Онлайн-круглий стіл про громадську участь в укладанні та виконанні угод про розподіл продукції (УРП) став практичним майданчиком для відвертої розмови не з позиції формальних норм, а з точки зору того, як цей інструмент працює в реальності. Захід, організований ГО «НОВА Енергія», зібрав експертів, представників громад, бізнесу, медіа та міжнародних проєктів і фактично зафіксував системну проблему: участь громад у процесах УРП в Україні існує на папері, але не в управлінській практиці.
Чинне законодавство передбачає кілька каналів залучення органів місцевого самоврядування до процесів укладання та виконання УРП. Представники ОМС можуть бути включені до складу Міжвідомчої комісії з організації укладання та виконання угод про розподіл продукції; сама комісія зобов’язана погоджувати проєкти угод з громадами, на території яких планується діяльність; крім того, комісія має право залучати до консультацій представників громадськості та експертів. Однак, як наголошували учасники круглого столу, жоден із цих механізмів системно не використовується.
На практиці громади дізнаються про УРП тоді, коли конкурс уже проведено, угоду укладено, а інвестор або оператор звертається до органу місцевого самоврядування для отримання додаткових дозволів чи вирішення земельних питань. Саме в цей момент починається комунікація — пізня, фрагментарна і позбавлена можливості впливу на умови самої угоди.
Окрему увагу під час круглого столу приділили поточному стану УРП в Україні. Наразі реально діють лише дві угоди, ще одинадцять перебувають у призупиненому стані. Водночас держава продовжує підготовку нових ділянок до конкурсів: тривають нові конкурсні процедури, один із конкурсів уже має визначеного переможця, хоча сама угода ще не укладена. Саме цей етап, за оцінкою учасників дискусії, є критичним для того, щоб змінити логіку взаємодії з громадами — але поки що таких змін не відбувається.
Експертка з питань прозорості видобувних галузей Олена Агапова прямо назвала проблему: держава не виконує власні повноваження щодо залучення місцевого самоврядування.
«Ми бачимо, що чинне законодавство наразі радше формально передбачає можливість участі громад і органів місцевого самоврядування в роботі міжвідомчої комісії з питань УРП — за згодою. Однак у реальності, як уже зазначалося, такої практики, на жаль, не було.», — зазначила вона.
На її думку, ключовим завданням для органів державної влади є не створення нових норм, а реалізація вже чинних — із паралельним підвищенням спроможності громад, методологічною підтримкою та поясненням їх ролі в цих процесах.
Водночас круглий стіл показав, що інструменти для більш змістовної участі громад уже частково існують. Радниця проєкту GovTech від GIZ Світлана Мізіна звернула увагу на можливості Порталу ІПВГ — зокрема, на інструменти планування, розрахунку рентних платежів і моніторингу соціальних проєктів. За умови системного використання ці інструменти можуть допомогти громадам перейти від інтуїтивного діалогу з операторами до аргументованої розмови на основі даних.
Практичний бізнес-кейс представила компанія ДТЕК Нафтогаз — оператор Зінківської УРП. Представники компанії розповіли про підхід, який суттєво відрізняється від поширеної практики разових соціальних проєктів «на запит». Компанія укладає з органами місцевого самоврядування меморандум, у якому прямо зазначається зв’язок співпраці з конкретною УРП, а також формує та погоджує з громадою річний план робіт і бюджетів. Це дозволяє громадам заздалегідь розуміти, на які ресурси вони можуть розраховувати, і інтегрувати їх у власні стратегічні документи.
Ще один показовий кейс прозвучав у виступі засновника інформаційного агентства nadra.info Володимира Бойка, який звернув увагу на фундаментальну диспропорцію у вимогах до прозорості різних інструментів надрокористування.
«В аукціонах я можу бачити перелік усіх, хто їх ініціював, а також рішення щодо погодження ділянок, які передбачаються для геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки, наприклад. Натомість щодо угод про розподіл продукції Міністерство економіки відмовляється навіть надати перелік тих, хто звернувся із заявами про ініціювання УРП. Тобто, з одного боку, у нас є перелік ділянок, які можуть бути надані в користування на умовах УРП, але замість оприлюднення конкретних даних і параметрів — зокрема щодо заявок або інвестиційних пропозицій конкретних учасників конкурсу — ця інформація залишається закритою», — підкреслив він.
За його словами, обсяг публічної інформації щодо УРП визначається не законом, а фактично розсудом органу виконавчої влади. Це виглядає парадоксально, адже держава є стороною угоди, а отже її дії та зобов’язання мають бути публічними.
У підсумку учасники круглого столу дійшли спільного висновку: проблема громадської участі в УРП полягає не у відсутності норм, а у відсутності політичної та управлінської волі перетворити ці норми на обов’язкові процедури. Саме тому в межах заходу було озвучено ідею підготовки спільної заяви від громадських організацій, експертів і органів місцевого самоврядування з вимогою забезпечити реальне залучення громад до процесів укладання та виконання УРП, зокрема на етапі підготовки нових угод, який координує Міністерство економіки України.
Круглий стіл показав: вікно можливостей для зміни підходів до УРП ще відкрите. Але без публічності, процедур і системної участі громад цей інструмент і надалі залишатиметься закритим і конфліктогенним — замість того, щоб працювати на розвиток територій, для яких він формально створювався.
Захід організований ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст матеріалів заходу та озвучених думок є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
