24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з небаченим за всю свою історію викликом. Повномасштабне військове вторгнення північних сусідів завдало потужного удару по всіх ланках системи нашої держави. Незважаючи на війну в Україні, вагома частина компаній у видобувному секторі продовжують працювати, сплачувати податки та тримати економічний тил у війні. Українське суспільство, влада та бізнес згуртовані, як ніколи та наближають нашу перемогу. Міненерго докладає зусиль задля стійкої та стабільної роботи енергосистеми, забезпечення держави енергоресурсами та відновлення поставок електроенергії, газу, нафтопродуктів, які стали об’єктами знищення російськими окупантами.

Важливим аспектом у якісному та своєчасному звітуванні, відкритості та прозорості є функціонування в Україні онлайн порталу(https://www.eiti.gov.ua/), за допомогою якого компанії мають можливість подавати звіти на користь держави. Оцифрування та відкриття інформації про те, хто, що, де видобуває, які бенефіти отримує, надає можливість приймати обґрунтовані рішення і ефективно управляти природними багатствами на різних рівнях – як на міжнародному, національному, так і на місцевому. Діджиталізація усіх етапів комунікації є надзвичайно важливою та актуальною, адже це сприяє мінімізації взаємодії бізнесу із чиновницьким апаратом, та гарантує чесні і рівні умови для всіх гравців ринку.

Донедавна українська видобувна галузь була одним з найбільш закритих і водночас одним з найвпливовіших сегментів економіки нашої країни. Ліцензування діяльності компаній та звітність  відбувалася в друкованому вигляді, та у форматі pdf-файлів, що суттєво знижувало рівень публічного доступу до цієї інформації. Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. Це надзвичайно важливо, оскільки дані, зібрані та платформі ІПВГ, в майбутньому будуть ефективним інструментом для відновлення видобувної галузі України. Нажаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, нам довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.

Враховуючи виклики, з якими зіткнулися компанії, уряд та громадськість в процесі імплементації ІПВГ в Україні варто переглянути процес звітування, оскільки бойові дії та військовий стан в Україні внесли свої корективи у діяльність галузі. Реагуючи на виклики та потреби  країн, які імплеменують ІПВГ у світі в час пандемії Ковід-19, у 2020 році Міжнародним Секретаріатом було запропоновано два адаптивних підходи до звітування: «гнучкий підхід» та «альтерантивний підхід».

Вперше такі методи було застосовано в результаті пандемії Ковід-19.

Пандемія COVID-19  вплинула на видобувні галузі та впровадження ІПВГ.  COVID-19 змінив умови впровадження ІЗПВГ по всьому світу. Країнам, які впроваджують ІПВГ, доводиться стикатися з новими реаліями. Традиційна практика підготовки звітності та збору даних була ускладнена бюджетними обмеженнями та обмеженнями у сфері охорони здоров’я. У багатосторонніх груп зацікавлених сторін (БГ ІПВГ ), які значною мірою залежали від очних засідань з точки зору прийняття рішень та зміцнення довіри, поменшало точок дотику, і вони вимушені були використовувати віртуальні платформи для зустрічей та комунікації. Було прийнято рішення Міжнародним Секретаріатом, що необхідно реагувати на виклики та потреби і  адаптуватися до вимог часу та зробити на певний період часу «гнучку звітність» (зосередивши увагу на поточних та перспективних даних, а також на моделюванні).

Попередні результати показують, що «гнучка» звітність підвищує актуальність звіту (країни включають більш актуальні та перспективні прогнози, а також аналіз); знижує витрати; покращує своєчасність звітності; а погіршення достовірності даних поки не виявлено. Результати не мали остаточного характеру за підходами «альтернативної звітності», оскільки досі її випробували лише дві країни.

Що таке «Гнучкий підхід» у звітування ІПВГ

Як і багато організацій, ІПВГ адаптувалася, щоб підтримати свою місію перед такими перешкодами. Визнаючи ці проблеми, Правління ІПВГ у травні 2020 року погодило «гнучкі заходи», дозволивши країнам відступати від стандартних процедур звітності ІПВГ, а саме вивірки платежів видобувних компаній та державних доходів, за умови, що у звітах ІПВГ розкриватиметься більш своєчасна та актуальна інформація, що відповідає інформаційним потребам зацікавлених сторін.

За такого підходу акцент зміщується з ретроспективного збору даних на перспективний аналіз. Гнучка звітність вимагає враховувати інформацію про розвиток галузі та перспективи, наприклад, зміни в умовах ліцензування та контрактів, коригування податкових режимів або податкові пільги, що надаються компаніям. Звіти можуть відображати зміни в даних розвідки або видобутку, експорту та зайнятості, включаючи вплив обмежень на пересування та транскордонних карантинів. На макрорівні в них можуть бути виділені зміни у державній участі та політиці щодо державних підприємств, перегляди прогнозів доходів та бюджету, зміни у сфері галузевих позик та обмеження простору для діяльності громадянського суспільства.

Мета такої інформації — стимулювати ухвалення розумних політичних рішень та проведення поінформованих суспільних дискусій. На даний момент багато МДЗС схвалили можливість використовувати платформу ІЗПВГ таким чином.

Рекомендується використовувати цю гнучкість для своєчасного надання даних щодо ситуації у відповідних країнах, особливо це актуально для України в даний момент. (час війни)

Опції:

• Продовження термінів звітності
• Спрощення вимог щодо документування
• Вимоги щодо розкриття інформації. Країни, що впроваджують, можуть відхилятися від стандартної процедури звітності ІПВГ, включаючи вивірку даних для звітів ІПВГ. При цьому у своїй звітності країни мають розкрити таку інформацію:
• Відомості щодо змін у переговорах щодо ліцензій та контрактів

або відомості щодо змін їх умов.

• Зміни у податкових режимах.
• Стимули чи пільги, що їх запитують компанії чи надаються їм.
• Вплив на плани розвідки або розробки.
• Вплив на видобуток, експорт та зайнятість
• Зміни у державній участі та правила для державних підприємств.
• Перегляд прогнозованих надходжень та бюджету.
• Зміни у галузевому кредитуванні.
• Обмеження можливостей участі громадянського суспільства.
•  Використання фондів національного добробуту як виняткових заходів.
•  Інші питання, затверджені БГ ІПВГ
• Одностороннє розкриття інформації урядом та/або компаніями відповідно до вимог ІПВГ 2, 3, 4, 5 та 6, за винятком положень, що стосуються забезпечення якості та підтвердження достовірності дані (вимоги 4.9b). Воно має включати всю інформацію, що зазвичай включається в розкриття інформації ІЗПВГ відповідно до робочого плану, узгодженого БГ ІПВГ, та згідно зі Стандартом ІПВГ 2019 р.
• Повний огляд даних, що розкриваються
• Оцінку БГ ІПВГ щодо повноти та надійності розкритих даних з позначенням прогалин або недоліків у розкритті інформації відповідно до Стандарту ІПВГ 2019 р. За необхідності БГ ІПВГ слід обговорити, яку додаткову роботу потрібно провести з метою вирішення проблем, пов’язаних з повнотою та надійністю даних, що розкриваються. Це може включати наступне:
• Отримання додаткової інформації від суб’єктів, що звітують.
• Підготовка докладного звіту відповідно до Стандарту ІЗПВГ за звітні роки, до яких була застосована гнучка звітність, якщо це можливо.

Попередні результати показують, що «гнучка звітність» підвищує актуальність звіту:

• країни включають більш актуальні та перспективні прогнози, а також аналіз;
• знижує витрати;
• покращує своєчасність звітності;
• погіршення достовірності даних поки не виявлено. Результати не мали остаточного характеру за підходами «альтернативної звітності», оскільки досі її випробували лише дві країни.

Майже третина країн (Аргентина, Гана, Гватемала, Гвінея, Гондурас, Демократична Республіка Конго, Замбія, Індонезія, Ліберія, Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Мексика, Монголія, Філіппіни, Сьєрра-Леоне та Чад, а також Гвінея, Мадагаскар та Мексика), що впроваджують ІПВГ, тим чи іншим чином адаптували свою практику звітності. На сьогоднішній день 14 країн опублікували звіти ІПВГ відповідно до такого «гнучкого» підходу.

Що таке «альтернативний підхід» у звітуванні ІПВГ

У 2020 році Міжнародним Секретаріатом було прийнято рішення про розробку  альтернативних підходів до звітності ІПВГ на основі зіставлення та аналізу даних, що систематично розкриваються. Пілотний проект враховує широкий спектр опцій, заохочуючи БГ ІПВГ до активного використання даних для проведення аналізу, впливу на осіб, які приймають рішення, та спрямування інформації для залучення ширшого колу стейкхолдерів.

Однією з таких альтернатив є «підхід на основі оцінки ризику», коли незалежний експерт спочатку вивчає правову, нормативну, бухгалтерську та аудиторську практику, а також практику розкриття інформації, щоб виявити галузі, які становлять найбільший ризик спотворення даних чи будь-якого іншого порушення. На основі цих висновків розробляється обсяг робіт, спрямованих на приділення уваги областям, які потенційно викликають найбільше занепокоєння. Після завершення аналізу незалежний експерт дає висновок про повноту та надійність даних, а також надає рекомендації щодо подальшого вдосконалення.

На прикладі Афганістану, який використав даний підхід у звітуванні, замість того, щоб зосереджуватись на звірянні даних невеликої кількості компаній, у звіті аналізуються дані ІПВГ за 12 років (2008-2019 рр.). Ключові аналітичні питання включали кореляцію виробництва та платежів роялті, прибутку ДП з їх виплатами уряду, а також порівняння прогнозованих та фактичних доходів від видобутку корисних копалин із часом.

Афганістан і Німеччина — опублікували звіти в рамках експериментального проекту щодо альтернативної звітності. У 2022 році до них приєдналася Мавританія.

Застосування таких підходів надало можливість країнам, що імплементують ІПВГ, реструктурувати свої процеси звітності, щоб організувати та розширити розкриття даних  на систематичній основі і тим самим інтегрувати прозорість у державні та корпоративні системи регулярної звітності. Прогрес у галузі систематичного розкриття інформації (виконання цієї вимоги щодо звітності ІЗПВГ очікується від країн з 2016 року) варіюється залежно від країни. Однак завдяки гнучким підходам країни, що впроваджують, змогли інакше вибудувати процеси звітності, а БГ ІПВГ — зайняти лідируючу роль у здійсненні нагляду над розкриттям даних.

Незважаючи на важливість адекватної оцінки складнощів взаємодії багатьох зацікавлених сторін в умовах пандемії, ці новаторські приклади демонструють, що складнощі можна використовувати як можливості для стимулювання інновацій.

Вражає, що в таких складних умовах, в яких перебуває сьогодні Україна, усі зацікавлені сторони активізують зусилля щодо підвищення рівня прозорості та підзвітності. Слід виділити кілька ключових висновків:

• перехід до «гнучкого звітування» фактично може посилити взаємодію із зацікавленими сторонами, змістивши акцент з технічного, ретроспективного збору даних на більш сучасні та стратегічні напрями
• традиційна звітність має багато переваг, проте зацікавлені сторони беруть до уваги річні звіти, в яких зібрано найактуальнішу інформацію, враховуючи потреби та виклики часу,   та висвітлено найважливіші висновки.
• Для України, важливо до звіту включити інформацію щодо наслідків та ризиків для видобувної галузі, яку спричинили бойові дії та військовий стан ( кількість релокований компаній, кількість тимчасово окупованих територій, на яких ведеться видобуток, кількість втрат газу чи нафти тощо)
• Необхідно створити нові канали або підсилити існуючі канали комунікації з видобувними компаніями. (Одним з каналів комунікації є також портал ІПВГ (https://www.eiti.gov.ua/). Цей канал є досить унікальним, оскільки поєднує в собі можливість як зовнішніх, так і внутрішніх комунікацій. З технологічної точки зору, портал ІПВГ поєднує в собі закриту і відкриту частини: функціонал електронної системі подання та аналізу звітності для тих, хто звітує і публічну платформу з оприлюдненими звітами, що доступна для будь-якого стороннього користувача, зокрема журналістів й аналітиків. Дані формуються в машиночитаному форматі, тобто можуть бути легко використані для аналітики, візуалізації і стати основою для прийняття ефективних рішень. Це сучасна платформа комунікації між інвесторами, видобувними компаніями, державними службами та видобувними громадами. Також даний інструмент є корисним для аналізу реалізації політики енергетичного переходу України. Цей портал дозволяє не просто зберігати всю необхідну галузеву інформацію у відкритому доступі, а й є для компаній своєрідним архівом звітів.

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Вплив війни рф проти України на економічну прозорість газовидобутку ». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження»