Автор: adminko

Лебедин. Невелике місто на Сумщині. Березень 2022 року. Один із чергових обстрілів залишає по собі уламки, розбиті вікна, пошкоджені фасади — зокрема в Лебединському фаховому медичному коледжі імені професора М.І. Ситенка. А вже через кілька місяців — у серпні — будівлю частково відновлюють. Наче все добре: вікна замінили, кошти виділили, роботи провели. І тільки ті, хто уважно стежить за деталями, помічають: із початково запланованих понад пів мільйона гривень до підрядника дійшло на 73 тисячі менше.

Цифра, яка спочатку виглядає як дрібниця — менше 15% від суми — насправді відкриває цілий пласт запитань. Чи це справді економія? Якщо так, то чому ці гроші не пішли на додаткові покращення саме в цьому коледжі? І головне — чи не позначилось скорочення витрат на якості ремонту? Адже сьогодні вся філософія післявоєнного відновлення має базуватися на принципі: “будувати краще, ніж було”, а не просто латати рани.

Відповіді на ці питання шукали експерти громадської організації «НОВА Енергія», в рамках громадського моніторингу якості відновлення соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді. Звернення до відкритих джерел дало першу зачіпку: згідно з договором, ремонтні роботи мали обійтись бюджету у 572 788 гривень, але на порталі Spending.gov.ua відображено транзакції лише на 499 621 гривню. Різниця — понад 73 тисячі. Чи був перегляд договору? Чи зменшили обсяг робіт? А може, кошти просто «перекочували» в інше місце? 

Щоб розібратися, ГО «НОВА Енергія» направила офіційний запит до Департаменту освіти і науки Сумської обласної військової адміністрації — саме ця установа була замовником робіт. Відповідь виявилася чесною, проте не надто обнадійливою. Так, підтверджено: обсяг робіт скоригували, бо під час огляду виявилося, що пошкоджень менше, ніж очікувалося. Відповідно, частину робіт не проводили, частину не оплачували. Зекономлені кошти перенаправили — не на покращення об’єкта, а на інші постраждалі заклади освіти.

Тут на перший план виходить системна дилема. Відновити більше об’єктів за ті ж кошти — це благородна мета. Але коли ремонт перетворюється на “мінімально достатній”, без спроби зробити краще, ніж було, — суспільство втрачає історичний шанс. Вікна могли б бути енергоефективними, стіни — утепленими, простір — доступним. Але реальність поки що інша: швидко, як було, без зайвих питань.

Втім, аналітики «НОВА Енергія» не обмежились тільки запитом — вони отримали технічну документацію до листа й уважно вивчили характеристики встановлених вікон. За паспортами, профілі — типові ПВХ, склопакет — 4EN2plus, коефіцієнт теплопередачі — 1,1 Вт/м²К. На перший погляд, усе в межах норми. Але саме тут і криється нюанс: такі вікна не класифікуються як енергоефективні. Сучасні стандарти передбачають значно жорсткіші показники — для належної енергоефективності значення має бути ближче до 0,9 або менше. Тобто будівля не отримала жодної реальної модернізації — лише нові, але стандартні вікна.

І саме це — те, що найбільше турбує. Коли мова йде про бюджетні кошти, кожне рішення має давати максимальну довгострокову віддачу. Інакше відновлення ризикує залишити після себе нову серію проблем — вже не пов’язаних із війною, а з холодом, втратами тепла, дорогим опаленням. Виправдана економія — це добре. Але чи можна вважати виправданою відмову від покращення?

Кейс Лебединського медичного коледжу — лише перший із кількох, які досліджуються в межах моніторингової ініціативи. Запити вже направлені по інших об’єктах, надходять відповіді, формується картина того, як саме відбувається відбудова освітньої інфраструктури в громаді. У кожного об’єкта буде своя історія. Але вже зараз можна зробити висновок: між цифрами у звітах і справжніми змінами на місцях — не завжди стоїть знак рівності.

Відновлення краще, ніж було — це не лише гасло. Це стандарт, якого варто дотриматися. Навіть коли здається, що 73 тисячі — це дрібниця. Бо з таких дрібниць починається нова якість країни.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

08 квітня представники ГО “НОВА Енергія” долучилися до обговорення національних пріоритетів проєкту Робочого плану ІПВГ на 2024–2026 роки розробленого в рамках грантової програми “Підтримка впровадження ІПВГ в Україні” Мультидонорського трастового фонду Глобальної програмної підтримки видобувної промисловості (EGPS), що адмініструється Світовим банком. Під час заходу старший консультант EY Марк Герула представив результати дослідження та пропозиції представникам національного Секретаріату ІПВГ, Багатосторонньої групи ІПВГ, донорам та іншим зацікавленим сторонам, а також закликав до активного обговорення запропонованих змін.

Це була перша з трьох запланованих консультацій із зацікавленими сторонами. Її мета — зробити так, щоб зміст Плану відповідав можливостям, потребам і очікуванням учасників процесу впровадження ІПВГ в Україні. Під час зустрічі консультанти презентували структуру проєкту та ключові елементи Робочого плану, який пропонується до затвердження вже на найближчому засіданні БГ ІПВГ.

“План розрахований на три роки, оскільки ми вважаємо за доцільне перейти від короткострокового планування до середньострокового. Це дозволить врахувати поточні умови та зміцнити сталість процесів. Одним із важливих нововведень є включення до проєкту п’яти національних пріоритетів. Вони відповідають актуальним викликам, спрямовані на посилення інституційної спроможності, цифровізацію, а також зміцнення міжнародної довіри до ІПВГ. Ми також намагалися забезпечити узгодженість національних пріоритетів із чинними урядовими планами та стратегіями”, — зазначив Марк Герула.

Чому оновлення актуальне?

Вперше з 2018 року національні пріоритети ІПВГ України зазнали суттєвого оновлення. Це зумовлено змінами геополітичної ситуації, новими вимогами Стандарту ІПВГ 2023 року, зростанням очікувань зацікавлених сторін і нагальною потребою в ефективному повоєнному відновленні.

Процес оновлення враховував попередні досягнення, історичний контекст, а також нові виклики, зокрема пов’язані з енергетичним переходом, кліматичною відповідальністю, цифровізацією та боротьбою з корупцією.

Нові національні пріоритети

Проєкт Робочого плану передбачає п’ять ключових національних пріоритетів:

1. Інституціоналізація та посилення впровадження ІПВГ в Україні
2. Імплементація Стандарту ІПВГ 2023 відповідно до українського контексту
3. Цифровізація та забезпечення відкритості даних
4. Посилена взаємодія з усіма зацікавленими сторонами та партнерами
5. Оцінка результатів і моніторинг прогресу

Запровадження Стандарту ІПВГ 2023 потребує оновлення нормативно-правової бази, удосконалення процедур звітності, а також покращення управління даними в державних установах і компаніях. У нових реаліях відкритість, підзвітність та сталий розвиток — не лише пріоритети, а й вимоги часу.

“Прозорість — не просто принцип. Це інструмент, що допомагає державі і суспільству рухатися вперед, приймати обґрунтовані рішення та формувати довіру. Саме на цьому ґрунтується нова модель взаємодії між владою, бізнесом і громадянами”, — підкреслила Світлана Мізіна, радниця проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, який реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини. 

Спільний фокус — спільна відповідальність

Успішна реалізація ІПВГ в Україні неможлива без тісної координації між урядом, видобувними компаніями, громадянським суспільством та міжнародними партнерами. Консультації є важливою частиною цього процесу, адже дозволяють врахувати всі голоси, зміцнити довіру та забезпечити сталість результатів.

Серед важливих напрямів також — формування культури відкритих даних. Забезпечення доступу до достовірної інформації дозволяє ЗМІ, громадським організаціям і органам влади приймати більш ефективні рішення та зміцнює громадянське суспільство.

Наступні кроки

Презентований проєкт Робочого плану буде доопрацьований з урахуванням зворотного зв’язку, отриманого під час консультацій. Друга консультація запланована вже сьогодні, тож слідкуйте за нашими оновленнями. 

8 квітня, відбулася особлива міжнародна зустріч, яка об’єднала представників громадської організації «НОВА Енергія» та національної коаліції Publish What You Pay з Австралії. Темою розмови стала прозорість у видобувних галузях — але крізь призму двох дуже різних контекстів: України, яка впроваджує Ініціативу прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) навіть під час війни, та Австралії — країни, яка вже 19 років вагається, чи впроваджувати ІПВГ у себе. 

Під час зустрічі, експерт з впровадження ІПВГ в Україні Віталій Филенко поділився з закордонними колегами досвідом з впровадження стандарту ІПВГ в Україні.

«Уряд України офіційно прийняв рішення про приєднання до Ініціативи прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) у 2009 році, під час чергового газового конфлікту з росією. Особливість ІПВГ в Україні полягала в застосуванні вимог Стандарту прозорості не лише до видобування, а й до галузей транспортування нафти і газу. Лише у 2013 році Україна виконала вимогу щодо створення Багатосторонньої групу ІПВГ і змогла отримати статус країни-члена ІПВГ. Багатостороння група ІПВГ, до складу якої на паритетних засадах входять представники держави, бізнесу та громадськості продовжує ефективно координувати впровадження Ініціативи», — розповів Віталій Филенко.

Стандарт ІПВГ передбачає відкритий доступ до даних щодо обсягів видобутку, сплачених платежів та податкових надходжень. Одним з інструментів для доступу до такої інформації в Україні є Портал ІПВГ Міністерства енергетики України. Завдяки йому можна бачити багато інформації, зокрема дані про надходження ренти до бюджетів громад.

«Портал ІПВГ є дієвим інструментом для посилення прозорості у видобувному секторі. Він не лише відкриває доступ до важливої фінансової та операційної інформації, а й дає змогу громадам краще розуміти, як працює галузь, та впливати на прийняття рішень на місцевому рівні», — зазначила менеджерка Порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська.

В Україні громади продовжують активно використовувати дані Порталу ІПВГ. Адже завдяки цим даним громадськість, на чиїй території ведеться видобуток корисних копалин можуть планувати розвиток, контролювати виконання зобов’язань компаніями, а також ефективно взаємодіяти з ними на підставі достовірної інформації. Про практичні аспекти використання цих даних на рівні місцевих громад розповіла асистент проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій:

«Наведу приклад Чернеччинської громади. У 2021 році газовидобувна компанія мала надати й встановити інтерактивні дошки в місцевій школі. У звіті зазначалося, що допомогу надано, однак школа не отримала жодного обладнання. Завдяки відкритим даним ІПВГ вдалося з’ясувати, що компанія також працює в іншій Чернеччинській громаді — в Дніпропетровській області, куди техніку і було доставлено. Цей випадок підтверджує важливість публічності даних — це дозволяє вирішити проблему і уникнути конфлікту між громадою та компанією».

Представниця національної коаліції Publish What You Pay, Мел Фланаган чесно і відкрито розповіла про виклики, які стримують її країну від впровадження Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ).

Однією з головних причин затримки, за її словами, стала низька зацікавленість у цифрових інноваціях на рівні уряду. Попередні уряди Австралії не бачили великої цінності у впровадженні відкритих стандартів і, зокрема, не бажали ухвалювати законодавство щодо прозорості бенефіціарного володіння. Цей компонент ІПВГ — надзвичайно важливий для боротьби з корупцією, адже дозволяє виявити, хто насправді контролює видобувні компанії. Тепер ситуація дещо змінилася: Австралія почала процес створення реєстру бенефіціарних власників, і хоча його ще не запроваджено на практиці — політичне рішення вже ухвалено.

Проте головна проблема полягає у надто вузькому розумінні самого поняття прозорості. Австралійські урядовці часто сприймають ІПВГ лише як інструмент для звітування про податки. Водночас вони не усвідомлюють, що ІПВГ — це про більше: про відкритість угод, географічні координати видобутку, умови контрактів, дотримання екологічних вимог, соціальні інвестиції в громади. Іншими словами — це ціла система управління знанням і даними, яка дозволяє громадам контролювати, як використовується їхній природний ресурс.

«Уряд досі думає, що прозорість — це просто про податки. Але ж це про архітектуру публічної інформації, доступ до рішень, які формують добробут громад. Саме це робить ІПВГ таким потужним», — зазначила Мел Фланаган.

Ще одним бар’єром стала централізованість адвокації. Більшість зусиль з просування ІПВГ були спрямовані на національний уряд, тоді як місцеві ради, уряди штатів та громадськість на «землі» часто залишалися осторонь. Це призвело до того, що рівень обізнаності про відкритий уряд в Австралії залишається вкрай низьким — як серед чиновників, так і серед звичайних громадян.

«Ми зрозуміли, що стратегія, яка базується лише на національній адвокації — не працює. Тому сьогодні ми змінюємо підхід. Ми шукаємо нові форми, які допоможуть людям на місцях побачити і відчути переваги прозорості», — пояснила спікерка.

Зараз коаліція Publish What You Pay Australia працює над новим проєктом — створенням першого в країні «громадського» ІПВГ-звіту. Цей звіт базуватиметься на вже доступних відкритих даних і матиме форму зручного цифрового продукту. Його мета — показати громадянам, журналістам, місцевим радам і бізнесу, що ІПВГ — це не про «черговий міжнародний звіт для галочки», а про конкретні знання і важелі впливу на те, як працює видобувна галузь.

Обговорення між українськими та австралійськими представниками продовжиться — вже у ширшому форматі. Наразі розглядається можливість організувати спільну зустріч двох національних коаліцій: Publish What You Pay Australia та української Асоціації «Енерготранспарентність». Метою є напрацювання спільних підходів до відкриття та візуалізації даних у видобувному секторі, а головне — посилення їх практичного використання на рівні громад.

Така співпраця — це ще один доказ того, що відкритість не має кордонів. А прозорість — це не про «звітність для звітності», а про довіру, участь і можливості для кожного. І якщо сьогодні український досвід допомагає рухати зміни на іншому континенті — значить, ми точно на правильному шляху.

Розвиток Порталу ІПВГ Міністерства енергетики України відбувається за фінансової підтримки проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, який реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, через ініціативу “ГО “НОВА Енергія” “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA).

Команда громадської організації «НОВА Енергія» долучилася до онлайн-форуму Rebuild Ukraine 2025: міжнародна підтримка та нові можливості для бізнесу, організованого Міжнародною торговою палатою (ICC Ukraine). Від організації у заході взяла участь менеджерка проєктів та порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська.

Захід став ключовою платформою для обговорення стратегій відновлення України. Участь у форумі взяли представники бізнесу, міжнародних партнерств та фінансових інституцій. Усього подія зібрала понад 180 компаній із 26 країн, що засвідчує високу зацікавленість міжнародної спільноти у процесах відновлення та розвитку України.

Україна вже понад 15 років працює над підвищенням прозорості та підзвітності в критично важливих секторах економіки. Один із ключових інструментів у цій сфері — Портал відкритих даних у видобувних галузях (Портал ІПВГ), що забезпечує публічний доступ до інформації про надрокористування та сприяє зменшенню корупційних ризиків.

Під час виступу на форумі Марина Бузань-Свірська представила досвід ГО «НОВА Енергія» у використанні цифрових платформ DREAM та Prozorro, які охоплюють повний цикл проєктів відновлення — від планування до закупівель та реалізації.

“Життєвий цикл проєкту відновлення починається в DREAM, а на етапі закупівель переходить у Prozorro. Це прозорий і чіткий процес: якщо компанія відповідає технічним критеріям, дотримується процедур і подає найвигіднішу ціну — вона отримує контракт. Такий механізм відкриває шлях до залучення фінансування від міжнародних партнерів і дозволяє іноземному бізнесу долучатися до відбудови України”, — підкреслила Марина Бузань-Свірська.

ГО «НОВА Енергія» співпрацює з ICC Ukraine в межах підписаного меморандуму. Ця співпраця стала основою для системної комунікації, координації спільних ініціатив та розробки ефективних рішень, спрямованих на відновлення країни.

Під час форуму ICC Ukraine також презентувала платформу Rebuild Ukraine — інструмент для координації інвестиційних програм. Вона дозволить міжнародному бізнесу не лише відстежувати перебіг відновлення, а й приймати обґрунтовані рішення щодо участі в конкретних проєктах.

ГО «НОВА Енергія» поділилася експертизою щодо практичного використання цифрових інструментів прозорості. Сподіваємось, ці приклади надихнуть інших учасників активніше долучатися до процесів відновлення — прозоро, ефективно та у партнерстві.

Дізнатися більше про наші проєкти та ініціативи — https://nova-energiya.org.ua/

Відновлення громад — це не лише про ремонт зруйнованих будівель. Це про те, чи зможе громада створити комфортне та інклюзивне середовище, де кожен мешканець знайде своє місце та можливості для розвитку. У наших реаліях відбудова — це ще й відповідальне ставлення до використання ресурсів, адже прозорість і ефективність у цьому процесі визначають не лише якість життя сьогодні, а й перспективи громади на майбутнє. Саме тому 03 квітня 2025 року команда ГО «НОВА Енергія» разом із представниками Лебединської міської ради та балансоутримувачами об’єктів соціальної інфраструктури провела робочу зустріч у Лебединській міській раді, яку продовжила  у форматі екскурсії. Мета — на власні очі побачити будівлі, які були зруйновані у 2022 році, проаналізувати виклики їхньої відбудови та деталізувати методологію моніторингу.

Під час екскурсії учасники відвідали один об’єкт в м. Лебедин та чотири  важливих об’єкти громади у віддаленому селі Лебединської територіальної громади, а саме:

• Три багатоквартирні житлові будинки у селі Малий Вистороп;
• Відокремлений структурний підрозділ “Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету”
• Лебединський заклад загальної середньої освіти №1 м. Лебедин

Сьогоднішня реальність в Україні — це не лише відбудова, а й постійний інформаційний виклик. Через безпекову ситуацію та накопичену втому від війни суспільство реагує на будь-які новини про відновлення по-різному. Під час зустрічі ця тема стала одним із важливих аспектів обговорення.

Учасники дійшли висновку, що балансоутримувачі та представники місцевої влади часто опиняються між двома позиціями:
1️.  Ті, хто відкритий до діалогу, розуміють, що довіра громади будується через прозорість. Вони готові надавати інформацію, звітувати про витрати й пояснювати свої рішення.
2️.  Ті, хто боїться публічності, переконані, що будь-які дані, навіть якщо роботи виконані якісно, будуть розкритиковані, адже суспільство потребує емоційного виходу після років війни.

Щоб уникнути інформаційного вакууму та зробити процес моніторингу максимально точним, під час зустрічі обговорили, як ефективно налагодити комунікацію не лише з громадою, а й безпосередньо з балансоутримувачами. Вони володіють ключовою інформацією про стан об’єктів, хід відновлювальних робіт і використання коштів. Команда «НОВА Енергія» застосовуватиме класичні інструменти збору даних — інформаційні запити, аналіз відкритих джерел та офіційної документації. Водночас можливість отримати інформацію з перших вуст значно прискорює процес та допомагає уникнути прогалин у даних. Саме тому під час зустрічі визначили відповідальних за взаємодію, узгодили ключові канали обміну інформацією та обговорили, які саме дані важливо отримати для якісного моніторингу.

Результати зустрічі стали важливим етапом у деталізації методології моніторингу. Наступний крок — продовження збору детальних даних для паспортів об’єктів, аналіз проєктної документації та оцінка ефективності використання коштів. Завдяки громадському контролю процес відбудови в Лебединській громаді стане зрозумілішим для мешканців, а влада отримає чіткі рекомендації щодо покращення комунікації та підзвітності.

Слідкуйте за оновленнями! ГО «НОВА Енергія» публікуватиме інформацію про хід моніторингу, а також ділитиметься історіями мешканців, які вже зараз беруть активну участь у відбудові громади.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

28 березня відбувся фінальний онлайн-захід «Посилення громадянського суспільства: здобутки, висновки та наступні кроки». Учасники різних громадських організацій представили свої досягнення у напрямку організаційного зростання.

Досягнення ГО «НОВА Енергія» представила асистент проєктів Софія Молочій. Вона зазначила, що участь у проєкті стала своєрідним аудитом для організації, дозволивши оцінити внутрішні процеси та внести зміни для нового етапу розвитку організації.

«Цей проект став для нас поштовхом до якісних змін майже у всіх сферах: від комунікацій до фандрейзингу. Але головним нашим досягненням залишаються люди. Кожен член команди ГО “НОВА Енергія” доклав зусиль, аби зробити організацію сильнішою та ефективнішою. Я пишаюся тим, що наша бухгалтерка розширила облікову політику в п’ять разів, а наша комунікаційна діяльність стала відкритішою та регулярною завдяки новій менеджерці з комунікацій. Ми пройшли випробування і виросли. Тепер перед нами амбітні плани, які ми впевнено втілюватимемо в життя.», — зазначила Софія Молочій.

Після презентацій учасники заходу обговорювали питання адвокації та формування політики, фандрейзингу й фінансової стійкості, а також стратегічних комунікацій і взаємодії зі стейкхолдерами. Представники ГО «НОВА Енергія» активно брали участь у дискусіях, ділилися досвідом, аналізували виклики та пропонували власні ідеї та рішення.

ГО «НОВА Енергія» продовжить розширювати свої ініціативи, спрямовані на сталий розвиток громадянського суспільства та власний розвиток для творення соціальних змін.

Захід відбувся за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ Ukraine

Відновлення в українських громадах, особливо у прифронтових регіонах, часто відбувається у надзвичайно нестабільних умовах. Ситуація змінюється щодня: обстріли, нові руйнування, переміщення людей. У таких реаліях створити комплексний, офіційно затверджений План відновлення — складне завдання. Проте саме в таких громадах рішення потрібно ухвалювати негайно.

У Лебединській міській територіальній громаді процес підготовки Плану відновлення розпочався ще у 2023 році за підтримки міжнародних експертів. Робоча група, аналітика, фокус на інклюзивність — усе це було. Але, як часто трапляється, реальність пішла швидше за плани.

Відновлення об’єктів соціальної інфраструктури в Лебединській громаді відбувалося паралельно з підготовкою Плану. За словами начальника управління економічного розвитку Юрія Магаляса:

“План відновлення після його написання вже був неактуальним, адже всі об’єкти соціальної інфраструктури були на той час відновлені”.

Причина проста: очікувати місяцями на розробку та затвердження Плану громада не могла. Була створена комісія, яка оперативно обстежувала об’єкти, і рішення про відновлення ухвалювалися “тут і зараз” — з огляду на потреби людей, які прагнули повернутися до хоча б частково нормального життя, а також можливості, які з’являлись хаотично і неочікувано.

Звучить парадоксально, але план запізнився. Коли він був готовий — його вже не було до чого застосувати.

Цей приклад не поодинокий. У прифронтових регіонах ситуація змінюється настільки швидко, що “сталий” План відновлення, який розробляється місяцями, просто не встигає за подіями. Буває, що він втрачає актуальність ще до того, як потрапляє на стіл ухвалення.

Цей кейс змушує нас переглянути саму логіку планування відновлення. Ми віримо, що майбутнє — за динамічними планами відновлення. Вони мають бути:

• Гнучкими — з можливістю оперативного оновлення;
• Публічними — з відкритим процесом внесення змін;
• Інтегрованими з платформами на кшталт DREAM — для постійного оновлення статусів і пріоритетів.

Сьогоднішні виклики — це і можливості. Якщо ми хочемо ефективного відновлення громад, особливо в зонах близьких до фронту, нам потрібно змінити підхід до планування. Лебедин — лише одне з дзеркал системної проблеми. Настав час говорити про нову норму — адаптивне планування.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

18 березня відбувся круглий стіл “Моніторинг відбудови: механізм оцінки відновлення Лебединської громади”. Під час заходу активні мешканці громади, балансоутримувачі об’єктів, місцева влада, експерти та незалежні аудитори мали змогу не лише ознайомитись із проєктом “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, а й об’єднати свої зусилля, визначити шляхи співпраці у реалізації проєкту задля прозорої відбудови громади.

З початку повномасштабного вторгнення понад 300 об’єктів інфраструктури Лебединської громади, що на Сумщині, було зруйновано або пошкоджено. Відновити усі пошкоджені об’єкти самотужки громада не спроможна, тому охоче співпрацює з громадськими організаціями, бізнесом та органами державної влади. Представники Лебединської міської ради розуміють важливість прозорості у цьому процесі, тому активно долучились до круглого столу, який організувала команда ГО “НОВА Енергія”, щоб  презентувати та обговорити механізм моніторингу процесу відбудови 15 об’єктів соціальної інфраструктури  Лебединської громади вже цієї весни.

“В Україні з’явилося багато інструментів для моніторингу відновлення, серед яких ключові — DREAM та Big Recovery Portal (BRP). DREAM забезпечує прозорість на всіх етапах відбудови, публікуючи дані про пріоритизацію та реалізацію проєктів. BRP доповнює цей процес, зокрема: мінімізує корупційні ризики, допомагає планувати відновлення, створює базу для бізнесу та зміцнює довіру міжнародних партнерів. Обидві системи сприяють ефективному розподілу ресурсів і нагляду за їх використанням”, — зауважила Наталія Перетятько, менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”.

Щоб краще розуміти, як втілюватимуть проєкт у життя та яка роль усіх стейкхолдерів в його реалізації, Наталія Перетятько провела коротеньку презентацію, під час якої вона не лише розповіла про проєкт, але й пояснила, чому громадськості важливо бути залученими до моніторингу відбудови об’єктів у власній громаді. 

“Недостатня відкритість даних про фінансування та виконані роботи можуть призводити до неефективного використання коштів та навіть корупційних ризиків. Впровадження громадського моніторингу допоможе забезпечити контроль за якістю виконаних робіт та сприятиме підвищенню довіри до процесу відбудови”, — підкреслила менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”, Наталія Перетятько.

Сьогодні в Україні моніторинг витрат місцевих органів влади став справою багатьох організацій та ініціатив. Опитування, точкові перевірки, аналіз витрат — усе це важливі, але фрагментарні інструменти, які не дають цілісної картини. Натомість справжня прозорість і контроль за відновленням потребують системного підходу, що дозволяє зазирнути у всі етапи реалізації проєкту. Саме таким підходом стала методологія моніторингу відбудови, розроблена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Вона охоплює всі критично важливі аспекти відновлення — від планування до оцінки виконаних робіт — і дозволяє громаді, експертам та владі мати єдине бачення прозорого процесу.

“Методологія дає змогу комплексно оцінити відбудову об’єктів, починаючи з формування паспорту об’єкта й аналізу всієї супровідної документації. Вона також включає оцінку прозорості рішень: чи була громада залучена до ухвалення проєкту, чи враховувалися її потреби? Це дозволяє не лише фіксувати якість робіт, а й попереджати корупційні ризики. Ключовими етапами , які підлягають оцінюванню є планування, затвердження проєкту та його реалізація. На завершальному етапі ми аналізуємо фактичні роботи, спілкуємося з мешканцями, фіксуємо результати через фото та відео”, — розповіла Олена Кузьменко експертка проєкту ГО “НОВА Енергія”.

Представники приватного підприємства (ПП) «Суми-Южана» розповіли про роль незалежного технічного моніторингу у відбудові громад. Це приватне підприємство виконуватиме технічний аналіз якості та вартості проведених робіт, оцінюватиме дотримання стандартів безбар’єрності та енергоефективності. Співпраця з ними є важливою для забезпечення достовірності моніторингу, підвищення прозорості відбудови та посилення довіри громади до процесу реконструкції. 

Учасники круглого столу підкреслили важливість впровадження механізмів громадського моніторингу, як запоруки ефективного використання ресурсів та сталого розвитку громади. В результаті мешканці громади, балансоутримувачі об’єктів, місцева влада, експерти та незалежні аудитори засвідчили, що будуть активно долучатись до моніторингу за відбудовою об’єктів соціальної інфраструктури. 

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

15 березня відбувся тренінг “Сила в даних: як працівники можуть стати агентами змін у видобувній галузі”, який об’єднав активних представників видобувного сектору Сумщини, зацікавлених у прозорості, справедливому розподілі ресурсів та покращенні соціальних стандартів. Захід, організований ГО “НОВА Енергія”, став не лише навчальним майданчиком, а й платформою для дискусій та обміну досвідом між працівниками компаній, експертами з відкритих даних та представниками громад.

Щоб активізувати учасників із самого початку, тренінг розпочався з айсбрейкер-сесії. У форматі інтерактивної гри учасники інтуїтивно вловлювали нові словосполучення і тези, які згодом були глибше розкриті під час заходу.

Відкритість у видобувній галузі — не лише про цифри, а й про конкретні можливості для працівників і громад. Як зрозуміти, куди спрямовуються доходи від видобутку? Чи відповідає компанія екологічним та соціальним стандартам? Як працівники можуть впливати на рішення керівництва? Саме ці питання були ключовими на тренінгу.

Учасники дізналися про Ініціативу прозорості видобувних галузей (ІПВГ) та її значення для кожного, хто працює в цьому секторі. Відкриті дані допомагають не лише громадам контролювати доходи, а й самим працівникам розуміти фінансові відрахування компанії та її внески в розвиток регіону. Зацікавили учасників практичні сесії з використання відкритих онлайн-ресурсів, що дозволяють перевіряти фінансову звітність компаній, їхній екологічний вплив та зобов’язання перед громадами.

«Публічні дані — це не просто цифри у звітах, а інструмент, який може змінювати правила гри у видобувній галузі. На тренінгу ми говорили про те, як працівники можуть використовувати інформацію про податки, екологічний вплив та соціальні внески своїх компаній, щоб підвищувати відповідальність бізнесу та сприяти розвитку громад. Важливо розуміти: прозорість — це не лише вимога міжнародних стандартів, а й можливість кожного працівника впливати на стабільність своєї роботи, добробут регіону та майбутнє галузі в умовах енергетичного переходу» — зауважила Наталія Перетятько, менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”.

Окрему увагу приділили антикорупційним заходам, гендерним, екологічним та соціальним стандартам у видобувній галузі. Чому важливо дотримуватися принципів рівності на робочих місцях? Як екологічна відповідальність впливає на безпеку працівників? Як компанії можуть запобігати корупційним ризикам та підвищувати рівень довіри серед співробітників? Учасники отримали відповіді на ці питання та поділилися власним досвідом.

Глобальні зміни в енергетичному секторі стали ще однією важливою темою тренінгу. Перехід до відновлюваних джерел енергії, адаптація компаній до нових викликів і потреба в нових компетенціях — усе це безпосередньо впливає на працівників. Під час заходу розглянули реальні кейси з досвіду інших країн та можливі сценарії розвитку видобувної галузі в Україні.

Тренінг засвідчив: кожен працівник може стати агентом змін. Відповідальне ставлення до відкритих даних, моніторинг фінансових потоків і активна позиція в громадських ініціативах сприяють прозорості та сталому розвитку компаній. ГО “НОВА Енергія” разом із партнерами продовжуватиме підтримувати працівників та громади у цьому напрямку, адже справжні зміни починаються з активної участі кожного.

Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA), яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

Громадська організація «Нова Енергія» планує розширити мережу громад-партнерів з Сумщини та Харківщини для спільної реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення та розвиток регіону.

Ми пропонуємо реалізацію спільних ініціатив на підтримку процесів відновлення громад, посилюючи принципи сталого розвитку, прозорості врядування та залученості громади. Наша мета — разом із громадами розробити такі проєктні активності, які не лише будуть цікавими та інноваційними, а й реально відповідатимуть їхнім потребам.

Що ми пропонуємо?

У межах проєкту ми плануємо:

• Навчання для громад щодо інструментів моніторингу відновлення та відкритих даних.
• Аудит офіційних сайтів громад для виявлення прогалин у публікації важливої інформації та розробку рекомендацій із покращення відкритості.
• Соціологічні дослідження серед мешканців громад, які допоможуть визначити найважливіші напрями інформатизації.
• Інтеграцію інфографіки про бюджет громади на сайті громади, що сприятиме прозорості фінансів.

Додаткові ідеї, які можуть бути включені в проєкт:

• Розвиток інструментів демократії участі – впровадження електронних платформ для інформування та збору ініціатив громадян.
• Створення ком’юніті для вразливих груп населення, зокрема:
  • мережі чатів у Signal для ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю та інших груп;
  • локальні зустрічі для взаємопідтримки та обговорення актуальних проблем у громаді;
  • навчання зі створення та реалізації локальних ініціатив.
• Підготовка аналітичних матеріалів і рекомендацій для планування розвитку та відновлення громади тощо.

Але це лише частина можливих активностей! Ми відкриті до пропозицій від громад, щоб реалізовувати проєкти, які відповідають вашим реальним потребам.

Кого ми шукаємо?

– Громади із Сумської та Харківської областей, які хочуть посилити свою прозорість та відкритість.

– Громади, зацікавлені у навчанні активістів та посадовців сучасним інструментам моніторингу.

– Громади, які мають амбітні ідеї, але потребують підтримки для їх реалізації.

Зверніть увагу! Кількість громад, які зможуть взяти участь у поточній хвилі проєкту, обмежена. Якщо ваша громада хоче долучитися, не зволікайте! Запити від громад які знаходяться на території родовищ корисних копалин загальнодержавного значення будуть додатковою перевагою.

Як подати заявку? Надішліть лист у довільній формі на електронну адресу ГО “НОВА Енергія”: energiya.nova@gmail.com 

Дедлайн для подачі заявок: 24 березня 2025 року до 15:00. 

Разом зробимо наші громади більш відкритими, сталими та інклюзивними!