Проведений тренінг для тренерів з використання даних Порталу ІПВГ 2.0 став простором глибокого опрацювання практичних підходів до роботи з даними — від їх аналізу до застосування на рівні громад і регіонів. Програма заходу була побудована таким чином, щоб поєднати змістовні блоки з практикою, і саме це дозволило учасникам не лише розібратися в інструментах, а й пропрацювати сценарії їх реального використання.
До роботи вдалося залучити інститути громадянського суспільства, представників видобувних компаній та центральних органів влади, що створило можливість для прямого діалогу. Учасники, які надалі працюватимуть з ІПВГ, отримали змогу уточнити нормативно-правові аспекти, краще зрозуміти логіку взаємодії з компаніями та поставити практичні запитання щодо роботи системи. Це дозволило значно глибше осмислити, як саме дані ІПВГ можуть використовуватися у щоденній роботі.
Цю логіку підсилила теза, озвучена Олександром Шумським, начальником управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб Державної податкової служби України. Йшлося про те, що громади ще на початковому етапі мають розуміти модель взаємодії держави з інвестором і видобувною компанією. Саме це визначає, що вважати справедливим розподілом вигод і на які результати громада може розраховувати. Різні механізми співпраці передбачають різні зобов’язання компаній, тому універсальних очікувань не існує — і це важливий орієнтир для формування обґрунтованої позиції громад.
Практична частина тренінгу була зосереджена на груповій роботі, де учасники працювали з реальними наборами даних і моделювали ситуації їх використання. Попри те, що одна з груп не змогла повноцінно долучитися через відсутність учасників з екологічною експертизою, інші три групи сформували змістовні та прикладні напрацювання.
Одна з груп працювала з даними ІПВГ у контексті їх використання громадами. Виходячи з гіпотези про те, що ці дані є основою для планування розвитку територій, учасники аналізували, які саме дані вже доступні на порталі у дезагрегованому вигляді, як їх можна поєднувати і використовувати на місцевому рівні. Йшлося також про те, як ці дані мають виглядати в консолідованому форматі, щоб бути максимально зрозумілими і зручними для органів місцевого самоврядування. Таким чином, фокус був не на створенні нового рішення, а на переосмисленні вже наявних даних і підвищенні їх доступності.
Інша група працювала з темою справедливої трансформації, підтверджуючи гіпотезу про те, що дані ІПВГ є важливим інструментом для планування змін у громадах і регіонах. У центрі уваги була соціально-економічна складова — зокрема, як трансформація або згортання видобувної діяльності впливає на зайнятість, доходи та загальний стан громади. Учасники визначали, які дані вже є доступними, яких бракує і як можна покращити доступ до них. Фактично, робота цієї групи дозволила сформувати більш чітке бачення того, як дані можуть підтримувати стратегічне планування.
Третя група зосередилася на темі доброчесності компаній і можливостях її оцінки на основі даних ІПВГ. Учасники виходили з того, що звітність ІПВГ може слугувати інструментом для перевірки діяльності компаній і моніторингу їхньої прозорості. Дані ІПВГ частково корелюються з нефінансовою звітністю, звітами зі сталого розвитку, фінансовими показниками, а також містять інформацію про соціальні проєкти як елемент корпоративної соціальної відповідальності. Це робить їх корисними не лише для інвесторів, а й для громад та громадянського суспільства. Зокрема, громади можуть аналізувати діяльність компаній, які працюють або планують працювати на їх території, спираючись на досвід цих компаній в інших регіонах, і таким чином оцінювати рівень їхньої доброчесності та відповідальності.
Загалом групова робота була побудована як моделювання реальних управлінських ситуацій: учасники не лише аналізували дані, а й виявляли прогалини, визначали “вузькі місця” та формували пропозиції щодо їх усунення. Це дозволило перейти від абстрактного розуміння даних до їх практичного застосування.
Окремий акцент у програмі було зроблено на тому, що робота з даними не обмежується їх використанням. Учасники також опрацювали підходи до адвокації відкритості даних і їх застосування, зокрема через призму євроінтеграційних процесів. Було продемонстровано, що вимоги ІПВГ узгоджуються з європейськими стандартами прозорості, підзвітності та участі громадськості, що дає додаткові аргументи для просування відкритості даних на національному і місцевому рівнях.
Оскільки тренінг був орієнтований на підготовку тренерів, важливою складовою стала тема навчання дорослих. Учасники отримали інструменти для передачі знань далі — з урахуванням різних типів аудиторій, їхніх потреб і стилів сприйняття інформації. Це створює передумови для масштабування результатів тренінгу і поширення практик використання даних ІПВГ у громадах, органах влади та серед інших зацікавлених сторін.
У підсумку тренінг став не лише навчальним заходом, а й середовищем для спільного напрацювання підходів до використання даних ІПВГ як інструменту для прийняття рішень, підвищення прозорості та посилення ролі громад у процесах управління природними ресурсами.
Тренінг проведено ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.
