україна, впроваджуючи міжнародний стандарт Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей, повинна дотримуватись наступних вимог Стандарту ІПВГ 2023 для забезпечення прозорості:

• Вимога 2.2. Зобов’язана надавати обґрунтовані документи та опис процедур видачі ліцензій, включаючи прискорені процедури видобутку критичних сировин. 
• Вимога 3.1. Компанії та країни мають розкривати інформацію про підтверджені запаси викопних палив та мінеральних ресурсів.
• Вимога 5.3. Уряди також повинні розкривати свої прогнози щодо доходів від видобутку ресурсів та майбутніх планів щодо обсягів видобутку.

14 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення, що має вирішальне значення для розвитку країни. Затверджений перелік ділянок надр із стратегічним значенням для економічного сталого розвитку та обороноздатності України включає 26 ділянок із родовищами корисних копалин, таких як літій, титан, уран та солі калійні. За останні роки попит на ці ресурси в світі значно зріс, особливо в галузях, як автомобільна, електротехнічна, комп’ютерна і телекомунікаційна. Крім того, Україна володіє важливими покладами 22 з 34 корисних копалин, які є критично важливими для Євросоюзу, таких як титан, марганець, цирконій та графіт.

Звіт Європейського альянсу корисних копалин, опублікований в травні 2023 року, відзначає важливість створення стабільних інфраструктурних ланцюгів постачання та переробки цих матеріалів для забезпечення високих технологічних галузей. Звіт визначає чотири стратегічні сфери: матеріали для сонячної енергії, матеріали для акумуляторів, паливні елементи та електролізери, зберігання та перетворення альтернативної енергії. Заходи, запропоновані у звіті, включають підтримку гірничодобувних проєктів у всій Європі, постачання сировини, розвиток нових технологій переробки та зміцнення міжнародних відносин для диверсифікації постачання. Також акцентується на необхідності зменшення нестачі висококваліфікованих кадрів у галузях зберігання та перетворення енергії, а також на впровадженні цифрових інструментів для моніторингу і управління ланцюгами постачання за допомогою Industry 4.0. Це спільні кроки, які мають на меті забезпечити стале та стійке використання ресурсів, що має вирішальне значення для майбутнього України та її партнерів у Європі.

Участь громадськості у прийнятті рішень, пов’язаних з використанням надр України, є важливим аспектом сучасного законодавства. Зокрема, Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” впроваджує європейську модель оцінки впливів планованої господарської діяльності на довкілля, і це включає положення Директиви 2011/92 про оцінку впливу проектів на довкілля. Закон передбачає чіткий перелік видів діяльності, які підлягають обов’язковій оцінці впливу на довкілля.

Процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) надає громадськості значні можливості для участі у прийнятті рішень щодо довкілля та захисту екологічних прав. Однак дослідження говорять про те, що цей інструмент громадянської участі використовується не на всю свою потужність.

Окрім цього, Україна не виконує свої зобов’язання згідно з Оргуською конвенцією щодо права на доступ до інформації, участі у прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, що порушує міжнародні стандарти. У такому контексті, коригування національної нормативно-правової бази та дотримання міжнародних зобов’язань стає невідкладною задачею, особливо в перспективі членства України в Європейському союзі.

Додаткова інформація

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Українська національна платформа

Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

eap-csf.org.ua  

unp.eap@gmail.com 

www.facebook.com/unp.eap.csf

Громадська організація «НОВА Енергія»

energiya.nova@gmail.com 

https://nova-energiya.org/

https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

Громадська організація «Нова Енергія» підготувала Збірник Кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад.

Даний збірник містить собі як теоретичний блок щодо організації всього процесу корпоративної соціальної відповідальності, так і практичний блок – підходи, приклади, успішні кейси за результатами співпраці видобувних компаній та місцевих громад. У збірнику показано, які механізми можна використовувати для налагодження партнерства, з чого варто починати цей процес, які етапи виконати і як уникнути типових помилок та вузьких місць.

Посилання на «Збірник Кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад»

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами», що проводився в рамках Всеукраїнської науково-технічної конференції «Фізико-технічні проблеми енергетики та

Tumore prostatico: la prognosi in base a stadio, grado e rischio

шляхи їх вирішення 2017» (ФТПЕШВ-2017).

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні». Проект фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).

Переглянути матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами» повністю за посиланням.