Категорія: Новини

Бобринецька міська громада, розташована у Кіровоградській області, зробила значний крок у напрямку сталого розвитку, залучивши місцевих жителів до процесів оцінки та управління екологічними та корупційними ризиками у розвитку громади. Наприкінці травня ГО “Флора” в рамках проекту ГО “НОВА Енергія” було проведено два заходи, метою яких було не лише проінформувати мешканців Бобринецької громади про потенційні загрози, але й надати їм інструменти для їхньої оцінки та мінімізації.

Під час тренінгу “Використання інструментів громадського контролю у діяльності органів ОМС” учасники обговорили поточні  проблеми та можливі загрози, що можуть виникати в процесі планування та реалізації проєктів розвитку. Особливий акцент був зроблений на застосуванні інструментів громадського активізму та контролю на практиці, оскільки громада вже напрацьовує формат експертно-дорадчих рад з відновлення та розвитку  в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку”. 

Наступним кроком став семінар “Участь громадськості у вирішенні екологічних питань на прикладі води в громаді”, де учасники мали змогу застосувати отримані знання на практиці. Питання забезпечення жителів питною водою для багатьох громад стало вкрай важливим після початку повномасштабного вторгнення. Важливим аспектом планування заходів з адаптації до функціонування в поточних умовах є спільне напрацювання рішень із залученням  регіональних експертів, представників виконавчих органів місцевого самоврядування у партнерстві з громадськими організаціями та місцевими активістами. Проблемних питань, як завжди багато, тому важливо їх якісно проранжувати за ступенем їхньої пріоритетності та запропонувати конкретні заходи для їхньої мінімізації.

Ознайомитись з методологією проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення можна за посиланням: https://nova-energiya.org/metodologiya-ocinki-ekologichnix-ta-korupcijnix-rizikiv-u-dokumentax-planuvannya-rozvitku-gromad/

За результатами оцінки ризиків було розроблено низку рекомендацій, для успішної реалізації “Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату Бобринецької громади”, зокрема: 

• Долучити навчальні заклади, комунальні підприємства, відповідні органи місцевого самоврядування, громадські організації.
• Запровадити систему енергомоніторингу.
• Визначити результативність енергоефективних заходів.
• Проводити ефективний аналіз даних енергоспоживання та розробки відповідних заходів.
• Вдосконалити систему зв’язків та інформаційного обміну з хаузмайстрами комунальних підприємств міста задля досягнення узгодженої енергетичної політики у місті.
• Сформувати єдиний міський реєстр проектів, пов’язаних з енергоефективністю, проводити постійний моніторинг їх виконання.
• Здійснювати моніторинг витрат на закупівлю паливно-енергетичних ресурсів з міського бюджету.
• Проводити інформаційно-просвітницьку діяльність, спрямовану на зміну свідомості населення щодо споживання паливно-енергетичних ресурсів, а також роз’яснювальну роботу щодо ефективності тих чи інших заходів, спрямованих на зменшення використання енергетичних ресурсів.
• Впровадити систему щорічного моніторингу викидів СО2.

Таким чином, заходи, проведені у Бобринецькій громаді, стали чудовим прикладом того, як місцеві ініціативи можуть сприяти покращенню якості життя та розвитку регіону. Вони продемонстрували, що активна участь громади є ключем і каталізатором для успішного подолання будь-яких викликів та побудови процвітаючого майбутнього.

Заходи проведено ГО “Флора” та ГО “НОВА Енергія” рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку”, яка реалізується за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який спільно фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина та Європейським Союзом.

Серед пріоритетних напрямків роботи Великосорочинської громади на 2024 рік важливе місце займає підтримка Збройних Сил України та розвиток ветеранської політики, спрямованої на всебічну підтримку всіх тих, хто воював і воює, членів їх родин. При цьому місцева влада продовжує активно працювати над розвитком усіх важливих сфер життєдіяльності громади: освіта, медицина, захист довкілля, соціальний захист, комунальне господарство, культура, спорт тощо.

У складний і важкопрогнозований час громада транслює свою готовність до відновлення та розвитку, розробляючи необхідні документи державного планування та шукаючи ресурси для покращення умов життя у громаді. 

Особливо цінним явищем у громаді є залученість депутатів до аналізу вже прийнятих документів та пошуком нових рішень для їх удосконалення. Так, в червні 2024 року  активні жителі Великосорочинської громади та місцеві депутати  долучились до заходів, присвячених громадській участі, екологічному розвитку, оцінці та мінімізації корупційних й екологічних ризиків при реалізації Стратегії розвитку Великосорочинської територіальної громади на 2023-2027 роки, затвердженій в січні 2024 року.

Впродовж тренінгу “Планування розвитку громади: інструменти та шляхи залучення ресурсів на розвиток громади” та семінару “Оцінка корупційних та екологічних ризиків у плануванні розвитку громади” учасники вчились ідентифікувати, оцінювати екологічні ініціативи громади та шукати шляхи для їх модернізації. 

Окрім цього, представники громади змогли отримати додаткову інформацію про те, які електронні ресурси допоможуть розвитку громади та як залучити фінансування через грантові проєкти, фандрейзинг. Такі навички зможуть полегшити активістам та місцевій владі процес пошуку позабюджетного фінансування проєктів чи навіть заходів з мінімізації корупційних та екологічних ризиків, які були ідентифіковані за результатами семінару.

Аналіз Стратегії розвитку Великосорочинської територіальної громади на 2023-2027 роки та Звіту про Стратегічну екологічну оцінку  виявив декілька загроз, які не були враховані або не були належним чином оцінені в рамках підготовки стратегічного документу. Завдяки синергії залучених експертів громадськості та депутатів, було розроблено конкретні рекомендації для подальшого вдосконалення цих документів. Наприклад, Стратегія передбачає інфраструктурний розвиток зокрема реконструкцію чи ремонт доріг громади.  В результаті виконання даного завдання  навантаження на відремонтовані дороги може збільшитися,  від чого зростає ризик збільшення викидів забруднюючих речовин у повітря.  Водночас стратегічна екологічна оцінка стратегії ігнорує даний ризик, а відповідно не передбачає заходів з його пом’якшення.

Тому у комплексній оцінці цей ризик було враховано та визначено заходи, які можуть його пом’якшити, зокрема проведення моніторингу якості повітря для подальшого адміністративного впливу  на інші джерела викидів у повітрі або встановлення фільтрів очищення димів на підприємствах.

Ознайомитись з Комплексною екологічною та корупційною оцінкою у діяльності Великосорочинської сільської територіальної громади та Стратегії розвитку нижче:

Ці рекомендації сприятимуть не лише покращенню умов життя у громаді, але й забезпеченню більшої прозорості та ефективності управління ресурсами, що є критично важливим у нинішній складний період.

Заходи проведено ГО “НОВА Енергія” в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

У прифронтових регіонах України проблема фінансування стає особливо гострою. Громади, що знаходяться на територіях, де ведуться або велися бойові дії, а також тимчасово окуповані території, часто не можуть розраховувати на державні програми фінансової допомоги. В таких умовах виникає потреба в альтернативних джерелах фінансування. Згідно з законодавством, кошти від юридичних та фізичних осіб, мають бути передані бюджетним установам за чітко визначеними механізмами. Саме тут на допомогу приходять спеціальні рахунки для отримання власних надходжень та благодійних внесків, які можуть стати справжнім рятувальним кругом для прифронтових громад. Ця практика вже знайшла широке застосування в Харківській, Львівській, Київській та інших областях, тоді як на Сумщині поки що залишається поза увагою.

Відкриття спеціальних рахунків дозволяє бюджетним установам акумулювати кошти, отримані від різноманітних джерел, зокрема благодійних внесків, грантів та інших надходжень. Це сприяє підвищенню фінансової незалежності установ та дає можливість спрямовувати кошти на вирішення пріоритетних потреб громад.

Такі рахунки можуть бути використані для фінансування ремонтів, закупівлі необхідного обладнання, проведення культурних заходів та інших важливих ініціатив. Важливо зазначити, що це дозволяє бюджетним установам оперативніше реагувати на виклики та потреби, не чекаючи на державне фінансування.

На жаль, на Сумщині практика відкриття спеціальних рахунків для отримання благодійних внесків ще не набула достатнього поширення. Однак, деякі громади починають усвідомлювати переваги цього механізму. Яскравим прикладом є Березівська громада, яка зацікавилася можливістю отримання благодійних внесків на відновлення об’єктів. Так, 10 травня представники громади долучились до тренінгу “Спецрахунки бюджетних установ: залучення коштів для розвитку громади”, де обговорили механізм відкриття спеціального рахунку та звітування про надходження.  

ГО “НОВА Енергія” надала консультації щодо технічних та юридичних аспектів відкриття рахунку, а також поділилася досвідом інших громад та установ, де ця практика вже показала свою ефективність. Одним із таких прикладів для Березівської громади став дошкільний навчальний заклад в Полтавській області, де спецрахунки використовують для акумулювання та використання благодійної допомоги від місцевих фермерів.

Сподіваємося, що громади Сумщини, зокрема Березівська, зможуть скористатися цією можливістю та підвищити свою ефективність у відновленні та розвитку громад.

Ознайомитись детальніше з механізмом відкриття спеціального рахунку та особливостями звітування Ви можете на сайті ГО “НОВА Енергія” за посиланням: https://nova-energiya.org/specraxunok-dlya-blagodijnikiv-byudzhetnix-ustanov-instrukci%d1%97-ta-rekomendaci%d1%97/ 

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

05 червня 2024 року ГО “НОВА Енергія” провела семінар для ГО на тему “Оцінка і мінімізація корупційних ризиків при плануванні відновлення громад”. Захід зібрав представників громадських організацій, які прагнуть підвищити свої навички та знання щодо можливостей застосування інструментів корупційної та екологічної оцінки запропонованих рішень у документах місцевого розвитку.

Варто відзначити, що семінар став продовженням круглого столу “Оцінка корупційних та екологічних ризиків у плануванні відновлення та розвитку громад”, де більшість учасників змогли отримати необхідні теоретичні знання для кращого розуміння теми та принципів формування “Методології проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення”.

Семінар, в свою чергу, був наповнений більше практичною інформацією та порадами щодо використання методології. Основною складовою заходу стала практична частина, де учасники об’єднувались у групи та працювали над конкретним прикладом – оцінкою ризиків Великосорочинської стратегії розвитку. Вони використовували представлену методологію для оцінки ризиків та розробки пропозицій щодо їхнього зменшення. Це дозволило учасникам не лише теоретично ознайомитися з підходами до оцінки ризиків, але й застосувати їх на практиці, що значно підвищило ефективність навчання.

Важливо відзначити, що під час заходу учасники змогли виявити неточності у вже сформованому Звіті про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Великосорочинської територіальної громади.

Як зазначив один з учасників заходу: “Стратегія передбачає заходи для розвитку транспортної інфраструктури в громаді, що точно призведе до збільшення викидів від пересуваних джерел. Звіт про стратегічну екологічну оцінку не враховує цього ризику, а отже не передбачає заходів з його мінімізації“.

Окрім моніторингу наслідків виконання заходів, передбачених Стратегією розвитку Великосорочинської громади, «Комплексна оцінка корупційних та екологічних ризиків» передбачає оцінку потенційних загроз та ризиків, які не були враховані або не були належним чином оцінені в рамках стратегічного документу.

Семінар став важливим кроком на шляху до підвищення прозорості та ефективності процесів відновлення у післявоєнний період. Учасники здобули цінний досвід, який буде корисним не тільки у їхній поточній діяльності, але й для майбутніх проєктів, спрямованих на розбудову та відновлення українських громад.  

Ознайомитися з методологією оцінки та переліком типових ризиків можна на сайті ГО НОВА Енергія за посиланням: https://nova-energiya.org/metodologiya-ocinki-ekologichnix-ta-korupcijnix-rizikiv-u-dokumentax-planuvannya-rozvitku-gromad/ 

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» у партнерстві з ГО “Флора” та Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

За час повномасштабного вторгнення росії в Україну органи місцевого самоврядування зіткнулися з новими викликами та, як би не звучало парадоксально, отримали нові можливості. Для того, щоб впоратися з новими викликами та створити нові можливості, громади почали згуртовуватися та налагоджувати міжмуніципальні партнерства.

Партнерство – це інструмент для досягнення певної мети чи розв’язання конкретних завдань чи проблем, який передбачає об’єднання та координацію досвіду, зусиль, ресурсів, а також рівність і спільну відповідальність кожної зі сторін за результат такої діяльності. У контексті співпраці громад розрізняють два різновиди партнерств: міжмуніципальне партнерство всередині України та міжнародне міжмуніципальне партнерство. 

Така співпраця може відбуватися у різних сферах: від управління відходами та екологічних проєктів до розвитку туризму та спільних економічних ініціатив. 

Для прифронтових громад  така форма співпраці має особливе значення. Адже в умовах обмежених ресурсів та підвищеної вразливості, співпраця дозволяє посилити стійкість громади, забезпечити безперервне надання послуг та відновлення інфраструктури.

У цьому контексті особливо важливим такий інструмент є для Березівської громади, представники якої, включаючи ОМС, громадські об’єднання та активних жителів, долучилися до онлайн семінару “Міжмуніципальне партнерство: з чого почати і як зробити цей інструмент дієвим“, який відбувся 4 червня 2024 року за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».  

Учасники мали можливість ознайомитися з основними критеріями та вимогами щодо міжмуніципального партнерства, дізнатися про платформи пошуку партнерів та успішні кейси. Зокрема, представники Березівської сільської ради поділились власними напрацюваннями у цьому напрямку та проблемами з якими вже встигла зіштовхнутись громада в процесі налагодження партнерства. 

Ірина Куропась, менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини поділилась основними принципами роботи такого формату співпраці. Як зазначила експертка: “Міжмуніципальне партнерство – це довгострокові партнерські відносини між громадами. Власне тут важливо підкреслити, що це партнерство будується також і на проєктний діяльності, тому що в багатьох випадках громади, які об’єднуються, мають набагато більше шансів і мотивації подаватися на європейські фонди та програми“.

Варто відзначити, що дана громада не має офіційних партнерів на договірних довгострокових умовах. Тож питання шляхів налагодження такого партнерства були особливо актуальними для представників громади.

Так, команда АМЕР Яворівщини представила декілька платформ і ресурсів, які допомагають громадам знайти потенційних партнерів для міжмуніципального співробітництва, зокрема:

1. Європейський комітет регіонів (European Committee of the Regions, CoR)
2. Council of European Municipalities and Regions (CEMR, Рада європейських муніципалітетів і регіонів)
3. Асоціація Eurocities 
4. Platforma
5. Energy Cities
6. Організація “Engagement Global”

Особливо цікавою темою для обговорення стало спільне утримання комунальних підприємств на основі міжмуніципального партнерства. Таким досвідом зміг поділитись представник Пустомитівської міської ради Львівської області Андрій Пелехатий, який розповів, як 9 громад змогли об’єднатись для спільного утримання інклюзивно-ресурсного центру для дітей. 

“Перш за все, це вигідно у фінансовому плані, оскільки знижується кількість видатків, які повинна провадити одна громада, і їх можна поділити на дві, три або навіть п’ять територіальних громад. Водночас у професійному плані це надзвичайно важливо, адже дуже важко знайти фахівців, які дійсно знають, як займатися з дітьми з інклюзією. Об’єднуючи ресурси, ми можемо залучити висококваліфікованих спеціалістів, які здатні допомогти таким дітям покращити їхній розвиток і загальну ситуацію.” – пояснив переваги такого співробітництва Андрій Пелехатий.

Семінар став важливим кроком у цьому напрямку, об’єднавши зусилля та надихнувши учасників на нові ініціативи. Успішна реалізація міжмуніципальних проєктів може стати прикладом для інших регіонів та сприяти загальному розвитку країни.

29 травня 2024 року в рамках “Тижня Відкритого Уряду” ГО”НОВА Енергія” провела онлайн круглий стіл «Досвід децентралізації ренти за видобування вуглеводнів: регіональний вимір». Зараз дана тема є особливо актуальною  оскільки рентні надходження можуть формувати до третини бюджету, що забезпечує суттєву фінансову підтримку для розвитку інфраструктури, соціальних проєктів та інших важливих потреб громад. 

Захід об’єднав 40 експертів, представників громад, видобувних компаній та державних органів для обговорення впливу децентралізації рентних платежів на розвиток регіонів.

З вітальним словом до учасників заходу звернулась керівниця експертної групи Директорату ресурсоефективних трансформацій Міністерства енергетики України, Оксана Колосова: “Ми розуміємо виклики і проблеми в роботі Обласних військових адміністрацій, проте саме впровадження ІПВГ (Ініціативи щодо забезпечення прозорості видобувних галузей) та налагодження відкритого діалогу всіх зацікавлених сторін може бути потужним сигналом для залучення інвестицій у період післявоєнного відновлення.”

До вітального слова також долучилась радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна,  яка наголосила на важливості не лише сплати ренти за надрокористування, а й розкриття інформації про неї аби забезпечити прозорість та ефективність використання рентних надходжень на місцях.

Варто відзначити що, процеси децентралізації податкових надходжень також потрапляють у сферу охоплення Міжнародного Стандарту ІПВГ. Стандарт включає широкий спектр вимог щодо розкриття інформації, що необхідно для демонстрації ефективності державної політики у сфері управління видобувним сектором. 

Розкриваючи інформацію про обсяги видобування, у Звіті ІПВГ щороку розраховують показник, який демонструє на скільки років при поточній інтенсивності видобутку вистачить розвіданих запасів корисних копалин загальнодержавного значення. Така практика дозволяє органам місцевого самоврядування планувати  витрати на життя та розвиток громади.

Забезпечення ефективної фіскальної політики, яка б  дійсно впливали на розвиток територій українське законодавство потребує внесення низки додаткових добре продуманих та обґрунтованих змін. Адже як зазначає експерт з впровадження ІПВГ в Україні Віталій Филенко:  “Часті зміни правил та підходів нарахування рентної плати та визначення фактичної ціни товарної продукції (природного газу) підтверджують не готовність національної законодавчої бази до функціонування в умовах військової та економічної агресії.

Зміни в регулюванні, суттєво підвищують волатильність цін на природний газ, що робить складним процес розрахунку обсягів надходжень до місцевих бюджетів, а відповідно і планувати їхнє ефективне використання, що в умовах війни є непомірною розкішшю.”

Весною 2024 року на Порталі ІПВГ https://eiti.gov.ua/analitika_bi/kalkulyator-renti/ почав функціонувати “калькулятор ренти” – новий інструмент, що суттєво полегшить доступ до інформації про ренту за надрокористування. Раніше, щоб дізнатися обсяг рентних надходжень до місцевих бюджетів, необхідно було детально вивчати всі умови видобування, курси валют НБУ, показники Мінфіну та вручну розраховувати рентні забов’язання. Тепер жителі можуть скористатися Порталом ІПВГ https://eiti.gov.ua/, де за допомогою калькулятора ренти можна швидко й точно визначити суму рентних надходжень за користування конкретним родовищем та/або свердловиною. Цей інструмент значно спростить громадянам контроль за плануванням використання цих коштів, підвищуючи прозорість та підзвітність місцевих органів влади.

Не менш важливим є бачення процесу децентралізації ренти зі сторони компаній, які її сплачують. Видобувні компанії зобов’язані подавати Звіти про платежі на користь держави, зокрема через Портал ІПВГ, що забезпечує додатковий рівень прозорості. Це дозволяє громадянам і місцевим органам влади відстежувати точні обсяги одинадцяти податкових платежів і звіряти відповідність.

Інформацією про співпрацю з видобувними громадами та вплив на їхній розвиток поділився начальник департаменту земельних відносин та взаємодії з громадами АТ “Укргазвидобування”, Віталій Чудак. Враховуючи багаторічний досвід роботи, він зміг пояснити чому громадам важливо налагоджувати тісну співпрацю з видобувними підприємствами.

“Надрокористувач є насправді надійним партнером громади, особливо зараз коли з окремих областей бізнес частково релокувався, а громади втратили надходження. В той час надрокористувач не зміг перевести родовища (жартує – ред.). В окремих випадках він лише призупинив свою діяльність та після її відновлення продовжував видобувати, а відповідно сплачувати всі податки” – зазначив Віталій Чудак.

Варто відзначити що такий багатосторонній діалог дозволяє знайти та обговорити проблемні питання у регуляторних актах. Така синергія є дуже важливою, адже лише у співпраці можливо якісно адвокатувати зміни до законодавства, що сприятимуть добробуту кожного українця.

Захід проведено  в рамках “Тижня Відкритого Уряду”  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

28 травня у рамках «Тижня Відкритого Уряду» ГО “НОВА Енергія” провела онлайн семінар «Екологічний податок на локальному рівні через призму ІПВГ», який об’єднав 67 експертів, представників Департаменту ПЕК, енергоефективності та  житлово-комунального господарства Львівської ОВА, громадськості, видобувних компаній, державних органів та інших відомств для обговорення ефективних шляхів використання та розкриття даних про екологічний податок на регіональному рівні. 

У вітальному слові Вікторія Гнатовська, представниця Міністерства енергетики України, зазначила, що важливою частиною урядового Плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд» є заходи стосовно впровадження в Україні Ініціативи прозорості видобувних галузей або ІПВГ,  над реалізацією яких успішно продовжують працювати представники органів влади, громадських  організацій, компаній та міжнародних організацій, зокрема Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). 

“Впродовж року успішно проведено  онлайн-семінари стосовно перспективи багатостороннього діалогу із забезпечення прозорості видобування корисних копалин на території громад Львівської області,  а також  щодо  ефективності  використання  коштів від рентних  платежів. Ці заходи  були дуже цікавими та корисними  для  всіх  учасників. Сьогодні ми проводимо не менш цікавий захід, адже питання стосовно впливу видобувних галузей на екологію регіону безпосередньо стосується місцевих громад, а питання щодо використання екологічного податку на відновлення і покращення довкілля завжди викликає жваву дискусію усіх зацікавлених сторін” – також відзначила Вікторія Гнатовська.

З вітальним словом до учасників заходу звернулась радниця  проєкту  “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine  Світлана Мізіна: 

“Зараз кожен з нас переживає особливий період, бо ми думаємо про те як забезпечити свої базові потреби. Але водночас ми маємо розуміти, що питання екології також зараз потребує значної уваги тому, що дуже важливо формувати відповідальне ставлення до видобування енергоресурсів.  Важливо щоб компанії сплачували ці податки,  а громади ефективно використовували їх на розвиток та відновлення пошкоджених об’єктів, а також соціальну підтримку. В даний момент це можливо забезпечити через відкриті дані, які надають громади та компанії, а також Звіт ІПВГ.”

Міжнародний Стандарт ІПВГ також враховує екологічний вплив на регіони від діяльності видобувних компаній. Зокрема, вимога 5 Стандарту ІПВГ передбачає розкриття інформації, що стосується розподілу доходів, надаючи можливість зацікавленим сторонам зрозуміти, яким чином обліковуються доходи в національному і, в разі необхідності, місцевому бюджеті.

Варто відзначити, що аби відповідати підходам міжнародного Стандарту, країни повинні показати зв’язок між добробутом територій на яких здійснюють діяльність видобувні підприємства і перспективами розвитку цих регіонів. Такі умови дозволяють суттєво покращувати ситуацію в країнах, виявляти недоліки чинних регуляторних актів та адвокатувати зміни в державній політиці,  які дозволять розвиватися громадам.

Як зазначив експерт із впровадження ІПВГ Україні, Віталій Филенко: “Завдяки застосуванню Міжнародного Стандарту ІПВГ у  механізмі використання екологічного податку було виявлено певні недоліки, зокрема, неефективну систему розподілу надходжень, недосконалий дизайн податку, вузьке розуміння його суті серед населення, а також нецільовий характер і недостатню прозорість використання коштів. Більша частина екологічного податку розчиняється в загальному фонді державного бюджету, ускладнюючи контроль за його використанням, а значна частина коштів спрямовується на заходи, не пов’язані з охороною довкілля”.

Враховуючи складність контролю за використанням надходжень не лише в Україні,  вимога 6.4 Міжнародного Стандарту ІПВГ передбачає розкриття даних про екологічний та соціальний вплив видобувної діяльності. Варто відзначити, що це є рядом нефінансових показників, які компанії подають у своїх щорічних звітах. В Україні це явище прийнято називати корпоративно-соціальною відповідальністю.

Про це детальніше розповів Марк Герула, старший консультант ТОВ “Ернст енд Янг”, де пояснив чому виконання цієї вимоги важливе для України та які кроки вже здійснено.

 “На сьогодні це надзвичайно важливо, оскільки демонструє готовність України до зменшення викидів парникових газів. Зокрема, податок на CO2, який наразі становить 30 грн за тонну, повністю надходить до загального бюджету, що, на мою думку, не враховує інтересів місцевого самоврядування. Підприємства здійснюють свою діяльність на місцях, завдаючи шкоди місцевим громадам, але отримані кошти не спрямовуються на вирішення локальних проблем. Закон України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, прийнятий у 2019 році, став підготовчим етапом до запровадження системи торгівлі викидами. Великі підприємства з великими спалювальними установками повинні подавати дані про свої викиди, що є важливим кроком до зменшення парникових газів. Система торгівлі викидами, яка буде запроваджена в рамках євроінтеграції, передбачатиме купівлю квот на викиди, і цей податок повинен мати зміни, аби частина коштів залучалася до місцевих бюджетів для вирішення екологічних проблем.” – зазначив Марк Герула.

Контролювати цей екологічний та соціальний вплив видобувної галузі громадськість може через кілька ресурсів. Проте в Україні єдиною платформою  з консолідованими даними цього напрямку є Портал ІПВГ – https://eiti.gov.ua/. 

Менеджерка проєктів ГО “НОВА Енергія” Марина Бузань-Свірська зазначила: “Інформація на Порталі синхронізована зі структурою національного Звіту ІПВГ, забезпечуючи доступ до всіх даних у хронологічному порядку. Наприклад, на сторінці про екологічний податок ви можете знайти дані з 2018 року про розподіл податку по бюджетах, величини сплачених податків ключовими компаніями та іншу важливу інформацію. Відкриті дані, навіть якщо вони не повністю всеосяжні, є важливим джерелом для громад і представників органів місцевого самоврядування, дозволяючи проводити моніторинг надходжень і витрат та приймати зважені рішення”.

Захід проведено в рамках “Тижня “Відкритого Уряду”  за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.

У сучасному українському суспільстві громадська активність стає одним з ключових факторів у процесі відновлення та розвитку громад. Незважаючи на виклики, що стоять перед країною, мешканці громад продовжують активно долучатися до громадського життя.

Зокрема і  Березівська громада, яка розташована неподалік від кордону з рф, активно працює над розвитком у складний для країни період. Через постійні обстріли, значна частина жителів змушена була покинути свої домівки. Проте місцеві органи самоврядування докладають зусиль для залучення мешканців до активної участі у відновленні та розвитку громади.

23 травня 2024 року ГО «НОВА Енергія» провела онлайн тренінг «Громадський активізм як інструмент відновлення та розвитку громади», де обговорила можливості співпраці ОМС з громадськістю для покращення життя мешканців та забезпечення синергії в розвитку громади.

Під час тренінгу представники ГО “НОВА Енергія” охопили декілька важливих тем для розвитку громадського активізму. Зокрема учасники змогли більш детально ознайомитись з методами та принципами залучення коштів для реалізації громадських проєктів, що особливо актуально через обмеження державного фінансування прикордонних громад та відсутність в громаді  професійних фандрейзерів. Найпопулярнішим типом фінансування громадських проєктів є гранти, тому увага учасників заходу була зосереджена саме на цій темі.

Варто відзначити, що громада вже мала справу з грантовими конкурсами. Під час тренінгу представники громади навіть поділились власною “фішкою” написання проєктів – банк ідей. Однак, складністю такого інструменту є адаптація цих ідей до вимог донорів, адже багато з них були створені без попереднього аналізу проблем громади. 

Під час симуляції розробки проєктів учасники змогли заповнити цю прогалину та детально обговорити проблеми громади. Такий підхід допомагає, не лише розробити якісні проєкти, а й полегшити вибір грантових конкурсів.  

Захід став чудовим майданчиком для налагодження співпраці між органами місцевого самоврядування та лідерами думок Березівської громади. В результаті заходу було сформовано концепцію проєкту для подолання наслідків війни, який стане основою заявки на грантовий конкурс “Підвищення потенціалу спільнот на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)”.

Захід проведено ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Озвучені на заході думки представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Війна в Україні диктує нові правила розвитку громад. У законодавчому просторі з’являються нові документи планування, але водночас нівелюються процедури їх оцінки. Одним із таких прикладів є розробка планів відновлення без належного проведення стратегічної екологічної оцінки. 

У 2023 році ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” дослідив ключове бачення мешканців України щодо принципів відновлення, та підсумував результати дослідження в аналітичній записці “Як війна змінює українців: опитування думки громадян про війну, довкілля, повоєнну відбудову та вступ до ЄС”. Дане дослідження стало поштовхом для оцінки нових документів планування на відповідність запитам українців.

Так, основними принципами повоєнного відновлення, на думку жителів, мають бути жорстка боротьба з корупцією при використанні коштів для відбудови (43,1% опитаних), “відбудувати краще ніж було” (41,6%) та врахування думки громад та людей (41,1%). Відбудова на екологічних (зелених) засадах не входить до топ-пріоритетів українців, проте вони підтримують відбудову житла, міст та підприємств на принципах екологічності та енергоефективності. 95,2% респондентів вважають, що відновлення природи є важливим у повоєнній відбудові України.

Команда ГО “НОВА Енергія” об’єднала 2 основні принципи відновлення та адаптувала інструмент оцінки корупційних та екологічних ризиків у документах державного планування.

Метою методології є забезпечення експертної екологічної та антикорупційної оцінки планів/стратегій/програм відновлення та розвитку на місцевому рівні. Запропоноване рішення забезпечує структурований підхід до визначення потенційних ризиків з метою розробки стратегій для їх ефективного запобігання. Застосування посібника спрямоване на підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності в процесі планування відновлення на місцевому рівні.

Даний посібник передбачає опис процесів:

·   Ідентифікації корупційних та екологічних ризиків у документах планування відновлення та розвитку громад та регіонів;

·      Оцінки ідентифікованих ризиків за рівнями ймовірності виникнення та наслідків від правопорушень;   

Ознайомитись з методологією проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення можна нижче:

Додатково експертами проєкту було сформовано типовий перелік корупційних ризиків, щоб підвищити доступність інструменту місцевим ОГС, які прагнуть провести оцінку документів планування у власних громадах.

Зміст методології є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково збігається з позицією уряду Федеративної Республіки Німеччина та Європейського Союзу. 

Методологію підготовлено ГО “НОВА Енергія” у партнерстві з ГО “Флора”, ГО “Інститут міжнародних та економічних досліджень”, Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини, Інститутом економічного розвитку громад у рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку”, яка реалізується за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який спільно фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина та Європейським Союзом. Ініціатива є співфінансуванням для проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Вже третій рік українці та українки щодня зустрічаються з новими викликами, які є наслідками повномасштабного вторгнення російської федерації на українську територію. Численні руйнування, після ворожих атак,  потребують не лише обліку, а й пошуку ресурсів для відновлення зруйнованих об’єктів. Особливо гостро ця потреба відчувається в громадах, які розташовані в прифронтовій зоні, або зоні бойових дій, адже поки вони обмежені в державному та донорському фінансуванні.

Попри складні умови, громади активно шукають можливості для відновлення.  Ще у 2023 році команда ГО “НОВА Енергія” долучилась до пошуку таких ресурсів та розпочала дослідження сучасних цифрових рішень для моніторингу та управління відновленням в Україні.

Метою дослідження є огляд сучасних рішень для моніторингу та фандрейзингу відновлення зруйнованих об’єктів. Також важливо було з’ясувати, які ресурси та програмне забезпечення вже існують, використовуються та чи можуть бути адаптовані для реалізації співвідповідального відновлення, пошуку та залучення коштів на відновлення певного об’єкта.

Дослідження включало опитування, спрямоване на вивчення досвіду використання платформ для фіксації руйнувань об’єктів та залучення фінансування для їх відновлення. Протягом грудня 2023 – січня 2024 року своїм досвідом використання таких платформ поділились представники органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, громадських об’єднань та активісти. Результати опитування були враховані при формуванні переліку платформ для огляду та оцінки користувацького досвіду.

До переліку досліджуваних платформ увійшли такі ресурси: 

1. Платформа відбудови України
2. Ліга оновлення України та GIS HUB ONOVA
3. Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням (DREAM)
4. Фандрейзингова платформа відновлення України
5. Cities4Cities United4Ukraine
6. Big Recovery Portal (BRP)

Кожна з вище зазначених платформ має свою особливість, тому дослідження покликане ознайомити широке коло користувачів з цими інструментами.

Детальніше про платформи для моніторингу відновлення читайте в дослідженні “Огляд вебресурсів та платформ управління відновленням зруйнованих об’єктів”:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».