Автор: admin

Щодня жителі українських громад потерпають від обстрілів та наслідків, які вони завдають. Попри складні обставини, жителі Первозванівської громади Кіровоградської області продовжують шукати різні способи для відновлення та розвитку своєї громади.

13 травня 2024 року команда ГО “НОВА Енергія” провела онлайн тренінг “Планування розвитку громад: прозорість, енергетичний перехід та екологічна відповідальність”, до якого долучились представники місцевої влади та активні жителі Первозванівської громади. 

Однією з найбільш обговорюваних тем заходу була зелена перебудова. Враховуючи, що в громаді ведеться видобування урану, несподіваним рішенням є активне впровадження ВДЕ.

Експерти заходу врахували таку особливість розвитку громади та поділились досвідом в енергетичних та антикорупційних аспектах інфраструктурних проєктів, аби вони створювали додану вартість, були цікавими та актуальними для громади.

Зокрема виконавча директорка ГО “Флора” Людмила Шестакова поділилась ідеями громадських проєктів для просування демократичних цінностей у громадах Кіровоградської області та підкреслила значення рівня обізнаності місцевих мешканців щодо впровадження громадських ініціатив, особливо у контексті розв’язання екологічних проблем. 

Однією з найбільш відчутних проблем Первозванівської громади є високий рівень радону в підвальних приміщеннях, зокрема укриттях громади. Дослідженням цієї проблеми вже кілька років займаються представники ГО “Флора” шляхом проведення відповідних вимірювань та пошуком причин виникнення такого небезпечного явища.

Під час обговорення було чітко помітно стурбованість жителів громади щодо даної проблеми. Враховуючи, що повітряні тривоги у цьому регіоні є частим явищем (5-6 разів на день), підвищений рівень радону значно впливає на здоров’я жителів, а особливо школярів, адже вони проводять найбільше часу в укриттях.

Учасникам заходу навіть вдалось побрейнстормити над ідеями вирішення екологічних питань громади. В результаті чого було сформовано рішення, ідею для майбутнього проєкту, яке може вплинути одразу на дві проблеми громади. Встановлення електростанцій відновлюваних джерел енергії на стихійних сміттєзвалищах не лише допоможе призупинити розростання забруднених територій, а й дозволить забезпечити автономне живлення вентиляційних систем укриттів для зменшення рівня радону.

Такий ентузіазм представників Первозванівської громади захопив експертів ще під час семінару “Стратегічна екологічна оцінка (СЕО), основні НПА та стратегування екологічного розвитку ТГ”, який відбувся 10 травня 2024 року.  Даний захід став платформою для ідентифікації та ранжування екологічних ризиків громади, в рамках проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки Стратегічного плану розвитку Первозванівської громади. 

Така синергія місцевої влади, жителів та експертів відповідної галузі сприяє ефективному місцевому розвитку. Адже в комплексі досвід усіх учасників процесу дозволяє знайти неочевидні для влади, але важливі для суспільства проблеми. 

Які ж ризики змогли ідентифікувати в Стратегічному плану розвитку Первозванівської громади читайте нижче.

Заходи було організовано ГО “Флора” в рамках проекту ГО”НОВА Енергія” “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

Організатори заходів усього світу вже давно впроваджують практики сталого розвитку в івент-менеджменті. Така тенденція дійшла й до країн Східного партнерства, до України зокрема. Тепер такі заходи зможе організовувати ГО “НОВА Енергія”, адже у квітні 2024 року менеджерка проєктів Марина Бузань-Свірська та асистентка проєктів Софія Молочій завершили  навчальний курс Event for Future, який реалізовано за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства».

Настав час переосмислення цінностей: довкілля більше не сприймається як засіб виключно для збагачення людства. Тому забезпечення сталості в усіх сферах діяльності людини є фундаментом для формування нової парадигми функціонування організацій та держави в цілому.

“Заходи ГО “НОВА Енергія” раніше включали елементи сталості, але той спектр знань, який ми отримали під час проходження курсу, та досвід, який отримали на семінарі в Тбілісі, безсумнівно, допоможе в рази покращити наші заходи.” – поділилась думками Софія Молочій.

Навчальний курс складався з двох етапів: 

• онлайн курс – вивчення модулів на навчальній платформі та відвідування онлайн-занять;
• офлайн семінар в Тбілісі, де учасники закріпили вивчений раніше матеріал та спробували застосувати його на практиці.

“Формат вивчення модулів на платформі є найкращим рішенням. В наших реаліях, представники України могли не хвилюватись, що не встигнуть пройти курс, адже всі уроки були постійно доступні до вивчення онлайн.” – зазначила Марина Бузань-Свірська.

Зараз організації попри війну повертаються до офлайн формату роботи. Тож доцільно щоб це повернення було з новими стандартами, ідеями та “фішечками”. Такий досвід змогли отримати учасники курсу під час подорожі в Тбілісі. 

3 дні представники країн Східного партнерства на практиці тестували свої знання про вибір місця проведення заходу, харчування тощо. Цікавим блоком навчання був візит до першого в Грузії zero waste магазину “Zero Effect”. Засновники цього простору поділились своїм досвідом впровадження екологічного продукту в життя грузинів, починаючи від повного нерозуміння для чого потрібна така продукція та до отримання перших постійних клієнтів.

Особливістю цього навчального курсу стало обов’язкове практичне завдання для учасників – організація національного заходу з врахуванням вивчених раніше принципів сталості. Концепцію заходу команди країн мали можливість підготувати та презентувати одразу під час семінару в Тбілісі.

Слідкуйте за нами, щоб не проґавити анонс та дізнатись про сталий  івент-менеджмент  для ОГС!

Україна посідає перше місце у Європі та 11-те у світі за покладами уранових руд. Враховуючи потенційний вплив видобування цієї корисної копалини на навколишнє середовище, громад на території яких знаходяться родовища, громадськість активно працює над посиленням екологічного контролю на цих територіях. Сьогодні уранова промисловість України зосереджена у Дніпропетровській та Кіровоградській областях. 

26 квітня 2024 року в Первозванівці відбувся тренінг “Громадський моніторинг, як інструмент запобігання корупційним проявам при вирішенні екологічних проблем громади”, до якого долучилися представники ДП «СхідГЗК», ОМС, громадських організацій регіону та активні жителі громади. 

З вітальними словами до учасників заходу звернулась голова Первозванівської територіальної громади  Прасковія Петрівна Мудрак. 

“В час війни дуже важливо згуртовуватись над спільними проблемами. Враховуючи, що на території нашої громади ведеться видобування урану, актуальним завжди залишається питання екології. Такі настрої посприяли  включенню до стратегії розвитку громади розділу про вирішення екологічних проблем. Зараз, коли Україна здійснює енергетичний перехід, особливо важливо щоб всі сторони: представники видобувної компанії, ОМС та активні жителі громади могли вести діалог для забезпечення моніторингу за виконанням завдань стратегічного розвитку громади, зокрема в розрізі екологічної ситуації.” – зазначила Прасковія Петрівна.

В ході обговорення екологічних проблем громади, учасники отримали можливість розвінчати міфи про діяльність шахт та отримати інформацію про заходи для збереження довкілля, які здійснює підприємство. 

Директор Інгульської шахти державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», Равіль Агліулін, розповів, що наразі для видобування урану підприємство використовує нове обладнання, яке дозволяє частково компенсувати дефіцит працівників, у зв’язку з мобілізацією та забезпечити дотримання підприємством всіх норм та стандартів.

Видобування критичної та стратегічної сировини на території області є вкрай важливим для забезпечення енергетичного переходу та повоєнного відновлення України. Разом з тим, ця діяльність може бути джерелом надмірного техногенного впливу на довкілля та здоров’я населення. Тому важливо забезпечити постійний екологічний контроль та громадський моніторинг на територіях довкола видобувних потужностей.

Додатковим механізмом контролю у сфері видобування урану з 2023 року є Стандарт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях,.

“Кожен в громаді по різному дивиться на процес видобування урану. Для видобувних компаній важливіші економічні аспекти, для ОМС – кількість надходжень, а для громадськості – вплив на екологію. Стандарт ІПВГ передбачає понад 380 аспектів, які мають розкриватися серед  них і політики щодо залучення місцевих жителів та результати проведення екологічних аудитів, тому що для інвесторів й подальших перспектив це є вкрай важливим” – зазначив експерт з організації роботи Національного секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.

До обговорення екологічного аудиту громади активно долучилась еколог Первозванівської сільської ради територіальної громади Оксана Білоусова, яка розповіла детальніше про екологічну ситуацію в громаді, що вже зроблено та що планується зробити.

За її словами, найбільш гостро в Первозванівській громаді стоїть питання вивозу сміття, як і в багатьох громадах, які знаходяться за обласним центром. Громада протягом останніх 5 років спонукає жителів укладати договори з надавачем послуг вивозу сміття, проте залишилась частина жителів, яка продовжує формувати стихійні звалища з побутових відходів. 

Як зазначає еколог громади: “Ми намагаємось боротись з екологічними правопорушеннями, але поки ще не знайшли ефективного механізму. Діюча система штрафів також не здатна вирішити проблему. Наприклад, нещодавно на території громади проводилась перевірка водних об’єктів, де було виявлено що орендар спустив воду зі ставка. Як результат, він отримав штраф лише 850 грн”. Як бачимо, тема води також є поширеною проблемою на території громади через відсутність центрального водопостачання в деяких населених пунктах громади. 

В ході дискусії між ОМС, громадськістю та представниками видобувної компанії було прийнято спільне рішення про створення експертно-дорадчої ради в громаді. Навіть неформальна рада допоможе налагодити координацію між сторонами, що допоможе швидше реагувати на екологічні правопорушення, протистояти фейкам та формувати екологічний порядок денний громади.

Захід було організовано ГО «НОВА Енергія» у партнерстві  з ГО “ФЛОРА” в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

В час повномасштабної агресії росії проти України питання екологічної безпеки в громадах Кіровоградщини стали ще більш актуальними. Відходи руйнації, перебої електропостачання, міграція населення з прифронтових територій значно впливають на екологічний стан громади. Ці проблеми спонукають  місцеву владу та жителів громад шукати спільні рішення.. 

Які екологічні проблеми є в Бобринецькій громаді? Як з ними боротися та як запобігати?

Відповіді на ці та інші питання шукали учасники тренінгу “Громадський моніторинг, як інструмент запобігання корупційним проявам при вирішенні екологічних проблем громади”, який відбувся 25 квітня 2024 року у Бобринецькій громаді. Захід було організовано ГО «НОВА Енергія» у партнерстві  з ГО “ФЛОРА” в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

Незважаючи на десяток повітряних тривог майже щодня, представники молоді, ОМС та закладів освіти громади виявили бажання долучитись до моніторингу екологічної ситуації своєї громади.

 Під час активної дискусії учасники заходу визначили 3 основні проблемні напрямки:

• забруднення повітря;
• низька якість питної води та відсутність каналізаційних мереж;
• розораність та забруднення земель, а також прибережних зон.

Не оминули й поширену серед українських громад проблему спалювання  листя та сміття. Одна з учасниць тренінгу запропонувала альтернативу – виготовлення пелетів з сухого листя замість деревини. За її словами пелети з листя є менш шкідливими при спалюванні ніж  пелети з деревини. Питання виготовлення таких пелетів, зацікавило аудиторію тому учасники розпочали нову дискусію про можливості для відкриття такого виробництва на території громади.

Командна робота над зазначеними напрямками посприяла пошуку оптимального рішення для покращення екологічної ситуації в громаді. Сміливим рішенням молоді стала рекомендація підвищити штрафи для запобігання екологічних правопорушень. Ефективність такого рішення підтвердив заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, ЖКГ та архітектури міської ради Кулик Євгеній Петрович та додав: “Система штрафів є дійсно ефективною, коли знаєш хто правопорушник. У випадку екологічних злочинів, зазвичай не вдається спіймати злочинця “на гарячому”. Для ефективної роботи  штрафів громада потребує впровадження системи моніторингу, до якої будуть долучені жителі, які зможуть швидко виявляти та реагувати на порушення.”

За результатами обговорення в тематичних групах та дискусій, учасники заходу зійшлися на думці щодо необхідності формування у громаді експертно-дорадчої ради, яка буде працювати над питаннями стратегічного вирішення екологічних проблем та  планування розвитку Бобринецької громади. Активно обговорювалися питання можливості залучення експертного потенціалу регіону для посилення компетенцій та “голосу” цього формування.

Одразу після тренінгу учасники створили групу у соціальній мережі Facebook “Громадський екологічний контроль м. Бобринець” https://facebook.com/groups/684285390429337/, куди долучили інших жителів громади. Така ініціатива є майданчиком для моніторингу екологічної ситуації в Бобринецькій громаді та допоможе затримувати правопорушників на “гарячому” частіше.

Початок 2024 року став одним з найважчих періодів для громад Сумщини від початку повномасштабного вторгнення. Постійні обстріли, перебої з електроенергією та зв’язком практично зупинили процес відновлення та паралізували роботу закладів освіти у прифронтових зонах. Вчителі та учні змушені залишати громади, продовжуючи освітній процес в онлайн-режимі.

Незважаючи на виклики, що постають в умовах активних бойових дій, представники Краснопільської громади планують вже сьогодні відновлення та розвиток своєї громади.

Враховуючи близькість до кордону, громада не може претендувати на державне фінансування відновлення, тому активно шукають нові можливості для співвідподального відновлення.  1 квітня 2024 року представники ОМС та навчальних закладів Краснопільської громади долучились до онлайн-тренінгу “Планування розвитку громади: прозорість, енергетичний перехід та екологічна відповідальність”, де змогли обговорити шляхи співвідповідального відновлення на принципах екологічності та прозорості. 

Учасники тренінгу обговорили особливості планування потреб громади, спрямовані на забезпечення необхідних ресурсів для подальшого розвитку та відновлення. Питання залучення фінансових ресурсів для відновлення об’єктів у прифронтових громадах виявилося одним із найбільш актуальних. 

“У відновленні громади варто дотримуватись принципу “краще ніж було”, тому важливо слідкувати за світовими тенденціями, на що звертають увагу міжнародні донори при виділенні фінансування. Новітні ноу-хау як, наприклад не звичайний ремонт даху, а з встановленням системи кондиціонування чи сонячних панелей зможуть зробити проєкти більш конкурентними, цікавими й зеленими. В умовах коли громада знаходиться в безпосередній близькості до кордону з державою-агресором якраз ця інноваційність, зеленість проєктів дозволить залучати кошти на їх реалізацію вже зараз, не чекаючи доки все налагодиться і можна буде розраховувати повною мірою на державне фінансування” – зазначив Віталій Филенко, голова ради ГО НОВА Енергія. Також експерт пояснив чому надає перевагу роботі з навчальними закладами у процесі впровадження “зелених” технологій: “Школи мають достатньо великий потенціал, щоб залучати молодь та впроваджувати зелені інновації, ідеї, які будуть нетиповими та корисними саме для їхньої громади.

Обговорення проєктів, спрямованих на створення екологічно-чистого середовища та енергоефективної громади дало гарне підґрунтя для роздумів та подальшої співпраці між громадською організацією “НОВА Енергія” та Краснопільською громадою у створенні проєктів. 

Захід було організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ. Варто відзначити, що дана ініціатива є співфінансуванням для проєкту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Корупція є однією з найбільших загроз для кожної з громад, що підриває довіру мешканців до влади, порушує справедливість і гальмує соціально-економічний розвиток. Однак, навіть у таких складних обставинах сьогодення, існує надія на покращення. І тут важливу роль відіграє залучення молоді до формування антикорупційного порядку денного. Молодь повинна стати драйвером якісних  змін в громаді та протидіяти проявам недоброчесності.

Молодь справді прагне змін і кращого життя для себе, своїх громад та країни. Багато молодих людей обрали життя і навчання в Україні, попри війну та всі складнощі сьогодення. Молодь демонструє, що готова працювати та розвивати країну.

Незважаючи на нічні тривоги, які були напередодні, молодь Пустомитівської громади Львівської області активно долучилася до тренінгу “Не критикуй, а пропонуй: як громадськість може формувати антикорупційний порядок денний своєї громади”, який відбувся 29 березня. В межах зустрічі учасники продемонстрували свою готовність долучатися до впровадження  антикорупційних інструментів, брейнстормити над рекомендаціями, методами та інструментами подолання корупції у громаді. Захід було організовано ГО «НОВА Енергія» у партнерстві  з ГО “Інститут міжнародних та економічних досліджень”, Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини, Інститутом економічного розвитку громад в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

В межах заходу було презентовано Комплексну  екологічну та корупційну оцінку у діяльності Пустомитівської міської територіальної громади, яка була розроблена експертами Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини на основі аналізу Стратегії розвитку Пустомитівської громади до 2027 року. Також під час зустрічі учасники мали можливість розглядати конкретні сценарії та ситуації, що можуть породжувати корупційні ризики в роботі органів місцевого самоврядування та спільно напрацювали рекомендації щодо уникнення можливих корупційних та екологічних  ризиків.

Запрошуємо Вас ознайомитись детальніше з результатами аналізу Стратегії розвитку Пустомитівської громади нижче.

“Особливо актуальною є участь молоді у формуванні політики відновлення України та розвитку у післявоєнний період, антикорупційного порядку денного та євроінтеграції. Бо ж саме нинішня молодь формуватиме вектор розвитку в майбутньому. Для цього вже зараз необхідно надавати молоді потрібні знання про можливості, повноваження та інструменти, якими вони можуть користуватися” – зауважила експертка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась

Саме тому надзвичайно важливо, щоб місцеві громади уже зараз визначали систему стимулів, які б допомогли зупинити міграцію молодих людей з маленьких населених пунктів: починаючи від створення інфраструктури, забезпечення робочих місць до навчань та залучення молоді у життя громади та процес прийняття рішень.

“Ми справді робимо усе можливе, щоб молоді люди були максимально інтегровані в політичні процеси й мали реальний вплив на процес прийняття рішень в нашій громаді. Так, в Пустомитівській громаді працює Молодіжна рада. Зі сторони влади, ми завжди намагаємося допомогти та підтримати їх у всіх починаннях, надати інструменти для особистісного розвитку, підвищення рівня взаємодії з владою, забезпечення своїх прав тощо. Це інвестиція в наше майбутнє, формування пласту активних, досвідчених, мотивованих людей, які розвиватимуть нашу громаду. Коли молодь задоволена якістю та рівнем життя в громаді, вони залишаються жити в громаді. В майбутньому це – податки та поповнення бюджету громади, подолання демографічної кризи та розв’язання соціальних проблем. Не може не тішити, те, що  молодь не толерує корупції і як показує сьогоднішній захід готова активно включатися в напрацювання заходів і методів  подолання недоброчесності. Ціннісні орієнтири молодих людей дуже важливі, оскільки від неї залежить розвиток громади в майбутньому. Розірвати коло корупції на всіх рівнях  можуть допомогти доброчесні молоді люди, оскільки саме вони будуть лідерами громади завтра”- підкреслив заступник міського голови Пустомит Андрій Пелехатий.

Нині Україна проходить непростий шлях, долаючи корупцію та створюючи дієві програми та інструменти, які б допомогли максимально подолати це явище в державі. Особливо після повномасштабного вторгнення росії в Україну ми гостро відчуваємо несправедливість і готові дієвіше боротися проти будь-яких викликів, в тому числі й корупційних. 

Як виникають корупційні ризики? Як їх уникнути? З чого почати і як громадськість може долучитися до формування антикорупційних рекомендацій у громаді?

Відповіді на ці питання шукали  під час тренінгу для ОМС та місцевих лідерів думок “Не критикуй, а пропонуй: як громадськість може формувати антикорупційний порядок денний своєї громади”, який відбувся 27 березня у Куликові. Захід було організовано ГО «НОВА Енергія» у партнерстві  з ГО “Інститут міжнародних та економічних досліджень”, Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини, Інститутом економічного розвитку громад в рамках ініціативи “Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку” за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується GIZ.

З вітальним словом до учасників звернулася голова Куликівської громади Лілія Бова, яка наголосила на важливості таких зустрічей та закликала усіх учасників активно включатися  до обговорення.

В межах заходу було презентовано Комплексну  екологічну та корупційну оцінку у діяльності Куликівської селищної територіальної громади, яка була розроблена експертами агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини на основі аналізу Стратегії розвитку Куликівської громади до 2027 року. Також під час зустрічі учасники мали можливість розглядати конкретні сценарії та ситуації, що можуть породжувати корупційні ризики в органах місцевого самоврядування та у роботі в командах спільно напрацювали рекомендації щодо уникнення можливих корупційних та екологічних  ризиків.

Щоб ознайомитись з результатами комплексної  екологічної та корупційної оцінки у діяльності Куликівської селищної територіальної громади гортайте документ нижче.

“Не варто ховати чи замовчувати локальні проблеми. Доброчесність починається з кожного мешканця громади. Варто залучати мешканців до напрацювання заходів та рекомендацій для зниження корупційних ризиків, напрацьовувати спільно правила та критерії, впроваджувати антикорупційні інструменти, серед яких різноманітні  діджитал-інструменти та новаторський підхід, аніж пізніше чути про випадки корупції” – зазначила Ірина Куропась, менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини. Також експертка розповіла про такий інструмент як Антикорупційна програма. Це стратегічний документ, від якого залежить ефективність запобігання корупції в органі влади. Програма має бути гнучкою до змін, оскільки корупційні виклики також змінюються. Її результат — це розвиток та якісне впровадження нових антикорупційних практик, форм і методів роботи, які допомагають протидіяти корупційним явищам. І дуже важливо розробити цю програму з широким залученням мешканців громади. У спільних обговореннях та дискусіях необхідно напрацювати ті правила та процедури, які будуть зрозумілими й доступними кожному.

Метою проєкту є створення безпечного та функціонального простору для підтримки вразливих категорій населення Краснопільської громади Сумської області шляхом організації соціально-ресурсної кімнати в укритті одного із закладів Самотоївського округу. Проєкт спрямований на згуртування громади, надання психологічної, педагогічної та соціальної підтримки, а також створення умов для реалізації власних ініціатив мешканців громади.

Бенефіціарами проєкту є вразливі категорії населення громади, серед яких внутрішньо переміщені особи, діти з особливими освітніми потребами, багатодітні сім’ї та особи з інвалідністю. Вони зможуть отримати допомогу в різних форматах: участь у корекційно-розвиткових заняттях, консультаціях щодо подолання стресу та психологічної підтримки, а також можливість долучитися до соціальних ініціатив.

Окремо слід виділити роль медичних послуг: соціально-ресурсна кімната також стане безпечним місцем для прийняття пацієнтів під час повітряних тривог, оскільки Самотоївська амбулаторія не має власного укриття.

Також, важливим компонентом проєкту є застосування чат-боту “СВОЇ”, який буде адаптований для надання інформації про доступні послуги та підтримку в межах соціально-ресурсної кімнати. Чат-бот забезпечить швидкий доступ до необхідної інформації, дозволяючи користувачам отримувати актуальні дані про доступні послуги, розклад заходів та інші важливі оновлення. Це також допоможе поширенню інформації про наявність кімнати серед мешканців громади.

Проєкт передбачає такі ключові напрями роботи:

• Створення безпечного простору для проведення корекційно-розвиткових занять, надання психологічної та соціальної підтримки.
• Надання консультацій та організація заходів для підвищення стресостійкості мешканців громади.
• Підвищення безпеки пацієнтів Самотоївської амбулаторії під час тривог.

Важливим аспектом проєкту є співпраця з Краснопільською селищною радою та іншими партнерами, що забезпечить довгострокову підтримку та стійкість ініціативи. У рамках проєкту також проводяться ремонтні роботи в укритті, встановлення обладнання та створення умов для повноцінного функціонування кімнати.

Термін реалізації проєкту: 1 серпня 2024 – 31 жовтня 2024 року.

Проєкт реалізується за підтримки БФ «ПРАВО НА ЗАХИСТ» у рамках програми «Гуманітарна просвітницька діяльність для захисту та посилення в районах повернення та сільських районах поблизу лінії фронту в Україні», що впроваджується за фінансуванням Українського гуманітарного фонду (UHF).

The goal of the project is to create a safe and functional space to support vulnerable populations in the Krasnopil community of Sumy Oblast by establishing a social-resource room in the shelter of a facility in the Samotoyivka district. The project aims to bring the community together, provide psychological, pedagogical, and social support, and create opportunities for residents to implement their own initiatives.

The project’s beneficiaries include vulnerable populations within the community, such as internally displaced persons, children with special educational needs, large families, and individuals with disabilities. They will have access to various forms of assistance, including participation in corrective-developmental activities, stress management consultations, and psychological support, as well as opportunities to engage in social initiatives.

Additionally, the social-resource room will serve as a safe space for receiving patients during air raids, as the Samotoyivka clinic lacks its own shelter.

An important component of the project is the implementation of the “SVOЇ” chatbot, which will be adapted to provide information about available services and support within the social-resource room. The chatbot will ensure quick access to necessary information, allowing users to receive up-to-date data on available services, event schedules, and other important updates. It will also aid in spreading information about the room’s availability among the community members.

Project’s Key Areas:

• Creating a safe space for conducting corrective-developmental activities, providing psychological and social support.
• Offering consultations and organizing events to enhance community members’ stress resilience.
• Improving the safety of patients at the Samotoyivka clinic during emergencies.

The project involves collaboration with the Krasnopil Settlement Council and other partners, ensuring long-term support and sustainability. The project will also include renovation work in the shelter, equipment installation, and creating conditions for the room’s full functionality.

Timeline: August 1, 2024 – October 31, 2024.

The project is implemented with the support of the “RIGHT TO PROTECTION” Charitable Foundation under the program “Humanitarian Educational Activities for Protection and Strengthening in Return Areas and Rural Areas Near the Front Line in Ukraine,” funded by the Ukrainian Humanitarian Fund (UHF).

Реалізація проекту допоможе сформувати зрозумілі широкому загалу підходи до корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності з одного боку й продемонструє важливість конструктивного обґрунтованого діалогу з іншого.

Окремою перевагою для досягнення поставлених цілей і задач проекту є залучення на всіх етапах представників трьох сторін – влади, громадськості та бізнесу (видобувних компаній), що дозволить приймати рішення шляхом знаходження консенсусу, сприятиме налагодженню відкритого діалогу та підвищить загальну зацікавленість до розв`язання проблеми спільними зусиллями.

Мета проекту

Метою проекту є популяризація кращих демократичних практик впровадження та визначення пріоритетів програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності (КСЕВ) на території яких здійснюється видобуток вуглеводнів, з урахуванням додаткових надходжень (та їх втрат) до місцевих бюджетів у вигляді відсотку рентної плати.

Завдання проекту: 

• Залучення видобувних компаній регіону до діалогу та участі у розвитку видобувних громад з урахуванням недоотримання частини рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів.
• Формування  підходу до рамкового визначення об’єму коштів соціального партнерства для розвитку громади та захисту навколишнього середовища
• Популяризація кращих практик відповідального надрокористування та партнерства з громадами у видобувному секторі.
• Зниження рівня конфлікту навколо газовидобутку в Харківській області.

Цільова аудиторія проекту

Цільова аудиторія проекту включає експертів з формування енергетичної політики, депутатів ВРУ, членів багатосторонньої групи і\з впровадження ІПВГ в Україні та керівництво видобувних компаній.

Щороку на території області виникає 5-7 осередків конфлікту, що динамічно розвиваються. Наразі, за результатами ОВД напружена ситуація з новим бурінням на територіях в Бабаівській, Мереф’янській, Хорошівській та інших громадах Харківського району, на прикладі яких і буде сфокусовано увагу проекту.

Актуальність реалізації проекту обумовлена:

В останні роки можна помітити тривожну тенденцію, коли під виглядом стимулювання галузі та залучення інвестицій створюються штучні умови для надприбутків приватних компаній та виведення коштів ще до моменту їхнього надходження до державного бюджету, що нещадно руйнує економіку та погіршує екологічну й соціально-економічну ситуацію в регіонах видобутку. Так, звіти ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) показують динаміку ставки рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу з глибин до 5 км та глибше у 2014-2015 роках становила 28-55% та 15-28%; в 2016 році 29% та 14%, але становила 70% (до 31 березня 2016 р.) та 50% для газу реалізованого для потреб населення;  в 2017 році було урівняно ставки ренти для потреб населення та зафіксовано на рівні 29% та 14%; з 2018 року починають діяти стимулюючі ставки ренти для нових свердловин 12% та 6% відповідно, а для Угод про розподіл продукції (УРП) ставка ренти взагалі фіксується на рівні 1,25%. В той час як до 2017 року для  УРП вона визначалася самою угодою, але на рівні не нижче діючої в країні. Тобто основний податок за надрокористування знизився майже у 5 разів.

Такі законодавчі ініціативи призводять до ескалації конфлікту між видобувними компаніями та громадами, обурення пересічних мешканців та руйнують спроби забезпечення енергетичної незалежності України. В намаганнях залучити інвесторів, наразі зовсім забули про місцеве населення, обурення якого переростає у конфлікти через відсутність комунікації та нерозуміння економіку процесу.

Основною метою проекту є вдосконалення електронної системи звітності, а саме MVP онлайн-платформи UAEITI (eiti.gov.ua) , розробленої відповідно до Меморандуму про співпрацю з Німецьким агентством міжнародного співробітництва (GIZ), шляхом вдосконалення функціональності Порталу ІПВГ та залучення національних та регіональних зацікавлених сторін до використання даних ресурсу.
Основним показником ефективності проекту є затвердження оновленої версії Порталу ІПВГ для звітності компаній та державних установ.
Тому одним із важливих напрямків роботи є впровадження оновленої версії Порталу та залучення влади, громадських організацій та громадян до її використання. Ці кроки сприятимуть досягненню наступних цілей:

• забезпечення прозорості в управлінні природними ресурсами;
• забезпечення доступу громадянського суспільства до повної та достовірної інформації про державні надходження від видобувної галузі;
• формування засад відповідального національного надрокористування;
• визнання та обговорення питань, пов’язаних з управлінням родовищами корисних копалин загальнодержавного значення.

Термін реалізації проекту: 09.07.2021- 31.10.2022

  They key project objective is to enhance the electronic reporting system, namely MVP of the UAEITI online platform, developed in accordance with the Memorandum of Cooperation with the German Agency for International Cooperation (GIZ), through improvement of the functionality of EITI portal and engagement of the national and regional stakeholders in the usage of the portal.

The main performance indicator of the project is to approve the operational exploitation of the updated MVP version of EITI portal for the reporting of companies and governmental institutions.

Therefore, one of the important areas of work is to install the updated version of the portal and engage the government, NGOs and citizens in the using the EITI platform. These steps will contribute to:

• ensuring transparency in the natural resource governance;
• providing the access for the civil society to the full and reliable information about the public revenues from the extractive sector;
• formation of the basis for the responsible national subsoil usage;
• acknowledgement and discussions of the issues related to the governance by the state and municipalities the national mineral deposits.