Позначка: Портал ІПВГ

12 березня 2025 року відбувся спеціалізований воркшоп, присвячений підготовці національного Звіту ІПВГ 2024 у форматі відкритих даних. Учасники заходу зосередилися на вдосконаленні процесу обміну даними між Міністерством енергетики України та Державною службою геології та надр, що є ключовим аспектом забезпечення прозорості у видобувному секторі.

Менеджер проєктів ГО «НОВА Енергія» Марина Бузань-Свірська наголосила на важливості дотримання вимог  Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (далі — Закон про ІПВГ) та Постанови 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» щодо оприлюднення даних національного Звіту ІПВГ у форматі відкритих даних. 

«Ми підготували підбірку важливих національних програм, де є зобов’язання стосовно імплементації ІПВГ або посилання на норму Закону про ІПВГ, що гарантує оприлюднення інформації. ІПВГ не просто галузева ініціатива, а частина державної політики та міжнародних зобов’язань, таких як Ukraine Facility Plan та Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, — підкреслила Марина Бузань-Свірська.

Після повномасштабного вторгнення рівень систематичного розкриття даних Україною знизився майже вдвічі — до 28%. Саме Звіт ІПВГ, підготовлений Незалежним адміністратором наразі є основним джерело контекстуальної інформації та консолідованих даних видобувної галузі.

В рамках дослідження ТОВ «Ернст Енд Янг» за участі Мультидонорського трастового фонду Глобальної програмної підтримки видобувної промисловості (EGPS) Світового банку, було проведено аналіз основних наборів відкритих даних, які формуються в межах підготовки Звіту ІПВГ та визначено необхідні кроки для його публікації у форматі відкритих даних:

• Дезагрегація таблиць — принцип «один ресурс = одна таблиця» зробить структуру зрозумілішою та зручнішою для користувачів.
• Видалення дубльованих сумарних таблиць — ці дані є похідними й не містять унікальної інформації.
• Оптимізація структури ресурсів — об’єднання даних із однаковою структурою для спрощення доступу до них.

«Ми проаналізували 28 файлів, що містили 174 таблиці, з яких 87 описували структуру даних, а 87 містили самі дані. Запропоновані зміни дозволять зробити цей масив інформації більш оптимізованим, доступним та зручним для використання», — зауважила Марина Бузань-Свірська.

Зважаючи на умови воєнного стану, особливу увагу було приділено питанням безпеки. Для кожного ресурсу запропоновано застосовувати трискладовий тест, який дозволить визначити, які дані можуть бути оприлюднені, а які повинні залишатися обмеженими. 

За підсумками дискусії учасники підсумували: необхідно створити спеціальну робочу групу, до якої увійде й представник команди підтримки Порталу ІПВГ. Вона займатиметься оцінкою набору даних, щоб забезпечити баланс між прозорістю та захистом критично важливої інформації.

Окрім технічних аспектів відкритих даних, учасники обговорили старт звітної кампанії 2024 та підготовку національного Звіту ІПВГ. Ключовим завданням є налагодження співпраці з розпорядниками даних, зокрема з Державною службою геології та надр, яка володіє інформацією про компанії, що мають спеціальні дозволи на видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Нагадаємо, що відповідно до Закону про ІПВГ, компанії, які володіють спеціальними дозволами на видобуток копалин, зобов’язані надавати звітність у рамках ІПВГ.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України.

Цьогорічна Глобальна Асамблея Publish What You Pay (PWYP), що відбулася в Індонезії, стала важливим етапом у розвитку міжнародної коаліції, яка об’єднує громадянське суспільство задля прозорого та справедливого управління природними ресурсами. Асоціація «ЕнергоТранспарентність», яка є офіційним представником PWYP в Україні, активно долучалася до стратегічного планування протягом усього 2024 року, адже на тлі подій останніх років дуже важливо адвокатувати потреби України на міжнародному рівні.

З 18 по 20 лютого у Джакарті голова Асоціації Ольга Хауляк та асистентка проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій взяли участь у фіналізації глобальної стратегії PWYP та формуванні теорії змін. Це була не лише можливість визначити подальші пріоритети організації, а й налагодити співпрацю з партнерами з різних країн, які мають цінний досвід у забезпеченні прозорості видобувних галузей та впровадженні цифрових рішень.

Щоб донести результати асамблеї до української спільноти, 6 березня провели воркшоп для членів та партнерів Асоціації «ЕнергоТранспарентність». Учасники обговорили ключові аспекти нової стратегії PWYP на наступні п’ять років, а також перспективи міжнародного партнерства для України.

Одним із важливих напрямків партнерства стали країни регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка), зокрема Лівія, Ємен, Єгипет та Судан. У цих країнах видобуток природних ресурсів часто безпосередньо пов’язаний із військовими конфліктами, що робить їх цінним кейсом для аналізу. Як розповіла Ольга Хауляк, вдалося домовитися про підготовку серії презентацій, у яких партнери поділяться інформацією про свої ресурси та виклики, пов’язані з управлінням доходами у кризових умовах:

«Publish What You Pay — це унікальна коаліція, яка об’єднує активістів від локального до глобального рівня. Її оновлена місія — справедливе та рівноправне управління природними ресурсами в гармонії з планетою. Ключовий акцент зроблено на тому, щоб громади самостійно отримували та використовували ресурси для розвитку. Це фундаментальний зсув у підході до прозорості», — зазначила Ольга Хауляк, голова Асоціації «ЕнергоТранспарентність».

Окрім цього, українська сторона має перспективи співпраці з Австралією та Філіппінами — країнами, які є лідерами у впровадженні цифрових технологій для забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Австралія — має одну з найбільш відкритих економік світу, що активно підтримує ініціативи прозорості в інших країнах. Її підхід до збору та публікації відкритих даних є достатньо диверсифікованим, зокрема завдяки використанню сотень інтерактивних карт та спеціалізованих платформ.

Філіппіни, з свого боку, імплементували Ініціативу прозорості видобувних галузей (EITI) та мають платформу PH-EITI Contracts Portal, яка подібна до української Електронної системи подання та аналізу звітності ІПВГ (Портал ІПВГ). Більше того, між Україною та Філіппінами виникла здорова конкуренція щодо ефективності цих інструментів. Проте, як наголосила Софія Молочій, саме співпраця, а не змагання, допоможе вдосконалити обидва портали:

«Попри війну, Україна демонструє високий рівень розкриття даних. Хоча за обсягами ми поступаємося Філіппінам, наша перевага — в розумінні того, як ці дані можна застосовувати на місцевому рівні. Це зацікавило філіппінських колег, і ми сподіваємося на подальший обмін досвідом щодо використання даних для громад. Наші інструменти можуть допомогти громадам планувати свій розвиток, використовуючи дані про доходи від видобутку», — зазначила Софія Молочій, асистентка проєктів ГО «НОВА Енергія».

За результатами Глобальної Асамблеї та воркшопу для українських партнерів, вже цього місяця заплановано кілька міжнародних зустрічей, де обговорюватимуться можливості для реалізації згенерованих ідей. Особливу увагу приділять розвитку GovTech та CivicTech рішень, які допоможуть зробити видобувну галузь прозорішою, інклюзивнішою та орієнтованою на громади.

Захід організовано ГC “Асоціація “ЕнергоТранспарентність” у партнерстві з ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, яка виконується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

За даними десятого національного звіту ІПВГ, навіть в умовах воєнного стану, Сумська область забезпечила майже 10% усіх надходжень від видобувної галузі на користь держави і входить до четвірки лідерів разом з Харківською, Полтавською та Дніпропетровською областями. Ефективне використання цих ресурсів вимагає високого рівня прозорості та підзвітності. Саме цим питанням було присвячено круглий стіл “Прозорість у видобувних галузях як складова сталого розвитку громад Сумщини”, що відбувся 27 лютого за ініціативи ГО “НОВА Енергія”  за сприяння та у співпраці з Сумською обласною військовою адміністрацією.

Захід об’єднав представників влади, місцевих громад, донорських організацій та експертів галузі, які обговорили виклики та можливості розвитку видобувної сфери регіону.

Мінерально сировинна база Сумської області налічує 373 родовища, 50% з яких — паливно-енергетична сировина. На території всіх 51 громад області ведеться видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Про роль ефективного використання ресурсів та необхідність використання доступної інформації сказали у своїх виступах: Тарас Савченко перший заступник начальника Сумської ОВА та Світлана Мізіна, радниця проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

“Питання рентної плати для Сумщини дійсно є актуальним. Загальновідомий факт, що значні обсяги вуглеводнів знаходяться саме на території Сумщини, зокрема в Охтирському та Роменському районі. Щодо надходжень рентної плати за видобуток вуглеводної сировини в місцеві бюджети — ми спостерігаємо динаміку певного зменшення, хоч і не суттєвого. В порівнянні з 2022, 2023 та 2024 роками це десь на 5-6 % щорічно обсяги рентної плати зменшуються. В той же час активність в цьому секторі залишається сталою. Ми сподіваємось, за результатами даного обговорення будуть винайдені проєкти рішень, які дійсно підвищать транспарентність процесу нарахування та сплати рентних платежів і сприятимуть в майбутньому підвищенню фінансової спроможності громад на території яких видобувається вуглеводні”, — зазначив Тарас Савченко

Сумщина — регіон, де надрокористування відіграє важливу роль в економіці, а громади все більше усвідомлюють необхідність прозорого та відповідального управління природними ресурсами. Адже прозорість у видобувних галузях – це не просто вимога часу. Це передумова формування довіри між державою, бізнесом та суспільством. Вона визначає справедливий розподіл доходів, мінімізує екологічні ризики та відкриває нові можливості для сталого розвитку громад і регіону. 

“Ініціатива прозорості видобувних галузей дуже важлива для видобувних регіонів, адже раніше знайти інформацію про компанію, власника, дані про видобуток та податки було неможливо, бо вона була закрита. Завдяки тому, що Ініціатива прозорості вже є в Україні багато років вдалося залучити до діалогу і видобувні компанії, і місцеві органи влади, і державні органи влади. Слід зазначити, що завдяки звітам ІПВГ є можливість доступу до інформації про галузь, про податки і кожен громадянин й кожна громада може знайти цю інформацію, хоч через воєнний стан деяка інформація має обмежений доступ. Раніше вся вона була в паперовому вигляді, а за підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що впроваджувався  федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини було створено й передано на баланс Міністерства енергетики Портал ІПВГ. Дієвий інструмент, що поєднує в собі електронну систему подання та аналізу звітності й платформу для аналізу відкритих даних в сфері видобування”, — розповіла Світлана Мізіна.

У 2013 році Україна приєдналася до Ініціативи прозорості видобувних галузей  — міжнародного стандарту, який сприяє прозорості видобувного сектору країни та передбачає розкриття інформації щодо різних аспектів видобувної діяльності. З того часу Україна поступово, крок за кроком, йде до виконання всіх вимог міжнародного Стандарту ІПВГ

“Керівництво впровадження ІПВГ на національному рівні здійснює багатостороння група з імплементації ІПВГ. До цієї групи входять представники Уряду, компаній і громадського сектору на паритетних засадах. Вони спільно вирішують, яку інформацію слід розкривати, які зміни в законодавство мають бути внесені для того аби відповідати міжнародному Стандарту і забезпечити належний рівень участі цих зацікавлених сторін до управління корисними ресурсами”, — зауважив Віталій Филенко, експерт з впровадження ІПВГ в Україні.

Важливість ІПВГ на рівні громад полягає в тому, що цей стандарт забезпечує доступ до відкритих даних щодо платежів видобувних компаній, обсягів видобутку та податкових надходжень. Завдяки цьому місцева влада та активні мешканці можуть відстежувати, наскільки ефективно використовуються природні ресурси регіону та як ці кошти впливають на розвиток територій.

Один із інструментів для отримання такої інформації — Портал ІПВГ, який містить дані про надходження ренти до бюджетів громад. Як зазначила Марина Бузань-Свірська, менеджер проєкту Порталу ІПВГ ГО “НОВА Енергія”:

“Цікавим для громад і аналітиків, в першу чергу, звичайно, є карта рентних платежів. Це картографічне представлення інформації про ренту і екологічний податок. Інформація в ньому представлена саме в розрізі рівнів бюджету: від обласного до населеного пункту. 

Окрім того, хочеться зауважити, що ключовим розпорядником інформації в надрокористуванні є Держгеонадра. Але, зважаючи на стан в країні багато їхніх ресурсів обмежені в доступі і закриті. Проте на Порталі ІПВГ ці посилання збережені, вони є, і ми розуміємо, що це обмеження тимчасове”.

Прозорість у видобувних галузях має значення лише тоді, коли громади активно використовують відкриті дані для ухвалення управлінських рішень та контролю за доходами. Самі по собі цифри та звіти не здатні змінити ситуацію — важливо, щоб громадськість, органи місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони знали, як ці дані застосовувати.

Попри складну ситуацію в регіоні та близькість до ворога Сумщина залишається одним з лідерів щодо надходжень від видобувної галузі на користь держави. 

“Якщо говорити про кількість родовищ на території області, то 373 їх зареєстровано. 50 % з них це паливно-енергетична сировина, 44,8 % — будівельна, 4 % — підземні води. Сумщина має й поклади критичної сировини, про яку останнім часом найбільше більше говорять в публічному просторі. Повертаючись до діяльності ГО “НОВА Енергія” на території області, то свого часу, коли ще не було порталу ми працювали з громадами, з районами та створювали карти спеціальних дозволів на території області”, — розповів Віталій Филенко. 

Асистент проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій розповіла присутнім про стан та перспективи надрокористування Сумщини та як помилки у звітності видобувних компаній впливають на бюджети громад, в яких ведеться видобуток:

“Сумська область дуже багата на корисні копалини, тому видобування ведеться у всіх громадах цієї області. Надрокористування безпосередньо впливає на економічний розвиток громад, адже доходи від цієї діяльності можуть стати важливим джерелом фінансування місцевих ініціатив. Водночас, для ефективного використання цих коштів необхідно розуміти реальний внесок видобувної галузі у бюджет як на рівні області, так і конкретних громаді щоб  кошти справді працювали на розвиток громад, важливо уникати неточностей та маніпуляцій у звітності видобувних компаній. Помилки можуть призвести до втрати значних бюджетних надходжень, які могли б бути використані на критично важливі місцеві потреби”, — акцентувала Софія Молочій.

Одним із важливих питань, які порушили під час заходу, було обговорення угод про розподіл продукції (УРП). Відмінність УРП від звичайних спеціальних дозволів полягає в особливому режимі оподаткування. Протягом дії такої угоди інвестор звільняється від сплати більшості загальнодержавних податків, а податкове навантаження визначається умовами угоди. Інвестор сплачує лише певний перелік податків і зборів, зокрема податок на прибуток, ПДВ, платежі за користування надрами, якщо вони передбачені угодою.

“На етапі укладенння угод про розподіл продукції органи місцевого самоврядування, на території яких планується видобуток, можуть залучатися за згодою. Водночас, формально, процедура консультацій з місцевими громадами, в рамках укладання угод УРП не передбачена. Тим не менш, громади мають бути зацікавлені в тому, щоб долучатися до процесу погодження УРП. Адже від того, як це буде прописано в угоді залежать майбутні соціальні виплати”, — зауважила Олена Агапова.

Такий механізм може створювати ризики для місцевих бюджетів. Якщо в угоді про розподіл продукції не буде чітко прописано рентні платежі за користування надрами, громади, на території яких ведеться видобуток, можуть втратити значну частину доходів. Саме тому критично важливо створити регіональні багатосторонні групи ІПВГ для контролю за виконанням таких угод, співпраці з видобувними компаніями та вирішення проблемних питань.

Детальніше про взаємодію на регіональному рівні та досвід впровадження ІПВГ розповіли Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини та Ірина Куропась, координаторка РГ 2 “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” УНП Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини.

“Ми ініціювали створення регіональної багатосторонньої групи в Львівській області, ідентичної до тієї, яка є на національному рівні. До неї ми вирішили включити як регіональні інститути громадянського суспільства, так і ті компанії, які ведуть видобуток на території Львівщини та залучили до цього процесу органи місцевого самоврядування. Ми підготували положення, де склад такої регіональної багатосторонньої групи мав би включати 5 представників від регіональних органів влади, 5 від громадського сектору, 5 від видобувних компаній, що здійснюють видобуток на Львівщині й 5 представниківорганів місцевого самоврядування”, — розповів Орест Микита.

“Одним з етапів впровадження ІПВГ на регіональному рівні є формування ініціативної групи. Власне, тут територіальним громадам варто залучитися підтримкою громадських організацій, Секретаріату, обласної адміністрації і спільно тоді розпочати процес формування регіональної багатосторонньої групи. Окрім того варто написати адвокаційну інформаційну кампанію, до якої можуть входити виходити навіть такі самі заходи, як ми маємо сьогодні з вами. Але власне, ця адвокаційна інформаційна кампанія має проходити впродовж усіх цих етапів формування, тому що мешканцям, громадським організаціям, які можуть бути долучені, потрібно надати інформацію, що це таке, як це працює, які інструменти аналізу даних можна використовувати. Також ви маєте напрацювати положення, яке буде працювати та повинні визначити учасників”, — поділилась Ірина Куропась.

Як показують сучасні обставини, спільні зусилля у прийнятті рішень є надзвичайно важливими для розвитку регіону. Видобуток вуглеводнів стратегічно важливий та пріоритетний для Сумської області, ресурси, які він приносить, є запорукою її енергетичної безпеки та незалежності. Відповідно значним є і вплив видобутку вуглеводнів на економіку області та якість життя громадян.

Захід проводить ГО «НОВА Енергія» спільно з Сумською ОВА в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA), яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

За тиждень до проведення публічного обговорення “Прозорість у добувній галузі: успіхи України та недоліки змін у регулюванні ІПВГ” ми вирішили поділитися інсайтами тез представників ГО НОВА Енергія підготовленими до заходу.

ІПВГ відкриває для українських громад нові можливості, роблячи фінансові потоки прозорими та зрозумілими. Це не просто набір інструментів для відстеження ренти чи витрат, а спосіб змінити підхід до управління ресурсами, що сприяє зміцненню довіри між мешканцями, владою та бізнесом.

Належне впровадження ІПВГ має дозволити громадам мати чітке уявлення про майбутні надходження від видобувних компаній. Розкриваючи інформацію про обсяги видобування, у короткому Звіті ІПВГ та на Порталі ІПВГ щороку розраховували    показник, який демонструє на скільки років при поточній інтенсивності видобутку вистачить розвіданих запасів корисних копалин загальнодержавного значення, проте оновлений Стандарт вимагає попроектного звітування, тобто такі дані мають бути доступними по кожному спецдозволу. Така практика дозволить органам місцевого самоврядування планувати витрати на розвиток, а в окремих випадках справедливу трансформацію громади.

Зміни в адміністративно-територіальному устрої, можуть призводити до  помилок  у деклараціях платників ренти (описки у КАТОТТГ, старі коди, або зазначення коду сільради замість ТГ), через які частина податкових надходжень не доходить до місцевого бюджету. Завдяки інструментам ІПВГ, таким як національні звіти та відкриті дані, громади можуть відстежувати ці процеси та вчасно виявляти помилки, що забезпечує надходження всіх належних коштів до бюджету. Це дозволяє уникнути втрат і забезпечити справедливий розподіл фінансових ресурсів.

Підхід планування надходжень на основі даних за попередній рік не працює з 2022 року. Надходження ренти залежить не лише від обсягу видобутку, але й від вартості товарної продукції, ціни на міжнародних ринках, курсів валют, глибини видобутку, року введення свердловини в експлуатацію та інше. 

Додатковим викликом є “відкладена” рента, передбачена Законом №2261-IX. Відповідно до нього, компанії сплачують ренту за видобутий газ лише після його реалізації, що дозволяє їм відкладати платежі, закачуючи газ у підземні сховища. Це створює невизначеність для громад, які не отримують належне фінансування вчасно, оскільки частина рентних платежів може надходити лише в майбутніх періодах, створюючи коливання у 40-60%.

ІПВГ має відігравати ключову роль у вирішенні цієї проблеми, надаючи громадам доступ до даних про нарахування та фактичні надходження ренти у розрізі територіальних одиниць та спеціальних дозволів. Завдяки розкриттю інформації видобувними компаніями громади можуть виявляти недоотримані кошти, аналізувати розбіжності та планувати витрати з урахуванням майбутніх надходжень. Це дозволяє мінімізувати ризики, зміцнити довіру та забезпечити стабільне фінансування розвитку громад.

Для підтримки громад, навесні 2024 року на Порталі ІПВГ було запущено ще один корисний інструмент для планування місцевого розвитку — Калькулятор ренти. Раніше для розрахунків потрібно було вручну враховувати безліч змінних, таких як курси валют чи нормативи Мінфіну. Тепер громади можуть швидко й точно визначати обсяг ренти за конкретними родовищами чи свердловинами, плануючи використання цих коштів для свого розвитку.

Разом з тим податкові надходження не єдині переваги від роботи видобувних підприємств на території громади. Попри те, що у громадах видобувні компанії можуть приносити найбільшу частку доходів, вони ще реалізують соціальні програми для підтримки громади у сфері освіти, благоустрою, охорони здоров’я, екології тощо. До впровадження ІПВГ та публічного розкриття цієї інформації, таку допомогу маніпулятивно називали “соціальний хабар”, чим знижували готовність компаній до співпраці.

Стандарт ІПВГ, зокрема пункт Вимоги 6.1, зобов’язує розкривати інформацію про обов’язкові соціальні витрати видобувних компаній, якщо такі є суттєвими. І саме в цій вимозі Україна вже розкриває дані у розрізі територіальних громад. Хоча й тут не все ідеально.

Минулого року до нас звернулися мешканці однієї з громад Сумської області, які виявили, що за даними звітності однієї газовидобувної компанії для Чернеччинської громади Охтирського району  у 2021 році реалізувала проект з модернізації освітнього простору в одній зі шкіл. У рамках проекту було придбано інтерактивний смарт-комплекс, ноутбук та проведено монтажні роботи. По факту ж така допомога громаді не надавалася. 

Завдяки даним Порталу ІПВГ вдалося з’ясувати, що ця ж компанія здійснює видобуток і на території Чернеччинської громади Дніпропетровської області у якій є Заплавська ЗОШ у якій і було реалізовано цей соціальний проєкт. Завдяки ІПВГ вдалося легко розібратися в ситуації та попередити конфліктну ситуацію з компанією та керівництвом громади. Проте цей приклад знову повертає нас до питання про верифікацію кодів адмін одиниць при поданні та опрацюванні звітності.

ІПВГ — це більше, ніж звітність. Це живий та динамічний інструмент змін, що при належному впровадженні надає громадам силу впливати на своє майбутнє. Прозорість, відкриті дані, ефективне використання ресурсів і соціальна відповідальність — це ключові принципи, які роблять громади більш сильними та самодостатніми. 

Більше цікавих прикладів та корисної інформації вже під час заходу та на ресурсах ІПВГ в Україні. 

Додатково. Розвиток Порталу ІПВГ Міністерства енергетики України та залучення регіональних стейкхолдерів відбувається за фінансової підтримки проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, який реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, через ініціативу “ГО “НОВА Енергія” “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA).

Пам’ятаєте, як на початку грудня на хакатоні UAEITI DATA USAGE обговорювали, як покращити Портал ІПВГ та використовувати відкриті дані? Одна з команд-переможниць вже втілила частину своїх ідей на Порталі ІПВГ. Детальніше читайте далі. 

Команда «Usebility Порталу ІПВГ», яка посіла 2 місце на хакатоні «UAEITI DATA USAGE: Використання даних Порталу ІПВГ», спрямованому на популяризацію та розробку інноваційних рішень з управління природними ресурсами для мінімізації корупційних ризиків та запобігання зловживанням у плануванні розвитку громад вже розпочала втілювати свої ідеї з удосконалення Порталу ІПВГ. Зокрема, команда представила нове напрацювання — меню швидкої навігації, яке спрощує доступ до основних розділів сайту. 

Ця функція розроблена з урахуванням потреб користувачів і покликана забезпечити інтуїтивний і швидкий доступ до важливих даних.

.

ГО «НОВА Енергія» слідкує щоб інформація була зрозумілою та корисною для різних категорій користувачів, зокрема для жінок, молоді, жителів сільських територій та територіальних громад. Тож команда реалізувала новий функціонал для Порталу ІПВГ, спрямований на покращення інформаційної складової та доступності важливих даних.

Серед напрацювань — модуль для скрапінгу новин, який забезпечує щоденний автоматичний збір актуальних новин із ключових джерел, таких як Міненерго, Секретаріат ІПВГ та Держгеонадра. Зібрані матеріали автоматично відображаються на головній сторінці порталу, забезпечуючи користувачів оперативною інформацією. Адміністратори, у свою чергу, отримали можливість приховувати нерелевантні новини за допомогою зручної панелі керування.

Крім того, на головну сторінку інтегровано віджети звітів ІПВГ. Новий блок «Звіти ІПВГ» надає користувачам швидкий доступ до важливих документів, що сприяє прозорості та інформованості у видобувній галузі.

«Основними функціями вдосконалень, які ми пропонували — є інтеграція звітів (доступ до національних звітів ІПВГ з ресурсу https://eiti.org.ua/ через окремий блок), виділення новинного блоку (публікація та перегляд новин у зручному інтерфейсі), адаптивність публічної частини (коректне відображення на різних пристроях) та оптимізована навігація (швидкий пошук інформації за допомогою алгоритмів ШІ). Впровадження ідей забезпечать регулярне інформування користувачів та вдосконалять Портал для максимальної зручності відвідувачів публічної частини», — ділиться учасниця команди, заступниця Голови ГО «Електронна республіка» Алла Погонець.

«Наступний етап — інтеграція штучного інтелекту, і це завдання ми плануємо реалізувати в 2025 році, оскільки воно потребує додаткових ресурсів. Концептуально планується використати рішення з відкритим кодом LLaMA (Large Language Model Meta AI). Дане рішення вимагає менших обчислювальних потужностей і ресурсів та не потребує доступу до інтернету.», — розповідає учасник команди, засновник і директор ІТ компанії Flash Web Олексій Кожанов.

Це лише перша з ідей, напрацьованих під час Хакатону, спрямованого на популяризацію та розробку інноваційних рішень з управління природними ресурсами для мінімізації корупційних ризиків та запобігання зловживанням у плануванні розвитку громад, що вже втілена на Порталі ІПВГ. Про напрацювання інших команд повідомимо згодом, тож слідкуйте за нашими публікаціями.

Додатково. Про те, як пройшов хакатон UAEITI DATA USAGE та які ідеї були представлені іншими командами можна прочитати тут.

Хакатон організовано ГО «НОВА Енергія» у партнерстві з Міністерством енергетики України в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)» за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини. 

ГО «НОВА Енергія» вже 18 місяців активно залучена до  підтримки впровадження Порталу даних Ініціативи щодо забезпечення прозорості видобувних галузей з метою забезпечення  прозорості відновлення та енергетичного переходу в Україні в межах проєкту EITI4ResetUA. У цій статті ділимося проміжними  досягненнями та висновками команди.

Діджитал-рішення для прозорості даних

Портал ІПВГ є яскравим прикладом синергії принципів GovTech та CivicTech, що поєднують інноваційні рішення для держави й суспільства.

Команда ГО «НОВА Енергія» наполегливо працювала і продовжує працювати над модернізацією та удосконаленням Електронної системи подання та аналізу звітності видобувних галузей (Порталу ІПВГ). Зокрема, запроваджено близько 10 вдосконалень, які спрощують процес та підвищують якість звітування видобувних компаній. Розроблено 5 GovTec рішень, що стосуються адміністрування звітності, зокрема, впроваджено систему статусів подання/обробки звітів, що перевіряє вчасніть та повноту поданого звіту. Запроваджено функціонал додавання нових версій спеціальних дозволів та угод на користування надрами. В процесі модернізації CivicTech складової, окрім іншого було створено та опубліковано 3 унікальних набори даних — перелік компаній, що володіли спеціальними дозволами у звітному періоді (підлягають звітуванню); список суттєвих компаній; розширений набір про бенефіціарних власників. Такі вдосконалення покращують доступ до інформації про стан звітування певного суб’єкта господарювання. Ці рішення не лише сприятимуть прозорості, але й дозволять відкривати нові можливості для ефективного управління ресурсами. 

Незважаючи на обмеження у поширенні даних під час дії воєнного стану, ведуться роботи по налагодженню обміну інформацією з електронними системами інших розпорядників, зокрема підписано протоколи обміну з Державною податковою службою та Держгеонадра. Реалізація інтеграції Порталу ІПВГ з іншими джерелами даних сторонніх розпорядників пришвидшує підготовку національного звіту ІПВГ та дає можливість виявити неточності в даних видобувної галузі й покращити їх якість. 

Ці вдосконалення покращують доступ до інформації як для державних органів, так і для громадськості, відкриваючи нові можливості для ефективного управління ресурсами.

«GovTech складова Платформи автоматизує процес подання звітності для компаній і отримувачів платежів, забезпечуючи структуровані дані в реальному часі. CivicTech частина надає громадськості доступ до інфографік, таблиць і аналітики, що сприяє прозорості й підзвітності видобувного сектору», — зазначає менеджерка з розвитку Порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська.

Навчання та просвітницька діяльність

Окрім технологічних рішень, команда активно працює над залученням стейкхолдерів через навчальні та інформаційні заходи.

За 1,5 роки реалізації проєкту було проведено 17 заходів, які відвідали 518 учасників. Серед них:

• Демонстраційні сесії для користувачів Порталу ІПВГ, що стосувалися подання звітності та використання даних.
• Круглі столи та семінари, які сприяли підвищенню обізнаності про ІПВГ на регіональному рівні.
• Навчання для органів влади, донорів і громадськості, адаптовані до потреб кожної аудиторії.
• Хакатон UAEITI DATA USAGE, з популяризації та розробки інноваційних рішень для мінімізації корупційних ризиків та запобігання зловживанням у плануванні розвитку громад.

«ІПВГ дає можливість навіть в цей важкий час тримати руку на пульсі, але для цього в процесі мають бути задіяні та зацікавлені всі сторони: громадськість,бізнес, влада», — розповідає асистент проєкту Софія Молочій.

Досягнення команди ГО «НОВА Енергія» за 18 місяців впровадження проєкту EITI4ResetUA є прикладом того, що наполегливість, залученість стейкхолдерів та впровадження цифрових технологій не лише стануть кроком до подальшого покращення ІПВГ, але й вже є своєрідним прогресом у підвищенні прозорості видобувних галузей України. Удосконалення Порталу ІПВГ і навчання стейкхолдерів вже стали вагомим кроком у впровадженні стандартів ІПВГ в Україні.

Додатково. Реалізація доопрацювання та модернізації Порталу ІПВГ реалізуються в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)»   за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості», що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

Комишанська громадана Сумщині одна з тих, де ведеться активний видобуток нафти і газу. Семінар «ІПВГ як інструмент прозорості та сталого розвитку громад Сумщини», організований ГО «Нова Енергія», став платформою для жвавого діалогу і реальних дій щодо належного надрокористування. 

Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) відкриває перед громадами безліч можливостей. Це не лише про доступ до даних, а й про ефективне їх використання для планування бюджету, вирішення екологічних питань і забезпечення соціальної справедливості. На початку семінару було проведено опитування учасників, щоб оцінити їхню обізнаність про Ініціативу прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) та виявити очікування від заходу. Це дозволило краще налаштувати програму семінару під потреби громади та забезпечити максимально практичний підхід до обговорюваних тем.

У громадах, де здійснюється видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, часто спостерігається низький рівень інвестицій у придбання основного капіталу. Це може свідчити про неефективне використання рентних платежів і нехтування ризиками так званого «прокляття природних ресурсів». «Прозорість у видобувних галузях – це не лише про цифри. Це про те, як громади, такі як Комишанська, можуть відповідально розпоряджатися своїми ресурсами, справедливо розвиватися і враховувати інтереси кожного мешканця», — наголосила Наталія Перетятько, менеджер проєктів ГО “Нова Енергія”.

Під час семінару учасники дізналися про: Принципи ІПВГ — як відкриті дані допомагають контролювати фінансові потоки у видобувній галузі.

Практичне використання порталу ІПВГ — учасники навчилися аналізувати реальні надходження та витрати для стратегії громади, яку в даний період розробляють в громаді

Кейс Сумщини — реальні приклади, як дані допомогли б вирішити проблеми з дисбалансом доходів і витрат у старостатах, сприяли екологічному моніторингу та прозорому використанню природних ресурсів.

Участь в семінарі взяли 18 осіб, серед яких 67% були жінки. Цей гендерний показник відображає зростаючу роль жінок у місцевому управлінні. Жваві дискусії довели: мешканці Комишанської громади небайдужі до питань прозорості й готові працювати разом задля сталого розвитку.

Обговорення питань екологічного впливу видобувних компаній, якості води, розподілу екологічного податку та необхідності соціальних програм і звітів викликали емоційні виступи та конструктивні пропозиції, які допоможуть у розробці стратегії громади.

Семінар показав, як прості інструменти прозорості допомагають громадам вирішувати складні проблеми. Небайдужість мешканців і готовність до дій свідчать: Комишанська громада має всі шанси стати кращою.

ГО «Нова Енергія» продовжуватиме підтримувати громади Сумщини на шляху до прозорості, довіри й сталого розвитку. Адже кожен голос має значення, а відкриті дані — це інструмент для перетворень.

Захід провела ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)»   за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості», що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

Великосорочинська громада, що на Полтавщині, є однією із лідерів в Україні за рівнем надходжень від надрокористування до місцевого бюджету. Однак, в умовах воєнного стану, коли можливості та ресурси громади обмежені, важливо правильно та ефективно використовувати цей потік надходжень для покращення добробуту мешканців. 

Даний процес неможливий без використання достовірних даних. Саме вони стають підґрунтям для планування бюджету розвитку громади, забезпечення співучасті усіх зацікавлених сторін та ефективного використання фінансових ресурсів. Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях активно сприяє цим процесам. 11 грудня 2024 року ГО «НОВА Енергія» провела офлайн семінар «ІПВГ як інструмент прозорості та сталого розвитку громад Полтавщини» для представників Великосорочинської громади, аби «звірити годинники» та крокувати до прозорого управління ресурсами разом.

На початку заходу менеджерка проєктів ГО «НОВА Енергія» Наталія Перетятько провела мініопитування, після якого з’ясувалось, що рівень обізнаності про ІПВГ вкрай низький. Тому спочатку було важливо пояснити не лише, що таке Ініціатива прозорості видобувних галузей, але й те, як завдяки їй можна вирішувати проблеми громади.

«ІПВГ — це не просто про прозорість, а про можливість громаді керувати власним розвитком, маючи чітке уявлення про фінансові потоки та ресурси. Відкриті дані допомагають будувати довіру між мешканцями, владою та бізнесом, створюючи умови для сталого майбутнього Великосорочинської громади», — зауважила менеджер проєктів ГО «НОВА Енергія» Наталія Перетятько.

Впродовж заходу представники громади разом з ГО «НОВА Енергія» з’ясовували проблемні питання надрокористування Великосорочинської громади. Зокрема, зосередили увагу на проблемах, що виникають через неправильне зазначення компаніями кодів громад у платіжних документах. Через ці помилки частина податкових надходжень, які мали б потрапити до місцевого бюджету, так до нього і не доходять.

Учасники дізналися, як перевіряти інформацію про податкові надходження, що належать громаді, та аналізувати дані про сплати компаній. Також були запропоновані інструменти для відстеження цих процесів і способи підготовки аргументів для спілкування з компаніями та державними органами, щоб забезпечити справедливий розподіл податків. Системність процесів перевірки та використання відкритих даних ІПВГ можуть допомогти громаді збільшити бюджет та налагодити ефективне партнерство з надрокористувачами громади.

Опісля семінару учасники не лише зрозуміли, що таке ІПВГ та як вона може впливати на життя мешканців громади, а й обмінялись ідеями щодо прозорості та розвитку громади в екосистемі ІПВГ.

Захід провела ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)»   за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості», що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

6 грудня у Києві на хакатоні UAEITI DATA USAGE зібрались кращі представники громадянського суспільства, аналітики, розробники, експерти з прозорості та інноватори, щоб популяризувати та розробити інноваційні рішення, які мінімізують корупційні ризики та дозволять запобігти зловживанню в плануванні розвитку громад.

Щоб ефективно використовувати дані Порталу ІПВГ та запропонувати конкретні проєкти присутні об’єдналися в тематичних 5 команд, де напрацьовували рішення у таких напрямках:

1. Використання даних Порталу ІПВГ для планування справедливої трансформації;
2. Аналіз та моніторинг доходів та витрат від видобувної діяльності на регіональному (місцевому) рівні;
3. Використання даних про видані та відчужені спецдозволи;
4. Інформатизація/цифровізація процесів оцінки екологічного та соціального впливу;
5. Usebility Порталу ІПВГ (новини на порталі, віджети звітів іпвг, ШІ-асистент).

Впродовж заходу учасники брейнстормили в групах та активно обговорювали ідеї, проблеми та їх рішення. А рухатись у правильному контексті учасникам допомагали короткі навчальні сесії від експертів Міненерго, ГО «НОВА Енергія» та розробників Порталу ІПВГ, які відбувались між спринтами з опису напрацьованих рішень.

Для чого ж Порталу ІПВГ настільки багато рішень для розвитку?

З 2013 року Україна є членом Міжнародної Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, яка має на меті забезпечити систематичне розкриття інформації урядом та видобувними компаніями для залучення громадськості до прийняття рішень та якісного планування місцевого розвитку. До цього часу більшість країн все ще не спроможні забезпечити 100% розкриття інформації в онлайн режимі, в т.ч. Україна, тому продовжують звітувати у форматі підготовки Національних Звітів ІПВГ.

Україна в цьому процесі значно випереджає інші країни, оскільки вже розкриває більш ніж половину даних через Портал ІПВГ, запущений у 2021 році. Тому нам залишається не втрачати позиції, а підтримувати розвиток Порталу для досягнення омріяної цілі — переходу до систематичного розкриття інформації та відмови від підготовки щорічних Національних Звітів ІПВГ.

Таку місію мали й учасники хакатону — розробити рішення, які допоможуть популяризувати чи удосконалити Портал ІПВГ та його дані для планування місцевого розвитку громад. 

Чи змогли учасники надихнутися ІПВГ та розробити якісні рішення?  Читайте ідеї нижче.

КОМАНДА 1. «Використання даних Порталу ІПВГ для планування справедливої трансформації» запропонували створити модуль прогнозування доходів, який допоможе громадам моделювати потенційні надходження до бюджету від видобувної діяльності. Але це лише початок: інтеграція екологічних показників, соціального впливу та прозорої комунікації з місцевою владою та видобувними компаніями формує цілісний підхід до трансформації. Завдяки цим рішенням громади зможуть не лише планувати справедливий розвиток, а й контролювати екологічну та соціальну відповідальність бізнесу. Інтерактивні навчальні модулі стануть для активістів і місцевого самоврядування дороговказом до ефективного використання даних ІПВГ у реальних проєктах.

КОМАНДА 2. «Аналіз та моніторинг доходів та витрат від видобувної діяльності на регіональному (місцевому) рівні» переконана, що їхня платформа LIM стане універсальним інструментом. Головний елемент — інтерактивна карта, яка дозволяє аналізувати фінансовий, соціальний і екологічний внесок видобувних компаній на рівні кожного населеного пункту. А ще більше — модуль прогнозування! Він дасть змогу моделювати сценарії розвитку: що станеться, якщо видобуток зросте, або які наслідки матиме закриття підприємства. LIM — це не лише цифри, а й рішення: від дашбордів для оцінки збалансованості до рейтингу компаній за внеском у громади. Інноваційний підхід до прозорості, який допоможе громадам побудувати майбутнє на основі даних.

КОМАНДА 3. «Використання даних про видані та відчужені спецдозволи» запропонувала створити на потужностях Порталу ІПВГ Інформаційно-пошукову систему та впровадити на публічній частині інтерфейс для пошуку, систематизації, аналізу даних щодо спеціальних дозволів суб’єктів господарювання видобувного сектору. Інтегруючи інформацію з Prozorro.Sale, Держгеонадр та Єдиного державного реєстру, ця платформа відкриє доступ до ключових даних: способів набуття дозволів, їхнього зв’язку з аукціонами та бенефіціарними власниками. Завдяки цій системі користувачі зможуть моніторити й аналізувати процеси видачі та відчужування спеціальних дозволів, підвищуючи прозорість та ефективність управління ресурсами.

Рішенням КОМАНДИ 4. «Інформатизація/цифровізація процесів оцінки екологічного та соціального впливу» було сформувати набори даних про екологічний та соціальний вплив видобувної діяльності на ТГ за рахунок удосконалення звітності в рамках ІПВГ (у т.ч. запровадження необхідних регуляторних змін) та розширення функціоналу (змістовних розділів) Порталу ІПВГ.

КОМАНДА 5. «Usebility Порталу ІПВГ (підтемки: новини на порталі, віджети звітів іпвг, ШІ-асистент)» працювала над вдосконаленням Порталу ІПВГ, щоб зробити його більш інформативним та зручним для користувачів. Проект включає три ключові напрями:

• Модуль для скрапінгу новин: Щоденний збір новин із ключових ресурсів (Міненерго, Секретаріат ІПВГ, Держгеонадра) з автоматичним відображенням актуальних матеріалів на головній сторінці порталу. Адміністратори зможуть приховувати нерелевантні новини через спеціальну панель.
• Віджети звітів ІПВГ: Новий блок «Звіти ІПВГ» інтегрується на головну сторінку порталу для доступу до важливих документів. Управління контентом здійснюватиметься через CMS Wagtail.
• ШІ-асистент: Планується впровадження інтегрованого штучного інтелекту, який допоможе користувачам швидко знаходити інформацію та аналізувати дані.

Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості, зручності доступу до важливих даних та покращення користувацького досвіду.

Наприкінці кожна команда презентувала свої напрацювання та мала можливість отримати цінні коментарі від Володимира Бойка, засновника інформаційного агентства nadra.infо, Оксани Колосової, керівниці експертної групи Міненерго, Олексія Орловського директора програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» чи Діни Нарежневої екс-голови Національного секретаріату ІПВГ в Україні. Переможців було обрано шляхом відкритого та прозорого голосування атрибутами команд заходу.

Три переможці конкурсу, чиї ідеї отримали найбільшу кількість голосів, отримали сертифікати на еквівалент 300, 500 і 700 євро. Ці кошти будуть надані після успішного впровадження MVP-рішень на Порталі ІПВГ. Це не лише можливість для учасників проявити свої навички та покращити національну електронну систему, але й унікальний досвід роботи над платформою, яка офіційно перебуває на балансі Міністерства енергетики України.

Нагадаємо, Портал ІПВГ було розроблено та передано на баланс Міненерго відповідно до наказу №5-аг від 03.02.2021 року в рамках співпраці з GIZ у проєкті «Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості». Його функціонування передбачене Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» і є важливим інструментом для подання й аналізу звітності видобувного сектору.

Усі ідеї, які презентували команди дозволять не лише ефективно використовувати дані Порталу ІПВГ, але й допоможуть підвищити прозорість використання ресурсів.

За результатами голосування 1 місце отримала третя команда, 2 місце — п’ята, а 3 — друга команда. Окрім того, переможці вже поділились планами, як планують продовжувати розробку.

«Для початку потрібно детально і всебічно проаналізувати вимоги Стандарту ІПВГ 2023 року. Оскільки це міжнародні зобов’язання України, необхідно адаптувати нашу нормативну базу до нових вимог. Будь-який збір та оприлюднення інформації має бути законним та виваженим. Тож, наша робота почнеться з дослідження сучасного стану нормативного регулювання доступу до даних щодо спецдозволів на користування надрами та виявлення прогалин чи невідповідностей, що мають бути усунені для повного узгодження з вимогами Стандарту. Наступним етапом вже стане визначення джерел інформації, з якими буде взаємодіяти пропонована нами система, а також розробка відповідних технічних рішень», — ділиться учасниця команди-переможниці Євгенія Новікова, податковий консультант ТОВ «Ернст енд Янг» .

Хакатон організовано ГО «НОВА Енергія» у рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)»  за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

In 2023, the Extractive Industries Transparency Initiative (EITI) celebrates the 20th anniversary of its founding and the 10th anniversary of the EITI Standard. The EITI’s mandate to ensure that citizens benefit from a country’s natural resources remains extremely relevant in an era of escalating climate crisis. The role that EITI plays in the governance of the extractive sector is critical as we move forward with the updated EITI Standard.

Part 1 of the EITI Standard consists of the following sections:

1. The EITI Standard has its origins in the EITI Principles, which were agreed upon by a diverse group of countries, companies and civil society organizations when the EITI was established in 2003. The goal is to increase the transparency of payments and revenues in the extractive sector;
2. The procedure for obtaining the status of an EITI implementing country; 
3. The EITI Standard sets out the EITI requirements (Requirements 1-7) for EITI implementing countries and oil, gas and extractive companies operating in these countries; 
4. Expectations for companies that support the EITI by reporting in EITI implementing countries and actively participating in the EITI process through participation in multi-stakeholder groups; 
5. Contains provisions to ensure full, active and effective engagement of civil society in EITI implementation; 
6. Code of Conduct of the EITI Association; 
7. Promoting open and accountable management of natural resources. 

Part 2 of the EITI Standard (“Oversight and Validation by the EITI Board”) describes the procedures and criteria for determining the international EITI Board that oversees and evaluates the implementation of the EITI Standard. 

Part 3 (“EITI Governance and Management”) is dedicated to the governance of the EITI Association.

The 2023 edition is the fourth since the EITI Standard was published in 2013.  Currently, there are almost 60 countries implementing EITI.

This edition contains new and clarified provisions:

1. Anti-corruption activities

• Empowerment of countries and companies to use the EITI platform to identify and eliminate corruption risks in the field of natural resources extraction, disclosure of information on anti-corruption policies and practices by companies (requirements 1.2 and 2.6);
• Comparison of data in license registers and shareholder registers to improve the usability of data (requirement 2.3);
• Disclosure of the full ownership and reporting structure of state-owned enterprises and beneficial owners (requirement 2.5)

2. Energy transition

• Disclosure of information on the energy transition policy, tariff calculation, state subsidies in the extractive sector (requirement 2.1);
• Increase transparency in the issuance of licenses (requirement 2.2); 
• Obtaining information on investments of state-owned enterprises in the extractive sector and disclosure of data on proven economically viable reserves of oil, gas or mineral resources (requirements 2.6, 3.1);
• Disclosure of data on proven reserves and greenhouse gas emissions (requirement 3.4);
• Accounting for projected revenues and pricing scenarios (requirement 5.3)

3. Gender, social and environmental aspects 

• Disclosure of policies governing artisanal and small-scale mining (requirement 2.1);
• If the process of issuing or transferring a license involves consultation with affected communities, countries and companies implementing the project should provide a description of how the consultation process was conducted. This may include the number of people consulted, disaggregated by gender, as well as a brief description of how views on the impact of the project on local community consultation and employment information were collected and considered (requirement 2.2);
• Reporting on actual payments on how extractive revenues earmarked for specific programs or investments at the subnational level are managed and how these programs take into account the interests of women and other marginalized groups, and reflect mandatory payments for social and environmental needs (requirements 5.2, 6.1)
• Employment in the public and private sectors of the extractive industries in absolute terms and as a percentage of total employment. The information should be disaggregated by gender and occupational level, if available, as well as by company and project, and between local and foreign nationals (requirement 6.3), disclosure of information on regulations related to environmental permits and licenses, including social, gender and environmental impact assessments, as well as rehabilitation, decommissioning and closure programs (requirement 6.4)

4. Revenue collection

• Provide public information on who ultimately owns and controls companies operating in the country’s extractive industries (requirement 2.4);
• Include more detailed, comprehensive information on production and exports in the reporting (requirements 3.2 and 3.3);
• Disclosure of contracts for sales, infrastructure development, loans, barter transactions, and contracts that provide for mandatory payments for social and environmental needs (requirements 4.2, 4.3, 6.1);
• Provide information on effective tax rates, incentives and deductions, and achieve public understanding of infrastructure provisions and barter arrangements, including loans (requirements 4.1, 4.3, 4.9);
• Obtaining data on companies’ expenditures and information on the state expenditure monitoring system (requirement 4.10)

The changes will come into force on January 01, 2025.

Implementation of the EITI amendments will address the current challenges of extractive sector governance related to energy transition, fight against corruption and gender equality.

You can view the EITI Standard 2023 by following the links:

English version of the EITI Standard 2023

Version of the EITI Standard 2023 translated into Ukrainian