Працювати над розвитком громад під час війни непросто. Постійно змінюється безпекова ситуація, люди виїжджають, економіка просідає. Але саме зараз громадам потрібно мати чітке розуміння, що в них є, чого бракує і як рухатися далі.

Андріяшівська та Недригайлівська громади — приклад того, як навіть у прифронтових умовах можна не лише утримувати базову стійкість, а й формувати основу для майбутнього розвитку. У партнерстві з ГО «Нова Енергія» громади працюють над формуванням сучасної моделі розвитку в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини», що охоплює стратегічне планування, розвиток людського потенціалу та впровадження «зелених» рішень.

Часто здається, що «всі й так усе знають» про проблеми та потреби громад. Але під час реальної роботи — від інтерв’ю до аналітики — виявляється зовсім інша картина. Так сталося і цього разу. Під час підготовки профілів громад та окремих розділів Стратегій громад з’явилися важливі спостереження, які суттєво вплинули на якість документів та формування чітких управлінських рішень:

• Поєднання кількісного та якісного аналізу особливо важливе для невеликих громад, де офіційна статистика не завжди відображає реальний стан економіки.
• Увага до людського потенціалу: трудові міграції, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, розвиток локального ринку праці.
• Врахування післявоєнних сценаріїв — оцінка пошкоджень, потреб у відновленні інфраструктури, адаптація економіки до змін у логістиці та безпековому середовищі.

У результаті були сформовані комплексні профілі громад, що поєднують економічний аналіз, демографічні прогнози та оцінку потенціалу відновлення. Це дає змогу громадам якісніше обґрунтовувати публічні інвестиційні проєкти, визначати пріоритетні напрями розвитку та залучати ресурси міжнародної технічної допомоги.

У громадах уже розробляються пілотні рішення для «зелених зон» та енергетичної трансформації: впровадження малих об’єктів ВДЕ, розвиток енергетичних кооперативів і зон громадської генерації. Такі підходи демонструють, як місцеве самоврядування може підвищувати енергетичну автономію навіть в умовах війни.

Серед практик, які можуть бути масштабовані іншими громадами, варто відзначити:

• опору на принципи Європейської хартії місцевого самоврядування під час формування візії та підходів до розвитку людського капіталу;
• інтеграцію норм і підходів Green Deal: розвиток сталої мобільності, підвищення енергоефективності, управління відходами, адаптація до змін клімату;
• проведення стейкхолдер-аналізу для врахування інтересів різних груп — бізнесу, жителів, молоді, ветеранів, аграріїв;
• орієнтацію на гнучкі стратегії, здатні адаптуватися до умов невизначеності.

Підходи до роботи в обох громадах наразі схожі, але більш деталізовані висновки щодо специфіки кожної з них ми опублікуємо наприкінці січня, коли будуть сформовані ключові напрями розвитку громад. Уже зараз зрозуміло одне: навіть у час війни громади можуть працювати системно та результативно — за умови якісної аналітики, чіткого розуміння контексту і правильно підібраних інструментів розвитку.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».