Є громади, які намагаються вразити масштабами індустріальних амбіцій, а є ті, що фокусуються на найважливішому — на людях та системній взаємодії з ними. Недригайлівська селищна територіальна громада на Сумщині демонструє унікальний для українського прикордоння кейс: тут євроінтеграція починається не з кабінетних декларацій, а з розбудови реальної інфраструктури громадської участі.
Управляти Недригайлівською громадою — це складне логістичне та ментальне завдання:
- 51 населений пункт, розкиданий на площі понад 554 квадратних кілометри.
- 10 старостинських округів, кожен з яких має свої локальні специфіки.
- 12 429 мешканців, де майже 5 000 проживають в адміністративному центрі, а решта — у сільській місцевості.
Головний виклик для такої розгалуженої території — забезпечити внутрішню зв’язність спільноти. Що зробити, щоб навіть житель найбільш віддаленого села відчував себе так само залученим до процесів ухвалення рішень? Стратегія розвитку громади, яка розробляється в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», пропонує конкретні інструменти для подолання цього розриву.
Європа ближче до громадян: коли участь є практикою, а не гаслом
У межах європейських стандартів місцевого самоврядування особливе місце посідає Практична ціль №5 ЄС — «Europe closer to citizens» («Європа ближче до громадян»). Вона вимагає від муніципалітетів створення умов, за яких жителі безпосередньо впливають на політику влади.
Серед усіх чотирьох громад проєкту саме Недригайлів вже має готову «інфраструктуру довіри»:
- Діюча Громадська рада при селищній раді, що виступає містком між експертним середовищем та посадовцями.
- Активна Молодіжна рада, яка інтегрує голос нового покоління в локальний порядок денний.
- Партисипативний бюджет — інструмент, який уже зафіксований у системі моніторингу Стратегії як реальний вимірюваний індикатор.
Поки більшість українських громад лише розглядають можливість впровадження цих інструментів, Недригайлівська ТГ уже використовує їх як щоденну практику. Це свідчить про високу готовність громади до впровадження деліберативних стандартів Євросоюзу.
Соціальний реалізм: вимірювана турбота про ВПО та ветеранів
Стратегія Недригайлова вирізняється найбільш розробленим соціальним блоком у всьому проєкті. Перша стратегічна ціль — «Якісне життя», комплексно охоплює модернізацію медицини, освіти, культури та створення безбар’єрного простору.
Проте найважливіше — це перехід від абстрактної соціальної допомоги до проєктного менеджменту. У системі моніторингу Стратегії прописано створення Центру підтримки для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. Для прикордонної Сумщини, де реінтеграція військових та адаптація переселенців є критичними питаннями безпеки й виживання, наявність такого чіткого індикатора з термінами виконання — це маркер високої управлінської зрілості.
Громада демонструє відкритість до діалогу: під час підготовки Стратегії було проведено анкетування (44 жителі та 8 представників бізнесу), де переважну більшість активних респондентів склали жінки. В умовах війни саме вони стають ключовим драйвером локального розвитку, що вимагає інтеграції гендерно дезагрегованих показників у всі програми зайнятості та навчання.
Цифровізація та мобільність
Попри сильний соціальний блок, експертний аналіз показує напрями, які потребують підсилення до європейського рівня.
Це транспортна та цифрова сполучення. Наявність ЦНАПу та покриття 4G — хороший плацдарм. Але стандарти Цифрового десятиліття ЄС вимагають, щоб до 2030 року 100% адмінпослуг надавалися онлайн, а 80% громадян мали базові цифрові навички. Для громади з великою часткою літнього населення в селах це означає потребу впровадження системних програм цифрової грамотності, які мають бути чітко зафіксовані у фінальному документі. Те саме стосується регулярності транспортного сполучення між усіма 51 населеними пунктами — це питання базової мобільності.
Людський капітал. Орієнтири ЄС передбачають, що щонайменше 60% дорослого населення мають щороку брати участь у навчанні чи перекваліфікації, а загальний рівень зайнятості (для віку 20–64 роки) має сягати 78%.
Екологічний вектор та кліматичні цілі
Недригайлівська громада розташована в басейні річки Сула. 12% її території вкрито лісами. Це природний ресурс, який вимагає стратегічного підходу — особливо в контексті зобов’язань ЄС щодо відновлення природних екосистем.
Стратегія фіксує завдання з енергоефективності та навіть містить індикатор муніципального енергетичного плану до 2030 року. Це гарний початок. Стандарти ЄС вимагають більшого: конкретних кількісних цілей щодо скорочення викидів CO₂ на 55% до 2030 року і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Ці цифри можуть здаватися далекими і абстрактними для невеликої селищної громади. Насправді ж за ними стоять цілком конкретні речі: скільки будівель комунальної власності переведено на енергоефективне опалення, скільки кілометрів вуличного освітлення переведено на LED, скільки об’єктів отримали сонячні панелі. Недригайлів вже робить ці кроки — їх просто потрібно зробити вимірюваними.
Одна з вимог ЄС, яку наразі не виконує жодна з чотирьох громад проєкту, — міжмуніципальна співпраця. Спільні проєкти, спільні закупівлі, спільні грантові заявки, обмін досвідом і кадрами між сусідніми громадами.
Недригайлівська громада вже зробила те, що багатьом здається складним: вона збудувала реальні механізми участі громадян у місцевому самоврядуванні. Молодіжна рада, Громадська рада, перший крок до партисипативного бюджету — це фундамент, на якому можна будувати далі.
Фінальне доопрацювання стратегії зосереджене на кількох ключових напрямах: введення кількісних кліматичних цілей в енергетичний план, конкретизація завдань для ВПО та ветеранів, додавання цифрового блоку з вимірюваними показниками, заповнення базових значень індикаторів моніторингу та включення завдання з міжмуніципальної співпраці.
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
