Автор: adminko

Україна входить у 2026 рік із амбітними планами: стати ключовим гравцем європейської енергетичної безпеки та глобальних ланцюгів постачання критичної сировини. Проте успіх цих планів залежить не лише від обсягу інвестицій, а й від того, чи зможе держава трансформувати механізм Угод про розподіл продукції/корисних копалин  (УРП) із «режимного об’єкта» на прозорий інструмент партнерства.

Команда ГО «НОВА Енергія» презентує Policy Brief «Угоди про розподіл продукції в Україні: як посилити участь громад і підзвітність держави та інвесторів». Це документ-візія, що пропонує Уряду та Парламенту дорожню карту виходу з кризи довіри у видобувній галузі.

Символом нової епохи став конкурс на розробку літієвої ділянки «Добра» на Кіровоградщині. Перемога консорціуму Dobra Lithium Holdings JV (Techmet та The Rock Holdings) із плановими інвестиціями у 179 млн доларів — це потужний сигнал для ринку.

Проте цей же кейс підсвітив головну «больову точку» системи: місцева громада дізналася про конкурс не від державних органів, а від громадських активістів. Коли стратегічні рішення приймаються за зачиненими дверима, навіть найперспективніший проєкт ризикує наштовхнутися на соціальний спротив. Наш Policy Brief пропонує рішення — Протокол раннього сповіщення, який зробить громаду повноцінним учасником процесу ще до підписання угоди.

У червні 2025 року Україна пройшла третю валідацію Ініціативи щодо забзепечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ), отримавши високі 85,5 бали. Це підтверджує нашу відданість реформам навіть у часи війни. Проте серед 11 рекомендацій міжнародних експертів чітко звучить вимога: розкриття повних текстів контрактів та додаткових угод.

Нинішня ситуація, коли закупівлі за УРП виведені з-під дії закону «Про публічні закупівлі», створює простір для маніпуляцій із «компенсаційною продукцією» (cost oil). Ми адвокатуємо за поступове повернення закупівель видобувних компаній у поле Prozorro, що дозволить місцевому бізнесу стати підрядниками у великих проєктах, а державі — ефективно контролювати витрати.

Дослідження «НОВОЇ Енергії» виявило феномен «горизонтальної нерівності». На прикладі Угнівської УРП ми бачимо, як із 16 громад вигоду отримує лише одна. А в рамках Зінківської УРП соціальні інвестиції часто транслюються як допомога у межах меморандумів, хоча насправді є прямим договірним зобов’язанням інвестора.

Наш Policy Brief адресований широкому колу осіб, які приймають рішення:

• Кабінету Міністрів України та Міністерствам: для синхронізації екологічної та економічної політик;
• Народним депутатам: для внесення змін до профільного Закону №1039-XIV;
• Органам місцевого самоврядування: як інструмент захисту інтересів мешканців;
• Міжнародним донорам: як орієнтир для підтримки реформ у сфері публічних фінансів.

Ресурсна справедливість — це запорука сталого розвитку. Без «соціальної ліцензії на видобуток» від громад Україна не зможе повноцінно реалізувати свій потенціал у секторі критичної сировини. Наш Policy Brief — це пропозиція до діалогу. Переглядайте наш Policy Brief та долучайтеся до обговорення:

Матеріал створено ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання.

Чи стають реформи реальними, якщо про них не говорити простою і зрозумілою мовою? В епоху, коли даних більше, ніж часу на їх осмислення, саме комунікація визначає, чи стане ініціатива корисною для людей, чи залишиться лише набором цифр.

Нова Комунікаційна стратегія ІПВГ на 2026–2028 роки, розроблена командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та ГО «НОВА Енергія», базується на усвідомленні того, що без ефективної комунікації реформи залишаються «невидимими» для кінцевого бенефіціара — українського народу. Пріоритетом на наступні три роки визначено партисипацію (активну участь) та ресурсну справедливість. 

ІПВГ — це інструмент, який гарантує, що багатство українських надр буде використано прозоро та справедливо на благо кожної громади та майбутніх поколінь. ГО «НОВА Енергія» залишається надійним партнером у цьому процесі, забезпечуючи інтеграцію інновацій та експертну підтримку на кожному етапі шляху до повної прозорості та підзвітності видобувного сектору України.

Громади, що мають чіткий план, завжди на крок попереду не лише у баченні майбутнього, а й у можливостях залучення ресурсів. Саме тому робота над стратегіями розвитку сьогодні є значно більшою, ніж формальне виконання вимог законодавства. Стратегія розвитку громади стає фундаментом для публічних інвестицій, державних субвенцій і міжнародної технічної допомоги, без яких неможливе системне відновлення та довгостроковий розвиток.

Днями відбулися перші зустрічі робочих груп у Недригайлівській та Андріяшівській громадах. Разом із місцевими жителями, представниками органів місцевого самоврядування та профільними експертами ми розпочали роботу над стратегічними цілями громад. Саме від цього етапу залежатиме не лише розвиток громад у найближчі роки, а й їхня спроможність залучати фінансування вже у наступному бюджетному циклі.

Україна поступово переходить до європейської моделі управління ресурсами, в основі якої лежить логіка публічних інвестицій. У цій моделі працює Європейський Союз та багато країн світу: будь-яке фінансування (державні субвенції, міжнародна технічна допомога чи інші інструменти підтримки) має бути чітко обґрунтоване та підтверджене системою планувальних документів. Ключовими серед них є стратегія розвитку громади та план заходів з її реалізації.

Саме стратегія розвитку визначає довгострокові пріоритети громади, а план заходів — конкретні кроки для їх досягнення. Разом ці документи формують основу, на яку громада може спиратися, щороку обґрунтовуючи потребу в публічних інвестиціях у форматі щорічних середньострокових планів публічних інвестицій (СПІ). Тому надзвичайно важливо, щоб стратегія розвитку була не формальним документом, а продуманим і узгодженим інструментом планування.

Відповідно до чинної Державної стратегії регіонального розвитку, громади наразі розробляють стратегії до 2027 року. Водночас цей часовий горизонт є недостатнім для повноцінного стратегічного бачення, тому вже на етапі розробки закладається перспектива продовження стратегій до 2034 року. Такий підхід дозволяє поєднати державні та регіональні пріоритети з реальними потребами громади і баченням її жителів, зробивши стратегію справді довгостроковим документом розвитку.

Ключові результати:

• Фасилітація: під керівництвом експерта ГО «НОВА Енергія» учасники структуровано обговорили ключові виклики у сферах ЖКГ, екології, економіки та соціальної політики. 
• Методологічна підтримка: робочі групи отримали чіткий алгоритм формування стратегічних цілей відповідно до вимог чинного законодавства та принципів європейської інтеграції. 
• Координація секторів: забезпечено комунікацію між профільними напрямами для створення цілісної стратегії розвитку, а не набору розрізнених галузевих програм. 

Розроблені стратегії стануть основою для системного відновлення громад і подальшої участі у міжнародних програмах підтримки та розвитку. Помилки на початковому етапі можуть коштувати громаді втрачених можливостей у наступні роки. Ми допомагаємо сформувати цей фундамент, щоб громади могли впевнено планувати відбудову, залучати фінансування та реалізовувати проєкти, які відповідають реальним потребам людей.

Заходи відбулися в межах реалізації проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО «НОВА Енергія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

Онлайн-круглий стіл про громадську участь в укладанні та виконанні угод про розподіл продукції (УРП) став практичним майданчиком для відвертої розмови  не з позиції формальних норм, а з точки зору того, як цей інструмент працює в реальності. Захід, організований ГО «НОВА Енергія», зібрав експертів, представників громад, бізнесу, медіа та міжнародних проєктів і фактично зафіксував системну проблему: участь громад у процесах УРП в Україні існує на папері, але не в управлінській практиці.

Чинне законодавство передбачає кілька каналів залучення органів місцевого самоврядування до процесів укладання та виконання УРП. Представники ОМС можуть бути включені до складу Міжвідомчої комісії з організації укладання та виконання угод про розподіл продукції; сама комісія зобов’язана погоджувати проєкти угод з громадами, на території яких планується діяльність; крім того, комісія має право залучати до консультацій представників громадськості та експертів. Однак, як наголошували учасники круглого столу, жоден із цих механізмів системно не використовується.

На практиці громади дізнаються про УРП тоді, коли конкурс уже проведено, угоду укладено, а інвестор або оператор звертається до органу місцевого самоврядування для отримання додаткових дозволів чи вирішення земельних питань. Саме в цей момент починається комунікація — пізня, фрагментарна і позбавлена можливості впливу на умови самої угоди.

Окрему увагу під час круглого столу приділили поточному стану УРП в Україні. Наразі реально діють лише дві угоди, ще одинадцять перебувають у призупиненому стані. Водночас держава продовжує підготовку нових ділянок до конкурсів: тривають нові конкурсні процедури, один із конкурсів уже має визначеного переможця, хоча сама угода ще не укладена. Саме цей етап, за оцінкою учасників дискусії, є критичним для того, щоб змінити логіку взаємодії з громадами — але поки що таких змін не відбувається.

Експертка з питань прозорості видобувних галузей Олена Агапова прямо назвала проблему: держава не виконує власні повноваження щодо залучення місцевого самоврядування.

«Ми бачимо, що чинне законодавство наразі радше формально передбачає можливість участі громад і органів місцевого самоврядування в роботі міжвідомчої комісії з питань УРП — за згодою. Однак у реальності, як уже зазначалося, такої практики, на жаль, не було.», — зазначила вона.

На її думку, ключовим завданням для органів державної влади є не створення нових норм, а реалізація вже чинних — із паралельним підвищенням спроможності громад, методологічною підтримкою та поясненням їх ролі в цих процесах.

Водночас круглий стіл показав, що інструменти для більш змістовної участі громад уже частково існують. Радниця проєкту GovTech від GIZ Світлана Мізіна звернула увагу на можливості Порталу ІПВГ — зокрема, на інструменти планування, розрахунку рентних платежів і моніторингу соціальних проєктів. За умови системного використання ці інструменти можуть допомогти громадам перейти від інтуїтивного діалогу з операторами до аргументованої розмови на основі даних.

Практичний бізнес-кейс представила компанія ДТЕК Нафтогаз — оператор Зінківської УРП. Представники компанії розповіли про підхід, який суттєво відрізняється від поширеної практики разових соціальних проєктів «на запит». Компанія укладає з органами місцевого самоврядування меморандум, у якому прямо зазначається зв’язок співпраці з конкретною УРП, а також формує та погоджує з громадою річний план робіт і бюджетів. Це дозволяє громадам заздалегідь розуміти, на які ресурси вони можуть розраховувати, і інтегрувати їх у власні стратегічні документи.

Ще один показовий кейс прозвучав у виступі засновника інформаційного агентства nadra.info Володимира Бойка, який звернув увагу на фундаментальну диспропорцію у вимогах до прозорості різних інструментів надрокористування.

«В аукціонах я можу бачити перелік усіх, хто їх ініціював, а також рішення щодо погодження ділянок, які передбачаються для геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки, наприклад. Натомість щодо угод про розподіл продукції Міністерство економіки відмовляється навіть надати перелік тих, хто звернувся із заявами про ініціювання УРП. Тобто, з одного боку, у нас є перелік ділянок, які можуть бути надані в користування на умовах УРП, але замість оприлюднення конкретних даних і параметрів — зокрема щодо заявок або інвестиційних пропозицій конкретних учасників конкурсу — ця інформація залишається закритою», — підкреслив він.

За його словами, обсяг публічної інформації щодо УРП визначається не законом, а фактично розсудом органу виконавчої влади. Це виглядає парадоксально, адже держава є стороною угоди, а отже її дії та зобов’язання мають бути публічними.

У підсумку учасники круглого столу дійшли спільного висновку: проблема громадської участі в УРП полягає не у відсутності норм, а у відсутності політичної та управлінської волі перетворити ці норми на обов’язкові процедури. Саме тому в межах заходу було озвучено ідею підготовки спільної заяви від громадських організацій, експертів і органів місцевого самоврядування з вимогою забезпечити реальне залучення громад до процесів укладання та виконання УРП, зокрема на етапі підготовки нових угод, який координує Міністерство економіки України.

Круглий стіл показав: вікно можливостей для зміни підходів до УРП ще відкрите. Але без публічності, процедур і системної участі громад цей інструмент і надалі залишатиметься закритим і конфліктогенним — замість того, щоб працювати на розвиток територій, для яких він формально створювався.

Захід організований  ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. 

Зміст матеріалів заходу та озвучених думок є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

У чотирьох громадах Сумщини: Андріяшівській, Лебединській, Недригайлівській та Чупахівській — провели опитування жителів і місцевого бізнесу. Його провели, щоб зрозуміти, які питання для людей є пріоритетними та що потребує першочергових рішень. Жителі говорили про повсякденні речі, які напряму впливають на якість життя: дороги, можливість працювати в громаді, доступ до послуг, зручність і безпеку громадських просторів. Окремо звучала потреба в зрозумілій комунікації — люди хочуть знати, які рішення ухвалюються і чому.

Саме ці  відповіді стануть основою для розробки стратегій розвитку громад. І хоча кожна громада має свої особливості, люди мислять не категоріями «реформ» чи «інтеграцій», а через повсякденний досвід — зручність, доступність, зрозумілість рішень і відчуття перспективи.

«Хочеться розуміти, що відбувається в громаді і чому приймаються ті чи інші рішення», – так узагальнено описували свою позицію жителі під час опитування.

Люди говорили про потребу відкритості влади, доступу до інформації, можливості долучатися до обговорень. Для багатьох це і є показник сучасної громади – коли тебе не ставлять перед фактом, а пояснюють і запрошують до діалогу. Саме так працюють громади в європейських країнах, і саме цього все частіше хочуть мешканці Сумщини.

Окремо звучала тема комфорту і доступності. Жителі наголошували, що розуміють розвиток громади не лише як ремонти чи великі проєкти, а зручність і комфортність у повсякденному житті, можливість дістатися до послуг, швидко пересуватися громадськими просторами, відчувати себе включеним у життя громади незалежно від віку чи стану здоров’я.

«Важливо, щоб було зручно всім – і літнім людям, і батькам з дітьми, і людям з інвалідністю і переселенцям», – зазначали респонденти в опитуваннях.

Ці відповіді напряму лягають в основу європейського підходу до розвитку інклюзивності та безбар’єрності. І саме ці принципи дедалі частіше обговорюються під час роботи над стратегіями розвитку громад.

Свою позицію висловив і місцевий бізнес. Підприємці говорять про важливість простих і зрозумілих умов для роботи. Там, де є робочі місця і передбачувані правила, люди рідше замислюються про переїзд.

«Якщо тут буде робота і зрозумілі умови, люди не будуть виїжджати», – так висловлювалисвої очікування представники місцевого бізнесу.

Саме тому під час підготовки стратегій експерти разом із громадами дивляться ширше: не лише на соціальний захист чи утримання існуючої інфраструктури, а на те, як зробити громаду місцем можливостей. Це ще одна важлива європейська цінність – розвиток замість виживання.

Звісно, громади Сумщини перебувають у складних умовах: прифронтовий регіон, безпекові ризики, відтік населення. Але результати опитувань показують, що навіть у таких умовах люди думають про майбутнє і хочуть впливати на нього. Десь активніше, десь обережніше, але цей запит звучить у кожній громаді.

«Хочеться, щоб нашу думку враховували, а не згадували вже після ухвалених рішень», – так формулювали свої очікування жителі різних громад.

Результати опитування лягли в основу подальшої роботи над розвитком громад. Євроінтеграція — це не окремий розділ і не термін, а спосіб мислення: думати про людину, про справедливі правила і про те, як наша громада буде жити завтра. 

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що  реалізується ГО “НОВА Енергія”  за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»

Розвиток видобувних галузей України, дедалі частіше вимагає застосування  механізму угод про розподіл продукції (УРП), як інструменту залучення інвестицій в сектор та соціально-економічний розвиток територій. Проте багаторічний досвід застосування цього інструменту свідчить про наявність суттєвих бар’єрів для громад, на територіях яких ведеться видобуток. Команда ГО «НОВА Енергія» продовжує роботу над тим, щоб принципи прозорості та врахування місцевих інтересів стали невід’ємною частиною реалізації таких угод.

На основі детального аналізу правових рамок УРП, 13 укладених угод та комунікації з представниками понад 200 громад, ми зафіксували низку системних прогалин. Основними викликами залишаються інформаційна асиметрія (коли громади дізнаються про діяльність на своїй території випадково, переважно на етапі початку робіт з боку компанії оператора) та законодавчі колізії, що виключають закупівлі операторів УРП із системи Prozorro. Це обмежує можливості для місцевого бізнесу та знижує рівень громадського контролю.

Координація зусиль та адвокація на державному рівні

Для того, щоб перетворити результати наших напрацювань на конкретні управлінські рішення, ми ініціювали низку кроків у межах робочої взаємодії з державними інституціями.

23 грудня 2025 під час публічного обговорення результатів третьої Валідації ІПВГ України було анонсовано публічне обговорення дослідження “Громадська участь в укладанні та моніторингу угод про розподіл продукції (УРП)” підготовлене ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. 

Час та місце анонсу були вибрані не випадково. Саме прозорість угод про користування надрами отримала найнижчий бал в Україні за результатами Валідації (лише 30% зі 100 можливих). Напрацьовані аналітичні висновки стали основою для фахової дискусії щодо системних прогалин у громадській участі, залученості місцевого населення й ОМС, публічності угод про розподіл продукції.

Зокрема, в межах обговорення було порушено такі ключові питання, ідентифіковані під час проведення дослідження:

1. комунікаційні практики та наявні кейси взаємодії видобувних компаній із територіальними громадами;
   
2. відсутність належного інформування громад про проведення конкурсів та укладення УРП на їхніх територіях;
   
3. ризики маніпуляцій навколо виконання соціальних зобов’язань компаній-інвесторів;
   
4. відсутність прив’язки соціальних проєктів до конкретних територіальних громад (КАТОТТГ), на території яких реалізуються УРП;
   
5. відсутність у публічному доступі текстів додаткових угод до УРП, укладених у 2021 році;
   
6. скасування зобов’язання щодо публікації істотних умов угод, укладених після 15.02.2022 року. Попри те, що нові УРП після 2022 року не укладалися, громади на територіях яких наразі проводяться конкурси, фактично позбавлені можливості здійснювати середньо- та довгострокове планування власного розвитку;
   
7. питання легітимності проведення конкурсів на УРП без залучення представників органів місцевого самоврядування;
   
8. виключення угод про розподіл продукції зі сфери дії Закону України «Про публічні закупівлі», що унеможливлює перевірку виконання вимог щодо підтримки місцевого бізнесу.

Обговорення цих питань під час Валідації підтвердило релевантність результатів дослідження та їхню практичну цінність для формування подальших рекомендацій у межах процесів ІПВГ та державної політики у сфері надрокористування.

Ми також надіслали офіційне звернення до Міненерго з пропозицією включити питання обговорення результатів аналізу та рекомендацій звіту до порядку денного першого засідання Багатосторонньої групи зацікавлених осіб (БГ ІПВГ) у 2026 році. Це дозволить винести проблемні питання громад на рівень стратегічного обговорення.

Досвід показує, що за умови належного інформування громади здатні до проактивних дій. Так, Добровеличківська громада Кіровоградщини, дізнавшись про конкурс на літієву ділянку «Добра» завдяки нашому моніторингу, самостійно ініціювала створення робочої групи та звернулася до Уряду щодо включення своїх представників до Міжвідомчої комісії з питань УРП .

Нашою метою залишається інституційне зміцнення громад — від забезпечення їхнього реального представництва в Міжвідомчій комісії до створення прозорих механізмів звітування інвесторів про соціальні зобов’язання. Саме така послідовна робота є запорукою сталого розвитку видобувної галузі та відновлення України.

Прозорість у видобувних галузях є не лише міжнародним зобов’язанням України, а й ключовим елементом ефективної державної політики у сфері управління природними ресурсами. У цьому контексті цифрові рішення (GovTech) набувають системного значення, адже дозволяють перейти від фрагментарного розкриття інформації до сталої моделі управління даними, орієнтованої на підзвітність, аналітику та ухвалення рішень на основі фактів.

Оцінка відповідності державної політики України Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ), проведена в межах третьої валідації, підтвердила загальний прогрес країни у впровадженні принципів відкритості та  підзвітності. Водночас її результати засвідчили потребу в подальших структурних змінах, насамперед у частині доступності, якості та систематичності розкриття даних. Саме цьому питанню був присвячений виступ Світлани Мізіної, радниці проєкту Good Governance through GovTech and Transparency in Ukraine, під час обговорення результатів третьої валідації ІПВГ України.

Відповідно до вимоги 7.2 Стандарту ІПВГ, країни-учасниці мають забезпечити доступність інформації, що розкривається в межах Ініціативи, для широкого кола зацікавлених сторін. Українське законодавство, своєю чергою, закріплює принцип відкритості публічної інформації як одну з основ державної політики.

У цьому контексті цифрові рішення ІПВГ розглядаються не як допоміжний інструмент, а як структурний елемент державного управління, що забезпечує перехід від епізодичного звітування до систематичного розкриття даних.

 «Доступність інформації є передумовою для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень, здійснення громадського контролю та формування прозорої моделі управління природними ресурсами», — наголосила Світлана Мізіна.

Завдяки системній спільній роботі, навіть в умовах триваючої війни, щороку підвищується підзвітність субʼєктів господарювання та центральних органів влади.

Попри наявні виклики, Світлана відзначила низку важливих цифрових досягнень, реалізованих останнім часом для підвищення прозорості у сфері надрокористування. Ці результати стали можливими завдяки підтримці проєкту GIZ  «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні» та спільним зусиллям Міністерства енергетики України, Багатосторонньої групи ІПВГ та партнерських організацій,

зокрема ГО «Нова Енергія», яка адмініструє Портал даних ІПВГ.

Серед ключових змін:

• посилення вимог до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників;
• запровадження звітності щодо обсягів видобутку в регіональному розрізі;
  деталізація рентних та екологічних платежів у розрізі територіальних громад;
• розкриття платежів у натуральній формі;
• запровадження окремих форм звітності для державного сектору та Державної служби геології та надр України;
• впровадження звітування щодо прибуткової продукції за угодами про розподіл продукції.

Для реалізації цих змін на Порталі ІПВГ було оновлено 38 наявних форм звітності та розроблено 24 нові електронні форми і відповідні набори даних. Також впроваджено підказки й рекомендації для коректного заповнення звітів, що зменшує ризики помилок і сприяє підвищенню якості даних.

Завдяки впровадженим рішенням Україна суттєво просунулася у реалізації національного пріоритету «Цифровізація та доступність даних», визначеного Робочим планом ІПВГ на 2024–2026 роки. Цифрові інструменти Порталу ІПВГ забезпечують більш прозорий, оперативний і зручний доступ до інформації про видобувний сектор для всіх зацікавлених сторін, що є особливо важливим у контексті післявоєнного відновлення та енергетичного переходу.

Важливим завданням залишається подальший розвиток і підтримка онлайн-платформи ІПВГ. Серед запланованих кроків — впровадження нових користувацьких функцій, зокрема перетворення MVP AI-асистента на повноцінний інструмент пошуку та консультацій. Передбачено також регулярне оновлення розділу «Роль держави» та інших новостворених секцій для відображення актуальної інформації щодо участі держави й державних підприємств у галузі.

З урахуванням безпекових обмежень, робота над поступовим відновленням публічного доступу до окремих блоків інформації триватиме. Зокрема, планується відновлення публікації геопросторових даних про родовища та інтеграція актуальних даних Держгеонадр щодо спеціальних дозволів безпосередньо до Порталу ІПВГ.

Невід’ємною складовою подальшої роботи є підвищення обізнаності та практичного використання даних ІПВГ. На національному й місцевому рівнях продовжаться заходи з популяризації Порталу ІПВГ, а також навчання представників громад, медіа та аналітичної спільноти роботі з відкритими даними для контролю за використанням надр. Відповідні матеріали — довідники, база знань порталу, методики тестування даних — уже напрацьовані командою ІПВГ і надалі будуть доповнюватися.

Подальші кроки передбачають підвищення обізнаності та стимулювання практичного використання даних ІПВГ через популяризацію Порталу та проведення навчальних заходів для представників громад, медіа та аналітичної спільноти роботі з відкритими даними для контролю за використанням надр.

Підтримка та розвиток Порталу ІПВГ здійснюється ГО “НОВА Енергія” в межах проєкту «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)», який реалізується за фінансової підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

ГО «НОВА Енергія» запрошує представників інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та органів державної влади долучитися до онлайн круглого столу «Громадська участь в укладанні та виконанні УРП», що відбудеться 27 січня 2026 року з 14:00 до 16:00 на платформі ZOOM.

Угоди про розподіл продукції є важливим інструментом залучення інвестицій у видобувні галузі України. На сьогодні в країні укладено 15 УРП, проте практика їх реалізації демонструє обмежену участь територіальних громад та громадськості у процесах прийняття рішень та моніторингу виконання зобов’язань інвесторів в рамках цих угод.

ГО «НОВА Енергія» провела комплексний аналіз функціонування механізму УРП з фокусом на громадській участі. Дослідження виявило критичні прогалини між правовими можливостями участі громад та їх практичною реалізацією, а також горизонтальну нерівність у виконанні соціальних зобов’язань за укладеними угодами.

Захід має на меті презентувати результати дослідження та створити відкритий простір для фахового діалогу між представниками держави, бізнесу, місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Учасники обговорюватимуть:

• інституційні та правові можливості участі громад у процесах УРП;
• практику виконання соціальних зобов’язань за вже укладеними угодами;
• роль державних органів у забезпеченні прозорих і передбачуваних процедур;
• інструменти громадського моніторингу та використання відкритих даних, зокрема через Портал ІПВГ;
• міжнародні зобов’язання України у сфері доступу до інформації та участі громадськості;
• досвід взаємодії бізнесу й громад у межах конкретних УРП.

Ці аспекти є особливо цінними для фахівців, які займаються формуванням політики у видобувному секторі, керівництва територіальних громад, де ведеться видобування корисних копалин та представників громадянського суспільства, що працюють з питаннями прозорості та підзвітності.

Участь у заході є безкоштовною.

Кількість представників від однієї організації – не обмежена.

Для участі у заході, необхідно не пізніше ніж за 12 годин до початку заходу пройти онлайн реєстрацію за посиланням: https://forms.gle/GjgfvtCi4pjgnZAV9 

Зареєстровані учасники отримають на вказану електронну пошту посилання для участі в онлайн круглому столі на платформі ZOOM.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту: energiya.nova@gmail.com 

Захід проводить ГО «НОВА Енергія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. 

Зміст матеріалів заходу та озвучених думок є відповідальністю ГО «НОВА Енергія» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Успіх післявоєнного відновлення прифронтових територій залежить не лише від обсягу залучених коштів, а від здатності локальних гравців — громад, влади та громадянського суспільства працювати разом. Стажування менеджерки проєктів ГО «НОВА Енергія» в Установі «Агенція регіонального розвитку (АРР) Сумської області» стало прикладом такої інституційної синхронізації. 

«У сучасному контексті відновлення прифронтових територій ми спостерігаємо зміну ролі громадського сектору. Для мене це не просто обмін досвідом. Це приклад того, як ГО «НОВА Енергія» може підсилювати державні інституції, створюючи прозоре та інклюзивне середовище для розвитку» – зазначила Наталія Перетятько, менеджерка проектів ГО «НОВА Енергія».

Установа «Агенція регіонального розвитку Сумщини» функціонує як платформа, що синхронізує зусилля влади (ОВА), бізнесу, громад та міжнародних донорів.Тут говорять мовою реальних потреб і шукають відповіді на питання, які для прифронтового регіону є критичними: як зберегти спроможність, як не втратити людей, як планувати розвиток в умовах невизначеності. Під час стажування ми побачили перехід від формального підходу до європейської моделі управління.

«Польова робота» всередині регіонального інституційного хабу дала можливість сформувати набір перевірених інструментів, які ми вже активно інтегруємо в нашу роботу з громадами:

Кейс №1. Більшість громадських організацій звикли працювати з «проблемами». Натомість Агенція пропонує підхід, орієнтований на роботу з «активами».

Під час стажування ми опрацювали унікальний інструмент — каталог «Культурний профіль громад Сумщини», що охоплює 27 громад Сумщини. На прикладі Роменської громади ми побачили, як історичний наратив і традиції ярмаркування стають основою для розвитку подієвого туризму та креативних продуктів, які активізують місцевий мікробізнес без мільйонних інфраструктурних інвестицій.

Це готова методологія побудови проєктів на «м’якій силі» громад, що робить їх привабливими для міжнародних донорів.

Кейс №2. GivicTech у прифронтовій реальності

Цифровізація часто залишається «на папері», проте кейс Telegram-каналу «Діалог влади та бізнесу Сумщини» довів протилежне.

Було впроваджено гібридну модель: Агенція підкріпила цифровий інструмент серією офлайн-зустрічей у кожному районі області. Представники громад і підприємці побачили реальних людей за екранами смартфонів, що суттєво підвищило рівень довіри до каналу комунікації.

Ми обов’язково адаптуємо цей досвід для моделювання локальних каналів взаємодії, де громадська організація виступає фасилітатором між мешканцями та владою.

Досвід ГО «НОВА Енергія» в АРР Сумщини підтвердив: роль громадської організації в умовах війни трансформується від надання допомоги до фасилітації системних змін. Ми інтегруємо цифрові інструменти та партнерські підходи не як технічні рішення, а як елементи нової архітектури стійкого та інклюзивного відновлення регіону. Практичний досвід дозволив глибше осягнути траєкторії розвитку Сумщини, унікальні контексти та щоденні виклики прифронтових територій.

За результатами проведеної роботи ми виокремили 7 стратегічних пріоритетів для підтримки регіону:

1. Зміцнення інституційного потенціалу місцевої влади в умовах воєнного стану.
2. Фахова підтримка у мобілізації міжнародної допомоги та донорських ресурсів.
3. Створення дієвих платформ для тристороннього діалогу (муніципалітет–мешканці–бізнес).
4. Консолідація зусиль задля соціальної єдності та захисту вразливих категорій населення.
5. Масштабування цифрових рішень (GovTech/CivicTech) для забезпечення прозорого управління.
6. Стимулювання локальної економіки через механізми кластерної взаємодії та партнерські проєкти.
7. Стратегічне проєктування майбутнього з урахуванням безпекових факторів.

Важливою стала й сама атмосфера взаємодії з командою Агенції – відкритість до діалогу, щирий обмін досвідом, готовність ділитися напрацюваннями й одночасно чути іншу перспективу. Це дозволило не лише краще структурувати власний досвід команди ГО «НОВА Енергія», а й побачити нові можливості для розвитку партнерств, масштабування ідей та поглиблення роботи з громадами Сумщини.

Майбутнє регіону будується через синергію людей, технологій і партнерств. І ми готові бути частиною цієї нової енергії.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції

13 січня 2014 року розпочалася історія ГО «НОВА Енергія». За двадцять років ми пройшли шлях від локальних ініціатив до національного рівня, коли команда ГО «НОВА Енергія» безпосередньо впливає на прозорість видобувних галузей та енергетичний перехід України.

Сьогодні ми не підбиваємо підсумки минулого, а презентуємо дорожню карту майбутнього — Стратегію розвитку ГО «НОВА Енергія» на 2026–2030 роки.

Чому ми оновлюємо стратегію саме зараз?

Попередній етап діяльності показав: якісних експертних проєктів недостатньо для стабільного впливу, якщо команда не має системної інституційної стійкості. Ми проаналізували нерівномірність нашого розвитку і вирішили змінити саму «архітектуру» організації.

У 2025 році ми здійснили фундаментальне оновлення Статуту. Це крок, який юридично та фактично закріплює наш перехід від класичної грантової моделі до диверсифікованої системи.

Що закладено в основу 2026–2030?

Головний акцент нової стратегії — фінансова та операційна незалежність. Це те, що ми плануємо впроваджувати протягом наступного циклу:

• Диверсифікація ресурсів: розробка фандрейзингової стратегії, що включає не лише гранти, а й соціальне підприємництво, платні послуги та краудфандинг.
• Розмежування управління: впровадження чіткого поділу повноважень між правлінням та виконавчим органом для підвищення прозорості.
• Ресурсна справедливість: наша місія трансформувалася у чітку формулу — «Справедлива вигода від природних ресурсів для кожного».

Діяльність організації у 2026–2030 роках буде сфокусована на чотирьох цілях:

1. Ресурсна справедливість: адаптація політик сталого розвитку та адвокація стандарту ІПВГ.
2. Зелене відновлення: інтеграція принципів Європейського зеленого курсу в стратегії громад.
3. Цифровізація: розвиток інструментів GovTech та CivicTech для прозорого відновлення.
4. Командна стійкість: професійний розвиток персоналу та розширення пулу експертів.

На відміну від декларативних документів, Стратегія-2030 базується на чіткій системі індикаторів. Кожна ціль має кількісні показники на весь період реалізації — від кількості розроблених аналітичних продуктів (policy briefs, досліджень) до конкретних цифрових інструментів, інтегрованих у систему врядування громад.

12 років — це достатній вік, щоб перестати бути «молодою організацією» і стати професійним гравцем, який грає в довгу.  Новий етап роботи «НОВОЇ Енергії» — це інвестиція у професійність та фінансову незалежність заради відбудови України на принципах справедливості.

Робота за новою Стратегією вже розпочата.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції