Автор: admin

Проблема утилізації відходів є актуальною не тільки в Україні, а й в усьому світі. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища в кожній країні вирішується по-своєму, однак починається робота в цьому напрямку завжди із правильної організації збору та сортування відходів. Ефективність цього основоположного етапу залежить вже не від органів влади, місцевого самоврядування чи впливових корпорацій, а виключно від кожного окремо взятого жителя громади.

(більше…)

На сьогоднішній день є доволі актуальною проблема визначення правової різниці між такими інструментами залучення громадян до прийняття рішень, як громадські слухання, громадські обговорення та публічні обговорення. Доволі часто дані поняття ототожнюють між собою через недостатнє розуміння їх змісту, що призводить до неправильного оформлення відповідної документації, пов’язаної з реалізацією цих інструментів. 

 У зв’язку з цим, фахівцями ГО «НОВА Енергія» було проведено аналіз діючого законодавства в галузі застосування інструментів демократії з метою встановлення різниці між громадськими слуханнями, громадськими обговореннями та публічними обговореннями. Дана стаття допоможе вам в подальшому уникнути проблем розуміння змісту цих інструментів під час роботи з ними. 

Кожен інструмент демократії має правове підґрунтя, що надає змогу визначити його зміст та порядок роботи. У зв’язку з цим, пропонуємо звернутись до ст. 13 ЗУ «Про місцеве самоврядування», перша частина якого розкриває зміст поняття “громадське слухання” та розтлумачує права місцевих жителів.

Отже, відповідно до закону, мешканці територіальної громади мають право:

1. Зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування;
2. Порушувати найбільш актуальні й проблемні питання ОТГ та вносити пропозиції щодо їх вирішення. 

Порядок проведення громадських слухань, відповідно до ч.4  цієї ж статті, регламентується Статутом громади або Положенням до Статуту. Окрему увагу слід приділити також Постанові КМУ від 25 травня 2011 р. N 555, яка визначає порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної  документації на місцевому рівні.

Підсумовуючи все вищезазначене, можна виділити основні аспекти, що характеризують такий інструмент демократії, як громадське слухання:

• Процедуру можна проводити з усіх питань, що належать до відання місцевого самоврядування;
• Встановлення порядку їх проведення покладається на органи місцевого самоврядування.

Розглядаючи громадські обговорення як інструмент залучення громадян до прийняття рішень слід зауважити, що на сьогоднішній день поняття та порядок реалізації цього інструменту закріплено лише в постанові КМУ від 29 червня 2011 р. N 771. Згідно цієї постанови, громадське обговорення – це процедура залучення громадськості, її представників (представника) до обговорення питань щодо прийняття рішень у сфері охорони   навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. 

Згідно  п.7 Постанови КМУ від 29 червня 2011 р. N 771, основними формами громадського обговорення є підготовка, подання пропозицій (зауважень) та громадські слухання. 

 Таким чином можна побачити, що це інструмент вузького профілю з чітко визначеними умовами застосування та реалізується через інші механізми участі, у даному випадку, через звернення громадян та громадські слухання. 

З поняттям “публічні обговорення”  дуже часто можна зустрітися в публікаціях ЗМІ та на офіційних сайтах органів влади. Але офіційна назва даного інструмента демократії, згідно постанови КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996, звучить трохи по-іншому, а саме “публічні громадські обговорення”. Зазначеним нормативним актом закріплено основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. 

Згідно з п. 11, 13 Постанови, однією із форм проведення консультацій з громадськістю є публічні громадські обговорення. Останні, в свою чергу, передбачають проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю, інтернет-конференцій та відеоконференцій. Додатково у рамках публічного громадського обговорення можуть проводитися засідання громадських рад, інших допоміжних органів, утворених при органах виконавчої влади.

Отже, публічні громадські обговорення відрізняються наступними ознаками:

1. Проведення та організація забезпечується органами виконавчої влади в випадках, передбачених п.7 Постанови;
2. Тематика обговорень стосуються питань формування та реалізації державної політики;
3. Законом визначено конкретні підстави та форми проведення публічних громадських обговорень;

Для більш повного розуміння змістовної різниці розглянутих нами інструментів, пропонуємо звернутись до порівняльної таблиці:

Підсумовуючи  вищезазначене можна зробити висновки, що, незважаючи на схожість в найменуванні, громадські слухання, громадські обговорення та публічні обговорення – це три зовсім різних інструменти демократії з різними підставами застосування та різним нормативним закріпленням. 

Автор: Андрій Шиян, експерт ГО “Нова Енергія”

Діти, що самі просяться до школи, завзято виконують домашні завдання та з радістю долучаються до усіх позашкільних заходів… Звучить, неначе щось казкове, вигадане, чи не так? Адже, частіш за все, батьки силоміць примушують своїх дітей сидіти за партою та «полюбити» навчання.

Насправді, такий сюжет дійсно може стати реальним, але для цього варто цілком  і повністю реформувати та модернізувати шкільну освіту в контексті сучасних потреб. Саме це питання було поставлено на порядку денному 10 липня 2019 року в межах круглого столу «Сучасні методики шкільної освіти», участь в якому брав Голова ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко.

Як навчаються сучасні діти? Що для них є важливим? Які нововведення допоможуть підвищити мотивацію школярів до навчання? Як зробити школу тим місцем, яке здатне формувати світогляд 21 століття? Відповіді на всі ці запитання можна знайти у відео-репортажі з круглого столу «Сучасні методики шкільної освіти» , а ще більше «інсайдерської» інформації висвітлено у пост-релізі заходу.

На сьогоднішній день всі розвинуті країни світу поступово відходять від традиційних методів освіти школярів. Сучасна молодь потребує розвитку нових компетенцій, які стануть їм у нагоді під час опанування сучасних професій, а також інноваційних методів навчання, що здатні прищепити любов до освіти.

(більше…)

Вже декілька років поспіль команда «Регіонального хабу громадянської активності ГО «Нова Енергія» активно працює над впровадженням та популяризацією реформи децентралізації в Україні. Наразі, в межах програми DOBRE експерти співпрацюють із чотирма об’єднаними територіальними громадами Харківської області з метою стимулювання місцевої економіки та підвищення рівня залученості громадян до прийняття важливих рішень.

Однією з громад-партнерів проекту є Старосалтівська ОТГ, що знаходиться на березі Печенізького водосховища. Активні мешканці громади усвідомлюють, що саме впровадження європейського досвіду допоможе їм втілювати у життя свої ідеї та плани. Тому команда «Регіонального хабу громадянської активності ГО «Нова Енергія» робить все для того, щоб прискорити та полегшити процеси децентралізації: допомагає населенню аналізувати місцеві можливості, вибудовувати стратегію і тактику подальшого розвитку.

Активістам Старосалтівської ОТГ за час реалізації проекту вже вдалося втілити у життя декілька сучасних та корисних для громади проектів. Саме про них та про інші визначні досягнення місцевих жителів журналістка і громадський діяч Тетяна Бабіна розповіла у своєму відео-сюжеті «Грани времени – Старый Салтов».

Захід організовано в рамках проекту «Голос громади у місцевому самоврядуванні» програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) в Харківській області, що виконується міжнародною організацією Глобал Комьюнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Проблема інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні не втрачає своєї актуальності навіть попри значну кількість заходів, спрямованих на її «пом’якшення». Особливо повільно процес адаптації спостерігається серед студентів з числа ВПО, адже різка зміна середовища має значний вплив на внутрішній стан молодої людини.

Саме психологічні проблеми виступають головним стресором для будь-якого студента-переселенця, тому команда ВГО «Поруч» взяла на себе відповідальність за покращення захисту прав та інтеграційних процесів студентів-ВПО шляхом реалізації проекту «Громадський супровід інтеграції студентської молоді з числа ВПО і студентів з тимчасово окупованих територій в приймаючі громади Київської, Львівської, Харківської та Херсонською областей».

Одним з найбільш масштабних заходів, організованих в межах проекту, за правом можна вважати п’ятиденний літній табір «Студенти без кордонів», який відбувся в Карпатах у Національному природному парку «Синевир» з 22 по 27 липня 2019 року. До участі було запрошено активну молодь, представників молодіжних і студентських організацій, а також студентів-переселенців, що навчаються в ЗВО чотирьох областей-партнерів проекту. Представникам ГО «Нова Енергія» Самойловій Марині, Шияну Андрію та Романчик Альоні також пощастило взяти участь у зазначеному заході.

В межах табору для молоді були організовані численні тренінги, інтерактивні вправи, тимбілдинги, дискусії, тощо. Так, досвідчені тренери розповіли студентам про:

1. Основні питання захисту прав людини в Україні;
2. Участь громадськості у процесі захисту прав людини;
3. Дискримінацію в сучасних реаліях України та способи протидії;
4. Інструменти залучення молоді до прийняття рішень;
5. Найбільш ефективні методики вирішення конфліктних ситуацій;
6. Особливості побудови плідної командної роботи.

Тут молоді люди не просто теоретично розглянули найбільш актуальні проблеми ВПО, а й дізналися реальні історії з життя студентів-переселенців, які також брали участь у таборі. Саме тому, коли в останній день представники кожної області зібралися разом задля напрацювання регіональної програми сприяння інтеграції, молоді люди мали яскраве й безпомилкове уявлення про фактори, які найбільш сильно заважають інтеграції.

Під час перебування у таборі студенти набули величезну кількість важливих для себе знань та компетенцій. Крім того, організатори подбали про те, щоб відпочинок у таборі був не тільки корисним, а й незабутньо цікавим. За доволі короткий термін, довжиною в 5 днів, молоді люди встигли відвідати найзагадковіше гірське озеро Синевір, унікальне село Колочава у мальовничій долині Межигірського району, оборонну лінію «Арпада», музей лісосплаву, загадковий безіменний водоспад та ще величезну кількість місць, що чарують своєю красою та неповторністю.

Командне приготування вечері, презентація регіонів біля ватри, квести, вечірні прогулянки… Цікаво організоване дозвілля допомогло учасникам табору по-справжньому зблизитися і подружитися. І якщо в перший день до табору приїхало 4 команди з різних областей України, то останнього дня з Карпат їхала одна ціла команда однодумців. І це ще раз доводить, що повноцінна інтеграція внутрішньо переміщених осіб – це хоч і складне, але реальне завдання!

Табір відбувся в рамках проекту «Громадський супровід інтеграції студентської молоді з числа ВПО і студентів з тимчасово окупованих територій в приймаючі громади Київської, Львівської, Харківської та Херсонської областей» за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні.

Проект адмініструє ВГО «ПОРУЧ» (Київ), місцевими регіональними партнерами є БФ «Право і демократія» (Львів), ГО «Нова Енергія» (Харків), Благодійне товариство «Центр суспільних програм» (Херсон).

Підсилення спроможності громадських організацій – це важлива складова реформи децентралізації в Україні. Тому значний акцент в межах програми #DOBRE робиться саме на активізацію діяльності ГО та ініціативних груп.

(більше…)

Вже близько 10 років члени Асоціації “ЕнергоТранспарентність” працюють над посиленням прозорості в галузі енергетики. Заснована у 2009 році, вона була створена для того, щоб забезпечити ефективну співпрацю громадянського суспільства з органами влади та видобувними компаніями задля ефективного управління природними ресурсами та збереження навколишнього середовища.

(більше…)

Прагнеш привносити свій вклад в розвиток рідної об’єднаної територіальної громади? Відчуваєш в себе здібності до вигадування креативних, нестандартних проектних заявок? Чи може вмієш виділяти найбільш нагальні проблеми власної ОТГ, маєш пропозиції щодо їх вирішення, але не знаєш, де знайти гроші на фінансування?

(більше…)

Суть демократії участі полягає у залученні звичайних жителів територіальних громад до прийняття суспільно важливих питань. Правильне і системне використання інструментів демократії є одним із найбільш важливих чинників успішного розвитку як на рівні громади, так і на рівні держави.

(більше…)