Автор: admin

Міністерство закордонних справ Німеччини

Фонд Східна Європа

Сторінка у facebook

24 лютого 2022 мільйони українців пережили невимовний жах повномасштабного вторгнення росії на українську територію. Протягом цих двох років українці гартувались щоденними тривогами, руйнуваннями та страхом. Скрутні обставини стали поштовхом до колосального розвитку громадянського суспільства та національної свідомості.

В цих складних умовах постійної війни українці невпинно працюють, відбудовують зруйноване та розвивають потенційні точки зростання, чим транслюють стійкість українського народу всьому світу.

ГО “НОВА Енергія” також активно долучається до процесів відновлення, шляхом впровадження дієвих демократичних практик, інструментів моніторингу бюджетних процесів, забезпечення участі громадян у процесах моніторингу і прийняття рішень на місцях.

В грудні 2023 – січні 2024 року команда ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області” провела опитування щодо досвіду використання платформ для фіксації руйнувань об’єктів та залучення фінансування для відновлення.

Серед учасників опитування кількість жінок склало 61,7% та чоловіків – 34%, різних вікових категорій.

Рисунок 1. Гендерна складова опитування.

За результатами опитування, лише 30% респондентів взагалі не знайомі з платформами фіксації руйнувань та 39% – із платформами залучення коштів. Варто зазначити, що багато з них просто не мали потреби відновлювати об’єкти, оскільки в громаді не було руйнувань.

Метою цього опитування була оцінка користувацького досвіду наступних платформ для відновлення: 

• Платформа відбудови України (Німеччина) 
• DREAM
• Ліга оновлення України ONOVA 
• Каталог міст cities.iccua.org
• Платформа cities4cities.eu 

Рисунок 2. Рівень популярності досліджуваних платформ.

Перше місце за популярністю зайняла Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням DREAM. ЇЇ використовує 43,8% опитаних. Ця платформа формує цифровий шлях для проєктів у сфері відбудови, відновлення та розвитку, забезпечуючи прозору та ефективну реалізацію на різних рівнях – національному, регіональному та місцевому. 

Разом з тим, взагалі невідомою для респондентів видалась Ліга оновлення України ONOVA, яка збирає та систематизує інформацію про руйнації, визначає розміри збитків, оцінює потреби громад, та моніторить соціально-економічний розвиток держави.

Рисунок 3. Враження щодо користування  платформами, де 1 – дуже погано, 5 – дуже добре. 

Дослідження показало, що найвищий рівень задоволеності виявлено у користувачів платформи cities4cities.eu, середній бал якої складає 4,07. Даний ресурс забезпечує налагодження прямого зв’язку між органами місцевого самоврядування України та іншими регіонами Європи з метою обміну потребами та пропозиціями, пов’язаними з міською інфраструктурою. Cities4cities.eu – є другою за популярністю платформою.

Команда ГО “НОВА Енергія” щиро дякує всім хто долучився до опитування. Ваш – досвід є цінним для вдосконалення інструментів моніторингу відновлення України.

Матеріал підготовлено ГО “Нова Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Громадська участь є одним з важливих елементів державного управління та місцевого самоврядування. Однак, як підтверджує практика та результати оцінки представлені на платформі DREAM, у багатьох громадах України рівень залученості мешканців залишається дуже низьким — в середньому лише 22.86%, а участь у відновленні в цілому по Україні – менше 20%.

ГО «Нова Енергія» активно працює над підвищенням цього показника в одній із громад, для якої рівень участі склав лише 15%, впроваджуючи проєкт “Розбудова спроможностей ОМС та підвищення компетенцій жителів Березівської громади Сумської області”, спрямований на залучення мешканців до процесів відновлення. Низка тематичних семінарів, тренінгів, акцій та зустрічей для різних категорій мешканців громади мають продемонструвати можливості, переваги співучасті й співвідповідальної перебудови.

Проєкт передбачає комплексний підхід до забезпечення можливостей підвищення спроможностей органів місцевого самоврядування та місцевих лідерів думок у плануванні та реалізації проєктів відновлення та розвитку на місцевому рівні, а також у залученні фінансування, і встановлення ефективного зв’язку між місцевою владою та жителями Березівської громади в умовах воєнного стану.

Ключові напрямки роботи включають:

• Впровадження інструментів комунікації між органами місцевого самоврядування та мешканцями громади, зокрема чат-бот;
• Підтримка громади у підготовці майбутніх проєктів для їх подання в електронну систему відновлення, роз’яснення відповідної нормативно-правової бази, вимог та технічних аспектів;
• Спільна методологічна та практична підтримка розробки плану дій з публікації відкритих даних громади для забезпечення прозорої та відкритої реалізації проєктів відновлення та розвитку;
• Розбудова потенціалу органів місцевого самоврядування та громадськості, що працюватимуть з донорами та фінансуванням для зміцнення соціально-економічної стійкості та відновлення і сталого розвитку громади в умовах російської агресії.

Тож, якщо ви маєте змогу допомогти громаді, що стикається з численними викликами спричиненими війною або шукаєте надійного та енергійного партнера для реалізації соціальних ініціатив – радимо звернути увагу, на цю невелику, але дуже працьовиту громаду.

Державна цифрова екосистема з управління відновленням (DREAM), крім презентації показників участі, інструментів прозорості та залученості жителів, дає громадам і низку інших переваг і практичних можливостей.

Якщо Ваша громада ще не використовує на повну можливості DREAM, то саме час переглянути дайджест (який ми підготували для своїх громад-партнерів й із задоволенням ділимося з Вами) щодо нових інструментів та функції, що стануть у нагоді громадам, які працюють або починають свій шлях в екосистемі DREAM.

Додатково слідкувати за оновленнями екосистеми DREAM Ви можете за посиланням – https://dream.gov.ua/ua, або сторінці ГО НОВА Енергія у ФБ, де ми час від часу публікуємо корисні новини, дослідження, дайджести та аналітику щодо розвитку електронних (CivicTech та GovTech) ресурсів відновлення України.

Які ж нові можливості з’явились в DREAM?

1. Показник участі у громадах.

Громади, які взяли участь в опитуванні та процесі верифікації відповідей, тепер можуть отримати оцінку їхньої участі. Цей показник обчислюється як середнє арифметичне у відсотках за трьома блоками: інструменти участі, залученість мешканців та участь у відновленні. Ознайомитися з показниками демократії участі можна за посиланням.

2. Новий функціонал для проєктів.

На публічній частині порталу dream.gov.ua тепер відображаються проекти, які шукають фінансування. Потенційні донори можуть легко знайти такі проекти за допомогою фільтру «Профінансованість» у розділі “Джерела фінансування”.

Також виконавцям проєктів додано можливість повідомляти про завершення проєкту, зокрема зазначати досягнення мети та вирішення основної проблематики, а також завантажувати фотографії, що ілюструють кінцевий результат.

Бажаєте стати користувачем екосистеми, але не знаєте як?

Проєктний офіс DREAM анонсував нову хвилю базового навчання для користувачів. Цикл вебінарів «Робота з проєктами в електронному кабінеті користувача DREAM» складається з двох частин:

02.07 – перший вебінар «Як долучитися до DREAM та почати роботу в кабінеті».
05.07 – другий вебінар «Функціонал електронного кабінету DREAM».

Для участі у вебінарах необхідно заповнити форму реєстрації http://bit.ly/45jwBat.

Зверніть увагу, що обидва вебінари є обов’язковими для участі, оскільки розкривають пов’язані між собою теми.

DREAM продовжує розвиватися, пропонуючи нові інструменти для громад та можливості для навчання. Використання цієї екосистеми може значно полегшити процес отримання фінансування та реалізації проектів відновлення. Приєднуйтесь до DREAM вже зараз, щоб бути на крок попереду у відновленні вашої громади!

Матеріал підготовано ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Ми живемо в період, коли цифрові технології просочуються у всі сфери нашого життя, особливо коли справа стосується управління ресурсами. Інвестори, донори та благодійники також активно цифровізуються, адже це робить управління ресурсами та процесами підзвітним та прозорим. Щоб будь-яка громада мала більше шансів на успішне відновлення та залучення фінансування, важливо використовувати всі можливості, які пропонує IT-ринок, зокрема екосистему DREAM. 

Державна цифрова екосистема з управління відновленням DREAM постійно вдосконалюється, надаючи нові можливості, які сприятимуть прискоренню цих процесів. ГО «Нова Енергія» невпинно працює над тим, щоб допомогти громадам використовувати на повну нові можливості екосистеми DREAM. 

У рамках проєктів “Розбудова спроможностей ОМС та підвищення компетенцій жителів Березівської громади Сумської області” та “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади”,  команда ГО “НОВА Енергія” і представники громад на власному досвіді переконались, як важливо своєчасно впроваджувати нові інструменти для ефективного управління проектами відновлення та об’єднуватись для моніторингу нових можливостей екосистеми. 

Завдяки останнім оновленням у DREAM, громади можуть візуалізувати пошук фінансування для реалізації проєкту. Адже тепер у картці проєкту відображатиметься позначка «Потребує фінансування», що автоматично підвищує шанси на потрапляння до вибірки інвесторів та донорів. А ще кожен користувач системи зможе переглянути історію участі проєкту у фінансових програмах, що надасть цінну інформацію про попередні спроби та успіхи у залученні фінансування.

Якщо ж ваша громада ще не використовує можливості залучення фінансування через DREAM — саме час переглянути дайджест (який ми підготували для своїх громад-партнерів та із задоволенням ділимося з Вами) щодо нових інструментів і функцій, що стануть у нагоді громадам, які працюють або починають свій шлях в екосистемі DREAM. 

Не забудьте також скористатися можливостями нової освітньої платформи DREAM, яка пропонує ще більше корисних матеріалів та заходів для підвищення компетенцій вашої команди. А також слідкуйте за оновленнями на сторінці ГО «Нова Енергія» у Facebook. Там Ви знайдете важливі новини, дослідження, дайджести та аналітику щодо розвитку електронних CivicTech та GovTech ресурсів для відновлення України.

Готові дізнатись більше про оновлення DREAM? У цьому дайджесті зібрано найактуальніші інструменти та функції впроваджені у липні 2024 року.

Всі ці зміни зроблені для того, щоб допомогти громадам краще управляти проєктами відновлення та ефективніше використовувати надані можливості. Час діяти!

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

В умовах збройної агресії рф та постійних руйнувань інфраструктури України, питання ефективного управління процесами відновлення є надзвичайно важливим. За даними спільної оцінки, оприлюдненої у березні 2023 року, потреби України на відновлення та відбудову оцінюються у 411 мільярдів доларів США. В умовах обмежених ресурсів ефективна пріоритезація потреб стає ключовим елементом успішної відбудови.

ГО «НОВА Енергія» провела аналітичне дослідження, присвячене питанням пріоритезації потреб громад для отримання державного фінансування. Метою дослідження є аналіз основних методів пріоритезації проектів, що використовуються в Україні, через призму інтеграційних можливостей з Державною цифровою екосистемою з управління відновленням DREAM (Digital Recovery Ecosystem for Accountability Management).

Актуальність цього питання зумовлена необхідністю отримання чіткого обгрунтування витрат на проєкти відновлення, які інколи викликають обурення та несприйняття суспільства. Зокрема, донори, які планують фінансування відбудови стикаються з викликом правильного вибору пріоритетних проєктів, які найбільше потребують ресурсів для забезпечення життєво важливих функцій та інфраструктури громад.

В рамках дослідження було проаналізовано дві ключові методики: 

1. затверджені Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України  Методичні рекомендації щодо пріоритезації проєктів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які були розроблені на основі Пріоритезаційної рамки інфраструктурних проектів Світового Банку (World Bank’s Infrastructure Prioritization Framework). 
2. альтернативна методика Transparency International Ukraine (TIU) розроблена у межах коаліції Rise.

Згідно з дослідженням, державна Методологія пріоритезації є всебічним інструментом, поєднує соціально-екологічні та фінансово-економічні аспекти, але також має низку недоліків, зокрема відсутність врахування специфічних потреб окремих громад та залежність від доступності даних. Водночас Методологія TIU пропонує гнучкіший підхід, звертаючи увагу на потреби громади та забезпечення основних функцій життєдіяльності, шляхом категоризації проєктів.

Однією з основних проблем, які висвітлює дослідження, є розрив між методиками пріоритезації та можливостями екосистеми DREAM. Хоча система DREAM позиціонується “єдиною платформою” для управління проєктами відновлення та забезпечує широкий спектр інструментів, більшість процесів пріоритезації залишаються ручними, що може призводити до затримок, упередженості, помилок у прийнятті рішень та підвищення рівня корупційних ризиків.

Для розв’язання цих проблем ГО «НОВА Енергія» рекомендує оновлення форми опису проєктів у системі DREAM для автоматизації процесу пріоритезації, що сприятиме зниженню ризиків суб’єктивного втручання у процеси відбору проєктів.

Загалом, впровадження інноваційних підходів до пріоритезації потреб громад є важливим кроком для забезпечення ефективного та прозорого процесу відновлення України, а для органів місцевого самоврядування це можливість отримання рівного доступу до фінансування проєктів відновлення. 

Щоб дізнатися більше про, те яку методику варто розглядати та як інтегрувати її в DREAM читайте аналітичне дослідження нижче:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

У 2023 році ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей)  святкує 20-ту річницю свого заснування та 10-ту річницю впровадження Стандарту ІПВГ. Мандат ІПВГ щодо забезпечення отримання вигоди громадянами від природних ресурсів країни залишається надзвичайно актуальним в епоху ескалації кліматичної кризи. Роль, яку відіграє ІПВГ в управлінні видобувним сектором, є критично важливою, оскільки ми рухаємося вперед з оновленим Стандартом ІПВГ.

Частина 1 Стандарту ІПВГ складається з наступних розділів:

1. Стандарт ІПВГ бере свій початок з Принципів ІПВГ, які були узгоджені різноманітною групою країн, компаній та організацій громадянського суспільства під час створення ІПВГ у 2003 році. Метою є підвищення прозорості платежів та доходів у видобувному секторі;
2. Порядок отримання статусу країни, що впроваджує ІПВГ; 
3. Стандарт ІПВГ встановлює вимоги ІПВГ (Вимоги 1-7) для країн, що впроваджують ІПВГ, та нафтових, газових і видобувних компаній, що працюють у цих країнах; 
4. Очікування щодо компаній, які підтримують ІПВГ, звітуючи в країнах, що впроваджують ІПВГ, а також беруть активну участь у процесі ІПВГ шляхом участі в багатосторонніх групах зацікавлених сторін; 
5. Містить Положення щодо забезпечення повного, активного та ефективного залучення громадянського суспільства до впровадження ІПВГ; 
6. Кодекс поведінки Асоціації ІПВГ; 
7. Сприяння відкритому та підзвітному управлінню природними ресурсами. 

Частина 2 Стандарту ІПВГ (“Нагляд та Валідація з боку Правління ІПВГ”) описує процедури та критерії визначення міжнародного Правління ІПВГ, що здійснює нагляд та оцінює впровадження Стандарту ІПВГ. 

Частина 3 (“Керівництво та управління ІПВГ”) присвячена питанням управління Асоціацією ІПВГ.

Редакція 2023 року є вже четвертою з моменту публікування Стандарту ІПВГ в 2013 році.  Наразі налічується майже 60 країн, які впроваджують ІПВГ.

Дана редакція містить нові та уточнені положення:

1. Антикорупційна діяльність

• Розширення можливості країн і компаній з використання платформи ІПВГ для виявлення та усунення корупційних ризиків в сфері видобування природних ресурсів, розкриття компаніями інформації щодо політики і практики протидії корупції (вимога 1.2 і 2.6);
• Зіставлення даних в реєстрах ліцензій та реєстрах акціонерів для підвищення зручності використання даних (вимога 2.3);
• Розкриття повної структури власності та звітності державних підприємств та бенефіціарних власників (вимога 2.5)

1. Енергетичний перехід

• Розкриття інформації щодо політики енергетичного переходу, калькуляції тарифів, державних субсидій, діючих у видобувному секторі (вимога 2.1);
• Підвищення прозорості  при видачі ліцензій (вимога 2.2); 
• Отримання інформації про інвестиції державних підприємств в секторі видобутку та розкриття даних про доведені економічно обґрунтовані запаси нафти, газу або мінеральних ресурсів (вимога 2.6, 3.1);
• Розкриття даних щодо підтверджених запасів та викидів парникових газів (вимога 3.4);
• Облік прогнозованих доходів та сценаріїв ціноутворення (вимога 5.3)

1. Гендерні, соціальні і екологічні аспекти 

• Розкриття інформації щодо політики, яка регулює кустарне і дрібномасштабне видобування корисних копалин (вимога 2.1) ;
• Якщо процес видачі або передачі ліцензії передбачає проведення консультацій з громадами, на які вона впливає, країни та компанії, що реалізують проєкт, повинні надати опис того, як проводився процес консультацій. Це може включати кількість проконсультованих осіб із гендерною деталізацією, а також стислий опис того, як збиралися та розглядалися думки щодо впливу проєкту про проведення консультацій з місцевими мешканцями та інформації щодо зайнятості населення (вимога 2.2);
• Звітування про фактичні виплати про те, як здійснюється управління доходами від видобувних галузей, призначеними для конкретних програм або інвестицій на субнаціональному рівні, а також про те, як ці програми враховують інтереси жінок та інших маргіналізованих груп населення та відображення обов’язкових платежів на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 5.2, 6.1)
• Забезпечення зайнятості у державному та приватному секторах видобувних галузей в абсолютних цифрах та відсоткова частка від загальної зайнятості. Інформація повинна бути деталізована за статтю та професійним рівнем, якщо це доступно, а також за компаніями та проєктами, а також між місцевими та іноземними громадянами (вимога 6.3), розкриття інформації про правила, що стосуються екологічних дозволів і ліцензій, у тому числі оцінки соціального, гендерного та екологічного впливу, а також програм реабілітації, виведення з експлуатації та закриття підприємств (вимога 6.4)

1. Збір доходів

• Надання громадськості інформації про те, хто в кінцевому підсумку володіє та контролює компанії, що працюють у видобувних галузях країни (вимога 2.4);
• Включення у звітність більш детальної, вичерпної інформації про добуток і експорт (вимога 3.2 і 3.3);
• Розкриття договорів щодо продажу, розбудови інфраструктури, займу, бартерних операцій та контрактів, що передбачають обов’язкові платежі на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 4.2, 4.3, 6.1);
• Подання інформації щодо ефективних податкових ставок, стимулів і вирахувань, досягнення розуміння громадськістю положень щодо інфраструктури та бартерних угод, включаючи кредити (вимога 4.1, 4.3, 4.9);
• Отримання даних про витрати компаній та інформації щодо державної системи моніторингу витрат (вимога 4.10)

Зміни вступають в дію з 01 січня 2025 року.

Впровадження змін ІПВГ вирішить актуальні проблеми управління видобувним сектором, пов’язані з енергетичним переходом, боротьбою з корупцією та досягненням гендерної рівності.

Переглянути Стандарт ІПВГ 2023 Ви зможете за посиланнями:

Версія Стандарту ІПВГ 2023 англійською

Версія Стандарту ІПВГ 2023 перекладена українською

In 2023, the Extractive Industries Transparency Initiative (EITI) celebrates the 20th anniversary of its founding and the 10th anniversary of the EITI Standard. The EITI’s mandate to ensure that citizens benefit from a country’s natural resources remains extremely relevant in an era of escalating climate crisis. The role that EITI plays in the governance of the extractive sector is critical as we move forward with the updated EITI Standard.

Part 1 of the EITI Standard consists of the following sections:

1. The EITI Standard has its origins in the EITI Principles, which were agreed upon by a diverse group of countries, companies and civil society organizations when the EITI was established in 2003. The goal is to increase the transparency of payments and revenues in the extractive sector;
2. The procedure for obtaining the status of an EITI implementing country; 
3. The EITI Standard sets out the EITI requirements (Requirements 1-7) for EITI implementing countries and oil, gas and extractive companies operating in these countries; 
4. Expectations for companies that support the EITI by reporting in EITI implementing countries and actively participating in the EITI process through participation in multi-stakeholder groups; 
5. Contains provisions to ensure full, active and effective engagement of civil society in EITI implementation; 
6. Code of Conduct of the EITI Association; 
7. Promoting open and accountable management of natural resources. 

Part 2 of the EITI Standard (“Oversight and Validation by the EITI Board”) describes the procedures and criteria for determining the international EITI Board that oversees and evaluates the implementation of the EITI Standard. 

Part 3 (“EITI Governance and Management”) is dedicated to the governance of the EITI Association.

The 2023 edition is the fourth since the EITI Standard was published in 2013.  Currently, there are almost 60 countries implementing EITI.

This edition contains new and clarified provisions:

1. Anti-corruption activities

• Empowerment of countries and companies to use the EITI platform to identify and eliminate corruption risks in the field of natural resources extraction, disclosure of information on anti-corruption policies and practices by companies (requirements 1.2 and 2.6);
• Comparison of data in license registers and shareholder registers to improve the usability of data (requirement 2.3);
• Disclosure of the full ownership and reporting structure of state-owned enterprises and beneficial owners (requirement 2.5)

2. Energy transition

• Disclosure of information on the energy transition policy, tariff calculation, state subsidies in the extractive sector (requirement 2.1);
• Increase transparency in the issuance of licenses (requirement 2.2); 
• Obtaining information on investments of state-owned enterprises in the extractive sector and disclosure of data on proven economically viable reserves of oil, gas or mineral resources (requirements 2.6, 3.1);
• Disclosure of data on proven reserves and greenhouse gas emissions (requirement 3.4);
• Accounting for projected revenues and pricing scenarios (requirement 5.3)

3. Gender, social and environmental aspects 

• Disclosure of policies governing artisanal and small-scale mining (requirement 2.1);
• If the process of issuing or transferring a license involves consultation with affected communities, countries and companies implementing the project should provide a description of how the consultation process was conducted. This may include the number of people consulted, disaggregated by gender, as well as a brief description of how views on the impact of the project on local community consultation and employment information were collected and considered (requirement 2.2);
• Reporting on actual payments on how extractive revenues earmarked for specific programs or investments at the subnational level are managed and how these programs take into account the interests of women and other marginalized groups, and reflect mandatory payments for social and environmental needs (requirements 5.2, 6.1)
• Employment in the public and private sectors of the extractive industries in absolute terms and as a percentage of total employment. The information should be disaggregated by gender and occupational level, if available, as well as by company and project, and between local and foreign nationals (requirement 6.3), disclosure of information on regulations related to environmental permits and licenses, including social, gender and environmental impact assessments, as well as rehabilitation, decommissioning and closure programs (requirement 6.4)

4. Revenue collection

• Provide public information on who ultimately owns and controls companies operating in the country’s extractive industries (requirement 2.4);
• Include more detailed, comprehensive information on production and exports in the reporting (requirements 3.2 and 3.3);
• Disclosure of contracts for sales, infrastructure development, loans, barter transactions, and contracts that provide for mandatory payments for social and environmental needs (requirements 4.2, 4.3, 6.1);
• Provide information on effective tax rates, incentives and deductions, and achieve public understanding of infrastructure provisions and barter arrangements, including loans (requirements 4.1, 4.3, 4.9);
• Obtaining data on companies’ expenditures and information on the state expenditure monitoring system (requirement 4.10)

The changes will come into force on January 01, 2025.

Implementation of the EITI amendments will address the current challenges of extractive sector governance related to energy transition, fight against corruption and gender equality.

You can view the EITI Standard 2023 by following the links:

English version of the EITI Standard 2023

Version of the EITI Standard 2023 translated into Ukrainian

В умовах повномасштабної війни постає питання щодо фінансування відновлення зруйнованих об’єктів соціальної та комунальної сфери. У великих містах вже напрацьований механізм залучення коштів, але у малих громадах ситуація значно складніша. Відновлення навіть найменших руйнувань може затягуватись через нестачу бюджетних коштів та інших фінансових механізмів. У прифронтових регіонах ця проблема відчувається особливо гостро.

Для бюджетних установ одним із додаткових джерел надходжень є благодійні внески. Це дозволяє залучити небайдужих мешканців до відновлення громади. Проте, як відомо, передача неоприбуткованих готівкових коштів заборонена та є незаконною.

Щоб знизити корупційні ризики, зробити процедуру більш прозорою та контрольованою на законодавчому рівні, стаття 13 Бюджетного Кодексу України, передбачає закріплені складові частини бюджету. Пункт 4 статті 13 БКУ передбачає, що додатковими коштами бюджетних установ є власні надходження, які включаються до спеціального фонду бюджету, до них також належать благодійні внески, гранти та дарунки, які можна використати на організацію основної діяльності бюджетних установ. 

ГО «НОВА Енергія» підготувала детальну інструкцію, яка допоможе бюджетним установам правильно організувати процес відкриття та використання спеціальних рахунків. Інструкція включає:

– загальну інформацію про передачу бюджетним установам благодійної допомоги; 

– детальний опис процесу відкриття рахунку;

– особливості звітування по спеціальних рахунках.

Повний текст інструкції у форматі PDF доступний для перегляду нижче.

Інструкція підготовлена авторським колективом ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

10 серпня 2023 року ГО “Нова Енергія” за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України провела онлайн-тренінг «Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану».

До участі в тренінгу приєднались представники  суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність галузях промисловості, пов’язаних з геологічним вивченням надр, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, діяльність у яких здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або пов’язаних із діяльністю з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту.

Метою тренінгу було ознайомлення учасників з новими правилами та процедурами онлайн подання звітності та розбір практичних ситуацій, що виникають під час дії воєнного стану, для видобувних компаній.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України та радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна.

Представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики зазначили: “Міграція Порталу на захищені іноземні сервери забезпечила безперервне функціонування  Порталу. Незважаючи на те, що частина відкритих даних наразі приховано, подача звітності триває, розпочалася робота з підготовки Звіту ІПВГ за 2022 рік відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та міжнародного стандарту ІПВГ.”

“Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. На жаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.” – доповнила Світлана Мізіна.

Протягом заходу, було розглянуто наступні питання:

1. Портал даних видобувної галузі: Загальні відомості;
2. Ретроспектива минулої ітерації доопрацювань;
3. Інструкції до електронних форм звітності;
4. Форма зворотного зв’язку. Версійність документів в кабінеті видобувних компаній;
5. Питання до незалежного адміністратора ІПВГ, які сформувалися під час звітного періоду в поточному році;
6. Подальші плани щодо удосконалення роботи Порталу та Звітності ІПВГ.

Обговорені питання на тренінгу були критично важливими, оскільки стосувалися практичних аспектів звітування під час воєнного стану. Розгляд порталу даних видобувної галузі та доопрацювань системи звітності допомагає учасникам зрозуміти нові можливості та вдосконалення, що полегшить процес звітування та покращить якість даних.

В минулому році ГО Нова енергія за фінансової підтримки Німецького Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») та у партнерстві  з Міненерго та компанією розробників реалізували майже всі удосконалення та оновлення Порталу ІПВГ, які були заплановані.

“Основними аспектами попереднього етапу доопрацювань було візуалізація наборів даних Порталу та спрощення подачі звітності. Відповідно було створено пілотну версію аналітичної системи на основі PowerBI, що включає формування та автоматичне оновлення 13 дашбордів, які використовують більш як 60 наборів даних Порталу. В поточній ітерації модернізації також заплановано розробку нового функціоналу Порталу ІПВГ та автоматизація інформаційних обмінів.”- зазначила менеджер продукту «Портал ІПВГ» ГО НОВА Енергія, Марина Бузань-Свірська.

Протягом 2023-2025 років команда ГО “Нова Енергія” планує активно вдосконалювати кабінети користувачів для подання звітів та аналітичну систему за допомогою інтеграції з ДПС та Держгеонадрами.

Мету запланованих заходів в своїй доповіді окреслив експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.  

“В планах з удосконалення роботи Порталу важливу роль відведено створенню аналітичної системи на базі відкритих даних видобувної галузі. Минулої ітерації були створені пілотні дашборди з графіками, побудованими, в основному, на наборах даних з власної БД Порталу. Це дало змогу, по-перше, покращити якість даних, по-друге, зроби їх більш привабливими і зрозумілими для користувачів Порталу. Метою створення аналітичної системи є консолідація відкритих даних видобувної галузі на Порталі. Планується збільшити кількість візуалізованих наборів даних в т.ч. відображати стан енергетичного переходу в Україні.” – зазначив Віталій Филенко.

Автоматизація створення консолідованих звітів, удосконалення процесу адміністрування звітності, вдосконалення ряду форм забезпечать якість та повноту даних, що подаються компаніями, що допоможе уникати можливих помилок та спрощує взаємодію з державними органами. 

У підсумку, онлайн-тренінг “Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану” виявився важливим заходом для забезпечення ефективного та точного звітування у воєнний період. Обговорення питань з незалежним адміністратором ІПВГ дало можливість учасникам зрозуміти особливості звітування та зв’язків зі сторонами, що приймають та опрацьовують дані звітів. Такі дискусії сприяють удосконаленню системи та забезпечують її ефективну роботу навіть в умовах воєнного стану.

Станом на зараз Портал ІПВГ вже знаходиться на балансі Міненерго і функціонує в режимі дослідної експлуатації. Кабінети авторизованих користувачів активні. На даний момент йде процес подання компаніями звітів за 2022 рік. Також компанії, що не мали можливості вчасно подати звіт за 2021, можуть це зробити через електронну систему подання звітності Порталу ІПВГ.