В березні відбувся міжрегіональний круглий стіл «Статут територіальної громади: від формальності до дієвого механізму участі», який об’єднав представників громад Сумської та Полтавської областей у гібридному форматі. Захід проходив у непростих умовах, адже через перебої з електропостачанням і зв’язком частина учасників працювала офлайн, частина – онлайн, у різних темпах і форматах взаємодії. Попри це, вдалося зберегти фокус на контексті та вибудувати розмову навколо практичних рішень, які громади можуть застосовувати вже зараз.
Законодавчі зміни визначили чітку рамку: до 2027 року громади мають затвердити або оновити свої статути. Водночас типовий документ, який пропонується на національному рівні, не враховує локальних особливостей і управлінських практик конкретних громад. Учасники круглого столу зосередилися саме на цьому розриві – між нормативною моделлю та реальними умовами, в яких працюють органи місцевого самоврядування.
Окрема увага була приділена громадам, де здійснюється видобування корисних копалин. У таких громадах статут виконує ширшу функцію, ніж формалізація інструментів участі: він стає точкою, де поєднуються питання розподілу ресурсів, взаємодії з бізнесом і управління екологічними ризиками. Саме в цьому контексті було представлено підхід ресурсної справедливості, як спосіб структурувати ці процеси через зрозумілі правила і процедури.
Як зазначив Виконавчий директор ГО “НОВА Енергія”, Віталій Филенко: «Громади, на території яких видобуваються природні ресурси, мають право на справедливий розподіл вигод, обов’язкову участь у прийнятті рішень та компенсацію екологічних і соціальних збитків».
Запропоновані напрацювання базуються на досвіді роботи з конкретними громадами і спрямовані на деталізацію тих норм, які вже закладені в законодавстві. Йдеться про перехід від загальних формулювань до чітко визначених процедур: через які інструменти жителі подають пропозиції, як ці пропозиції фіксуються, яким чином вони враховуються при прийнятті рішень. Такий підхід дозволяє зробити участь не епізодичною, а вбудованою в управлінські процеси.
Керівниця проєкту ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій під час заходу підкреслила переваги такого підходу для всіх сторін: «Мешканці отримують реальний голос у розподілі ресурсних коштів та право знати про екологічні наслідки, а ОМС – захист від звинувачень у корупції та легітимізацію рішень через публічність».
У сфері розподілу ресурсних надходжень це означає закріплення в статуті обов’язковості врахування пропозицій жителів при визначенні пріоритетів. Наявність поданих жителями пропозицій створює для ОМС додаткову управлінську опору – як у бюджетному плануванні, так і під час взаємодії з підприємствами або партнерами.
Логічним продовженням цього блоку є питання прозорості взаємодії з бізнесом. На рівні статуту доцільно визначати базові правила: відкритість угод і домовленостей до їх підписання, доступність інформації про спільні проєкти, залучення жителів до обговорення ініціатив, що мають вплив на розвиток громади або стан довкілля. У поєднанні з регулярною звітністю це формує більш передбачувану і зрозумілу модель співпраці.
У такій моделі особливого значення набуває врегулювання конфлікту інтересів. Обговорення під час заходу показало, що громади потребують не нових обмежень, а чіткої процедурної логіки застосування вже чинних норм. Йдеться про обов’язок повідомлення про конфлікт інтересів, відсторонення від ухвалення рішень, а також про відкритість рішень, які стосуються пільг чи преференцій для окремих суб’єктів господарювання.
Питання екологічної участі було розглянуто у зв’язку з процедурами оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Учасники наголошували на необхідності закріплення в статуті не лише права жителів на участь, а й обов’язків органів місцевого самоврядування щодо інформування, організації обговорень і публічного представлення результатів із відповідними обгрунтуваннями.
Окремий блок рекомендацій стосувався не стільки структури статуту як документа, скільки підходу до формулювання норм і рівня деталізації процедур. У практиці розробки статутів це питання є принциповим: надмірна деталізація у тексті статуту ускладнює його подальше застосування та оновлення, тоді як надто загальні формулювання не дають можливості інструментам працювати на практиці.
Учасникам було запропоновано орієнтуватися на розмежування двох рівнів регулювання. У статуті доцільно закріплювати базові принципи, гарантії участі та сам факт існування інструменту або процедури – тобто те, що має залишатися стабільним і не змінюватися ситуативно. Натомість конкретні параметри реалізації – кількість підписів, строки, порядок подання документів, технічні аспекти проведення процедур – доцільно виносити в окремі положення або рішення ради.
Такий підхід дозволяє з одного боку забезпечити визначеність і зрозумілість правил, а з іншого – залишає громаді можливість адаптувати інструменти без внесення змін до статуту щоразу, коли виникає потреба коригування практичних механізмів.
Водночас обговорення показало, що ефективність статуту значною мірою залежить від готовності громади до впровадження передбачених інструментів. Поетапний підхід, тестування окремих механізмів і поступове їх закріплення дозволяють уникнути формального включення норм, які не будуть застосовуватися на практиці.
Проведений круглий стіл засвідчив запит громад на більш прикладні рішення у сфері місцевої демократії. Напрацьовані підходи демонструють можливість інтегрувати принципи ресурсної справедливості в текст статуту без виходу за межі чинного законодавства – через деталізацію процедур, підвищення прозорості та забезпечення зв’язку між участю жителів і прийняттям рішень на рівні громади.
Захід підготовлено в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
