Євроінтеграція для громад починається не з гучних заяв у кабінетах, а з дуже практичних питань: чи є в громаді стратегія, чи відповідає вона цінностям ЄС і чи розуміють її жителі, чи можна на її основі залучати ресурси, запускати проєкти, відновлювати громаду і будувати партнерства.

Саме про це йшлося 1 липня 2026 року під час підсумкового  семінару проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини» під назвою «Від бачення до дії: як впроваджувати місцеві стратегії розвитку в євроінтеграційному контексті». У змішаному форматі — онлайн та офлайн, зустрілися представники Недригайлівської, Андріяшівської, Чупахівської та Лебединської громад, щоб поділитися власним баченням і напрацюваннями спільної роботи з експертами ГО «НОВА Енергія».

Керівниця проєкту Наталія Перетятько представила особливості стратегій розвитку чотирьох громад з перспективи євроінтеграції, людиноцентричності та партисипативної участі. Усі громади мають спільний набір викликів: безпекові ризики, демографічне скорочення, безробіття, міграцію молоді, обмежені фінансові ресурси та потребу в посиленні проєктної спроможності.

Але кожна з них має і власну суперсилу для європейської інтеграції та повоєнного відновлення. 

Під час семінару громади не просто звітували про наявність стратегічних документів. Вони показували, що саме може стати основою їхнього розвитку в євроінтеграційному контексті.

Це важливо, бо місцева стратегія має сенс лише тоді, коли за нею видно управлінську логіку: ресурс громади, проблему, рішення, команду, потенційне фінансування і зв’язок із потребами людей. Саме така логіка є близькою до європейських підходів — коли розвиток територій будується не на загальних обіцянках, а на спроможності планувати, залучати партнерів, відповідально працювати з ресурсами й показувати результат.

Для громад Сумщини це питання особливо гостре. Вони працюють в умовах безпекових ризиків, приймають ВПО, готуються до реінтеграції ветеранів і водночас мають думати про відновлення, економіку, базові послуги та якість життя мешканців.

Під час семінару кожна громада представила свої напрацювання  і разом з іншими обговорювала, що означає бути європейською громадою не на папері, а на практиці. 

Андріяшівська громада: природний капітал як стратегічна перевага

Представники Андріяшівської громади розповіли, як природно-заповідний фонд і Смарагдова мережа ЄС можуть стати основою довгострокового розвитку. На території громади розташовані 14 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею майже три тисячі гектарів, в т.ч. два об’єкти загальнодержавного значення.

Через територію громади проходять два об’єкти Смарагдової мережі ЄС — «Верхньосульський» та «Відроги Середньоруської височини». Для Андріяшівської громади це не просто природоохоронний факт, а підстава для стратегічних рішень: розвитку екотуризму, локального зеленого бренду, природоохоронних партнерств і підготовки проєктів у сфері сталого розвитку.

У євроінтеграційному контексті цей кейс показує, як громада може працювати з власним природним ресурсом не декларативно, а практично: зберігати екосистеми, формувати довгострокову цінність території та шукати можливості для розвитку без виснаження довкілля.

Недригайлівська громада: люди як основа стійкості

Недригайлівська громада показала, як стратегія може переходити в конкретні зміни для людей — на прикладі розвитку КНП «Недригайлівська лікарня» в умовах війни. В.о. головного лікаря Тетяна Головченко розповіла про зміни, які вдалося реалізувати завдяки залученим коштам.

Для громади лікарня — це не просто соціальна інфраструктура, а частина стійкості: доступ до допомоги для місцевих жителів, ВПО, людей старшого віку, родин військових і ветеранів. Голова Недригайлівської громади Костянтин Волков під час семінару підкреслив роль людей у будь-яких змінах: «Хто мріє і робить — в них все вийде. Головне знайти людей, бо все, що робиться, — це люди». 

Чупахівська громада: аграрний сектор і майбутня логістика

Голова Чупахівської громади Олександр Кужель представив бачення економічного розвитку громади через аграрний сектор і майбутню логістичну роль території (логістичний Хаб та полюс зростання). Громада бере участь в обговореннях щодо потенційного будівництва залізничної гілки від Гадяча до Охтирки, яка має проходити через Чупахівку.

Для громади це можливість посилити свою позицію в регіоні: не лише як аграрної території, а як майбутнього транспортно-логістичного вузла. Саме тому логістика стає важливою частиною стратегічного планування Чупахівської громади — вона може вплинути на економіку, інвестиційну привабливість і зв’язок громади з ширшими транспортними маршрутами.

Лебединська громада: індустріальний парк і системний бар’єр

Лебединська громада під час семінару представила індустріальний парк як один із пріоритетів своєї стратегії. Ідея має практичне підґрунтя: у громаді вже є підприємство з виготовлення меблів, навколо якого можна розвивати ширшу виробничу екосистему.

Візуалізація Лебединського індустріального парку вразила масштабом задуму. Це не окрема виробнича будівля, а повноцінна модель майбутнього економічного відновлення громади. У ній передбачені меблева фабрика, виробництво каркасних будинків, фабрика гофроупаковки, виробництво сендвіч-панелей, теплиці, елеватор, сонячна електростанція, вантажна залізнична станція, термінал «Нова Пошта», крафтові виробництва, адміністративна інфраструктура і навіть простір для проживання працівників. 

Однак під час підготовки документів з’ясувалося, що територія майбутнього парку розташована в межах Спеціального дозволу на користування надрами для розвідки та видобутку вуглеводнів, наданого на підставі угоди про розподіл продукції (УРП). Це створило бар’єр для подальшого руху, адже громада не може вільно планувати будівництво без погоджень, а запити до державних органів та власника спецдозволу поки що не дали очікуваного результату.

Підсумковий міжгромадський семінар показав: громади Сумщини вже мають напрацювання, які можна розвивати, масштабувати і поєднувати між собою. Андріяшівська громада може посилювати зелений напрям і екологічні партнерства. Недригайлівська — бути ініціатором міжмуніципальної співпраці завдяки досвіду громадської участі. Лебединська — розвивати економічні інструменти, що поєднують індустріальний розвиток, людський капітал і цифровізацію. Чупахівська — перетворювати сміливі ідеї на проєкти та інвестиційні можливості. 

Попереду — найважливіший етап: перетворити стратегічні документи на дії, партнерства, проєкти і рішення, які жителі зможуть відчути у своєму повсякденному житті. 

Команда ГО НОВА Енергія продовжує свою роботу над забезпеченням ресурсної справедливостя для громад Сумщини багатих на корисні копалини загальнодержавного значення.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».