Позначка: ІПВГ

У 2023 році ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей)  святкує 20-ту річницю свого заснування та 10-ту річницю впровадження Стандарту ІПВГ. Мандат ІПВГ щодо забезпечення отримання вигоди громадянами від природних ресурсів країни залишається надзвичайно актуальним в епоху ескалації кліматичної кризи. Роль, яку відіграє ІПВГ в управлінні видобувним сектором, є критично важливою, оскільки ми рухаємося вперед з оновленим Стандартом ІПВГ.

Частина 1 Стандарту ІПВГ складається з наступних розділів:

1. Стандарт ІПВГ бере свій початок з Принципів ІПВГ, які були узгоджені різноманітною групою країн, компаній та організацій громадянського суспільства під час створення ІПВГ у 2003 році. Метою є підвищення прозорості платежів та доходів у видобувному секторі;
2. Порядок отримання статусу країни, що впроваджує ІПВГ; 
3. Стандарт ІПВГ встановлює вимоги ІПВГ (Вимоги 1-7) для країн, що впроваджують ІПВГ, та нафтових, газових і видобувних компаній, що працюють у цих країнах; 
4. Очікування щодо компаній, які підтримують ІПВГ, звітуючи в країнах, що впроваджують ІПВГ, а також беруть активну участь у процесі ІПВГ шляхом участі в багатосторонніх групах зацікавлених сторін; 
5. Містить Положення щодо забезпечення повного, активного та ефективного залучення громадянського суспільства до впровадження ІПВГ; 
6. Кодекс поведінки Асоціації ІПВГ; 
7. Сприяння відкритому та підзвітному управлінню природними ресурсами. 

Частина 2 Стандарту ІПВГ (“Нагляд та Валідація з боку Правління ІПВГ”) описує процедури та критерії визначення міжнародного Правління ІПВГ, що здійснює нагляд та оцінює впровадження Стандарту ІПВГ. 

Частина 3 (“Керівництво та управління ІПВГ”) присвячена питанням управління Асоціацією ІПВГ.

Редакція 2023 року є вже четвертою з моменту публікування Стандарту ІПВГ в 2013 році.  Наразі налічується майже 60 країн, які впроваджують ІПВГ.

Дана редакція містить нові та уточнені положення:

1. Антикорупційна діяльність

• Розширення можливості країн і компаній з використання платформи ІПВГ для виявлення та усунення корупційних ризиків в сфері видобування природних ресурсів, розкриття компаніями інформації щодо політики і практики протидії корупції (вимога 1.2 і 2.6);
• Зіставлення даних в реєстрах ліцензій та реєстрах акціонерів для підвищення зручності використання даних (вимога 2.3);
• Розкриття повної структури власності та звітності державних підприємств та бенефіціарних власників (вимога 2.5)

1. Енергетичний перехід

• Розкриття інформації щодо політики енергетичного переходу, калькуляції тарифів, державних субсидій, діючих у видобувному секторі (вимога 2.1);
• Підвищення прозорості  при видачі ліцензій (вимога 2.2); 
• Отримання інформації про інвестиції державних підприємств в секторі видобутку та розкриття даних про доведені економічно обґрунтовані запаси нафти, газу або мінеральних ресурсів (вимога 2.6, 3.1);
• Розкриття даних щодо підтверджених запасів та викидів парникових газів (вимога 3.4);
• Облік прогнозованих доходів та сценаріїв ціноутворення (вимога 5.3)

1. Гендерні, соціальні і екологічні аспекти 

• Розкриття інформації щодо політики, яка регулює кустарне і дрібномасштабне видобування корисних копалин (вимога 2.1) ;
• Якщо процес видачі або передачі ліцензії передбачає проведення консультацій з громадами, на які вона впливає, країни та компанії, що реалізують проєкт, повинні надати опис того, як проводився процес консультацій. Це може включати кількість проконсультованих осіб із гендерною деталізацією, а також стислий опис того, як збиралися та розглядалися думки щодо впливу проєкту про проведення консультацій з місцевими мешканцями та інформації щодо зайнятості населення (вимога 2.2);
• Звітування про фактичні виплати про те, як здійснюється управління доходами від видобувних галузей, призначеними для конкретних програм або інвестицій на субнаціональному рівні, а також про те, як ці програми враховують інтереси жінок та інших маргіналізованих груп населення та відображення обов’язкових платежів на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 5.2, 6.1)
• Забезпечення зайнятості у державному та приватному секторах видобувних галузей в абсолютних цифрах та відсоткова частка від загальної зайнятості. Інформація повинна бути деталізована за статтю та професійним рівнем, якщо це доступно, а також за компаніями та проєктами, а також між місцевими та іноземними громадянами (вимога 6.3), розкриття інформації про правила, що стосуються екологічних дозволів і ліцензій, у тому числі оцінки соціального, гендерного та екологічного впливу, а також програм реабілітації, виведення з експлуатації та закриття підприємств (вимога 6.4)

1. Збір доходів

• Надання громадськості інформації про те, хто в кінцевому підсумку володіє та контролює компанії, що працюють у видобувних галузях країни (вимога 2.4);
• Включення у звітність більш детальної, вичерпної інформації про добуток і експорт (вимога 3.2 і 3.3);
• Розкриття договорів щодо продажу, розбудови інфраструктури, займу, бартерних операцій та контрактів, що передбачають обов’язкові платежі на соціальні та природоохоронні потреби (вимога 4.2, 4.3, 6.1);
• Подання інформації щодо ефективних податкових ставок, стимулів і вирахувань, досягнення розуміння громадськістю положень щодо інфраструктури та бартерних угод, включаючи кредити (вимога 4.1, 4.3, 4.9);
• Отримання даних про витрати компаній та інформації щодо державної системи моніторингу витрат (вимога 4.10)

Зміни вступають в дію з 01 січня 2025 року.

Впровадження змін ІПВГ вирішить актуальні проблеми управління видобувним сектором, пов’язані з енергетичним переходом, боротьбою з корупцією та досягненням гендерної рівності.

Переглянути Стандарт ІПВГ 2023 Ви зможете за посиланнями:

Версія Стандарту ІПВГ 2023 англійською

Версія Стандарту ІПВГ 2023 перекладена українською

In 2023, the Extractive Industries Transparency Initiative (EITI) celebrates the 20th anniversary of its founding and the 10th anniversary of the EITI Standard. The EITI’s mandate to ensure that citizens benefit from a country’s natural resources remains extremely relevant in an era of escalating climate crisis. The role that EITI plays in the governance of the extractive sector is critical as we move forward with the updated EITI Standard.

Part 1 of the EITI Standard consists of the following sections:

1. The EITI Standard has its origins in the EITI Principles, which were agreed upon by a diverse group of countries, companies and civil society organizations when the EITI was established in 2003. The goal is to increase the transparency of payments and revenues in the extractive sector;
2. The procedure for obtaining the status of an EITI implementing country; 
3. The EITI Standard sets out the EITI requirements (Requirements 1-7) for EITI implementing countries and oil, gas and extractive companies operating in these countries; 
4. Expectations for companies that support the EITI by reporting in EITI implementing countries and actively participating in the EITI process through participation in multi-stakeholder groups; 
5. Contains provisions to ensure full, active and effective engagement of civil society in EITI implementation; 
6. Code of Conduct of the EITI Association; 
7. Promoting open and accountable management of natural resources. 

Part 2 of the EITI Standard (“Oversight and Validation by the EITI Board”) describes the procedures and criteria for determining the international EITI Board that oversees and evaluates the implementation of the EITI Standard. 

Part 3 (“EITI Governance and Management”) is dedicated to the governance of the EITI Association.

The 2023 edition is the fourth since the EITI Standard was published in 2013.  Currently, there are almost 60 countries implementing EITI.

This edition contains new and clarified provisions:

1. Anti-corruption activities

• Empowerment of countries and companies to use the EITI platform to identify and eliminate corruption risks in the field of natural resources extraction, disclosure of information on anti-corruption policies and practices by companies (requirements 1.2 and 2.6);
• Comparison of data in license registers and shareholder registers to improve the usability of data (requirement 2.3);
• Disclosure of the full ownership and reporting structure of state-owned enterprises and beneficial owners (requirement 2.5)

2. Energy transition

• Disclosure of information on the energy transition policy, tariff calculation, state subsidies in the extractive sector (requirement 2.1);
• Increase transparency in the issuance of licenses (requirement 2.2); 
• Obtaining information on investments of state-owned enterprises in the extractive sector and disclosure of data on proven economically viable reserves of oil, gas or mineral resources (requirements 2.6, 3.1);
• Disclosure of data on proven reserves and greenhouse gas emissions (requirement 3.4);
• Accounting for projected revenues and pricing scenarios (requirement 5.3)

3. Gender, social and environmental aspects 

• Disclosure of policies governing artisanal and small-scale mining (requirement 2.1);
• If the process of issuing or transferring a license involves consultation with affected communities, countries and companies implementing the project should provide a description of how the consultation process was conducted. This may include the number of people consulted, disaggregated by gender, as well as a brief description of how views on the impact of the project on local community consultation and employment information were collected and considered (requirement 2.2);
• Reporting on actual payments on how extractive revenues earmarked for specific programs or investments at the subnational level are managed and how these programs take into account the interests of women and other marginalized groups, and reflect mandatory payments for social and environmental needs (requirements 5.2, 6.1)
• Employment in the public and private sectors of the extractive industries in absolute terms and as a percentage of total employment. The information should be disaggregated by gender and occupational level, if available, as well as by company and project, and between local and foreign nationals (requirement 6.3), disclosure of information on regulations related to environmental permits and licenses, including social, gender and environmental impact assessments, as well as rehabilitation, decommissioning and closure programs (requirement 6.4)

4. Revenue collection

• Provide public information on who ultimately owns and controls companies operating in the country’s extractive industries (requirement 2.4);
• Include more detailed, comprehensive information on production and exports in the reporting (requirements 3.2 and 3.3);
• Disclosure of contracts for sales, infrastructure development, loans, barter transactions, and contracts that provide for mandatory payments for social and environmental needs (requirements 4.2, 4.3, 6.1);
• Provide information on effective tax rates, incentives and deductions, and achieve public understanding of infrastructure provisions and barter arrangements, including loans (requirements 4.1, 4.3, 4.9);
• Obtaining data on companies’ expenditures and information on the state expenditure monitoring system (requirement 4.10)

The changes will come into force on January 01, 2025.

Implementation of the EITI amendments will address the current challenges of extractive sector governance related to energy transition, fight against corruption and gender equality.

You can view the EITI Standard 2023 by following the links:

English version of the EITI Standard 2023

Version of the EITI Standard 2023 translated into Ukrainian

10 серпня 2023 року ГО “Нова Енергія” за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України провела онлайн-тренінг «Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану».

До участі в тренінгу приєднались представники  суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність галузях промисловості, пов’язаних з геологічним вивченням надр, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, діяльність у яких здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або пов’язаних із діяльністю з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту.

Метою тренінгу було ознайомлення учасників з новими правилами та процедурами онлайн подання звітності та розбір практичних ситуацій, що виникають під час дії воєнного стану, для видобувних компаній.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України та радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна.

Представники  Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики зазначили: “Міграція Порталу на захищені іноземні сервери забезпечила безперервне функціонування  Порталу. Незважаючи на те, що частина відкритих даних наразі приховано, подача звітності триває, розпочалася робота з підготовки Звіту ІПВГ за 2022 рік відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та міжнародного стандарту ІПВГ.”

“Електронна система звітування суб’єктами розкриття інформації створює якісно новий рівень звітування, який відповідає міжнародним стандартам прозорості. На жаль, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині.” – доповнила Світлана Мізіна.

Протягом заходу, було розглянуто наступні питання:

1. Портал даних видобувної галузі: Загальні відомості;
2. Ретроспектива минулої ітерації доопрацювань;
3. Інструкції до електронних форм звітності;
4. Форма зворотного зв’язку. Версійність документів в кабінеті видобувних компаній;
5. Питання до незалежного адміністратора ІПВГ, які сформувалися під час звітного періоду в поточному році;
6. Подальші плани щодо удосконалення роботи Порталу та Звітності ІПВГ.

Обговорені питання на тренінгу були критично важливими, оскільки стосувалися практичних аспектів звітування під час воєнного стану. Розгляд порталу даних видобувної галузі та доопрацювань системи звітності допомагає учасникам зрозуміти нові можливості та вдосконалення, що полегшить процес звітування та покращить якість даних.

В минулому році ГО Нова енергія за фінансової підтримки Німецького Товариство Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Проєкт «Ефективне управління державними фінансами ІІІ») та у партнерстві  з Міненерго та компанією розробників реалізували майже всі удосконалення та оновлення Порталу ІПВГ, які були заплановані.

“Основними аспектами попереднього етапу доопрацювань було візуалізація наборів даних Порталу та спрощення подачі звітності. Відповідно було створено пілотну версію аналітичної системи на основі PowerBI, що включає формування та автоматичне оновлення 13 дашбордів, які використовують більш як 60 наборів даних Порталу. В поточній ітерації модернізації також заплановано розробку нового функціоналу Порталу ІПВГ та автоматизація інформаційних обмінів.”- зазначила менеджер продукту «Портал ІПВГ» ГО НОВА Енергія, Марина Бузань-Свірська.

Протягом 2023-2025 років команда ГО “Нова Енергія” планує активно вдосконалювати кабінети користувачів для подання звітів та аналітичну систему за допомогою інтеграції з ДПС та Держгеонадрами.

Мету запланованих заходів в своїй доповіді окреслив експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.  

“В планах з удосконалення роботи Порталу важливу роль відведено створенню аналітичної системи на базі відкритих даних видобувної галузі. Минулої ітерації були створені пілотні дашборди з графіками, побудованими, в основному, на наборах даних з власної БД Порталу. Це дало змогу, по-перше, покращити якість даних, по-друге, зроби їх більш привабливими і зрозумілими для користувачів Порталу. Метою створення аналітичної системи є консолідація відкритих даних видобувної галузі на Порталі. Планується збільшити кількість візуалізованих наборів даних в т.ч. відображати стан енергетичного переходу в Україні.” – зазначив Віталій Филенко.

Автоматизація створення консолідованих звітів, удосконалення процесу адміністрування звітності, вдосконалення ряду форм забезпечать якість та повноту даних, що подаються компаніями, що допоможе уникати можливих помилок та спрощує взаємодію з державними органами. 

У підсумку, онлайн-тренінг “Звіт про платежі на користь держави: особливості онлайн подання під час дії воєнного стану” виявився важливим заходом для забезпечення ефективного та точного звітування у воєнний період. Обговорення питань з незалежним адміністратором ІПВГ дало можливість учасникам зрозуміти особливості звітування та зв’язків зі сторонами, що приймають та опрацьовують дані звітів. Такі дискусії сприяють удосконаленню системи та забезпечують її ефективну роботу навіть в умовах воєнного стану.

Станом на зараз Портал ІПВГ вже знаходиться на балансі Міненерго і функціонує в режимі дослідної експлуатації. Кабінети авторизованих користувачів активні. На даний момент йде процес подання компаніями звітів за 2022 рік. Також компанії, що не мали можливості вчасно подати звіт за 2021, можуть це зробити через електронну систему подання звітності Порталу ІПВГ.

Матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами», що проводився в рамках Всеукраїнської науково-технічної конференції «Фізико-технічні проблеми енергетики та

Tumore prostatico: la prognosi in base a stadio, grado e rischio

шляхи їх вирішення 2017» (ФТПЕШВ-2017).

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні». Проект фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).

Переглянути матеріали конкурсу студентських наукових робіт  «Результати впровадження ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) в Україні та раціональне управління природними ресурсами» повністю за посиланням.

Україна входить до 10 найбагатших на запаси залізних руд країн світу, а залізорудна промисловість і металургійний комплекс є бюджетоутворюючими галузями господарства, що мають для країни стратегічне значення. Наразі гірничо-металургійний комплекс переживає не найкращі часи, а експерти стверджують, що Україна не використовує свій «геологічний козир» так, як слід. Що ж чекає залізорудну промисловість України? Чи є перспективи?

Передумови. На території України наявні значні запаси залізних руд (близько 6% світових запасів або більше 32 млрд. т), які почали інтенсивно розроблятися ще у 80-х роках ХІХ століття, а згодом в сукупності з запасами кам’яного вугілля сформували потужну мінерально-сировинну базу для розвитку металургії. Наприкінці XX століття в Україні добувалося 13,5% від загального обсягу видобутку залізних руд у світі.

Станом на 1 січня 2016 р. Державним балансом запасів корисних копалин України обліковуються запаси залізних руд у 62 родовищах, які складають за категоріями А+В+С₁ – 21 579,2 млн. т, при цьому більше половини з них (12 128 млн. т) зосереджені у Дніпропетровській області. Щорічний видобуток становить залізних руд в країні становить близько 170 млн. т.

Формування залізорудної та металургійної промисловості в Україні обумовлено величезною, компактно розташованою сировинною базою, розгалуженою транспортною мережею, значними паливними (коксівне вугілля) ресурсами, а також наявними споживачами – металомісткими галузями.

Металургійний комплекс є важливою складовою української індустрії, сплата податків підприємствами галузі робить вагомий внесок у формування державного бюджету. В загальній структурі промислового виробництва в Україні у 2016 році частка металургії становила17,4% (для порівняння частка всієї добувної промисловості – 13,1%). З цього бачимо, що розвиток залізорудної галузі має для України стратегічне значення, оскільки, по-перше, забезпечує сировиною металургію, що є найпотужнішим сектором внутрішнього виробництва, і по-друге, є орієнтованою на експорт галуззю економіки України. У структурі українського товарного експорту до ЄС частка чорних металів залишається найбільшою (у 2015 р. вона становила 23,5 %), показники експорту збагаченої залізорудної сировини також є високими. Завдяки розвиненому експортному потенціалу залізорудна промисловість забезпечує значну частину валютних надходжень до України.

Проблеми. Не зважаючи на високі показники у структурі виробництва (порівняно з іншими галузями господарства), ситуація у залізорудному секторі зовсім невтішна. За останні роки в галузі сформувалися тривожні ризики, що обумовлені цілою низкою факторів, як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних.

По-перше, впливає ситуація на світовому ринку залізних руд: через суттєве падіння світових цін обсяг українського експорту руди у грошовому еквіваленті у 2015 р. зменшився на 37%, при тому, що в товарному виразі порівняно з попереднім роком Україна збільшила експорт руд заліза та продуктів їх збагачення (агломерованого та неагломерованого концентратів, випаленого піриту) на 12%.

Профільне Міністерство економічного розвитку і торгівлі України визначає вагомою проблемою розвитку галузі зниження вартісних показників продукції через глобальну конкуренцію, валютне регулювання, повернення податку на додану вартість (ПДВ) і, відповідно, відсутність фінансування для просування експорту.

По-друге, відбулося зниження внутрішнього споживання руд заліза та продуктів їх збагачення через конфлікт на Донбасі та економічну кризу. На внутрішньому ринку поточні можливості металопродукції оцінюються експертами максимально в 10-11 млн. т, що майже втричі менше порівняно з обсягами її експорту. У той же час аналіз динаміки експорту металургійної продукції свідчить про катастрофічні втрати експортного потенціалу – обсяг експорту з 2008 р. по 2015 p. скоротився у 2,9 рази. При цьому в 2015 р. експорт впав у 1,6 разів порівняно з попереднім роком. Обсяги імпорту за цей період скоротилися у 3,2 рази. Такі показники насамперед обумовлені безпрецедентним з часів кризи 2008-2009 pp. падінням виробництва, яке за підсумками 2015 р. року становило 16,1%.

Зниження внутрішнього споживання пояснюється тим, що протягом останніх років відбулося падіння виробництва у галузях економіки, що формують основний попит на металопродукцію. Ситуація погіршилася також внаслідок загострення у 2014 р. збройного конфлікту на Донбасі, де зосереджена переважна більшість виробничих потужностей металургії. Через пошкодження транспортних розв’язок стали ускладнені поставки основних сировинних матеріалів та відвантаження готової продукції, це привело до скорочення обсягів виробництва сталі в Україні.

Обсяги реалізованої продукції металургійної галузі у 2015 р. порівняно з 2014 р. скоротилися у Луганській області на 62,6%, у Донецькій – зросли на 8,0%. У Луганській області це пояснюється втратою найбільших промислових потужностей – на непідконтрольній Україні території залишились такі промислові гіганти як ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ПАТ “Алчсвський коксохімічний завод”, ПАТ “Стахановський завод феросплавів”.

Натомість зростання обсягів реалізації у Донецькій області обумовлено тим, що 70% металопродукції області виробляється двома металургійними комбінатами – ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” та ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, які продовжують функціонувати на контрольованій Україною території.

На непідконтрольній території залишився також ПАТ “Харцизький трубний завод”, який забезпечує 15% виробництва труб в Україні. Наслідком такої ситуації стало критичне погіршення фінансового стану більшості підприємств галузі. Якщо у 2014 р. окремі підприємства, що входять до холдингу «Метінвест» (ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ПАТ “Харцизький трубний завод”, ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”), отримали прибуток, то вже у 2015 р. лише два з найбільших металовиробників – ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” – залишилися прибутковими, тоді як переважна більшість підприємств отримали збиток.

Для нарощування потужностей та складання конкуренції іноземним компаніям як залізорудна галузь, так і металургія потребують масштабних інвестицій. На жаль, як показує практика, сировинні гіганти (наприклад, австралійські компанії BHP Billiton та Rio Tinto або бразильська Vale) готові вкладати кошти у рудовидобуток де завгодно, але не в Україні. Так, австралійська компанія Rio Tinto готова інвестувати $ 20 млрд. у розробку родовища залізної руди Simandou у Гвінеї, не зважаючи на судові складнощі, пов’язані з визначенням права на розробку цього родовища.

За словами експертів, іноземних інвесторів в Україну не пускають вітчизняні металургійні фінансово-промислові групи. Цим, очевидно, пояснюється невирішеність питань переробки окислених руд і запуску Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, яким цікавилися світовий сталеливарний гігант ArcelorMittal і китайська компанія SinoSteel. Для прикладу також можна згадати канадську компанію Black Iron, яка з 2010 р. намагається зайнятися видобутком залізної руди на Шиманівському (запаси 645,8 млн. т) і Зеленовському родовищах (запаси оцінюються) у Дніпропетровській області. Зрушити проект з мертвої точки (зокрема, у компанії виникли проблеми з відведенням землі навколо Шимановського родовища, що фактично позбавило інвестора всяких перспектив його освоєння і загрожувало втратою ліцензії на розробку) вдалося тільки після підключення до нього українського «Метінвесту».

Втім, вітчизняного капіталу не вистачає і для розвитку галузі вкрай необхідні іноземні інвестиції. Нещодавно представники ГО «НОВА Енергія» відвідали ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та побували на найбільшому кар’єрі з видобутку залізних руд відкритим способом, його глибина становить понад 400 м, а площа порівнюється з територією двох Монако. Місцеві жителі називають кар’єр «серцем Кривого Рогу». Тут видобувають і збагачують залізисті магнетитові кварцити, отримуючи залізорудний концентрат та доменний агломерат. Попутно із магнетитовими рудами в кар’єрі видобуваються слабомагнітні окислені руди. Вони складаються у відвали, оскільки жоден із семи комбінатів, що працюють у Кривбасі не обладнаний лініями їх переробки. Наразі вже накопичилося більш як 2,5 млрд. тон окислених руд і процес накопичення відвалів розкривних порід триває і зараз.

Для переробки таких руд у м. Долинська за радянських часів почали будувати згаданий вище Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), проте будівництво не завершилося. Монтажні роботи були виконані приблизно на 70% і у 1998 р. припинилися, в основному через розпад СРСР, а також кризовий на той момент стан економік держав-учасниць будівництва. Наявної зараз сировини вистачило б приблизно на 100 років експлуатації такого комбінату, але для його запуску потрібні великі капіталовкладення.

Криворізький ГЗКОР при використанні в якості сировини окислених руд із відвалів міг би вирішити екологічні проблеми Кривбасу, у тому числі, шляхом можливого скорочення та закриття фізично зношених, застарілих аглофабрик. На сьогодні поліпшення екології в Кривбасі та інших гірничо-металургійних регіонах має бути одним із пріоритетів держави.

Довідково. У Криворізькому басейні видобування залізних руд шахтним способом проводили ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», шахтоуправління з підземного видобування руди ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Євраз Суха Балка». ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видобували відкритим способом (кар’єрами), ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» проводив розробку шахтним способом та кар’єрами.

Перспективи. Не зважаючи на кризовий стан гірничо-металургійного комплексу, галузь в Україні може успішно розвиватися, за умови встановлення правильних пріоритетів та стратегічних цілей на державному рівні. Для зміни ситуації необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу та підвищення ролі держави у реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі. Пріоритетами реформ мають бути зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну залізорудну та металургійну продукцію (підтримка комбінатів повного циклу виробництва – від переробки сировини до виготовлення готової високотехнологічної продукції), стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності української металопродукції на світовому ринку та залучення інвестицій.

Для привернення іноземних інвесторів важливо запровадити відкриті й чітко визначені правила гри української залізорудної промисловості. Важливим кроком у цьому напрямку є імплементація міжнародного стандарту ІПВГ – Ініціативи прозорості видобувних галузей (англ. EITI) в Україні, що передбачає відкритість та підзвітність видобувних підприємств, публікацію у відкритому доступі даних про балансові запаси корисних копалин, їх видобуток та сплачені податки, а також вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази для створення сприятливих умов – як для видобувних підприємств, так і для соціально-економічного розвитку регіонів видобутку залізорудної сировини.

Другий національний звіт EITI України за 2014-2015 р. вже містить дані про обсяги видобутку залізних руд та податки, сплачені видобувними компаніями до державного бюджету. Наступним кроком є формування інвестиційно привабливого клімату та формування нормативно-правової бази для прозорого й ефективного функціонування залізорудної промисловості.

Інформаційні джерела:

1. Власюк Т. О. Металургійна галузь України на світовому ринку: проблеми та пріоритети / Т. О. Власюк // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. – 2016. – №3. – С. 91-103
2. Глобальний аналіз базових макроекономічних показників України (2013–2016 рр.) http://publicaudit.com.ua/reports-on-audit/analiz-bazovykh-makroekonomichnykh-pokaznykiv-ukrayiny-2013-2016-rr/
3. Другий Звіт Ініціативи прозорості видобувних галузей України http://eiti.org.ua/2017/02/opublikovano-druhyj-zvit-ipvh-ukrajiny/
4. Державна служба статистики України ukrstat.gov.ua/
5. Кого збагачують гірничо-збагачувальні комбінати України? https://dt.ua/ECONOMICS/kogo_zbagachuyut_girnicho-zbagachuvalni_kombinati_ukrayini.html
6. Україна має геологічний козир, але не використовує його https://ukr.media/business/206089/

Аналітичний звіт «Ефективність використання коштів сплачених компаніями до місцевих бюджетів (на прикладі Чернігівської, Луганської, Сумської, Харківської та Донецької областей)» серії видань «Ефективне управління природними ресурсами».

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень.

Ознайомитися та завантажити матеріали аналітичного звіту «Ефективність використання коштів сплачених компаніями до місцевих бюджетів (на прикладі Чернігівської, Луганської, Сумської, Харківської та Донецької областей)» можна за посиланням. (більше…)

Аналітичний звіт “Ефективність використання коштів на подолання екологічних проблем видобувних регіонів” серії видань «Ефективне управління природними ресурсами».

Видання підготовлено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень.

Ознайомитися та завантажити матеріали аналітичного звіту “Ефективність використання коштів на подолання екологічних проблем видобувних регіонів”  можна за посиланням.

Ефективність використання коштів на подолання екологічних проблем видобувних регіонів / Віталій Филенко, Олена Агапова, Юрій Буц, Дарія Фастова, Ліна Плющакова. – Харків, 2017. – 32 с. (більше…)

Децентралізація ренти від видобутку вуглеводнів у 2018 році стала потужним поштовхом до розвитку спроможності громад. Можливість самостійно розпоряджатися рентними надходженнями дозволила вирішувати нагальні проблеми та реалізовувати локальні соціально-економічні проєкти.

Сьогодні Львівська область є серед лідерів впровадження ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях) на регіональному рівні. 

13 березня 2024 року ГО “НОВА Енергія” об’єднала представників громад, видобувних компаній та центральних органів влади для обговорення впливу децентралізації ренти на життя територіальних громад Львівщини з огляду на минулі 6 років.

З вітальними словами до учасників заходу звернулась керівниця експертної групи Міністерства енергетики України, Оксана Колосова: “Ми розуміємо виклики і проблеми в роботі Обласних військових  адміністрацій, проте саме впровадження  ІПВГ та  налагодження  відкритого діалогу всіх зацікавлених сторін може бути потужним сигналом для залучення інвестицій у період післявоєнного відновлення”

«Нафта та газ завжди вважалися ключовими ресурсами, які формують економічний ландшафт країн та регіонів. Рентна плата від видобутку вуглеводнів, яка є важливим елементом економічної політики, має величезний вплив на фінансові потоки, бюджетні надходження та соціальний розвиток. Так, кошти від сплати ренти мають значний вплив на розвиток та покращення життя мешканців, в тому числі сприяють розвитку інфраструктури, соціальних та екологічних проєктів, зміцненню місцевого самоврядування та сприяють інноваційному розвитку громад. Львівська обласна державна адміністрація була одним з ініціаторів та активних учасників законопроєкту щодо зарахування 5% від сплати видобувними підприємствами рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів, а 95% до державного (раніше всі 100% йшли до державного)» – зазначив директор департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОВА Богдан Кейван

У своєму вступному слові, представниця проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», GIZ Світлана Мізіна розповіла про перші кроки впровадження ІПВГ в регіонах, про розвінчання міфів про галузь.  Адже раніше знайти  інформацію про компанію, власника, видобуток чи податки було вкрай важко, більшість інформації була закритою. Завдяки ІПВГ вдалося і долучити до конструктивного діалогу  усі зацікавлені сторони. “Сьогодні дуже приємно спостерігати, як змінювався цей діалог, формувалася довіра і партнерство. Слід зазначити, що завдяки звітам ІПВГ доступ до інформації про видобувну галузь став відкритим (через війну є часткова обмеженість), що завдяки порталу ІПВГ кожен громадянин має змогу знайти інформацію про галузь, компанію, про обсяги видобутку, про сплачені податки, підтримку громад та ін. Варто підкреслити, що  для громад дуже важливо мати можливість аналізувати та планувати надходження від видобувної галузі для ефективного використовувати цих коштів задля розвитку та відновлення”- наголосила Світлана Мізіна.

Напередодні та під час повномасштабного вторгнення рф на територію України, відбулася низка законодавчих змін у державній політиці щодо визначення ставки рентної плати та ціни на газ власного видобутку. Про особливості, законодавчі зміни та виклики розповів Віталій Филенко, експерт з організації роботи національного секретаріату ІПВГ в Україні: “Децентралізація ренти дозволили у кілька разів збільшити дохідну частину в деяких сільських та селищних бюджетах, на території яких ведеться інтенсивний видобуток нафти, газу та газового конденсату. Частині громад це дало змогу збільшити свій бюджет розвитку на 5-10 відсотків, а для окремих – рента взагалі формувала 60-70% бюджету громади. у 2022 році було прийнято Закон України № 2261-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану”, яким змінено порядок оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування газу природного. Закон передбачає запровадження спеціального механізму справляння ренти.Зокрема, платникам ренти за обсяги газу, крім обсягів газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з ренти за обсяги газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному періоді”.

Реагуючи на виклики, пов’язані із повномасштабним вторгненням росії на територію України, відбулися наступні зміни законодавства, що вплинули на підприємства галузі:

1. Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 р. № 2115-IX (набрав чинності 07.03.2022 р.)

2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. № 2118-IX (набрав чинності з 07.03.2022 р.)

3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120 IX (набрав чинності 17.03.2022 р.).

4. ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного № 2139 від 15.03.2022 р.

5. ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» 2142-ІХ від 24.03.2022 (набрав чинності 05.04.2022)

6. ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 01.04.2022 № 2173-IX.

“Часті зміни правил та підходів нарахування рентної плати та визначення фактичної ціни товарної продукції (природного газу) підтверджують не готовність національної законодавчої бази до функціонування в умовах військової та економічної агресії. Зміни в регулюванні, суттєво підвищують волатильність цін на природний газ, що робить складним процес розрахунку обсягів надходжень до місцевих бюджетів, а відповідно і важко  спланувати ефективне використання, що в умовах війни є непомірною розкішшю. Вкрай важливою задачею для України залишається імплементація Міжнародного стандарту ІПВГ не дивлячись на проблеми та перешкоди з якими зараз стикається країна”- підкреслив Віталій Филенко.

Олексій Сердюченко, заступник директора ГПУ «Львівгазвидобування» наголосив на важливості конструктивного діалогу та партнерства у співпраці з громадами, де компанія веде видобуток. “Попри війну, Україна збільшила обсяги видобутку та компанії працюють над подальшим нарощенням. Наша компанія не лише справно сплачує екологічний податок, ренту, але і продовжує впроваджувати ініціативи для громад в межах соціально-корпоративної відповідальності”.

“У воєнні роки кошти місцевих бюджетів, в тому числі й газова рента спрямовувалися не лише на соціальні проєкти, а й для забезпечення потреб військових частин ЗСУ. Для захисників купували квадрокоптери, зарядні станції, РЕБи, приціли, біноклі, антидронові рушниці і т.д. Крім відрахувань ренти, газовидобувні компанії продовжують реалізовувати в регіонах різні соціальні проєкти і всіляко підтримуємо розвиток громад, адже всі разом працюємо на спільний результат – безпеку нашої держави!”- наголосив у своєму виступі Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.

Громади сьогодні розпоряджаються більшими фінансами, ніж це було до реформи. Звичайно, ОМС не володіють “усіма грошима світу” і не можуть одномоментно вирішити всі проблеми громади, але кошти з ренти допомагають крок за кроком реалізовувати соціальні проєкти в громаді.

Світлана Солоненко, заступниця міського голови Бориславської громади розповіла про досвід її громади співпраці з видобувною компанією: “Якщо місцева влада належно планує бюджет громади, створює умови для залучення нових коштів і раціонально витрачає кожну гривню з бюджету, поступово все вдасться зробити. Видобувну компанію, яка працює на території громади, ми розглядаємо як партнера, з яким можна планувати майбутній розвиток громади.

Оцифрування та відкриття інформації про те, хто, що, де видобуває, які бенефіти отримує, надає можливість приймати управлінські рішення і ефективно управляти природними багатствами. Марина Бузань – Свірська, менеджерка ГО НОВА Енергія з розвитку Порталу ІПВГ розповіла про такий ресурс як Портал ІПВГ, який поєднує в собі електронну систему подання та аналізу звітності і платформу для аналізу відкритих даних в сфері видобування в Україні та світі: “Портал ІПВГ є чудовим прикладом втілення принципів GovTech і CivicTech. GovTech  складова Платформи забезпечує автоматизацію процесу подання звітності як компаніями, так і отримувачами платежів. Це дає можливість державному регулятору видобувного сектору отримувати дані в структурованому і машиночитному форматі в режимі реального часу. З іншого боку, отримані дані мають приносити користь і громадськості, допомагаючи в прийнятті рішень, підвищуючи якість та доступність даних галузі, та підсилюючи рівень прозорості й підзвітності сфери. Тут активується CivicTech частина Порталу ІПВГ. А саме публічна частина, з доступною інфографікою, таблицями даних та описовою складовою”.

Окрім наявного функціоналу, Марина Бузань-Свірська анонсувала розробку нового інструменту Порталу ІПВГ, а саме калькулятора ренти, який надасть можливість користувачам порахувати скільки ренти та в який із бюджетів надходить від користування конкретним родовищем.

Варто відзначити, що захід став хорошою платформою для обміну досвідом. Учасники отримали можливість не тільки розглянути результат децентралізації ренти, а й дізнатись про можливість співпраці з видобувними компаніями. 

Захід проведено ГО «НОВА Енергія»  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України, Департаментом паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОВА та Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини.

20 лютого 2024 року менеджерка ГО НОВА Енергія з розвитку Порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська долучилась до презентації та обговорення 9-го національного Звіту ІПВГ.

Національний Звіт ІПВГ за 2022 рік було підготовлено на виконання Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та відповідно до вимог міжнародного Стандарту ІПВГ. 

Як розвиток Порталу ІПВГ пов’язаний із Звітом ІПВГ?

Впроваджуючи ІПВГ, Україна все більше оприлюднює інформацію в рамках стандартної урядової та корпоративної звітності. Навіть в умовах повномасштабної війни продовжує функціонувати Електронна система аналізу та подання звітності ІПВГ (Портал ІПВГ), де регулярно публікується інформація про стан видобувних галузей.

Звіт ІПВГ є основою для оновлення контекстуальної частини Порталу ІПВГ та публікації наборів даних звірки у машиночитному форматі. В цілому на публічній частині Порталу доступні набори даних в машиночитному форматі як зі звітів суб’єктів господарювання, так і з Національного звіту, що є ще одним кроком до систематичного розкриття інформації. 

“Метою розробки Порталу ІПВГ є не лише забезпечити технічну можливість подання звітності для компаній, а й надати доступ до даних Національного звіту громадськості та всім зацікавленим групам користувачів. Саме тому структура розділів публічної частини максимально синхронізована зі структурою Національного звіту ІПВГ.” – підкреслила менеджерка ГО НОВА Енергія з розвитку Порталу ІПВГ, Марина Бузань-Свірська. 

Під час заходу представниками Незалежного адміністратора було презентовано:

– якісні та кількісні показники глибини охоплення Звіту ІПВГ;

– вплив ІПВГ на забезпечення прозорості та підзвітності;

– аналіз відповідності міжнародному Стандарту ІПВГ.

Зокрема, в дев’ятому Звіті ІПВГ представлені підсумки діяльності 11 видобувних галузей протягом звітного періоду, а саме галузей видобування кам’яного вугілля, природного газу і нафти, руд заліза, титану, марганцю, глин вогнетривких, глин тугоплавких, піску кварцового, каміння будівельного, руд урану, а також галузі транспортування природного газу і нафти у 2022 р. 

Костянтин Таранець, представник Незалежного адміністратора, також  відзначив внесок видобувних галузей у формальний сектор економіки.  

“Видобувна галузь займає вагому частку у формальному секторі економіки. Так, згідно з даними органів державної влади, у 2022 році частка внеску підзвітних видобувних галузей  у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 11%.” – зазначив Констянтин.

Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України значно вплинуло на діяльність українських підприємств. Тривала окупація та постійна небезпека обстрілів унеможливила роботу видобувних компаній на сході та частково півдні України. Саме тому у 2022 році такі підприємства змушені були релокуватись або взагалі зупинити свою діяльність. Така ситуація  призвела до негативного темпу приросту ВВП видобувних галузей на 15,83%, з відповідним зменшенням показника ВВП на 55,6 млрд грн у грошовому вимірі. 

Бажаєте дізнатись більше про вплив видобувних галузей на економіку України? Тисніть тут. 

Захід відзначився активною участю представників бізнесу, громадськості та експертів, що дало можливість обговорити ключові питання та знайти ефективні шляхи впровадження ІПВГ для підвищення прозорості та сталості у видобувних галузях України.

Захід організовано Міністерством енергетики України спільно з членами багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (БГ ІПВГ) та партнерами, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

30 січня 2024 року ГО “НОВА Енергія” провела стратегічну сесію з розвитку Порталу ІПВГ за участі представників профільних підрозділів Міністерства енергетики України, Незалежного Адміністратора, членів Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ, експертів та команди розробників Порталу ІПВГ в Україні.

Метою заходу було формування єдиного бачення розвитку Порталу ІПВГ усіма стейкхолдерами процесу впровадження Ініціативи щодо прозорості видобувних галузей. 

Якісний аналіз попереднього досвіду є запорукою ефективного планування наступних дій. Тому захід був умовно розділений на два блоки. Перший блок присвячений експрес-огляду технічних доопрацювань, які були реалізовані на Порталі ІПВГ за друге півріччя 2023 року. Детальніше про оновлення платформи Ви можете прочитати за посиланням: https://nova-energiya.org/strategichna-sesiya-rezultati-doopracyuvannya-portalu-ipvg-za-2023-rik/

Портал ІПВГ регулярно оновлюється для виконання вимог Стандарту ІПВГ чи змін у законодавстві України. Тому другий тематичний блок стратегічної сесії був спрямований на спільне планування наступних завдань з розвитку Порталу ІПВГ.

Проаналізувавши вимоги оновленого Стандарту ІПВГ 2023 та потреби видобувного сектору було розроблено та презентовано наступні рекомендації щодо реалізації запланованих задач з модернізації Порталу ІПВГ:

• Розширення набору даних про кінцевих бенефіціарних власників;
• Доповнення форми 1 “Загальні дані” даними про КВЕДи та зв’язки “мати-дочка”;
• Обговорення необхідності внесення змін у форми звітності на нормативно-правовому рівні;
• Формулювання повідомлення про отримання звіту, що автоматично надсилаються суб’єктам господарювання;
• Аналітика даних щодо відображення стану енергетичного переходу;
• Обговорення формату публікації всіх поданих звітів в т.ч. тих, що подані в паперовому вигляді. 

Віталій Филенко, експерт з організації роботи Національного секретаріату ІПВГ ініціював активне обговорення шляхів розширення набору даних про кінцевих бенефіціарних власників та запропонував зробити нові рядки відповідної форми звіту не обов’язковими, оскільки законодавство України поки не вимагає розкриття більшої кількості даних.

Підтримавши цю ідею, директор програми “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”, Олексій Орловський додав: “Вимога Стандарту ІПВГ щодо розкриття даних про бенефіціарів слугує стимулом, який може підштовхнути нас до внесення змін до законодавства. Проте в цей момент запропоноване вирішення є оптимальним.”

Усі ці зміни спрямовані на створення більш ефективного та прозорого механізму управління та співпраці у сфері видобутку ресурсів, сприяючи сталому розвитку та глобальній взаємодії.

Радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна також долучилась до обговорення подальшого розвитку Порталу ІПВГ.

“Зміни відповідно до оновленого Стандарту ІПВГ будуть розглянуті на засіданні багатосторонньої групи ІПВГ. Тому я пропоную винести вище зазначені підтримані значущі доопрацювання Порталу на розгляд БГ ІПВГ” – зазначила Світлана Мізіна.

Проведення  стратегічної сесії дало можливість пріоритезувати задачі з розвитку Порталу даних видобувної галузі. Кожен з учасників мав можливість внести свою лепту у визначення ключових завдань за допомогою експрес-опитувань під час заходу. 

Сформований перелік завдань стане ще одним важливим кроком до виконання вимог Стандарту ІПВГ та переходу України до систематичного розкриття інформації.

Підтримка роботи та розширення функціональних можливостей Порталу ІПВГ https://eiti.gov.ua/ cтали можливими завдяки підтримці проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, у партнерстві з Директоратом з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України.