Європейські принципи нескладно формально вписати у стратегію розвитку. Значно складніше зробити так, щоб за поняттями сталого розвитку, цифровізації, громадської участі чи підходами Європейського зеленого курсу стояли рішення, які відповідають реальним потребам території та можуть бути реалізовані на практиці.

Протягом року команда ГО «НОВА Енергія» працювала з Андріяшівською, Лебединською, Недригайлівською та Чупахівською громадами Сумської області в межах проєкту «Шлях до ЄС: зміцнення спроможності громад Сумщини». Проєкт реалізовувався за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Усі чотири громади працюють в схожому регіональному контексті: безпекові ризики, демографічний спад, міграція молоді, дефіцит робочих місць, інтеграція ВПО та підготовка до реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Водночас вони суттєво різняться за масштабом, економічним профілем, ресурсами та управлінським досвідом.

Про стратегічні пріоритети кожної з громад ми вже розповідали окремо. Цей матеріал — про інше. За рік роботи ГО «НОВА Енергія» накопичила досвід, який змінив і наше власне розуміння того, як допомагати громадам інтегрувати європейські принципи у стратегічне планування так, щоб вони працювали на місцевий розвиток.

Завершальним етапом проєкту став семінар «Від бачення до дії: як впроваджувати місцеві стратегії розвитку в євроінтеграційному контексті», що відбувся 1 липня 2026 року. Представники Андріяшівської, Лебединської, Недригайлівської та Чупахівської громад презентували результати річної роботи, порівняли власні підходи та обговорили, які напрацювання можуть бути корисними іншим громадам і де є потенціал для подальшої співпраці.

Саме цим досвідом ми хочемо поділитися з громадами, громадськими організаціями та експертними командами, які працюють із місцевим розвитком та євроінтеграцією. За рік спільної роботи ми виокремили кілька підходів, які показали свою практичну цінність у різних місцевих контекстах. Йдеться не про готові рішення, які можна скопіювати, а про логіку роботи, яку можна адаптувати до інших територій.

Не шукати, чого бракує. Спочатку побачити цінність того, що вже є

Розмова про євроінтеграцію часто починається з політик та стандартів ЄС. У роботі з громадами продуктивнішим виявився зворотний шлях: спочатку — територія, її ресурси та проблеми, а вже потім — європейська рамка.

Це добре видно на прикладі Андріяшівської громади.

На її території розташовані 14 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 2 955 гектарів, а також території Смарагдової мережі. У стратегії цей ресурс можна було залишити суто в природоохоронному блоці. Натомість під час роботи його почали розглядати ширше — як одну з основ довгострокового розвитку громади.

Збереження біорізноманіття, адаптація до зміни клімату, відповідальне використання природних ресурсів, розвиток зеленого туризму та можливості залучення екологічного фінансування в такій логіці пов’язані між собою. Природний капітал стає не лише об’єктом охорони, а ресурсом, навколо якого громада може формувати власну спеціалізацію й партнерства. У матеріалах проєкту інтеграція природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі прямо пов’язана з можливостями залучення європейського екологічного фінансування та розвитку зеленого туризму.

Цей підхід не обмежується природоохоронними територіями. Для іншої громади точкою опори може бути промислова база, освітній потенціал, транспортне розташування, місцеве підприємництво чи вже сформовані механізми громадської участі.

Тому перше питання до стратегії варто формулювати не як «який європейський пріоритет нам потрібно врахувати?», а інакше: який ресурс громади можна посилити — або яку її проблему можна вирішити — використовуючи європейські підходи та можливості?

Стратегія має перевіряти амбіції на життєздатність

Виявити ресурс — лише половина справи. Наступний крок — перевірити, наскільки стратегічний задум відповідає реальним умовам його реалізації. Тут показовим є досвід Лебединської громади.

Одним із важливих економічних пріоритетів громади є розвиток індустріального парку. Ідея має практичне підґрунтя: у Лебедині вже працює меблеве виробництво, навколо якого громада бачить можливість сформувати ширшу виробничу екосистему, розвивати переробку, логістику та суміжний бізнес.

Проте під час підготовки документів з’ясувалося, що частина території майбутнього парку потрапляє в межі спеціального дозволу на користування надрами, виданого на підставі угоди про розподіл продукції. При цьому сам спецдозвіл не означає, що саме під територією парку підтверджено родовище або планується видобуток, однак створює регуляторну невизначеність для подальшого використання ділянки.

Для громади це вже не лише питання якості стратегічної цілі. Йдеться про земельні та ресурсні відносини, державне регулювання і рішення, частина яких перебуває поза межами її повноважень.

Такий кейс добре показує одну з практичних функцій стратегування: не лише описати бажаний результат, а перевірити передумови його досягнення.

Для великого інвестиційного проєкту недостатньо оцінити економічну привабливість. Ще до початку реалізації варто проаналізувати просторові, ресурсні, інфраструктурні та регуляторні обмеження і визначити, які питання громада здатна вирішити сама, а де потрібна взаємодія з державними інституціями, бізнесом чи іншими партнерами.

Іноді цінним результатом експертної роботи стає не новий проєкт, а ризик, виявлений до того, як на реалізацію задуму витрачено значні ресурси.

Дані мають не підтверджувати рішення, а впливати на нього

Опитування легко перетворити на формальну частину стратегування: зібрати відповіді, додати кілька графіків до аналітичного розділу — і рухатися далі.

Досвід Чупахівської громади показав, що сам результат опитування може бути підставою переглянути підхід до роботи.

На початковому етапі до опитування долучилися лише 20 людей — найменше серед чотирьох громад. Невелика вибірка не дозволяє робити висновки про настрої всіх жителів, проте низька участь сама по собі стала важливим сигналом щодо залучення людей до стратегічного процесу.

Тому діалог не завершився опитуванням. Робота продовжилася під час обговорення цілей, завдань та Плану заходів, а фінальне громадське обговорення дало конкретні пропозиції від представників різних сфер громади. Частину з них врахували під час доопрацювання документів.

Для команди ГО «НОВА Енергія» це стало практичним підтвердженням: участь має значення не тоді, коли консультацію формально проведено, а тоді, коли пропозиції людей можуть вплинути на кінцеве рішення.

Критичні відповіді, низька активність чи незручні дані не варто згладжувати. Вони можуть виявити проблему, якої не видно з адміністративної статистики або попередніх припущень робочої групи.

Тому результати досліджень та консультацій мають залишати можливість скоригувати початковий задум. Інакше збір даних ризикує перетворитися лише на формальне обґрунтування рішень, ухвалених заздалегідь.

В одній громаді може вже працювати те, що інша тільки планує

Спроможна громада не починає кожен стратегічний цикл з нуля. Вона спирається на інституції, партнерства та практики, які вже довели свою цінність.

Недригайлівська громада увійшла в процес роботи над стратегією з діючими Молодіжною та Громадською радами, партисипативним бюджетом та успішним досвідом взаємодії між владою та жителями. У матеріалах проєкту це визначено як одну з ключових переваг громади — вже сформовану «інфраструктуру довіри».

Це дозволило змістити акцент: не з’ясовувати з нуля, як залучити жителів, а працювати над тим, як уже створені механізми участі можуть допомагати досягати конкретних цілей розвитку.

Для проєкту цей досвід мав і ширше значення. Під час спільної роботи Недригайлівська громада могла виступати не лише отримувачем експертної підтримки, а й джерелом практики, корисної іншим учасникам.

Так само інші громади поступово накопичували власну експертизу: Андріяшівська — у роботі з природним капіталом, Лебединська — в опрацюванні складного інвестиційного задуму, Чупахівська — у роботі з участю жителів та пошуку балансу між базовими потребами й новими економічними можливостями.

Це важливий результат для проєктів, які одночасно працюють із кількома громадами: учасники можуть бути не лише отримувачами підтримки, а й джерелами знань одне для одного.

Від обміну досвідом — до спільної спроможності

Говорити про сталі партнерства між чотирма громадами поки зарано. І в цьому випадку важливо не перебільшувати результат: матеріали проєкту фіксують саме перші кроки до партнерства та визначають міжмуніципальну співпрацю як спільне завдання для громад.

Водночас за рік змінилася якість самого обміну. На підсумкову зустріч громади прийшли вже з власними напрацюваннями, проблемами та компетенціями. Це дозволило говорити не лише про те, що відбувається на кожній території, а й про те, де досвід однієї громади може бути корисним іншій і навколо яких завдань доцільно об’єднувати зусилля.

Для громадської організації це також змінює роль у процесі. Не вся експертиза повинна приходити ззовні. Частина потрібних знань уже існує всередині самих громад. Завдання ОГС — допомогти цей досвід виявити, зробити доступним іншим і створити умови для переходу від обміну до спільної роботи.

Тому масштабувати варто не окремі рішення Андріяшівської, Лебединської, Чупахівської чи Недригайлівської громад. Вони надто тісно пов’язані з місцевим контекстом.

Найважливіша перевірка тільки починається

Робота над стратегічними документами завершена. Тепер починається етап, який покаже їхню практичну цінність.

Чи перетворяться визначені пріоритети на конкретні проєкти? Чи знайдуть громади для них ресурси та партнерів? Чи продовжиться діалог із жителями? Чи з’являться спільні заявки та міжмуніципальні рішення?

Саме реалізація покаже, які з напрацьованих рішень витримують перевірку практикою, а які потребуватимуть коригування.

ГО «НОВА Енергія» продовжує працювати з громадами в межах інших проєктів та створювати можливості для обміну експертизою, нових професійних зв’язків і партнерств. Наступне завдання — допомагати перетворювати стратегічні пріоритети на життєздатні проєкти, а напрацьовані між громадами контакти — на співпрацю навколо конкретних завдань.

Євроінтеграція на місцевому рівні зрештою вимірюється не кількістю європейських принципів у стратегії. Значно важливіше, чи здатна громада працювати з даними, бачити власні ресурси й обмеження, залучати людей, перевіряти якість проєктних ідей та знаходити партнерів там, де можливостей однієї території недостатньо.

Для громадської організації результат такої роботи також варто оцінювати не лише за підготовленими документами. Сильніший показник — наскільки громада після завершення підтримки здатна самостійно продовжувати те, для чого раніше потребувала зовнішньої експертизи.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.