24 липня 2015 року експерти проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи» (ЗМФІ-II) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), провели одноденний семінар на тему: «Ініціатива прозорості видобувних галузей – практичне значення для громадян України».
У заході взяли участь представники неурядових громадських організацій з міста Києва, Харкова, Львова, Сум, Івано-Франківська, Чернігова, Єнакієво, Артемівська, Борислава, Полтави, працівники міністерств та відомств, а також представники бізнесу.
Під час семінару учасники дізналися про хід реалізації Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні (ІПВГ), ознайомилися з можливостями практичного використання ІПВГ громадянським суспільством, а також можливостями забезпечення прозорості бюджетних витрат, зокрема, пов’язаних з видобувними галузями.
Україна вжила дієвих заходів і має певні досягнення . 10 липня 2015 року Президент України підписав Закон №521-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях”. Документ був ухвалений Верховною Радою 16 червня.
Зокрема, закон зобов’язує користувачів надр та власників спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів. Також органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, мають надавати та публікувати інформацію про стан геологічного вивчення, використання і охорони надр відповідно до встановленого Урядом порядку.
Кабінет Міністрів у свою чергу зобов’язується публікувати та поширювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, та інші платежі, у тому числі контекстної інформації (загального огляду) по видобувних галузях.
Слід зауважити, що метою закону є посилення прозорості видобувних галузей, впровадження міжнародних стандартів звітності, удосконалення системи управління природними ресурсами, покращення інвестиційного клімату в Україні, впровадження стандартів Ініціатив щодо забезпечення прозорості видобувних галузей та «Партнерства «Відкритий уряд», а також положень Коаліційної угоди.
Олеся Нехорошко, радник міністра енергетики та вугільної промисловості, у своїй доповіді розповіла про роль міністерства в реалізації ІПВГ в Україні. «Країні знадобилося близько півтора роки, щоб одержати грант від Світового банку на реалізацію ІПВГ в Україні», – сказала радник.
За її словами, відкладання початку реалізації процесу створює ризик того, що Україна не зможе подати вчасно свій перший звіт ІПВГ, але попри все буде намагатися виконати вчасно свої зобов’язання. На даний час завершено процес відбору та залучення незалежного адміністратора, голову секретаріату. Також готується розпорядження КМУ щодо впровадження ІПВГ погоджене з ЦОВВ, розроблено шаблони запитів на підприємства та державні структури. В цілому, Міністерство тісно співпрацює з громадськими організаціями, підприємствами та іншими державними структурами щодо імплементації ІПВГ в Україні.
Проект звіту ІПВГ Україна має підготувати вже до 15 вересня. Остаточну його версію, після можливих уточнень і доопрацювань — до 10 жовтня. Звіт буде оприлюднено трьома мовами: українською, англійською та російською.
Як зазначила Олеся Нехорошко, наразі очікується схвалення розпорядження КМУ, йде інтенсивна робота з підготовки звіту, адже проект звіту до Секретаріату EITIпотрібно надати у вересні (ред. – остаточну редакцію Звіту ІПВГ – на початку жовтня).
«Для успішної подачі Звіту ІПВГ до 17 жовтня 2015 року необхідно підтримати Незалежного адміністратора та Секретаріат ІПВГ в Україні шляхом швидкої відповіді на запити та надання доступу до необхідної інформації для складання Звіту», – підкреслила О. Нехорошко.
Олексій Орловський, директор Програм ініціативи «Демократична практика» Міжнародного Фонду «Відродження» зупинився на досвіді підтримки ІПВГ в Україні. Він розповів про еволюцію ІПВГ, здобутки, а також звернув увагу на виклики та закликав до плідної співпраці всі сторони задля вчасного складання Звіту.
Олексій Орловський, директор Програм ініціативи «Демократична практика» Міжнародного Фонду «Відродження» зупинився на досвіді підтримки ІПВГ в Україні. Він розповів про еволюцію ІПВГ, здобутки, а також звернув увагу на виклики та закликав до плідної співпраці всі сторони задля вчасного складання Звіту.
Роман Ніцович, керівник програм DIXIGroup, розповів учасникам семінару про Багатосторонню групу зацікавлених осіб (БГЗО) як основу для взаємодії влади, бізнесу та громадського сектору. Слід нагадати, що БГЗО створена Наказом Міненерговугілля № 785 від 10.10.2012 року ( ред. – зміни у складі – накази Міненерговугялля № 635 від 02.09.2013, № 496 від 08.07.2014).
Як зазначив Роман Ніцович, саме БГЗО має стати майданчиком для взаємодії влади, бізнесу та громадського сектору з усіх питань, що стосуються розробки енергетичних ресурсів: охопити всі процедури (ред. – дозволи, регулювання та ін.), також охопити більше галузей та весь valuechain.
«Взаємодія з Незалежним адміністратором, схвалити проект першого Звіту для публікації, оцінити досвід впровадження ІПВГ, підготуватися до процесу валідації, підвищити обізнаність про ІПВГ та її переваги, а також розпочати підготовку до публікації другого звіту ІПВГ (ред. – розширення на видобуток вугілля та залізної руди). Саме ці важливі завдання та виклики стоять перед нами», – підкреслив керівник програм DIXIGroup та закликав усі сторони активізуватися на консолідуватися задля досягнення спільної мети.
Олексій Орловський, директор Програм ініціативи «Демократична практика» Міжнародного Фонду «Відродження» зупинився на досвіді підтримки ІПВГ в Україні. Він розповів про еволюцію ІПВГ, здобутки, а також звернув увагу на виклики та закликав до плідної співпраці всі сторони задля вчасного складання Звіту.
Андрій Чубик, консультант Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, зупинився на практичному значенні ІПВГ для громадянського суспільства та представив розроблений посібник з ІПВГ, який розкриватиме інформацію про засади Ініціативи прозорості видобувних галузей : ІПВГ та історію її створення; процедури підготовки Звіту; участь громадськості в ІПВГ. В посібнику також представлено основи застосування ІПВГ в Україні: законодавчі засади регулювання користування надрами для підприємницької діяльності; платежі підприємств, що отримують доходи від користування надрами; прозорість видаткової частини бюджету, зокрема, у частині видатків, пов’язаних з надрокористуванням та приклади застосування ІПВГ.
Як зазначив А. Чубик, головним завданням представників громадськості у БГЗО є забезпечення інтересів громадянського суспільства в діалозі уряду та бізнесу; експертний внесок у роботу над технічними завданнями по ІПВГ, а також поширення інформації про ІПВГ серед цільової аудиторії,; оцінка зібраних даних для Звіту; поширення інформації про практику використання даних ІПВГ.
На його думку, очікування і перспективи для України є:
– прозорість інформації про доходи бюджету і платежі компаній на загальнодержавному рівні;
– прозорість інформації про доходи бюджетів і платежі компаній на місцевому рівні;
– розробка рекомендацій для покращення бюджетного планування і забезпечення сталого розвитку;
– посилення впливу громадськості на діяльність видобувних галузей.
На думку Андрія Корнієнко, заступника директора департаменту методології та навчальних програм ІБСЕД, запорукою прозорості бюджетних витрат повинен бути моніторинг та оцінка ефективності виконання бюджетних програм.
Згідно нової редакції Бюджетного кодексу, ст. 20, п .6 зазначено, що «на всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів», – сказав А. Корнієнко.
А також в документі йде мова про організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Під час виступу він також звернув увагу присутніх щодо важливості моніторингу та оцінки ефективності бюджетних програм, моніторингу стану й результатів запровадження ПЦМ на місцевому рівні.
«Згідно дослідження пропонується запровадити здійснення моніторингу стану й результатів запровадження ПЦМ на періодичній основі та допрацювати Методологічні рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм та визначити періодичність проведення оцінки, а також унормувати питання представлення результатів оцінки (ред. – зміни до наказу МФУ № 608), а також прискорити розробку програмного забезпечення, яке дозволить формувати місцеві бюджети за ПЦМ, включити до нього можливість здійснювати порівняльний аналіз ефективності бюджетних програм на основі формульного підходу», – підкреслив заступник директора департаменту методології та навчальних програм ІБСЕД.
Він також наголосив, що результати моніторингу та оцінки ефективності бюджетних програм потрібно зробити публічними та доступними для громадськості.
Отримані знання дозволятьобізнанійгромадськостібрати активну участь у контролі за управліннямприродними ресурсами, а також за ефективністюбюджетнихвитрат, зокрема, пов’язаних з видобувнимигалузями.
Комунікація та діалог, спрямовані на формування сприятливого середовища довкола EITI є нагально необхідною умовою забезпечення безперешкодної реалізації Ініціативи.
EITI в Україні
У жовтні 2015 року завершився перший етап українсько-німецьких молодіжних зустрічей у рамках проекту «Наука не має границь – Kharkiv + Drezden = MEET UP!». Учасниками проекту стали учні Харківської гімназії №14 та недержавної школи Монтесорі м. Дрездена (Freie Montessorischule Dresden). Метою проекту є налагодження дружнього діалогу й міжкультурного обміну між українською та німецькою молоддю через спільну культурно-освітню діяльність.
Авторами ідеї та організаторами проекту є команда активістів харківської громадської організації «НОВА Енергія».
На першому етапі проекту німецькі школярі протягом тижня жили в українських сім’ях та спільно з українськими школярами проводили дослідження професійних досягнень трьох українських та трьох німецьких видатних вчених-фізиків, впливу державного устрою на їх працю, соціального статусу, характеру та особистих рис вчених-дослідників. Обмінюючись досвідом та використовуючи сучасні засоби інформаційних технологій, наприкінці проекту учні створять власний веб-сайт, де будуть представлені результати досліджень.
